Встановлено, що дія магнітолазеротерапії в інфрачервоному спектрі з частотою модуляції 37,5 Гц є найбільш ефективною.
Отримані результати дають змогу створити умови удосконалення методики лікування травм нервових стовбурів у людей, а також надати теоретичне обґрунтування для розробки рекомендацій щодо вибору реабілітаційних засобів.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані є передумовою для розробки в клінічній практиці способів покращення процесів відновлення периферійних нервів після їх пошкодження.
Матеріали представленого експериментального дослідження можуть бути впроваджені у педагогічний процес з метою розширення уявлень студентів про властивості нервової системи, реактивні та репаративні процеси в ній. Результати можна використовувати на кафедрах нормальної та патологічної анатомії, гістології та ембріології, нейрохірургії, травматології та ортопедії, нервових хвороб та нейрореабілітації.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою науково-дослідною роботою. Автором самостійно виконано аналіз наукової літератури за темою дисертації, проведено патентно-інформаційний пошук, у тому числі, за допомогою електронних баз даних. Розроблено теоретичні та практичні положення роботи, методологію експерименту згідно поставлених задач. Автором особисто проводились виконання експерименту, макро-, мікроскопічні та морфометричні дослідження. Здобувачем самостійно проведена первинна статистична обробка отриманих даних, виконана фотодокументація. Усі розділи дисертаційної роботи написані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення наукових досліджень за темою дисертації були представлені на: 13-му Щорічному міжнародному конгресі студентів та молодих вчених медичного університету AinShams (Каїр, 2005); Міжнародній конференції викладачів, лікарів, молодих вчених та студентів “Актуальні питання експериментальної медицини” (Суми, 2006); Науково-практичній конференції з міжнародною участю “Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів” (Тернопіль, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми морфології”, присвяченої 70-річчю з дня народження Заслуженого діяча науки і техніки України д.мед.н. професора Миколи Сергійовича Скрипнікова” (Полтава, 2006); IV Національному конгресі АГЕТ України (Сімферополь-Алушта, 2006); на кафедрі гістології та ембріології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (19.06.07, протокол №23) та на засіданні апробаційної Вченої ради “Морфологія” НМУ імені О.О. Богомольця (21.09.07, протокол №2).
Публікації. За результатами дисертації опубліковані 8 наукових робіт (1 - одноосібна), в тому числі 4 статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, отримано Патент України та рішення про видачу Патенту України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 134 сторінках (основного тексту – 103 сторінки) і складається зі вступу, огляду літератури, методів дослідження, розділу власних досліджень, аналізу одержаних результатів, висновків, списку використаних джерел. Роботу проілюстровано 51 рисунком та 2 таблицями. Список літератури містить 277 джерел, з них 207 вітчизняних та 70 зарубіжних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Експериментальні спостереження були проведені на 87 білих щурах вагою 150 – 200 г віком 4 – 5 місяців. Згідно поставлених завдань, тварини були розподілені на 5 груп.
Перша група – тварини, яким було проведено операцію з моделювання стандартної травми периферійного нерва (15 щурів).
Друга група – 18 щурів, яким виконували операцію з моделювання стандартної травми периферійного нерва та проводили частотно модульовану магнітолазеротерапію у червоному спектрі з частотою модуляції 9,4 Гц.
Третя група включала 18 щурів, яким виконували операцію з моделювання стандартної травми периферійного нерва та проводили частотно модульовану магнітолазеротерапію у червоному спектрі з частотою модуляції 37,5 Гц.
Четверта група – 18 щурів, яким виконували операцію з моделювання стандартної травми периферійного нерва та проводили частотно модульовану магнітолазеротерапію в інфрачервоному спектрі з частотою модуляції 9,4 Гц.
П’ята група включала 18 щурів, яким виконували операцію з моделювання стандартної травми периферійного нерва та проводили частотно модульовану магнітолазеротерапію у інфрачервоному спектрі з частотою модуляції 37,5 Гц.
Операція з моделювання стандартної травми периферійного нерва полягала у наступному: втручання проводили під тіопенталовим наркозом, який вводили інтраперитонеально в дозі 5 мг сухої речовини на 100г маси тварини (препарат розводили в ізотонічному розчині хлориду натрію). Оперативне втручання проводили в асептичних умовах за допомогою мікрохірургічного інструментарію під оптичним збільшенням 8Х. Доступ до сідничого нерва виконувався на межі середньої та верхньої третини стегна за його проекційною лінією. Після обробки операційного поля розтинались м’які тканини, а потім за допомогою затискача виділяли сідничий нерв. Останній пересікався лезом безпечної бритви у вищезгаданій ділянці на межі верхньої та середньої третини стегна. Відрізки нерва співставляли на відстані 2-3 мм, а потім накладали епіневральні шви у кількості 2-3 атравматичною голкою з монофіламентною поліамідною ниткою 10/0 фірми Ethicon. Після проведення гемостазу рану ретельно зашивали, і дослідні тварини отримували однакове харчування згідно норм віварію та знаходились в однакових умовах.
