Смекни!
smekni.com

Вплив мінеральної води різних типів при використанні як питної на стан здоров'я населення (стр. 1 из 5)

ДУ “ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА

АМН УКРАЇНИ”

Дичка Людмила Василівна

УДК 553.7:577.4:61(477.87)

Вплив мінеральної води різних типів при використанні як питної на стан здоров’я населення

14.02.01 – гігієна та професійна патологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ-2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в НПО “Реабілітація” МОЗ України, м. Ужгород

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Прокопов В’ячеслав Олександрович,

ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М. Марзєєва АМН України”, завідувач лабораторії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Волощенко Олег Гнатович,

ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М. Марзєєва АМН України”, завідувач лабораторії

доктор медичних наук Мудрий Іван Васильович

Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України,

провідний науковий співробітник

Захист відбудеться ” 20 червня 2008 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України” (м.Київ-94, вул. Попудренка 50)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України” (02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50)

Автореферат розісланий “16 травня 2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради _________________________________Б.Ю.Селезньов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вода як і повітря відноситься до важливішого фактору зовнішнього середовища. Вона забезпечує існування усього живого на землі, функціонування всіх процесів життєдіяльності організмів (В.В. Цапко, 1973; Р.Д. Габович, 1989). Вважається, що питна вода (ПВ) є основним джерелом надходження в організм мінеральних речовин. Однак, в залежності від якості вода, як складова біогеохімічного ланцюга (БГЛ), може впливати на захворюваність людей, зокрема, сприяти появі природних екзогенних мікроелементозів при нестачі або надлишку розчинних форм як макро-, так мікро- і мезокомпонентів залежно від фізіологічної та патофізіологічної дії кожного елементу в будь-якій місцевості, враховуючи не тільки умови господарської діяльності, але і природні особливості формування підземних питних вод (С.В. Крайнов, 1980; В.И. Смоляр, 1989; А.П. Авцын и др., 1991; І.М.Трахтенберг, 2005).

Забезпечення населення України якісною ПВ не втрачає своєї актуальності, особливо в сільській місцевості, де переважає місцеве водопостачання (В.О. Прокопов, 2001, 2005; Н.С. Грищенко, 2005; В.В. Гончарук, 2005). На вирішення цього питання спрямована загальнодержавна програма “Питна вода України” на 2006-2020 роки, яка ставить за мету покращення забезпечення населення України питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів (норм) питного водопостачання, поліпшення на цій основі стану здоров’я населення та оздоровлення соціально-екологічної ситуації в Україні. Актуальним це питання є і для Закарпаття.

Одним із основних багатств Закарпатської області (4/5 території займають гірські масиви) є різноманітні гідромінеральні ресурси, в тому числі надзвичайна насиченість родовищами мінеральних вод (МВ) (Л.П. Киртич та ін., 1997; М.В. Лобода та ін., 1999; І.С. Лемко та ін., 2000). Так, на території Закарпатської області на сьогодні виявлено 67 основних родовищ МВ, із них 58 - питних, вивчено понад 740 водопроявів (ВП) майже всіх типів МВ (30), в тому числі 365 свердловин та 375 джерел, серед яких переважають МВ карбонатного типу (90%), вуглекислі (75%), слабко- та маломінералізовані до 2 г/л (60%). Серед 375 джерел – 120 прісні води, більшість із яких із-за вмісту вуглекислоти, згідно класифікації являються мінеральними (В.М. Шестопалов и др., 2003). Тому традиційним для способу життя місцевого населення краю є широкорозповсюджене вживання питних МВ, які відповідають у діючому на даний час ДСТУ 878-93 “Води мінеральні питні” класу “природні столові” та “лікувально-столові” води. Для окремих ключових мікроелементів (МЕ) цих вод (кремній, бор, залізо, миш’як) існує демонстративний етіологічний зв’язок з виникненням біогеохімічних ендемій (І.М. Трахтенберг, 1998). Питання чи створює питне використання МВ різних типів зональні біогеохімічні умови для захворюваності місцевого населення не вивчалось.

В умовах Закарпаття питання впливу тривалого вживання МВ на стан здоров’я місцевогонаселення, особливо з огляду на появу нових можливостей оцінки порушень мінерального обміну з використанням методів поліелементного аналізу в індикаторних субстратах людини, залишилось поза уваги дослідників.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертації є фрагментом науково-дослідних робіт НПО “Реабілітація” МОЗ України: “Розробка інформативної

Висловлюю щиру подяку д.м.н. Киртич Л.П. за постійну допомогу при виконанні дисертаційної роботи та створення творчої атмосфери, яка сприяла її завершенню.

