Смекни!
smekni.com

Критерії ефективності активних методів детоксикації в комплексному лікуванні хворих на гострий деструктивний панкреатит (стр. 1 из 5)

інститут невідкладної і відновної хірургії ім. в.к.гусака

академії медичних наук україни

Синєпупов Микола Анатолійович

УДК 616.37 – 002:1-089

Критерії ефективності активних методів детоксикації в комплексному хірургічному лікуванні хворих
на гострий деструктивний панкреатит

14.01.03 – хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

ВЕРХУЛЕЦЬКИЙ Іван Єгорович,

Донецький національний медичний університет

ім.. М.Горького МОЗ України,

завідувач кафедри хірургічних хвороб факульте-

ту інтернатури та післядипломної освіти

Офіційні опоненти: заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук, професор,

ГРІНЦОВ Олександр Григорович,

Донецький національний медичний університет

ім. М.Горького МОЗ України,

завідувач кафедри факультетської хірургії з

хірургічними хворобами стоматологічного

факультету

доктор медичних наук, професор

ХАДЖИЄВ Ораз Чарийович,

Кримський державний медичний університет

ім. С.І. Георгієвського МОЗ України,

завідувач кафедри загальної хірургії

Захист відбудеться “27” лютого 2008 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 11.559.01 в Інституті невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України (83045, м. Донецьк, Ленінський проспект, 47; тел. (062) 387-50-27).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ІНВХ ім. В.К.Гусака АМН України (83045, м. Донецьк, Ленінський проспект, 47).

Автореферат розісланий “26” січня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

д.мед.н. О.А.Штутін


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гострий панкреатит, який є одним з найтяжчих гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини, супроводжується високою летальністю (3,6-23,5% ), яка досягає при тотальних формах 80-100% (Антонюк СМ. 1999; Бурневич С.З., 2000; Савельев B.C., 2001; Грубник В.В., 2003; Филимонов М.И., 2000; Бойко В.В. и соавт., 2002; Яицкий Н.А. и соавт., 2003).

У ранньому періоді захворювання основною причиною тяжкого стану хворих є ферментативна ендогенна інтоксикація. Надалі тяжкі розлади функцій організму підтримуються всмоктуванням у кров’яне русло продуктів некрозу та гнійно-гнильного запалення підшлункової залози та заочеревинної клітковини (Антонюк С.М., 1999; 3айцев В.Т. и соавт., 2000;Савельев B.C. и соавт., 2000).

Основна частина хворих на панкреонекроз помирає в перші 3-7 днів від початку захворювання у фазі ендогенної інтоксикації, яка супроводжується пригніченням фізіологічних функцій практично всіх органів і систем організму, і проявляється в гемодинамічних порушеннях, панкреатогенному шоку, різних мозкових порушеннях, плевро-легеневих ускладненнях, а також у функціональній недостатності детоксикаційних органів і систем організму (Савельев B.C. и соавт., 1993, 2000).

Таким чином, при деструктивному панкреатиті вимикаються природні механізми детоксикації організму. Нині при ендогенних та екзогенних токсикозах широко застосовуються методи екстракорпоральної детоксикації організму (Затевахин И.Н. с соавт., 1994; Лагода А.Е., с соавт.,1999; Лебедева Р.Н. с соавт., 1995).

Не дивлячись на перспективність цих методів детоксикації, робіт про застосування сорбційної детоксикації при панкреонекрозі досить небагато (Затевахин И.Н. с соавт., 1994; Савельев B.C. и соавт., 1983; Шалимов А.А. и соавт., 1997; Ярема И.В. и соавт.,2003; Яренко В.Г. и соавт., 2003). Всі автори відзначають виражений ефект від конкретного виду екстракорпоральної детоксикації в ліквідації токсемії та зниженні летальності. Не викликає сумнівів доцільність сумісного застосування методів активної детоксикації організму в комплексному лікуванні панкреонекрозу за наявності різного ступеня ендотоксикозу. Разом з тим, нині немає чітко сформульованих показань і протипоказань до оптимального поєднання методів екстракорпоральної детоксикації, не висвітлено їх вплив на перебіг патологічного процесу в підшлунковій залозі, відсутні об’єктивні критерії оцінки ефективності лікування при різних формах деструктивного панкреатиту. Вищевикладене й стало передумовою для нашого дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до основного плану НДР Донецького національного медичного університету і є фрагментом НДР за темою “Комплексна діагностика й лікування гострого панкреатиту з використанням лазерного випромінення” (номер державної реєстрації № 0103U007879, УН–04.04.19).

Мета дослідження – зниження летальності та кількості ускладнень гострого деструктивного панкреатиту (ГДП) шляхом розробки нових кількісних критеріїв оцінки ступеня тяжкості ендогенної інтоксикації (ЕІ) та оптимального поєднання активних методів детоксикації. Досягнення поставленої мети ґрунтувалося на вирішенні таких задач:

1. Вивчити активність лізосомальних ферментів, токсичність олігопептидів у крові та лімфі при різних ступенях тяжкості стану хворих на ГДП.

