регистрация / вход

Види аудиторських висновків

Структура й види аудиторських висновків. Методи аудиторської перевірки. Ціль, завдання, об'єкти, джерела інформації й послідовність проведення аудита ТОВ СПСЕП "НЕВА", порядок проведення аудита і документування аудиторських доказів. Автоматизація аудита.

ЗМIСТ

Вступ

1. Сутність і види аудиторських висновків

1.1 Методи аудиторської перевірки

1.2 Структура й види аудиторських висновків

1.3 Характеристика діяльності ТОВ СПСЕП «Нева»

2. Аудит діяльності суб'єкта малого підприємництва ТОВ СПСЕП «НЕВА»

2.1 Ціль, завдання, об'єкти, джерела інформації й послідовність проведення аудита СМП

2.2 Планування аудита, розробка загального плану й програми аудита. Вивчення системи внутрішнього контролю

2.3 Порядок проведення аудита і документування аудиторських доказів

2.4 Завершення аудита і складання аудиторського висновку

3 . Автоматизація аудита

Висновки

ВСТУП

Аудиторський висновок про бухгалтерську звітність економічного суб'єкта уявляє думку аудиторської фірми про достовірність цієї звітності. Думка про достовірність бухгалтерської звітності повинна виражати оцінку аудиторської фірми про відповідність у всіх істотних аспектах бухгалтерської звітності нормативному акту, регулюючому бухгалтерський облік і звітність. Думка аудиторської фірми про достовірність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта не може і не повинно трактуватися цим суб'єктом і зацікавленими користувачами аудиторського висновку як-небудь інакше. Аудиторський висновок - це документ з юридичним статусом для всіх юридичних і фізичних осіб, органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування і судових органів. Висновок аудиторської фірми (аудитора) за результатами перевірки, проведеної за дорученням органів дізнання, прирівнюється до висновку експертизи. Висновок аудиторської фірми (аудитора) за результатами перевірки річній звітності є обов'язковим елементом річної бухгалтерської звітності для підприємств, які підлягають відповідно до українського законодавства аудиту. Цей висновок також носить юридичний статус. Аудиторський висновок містить три частини: ввідну, аналітичну і підсумкову.

Ввідна частина включає всі необхідні відомості про аудиторську фірму або аудитора, що працює самостійно. Так, для аудиторської фірми указуються юридична адреса і телефони, відомості про ліцензію на право аудиторської діяльності (номер ліцензії, дата видачі, найменування органу, що видав ліцензію, термін дії ліцензії); прізвища, імена і по батькові аудиторів, що брали участь в проведенні аудиту, їх кваліфікаційні атестати на право займатися аудиторською діяльністю. Для аудитора, що працює самостійно, указуються: прізвище, ім'я, по батькові, стаж роботи як аудитор; дата видачі і найменування органу, що видав ліцензію на здійснення аудиторської діяльності, а також термін дії ліцензії, номері кваліфікаційного атестата аудитора.

Аналітична частина є звітом аудиторської фірми економічному суб'єкту про загальні результати перевірки стану внутрішнього контролю, бухгалтерського обліку і звітності економічного суб'єкта, а також дотримання економічним суб'єктом законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій.

Аналітична частина повинна включати: назва даної частини; кому адресована аналітична частина: найменування економічного суб'єкта; об'єкт аудиту; загальні результати перевірки стану внутрішнього контролю у економічного суб'єкта; загальні результати перевірки стану бухгалтерського обліку і звітності; загальні результати перевірки дотримання законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій.

Аналітична частина аудиторського висновку, що видається аудиторською фірмою, повинна бути озаглавлена "Звіт аудиторської фірми", а аналітична частина аудиторського висновку, що видається аудитором, що працює самостійно, - "Звіт аудитора".

Аналітична частина повинна бути адресована адміністрації економічного суб'єкта.

Підсумкова частина є думкою аудиторської фірми про достовірність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта.

З перехід до ринкової економіки український виробник зіштовхнувся із цілим рядом проблем, що вимагають негайного дозволу: складність зі збутом продукції, розривши сложившихся виробничих зв'язків і багато інші. Однак для виходу з економічної кризи, у якій усе ще перебувають виробляючі галузі, важливо найбільше повно вивчити систему функціонування й фінансове становище підприємств, докладно розглянути їхня поведінка й вплив економічного середовища, зрозуміти труднощі й мети їх діяльності. Сучасний етап переходу України до ринкової економіки ставить на порядок денний пошук нових форм господарювання. Однієї з таких форм є малі підприємства, які в країнах з ринковою економікою виступають найпоширенішими суб'єктами підприємницької діяльності. Світовий досвід свідчить, що в ринковій економіці основне місце займають малі підприємства, які протистоять монополіям і є економічним чинником, який гальмує ріст цін і сприяє насиченню ринку товарами й послугами.

Актуальність теми розкриває саме поняття аудит - це діяльність, направлена на зменшення підприємницького ризику, оскільки наявність достовірної фінансової інформації дозволяє підвищити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і прогнозувати наслідки ухвалення ряду економічних рішень.

Метою курсової роботи є вивчення видів аудиторських висновків і аудит діяльності СМП ТОВ СПСЭП «Нева»

У зв'язку з поставленою метою при виконанні роботи були поставлені наступні завдання:

- вивчення сутності й видів аудиторських висновків;

- розгляд мети, завданням і методів аудита СМП ;

- вивчення нормативно-правової бази аудита СМП ;

- розробка методики проведення аудита СМП і реалізація результатів аудита СМП .

Об'єктом дослідження є господарська діяльність ТОВ СПСЭП «Нева», основним предметом діяльності якого є проведення й реалізація столярних виробів. Предмет дослідження – види аудиторських висновків і організація аудита діяльності СМП.

При написанні даної роботи також були використані періодичні видання, законодавчі й нормативні документи, основні з яких наступні: Господарський кодекс України, Закон України " Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" від 16.07.99.г. № 996-ХIV, Інструкція № 291 - Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99г № 291, Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку й ін.


1. СУТНІСТЬ І ВИДИ АУДИТОРСЬКИХ ВИСНОВКІВ

1.1 Методи аудиторської перевірки

Для того щоб мати підстави для висновків по основних напрямках аудиторської перевірки, аудитор повинен зібрати відповідні докази.

