Діагностика і профілактика ранньої та пізньої антенатальної патології

Аліментарно-дефіцитні фактори і порушення розвитку ембріона чи плода. Антенатальна патологія, внутрішньоутробні гіпотрофія та інфікування плоду. Методика транспельвіального аланто- і амніонентезу, отримання амніотичної чи алантоїсної рідини у корів.

Міністерство аграрної політики України

Харківська державна зооветеринарна академія

Кафедра ветеринарного акушерства та гінекології

Реферат на тему:

"Діагностика і профілактика ранньої

та пізньої антенатальної патології"

Виконавець:

студент групи № 9 ІV к. ФВМ

Харків 2009

Зміст

1. Діагностика ранньої антенатальної патології

2. Профілактика ранньої антенатальної патології

3. Діагностика та профілактика пізньої антенатальної патології

3.1 Внутрішньоутробна гіпотрофія

4. Внутрішньоутробне інфікування плода

4.1 Діагностика

4.1.1 Методика транспельвіального аланто - і амніонентезу

4.1.2 Методика отримання амніотичної чи алантоїсної рідини у корів

4.2 Профілактика внутрішньоутробного інфікування плода

Список використаної літератури

1. Діагностика ранньої антенатальної патології

Найбільш поширеною причиною порушень розвитку ембріона чи плода є аліментарно-дефіцитні фактори. Дефіцит каротину чи вітаміну А в організмі корів і жителів у період зимовою утримання с характерним явищем. Тому до цієї проблеми більша увага, інші ж дефіцити легше попередити.

Патогенетичною особливістю ембріо- та фетопатій, викликаних А-вітамінною недостатністю, є їх повільний розвиток від початку не повноцінної па каротин годівлі корів і не гелів. Це пояснюється тим, що тварини влітку можуть накопичувати великі запаси вітаміну А (до 12-20 мг%) в печінці. Тому дефіцит вітаміну А в організмі необхідно визначити задовго до вияву клінічної картини захворювання.

Ураховуються умови заготівлі і зберігання кормів, регулярно проводиться хімічний аналіз, утому числі визначається вміст каротину в силосі, сінажі, сіні.

Забезпеченість корів і неї елів необхідними поживними речовинами, каротином необхідно визначати не за розрахунковим, а за фактичним вмістом них речовин у кормах, установленим па основі результатів аналізу досліджень, проведених агрохімічними чи ветеринарними лабораторіями.

Різниця між фактичною забезпеченістю та теоретичними даними каротину може складати від 2 до 7%.

Більш повне уявлення про забезпеченість організму тварин каротином (вітаміном А) дає визначення біохімічних констант сироватки крові, печінки. Вміст у сироватці крові корів каротину нижче 0,4 мг, вітаміну А - 15 мкг%, в печінці вітаміну А нижче 15 мкг%свідчить про дефіцит цих речовин в організмі.

Необхідно регулярно проводити біохімічне дослідження сироватки крові корів (вибірково беруть кров від 10-15% тварин) з метою визначення показників гомеостазу. При цьому, крім вмісту каротину в сироватці крові, визначають рівень загального білка, кальцію, фосфору, цукру, кислотної ємності. Бажано визначати вміст вітаміну А в сироватці крові і печінці - найбільш об'єктивним показником є "міст вітаміну А в печінці.

Діагностика ембріо- і фетопатій у ранньому антенатальному періоді складна, потребує певних розробок і доопрацювань.

Найпершим діагностичним тестом може бути визначення тривалості періоду між осіменінням. Збільшення тривалості цього періоду може бути непрямим підтвердженням того, що відбулося запліднення, розвивався ембріон, але на певному етапі його розвитку настала смерть і резорбція, то іі привело до збільшення тривалості проміжку часу між осіменінням. ІІроте всі випадки прихованого аборту за цією ознакою врахувати неможливо, бо у разі доімплантаційної загибелі та резорбції ембріона віком до 15 діб наступний статевий цикл почнеться вчасно, оскільки не буде затримки люгеолізу. Якщо вік ембріона перевищував 16 днів, то збільшиться термін функціонування жовтого тіла, а це відповідно викличе подовження тривалості статевого циклу до 26 днів і більше.

Під час вагінального дослідження звертають увагу на стан слизової оболонки присіпка вапни, вапни та каудальної частини шийки матки, наявність слизової пробки в її каналі.

У процесі ректального дослідження враховують ступінь розвитку жовтого тіла в яєчниках, розміри матки, консистенцію її рогів, прощупують частини тіла плода, розміри плацептом.

У паралельному режимі: а - для визначення наявності та особливостей стану ембріона, а в випадках М - о відсутності - змін у слизовім оболонці матки та яєчниках, характерних для імплантації та розвитку зародка, що вказували б на ефективність осіменіння; б - для діагност ики ранньої вагітності у корів, починаючи з 27 дня після запліднення, пропонується застосовувати ультразвукове дослідження (УЗД).

