Смекни!
smekni.com

Обґрунтування критеріальної значимості діагностичних показників у випадках отруєння алкоголем (стр. 1 из 5)

Міністерство охорони здоров'я УкраїниНАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

імені п.л. шупика

Бондаренко Владислав Вікторович

УДК 616-001.4/.6-079.6:

612.018: 340.6

ОБҐРУНТУВАННЯ КРИТЕРІАЛЬНОЇ

ЗНАЧИМОСТІ ДІАГНОСТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

У ВИПАДКАХ ОТРУЄННЯ АЛКОГОЛЕМ

14.01.25 − судова медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Ольховський Василь Олексійович,Харківський національний медичний університет, завідувач кафедри судової медицини та основ права імені Заслуженого професора УРСР М.С. Бокаріуса

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Мішалов Володимир Дем’янович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, завідувач кафедри судової медицини;

кандидат медичних наук, доцент Найда Анатолій Іванович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, доцент кафедри патологічної анатомії з курсом судової медицини.

Захист відбудеться “ 18 ” квітня 2008 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “ 17 ” березня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук О.О. Гуріна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У судово-медичній практиці отруєння алкоголем посідають перше місце серед усіх видів смертельних отруєнь (52-72%) (В.А. Породенко, 1997; В.В. Томилин, Е.М. Саломатин, 2001). За даними Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, тільки за один рік в країні було зареєстровано понад 11 тисяч смертельних випадків отруєння алкоголем (Ю.П. Шупик, В.Г. Бурчинський, Т.В. Хохолєва, 2004). За оцінками експертів Європейського регіонального бюро ВООЗ, Україна входить до шістки країн Європи (із 50), де зростання вживання алкоголю визнане загрозливим (В.І. Жуков, В.В. М'ясоєдов, Л.М. Дереча, 2003).

Аналіз даних літератури та вивчення стану експертних досліджень свідчить про недостатньо об’єктивну диференційну діагностику отруєння алкоголем з іншими видами смерті (В.А. Татаренко и др.., 1995; А.А. Матышев, 1998; В.Д. Мішалов та ін., 2001; В.В. Войченко, 2001; К.М. Сулоєв, 2003; Ю.И. Пиголкин и др., 2006). Складність діагностики пов’язана з неспецифічністю патоморфологічної картини даного виду смерті, інколи схожої з ознаками інших патологічних процесів (А.І. Найда та ін., 2002; О.І. Герасименко, 2002; М.М. Тагаєв, 2003; А.В. Капустин и др., 2003; В.Н. Крюков, 2004). Варіабельність патоморфологічної картини обумовлена різними варіантами танатогенезу при отруєнні алкоголем (А.В. Пермяков, В.И. Витер, 2002; Ю.И. Пиголкин, В.Л. Попов, 2003).

Чутливість до алкоголю дуже індивідуальна і залежить від психічного та фізіологічного стану людини, що на практиці не враховується, а висока концентрація етанолу в крові (6-7‰) може бути для окремих осіб несмертельною, її знаходять в крові трупів осіб, що загинули внаслідок механічної травми, асфіксії тощо (І.О. Концевич, Б.В. Михайличенко, 1997; Ю.Е. Морозов и др., 2002). Настання смерті від отруєння алкоголем залежить не тільки від кількості прийнятого етанолу, а й від рівня концентрації продуктів його неповного окислення, зокрема ацетальдегіду, який відіграє дуже важливу роль в патогенезі алкогольної інтоксикації (Ю.Е. Морозов, 2002; В.П. Новоселов, О.В. Хамович, С.В. Савченко, 2002; Ф.О. Лосєв, 2007; О.І. Герасименко, 2007). Незважаючи на переконливі дані про діагностичну цінність показника концентрації ацетальдегіду в крові при алкогольній інтоксикації в діагностиці отруєння алкоголем він не враховується, у зв’язку з відсутністю достовірних критеріїв його оцінки.

Згідно діючих методичних рекомендацій „Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем” (Київ, 2004), в Україні, судово-медична діагностика причини смерті від отруєння алкоголем базується на визначенні та оцінці понад 40 діагностичних і, як правило, неспецифічних ознак, діагностична цінність яких не встановлена, а висновок експерта про причину смерті ґрунтується на суб’єктивній оцінці їх сукупності, що обумовлює складність диференційної діагностики даного виду смерті та можливість виникнення експертних помилок.