Інформація, зібрана й проаналізована аудитором у ході перевірки, служить обґрунтуванням висновків аудитора й називається аудиторськими доказами.

Для збору доказів аудитором можуть бути застосовані різні процедури. Процедурою будемо називати певний метод збору доказів як невід'ємну частину відповідного технологічного процесу. Для того щоб відрізнити їх від процедур, властивих іншим професіям, будемо називати застосовувані аудиторами у своїй практиці процедури аудиторськими процедурами.

Збираючи аудиторські докази, аудитор використовує досить обмежене число методів їх одержання.

Основні методи одержання аудиторських доказів наступні:

- спостереження або участь в інвентаризації;

- спостереження за виконанням господарських або бухгалтерських операцій;

- усне опитування;

- одержання письмових підтверджень;

- перевірка документів, отриманих клієнтом від третіх лип;

- перевірка документів, підготовлених на підприємстві клієнта;

- перевірка арифметичних розрахунків;

- аналіз.

Розглянемо докладніше кожний з методів збору аудиторських доказів.

Інвентаризація — один з елементів методу бухгалтерського обліку. Вона проводиться з метою забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку й звітності. Інвентаризації зазнають майно й грошові зобов'язання.

З погляду технології аудиторської справи інвентаризацію можна розглядати як метод одержання найцінніших і достовірних доказів про реальність і точності статей активу балансу, фактів здійснення господарських операцій.

Участь в інвентаризації активів клієнта або спостереження за її проведенням дозволяє зробити певні висновки по всіх трьом основним напрямкам аудиторської перевірки.

Спостереження за виконанням господарських або бухгалтерських операцій - ця процедура нескладна, але також важлива для оцінки системи внутрішнього контролю й організації бухгалтерського обліку на підприємстві, що перевіряється. Гадана простота операції не означає, що її слід доручати найменш кваліфікованим членам бригади аудиторів. Навпаки, цю процедуру, як правило аудитор, що веде, бере на себе або доручає досвідченим співробітникам.

Дуже часто при укладанні договору на проведення аудиторської перевірки аудиторська фірма (аудитор) у якості однієї з додаткових умов указує надання бригаді аудиторів окремого приміщення з телефоном. Така умова цілком обґрунтована, тому що на, момент аудиторської перевірки в одному приміщенні на певний строк розташовуються два трудові колективи — перевіряючий, що перевіряється й.

Зрозуміло, окреме приміщення для роботи - це дуже зручно як для співробітників підприємства, що перевіряється, так і для бригади аудиторів; при цьому не порушується психологічний клімат у колективі.

Звичайно, процес оцінки дуже складний, але приведемо такий простий приклад, як процедура видачі грошей з каси підзвітній особі. В ідеальному випадку ця проста господарська операція повинна містити в собі наступні етапи: складання заяви на видачу грошей із вказівкою виробничої необхідності придбання того, на що запитуються гроші; узгодження й посвідчення заяви в керівника підприємства; оформлення видаткового касового ордера на видачу грошей бухгалтером; передача бухгалтером (а не підзвітною особою) видаткового касового ордера в касу; перевірка всіх необхідних реквізитів видаткового касового ордера касиром; видача грошей з каси.

Усне опитування - даний метод збору аудиторських доказів надає аудиторові велику інформацію для міркування. Опитування або бесіда повинні бути проведені практично з усіма співробітниками підприємства, що беруть участь у веденні обліку й складанні звітності.

Помилку робить той аудитор, який обмежується бесідою тільки з головним бухгалтером і його заступниками. Слід пам'ятати, що звітність, формована за допомогою бухгалтерського обліку, являє собою вершину стрункої піраміди, підставою якої є величезна безліч фактів господарської діяльності, оформлених первинними документами й бухгалтерськими проведеннями. Якщо в піраміди ще не добудована вершина, це не лихо, а якщо при наявності вершини з підстави піраміди вилучити кілька великих каменів, то піраміда може перетворитися в картковий будиночок і розсипатися.

Саме тому аудитор повинен обов'язково переконатися в тому, що господарські операції, що лежать у підставі звітності, відповідають законодавству, правильно оформлені й коректно відбиті в бухгалтерському обліку. І починати перевірку кожного розділу бухгалтерського обліку випливає з усного опитування або бесіди з виконавцями — рядовими співробітниками бухгалтерії, що ведуть первинний облік господарських операцій.

Для ведення бесіди з персоналом аудиторові слід бути в достатньому ступені психологом, тому що його ціль — "розговорити" співрозмовника, з'ясувати порядок його дій, ретельність і кваліфікацію, "вузькі" місця в роботі та ін.

Для того щоб бесіда дала необхідні аудиторові результати, вона, як і всі інші аудиторські процедури, повинна бути ретельно спланована. Зрозуміло, тому що в уснім опитуванні бере участь інша людина — опитуваний співробітник підприємства, що перевіряється, завжди зберігається небезпека, що бесіда прийме непередбачений оборот, але тем важливіше заздалегідь скласти її план і дотримуватися його в бесіді.

Для складання програми перевірки аудитор повинен мати список співробітників бухгалтерії, а також економічної й планової служб. Список повинен містити в собі прізвища, імена, по батькові співробітників, найменування їх офіційних посад, а також перелік напрямків (розділів, ділянок, рахунків бухгалтерського обліку, журналів ордерів та ін.), які ними курируються.

Одержання письмових підтверджень - дана аудиторська процедура безпосередньо пов'язана з попередньої, але має свою особливість. Якщо при уснім опитуванні відповіді опитуваних аудитор фіксує на якому-небудь носії інформації (паперу, комп'ютері, диктофоні) самостійно, то для одержання письмових підтверджень персоналу, що перевіряється підприємства видаються спеціальні опитні аркуші або "анкети".

По найпоширеніших питаннях в анкеті можуть бути запропоновані й можливі відповіді. У цьому випадку опитуваній особі досить вибрати й відзначити відповідь, відповідний до практики підприємства, що перевіряється.

Опитний аркуш повинен містити такі обов'язкові реквізити, як прізвище, ім'я, по батькові й посада опитуваного, заповнений опитний аркуш також повинен бути перевірений головним бухгалтером підприємства й завірений його підписом.

