регистрация / вход

Медицина в Древнем Египте

Утворення та устрій медицини Стародавнього Єгипту. Культура Стародавнього Єгипту. Реформи Ехнатона. Відгалуження медицини стародавнього Єгипту. Хірургія у період Нового Царства. Система суспільної охорони здоров’я. Медицина у період Середнього Царства.

Луганське Медичне Вчилище

Факультет Сестринська справа

Реферат

Тема:“Історія розвитку медицини в стародавньому Єгипті”

Підготувала

Студентка групи 1.1

Тильченко А.С.

Викладач

Акиндинова І.В.

Луганськ 2006


План реферату

1. Введення

2. Утворення та устрій медицини Стародавнього Єгипту

3. Відгалуження медицини стародавнього Єгипту

4. Висновки

5. Література


Введення

У північно-східному кутку Африки лежить Єгипет - батьківщина якнайдавнішої в світі цивілізації. За три, чотири і навіть п'ять тисячоліть до нашого часу коли варварські племена, що мешкали в Середній Європі, ще носили звірині шкури і жили в печерах, Єгипет вже був країною з високо розвинутим суспільним пристроєм, країною, де процвітали сільське господарство, медицина, ремесла і література. Але найбільше Єгипет прославився грандіозними інженерними роботами і колосальними спорудами, розвалини яких викликають здивування навіть у сучасних техніків. В стародавньому Єгипті значний розвиток отримали медицина та ветеринарія. У цілому ряді текстів часів Середнього Царства є перелік рецептів для лікування різних хвороб, таких як шлунково - кишкові хвороби, хвороби дихальних шляхів, кровотеча, ревматизм, скарлатина, хвороби ока, хвороби шкіри, гінекологія, пологові процедури, хірургічні операції та багато іншого.

Використовуючи багато емпіричних досліджень, єгипетські лікарі, однак не могли ще повністю відкинути стародавньої магії. Так наприклад одна знахарська збірка заговорів складена спеціально для лікування хворих дітей дитячими лікарями, матерями та кормилицями поряд з множиною чисто магічних текстів де інде наведено деякі реальні рецепти, наприклад по збереженню і помноженню кількості материнського молока.

Таким чином лікування за допомогою лікарських засобів звичайно поєднувалось з магічними заклинаннями й обрядами. Але вивчення людського тіла, полегшувалося розтином трупів під час муміфікації, що давало лікарям можливість більш або менш точно підходити до питань будови та функціонування організму людини. Так поступово з’являються перші знання по анатомії котрі зафіксовані в цілому ряді анатомічних термінів.


Утворення та устрій медицини Стародавнього Єгипту

Утворення медицини Стародавнього Єгипту вивчається по найбільш повному очерку історії та культури стародавнього Єгипту складеному та зберігшомуся до нашого часу давньо- грецьким істориком Геродотом- який підтверджується матеріальними знахідками археології.

Грецькі колоністи, торговці, вчені та найманці вже у восьмому віці до нашої ери в великій кількості потрапляють до Єгипту, завербовані фараонами двадцять шостої династії, де засновують у дельті Нілу власні колонії та торгівельні і політичні центри, такі як наприклад Навкратис. Багато грецьких науковців складають свої праці по устрою, культурі та матеріальному надбанню Єгипта. Отже вони брали активну участь в збереженні історичних відомостей про стародавній Єгипет.

Єгипетська культура виникнувши в період кінця неоліту декілька тисячоліть розвивалася окремо від інших народів в наслідок відокремленості територій населення важко прохідними ділянками географії. Вже у період Древнього Царства єгиптяни використовували в гігієнічних цілях розтертий порошок малахіту, при лікуваннях переломів накладали шини та обробляли очаги різними протизапальними засобами, лікування хронічних захворювань проводилося різними настоями з відомих тоді лікарських трав та процедурами комплексного лікування.

В цілому вцей період медицина була на початковій- архаїчній стадії розвитку.

Медицина як більш довершена система суспільної охорони здоров’я громадян розвинулась у період Середнього Царства. Наукові трактати або як їх називали єгиптяни- “повчання”містять відомості про способи та асоби лікування багатьох груп відомих тоді хвороб. У деяких медичних текстах дається й своєрідна методика лікування, потребуюча від лікаря огляду хворого, визначення симптомів, встановлення діагнозу та способу лікування.Існувала і деяка лікарська етика, яка вимагала від лікаря щоб він відверто розповів хворому відносно можливості його одужання, застосувавши одну з трьох можливих формул:

1) “ Це хвороба, котру я можу вилікувати “.

2) “ Це хвороба, яку я можливо вилікую “.

3) “ Це хвороба, яку я не можу вилікувати “.