Крім цього, ультразвукове дослідження дозволяє визначити стан, життєздатність плода на ранніх стадіях розвитку, Мого стать М ідентифікувати плаценту, розміри плацептом.

На наш погляд, заслуговує на увагу презентований прибор - сканер 100 Усі. Сканер 100 Уеі є виключно потужним портативним сканером. Поміж основних переваг (як якість зображення, надійність системи), сканер 100 Усі відрізняється також тим, щодо нього розробленим великим пакет програмного забезпечення, а він сам має вмонтований дисковід 3,5 для гнучких дисків, на яких можна зберігати в цифровій формі зображення та інформативні дамі. В наборі ветеринарний зонд на 6/8 МГц. Цей зонд ефективний при дослідженні органів розмноження у корів.

Двочастотний мікровипуклий зонд к 17 па 5/7,5 МГц дозволяє отримувати зображення під різним кутом. Крім вищезгаданого застосування, цей зонд може бути використаний для зовнішнього дослідження репродуктивних органів.

2. Профілактика ранньої антенатальної патології

Профілактика передбачає комплекс заходів: своєчасне осіменіння корів і телиць, дотримання правил асептики та антисептики при введенні сперми, використання сперми високої якості: дотримання зоогігієнічних вимог; осіменіння тварин при відсутності запальних процесів у статевих органах; забезпечення повноцінної годівлі.

Автором розроблені рекомендації з профілактики ранньої антенатальної патології (ембріо- та фетопатії). Рекомендації розраховані для впровадження в господарствах, де спостерігається неповноцінна годівля корів і не гелів по каротину (за іншими показниками - кормові одиниці, перетравний протеїн, кальнім, фосфор, поварена сіль - раціони збалансовані, або ж легко корегуються), встановлено дефіцит каротиму (вітаміну А) в сироватці кроні (інші показники гомеостазу - загальним білок, кальній, фосфор, кислотна ємність - у межах норми, або легко корегуються) і, як наслідок А-вітамінної недостатності, реєструють ембріо- та фетопатії.

У приватних господарствах необхідна обробка корів і нетелі" з застосуванням препаратів вітаміну А - ретинолу ацетату, тривіту, тетравіту.

Діагностика та профілактика пізньої антенатальної патології

3. Діагностика та профілактика пізньої антенатальної патології

3.1 Внутрішньоутробна гіпотрофія

Діагностика. Дуже велике значення мас своєчасна оцінка стану плода під час вагітності корів. Як уже повідомлялось, низький рівень гормонів (головним чином, естрогенів) призводить до різних порушень розвитку плода, втому числі до гіпотрофії. Тому гормональні тестування повинні зайняти важливе місце в діагностиці порушень розвитку плода, бо вони виявляють механізми порушень функції фетоплацентарного комплексу і його взаємовідносин з організмом матері.

Методи визначення вмісту гормонів у сечі, крові дуже складні, трудомісткі і тому не можуть знайти широкого застосування в практиці ветеринарної медицини (Пежданов А.Г., 1987).

У цьому зв'язку видаються закономірними пошуки більш простих, дешевших методів досліджепь, які б могли визначити стан фетоплаценгарпого комплексу і своєчасно сигналізувати про порушення розвитку внутрішньоутробного плода. Природним є припущення, що таким методом може бути дослідження клітинного складу вагінального мазка вагітних (колпоцитоскопія). Основою для такого припущення були роботи, в яких показаний зв'язок секреції і екскреції гормонів з цитологічною картиною вагінального мазка у невагітних тварин.

Проби для колпоцитоскопії отримують на 8-9 місяцях вагітності за допомогою стерильного шпателя (металевої пластини шириною 0,5 см з дрібною нарізкою) з бокової стінки присілка вапни. Тонкі мазки наносить на чисті предметні скельпя. Після висушування на повітрі мазкі фіксують метанолом або в суміші етиловою спирту з ефіром. Протягом 10-15 хвилин мазки фарбують гематоксиліном та 2-3 хвилини - І% розчином еозину. Мазки висушують, обезводнюють, просвітляють ксилолом і (якщо є необхідність готувати постійні препарати, закріпляють просвітлені мазки полістиролом під накривними скельцями) вивчають під мікроскопом.

Ректальне дослідження. Визначають величину та розміри плода, плацентом, порівнюючи дані зі стандартними величинами, характерними для гою чи іншого гестаційного періоду.

Ультразвукова діагностика. Пропонується використання сканера 100 Уеі чи приладів інших конструкцій для оцінки життєздатності плода, розмірів плацентом, стану плаценти, статі плода.

Профілактика внутрішньоутробної гіпотрофії .