Перевірка документів, отриманих клієнтом від третіх осіб. До документів, отриманим клієнтом від третіх осіб, ставляться:

- розрахункові документи інших підприємств ( платіжні доручення, платіжні вимоги доручення, платіжні вимоги), реєстри чеків і реєстри на одержання коштів з акредитива, векселя, квитанції прибуткових касових ордерів;

- первинні облікові документи інших підприємств (рахунку, рахунку -фактури, накладні, акти виконаних робіт і ін.);

- документи, що підтверджують реальність відбиваних у звітності сум по розрахунках з фінансовими, податковими органами, банками, залишення на балансі не відрегульованих сум, по розрахунках з якими не допускається Положенням про бухгалтерський облік і звітності — виписки банку; акти звірення розрахунків з розрахунками податкової служби по сплаті податків; акти камеральних перевірок підприємства позабюджетними фондами; кредитні договори;

- юридичні документи, що підтверджують реальність відбиваної у звітності дебіторської й кредиторської заборгованості, договори на поставку товарів, виконання робіт, надання послуг; акти звірення взаєморозрахунків; судові позови;

- юридичні документи, що підтверджують певні права підприємства, виписки з реєстрів акціонерів; договори страхування; договори оренди та ін.

Проводячи цю процедуру, аудитори звертають увагу на правильність складання й оформлення цих документів, а також на своєчасність, точність і повноту їх відбиття в бухгалтерському обліку.

Перевірка документів, підготовлених на підприємстві клієнта. До документів, підготовлених на підприємстві клієнта, ставляться документи різного ступеня складності, складені на підприємстві клієнта. Тому що ці документи складаються на підприємстві, то інформація є внутрішньою і її вірогідність залежить від якості системи внутрішнього контролю підприємства.

Склад таких документів надзвичайно великий, тому що містить у собі практично всі документи, за винятком тих, перевірка яких була нами розглянута в попередньому параграфі. До таких документів ставляться: первинні документи по різних розділах обліку; журнали, книги, картки, відомості та інші регістри аналітичного обліку; журнали-ордера, відомості й інші регістри синтетичного обліку залежно від застосовуваної форми рахівництва; Головна книга підприємства; бухгалтерська й інша фінансова звітність; розрахунки й декларації по сплаті податків і інших зборів, внесків у бюджет і позабюджетні фонди та ін.

Перевірка арифметичних розрахунків. Перевірка арифметичних розрахунків проводиться залежно від оцінки аудитором стану системи внутрішнього контролю. У тому випадку, сіли стан системи внутрішнього контролю визнається аудитором задовільним, перевірка арифметичних розрахунків проводиться вибірково, а якщо ні, то вона може бути або суцільний, або аудитор робить негативний висновок про правильність арифметичних розрахунків на підставі результатів вибіркової перевірки, екстраполюючи (поширюючи) цей висновок на весь звітний період.

Розмір і крок вибірки для перевірки арифметичних розрахунків установлюються аудитором самостійно й узгоджуються із замовником і фіксуються в договорі.

Необхідність проведення даної аудиторської процедури — перевірки арифметичних розрахунків — залежить насамперед від двох обставин: по-перше, від форми рахівництва, застосовуваної на підприємстві. Так, якщо на підприємстві діє автоматизована форма рахівництва, то необхідність перевірки правильності арифметичних розрахунків відпадає, але в таких умовах стає актуальною проблема перевірки алгоритму, закладеного в систему автоматизації бухгалтерського обліку. Особливо необхідна така перевірка в тих випадках, коли система автоматизації бухгалтерського обліку не є програмним продуктом, досить розповсюдженим на ринку бухгалтерських програм, а також якщо ця система є іноземною й не адаптованою до системи вітчизняного бухгалтерського обліку.

Для проведення перевірки системи автоматизації бухгалтерського обліку (алгоритмів проведення розрахунків, логіки реєстрації господарських операцій, методів округлення, закриття рахунків, формування звітності і т.д.) аудиторові доцільно скористатися послугами експерта в області інформатики. Необхідність запрошення експерта для цілей експертизи бухгалтерської програми визначається на етапі планування аудиторської перевірки, що погоджене із замовником у договорі.

По-друге, перевірка арифметичних розрахунків клієнта залежить від розділу бухгалтерського обліку. Так, наприклад, перевірка арифметичних розрахунків при оформленні операцій по розрахунковому й інших рахунках у банках практично не потрібно, тому що допущені помилки виявляються самим бухгалтером, що веде облік безготівкових розрахунків, — залишки по журналу ордеру звіряються із залишком по виписці банку, а перевірка арифметичних розрахунків по касі підприємства, навпаки, необхідна, тому що в результаті рухливості коштів і масовості грошових операцій ця ділянка господарської діяльності підприємства найбільш уразливий з погляду різних порушень.

В аудиторській діяльності застосовується широкий спектр приймань і методів економічного аналізу.

У міжнародних аудиторських стандартах аналіз або аналітичні процедури визначають як оцінку облікової й іншої економічної інформації шляхом вивчення взаємозв'язків між показниками.

Аналіз в аудитові повинен виявити:

- ступінь ділової активності клієнта:

- оцінку фінансово-господарчих перспектив його функціонування в майбутньому;

- зони навмисних помилок у звітності клієнта;

- скорочення деталізованого тестування на основній стадії аудита.

Аналітичні процедури вважаються найбільш ефективними з погляду витрат аудиторських процедур.

Інформаційну базу аналізу фінансового стану підприємства становлять в основному дані бухгалтерського обліку й звітності. Якщо для аналізу використовується тільки зовнішня публічна фінансова звітність (баланс, звіт про фінансові результати і їх використанні й інші обов'язкові форми звітності), то такий аналіз називається зовнішнім фінансовим аналізом.

Якщо крім зовнішньої публічної фінансової звітності для аналізу використовується також внутрішня інформація дані бухгалтерського, фінансового й виробничого обліків, то такий аналіз називається внутрішнім.

Таким чином, областю або інформаційною базою й зовнішнього й внутрішнього аналізів є зовнішня звітність.