Лікарі спеціалізувалися по окремим видам хвороб. В той період були складені спеціальні посібники по гінекології, хірургії та хворобам ока. Доволі точний опис декотрих хвороб, їх симптомів та явищ дозволяє судити про присутність знань у єгиптян в області діагностики таких хвороб як шлунково- кишкові хвороби ( дезинтерія), хвороби дихальних шляхів ( хронічний кашель, астма), кровотеча, ревматизм, скарлатина, хвороби ока ( катаракт – “ підняття води в очах “), нашкірні хвороби ( гангрена, жирові пухлини, мокра екзема), “ пухлина одного дня “, головною ознакою якої був “ гострий зуд у всьому тілі або на одному місці “, та багато інших хвороб. В окремих посібниках по гінекології описувались ранні та пізні роди, а також зазначались засоби “ розпізнання жінки, котра не може народити, від той, що може “.

В одному похованні збереглись зображення різних операцій( рук, ніг, колін). У період Нового Царства хірургія досягла значно більшого розвитку. В цікавому хірургічному трактаті з подробицями описуються пошкодження чи поранення різних частин тіла: черепу, носа, підборіддя, вух, губ, горла, гортані, ключиць, плеч, хребта, грудної клітини та грудей. Назви деяких хвороб, а також рецептур, засновані на довгому досвіді, який свідчить про доволі значний розвиток єгипетської медицини, досягнення якої були широко використані авторами медицинських трактатів античного світу.

На появу перших спроб теоретичних узагальнень вказує учення про кровообіг і про тих йдущіх від серця “ двадцяти двох сосудах “, котрі на думку єгипетського лікаря, відігравали зазначену роль в житті людського організму та в ході хвороби. В цьому відношенні дуже характерні наступні слова з папірусу Еберса: “ Початок тайн лікаря- знання ходу серця, від котрого йдуть сосуди до всіх членів, бо всякий лікар, всякий жрець богині Сохмет, всякий заклинатель, доторкаючись до голови, потилиці, рук, долоні, ніг, всюди доторкається до серця, бо від нього направлені сосуди до кожного члену “.

Відгалуження медицини стародавнього Єгипту

Цікавим відгалуженням медицини стародавнього Єгипту було використання її надбань в релігійних цілях. Починаючи з часів родового строю в Єгипті існував культ предків, який сприяв ідеологічному укріпленню влади та авторитету родоначальника. Єгиптяни як і інші народи вірили в те що після фізіологічної смерті людина переходить на деякий час в інший світ, а з настанням певного часу- повертається, але за умови збереження її фізичного тіла. Тому намір забезпечити померлому вічне життя відобразилось, в першу чергу, на способі поховання тіла. Вже в древні часи тіла померлих завертали у шкіру, в циновку або тканину та часто ховали в скорченому на боці положенні, котре повинне було зображувати положення сплячого, поряд з тілом клали їжу, зброю, повсякденні речі померлого тощо.

В епоху Древнього Царства, після проведення реформи Ехнатона, коли повністю були замінені правила культу, внаслідок впливу Арамейської культури, лікарі були поєднані та прирівняні до сослов’я жреців, як жреці богині Сохмет. Надбання медицини використовувались для штучного збереження тіл фараонів, чиновників та вищіх жреців. За для цього з тіла виймалися нутрощі та складалися в особі сосуди, саме тіло пропитувалось соляними розчинами та смолистими составами за допомогою особого способу муміфікації. Виготовлену таким побитом мумію завертали в лляні простирадла. На жаль секрети муміфікування не збереглись до нашого часу, єгипетські мумії є прикладом для досягнень, адже сучасні засоби муміфікування значно гірші.

За для релігійних цілей ( збереження поховань від розкрадання та осквернення) були також розроблені й отруйні речовини ( ними обмазували стіни гробниць), які використовувались також в лікувальних цілях або для знищення “ неугодних “.

Висновки

Вивчення історії розвитку єгипетської медицини має актуальне значення і в наш час. Адже її здобутки були використані багатьма народами світу і склали базу для формування сучасної медицини.

Роблячи деякі попущення на її архаїчність, слід визнати що медицина древнього Єгипту відповідала основним вимогам лікування того часу та санітарним нормам. Деякі її заходи не втратили значущості і в наш час, а деякі досягнення навіть перевищують сучасні, не дивлячись на те, що використання діючих засобів лікування у древньому Єгипті тісно переплітались з використанням магічних формул та релігійних обрядів.


Література

1. Авдієв В. І. “Історія Древнього Сходу “ М.. 1953р.

2. Прус Б .А.“Фараон”М..1988р.

3 .Піотровський Б .Б. “Культура Стародавнього Єгипту”сПб.2001р.

4. Тураев Б. А. “Скарабеї з острову Березані”В..1911р.

5.PetrieW.M. “Memphis”London 1909р.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий