регистрация /  вход

Застосування флуренізиду в комплексному лікуванні виразкової хвороби: вплив на клініко-лабораторні показники і варіабельність серцевого ритму (стр. 1 из 5)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

ЛЕЩУК ЯРИНА ЛЮБОМИРІВНА

УДК: 616.342 – 002.44 – 059 – 085.27/.28 – 07

ЗАСТОСУВАННЯ ФЛУРЕНІЗИДУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ: ВПЛИВ НА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ПОКАЗНИКИ І ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ

14.01.02 – внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Абрагамович Орест Остапович,

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри шпитальної терапії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Бабак Олег Якович,

директор Державної установи “Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України”, завідувач кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології Харківського національного медичного університету МОЗ України;

доктор медичних наук, професор

Чопей Іван Васильович,

Ужгородський національний університет МОН України, завідувач кафедри терапії та сімейної медицини.

Захист відбудеться 27.05.2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.05 при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6.

Автореферат розіслано 25.04.2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Г.В. Світлик


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виразкова хвороба (ВХ) шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК) в багатьох країнах є однією з найбільш актуальних проблем ґастроентеролоґії й перебуває в центрі уваги лікарів-ґастроентеролоґів, терапевтів, хірургів, оскільки є поширеним захворюванням травної системи, часто рецидивує, призводить до важких ускладнень, що зумовлює інвалідизацію і тривалу втрату працездатності. Не менш актуальною ця проблема є і для України, оскільки констатується невпинне зростання її поширеності (М.В. Голубчиков, 2000). За інформацією вітчизняних медиків, в Україні налічується близько п’яти мільйонів осіб, які хворіють на виразкову хворобу, щороку реєструються десятки тисяч нових випадків захворювання й тенденція до збільшення кількості хворих зберігається (Е.Й. Архій, Н.В. Розумник, 2000; В.Г. Передерій та ін., 2003).

Потреба оптимізації лікування ВХ, попри багатий клінічний досвід у цій галузі медицини та велику кількість наукових досліджень, і досі залишається актуальною. Вагомим кроком у лікуванні пептичних виразок стало затвердження Європейської концепції ерадикації Helicobacter pylori (Hp), яка дає чіткі рекомендації щодо лікування пептичних виразок і конкретні режими ерадикації Hp, сформульовані в трьох Маастрихтських консенсусах. Проте десятирічний досвід не викликає сумніву, що практичне застосування цих рекомендацій не дало змоги успішно розв’язати проблему лікування ВХ (О.Я. Бабак, 2005).

На нашу думку, можна виділити дві головні групи причин недостатньої ефективності лікування ВХ: 1) досягнення ерадикації Нр-інфекції стає дедалі складнішим завданням – ефективність стандартних схем далека від ідеальної, невідповідність їхньої вартості купівельній спроможності пересічного громадянина України та проґресивне збільшення резистентних до лікування штамів Нр; 2) неврахування в Маастрихтській концепції принципово важливого моменту, що ВХ – це поліетіолоґічне захворювання, в патоґенезі якого актуальними залишаються основні положення кортико-вісцеральної теорії з визнанням важливості дисбалансу веґетативної нервової системи (ВНС), а також її ролі у виникненні порушень імунного гомеостазу, метаболічних змін тощо.

Одним із напрямків, що дав би змогу суттєво вплинути на підвищення ефективності комплексного лікування ВХ і зменшити його вартість, є використання недорогих вітчизняних препаратів, які б одночасно впливали на різні ланки патоґенезу ВХ. У контексті цього нашу увагу привернув новий український протимікробний засіб флуренізид, якому притаманні антибактерійні, імуномодуляційні, антирадикальні й антиоксидантні властивості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах наукової теми кафедри шпитальної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького “Вивчення ефективності флуренізиду в комплексному лікуванні хворих з ураженням деяких внутрішніх органів” [№ держреєстрації 0102U007232], співвиконавцем якої є здобувач.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – вивчити ефективність впливу флуренізиду на клініко-лабораторні та інструментальні показники й обґрунтувати доцільність його застосування в комплексному лікуванні ВХ ДПК, асоційованої з Hp.

Для досягнення зазначеної мети було визначено наступні завдання:

1. Дослідити вплив флуренізиду на кислототвірну функцію шлунка у хворих на ВХ ДПК, асоційовану з Hp.

2. Проаналізувати особливості варіабельності серцевого ритму (ВСР) у хворих на ВХ ДПК, асоційовану з Hp, та їх зміни під впливом модифікованого стандартного лікування.