2. Виділити критерії ступеня тяжкості ЕІ при ГДП.

3. Визначити роль лімфогенних методів детоксикації при ГДП.

4. Обґрунтувати вибір оптимального поєднання активних методів детоксикації в лікуванні ГДП.

5. Оцінити ефективність сумісного застосування активних методів детоксикації в лікуванні ГДП.

Об’єкт дослідження – гострий деструктивний панкреатит.

Предмет дослідження – активність лізосомальних ферментів та рівні середніх молекул (МСМ), токсичність олігопептидів у крові, лімфі та перитонеальному ексудаті, їх залежність від ступеня тяжкості ЕІ, результати захворювання після застосування різних методів детоксикації при різних строках їх проведення у хворих на ГДП.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні (визначення вмісту олігопептидів і середніх молекул у крові та лімфі); інструментальні (ультразвукове дослідження, лапароскопія, оглядова рентгенографія грудної клітки та черевної порожнини, ендоскопічне дослідження шлунка та 12-палої кишки, статистичні (оцінка вірогідності отриманих результатів).

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше встановлена роль лізосомальних ферментів, середніх молекул, токсичність олігопептидів у патогенезі гострого деструктивного панкреатиту. Доведено, що стан ферментних систем лізосом дає можливість зрозуміти внутрішньоклітинні механізми, які лежать в основі деструктивного панкреатиту.

Розроблені кількісні критерії оцінки ступеня тяжкості хворих на гострий деструктивний панкреатит. Уперше розроблені і обґрунтовані сполучення активних методів детоксикації в комплексному хірургічному лікуванні хворих на гострий деструктивний панкреатит.

Практична значимість одержаних результатів. Визначення середніх молекул та їх молекулярної маси, функціонального стану лізосомальних ферментів у співставленні з клінічною картиною захворювання дозволяє об’єктивно оцінити ступінь ендогенної інтоксикації при гострому деструктивному панкреатиті.

Розроблено кількісні критерії оцінки ступеню тяжкості хворих на ГДП.

Розроблено показання, строки та режим сукупного застосування інфузійної терапії та методів активної детоксикації у хворих на ГДП.

Доведено, що первинна поява токсичних пептидів у центральній лімфі є показанням до дренування грудної лімфатичної протоки, що знижує кількість ранніх та пізніх ускладнень ГДП.

Розроблений комплекс лікувальних заходів сприяв зниженню летальності при ГДП з 50 % до 11,1 %.

Результати роботи використовуються в практичній роботі та в навчальному процесі на кафедрі хірургічних хвороб факультету інтернатури та післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького на базі міської лікарні № 21 м. Донецька.

Особистий внесок здобувача. Автору належить вибір теми дисертації, формулювання мети та задач дослідження, аналіз наукової літератури, обґрунтування адекватних методологічних заходів. Дисертант особисто обробив та задокументував клінічний матеріал. Саме здобувач запропонував спосіб канюляції круглої зв’язки печінки для багаторазового введення лікарських препаратів при панкреатиті, а також метод попередження переходу асептичного деструктивного панкреатиту в гнійний. Здобувач власноруч проводив дренування грудної лімфатичної протоки у всіх хворих з деструктивним панкреатитом, малоінвазивні втручання він виконав у 63% хворих. Автором самостійно проведена статистична обробка даних клінічних та лабораторних досліджень, підготовка до друку наукових статей, оформлення дисертаційної роботи та автореферату. Спільно з керівником сформульовані висновки та рекомендації. Дисертант не використовував результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на Республіканській науковій конференції “Хирургия желчных путей и поджелудочной железы” 20-21 травня 1982 р. (м. Запоріжжя), III науково-практичній конференції “Новые средства и сферы клинического применения детоксикации организма” 1985 р. (м. Дніпропетровськ), I Всеросійській конференції лімфологів “Новое в лимфологии: клиника, теория, эксперимент” 24-25 червня 1993 р (м. Москва), науково-практичній конференції хірургів України 12-14 квітня 1995 року (м. Харків), Міжнародній конференції “Применение лазеров в биологии и медицине” 11-14 жовтня 1995 р. (м. Київ), IV Всеросійській конференції хірургів-гепатологів 3-5 жовтня 1996 року (м. Тула), Ювілейній науково-практичній конференції, присвяченій 25-річчю створення Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги 17-28 лютого 1997 р (м. Львів), II конгресі хірургів і гепатологів України 20-22 вересня 2000 року, 20 з’їзді хірургів України 17-22 вересня 2002 року (м. Тернопіль), засіданні Донецького обласного товариства хірургів 19 грудня 2003 року (м.Донецьк), Українській науково-практичній конференції 14-16 вересня 2005 року (м. Маріуполь).