Надійним методом профілактики внутрішньоутробної гіпотрофії телят є ліквідація причин, що викликають цю патологію. Проте для тих господарств, де усунення причин пов'язано з певними труднощами і ліквідувати їх неможливо, необхідна медикаментозна профілактика, проведення фармакологічної корекції порушень розвитку плода в пізній антенатальний період.

У господарствах з неповноцінною годівлею корів на каротин у період другої половині зимового утримання ми пропонуємо застосування препаратів ретестрол та каплаестрол для профілактики внутрішньоутробної гіпотрофії телят.

4. Внутрішньоутробне інфікування плода

4.1 Діагностика

Для мікробіологічного контролю відбирають проби (2-3 мл) амніотичної чи алаїтотичної рідини з використанням різних методик. Мета дослідження - виявлення збудників внутрішньоутробного інфікування та призначення раціональної терапії плода і новонародженого в подальшому.

4.1.1 Методика транспельвіального аланто - і амніонентезу

Дія отримання проб амніотичної чи алантенної рідини методом гранспельвіального аланто- і амніонентезу використовують голки, що призначені для відсмоктування плазми (і - І 14). До них приєднують шприці через гумові чи поліетиленові грубки довжиною 5 7 см. Цю систему використовують після надійної стерилізації (автоклавування).

Уточні перетинання ліній І (проведеної від юрба газової кістки (маклока) до кореня хвоста) і 2 (проведеної від мису крижа до сідничного горба лівого боку тварини) вистригають шерсть, шкіру обробляють 5р с спиртовим розчином йоду. Голку вводить у тазову порожнину в напрямку карпального суглоба протилежної передньої кінцівки. Під контролем правої руки, введеної в пряму кишку, голку підводять до стінки матки і поштовхом проколюють її поблизу прилеглої частини плода чи плацентоми. Шприцем засмоктують амніогичну чи алаптоїсну рідину (в залежності від того, куди була введена голка - в порожнину амніона чи алантоїса). Після виведення голки шприц від'єднують і над полум'ям горілки з нього виливають рідину в стерильну пробірку.

4.1.2 Методика отримання амніотичної чи алаитоїсіїої рідини у корів

Алантоїсного чи амніотичного міхура, що з'явився із родових шляхів, обробляють 5% спиртовим розчином йоду чи припалюють розжареним шпателем; алантоїсну чи амніотичну рідину набирають в стерильний шприц чи пастерівську піпетку з перетяжкою. Пастерівські піпетки, що заповнені рідиною, відразу ж запаюють над полум'ям спиртівки, а із шприця вміст переливають у стерильні пробірки.

Вірогідною діагностичною ознакою внутрішньоутробного інфікування може бути колір амніотичної рідини. Па практиці досить часто спостерігали зміни кольору цієї рідини від жовто-оранжевого до жовто-брудного у корів при внутрішньоутробному інфікуванні плода.

4.2 Профілактика внутрішньоутробного інфікування плода

Профілактика внутрішньоутробного інфікування плода у корови базується на таких засадах: дотримання санітарних правил у приміщеннях для тварин; уникнення контактів із хворими тваринами, і по забруднюють навколишнє середовище мікроорганізмами; своєчасне осіменіння корів і телиць (при осіменінні тварин з переважанням прогестерону в організмі - після охоти - виникає загроза виникнення запалі, них процесів); дотримання правил асептики і антисептики при штучному осіменінні; осіменіння корів при відсутності ознак недолікованих метритів та впровадження санації статевих органів; підвищення імунного статусу тварин.

Деякі положення та матеріали розробок внесені в методичні рекомендації, затверджені НТР МСГ УРСР (протокол № 7/2 від 25.12.1985 р) та НТР Держагропрому УРСР (протокол № 15 від 15.09.19X9 р).

Перспективність та економічна ефективність програмних заходів профілактики ранньої та пізньої антенатальної патології (зниження частоти прихованих абортів, підвищення маси новонароджених та їх життєздатності, скорочення частоти захворюваності телят) визначає доцільність впровадження вищенаведених розробок та рекомендацій у практику.

Список використаної літератури

1. Лекції з ветеринарного акушерства/ Д.С. Гришко - Харків: "Прапор", 2003. - 400 с.

2. Кошовий В.П. Акушерсько-гінекологічна диспансеризація у корів.

3. Харків: "Золоті сторінки", 2004. - 156 с.

4. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення

5. тварин з основами андрології під редакцією В.А. Яблонського. К.:

6. "Урожай", 2003. -640с

7. Михайлов Н.Н. Акушерская помощь животным Москва: "Агропромиздат", 1987. - 112с.

8. Харенко М.І. та ін. Фізіологія та патологія розмноження дрібних тварин. ВАТ: Сумська обласна друкарня", видавництво "Козацький вал", 2005. - 554 с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