КИРИЧЕНКО Вадим Юрійович
УДК 616-036.86:617.575
МЕДИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ З ЗАСТАРІЛИМИ ПОШКОДЖЕННЯМИ КИСТЬОВОГО СУГЛОБА
14.01.21 – травматологія та ортопедія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Українському державному науково-дослідному інституті медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук професор, лауреат Державної премії України, НАУМЕНКО Леонід Юрійович, Дніпропетровська державна медична академія, МОЗ України, завідувач кафедри медико-соціальної експертизи факультету післядипломної освіти
Офіційні опоненти: доктор медичних наук професор
ЯРЕМЕНКО Дмитро Олександрович, Державна установа «Інститут патології хребтата суглобів ім. проф. М.І.Ситенка Академії медичнихнаук України», головний науковий співробітникнауково – організаційного відділу
- доктор медичних наук,
БОРЗИХ Олександр Володимирович, Науково - дослідний інститут травматології таортопедії Донецького національного медичногоуніверситету ім. М.Горького МОЗ України, завідувач відділом мікрохірургії і відновного лікування наслідків травм
Захист відбудеться “27” червня 2008 р. об 11.30 на засіданні спеціалізованої вченої радиД 64.607.01 Державної установи «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Академії медичних наук України» (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 80).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державної установи «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Академії медичних наук України» (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 80).
Автореферат розісланий “27” травня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої радизаслужений діяч науки і техніки України
доктор медичних наук професор В.О. Радченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Пошкодження кистьового суглоба складають 25-35% всіх уражень кисті і у багатьох випадках ведуть до тривалого зниження або втрати працездатності (Ашкеназі А.І., 1990; Sauerbier M., 2003).
Серед всіх пошкоджень кісток зап'ястка на першому місці знаходяться пошкодження човноподібної кістки (ЧК), становлячи 70-89,5% (Богоявленский І.Ф., 1972; Волкова А.М., 1996; Mink Van Der Molen A.B., 1999; Ryan Nishihara, 2000). Запізнена діагностика цих пошкоджень досягає від 31 до 80% (Чубаков А.В., 2006; Магдієв Д.А., 2007).
Для лікування застарілих пошкоджень кистьового суглоба запропоновано безліч способів реконструктивно-відновних операцій залежно від характеру деформацій, стадії деформівного артрозу, ступеня порушення функції кисті, а також поєднань з пошкодженнями інших структур зап'ястка (Зарецков А.В., 1994; Анісімов В.І., 2003; Афаунов А.І., 2003; Голубєв В.Г., 2005; Лавруков О.М., 2005; Топиркін В.Г., 2006; Магдієв Д.А., 2007; Maruthainar N. 2000; Sauerbier M. 2000; Culp R.W., 2001; Haussmann P. 2002).
За даними різних авторів, незадовільні результати лікування пов'язані з неправильним вибором способу лікування, відсутністю консолідації, розвитком асептичного некрозу ЧК, прогресуванням деформівного артрозу, гіпермобільністю кистьового суглоба (Євдокімов В.М., 2006; Adolfsson L., 2001; Tunnerhoff H.G., 2001; Eggli S., 2002; Kehoen N.J.S., 2003; Dias J.J., 2005).
Існуючі численні методики оперативного лікування не одержали достатнього біомеханічного обґрунтування з урахуванням функціональних особливостей кистьового суглоба, що створює суперечливі думки про їх ефективність (Анісімов В.Н., 2001; I.K.Y. Lo, 2001).
Важливою медичною і соціально-економічною задачею залишається зниження рівня інвалідності, відновлення побутових навичок і самообслуговування, повернення до суспільно-корисної праці (Корюков О.О., 1993; Науменко Л.Ю., 1996; Богомолов М.С., 2003).
Таким чином, актуальними залишаються питання удосконалення способів оперативного лікування, оптимізації проведення медичної реабілітації хворих із застарілими пошкодженнями кистьового суглоба, розробки типових програм реабілітації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності (УкрДержНДІМСПІ) МОЗ України. Удосконалення медичної реабілітації хворих із застарілими пошкодженнями кистьового суглоба, а також оптимізація медико-соціальної експертизи є фрагментом держбюджетної наукової теми відділу медико-соціальної експертизи і реабілітації інвалідів з наслідками травм і ортопедичних захворювань в поєднанні з пошкодженнями периферичної нервової системи («Критерії інвалідності і медична реабілітація хворих з наслідками пошкоджень ліктьового суглоба і суглобів зап'ястка і пальців кисті», шифр ВН.69.Ін.07, держреєстрація № 01070001446. Роль автора – розробка та впровадження нових технологій оперативних втручань та ведення хворих з застарілими пошкодженнями кистьового суглоба у післяопераційному періоді, вдосконалення критеріїв оцінки функціональних порушень).
