регистрация /  вход

Комплексне лікування та реабілітація хворих на хронічний бронхіт на тлі повторних ангін із застосуванням імунокоригуючих препаратів (стр. 1 из 6)

Луганський державний медичний університет

СОЦЬКА

ЯнаАнатоліївна

УДК 616.322-002:615.37

Комплексне лікування та реабілітація хворих на хронічний бронхіт на тлі повторних ангін із застосуванням імунокоригуючих препаратів

14.01.02 – внутрішні хвороби

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Луганськ – 2003


Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, профессор Фролов Валерій Митрофанович, Луганський державний медичний університет, завідувач кафедри інфекційних хвороб та епідеміології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, профессор Путінцев Володимир Гнатович Луганський державний медичний університет, завідувач кафедри госпітальної терапії № 2, чл.-кор АМН України, доктор медичних наук, профессор Чернушенко Катерина Федорівна, Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського, завідуюча лабораторією імунології.

Провідна установа: Івано-Франківська державна медична академія, кафедра госпітальної терапії № 2, МОЗ України, (м. Івано-Франківськ).

Захист відбудеться “30” вересня 2003 р. о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.600.01 при Луганському державному медичному університеті МОЗ України (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського державного медичного університету МОЗ України (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).

Автореферат розісланий “27” серпня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ____________________ Коломієць В.І.


Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. За останні десятиріччя у всіх індустріально розвинутих країнах світу суттєво зросла захворюваність на хронічні неспецифічні захворювання легень (ХНЗЛ), серед яких провідне місце належить хронічному обструктивному бронхіту (ХОБ), що призводить до росту загальної втрати працездатності, знижує якість життя хворих і збільшує показники інвалідизації та смертності населення (Ю.І. Фещенко, 1997; Б.В. Норейко, С.Б. Норейко, 2000). В умовах великих промислових регіонів з високим рівнем забруднення довкілля ксенобіотиками, зокрема Донбасі, захворюваність на хронічну бронхолегеневу патологію, поперед всього ХОБ, суттєво перевищує аналогічні показники в регіонах з відносно сприятливою екологічною ситуацією, а також середній рівень захворюваності в Україні в цілому (Путінцев В.Г., 1999, 2000). У патогенезі загострень ХОБ суттєва роль належить порушенням як системного так і місцевого імунітету, тобто формуванню вторинних імунодефіцитних станів (К.Ф.Чернушенко, 2000), а також посиленню процесів пероксидації ліпідів і пригніченню активності ферментів системи антиоксидантного захисту (АОЗ), що сприяє хронізації запального процесу в бронхолегеневій системі (Ю.І. Фещенко та співавт., 1999, 2001). Встановлено, що ХОБ у осіб молодого, найбільш працездатного віку, нерідко виникає та прогресує на тлі повторних ангін або хронічної тонзилярної патології (В.Р. Деменков та співавт., 1996, 1997). Наявність хронічної патології тонзилярного апарату призводить до пригнічення місцевого імунітету, що сприяє підвищенню частоти виникнення повторних ангін, а повторні ангіни в свою чергу обумовлюють подальше погіршення стану як загального (системного), так і місцевого імунітетту (Д.И. Заболотный, О.Ф. Мельников, 1999; В.М. Фролов и соавт., 2000).

За останні роки встановлено суттєве значення в патогенезі різних гострих та хронічних захворювань синдрому “метаболічної інтоксикації” (СМІ), який пов`язаний з накопиченням в організмі так званих “середніх молекул” (СМ) – продуктів порушеного метаболізму (Л.Л. Громашевська, 1997, 2003). У патогенетичному плані СМІ, як правило, супроводжується посиленням перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та пригніченням активності ферментів системи АОЗ (Л.Л. Громашевська, 2000). Однак у хворих на ХОБ, у тому числі з наявністю повторних ангін, ця проблема детально ще не вивчена.

У доступній літературі є лише окремі роботи минулих років, які стосуються аналізу патогенетичної ролі повторних ангін у виникненні та прогресуванні загострень ХОБ (В.Г. Бочоришвили, 1975, 1988). Потребує подальшого вивчення також проблема профілактики загострень ХОБ у хворих з наявністю повторних ангін та хронічної тонзилярної патології.

У цьому плані нашу увагу привернула можливість використання в комплексі лікування хворих на ХОБ з повторними ангінами нових вітчизняних препаратів – діетимолу, який є комбінованим засобом з протизапальною, анальгізуючою і протиалергійною дією, а також ербісолу, що володіє імуномодулюючими та антиоксидантними властивостями, нормалізує функціональний стан печінки (Н.Г. Бычкова та співавт., 1995; Е. В. Кузик, 2002).