У зазначеному змісті застосовувані в аудитові методи фінансового аналізу можна розглядати як внутрішній аналіз фінансового стану,

Найпоширенішими є наступні аналітичні процедури:

- зіставлення залишків по рахунках за різні облікові періоди;

- зіставлення показників бухгалтерської (фінансової) звітності з тими, які планувалися (прогнозувалися) керівництвом підприємства, що перевіряється, на звітний період, вказувалися в планах (програмах, бізнес-планах, кошторисах та ін.);

- зіставлення отриманих у звітному періоді співвідношень між різними статтями звітності з аналогічними співвідношеннями минулих періодів;

- зіставлення фінансової й нефінансової інформації, зокрема, відомостей про обсяг випуску продукції в грошових і натуральних одиницях;

- зіставлення фінансових показників (фінансових коефіцієнтів) із середньогалузевими значеннями.

1.2 Структура й види аудиторських висновків

Для формулювання обґрунтованої об'єктивної думки необхідно зібрати достатню кількість аудиторських доказів. Після цього аудитор повинен провести огляд фінансової звітності на основі зібраної інформації з метою вислову думки про фінансову звітність в цілому Метоюзагального огляду огляду звітності на завершуючому етапі аудиту, є з'ясування, чи складена фінансова звітність з використанням правил, прийнятих на підприємстві, що перевіряється, встановлення зіставності видів фінансової звітності і їх відповідності законам і нормативним документам реальної дійсності, узагальнення фактів, пов'язаних з оглядом звітності, одержаних на основі інших тестів, з'ясування, чи буде підприємство продовжувати свою діяльність в найближчому майбутньому. Зібрана інформація і результати аудиторських процедур, починаючи з ознайомлення з підприємством і закінчуючи перевіркою окремих рахунків і звітних форм, відображаються в окремих робочих документах аудитора. Для того, щоб аудитор мав повне уявлення про річну звітність, рекомендується складати зведений документ, який узагальнює важливі моменти перевірки, що впливають на думку аудитора. Окрім переліку основних статей звітності, які підлягали перевірці, цей документ може включати інші аспекти, що розкривають суть діяльності аудитора. Зроблений висновок дозволяє аудитору обгрунтувати свою думку і при необхідності надати інформацію керівнику підприємства, партнеру аудиторської фірми або іншому аудитору, який перевіряє головне підприємство. В цьому випадку зведений документ буде результатом аудиту дочірнього підприємства.

Важливою проблемою при підбитті підсумків аудиторської перевірки є оцінка можливості подальшого функціонування підприємства. У Міжнародному стандарті аудиту 570 «Безперервність» пояснюються доцільність припущень про безперервність діяльності підприємства, що перевіряється, ознаки, що свідчать об можливості припинення функціонування господарюючого суб'єкта, аудиторські докази, які можуть стати підтвердженням цього. Ознаки, наявність яких служить індикатором того, що підприємство може припинити свою діяльність ділять на 3 групи: фінансові, виробничі, інші.

Наступним важливим питанням, яке необхідно досліджувати аудитору при завершенні аудиторської перевірки, є оцінка подій після дати складання або, як їх називають в аудиторській практиці – подальших подій. При цьому необхідно керуватися такими нормативними актами: П(С) БУ| 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», МСБУ| 10 «Непередбачені події і події, що відбулися після дати складання балансу», Положенням про стандарти аудиту 560 «Подальші події, МСА| 560 «Подальші події».

По характеру викликаних змін в річному звіті підприємства, подальші події можна розділити на два:

- події, що вимагають коректувань, - за наслідкамицих подій підприємство повинне внести зміни в окремі статті балансу або інші звітні форми. Прикладами таких подій можуть бути банкрутство основного постачальника, розрив договору зголовним замовником, виявлення значних сум безнадійної або сумнівної дебіторської заборгованості;

- події, що вимагають розкриття, - це події, які не існували на дату балансу і вперше виникли в наступному звітному періоді. Наприклад, об'єднання підприємств, створення філіалів, додатковий випуск акцій. Ці події повинні бути розкриті в Примітках до річної звітності.

У міжнародних стандартах аудиту визначені основні види аудиторських процедур за оцінкою подій, які відбулися після складання фінансової звітності:

- опит і анкетування керівництва підприємства-клієнта;

- оцінка ефективності заходів, які здійснюються на підприємстві з метою забезпечення визначення впливу подальших подій;

- ознайомлення з найновішою бухгалтерською і звітною інформацією, яка була сформована післязакінчення звітного періоду;

- вивчення фінансових прогнозів і перспективних планів, бюджетів підприємства і т.д.

Наслідки оцінки аудитором подальших подій впливають на зміст і вид його висновку Якщо події, які відбулися після дати балансу і мають істотний вплив на фінансову звітність, враховані підприємством при підготовки звітності, то аудитор складає безумовно-позитивний аудиторський висновок. У разіневідображення таких подій видається умовно-позитивний або негативний висновок. Одержавши і оцінивши всі необхідні дані в процесі аудиту, перед складанням висновку і звіту по проведеній перевірці аудитор повинен одержати за підписом керівника підприємства-клієнта спеціальний лист. Аудитор повинен одержати письмове підтвердження, що керівництво підприємства визнає свою відповідальність за достовірність представленої фінансової звітності, за те, що було надане аудитору вся необхідна інформація, яка є точною і повною а також мати екземпляри підписаної керівництвом звітності. Лист-підтвердження слід направляти аудитору в терміни, максимально наближені закінчення аудиторської перевірки. Відсутність подібного листа–подтверждения дає підставу аудитору вважати об'єм перевірки обмеженим і видати аудиторський висновок який відрізняється від безумовно-позитивного. Після цього аудитор повинен скласти звіт і аудиторський висновок про перевірену їм фінансову звітність.

Утримування аудиторського звіту залежить від конкретних обставин, результатів перевірки і т.д. У зв'язку із цим форма аудиторського звіту може бути довільної.

Аудиторський звіт не є аудиторським документом. Він призначений винятково для замовника й може бути опублікований лише з його дозволу.

У ході проведення аудита всі дії аудиторів спрямовані на те, щоб у кінцевому результаті аудиторської перевірки сформувати об'єктивне про вірогідність бухгалтерського обліку й звітності по статтях, пов'язаними з операціями з товарами. Ця думка становить утримування аудиторського висновку.

