Смекни!
smekni.com

Екологічно-гігієнічние обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів (стр. 1 из 6)

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О.М. МАРЗЄЄВА АМН УКРАЇНИ”

КОРШУН Ольга Михайлівна

УДК 614.7:632.95:634.11

ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕГЛАМЕНТІВ БЕЗПЕЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ЯБЛУНЕВИХ САДІВ

14.02.01 – гігієната професійна патологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2008


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті

імені О.О. Богомольця МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Омельчук Сергій Тихонович,

Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця МОЗ України,

професор кафедри гігієни та екології

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Томашевська Людмила Анатоліївна, Державна установа „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”, завідувачка лабораторії токсикологічних досліджень

доктор медичних наук, професор Маненко Алек Костянтинович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, професор кафедри гігієни і профілактичної токсикології з курсом гігієни факультету післядипломної освіти

Захист відбудеться „ 20 „ _червня_ 2008 р. о _1000_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 при Державній установі „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”за адресою: 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий „ 19 „ _травня_ 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Б.Ю. Селезньов


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За сучасного інтенсивного типу ведення садівництва невід’ємною складовою технології вирощування плодових культур є застосування пестицидів, які дотепер залишаються найбільш дієвими засобами захисту врожаю від шкідників та хвороб (Бродський В.А. та ін., 1998; Рябчинська Т.А., Марченко Г.Л., 2002; Колесова Д.А., Чмир П.Г., 2005). І хоча у світовій практиці щороку розширюється використання біологічних препаратів і безпестицидних технологій, в найближче десятиріччя людство не відмовиться від застосування хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). Тенденції розширення асортименту дозволених до використання пестицидів зберігаються і в Україні (Проданчук М.Г. та ін., 2001), де на сьогодні лише для застосування в садах зареєстровано 106 пестицидів зарубіжного та вітчизняного виробництва, серед яких 62 – інсектициди та акарициди, 32 – фунгіциди та 12 – гербіциди (Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, 2006).

Одночасно з високою економічною ефективністю застосування хімічних засобів захисту плодових насаджень існує потенційна небезпека забруднення ними об’єктів навколишнього середовища, що створює загрозу як для здоров’я населення, так і для біоти в цілому (Гончарук Є.Г., 1995, 2003; Сердюк А.М., 1998, 2004; Трахтенберг І.М., 1998; Кундієв Ю.І. та ін., 2002; Чибураєв В.І. та ін., 2003; Черних А.М., 2003; Іванов А.В., Васильєв В.В., 2005). Тому вельми актуальною залишається проблема мінімізації можливих негативних наслідків застосування пестицидів, що потребує всебічного вивчення їх токсичності та поведінки в об’єктах довкілля, оцінки ризику їх шкідливої дії на організм людини та біоценози, розробки гігієнічних нормативів та регламентів їх безпечного використання, удосконалення аналітичних методів контролю (Проданчук М.Г., Спину Є.І., 2000, 2001; Ракитський В.М., 1999; Чміль В.Д., 2002; Онищенко Г.Г., 2003).

Одним з провідних стратегічних напрямків у вирішенні еколого-гігієнічних проблем, породжених застосуванням ХЗЗР, є пошук та впровадження в практику нових діючих речовин (д.р.) та препаратів на їх основі, які вигідно відрізняються від своїх попередників широким спектром і високою вибірковістю дії, високою ефективністю при низьких нормах витрат та кратності обробок, що поєднується з меншою токсичністю для хребетних тварин і людини, меншою стабільністю в навколишньому середовищі та щадною дією на корисну ентомофауну (Мельников М.М., 1993; Новожилов К.В., Сухорученко Г.І., 1995, 1997; Кондратенко П.В., Лошицький В.П., 2000; Онищенко Г.Г., 2003; Долженко В.І., 2004).

Останнім часом для застосування у яблуневих садах запропоновані інсектициди Актара 25 WG(д.р. тіаметоксам) та Рімон 10 (новалурон) і фунгіциди Флінт 50 (трифлоксистробін) та Стробі (крезоксим-метил). Зазначені препарати є представниками нових перспективних хімічних класів пестицидів: неонікотиноїдів (тіаметоксам), бензоїлфенілсечовин (новалурон) та стробілуринів (трифлоксистробін, крезоксим-метил). Крім того, в сучасних інтегрованих системах захисту плодових насаджень продовжується збільшення обсягів використання синтетичних піретроїдів та впровадження їх нових препаративних форм, зокрема Циперкіл 250 ЕС (циперметрин), Альфагард 100 (альфа-циперметрин), Ф’юрі (зета-циперметрин), Карате 050 ЕС, Карате Зеон СS(лямбда-цигалотрин) та Сумі-альфа (есфенвалерат).