бази з документальних джерел для визначення лікувальних природних ресурсів – родовищ мінеральних вод Закарпаття”, № держреєстрації 0103U002599; “Обґрунтування можливостей лікувально-профілактичного використання мінеральних вод Закарпаття для корекції супутніх порушень мінерального обміну”, № держреєстрації 0105U004139.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи: оцінити вплив мінеральної води різних типів при постійному тривалому її вживанні як питної на стан здоров’я місцевого населення Закарпаття та обґрунтувати профілактичні заходи.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Провести аналіз мінерального складу питних МВ основних чотирьох гідрохімічних провінцій з позицій біологічної доступності ключових елементів (кремнію, бору, заліза, миш’яку), які можуть приймати участь у формуванні біогеохімічного ланцюга.

2. Вивчити вплив елементного складу питних МВ при постійному їх вживанні на мінеральний обмін людини в ареалах найбільшого зосередження кремнистих (Ужгородський район), борних (Свалявський район), залізистих (Міжгірський район), залізисто-миш’яковистих мінеральних вод (Рахівський район) з використанням сучасних методів поліелементного аналізу.

3. Вивчити вплив питних МВ різних типів (кремнистих, борних, залізистих, залізисто-миш’яковистих) при постійному тривалому вживанні на стан здоров’я місцевого населення.

4. Розробити рекомендації щодо організації раціонального питного водопостачання населення, що проживає в межах гідрохімічних провінцій питних МВ, оновити реєстр мінеральних та прісних вод, які підлягають державній охороні.

Об’єкт досліджень.Об’єктом досліджень були макро-, мікро- і мезокомпонентний склад питних мінеральних вод, показники обміну мікроелементів у місцевого населення, вплив мінеральної води різних типів при тривалому використанні як питної на стан здоров’я людей.

Предмет досліджень. Предметом досліджень були підземні води різних типів: кремнисті, борні, залізисті, залізисто-миш’яковисті; біосубстрат (волосся людей); стан здоров’я населення.

Методи дослідження. У представленому науковому дослідженні використовувались методи: епідеміологічні, медико-соціальні при обстеженні місцевого населення чотирьох гідрохімічних провінцій (ГХП); фізико-хімічні при аналізі МВ за загальноприйнятими методиками; фізичні - рентген-флуоресцентна спектрофотометрія (РФС) та атомна спектрометрія з індуктивно-зв’язаною плазмою (АЕС-ІСП) при дослідженні індикаторного субстрату (волосся); статистичні - обробка результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів.В результаті проведених досліджень уперше:

- дана гігієнічна оцінка тривалому вживанню населенням Закарпаття питних МВ різних типів з урахуванням впливу на мінеральний обмін та на стан здоров’я місцевого населення відповідних ГХП;

- виявлено зональні особливості мінерального обміну в населення, що проживає в межах ГХП питних МВ різних типів при їх тривалому вживанні, для визначення наявності мікроелементозів природного походження за допомогою сучасного методу поліелементного аналізу біосубстрату (волосся);

- обґрунтовано доцільність виділення кремнієвого, борного та інших біогеохімічних субрегіонів в регіональній біогеохімічній провінції (БГП) з нестачею йоду та фтору, яким є Закарпаття, як за рахунок внесення даних про надлишок або нестачу МЕ у питних МВ Закарпаття, так і за ступенем вірогідності біогеохімічно зумовлених ними захворювань - природних екзогенних мікроелементозів.

- створено реєстр, проведена систематизація та типізація ВП мінеральних (свердловин та джерел) та прісних вод (джерел) Закарпаття, що підлягають державній охороні гідромінеральних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень є базою наукового обґрунтування шляхів оптимізації використання населенням МВ різних типів як питних в ареалах їх найбільшого зосередження залежно від мінералізації та хімічного складу. Отримані дані розширюють можливості диференційованого підходу до розробки профілактичних заходів для збереження здоров’я населення при вживанні МВ як питної на рівні району, окремого населеного пункту. Розроблені методичні рекомендації для підвищення гігієнічних знань населення, що мешкає на територіях (ГХП) кремнистих, борних, залізистих та залізисто-миш’яковистих МВ.

Виділено коло першочергових еколого-гігієнічних та соціальних проблем, що потребують втручання держави та матеріального забезпечення щодо несприятливих факторів біогеохімічної обстановки природного походження - забезпечення населення Закарпаття, особливо сільського (62,3%), якісною водою із природно збалансованим вмістом МЕ за рахунок більш широкого використання природних джерельних підземних слабкомінералізованих МВ або фасованих газованих та негазованих “природних столових”, “природних питних” вод. Такими водами повинні забезпечуватися у якості питної насамперед діти та підлітки у дитячих та шкільних закладах, лікувальні установи, промислові підприємства.