Друга, третя, четверта і п’ята групи тварин підлягали аналогічній операції, після чого на наступний день їм проводилась черезшкірна частотно модульована магнітолазеротерапія на ділянку пошкодженого нерва в різних світлових спектрах та з різною частотою модуляції протягом 10 діб. З цією метою використовувався серійний прилад „МІТ-11” вітчизняного виробництва фірми НМЦ „Медінтех”. Цей апарат має свідоцтво про державну реєстрацію Державного департаменту з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України за № UA 1.003.0098031-05, виданий Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Особливістю цього приладу є те, що його магнітні індуктори поєднані з лазерним випромінювачем в одному терміналі. Це дозволяє одночасно впливати магнітним полем (МП) і лазерним випроміненням (ЛВ) на необхідну ділянку.
Параметри, що передбачені в конструкції приладу:
- напруга МП – до 100 мТл;
- потужність ЛВ – до 100 мВт;
- довжина хвилі ЛВ :
- 0,67 мкм (червоний діапазон);
- 0,78 мкм (інфрачервоний діапазон);
- частота модуляції МП і ЛВ – від 1 до 100 Гц.
Необхідна доза для проведення 1 сеансу МЛТ розраховувалась з відомою формулою : t = (ES / P) K,
де t- час впливу, с; E- необхідна енергія для опромінення зони, Дж/см2; S- площа зони впливу, см2; Р- потужність лазерного випромінення, Вт; К- коефіцієнт віддзеркалення. Відповідно для ЛВ у червоному діапазоні спектра вона становила 4 хв., у інфрачервоному- 2хв. МЛТ проводилась на ділянку пошкодження нерва та проксимальний і дистальний його відрізки. Тваринам контрольної групи після пересічення і зшивання нерва МЛТ не проводилось.
Післяопераційні рани усіх тварин загоїлись первинним натягом. Летальних випадків тварин не було.
Тварин виводили з експерименту через 3, 6 та 12 тижнів за допомогою передозування препарату Тіопентал (25мг/100г) при інтраперитонеальному введенні та давали летальну дозу ефіру. Евтаназію експериментальних та контрольних тварин виконували згідно міжнародних нормативів гуманного ставлення до тварин [Добровольский Г.А., 1984; Западнюк И.П., 1983; Методические рекомендации по представлению документации на лекарственные средства ФК Минздрава Украины, 1993].
Розроблена методика ЧМ МЛТ передбачала:
- черезшкірний вплив на відрізки пошкодженого нерва та на місце їх зшивання МП та ЛВ у червоному спектрі з частотою модуляції 9,4 Гц та 37,5 Гц (МП до 30 мТЛ, ЛВ – до 50 мВт, л=0,67 мкм – частота блокування кальцієвих каналів);
- черезшкірний вплив на відрізки пошкодженого нерва та на місце їх зшивання МП та ЛВ в інфрачервоному спектрі з частотою модуляції 9,4 Гц та 37,5 Гц (МП – до 30 мТл, ЛВ – до 50 мВт, л – 0,78 мкм).
Матеріалом для дослідження були невроми, центральні (проксимальні) та периферійні (дистальні) відрізки пошкодженого нерва. Для світлової мікроскопії матеріал фіксували у 10% розчині формаліну, промивали та отримували зрізи на заморожувальному мікротомі, які імпрегнували азотнокислим сріблом за Рассказовою. Для вивчення сполучної тканини препарати забарвлювали азур II - еозином. Для морфометричного аналізу використовували напівтонкі поперечні зрізи нервів, виготовлені на ультратомі LKBі забарвлені толуїдиновим синім.
У даному дослідженні визначали такі величини: об’єм волокон в об’ємі нерва (%), кількість нервових волокон в одиниці об’єму нерва, (мкм3), площу поперечного зрізу нервового волокна (мкм2), площу поперечного зрізу осьового циліндру (мкм2), товщину мієлінової оболонки (мкм2).
При статистичному аналізі морфометричних даних обчислювали середні значення величин, середнє квадратичне відхилення, похибку середньої, коефіцієнт варіації, коефіцієнт точності визначення середньої і відповідності до рекомендацій, які містяться у підручниках з математичної статистики [Лакин Г.Ф., 1973; Урбах В.Ю., 1964]. З метою оцінки співвідношення трьох типів мієлінових нервових волокон (за розміром), використовували непараметричний критерій Колмогорова-Смірнова. Для виявлення зв’язків у змінах площ поперечних зрізів мієлінового нервового волокна, осьового циліндру та мієлінової оболонки використовували кореляційний аналіз. Препарати тонких і напівтонких зрізів фотографували за допомогою цифрової фотокамери “Олімпус”.