Проблеми функціонування фінансових бірж України (стр. 1 из 11)

Міністерство освіти та науки України

Дніпропетровський національний університет

Факультет міжнародної економіки

Кафедра міжнародних фінансів

Курсова робота

з дисципліни «Міжнародні фінанси»

на тему : «ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВИХ БІРЖ УКРАЇНИ»

Студента групи _______

спеціальності “Міжнародна економіка”

Прізвище, ім’я, по батькові

Науковий керівник

Прізвище, ім’я, по батькові,

науковий ступінь, посада

Дніпропетровськ

2006


Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність функціонування фінансових бірж на фінансовому ринку України

1.1 Структура та організація фінансових ринків

1.2 Аналіз законодавчого забезпечення функціонування бірж на фінансовому ринку України

Розділ 2. Аналіз розвитку та діяльності фінансових бірж України

2.1 Місце та роль валютних бірж на валютному ринку України

2.2 Місце та роль фондових бірж на фондовому ринку України

2.3 Досвід іноземних держав по організації функціонування фінансових бірж

2.4. Визначення основних проблем сучасного стану функціонування фінансових бірж України

Розділ 3. Перспективи розвитку фінансових бірж України

3.1 Перспективи розвитку форвардної, ф’ючерсної та опціонної торгівлі на фінансових біржах України

3.2 Перспективи розвитку фінансових бірж в Україні

Висновки

Список використаних джерел літератури

Додатки


Вступ

Усвідомлення необхідності використання ринкових механізмів для створення в Україні ефективної економіки відкрило шлях поглибленому вивченню біржової справи.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що єдина ринкова основа формування бірж за кордоном і в Україні об'єктивно потребує поглибленого вивчення загальних закономірностей біржової діяльності, пов'язані як із сутністю цієї діяльності, так і з формами її організації.

Об’єктом досліджень курсової роботи були фінансові (валютні та фондові) біржі в Україні. Предметом досліджень курсової роботи була організація біржової діяльності на фінансовому ринку, яка розглядається в її еволюційному розвитку: від угод на реальний товар(спот, форвард) до ф'ючерсних угод і опціонної торгівлі.

Метою досліджень курсової роботи була оцінка сучасного стану та перспектив розвитку фінансових бірж в Україні, аналіз як організаційної структури бірж, так їх правового регулювання, контроля за їх діяльністю, порядку ведення торгів, зняття або хоча б зменшення біржових ризиків при укладенні угод, хеджування і брокерської діяльність, визначення (оцінка) стану функціонування біржових структур у ринковій системі України

Інформаційно – методологічним джерелом досліджень курсової роботи були монографії з біржевої справи, законодавчі акти України по фінансовому ринку та біржам, звітні документи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку по фондовим біржам України та звітні документи Національного банку України по валютним біржам України у вигляді актуальних “електронних копій” інформаційної системи “Ліга-Закон” версії 8.02.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури . Роботу подано на 60 стор., вона містить 4 таблиці, 9 рисунків, додатки на 9 стор.,список джерел - 36 найменувань.


Розділ 1. Сутність функціонування фінансових бірж на фінансовому ринку України

1.1 Структура та організація фінансових ринків

Згідно з Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" [4] об’єкти та суб’єкти фінансових ринків в Україні визначені наступним чином:

- ринки фінансових послуг – це сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів;

- фінансова послуга – це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

- учасники ринків фінансових послуг – це юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг;

- фінансова установа (інститут фінансового ринку) – це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Важливим етапом розробки маркетингової стратегії фінансових інститутів, що діють на фінансовому ринку, є визначення характеристик споживачів і на основі цього – сегментація ринку (рис.1.1) [29, c. 54].

Рис.1.1. Сегментація фінансового ринку [29]


За ступенем організованості кожен сегмент фінансового ринку можна поділити на організований і неорганізований. Певні сегменти фінансового ринку (наприклад, ринок цінних паперів та валютний) можуть поділятися на біржові та позабіржові.