Аудиторський висновок складається для широкого кола користувачів і є офіційним документом, який складається у вільній формі, але обов'язково в ньому повинні втримуватися такі реквізити:

У заголовку аудиторського висновку говориться, що аудиторська перевірка проводилася незалежними аудиторами. Дається назва аудитора або аудиторської фірми. Дається повна назва підприємства, яка перевірялася й час перевірки.

Аудиторський висновок повинний містити інформацію про склад фінансового звіту й дату підготовки. У вступі говориться також, що відповідальність за правильність підготовки висновку лягає на керівників підприємства, про відповідальність аудитора за аудиторський висновок.

На закінчення потрібно віддавати масштаб аудитові й утримування проведеної роботи. У розділі масштаб перевірки аудиторського висновку надає впевненості його користувачам у тому, що аудиторська перевірка проведена згідно з вимогами українського законодавства й норм, які регулюють аудиторську практику й ведення бухгалтерського обліку, або згідно з вимогами міжнародних стандартів і практики.

У цьому розділі говориться, що перевірка була спланована й підготовлена із упевненістю про те, що у фінансовому звіті немає істотних помилок.

Під час аудиторської перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку й внутрішнього контролю підприємства на предмет їх істотного впливу на фінансовий облік.

У розділі «Висновок аудитора про перевірку фінансової звітності» робиться висновок аудитора про фінансову звітність, про її правильність у всіх істотних аспектах.

Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку в день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновку проставляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт приймання-передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудиторського висновку, або після підпису аудитора.

Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженим на це особою, яка має відповідну серію сертифіката аудитора України на вид проведеного аудита.

В аудиторському висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми й номер ліцензії на аудиторську діяльність. Ця інформація може розміщатися як наприкінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланка аудиторської фірми.

Згідно з нормативним актом висновок може бути безумовно позитивним, умовно- позитивним, негативним, або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства. У двох останніх випадках в аудиторському висновку може приводиться короткий перелік аргументів, які підштовхнули аудитора такий висновок, який відрізняється від позитивного.

У безумовно позитивному аудиторському висновку думка аудитора (аудиторської фірми) про вірогідність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта означає, що ця звітність підготовлена таким чином, що забезпечує у всіх істотних аспектах відбиття активів і пасивів економічного суб'єкта на звітну дату й фінансових результатів його діяльності за звітний період виходячи з нормативних актів) регулюючих бухгалтерський облік і звітність в Україні.

Безумовно позитивний висновок видається аудитором економічному суб'єктові, якщо аудитор за даними перевірки повністю впевнений, що: фінансова звітність клієнта підготовлена вірогідно, на основі достовірних і об'єктивних даних бухгалтерського обліку; організація, постановка й ведення бухгалтерського обліку економічного суб'єкта відповідають установленим принципам і вимогам, а облікова політика організації обрана правильно; вчасно й повністю внесені податки в бюджет і обов'язкові платежі в позабюджетні фонди; відповідним чином у додатках і поясненнях до звіту розкриті всі питання, що мають відношення до фінансової звітності; внутрішній контроль надійно підтверджує ефективність, законність і доцільність господарських операцій; дані фінансової звітності не суперечать альтернативному звіту організації, складеному аудитором, або вже відомим аудиторові відомостям про організацію.

В умовно позитивному аудиторському висновку думка аудиторської фірми про вірогідність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта означає, що за винятком певних в аудиторському висновку обставин бухгалтерська звітність підготовлена таким чином, щоб забезпечити у всіх істотних аспектах відбиття активів і пасивів економічного суб'єкта на звітну дату й фінансових результатів його діяльності за звітний період виходячи з нормативних актів, що регулюють бухгалтерський облік і звітність в Україні.

В умовно позитивному висновку аудитор підтверджує вірогідність фінансової звітності з викладом обставин, що обумовили такий висновок. Такими обставинами можуть бути: розбіжності в думці з керівництвом організації по окремих фактах господарської діяльності й показникам фінансової звітності; незгода з методами оцінки окремих об'єктів обліку, правильністю розрахунків амортизації й інших розрахункових значень; невідповідність кореспонденції рахунків по окремих господарських операціях економічному й правовому їхньому втримуванню; неадекватна облікова політика організації, що впливає на вірогідність фінансової звітності й ін. У негативному аудиторському висновку думка аудиторської фірми про вірогідність бухгалтерської звітності означає що у зв'язку з певними обставинами ця звітність не забезпечує у всіх істотних аспектах відбиття активів і пасивів економічного суб'єкта на звітну дату й фінансових результатів його діяльності. Негативний аудиторський висновок видається в тих випадках, коли непевність аудитора у вірогідності фінансової звітності настільки велика, що, на його думку, може ввести в оману користувачів і не дозволяє зробити висновок про правильність і об'єктивності фінансової звітності. В аудиторському висновку необхідно чітко сформулювати причини, істотні помилки й порушення, які не дозволяють уважати звіт достовірним. Відмова аудитора ( аудиторської фірми) від вираження своєї думки про вірогідність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта в аудиторському висновку означає, що в результаті певних обставин (обмеження обсягу перевірки, непевність аудитора й ін.) аудитор (аудиторська фірма) не може виразити таку думку. Аудиторський висновок не повинний трактуватися економічним суб'єктом і зацікавленими користувачами аудиторського висновку як гарантія аудиторської фірми в тому, що інші обставини, що виявляють або здатні вплинути на бухгалтерську звітність, не існують. Якщо в результаті аудиторської перевірки економічний суб'єкт усунув істотні недоліки й порушення в бухгалтерському обліку, у дотриманні законодавства, а також вніс відповідні виправлення в бухгалтерській звітності до вистави її зацікавленим користувачам, то аудиторський висновок не повинний містити вказівок на ці виправлення.