Останнім часом науковці, у тому числі в галузі судової медицини, приділяють значну увагу використанню принципів доказової медицини у наукових та експертних дослідженнях, що сприяє підвищенню їхньої об’єктивності та доказової значущості (В.А. Татаренко и др., 2002; С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич, 2002; В.И. Витер, А.В. Пермяков, 2003; Ю.И. Пиголкин, И.Н. Богомолова, 2004; А.Р. Уваренко, 2005; В.А. Ольховский и др., 2006). Необхідність визначення достовірних діагностичних критеріїв саме у випадках судово-медичної діагностики причини смерті від отруєння алкоголем було проголошено рішенням Всеукраїнської науково-практичної конференції судово-медичних експертів з міжнародною участю (Запоріжжя, 2007).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертація виконана у відповідності до плану наукових досліджень Харківського національного медичного університету і є складовою частиною науково-дослідної теми кафедри судової медицини та основ права імені Заслуженого професора УРСР М.С. Бокаріуса “Визначення вірогідності висновків експерта у випадках встановлення причини смерті” (номер державної реєстрації 01944017686). Тема дисертації і основні напрямки її виконання обговорені та затверджені Вченою радою ХДМУ 20 червня 2002 року (протокол №6).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було визначення інформативних показників судово-медичної діагностики причини смерті від отруєння алкоголем.

Для реалізації цієї мети були визначені такі завдання:

1. Визначити медико-демографічні показники смертності внаслідок отруєння алкоголем серед населення Харківської області та проаналізувати стан цієї патології за останні 15 років (1992-2006 рр.).

2. Визначити критеріальну значимість макро- і мікроморфологічних ознак отруєння алкоголем.

3. Визначити критеріальну значимість показників концентрацій етанолу в крові та сечі з урахуванням статі і віку.

4. Встановити доцільність використання показника концентрації ацетальдегіду в крові та сечі як додаткового діагностичного критерію отруєння алкоголем та визначити його критеріальну значимість.

5. Розробити алгоритм судово-медичної діагностики причини смерті від отруєння алкоголем шляхом математичної оцінки сукупності інформативних діагностичних показників.

Об'єкт дослідження − судово-медична діагностика причини смерті від отруєння алкоголем.

Предмет дослідження − критеріальна значимість діагностичних показників отруєння алкоголем.

Методи дослідження: секційні, морфологічні, морфометричні, гістологічні, світлової мікроскопії, токсикологічного аналізу, газорідинної хроматографії, математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначені медико-демографічні показники смертності внаслідок отруєння алкоголем у Харківській області та проведений аналіз цієї патології за останні 15 років (1992-2006 рр.), по відношенню до показників загальної та насильницької смертності, смертності від ненасильницьких причин, у тому числі хвороб системи кровообігу, загальної кількості смертельних отруєнь.

Вперше, на підставі критеріальної значимості, визначені інформативні діагностичні показники отруєння алкоголем і розроблений алгоритм судово-медичної діагностики даного виду смерті, який складається з поетапної оцінки сукупності інформативних макро- і мікроморфологічних ознак, показників концентрації етанолу в крові та сечі, показників концентрації ацетальдегіду в крові.

Вперше визначена критеріальна значимість смертельних рівнів концентрації етанолу в крові та сечі з урахуванням статі та віку.

Визначена доцільність використання концентрації ацетальдегіду в крові як додаткового діагностичного показника отруєння алкоголем та вперше визначені критерії його експертної оцінки у сукупності з іншими діагностичними показниками даного виду смерті.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонований алгоритм діагностики дозволяє судово-медичному експерту достовірно визначати причину смерті від отруєння алкоголем за допомогою математичної оцінки сукупності інформативних діагностичних показників, що у підсумку буде сприяти об’єктивності і точності судово-медичної діагностики даного виду смерті.

Алгоритм діагностики передбачає урахування статі та віку померлих, що має дуже важливе практичне значення для судово-медичної оцінки рівня концентрації етанолу в крові та сечі.

Визначення та експертна оцінка концентрації ацетальдегіду в крові дає змогу судово-медичному експерту використовувати цей критерій як додатковий інформативний показник отруєння алкоголем, що сприятиме вирішенню питання про вплив індивідуальних особливостей організму на характер алкогольної інтоксикації та встановленню варіанта танатогенезу при отруєнні алкоголем.

Результати дослідження впроваджено в практичну роботу відділів судово-медичної експертизи трупів Вінницького, Дніпропетровського, Запорізького, Київського, Львівського, Харківського обласних бюро судово-медичної експертизи. Отримані дані використовуються у навчальному процесі на кафедрах патологічної анатомії та судової медицини Буковинського державного медичного університету, патологічної анатомії, судової медицини та правознавства Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, патологічної анатомії і судової медицини Дніпропетровської державної медичної академії, патологічної анатомії та судової медицини з основами права Запорізького державного медичного університету, судової медицини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, судової медицини та основ права імені Заслуженого професора УРСР М.С. Бокаріуса Харківського національного медичного університету.