Впровадження зазначених препаратів у практику хімічного захисту яблуневих садів потребує всебічного вивчення їх поведінки у агроценозах плодових насаджень різних регіонів України, оцінки їх екотоксикологічної небезпечності, визначення професійного ризику та розробки гігієнічних регламентів безпечного застосування в умовах агропромислового сектору та приватних підсобних господарств. До того ж препарати на основі нової д.р. новалурону раніше в Україні взагалі не застосовувались. Саме тому використанню у сільськогосподарській практиці інсектициду Рімон 10 повинна передувати його всебічна токсиколого-гігієнічна оцінка, наукове обґрунтування гігієнічних нормативів новалурону у повітрі робочої зони, об’єктах навколишнього середовища та харчових продуктах, розробка аналітичних методів визначення для контролю за залишковими кількостями.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи “Токсиколого-гігієнічні та екологічні основи захисту промислових насаджень і розсадників зерняткових культур від основних шкідників, хвороб і бур’янів” (№ держреєстрації 0106U007404); госпдоговірних тем: № 469 “Дослідження по розробці гігієнічних нормативів і регламентів використання препаратів для захисту рослин” (0199U000191), № 628 “Розробка гігієнічних нормативів і регламентів застосування препаратів фірми” (0101U003917), № 970 “Розробка гігієнічних нормативів і регламентів застосування препарату Рімон, к.е.” (0104U004323), № 1020 “Розробка гігієнічних нормативів і регламентів застосування препаратів фірми” (0105U005242), № 1167 “Наукові дослідження препаратів Суперкіл і Циперкіл” (0106U008666).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування гігієнічних нормативів та регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів для мінімізації ризику їх шкідливого впливу на здоров’я населення та працюючих і попередження забруднення об’єктів навколишнього середовища.

Для досягнення мети необхідно розв’язати наступні завдання:

1. Провести порівняльну токсикологічну оцінку сучасних інсектицидів з класу синтетичних піретроїдів (Циперкіл 250 ЕС, к.е.; Альфагард 100, к.е.; Ф’юрі, в.е.; Карате 050 ЕС, к.е.; Карате Зеон СS, мк.с.; Сумі-альфа, к.е.), неонікотиноїдів (Актара 25 WG, в.г.), похідних бензоїлфенілсечовини (Рімон 10, к.е.) та фунгіцидів з класу стробілуринів (Флінт 50, в.г.; Стробі, в.г.).

2. Науково обґрунтувати величину допустимої добової дози (ДДД) для людини і гігієнічні нормативи в повітрі робочої зони, продукції садівництва та об’єктах довкілля нової діючої речовини новалурону.

3. Оцінити особливості поведінки досліджуваних інсектицидів та фунгіцидів в об’єктах агроценозу яблуневого саду та їх екотоксикологічну небезпечність в ґрунтово-кліматичних умовах України.

4. Вивчити умови праці при застосуванні досліджуваних пестицидів для захисту яблуневих садів та оцінити потенційний ризик їх несприятливого впливу на працюючих.

5. Науково обґрунтувати гігієнічні регламенти та розробити інструкції з безпечного застосування досліджуваних пестицидів в умовах агропромислового комплексу України та приватних підсобних господарств.

6. Розробити і впровадити в практику установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України, агрохімічної служби та природоохоронних установ аналітичні методи контролю залишкових кількостей новалурону у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді, ґрунті та продукції садівництва.

Об’єкт дослідження – закономірності поведінки в об’єктах довкілля сучасних інсектицидів і фунгіцидів при їх застосуванні для захисту яблуневих садів в різних ґрунтово-кліматичних умовах України та особливості їх впливу на працюючих.

Предмет дослідження – параметри токсикометрії та вміст залишкових кількостей тіаметоксаму, новалурону, трифлоксистробіну, крезоксим-метилу, циперметрину, альфа-циперметрину, зета-циперметрину, лямбда-цигалотрину та есфенвалерату в об’єктах агроценозу: атмосферному повітрі, ґрунті, листі та плодах яблунь; вплив новалурону на загальний санітарний режим модельних водойм; рівні забруднення повітря робочої зони, нашивок на спецодязі та змивів зі шкіри працюючих.

Методи дослідження. При виконанні роботи застосовані методи натурного та лабораторного гігієнічних експериментів, при проведенні яких використані органолептичні, санітарно-хімічні, санітарно-мікробіологічні, хіміко-аналітичні (спектрофотометричні та хроматографічні), фізичні методи дослідження, методи варіаційної статистики, кореляційного та регресійного аналізів.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведеного дослідження вперше в Україні:

– дана токсиколого-гігієнічна оцінка новим інсектицидам з класу неонікотиноїдів (Актара 25 WG) і бензоїлфенілсечовин (Рімон 10), фунгіцидам з класу стробілуринів (Флінт 50, Стробі) та їх д.р. та встановлено, що вони є помірно небезпечними (3 клас) згідно з сучасною гігієнічною класифікацією пестицидів;