1.3 Характеристика діяльності ТОВ СПСЭП «Нева»

Об'єктом досліджень у даній роботі є підприємство ТОВ СПСЭП «Нева».У цей час підприємство здійснює проведення й реалізацію меблів з натурального дерева й ДСП.На ТОВ СПСЭП «Нева» ведення бухгалтерського обліку можна представити в такий спосіб:

Регламентація праці працівників здійснюється на підприємстві на основі нормативно-правових документів, затверджуваних державним комітетом України по праці й соціальним питанням. До них ставиться кваліфікаційний довідник посад керівників, фахівців і службовців, який є нормативним документом, що сприяють забезпеченню раціонального поділу праці й високої організованості, дисципліни й порядку на кожному робочім місці.

Окремі посадові інструкції на підприємстві не розробляються.

Основними нормативними актами, які визначають роботу бухгалтерії й організацію бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ СПСЭП «Нева» є: Наказ « Про організацію бухгалтерського обліку й облікової політики в 2009г» і Наказ « Про організацію бухгалтерського обліку й облікової політики в 2009 р.

Наказ від 02.01.2009 « Про організацію бухгалтерського обліку й облікової політики в 2009г» по підприємству містить основні принципи, методи й процедури, використовувані підприємством для здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві, складання й вистави фінансової звітності в 2009 році.

Відповідно до даного наказу випливає, що на підприємстві використовується журнально-ордерна форма обліку. Облікові регістри (книги, відомості, журнали й т.п.) призначені на підприємстві для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації про господарські операції, що втримується в прийняті в облік первинних документах. Облікові регістри складаються на ТОВ СПСЭП «Нева» щомісяця. Облікові регістри підписуються виконавцями й головним бухгалтером або особою, на яку покладене ведення бухгалтерського обліку підприємства.

На підприємстві застосовується План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій з урахуванням положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99г №291, починаючи із січня 2000 р.

Відповідно до наказу «Про організацію бухгалтерського обліку й облікової політики в 2009г» на підприємстві аналітичний облік руху ТМЦ організує:

- у бухгалтерії – у відомостях обліку залишків ТМЦ у кількісно-сумарному вираженні;

- на складах – у картках складського обліку в кількіснім вираженні.

Границя істотності встановлюється в розмірі 0.1 тис.грн.

Оцінка запасів (матеріалів, сировини, палива виробів, що комплектують, напівфабрикатів) при відпустці в проведення або іншому вибутті здійснюється по методу середньозваженої вартості.

Оцінка запасів покупних товарів для роздрібної торгівлі здійснюється за цінами продажу.

Матеріальні активи зі строком корисного використання (експлуатації) більш одного року й вартістю ( без ПДВ) менше 500 гривень уважаються малоцінними необоротними матеріальними активами; нарахування амортизації по таких активах здійснюється по нормах 100% амортизації в першому місяці використання й ведеться по групах установленим у П(С)БО 7.

Нарахування амортизації на основні кошти здійснюється по методу зменшення залишку по ставках, передбачених ст. 8.6 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.97г №283/ 97-ВР зі змінами й доповненнями, з урахуванням груп, установлених п.8.2 ст.8 Закону « Про податок на прибуток».

Облік зношування основних коштів здійснюється по групах, установлених П(С)БО 7.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється прямолінійним методом. згідно П(С)БО 7.

На підприємстві формується резерв сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості. Для цього встановлені коефіцієнти сумнівності по простроченій дебіторській заборгованості за товари й послуги строком:

- від 60 до 90 днів – 10%;

- понад 90 дні – 50%.

Резерви майбутніх видатків і платежів не створюються.

Видатки, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються в собівартість реалізованої продукції й послуг, кваліфікуються відповідно до П(З)БУ 16 і вважаються видатками періоду, відображаються у Звіті про фінансові результати.

На підприємстві затверджена система оплати праці:

- за штатним розкладом – ІТП і службовців;

- за відрядно-погодинними розцінками – працівникам общепита по Положенню.

Бухгалтерський облік на підприємстві автоматизований у системі «1:З Бухгалтерія».

Суб'єкти малого підприємництва можуть на вибір застосовувати варіант по облікові витрат на проведення з використанням рахунку 23, так і другий спрощений варіант — без використання рахунку 23. На підприємстві ТОВ СПСЭП «Нева» для обліку видатків на основне й допоміжне проведення (у т.ч. і в частині загальновиробничих видатків), а також шлюбі передбачений рахунок 23 «Проведення». При необхідності до рахунку 23 можуть бути відкриті окремі субрахунку для обліку по видах проведення, наприклад «Основне проведення», «Допоміжне проведення», «Шлюб у проведенні», «Загальновиробничі видатки».

Аналітичний облік доходів від реалізації може вестися по видах (групам) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонам збуту й/або іншим напрямкам, певним підприємством самостійно. Закриття (списання) усіх видів отриманих підприємством доходів (рахунок 70) і понесених видатків (рахунку 23, 26, 84, 85) при використанні спрощеного Плану рахунків здійснюється на рахунок 79 «Фінансові результати».

Річний фінансовий звіт на ТОВ СПСЭП «Нева» складається із двох форм звітності: форма №1 «Баланс» і форма №2 «Звіт про фінансові результати».

Бухгалтерський баланс складається на основі бухгалтерських записів, які підтверджені відповідними первинними документами. З метою порівнянності фінансових звітів різних періодів у балансі приводиться інформація на початки й кінець звітного періоду. На підприємстві ТОВ СПСЭП «Нева» застосовується спрощена форма обліку. Вона заснована на принципі нагромадження даних первинних документів в оборотних відомостях аналітичний обліки, що забезпечують синтетичний і, коштів і господарських операцій по всіх розділах бухгалтерського обліку.

Як негативний момент при складанні фінансової звітності слід зазначити, що після розгляду й затвердження річного звіту не здійснюється комплексний аналіз, а отже й не й розробляються заходи щодо поліпшення роботи підприємства, що безумовно негативно позначається на ефективності діяльності підприємства.

Аналізуючи контроль інформації й відбиття у звіті про фінансові результати ТОВ СПСЭП «Нева», відзначимо, що існує 2 методу контролю інформації: інвентаризація й документальний. Інвентаризація визначає фактичну наявність усіх активів і зобов'язань підприємства. Проведення її є обов'язковим 1 раз у рік (за бажанням підприємство може проводити інвентаризацію більше чому 1 раз у рік). Документальний контроль проводиться за такою схемою: фінансова звітність-(Баланс)->Шахова відомість-книга господарських операцій, відомості-синтетичний і аналітичний облік по матеріальних рахунках- звітність матеріально-відповідальних осіб->первинні документи.