Організований (біржовий) фінансовий ринок функціонує за визначеними правилами, встановленими спеціальними фінансовими установами: банками, ломбардами та фінансовими біржами (фондовою, валютною, дорогоцінних металів і каміння тощо). Біржовий ринок пов’язують з поняттям фондової (валютної) біржі як особливо організованого, як правило, вторинного ринку фінансових активів (цінних паперів, валюти), що сприяє підвищенню мобільності капіталу і виявленню реальних ринкових цін активів. У розвинених країнах на біржу можуть потрапити не всі емітовані акції, а тільки гарантовані, що відповідають вимогам не тільки лістингу, але і потребі суспільства у розвитку конкретної галузі національного господарства [30,c.67].

На організованому фінансовому ринку забезпечується висока концентрація попиту і пропозиції в одному місці; складається найбільш об’єктивна система цін на окремі фінансові інструменти та послуги (активи); проводиться перевірка фінансової спроможності емітентів основних видів цінних паперів, які допускаються до торгів; процедура торгів носить відкритий характер; гарантується виконання укладених угод.

Але біржовий ринок має і окремі слабкі сторони – коло фінансових інструментів різних емітентів, які реалізуються на ньому, носить обмежений характер; цей ринок більш суворо регулюється державою, що знижує його гнучкість; виконання всіх нормативно-правових актів його функціонування збільшує витрати на здійснення операцій купівлі-продажу; великомасштабні угоди, які здійснюються окремими торговцями на біржі, практично немовливо зберегти у таємниці.

Неорганізований (позабіржовий або «вуличний») фінансовий ринок є сферою купівлі-продажу фінансових активів через інші різноманітні фінансові інститути, фізичні та юридичні особи. Цей ринок охоплює ринок операцій з фінансовими активами (цінними паперами, валютою) поза біржею: первинне розміщення, а також перепродаж, наприклад, цінних паперів тих емітентів, які не бажають потрапити на біржу.

Неорганізований ринок характеризується більш високим рівнем фінансового ризику, більш низьким рівнем юридичної захищеності покупців, меншим рівнем їх поточної інформованості і т. п. Разом з тим, цей ринок забезпечує обіг більш широкої номенклатури фінансових інструментів і послуг; задовольняє потребу окремих інвесторів у фінансових інструментах з високим рівнем ризику і, відповідно, приносить більш високий дохід; більшою мірою забезпечує таємницю здійснення окремих угод. У режимі неорганізованого фінансового ринку здійснюється більша частина операцій з цінними паперами та основний обсяг кредитних, страхових і валютних операцій.

За характером руху фінансових інструментів фінансовий ринок поділяється на первинний і вторинний (тут мова йде виключно про фондові інструменти) [20,c.15].

Первинний ринок характеризує ринок цінних паперів, на якому здійснюється первинне розміщення їх емісії. Це розміщення, як правило, організовує андерайтер (інвестиційний дилер), який самостійно або з групою інших андерайтерів купує весь (або основний) обсяг емітованих акцій, облігацій і т. п. з метою їх наступного продажу інвесторам більш дрібними партіями.

Вторинний ринок характеризує ринок, де постійно обертаються цінні папери, які раніше були продані на первинному ринку. Вторинний ринок охоплює переважну частину біржового і позабіржового обороту цінних паперів. Без розвиненого вторинного фондового ринку, який забезпечує постійну ліквідність і розподіл фінансових ризиків, не може ефективно існувати первинний ринок цінних паперів. Однією із основних функцій вторинного ринку є встановлення реальної ринкової ціни (курсової вартості) на окремі цінні папери, що відображає всю інформацію про фінансовий стан їх емітентів і умови емісії.

У США групування фондових ринків за цією ознакою вже отримало подальший розвиток шляхом виділення «третього ринку» (позабіржової торгівлі великими пакетами цінних паперів, які одночасно котируються на центральних фондових біржах, з метою суттєвого зниження витрат за їх угодами), а також «четвертого ринку» (на якому здійснюються прямі угоди між великими інституціональними інвесторами і продавцями цінних паперів без участі фірм-посередників).


Узнать стоимость написания работы
Оставьте заявку, и в течение 5 минут на почту вам станут поступать предложения!

Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.