Смекни!
smekni.com

Ефективність санаторно-курортного лікування дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт, з застосуванням радонових ванн та інгаляцій тіотриазоліну і n-ацетилцистеїну (стр. 3 из 7)

Вміст АТФ, АДФ і АМФ в еритроцитах фіксували методом тонкошарової хроматографії на силуфолових пластинах фірми “Merk” виробництва Німеччини (Захарова Н.Б, 1980). На підставі отриманих даних розраховували показники, що характеризують стан енергетичного обміну: енергетичний заряд (ЕЗ), енергетичний потенціал (ЕП), порівняльний коефіцієнт (Кпор), індекс фосфорилювання (ІФ) та термодинамічний контроль дихання (ТКД) (Лук’янчук В.Д., Савченкова Л.В., 2000). Концентрацію фосфору неорганічного (Фн) визначали набором “Філіст Діагностика” (Україна).

Клінічна оцінка ФФК на основі радонотерапії та інгаляцій проводилась на базі клінічного санаторію „Авангард” м. Немирова Вінницької області.

Об’єктом дослідження слугували 123 дитини (віком 7-15 років), хворі на РБ, у фазі клінічної ремісії. Серед обстежених переважали діти чоловічої статі (53,7%). У віковому аспекті РБ частіше зустрічався у категорії 11-14 років – 56%. Діагноз РБ встановлювався відповідно до класифікації (Наказ МОЗ України №18, 2005).

Пацієнтів було розподілено на 4 групи спостереження: I контрольна - 30 дітей, що отримували базисне СКЛ; II - 31 дитина, яким на тлі базисного СКЛ призначали курс Рв; III - 30 дітей, базисне СКЛ доповнювалось інгаляціями комбінації ТЗ і NAC; IV – 32 дитини, в яких до базисного СКЛ долучений ФФК з Рв та інгаляцій ТЗ і NAC.

Діагностичний комплекс в хворих на РБ включав опитування, вивчення супроводжуючої медичної документації, анамнезу хвороби та життя, огляд, виявлення фізикальних змін, клініко-лабораторні (загально-клінічні і спеціальні біохімічні) методи, функціональну діагностику.

Загальноклінічний аналіз периферичної крові проводився за допомогою аналізатора крові експрес індикатора АК-11.

Амілолітичний потенціал вимірювався за вмістом б-амілази сечі (Приказ МЗО СССР, 1974).

Функція зовнішнього дихання (ФЗД) верифікувалась за допомогою апаратно-комп’ютерного комплексу „Пульмовент-1” (Сенсор-Теком, Київ). Проведений аналіз наступних спірографічних та пневмотахографічних показників: ОФВ1 – об’єм форсованого видиху за 1 секунду; ФЖЄЛ – форсована життєва ємкість легень; МОШ25, 50, 75 – максимальна об’ємна швидкість повітря на рівні видиху 25, 50, 75% ФЖЕЛ.

Вимірювання насичення гемоглобіну артеріальної крові киснем (SаO2,%) здійснювалось модулем пульсоксиметра HeartScreen 112D (Угорщина).

Для вивчення термографічних даних застосовували термограф „Радуга МТ”.

Традиційне СКЛ проводилось згідно рекомендованих стандартів СКЛ(Київ, 2003) для дитячого контингенту.

Рв дітям готували з концентрацію радону до 7,5 кБк/дм3 (20 нКі/л) при температурі води 36-370 С, процедури відпускали через день, тривалістю впливу від 6-8 до 10 хв. Курс 9-10 ванн (Колесник Е.О., Бабов К.Д., 2005).

Комбінацію розчинів ТЗ (1,12 мг/кг) та NАС 114 (мг/на інгаляцію) вводили дітям щодня протягом 10 днів, використовуючи небулайзерний інгалятор компресорного типу „PariLL” (Німеччина).

Аналіз віддалених результатів СКЛ дітей, хворих на РБ, проводили за частотою і тривалістю загострень РБ протягом першого року після реабілітації.

Економічна ефективність лікування дітей з РБ визначалась шляхом розрахунку середньої орієнтовної базової вартості медикаментозного лікування за рік (Мальцев В.И., 2002) на підставі „Протоколу лікування рецидивуючого бронхіту у дітей” (Наказ МОЗ України №18, 2005).

Всі отримані результати оброблені методами варіаційної статистики з використанням t критерію Ст’юдента, а також непараметричного критерію – точного методу Фішера для чотирьохпільної таблиці (Гублер Е.В., 1978).

Результати досліджень та їх обговорення

З використанням запропонованої моделі БЛП виконана експериментальна оцінка потенційних пневмопротекторів. Серед препаратів, вивчених в скринінговій серії досліджень, максимальну активність (в плані запобігання загибелі щурів) виявили NАС і ТЗ. Під впливом комбінації ТЗ з NАС (75/75 мг/кг) пневмопротекторниий ефект перевершує такий за роздільного введення цих препаратів, свідченням чого є трикратне збільшення відсотку виживання тварин відносно контрольної групи (Р<0,05), відтермінування їх загибелі, а також покращення клінічного перебігу експериментальної БЛП.