2 АУДИТ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ'ЄКТА МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ТОВ СПСЭП «НЕВА»

2.1 Ціль, завдання, об'єкти, джерела інформації й послідовність проведення аудита СМП

Сучасний аудит - це особлива організаційна форма контролю. Він непогано зарекомендував себе в умовах розвиненої ринкової економіки, навіть економіки умовно-ринкової, перехідного типу, яка зложилася зараз в Україні. Говорячи інакше кажучи, сучасний аудит - це невід'ємний елемент інфраструктури ринку. У цьому й полягає його особливість.

Аудит забезпечує не тільки перевірку вірогідності фінансових показників, але також обробку пропозицій по оптимізації господарської діяльності, з метою раціонального скорочення видатків при збільшенні прибутки.

Метою аудита стану обліку діяльності МП і СМП є встановлення відповідності методики обліку, яка застосовується на підприємстві, чинному законодавству щодо малого бізнесу, виявлення наявних помилок або відхилень і ступені їх впливу на вірогідність бухгалтерської звітності.

Необхідність окремого розгляду аудита стану обліку суб'єктів малого бізнесу пов'язана з:

- особливостями ведення бухгалтерського обліку й внутрішнього контролю;

- формуванням вимог, які слід виконувати при плануванні аудита;

- особливостями вивчення аудиторами поставлених замовником завдань аудита.

Аудит діяльності підприємств малого бізнесу полягає в тому, щоб:

- провести перевірку дотримання ними норм законодавства України,

- установити, правильно чи й вчасно вони платять податки, збори й обов'язкові платежі;

- чи співвідносяться витрати з доходами;

- не чи зростає дебіторська й кредиторська заборгованість і якими факторами вона викликана;

- чи регулярно нараховується й виплачується заробітна плата і її середній розмір;

- як часто, у яких розмірах і на які потреби використовуються підзвітні суми;

- за якою формою ведеться бухгалтерський облік і які первинні документи й облікові реєстри застосовуються на підприємстві;

- які штрафи й пені сплатило підприємство цього року, за що й на яку суму й т.п..

Специфічними завданнями аудита стану обліку діяльності МП і СМП є:

- перевірка робочого плану рахунків, який застосовується на підприємстві;

- перевірка обліку витрат підприємства, яке працює за спрощеним планом рахунків;

- перевірка системи оподатковування суб'єктів малого підприємництва й відображення податків в обліку;

- перевірка облікових регістрів, які складаються за спрощеною формою;

- перевірка квартальної й річної звітності, складеної по скороченою формою.

Предметом аудита стану обліку діяльності МП і СМП є перевірка з погляду законності, вірогідності й доцільності господарських операцій, які відбуваються на таких підприємствах.

Об'єктами аудиторського контролю є предмети й кошту праці, а також сама праця, використовуваний у процесі розширеного відтворення суспільно необхідного продукту. Предмети праці (сировина, матеріали) являють собою об'єкт впливу людину за допомогою наявних коштів праці (машини, устаткування).

Специфічними об'єктами аудита стану обліку діяльності суб'єктів малого бізнесу є:

- операції по нарахуванню й відображенню в обліку податків;

- операції по відображенню на рахунках бухгалтерського обліку витрат підприємства;

- дотримання трудового законодавства.

Аудиторам у цьому випадку необхідно знати особливості, які впливають на облік і організацію на таких підприємствах (додаток В).

У процесі функціонування аудиторський контроль сформував у системі прикладних економічних наук свій метод. Метод аудиторського контролю в здійсненні своїх функцій характеризується використанням загальнонаукових і власних методичних приймань контролю.

Загальнонаукові методичні приймання дослідження ґрунтуються на методах філософії – це спосіб дослідження, який визначає підхід до досліджуваних об'єктів, планомірний шлях наукового пізнання.

Власні методичні приймання аудиторського контролю – це специфічні приймання, вони формуються залежно від цільової функції науки й загальнонаукових приймань. Методичні приймання аудиторського контролю розвилися на основі бухгалтерського обліку й економічного аналізу, статистики й інших економічних наук.

Методика здійснення аудиторських перевірок створюється в процесі самих перевірок і поступового нагромадження досвіду їх проведення. Залежно від умов договору перевірки може бути комплексної або тематичної, коли контролю й аналізу зазнають тільки окремі розділи й ділянки обліку. Різної може бути й глибина перевірок: повна й суцільна перевірка облікових даних починаючи з первинних документів, проведення інвентаризації майна й зобов'язань, вибіркова перевірка даних первинного обліку або вивчення тільки даних, що втримуються в облікових регістрах і звітності.

Крім зовнішнього аудита, тобто аудита, здійснюваного зовнішнім аудитором або аудиторською фірмою існує внутрішній аудит – це організована на підприємстві, що діє в інтересах його керівництва або власників, регламентована внутрішніми документами система контролю над дотриманням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку й надійністю функціонування внутрішнього контролю. Однієї з головних завдань внутрішнього аудита є контроль над станом і функціонуванням системи внутрішньогосподарського контролю.

Загальна схема методичної моделі проведення аудита СМП представлена в додатку Г, рисунок Г.1

У вітчизняній і закордонній практиці можуть використовуватися наступні методи аудиторської перевірки: аналіз синтез, спостереження, інвентаризація, метод документальної перевірки, опитування, інспекція, запит, аналітичний огляд

Методами, використовуваними для аудита СМП є:

- нормативно-правовий метод – знання законів, положень, інструкцій, що стосуються організації обліку на СМП, і правильне їхнє використання в практичній роботі. Це система приймань, використовуваних при контролі для виявлення порушень нормативних і правових актів, законодавства будь-якого характеру. До них ставляться: службове розслідування, експертизи, службово-бухгалтерська, криміналістична, судебно-почерковедческая;

- фактичний метод: інвентаризація, суцільне й вибіркове спостереження, при якім кількісний і якісний стан об'єкта, що перевіряється, установлюється шляхом обстеження, огляду, переобліку, зважування, лабораторного аналізу й інших способів перевірки фактичного стану об'єкта.