У доступній літературі є лише поодинокі публікації, що стосуються використання ербісолу у хворих на ХОБ (О.Я. Дзюблік та співав., 1998; О.Р. Демченко, 1999) та повністю відсутні матеріали про можливості застосування діетимолу при даній патології. Нашу увагу привернуло також питання щодо розробки ефективних методів медичної реабілітації хворих на ХОБ на тлі повторних ангін. У хворих з наявністю вторинного імунодефіциту застосування лише етіотропного лікування є недостатнім. Наявність при ХОБ порушень імунітету, що зберігаються тривалий час, потребує проведення імунореабілітації (К.Ф. Чернушенко та співавт., 2000, 2002). Тому ми вважаємо доцільним та перспективним вивчати можливість використання у комплексі медичної реабілітації цього контингенту хворих нового вітчизняного імуноактивного препарату рослинного походження протефлазіду. Протефлазід є індуктором синтезу ендогенного інтерферону, володіє також імуномодулюючою та адаптогенною активністю, підвищує резистентність організму до негативних факторів довкілля (В.І. Матяш та співав., 2002). Основна біологічна активність речовин, що входить до складу протефлазіду пов`язана з біофлавоноїдами групи кверцитину (В.П.Атаманюк та співавт., 2002).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до основного плану НДР Луганського державного медичного університету МОЗ України і є фрагментом комплексної теми “Клініко-патогенетична характеристика, лікування і профілактика повторних ангін у хворих на хронічну патологію бронхолегеневої та гепатобіліарної систем ” (№ держреєстрації 0102U003776).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи була розробка патогенетично обґрунтованого способу лікування загострень ХОБ на тлі повторних ангін з використанням комбінації діетимолу і ербісолу та медичної реабілітації цих хворих із застосуванням протефлазіду.

Відповідно до вказаної мети були поставлені такі конкретні задачі:

1. Встановити клінічні особливості перебігу ХОБ у хворих з наявністю фонової тонзилярної патології.

2. Вивчити рівень СМ, стан ПОЛ та активність ферментів системи АОЗ у хворих з ХОБ на тлі повторних ангін.

3. Дослідити показники клітинного і гуморального імунітету, а також стан аутоімунних процесів у хворих на ХОБ з наявністю повторних ангін.

4. Проаналізувати ефективність комбінації діетимолу і ербісолу при лікуванні хворих із загостренням ХОБ на тлі повторних ангін та вивчити їх вплив на клінічні та лабораторні (імунологічні і біохімічні) показники.

5. Встановити перспективність використання вітчизняного імуноактивного препарату рослинного походження протефлазіду при проведенні медичної реабілітації хворих із загостренням ХОБ на тлі повторних ангін.

Об’єкт дослідження - вплив комбінації діетимолу та ербісолу на клінічні та лабораторні (імунологічні та біохімічні) показники у хворих із загостренням ХОБ на тлі повторних ангін та протефлазіду – в періоді медичної реабілітації.

Предмет дослідження - 116 хворих на ХОБ у фазі загострення на тлі повторних ангін, 86 хворих – у фазі загострення ХБ з відсутністю патології піднебінних мигдаликів та контрольна група з 50 хворих на ангіни при відсутності в них ХБ. Стан імунітету, активність ПОЛ та ферментів системи АОЗ, в обстежених хворих; оцінка ефективності лікування хворих на ХОБ з повторними ангінами з використанням комбінації діетимолу і ербісолу; розробка способу медичної реабілітації хворих на ХОБ з повторними ангінами із застосуванням імуноактивного препарату рослинного походження протефлазіду.

Методи дослідження – клінічні, біохімічні (білок та його фракції, гострофазові реакції, С-РБ, сіалові кислоти, серомукоїд, вміст продуктів ПОЛ – малонового диальдегіду – МДА, дієнових кон’югат – ДК у сироватці крові, активність ферментів системи АОЗ – супероксиддисмутази – СОД і каталази – КТ), бактеріологічні, імунологічні (кількість CD3, CD4, CD8, CD22 – лімфоцитів; функціональна активність Т-лімфоцитів за даними РБТЛ з ФГА, концентрація циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та їх молекулярний склад, вміст імуноглобулінів сироватки основних класів (Ig A, Ig M, Ig G), фагоцитарна активність моноцитів периферійної крові (ФАМ) та показники реакції гальмування міграції лейкоцитів (РГМЛ) з тканевими аутоантигенами та бактеріальними алергенами (гемолітичним стрептококовим, золотистим стафілококовим), бактеріологічні, інструментальні (ЕКГ, спірографія, бронхоскопія), рентгенологічні, статистичні з використанням програм Microsoft Office 97, Microsoft Exel Stadia 6.1/prof та Statistica.

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено клініко–патогенетичні особливості загострень ХОБ на тлі повторних ангін. Встанов.лена патогенетична значущість СМІ, імунних порушень, активації ПОЛ та пригнічення ферментів системи АОЗ у патогенезі ХОБ. Патогенетично обґрунтовано доцільність використання комбінації діетимолу і ербісолу при лікуванні, та протефлазіду в медичній реабілітації хворих з ХОБ на тлі повторних ангін. Встановлено, що дана комбінація препаратів позитивно впливає на імунологічні і біохімічні показники у хворих із загостренням ХОБ на тлі повторних ангін, а саме обумовлює ліквідацію вторинного імунодефіциту та порушень метаболічного гомеостазу.

Похожие статьи