Мета дослідження: розробити і обґрунтувати методики медичної реабілітації хворих при застарілих пошкодженнях кистьового суглоба шляхом удосконалення способів реконструктивних операцій, комплексного відновлення функції травмованої кінцівки та визначення критеріїв функціональних порушень.
Завдання дослідження:
1. Провести аналітичне дослідження стану проблеми, тенденцій розвитку реконструктивно-відновних методів лікування і медичної реабілітації хворих з застарілими пошкодженнями кистьового суглоба.
2. Розробити та біомеханічно обґрунтувати методики компресійного остеосинтезу і заміщення дефектів човноподібної кістки геометрично подібним ендопротезом.
3. Удосконалити методики реконструктивно-відновного лікування хворих з застарілими пошкодженнями кистьового суглоба, а також раннього відновлення функції кисті.
4. Вивчити та проаналізувати віддалені результати комплексного відновного лікування хворих з застарілими пошкодженнями зап'ястка.
5. Удосконалити критерії оцінки функціональних порушень кисті при пошкодженнях кистьового суглоба та розробити типову програму реабілітації хворих.
Об’єкт дослідження – застарілі пошкодження кистьового суглоба.
Предмет дослідження –функціональні порушення та реконструктивно-відновне лікування хворих з застарілими пошкодженнями кистьового суглоба.
Методи дослідження –клінічні, рентгенологічні, інструментальні, електрофізіологічні, моделювання, біомеханічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Уперше,базуючисьна результатах експериментального дослідження анатомічних препаратів непошкодженої човноподібної кістки зап’ястка і кісткових фрагментів при застарілих її переломах, визначені зони концентрації напружень, удосконалено конструкцію компресійного гвинта та технологію остеосинтезу човноподібної кістки.
Визначені показання до ендопротезування човноподібної кістки зап’ястка. На основі анатомо-функціональних характеристик човноподібної кістки створена оригінальна модель геометрично подібного імплантата та разроблено спосіб фіксації його до суміжних кісток зап’ястка.
Розроблено комплекс трьохетапного післяопераційного диференційного відновного лікування хворих в залежності від характеру і локалізації пошкодження кистьового суглоба та реконструктивно-відновного втручання.
Встановлено залежність відновлення функціональних показників верхньої кінцівки після реконструктивно-відновного лікування залежно від характеру і давності пошкоджень зап'ястка, визначені та об’єктивізовані критерії порушення функції кистьового суглоба та кисті.
Практичне значення отриманих результатів. Впровадження в практичну охорону здоров'я методики остеосинтезу човноподібної кістки з використанням вдосконаленого компресійного гвинта і розробленої технології ендопротезування човноподібної кістки геометрично подібним ендопротезом та розробленої методики післяопераційного ведення хворих, що включає три періода, дозволило поліпшити функцію кисті, побутову і професійну адаптацію постраждалих і підвищити ефективність реабілітації хворих. Визначені критерії порушення функції кистьового суглоба та використання типової програми медичної реабілітації хворих та інвалідів дозволили покращити динаміку інвалідності.
Результати досліджень впроваджені в роботу ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І Ситенка АМН України», Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності, НДІ травматології і ортопедії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького. Матеріали дисертації впроваджені в навчальний процес кафедри медико-соціальної експертизи ФПО Дніпропетровської державної медичної академії.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно було проведено обстеження і лікування 107 хворих і інвалідів із застарілими пошкодженнями кистьового суглоба, зокрема прооперовано 69 хворих (65%), які знаходилися на лікуванні в клініці УкрДержНДІМСПІ. Сумісно з професором Л.Ю. Науменко вдосконалені способи реконструктивно-відновних операцій при застарілих пошкодженнях кистьового суглоба. На кафедрі «Обчислювальної математики і міцності конструкцій» Дніпропетровського Національного університету з групою фахівців механіків на чолі з доцентом І.Д. Павленко, проведені експериментальні дослідження біомеханічних і морфологічних характеристик структур кистьового суглоба при післятравматичних деформаціях, а також стабільності фіксації геометрично подібних ендопротезів. Автором розроблені нові і вдосконалені відомі критерії оцінки функціональних порушень кистьового суглоба, запропонована типова програма реабілітації хворих і інвалідів із застарілими пошкодженнями кистьового суглоба.