Результати експериментів з вивчення впливу фізичного та фармакологічних чинників за умов запального процесу дихальних шляхів демонструють значну інтенсифікацію утворення активних форм кисню (АФК) в тварин з розгорнутою клінікою БЛП (контрольна група), що підтверджується даними БХЛ аналізу - достовірне зростання показників І1 в 3,3 рази, Ік та S у 2,3 і 3,4 рази, відповідно, порівняно з інтактною серією (табл. 1). Під впливом радонових процедур в щурів з респіраторною патологією вже на 1-й добі експерименту цей процес зменшується в 1,2 рази (Р>0,05), відносно даних контрольних тварин. Очевидно, що комбінація фармпрепаратів (дослід 2) ефективніше за радонові процедури перешкоджає збільшенню кількості АФК в динаміці, що особливо чітко відслідковується через 1 добу від початку моделювання БЛП. Зазначена тенденція, як і у випадку з радонотерапією, зберігається протягом усього експерименту. Включення до терапії щурів з моделлю БЛП ФФК посилює антирадикальний ефект використаних засобів фармакокорекції (ТЗ з NАС)на 20%на 1 добі та на 15,4% (Р<0,05) на 5 добі експерименту (табл. 1).

Запропоновані методи лікування експериментальної БЛП справляють суттєву дію на стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. В щурів із запальним процесом дихальних шляхів встановлено різке збільшення активності процесів ПОЛ (вже через 1 добу від початку моделювання патології вміст ТБК-реактантів у сироватці крові щурів зростає в 1,7 рази, в печінці – у 1,4 рази (Р<0,05), рівень ДК в печінці перебільшує на 38-50% цей показник в тварин інтактної серії). Одночасно відбувається зниження активності антиоксидантної системи. Так, на 1 добі дослідження активність СОД і каталази у сироватці крові щурів з респіраторною патологією достовірно пригнічується в 2 і 3 рази, а в печінці – в 1,5 і 2 рази, відповідно (Р<0,05). Показано, що радонові процедури на 1 добі спостереження зменшують концентрацію ТБК-реактантів в сироватці крові щурів з ураженням бронхо-легеневої системи на 23,5%. Наприкінці експерименту рівень досліджуваного показника нормалізується (Р<0,05). Застосування ТЗ з NAC, на кшталт поєднання радоно- і фармакотерапії, сприяє досить різкому (у 1,7 рази в крові та в 1,4 рази у печінці) відносно контролю зниженню кількості ТБК-продуктів на 1 добі дослідження (Р>0,05). Наприкінці лікування ФФК зменшує вміст ТБК-продуктів та ДК вірогідно нижче не тільки порівняно із контрольною групою, але й при співставленні з показниками тварин, що отримували лише ТЗ і NAC (Р<0,05).

Таблиця 1.

Вплив радонової води, комбінації ТЗ з NАС та їх поєднання на показники БХЛ у сироватці крові щурів з БЛП (n=10-12)

Група щурів Статистичний показник Термін дослідження (доба)
1 5
1 2 3 4
Амплітуда швидкого спалаху (І1), імп./с
Інтактні M±m 378,3±14,4
Контроль (без лікування) M±mP1 1257,0±105,4<0,05 548,5±46,5<0,05
Дослід 1 (радонотерапія) M±mP1P2 1073,3±93,0<0,05>0,05 534,7±28,8<0,05>0,05
Дослід 2(тіотриазолін з N-ацетилцистеїном) M±mP1P2P3 752,8±25,0<0,05<0,05<0,05 500,5±42,3<0,05>0,05>0,05
Дослід 3(радонова вода + тіотриазолін з N-ацетилцистеїном) M±mP1P2P3P4 750,5±32,0<0,05<0,05<0,05>0,05 470,5±37,6>0,05<0,05<0,05<0,05
Кінцеве значення інтенсивності світіння (Ік), імп./с
Інтактні M±m 61,2±8,9
Контроль (без лікування) M±mP1 140,7±27,8<0,05 125,3±12,8<0,05
Дослід 1(радонотерапія) M±mP1P2 128,6±9,3<0,05>0,05 105,7±5,1<0,05>0,05
Дослід 2(тіотриазолін з N-ацетилцистеїном) M±mP1P2P3 103,3±17,9>0,05>0,05>0,05 99,7±6,9<0,05>0,05>0,05
Дослід 3(радонова вода + тіотриазолін з N-ацетилцистеїном) M±mP1P2P3P4 82,6±13,7>0,05<0,05<0,05<0,05 84,3±8,1>0,05<0,05<0,05<0,05
Світлосума реакції (S), імп./с
Інтактні M±m 29528,3±967,0
Контроль (без лікування) M±mP1 100481,4±10934,7<0,05 45165,3±5364,2<0,05
Дослід 1(радонотерапія) M±mP1P2 77328,6±6567,3<0,05<0,05 46230,4±4034,1<0,05>0,05
Дослід 2(тіотриазолін з N-ацетилцистеїном) M±mP1P2P3 57971,1±8550,8<0,05<0,05<0,05 41345,8±3239,3<0,05>0,05>0,05
Дослід 3(радонова вода + тіотриазолін з N-ацетилцистеїном) M±mP1P2P3P4 56897,4±6234,2<0,05<0,05<0,05>0,05 40824,5±4789,3<0,05>0,05>0,05>0,05

Примітки:

1. P1– відмінності статистично вірогідні у порівнянні з інтактними тваринами;

2. P2 - відмінності статистично вірогідні у порівнянні з контролем;

3. Р3 - відмінності статистично вірогідні у порівнянні з дослідом 1;

4. Р4 - відмінності статистично вірогідні у порівнянні з дослідом 2.

Вивчені лікувальні чинники, поряд з пригніченням процесів ПОЛ, стимулюють синтез ферментів антиоксидантного захисту. Бальнеофактор, на кшталт комбінації ТЗ і NAC, зменшує виявлені порушення, підвищуючи функціональну здатність СОД і каталази порівняно з контролем в обох біосубстратах, не досягаючи при цьому показників, реєструємих в інтактних тварин (Р<0,05). Втім, при застосуванні радонової води зазначені зміни були менш інтенсивними і мали лише тенденційний характер.