МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУХТІЯРОВА ІРИНА ПЕТРІВНА
Фармакологічне обґрунтування використання препарату “рексод” при цукровому діабеті
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата фармацевтичних наук
за спеціальністю 14.03.05 - фармакологія
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фармакології Національного фармацевтичного університету, Міністерство охорони здоров’я України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, Деримедвідь Людмила Віталіївна.
Національний фармацевтичний університет, професор кафедри фармакотерапії
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор
Маслова Наталія Федорівна, ДП “Державний науковий центр лікарських засобів” МОЗ України, завідувачка лабораторії біохімічної фармакології, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник.
Горбенко Наталія Іванівна
завідувачка відділом експериментальної фармакології та токсикології Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. ДанилевськогоАМН України.
Захист відбудеться ”” лютого 2008 року о год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).
Автореферат розісланий “” грудня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор біологічних наук, професор Л.М. Малоштан
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Цукровий діабет (ЦД) визнано у світі неінфекційною епідемією, що належить до 5 головних причин смертності населення в більшості країн світу (Zimmet P.Z., 1999). За останні 10 років кількість хворих на цукровий діабет в Україні збільшилась більш ніж у 1,5 рази і складає близько 1 млн. чоловік. У той же час при активних масових обстеженнях населення на кожного раніше виявленого хворого на ЦД виявляють 3-4 нових, раніше не зареєстрованих хворих (Тронько Н.Д., 2005).
Серед значної кількості факторів, які сприяють розвитку ЦД та його ускладнень, особливе місце приділяється розвитку оксидативного стресу (Baynes J.W., Thorpe J.W., 1999). Утворення продуктів вільнорадикального окислення (ВРО) та пероксинітриту спричиняє розвиток ендотеліальної дисфункції, призводить до активації тромбоцитів та моноцитів, проліферації гладко-м’язових волокон, що викликає прогресування діабетичних ангіопатій (Балаболкин О.А., 2005). В останні роки процес ВРО розглядають у якості універсального механізму, що об'єднує основні біохімічні шляхи токсичного впливу гіперглікемії на судини (Brownlee M., 1995; Bonnefont-Rousselot D., Bastard J.P., Jaudon M.C., 2000). Залежно від місця утворення вільні радикали можуть пошкоджувати як внутрішньоклітинні структури (мітохондрії, ендоплазматичний ретикулум, ДНК та ін.), так і мембрани клітин (Пасечник И.Н., 2004).
Для запобігання ВРО- обумовлених пошкоджень при цукровому діабеті виправданим є використання лікарських препаратів, здатних коригувати розвиток цукрового діабету шляхом послаблення токсичної дії вільних радикалів кисню та продуктів ВРО. Тому в комплексну фармакотерапію ЦД включають антиоксиданти (Траєшко А.В. 2006), що дозволяє знизити надмірну активність процесів ВРО, зокрема в b-клітинах підшлункової залози та клітинах ендотелію.
Найчастіше при лікуванні ЦД та його ускладнень використовують тіоктову кислоту, кверцетин, б-токоферолу ацетат. Однак, ці антиокисники переважно гальмують перекисне окислення ліпідів і майже не впливають на ініціацію ВРО. Головна ж роль у захисті клітин на початкових стадіях ВРО від активних форм кисню відводиться ферментам супероксиддисмутаз (СОД), які перетворюють супероксидний аніон-радикал (О2·) в менш реакційно-здатний перекис водню. На сьогодні клас ферментів супероксиддисмутаз є єдиними серед інших антиокисних ферментів, які безпосередньо гальмують вільнорадикальні реакції на так званій “нульовій” стадії. Тому, зважаючи на значну роль вільнорадикальних механізмів розвитку інсулінової недостатності та ускладнень діабету, є патогенетично обґрунтованим використання препаратів супероксиддисмутази, зокрема препарату рекомбінантної Cu-Zn СОД – рексод, у комплексній фармакотерапії ЦД.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася згідно з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету (НФаУ) “Створення нових лікарських препаратів на основі рослинної та природної сировини, зокрема продуктів бджільництва, для дорослих та дітей” (№ державної реєстрації 0198U007008), а також госпбюджетної тематики кафедри фармакології "Створення на основі супероксиддисмутази препарату для корекції цукрового діабету і його ускладнень" (№ Державної реєстрації 0198U007001).
Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є фармакологічне обґрунтування доцільності застосування рексод на різних етапах розвитку інсулінової недостатності. Для досягнення поставленої мети були визначені та вирішені такі завдання:
1. Теоретично обґрунтувати доцільність застосування препарату супероксиддисмутази – рексод при цукровому діабеті.
2. З’ясувати доцільність використання рексод за умов первинної інсулінорезистентності на стадії переддіабету.
3. Дослідити ефективність рексод при відносній інсуліновій недостатності.
4. Визначити ефективність рексод при абсолютній інсуліновій недостатності.
5. Встановити оптимальні комбінації рексод з традиційними цукрознижувальними препаратами та антиоксидантами за умов первинної інсулінової резистентності.
Об'єкт дослідження. Препарат рекомбінантної супероксиддисмутази –рексод.
Предмет дослідження. Фармакологічна активність рексоду тварин з відносною та абсолютною інсуліновою недостатністю.
Методи дослідження. При виконанні роботи були використані фармакологічні, патофізіологічні, біохімічні, статистичні методи досліджень.
Наукова новизна отриманих результатів. Уперше експериментально встановлено ефективність використання рексод на різних етапах формування інсулінової недостатності. Експериментально доведена ефективність комбінованого застосування рексод з антиоксидантами та пероральними цукрознижувальними препаратами. На основі комплексних досліджень встановлено, що рексод відновлює про/антиоксидантний баланс, зменшує прояви інсулінорезистентності та інтолерантності до вуглеводів, виявляє ангіопротекторні і мембранопротекторні ефекти.
Практичне значення отриманих результатів.На підставі фармакологічних досліджень рексод доведено перспективність її застосування у комплексній терапії різних проявів інсулінової недостатності. Дані дослідження є фрагментом звіту про доклінічне вивчення рексод. Результати проведених досліджень впроваджено в науково-педагогічну діяльність кафедр фармакології, клінічної фармакології та фармакотерапії, ендокринології НФаУ, ХДМУ, ДонНМУ, ХМАПО.Результати дисертації з комбінованого застосування рексод з цукрознижувальними препаратами та антиоксидантами увійшли до інформаційних листів №350/07 “Критерії використання антиоксидантів при цукровому діабеті” та №22-2007 “Можливості використання препарату рекомбінантної супероксиддисмутази – рексод – при цукровому діабеті” і можуть бути експериментальним обґрунтуванням для подальших досліджень з оптимізації лікарської профілактики та фармакотерапії оксидативного стресу при цукровому діабеті.
Особистий внесок дисертанта. Дисертація є самостійною завершеною науковою працею. Автором був здійснений патентно-інформаційний пошук, проведений аналіз даних літератури за темою дисертації, експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих даних, аналіз і систематизація отриманих результатів, сформульовані висновки. Разом з науковим керівником розроблена програма, визначені мета і завдання досліджень, методичні підходи до експериментальних досліджень. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, дисертантом наведені результати власних досліджень.
Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи були представлені на: Міжнародній науково-практичній конференції “Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок” (м. Харків, 2006); Міжвузівській науковій конференції “Актуальні питання створення нових лікарських засобів” (м. Харків, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичної конференції “Підготовка клінічних провізорів в Україні: досвід, проблеми та перспективи” (м. Чернівці, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 статті в центральних наукових журналах, 3 тези, 2 інформаційних листки.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 145 сторінках машинописного тексту і складається з огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, аналізу результатів досліджень, висновків, списку джерел літератури. Робота містить 8 рисунків, 40 таблиць, 3 схеми. Бібліографія включає 252 джерела інформації, з них 72 – іноземною мовою.
Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження був препарат рексод, що містить рекомбінантну людську Cu-Zn СОД, отриману у ВАТ "РЭСБИО” (м. Санкт-Петербург) методом генної інженерії з культури штаму дріжджів-продуцентів Saccharomyces cerevisiae Y 2134. Рексод являє собою ліофільно висушений білий порошок із блакитнуватим відтінком, без запаху і смаку, гігроскопічний, розчинний у воді та етанолі.
Для вирішення поставлених завдань використовували таку схему дослідження (схема 1):
Усі досліди на тваринах проводили згідно з вимогами Європейської конвенції із захисту тварин, що використовуються для експериментальних і наукових цілей (м. Страсбург, 1985), та національних “Загальних етичних принципів експериментів на тваринах” (Україна, 2001).