Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону (стр. 1 из 7)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ЧЕРЕНКОВ ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ

УДК 613.29-099+615.917:62(1-21)

ГІГІЄНИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ХАРЧУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ІНДУСТРІАЛЬНОГО РЕГІОНУ

14.02.01 – гігієна та професійна патологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті імені М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор кафедри гігієни Донецького національного медичного університету імені М. Горького Ванханен Вільям Давидович

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ципріян Віктор Іванович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри гігієни харчування;

доктор медичних наук, професор Козярін Іван Петрович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри гігієни харчування та гігієни дітей і підлітків.

Захист відбудеться « 22 » _травня ___ 2008 р. о _13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 Національного медичного університету іменіО.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ-57, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна,1.

Автореферат розісланий «__22_» _квітня______ 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

професор

Войцеховський В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найважливіших причин погіршення здоров’я населення є усе зростаюче забруднення навколишнього середовища промисловими, сільськогосподарськими, транспортними, побутовими та іншими токсичними речовинами. Проблема хімічної безпеки для здоров’я населення України вже давно стала пріоритетною. Слідством антропогенного забруднення навколишнього середовища є убіквітарність фонових забруднень середовищ життєдіяльності людини, які за останні 30 – 40 років по вмісту ряда ксенобіотиків досягли граничних рівнів, а в деяких випадках перевищили їх. [Білецька Е.М., 1998; Штабський Б.М., 1999; Талакін Ю.М. і співавт., 2000; Проданчук М.Г. і співавт., 2001; Лапушенко О.В., 2003; Кундієв Ю.І. і співавт., 2003; Сердюк А.М., 2001, 2004; Бардов В.Г., 2006; Ципріян В.І., 2005, 2007].

У теперішній час Україна – одна з не багатьох країн Європи із значним екологічним неблагополуччям. Промислові викиди в атмосферу України досягають 11 млн. т. у рік (20-25 % сумарного викиду в цілому по країнах СНД). Із року в рік збільшуються викиди промислових вод у відкриті водоймища, зростає мінералізація ґрунтових вод. Хімічними засобами захисту рослин забруднюється значна кількість сільськогосподарських площ, у зв’язку з чим у ґрунті накопичуються великі концентрації пестицидів. Щорічно в Україні утворюється близько 1 млрд. тонн відходів [Кундієв Ю.І., 2004; Мудрий І.В., 2003, 2004; Трахтенберг І.М., 2006]. У зв’язку з масштабністю промислових та інших викидів у навколишнє середовище ця проблема стає все більш актуальною, особливо в умовах Донецького регіону, на частку якого припадає 40,1 % надходження промислових викидів в атмосферу України при займаній площі 4,4 %[Вихованець Т.А., 1997; Рублевська Н.І., 1999; Агарков В.І. і співавт., 2001;Грищенко С.В. і співавт., 2003;Степанова М.Г., 2003, 2004; Ванханен В.Д. і співавт., 1997, 2004, 2005].

З харчовими продуктами в організм людини потрапляє найбільша кількість шкідливих речовин. До основних забруднювачів харчових продуктів відносять значну кількість речовин хімічної природи, не виконуючих жодної з функцій харчування, які при відповідних умовах несприятливо впливають на здоров’я людини [Циганенко О.І. і співавт., 1998; Гуліч М.П. і співавт.,2001; Сердюк А.М., 2002; Рахманін Ю.О. і співавт., 2002, 2004].

ВООЗ визначає, що пріоритетним напрямком роботи по збереженню здоров’я є забезпечення права кожної людини на достатнє та безпечне харчування. Рішення еколого-гігієнічних проблем харчування населення України тісно пов’язане з дослідженнями якості продуктів харчування на відповідність міжнародним нормативам, проведенням оцінки загрози для здоров’я, та розробкою структури для здійснення моніторингу і аналізу ризику. У зв’язку з тим, що кінцевим результатом усіх видів негативної дії ксенобіотиків є зниження особистого та популяційного здоров’я населення, зниження очікуваної тривалості життя, стає очевидною актуальність охорони внутрішнього середовища організму, ролі харчового фактору в зміцнені та зберіганні здоров’я населення в умовах негативної екологічної ситуації [Большаков О.М. і співавт., 1999; Рахманін Ю.О., і співавт., 2000, 2002; Люпьєн Д., 2001; Матасар І.Т., 2001; Гжегоцький М.Р., 2002; Новикова І.І. і співавт., 2003; Оніщенко Г.Г., 2003; Ванханен В.Д., 2005; Ципріян В.І., 1999, 2005, 2007]. Усе викладене стало науково-теоретичною передумовою обраного напрямку досліджень з гігієнічного обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах Донецького індустріального регіону.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах розділу «Охорона навколишнього природного середовища» програми соціально-економічного розвитку Донецької області, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997р № 1398, комплексних програм «Розробка систем швидкого реагування еколого-гігієнічного моніторингу про вплив харчування на стан здоров'я населення на екологічно несприятливих територіях» (№ державної реєстрації 0196U002263) і «Розробка систем динамічного спостереження за станом харчового статусу населення України, забруднення продуктів харчування ксенобіотиками й оперативного прогнозу їхнього впливу на здоров'я» (№ державної реєстрації 0195U011093).