3. Дослідити ВСР у хворих на ВХ ДПК, асоційовану з Hp, які отримували флуренізид у комплексному лікуванні.

4. Вивчити ефективність комплексного лікування Hp-асоційованої ВХ ДПК з включенням флуренізиду і без нього.

5. Порівняти ефективність лікування хворих на ВХ ДПК, які отримували флуренізид, та хворих, яким призначали модифіковане стандартне лікування, обґрунтувати висновки і практичні рекомендації щодо вдосконалення методів діаґностики та лікування ВХ ДПК, асоційованої з Hp.

Об’єкт дослідження – хворі на ВХ ДПК, асоційовану з Hp.

Предмет дослідження – ефективність застосування флуренізиду у комплексному лікуванні ВХ ДПК, асоційованої з Hp.

Методи дослідження – комплекс клініко-лабораторних та інструментальних досліджень, серед яких, окрім рутинних, використано езофаґоґастродуоде-нофіброскопію (ЕҐДФС) з прицільною біопсією та наступною морфолоґічною верифікацією діаґнозу, інтраґастральну рН-метрію, рентґенолоґічне дослідження шлунково-кишкового каналу, інвазивні та неінвазивні методики виявлення гелікобактерної інфекції, дослідження ВСР.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше доведено ефективність і обґрунтовано доцільність застосування флуренізиду в комплексному лікуванні Hp-асоційованої ВХ ДПК. Запропоновано схему комплексного лікування Hp-асоційованої ВХ ДПК із включенням у лікувальний комплекс флуренізиду в дозі 300,0 мг двічі на добу після їди. Уперше виявлено й досліджено кислотопригнічувальну дію флуренізиду. Удосконалено комплексну діаґностику ВХ ДПК, асоційованої з Hp, за допомогою використання дослідження ВСР.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати лікування хворих на ВХ ДПК, асоційовану з Hp, з включенням у лікувальний комплекс флуренізиду, як засобу, якому окрім антибактерійних, імуномодуляційних та антиоксидантних властивостей, притаманний також кислотопригнічувальний вплив і, ймовірно, седативний ефект, дали змогу запропонувати нову схему лікування цієї нозолоґії.

Уперше виявлена в дослідженні кислотопригнічувальна властивість флуренізиду дозволяє використати її для потенціювання антисекреторних препаратів, включення яких передбачає потрійний або квадрокомплекс, рекомендований для ерадикації Нр.

Запропоновано комплексне обстеження пацієнтів із визначенням не лише наявності морфолоґічних змін слизової оболонки ДПК та Hp, а й стану ВНС, за допомогою використання дослідження ВСР.

Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в клінічну практику роботи ґастроентеролоґічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні та терапевтичні відділення Львівської обласної клінічної лікарні й комунальної 3-ї міської клінічної лікарні, у педагогічний процес підготовки студентів 6-го курсу медичного факультету, лікарів-інтернів факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною працею, у якій автор проаналізувала сучасну літературу з основних питань етіолоґії, патоґенезу, діаґностики та лікування ВХ ДПК, провела патентний пошук, разом із керівником визначила мету й завдання дослідження, провела набір клінічного матеріалу (125 хворих) і комплексні клініко-лабораторні й інструментальні обстеження, досліджувала ВСР, самостійно опрацювала отриману інформацію, здійснила статистичну обробку, зробивши аналіз і синтез результатів дослідження, обґрунтувала та сформулювала висновки, практичні рекомендації, забезпечила впровадження їх у практику. За допомогою сучасних комп’ютерних технолоґій підготувала та опублікувала у вигляді наукових статей результати досліджень, власноручно написала дисертацію та автореферат. Обговорення отриманих результатів здійснено разом із науковим керівником. Запозичень ідей та розробок співавторів публікацій не було.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи оприлюднені на X конґресі світової федерації українських лікарських товариств (Чернівці 2004); XІ конґресі світової федерації українських лікарських товариств (Полтава 2006); міжкафедральному засіданні кафедри шпитальної терапії та кафедри фтизіатрії і пульмонолоґії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (25.09.2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 друкованих праць, із яких: 4 журнальні статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 тез у матеріалах наукових з’їздів і конференцій, 1 патент на корисну модель, 1 інформаційний лист.

Похожие статьи


Решение школьных задач в Подарок!
Оставьте заявку, и в течение 5 минут на почту вам станут поступать предложения!
Мы дарим вам 100 рублей на первый заказ!