Робота є фрагментом цілеспрямованих комплексних досліджень кафедри гігієни Донецького національного медичного університету ім. М.Горького по темі «Розробка наукових основ аліментарної профілактики захворювань неінфекційної природи» (№ держреєстрації 0100U006382).

Інформаційний аналіз стану проблеми показав, що наявні дані не дозволяють науково обґрунтувати систему заходів аліментарної профілактики екологічного враження населення в екокризових умовах промислово розвиненого (індустріального) регіону , такого, зокрема, як Донецький. Тому наші дослідження були проведені в екокризовому Донецькому індустріальному регіоні у порівнянні з екологічно благополучними аграрними районами Сумського регіону.

Мета та завдання дослідження. Мета:науково обґрунтувати та розробити заходи по зменшенню контамінації продовольчої сировини і харчових продуктів пріоритетними ксенобіотиками та зниженню потенційного ризику їх шкідливого впливу на здоров’я населення індустріального регіону.

Для реалізації цієї мети були поставлені наступні завдання:

1.Встановити рівні забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і контрольного аграрного регіонів токсичними елементами, пестицидами, нітратами по ступеню їх вмісту та потенційної небезпеки. Визначити серед ксенобіотиків пріоритетні забруднювачі основних груп продовольчої сировини та харчових продуктів.

2. Визначити середньодобове надходження токсичних елементів та нітратів з продуктами харчування до організму різних вікових та професійних груп населення індустріального і контрольного регіонів.

3. Встановити умовне сумарне токсичне навантаження комплексом ксенобіотиків, при їх надходженні раціонами харчування для населення індустріального та контрольного регіонів.

4. Розробити та науково обґрунтувати комплекс заходів, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму різних вікових та професійних груп населення індустріального регіону.

Об'єкт дослідження: вміст ксенобіотиків в продовольчій сировині та харчових продуктах, їх надходження з раціонами харчування до організму різних вікових і професійних груп населення індустріального та аграрного регіонів.

Предмет дослідження: токсичні елементи (свинець, кадмій, миш’як, ртуть, мідь, цинк), пестициди (ХОП, ФОП, РОП, мідьвмісні, синтетичні пиретроїди та ін.), нітрати та нітрити,аліментарне ксенобіотичне та умовне токсичне навантаження.

Методи дослідження: для виконання поставлених у роботі завдань застосовували санітарно-гігієнічні, фізико-хімічні, токсикологічні методи лабораторних досліджень (встановлення вмісту токсичних елементів, пестицидів, нітратів в продовольчій сировині та харчових продуктах), розрахунки раціонів харчування різних вікових та професійних груп населення проводилися бюджетним методом, статистичну обробку отриманих результатів (класичні методи варіаційної статистики).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в нових соціально-економічних умовах розвитку України проведено порівняльний гігієнічний аналіз комплексного забруднення токсичними елементами, пестицидами, нітратами продовольчої сировини та харчових продуктів, що були вирощені або вироблені в екокризовому індустріальному та аграрному (контрольному) регіонах. Встановлено, що вміст токсичних елементів у продовольчій сировині та харчових продуктах індустріального регіону перевищував максимально допустимі рівні по вмісту свинцю в 4 % випадків, кадмію -1,1 %, ртуті – 0,6%, миш’яку – 0,2 %, міді – 7,1 %, цинку – 2,6 %.

В індустріальному регіоні 38,9 % досліджених зразків продовольчої сировини та харчових продуктів містили залишкові кількості пестицидів, у тому числі 5,6 % в концентраціях понад максимально допустимі рівні. Найбільш забрудненими пестицидами були молоко, м’ясо, овочі, фрукти, а найбільшу потенційну небезпеку становили хлорорганічні пестициди, оскільки 8,1 % досліджених зразків перевищували встановлені регламенти на їх вміст. Доведено, що 23,6 % продуктів рослинництва індустріального регіону містили нітрати в концентраціях вище встановлених допустимих рівнів. Найбільша питома вага зразків з підвищеним рівнем вмісту нітратів зафіксована в томатах – 43,2 %, баклажанах – 35,9 %, огірках – 34,6 %, цибулі ріпчастій – 25,4 %.