- документальний метод заснований на перевірці первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, звітності, що стосуються організації обліку на МП, у частині їх правильного оформлення відповідно до вимог законодавства, і вірогідності відбиття в них даних;

- метод систематизації й узагальнення матеріалів перевірки, до нього ставляться угруповання в хронологічній послідовності, систематичній послідовності, хронологическо - систематизованої послідовності.

Аудитор має право: самостійно визначити форми й методи аудиторської перевірки, виходячи з вимог нормативних актів, умов договору, або втримування доручення органа дізнання, прокурора, слідчого, суду; перевіряти в економічних суб'єктів у повному обсязі документацію про фінансово-господарчу діяльність, наявність грошових сум, цінних паперів, матеріальних цінностей, одержувати роз'яснення по виниклих питаннях і додаткові відомості, необхідні для аудиторської перевірки; одержувати по письмовому запиту необхідну для аудиторської перевірки інформацію від третіх осіб, у тому числі при сприянні державних органів, що доручили перевірку; залучати на договірній основі до участі в аудиторській перевірці аудитів, що працюють самостійно або в інших аудиторських фірмах, а також інших фахівців; відмовитися від аудиторської перевірки у випадку ненадання економічним суб'єктом, що перевіряється, необхідної документації, а також у випадку забезпечення державними органами, що доручили проведення перевірки, особистої безпеки аудитора й членів його родини при наявності такої необхідності.

У свою чергу керівники й інші посадові особи економічного суб'єкта, що перевіряється, зобов'язані: створювати аудиторові (аудиторській фірмі) умови для своєчасного, повного проведення аудиторської перевірки, надавати всю документацію, необхідну для її проведення, а також давати по запиту аудитора роз'яснення й пояснення в усній і письмовій формі; оперативно усувати виявлені аудиторською перевіркою порушення порядку ведення бухгалтерського обліку й складання бухгалтерської (фінансової) звітності. Забороняється вживати будь-які дії з метою обмеження кола питань, що підлягають з'ясуванню при проведенні аудиторської перевірки.

Таким чином, методику аудиторської перевірки, перелік питань, що підлягають перевірці, а також повноту дослідження окремих питань, визначає сам аудитор.

Досягнення головної мети аудита сприяють вимоги, певні Кодексом етики професійних бухгалтерів і аудиторів України:

- до проведення аудиторської діяльності (етичні вимоги, чесність, порядність, професіоналізм)

- незалежність і об'єктивність, при проведенні аудиторської перевірки;

- конфіденційність (збереження комерційної таємниці);

- компетентність, сумлінність;

- використання методу статистики при економічному аналізі;

- застосування нових технологій;

- уміння ухвалювати раціональний розв'язок за даними аудиторської перевірки;

- доброзичливість, лояльність стосовно людей.

З 22.10.2000 г. аудиторська діяльність (аудиторські послуги, супровідні роботи й т.п.) не ліцензується ( відповідно до Закону України від 01.06.2000 г. № 1775-111 « Про ліцензування певних видів господарської діяльності», зі змінами) і починаючи з 2001 року здійснюється аудиторами й аудиторськими фірмами, включеними до національного Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності. Ведення такого Реєстру покладене Законом про аудиторську діяльність на Аудиторську палату України.

Аудиторські стандарти – це основні принципи виконання аудиторських процедур. До складу аудиторських стандартів включаються пояснення й норми аудита, що є керівництвом до виконання аудиторських процедур, застосування їх до окремих об'єктів перевірки, підготовки аудиторських звітів.

У ході збору й оцінки інформації про суб'єкт малого бізнесу аудиторам необхідно враховувати наступну специфіку нормативної бази щодо їхньої діяльності:

- спрощений порядок реєстрації, ліцензування й сертифікації діяльності СМП;

- спрощений порядок надання державна статистичної й фінансової звітності;

- допустимість використання ( при дотриманні необхідних умов) самостійно розроблених форм документування господарських операцій і надання форм бухгалтерської звітності на бланках, виготовлених самостійно;

- заходу державної підтримки, які впливають на їхню фінансово-господарчу діяльність;

- вплив особливостей регіонального й місцевого законодавства на їхнє функціонування.

Джерелами інформації для аудита стану обліку діяльності МП і СМП є:

- свідоцтво про сплату єдиного податку (у випадку спрощеної системи оподатковування);

- наказ про облікову політику й додатках до нього;

- первинні документи;

- облікові регістри;

- звітність.

Для регулювання аудиторської діяльності широко застосовуються міжнародні стандарти аудита.

Отже, метою аудита стану обліку діяльності МП і СМП є встановлення відповідності методики обліку, яка застосовується на підприємстві, чинному законодавству щодо малого бізнесу, виявлення наявних помилок або відхилень і ступені їх впливу на вірогідність бухгалтерської звітності.

2.2 Планування аудита, розробка загального плану й програми аудита. Вивчення системи внутрішнього контролю

Економічний суб'єкт (ТОВ СПСЭП «Нева»), що бажає провести аудиторську перевірку, повинен сповістити аудиторську фірму (аудитора), вибрану їм, про бажання скористатися її (його) послугами в писемній формі, для чого підприємство направляє в аудиторську фірму лист-запрошення про проведення аудиторської перевірки. Взаємини між клієнтом і аудитором регулюються договором.

Оцінка внутрішнього контролю діяльності й організації обліку підприємства ТОВ СПСЭП «Нева» може здійснюватися зовнішнім незалежним аудитором по наступних напрямках:

- перевірка наявності первинної документації по всіх господарських операціях;

- розподіл функціональних обов'язків посадових осіб, які відповідають за діяльність і організацію обліку на підприємстві;

- наявність необхідних дозволів керівництва на здійснення операцій;

- періодичне проведення інвентаризації;

- належне ведення інвентарного обліку;

- контроль записів у журналах обліку й інші напрямки перевірки.

При цьому тестування проводиться в усіх напрямках діяльності підприємства. Приклад тестування організації обліку необоротних активів підприємства представлений у додатку Е.

Для розуміння системи внутрішнього контролю аудиторові необхідно вивчити процес здійснення бухгалтерських операцій. Найбільш простий спосіб – це вивчення письмових внутрішніх процедур, що регламентують здійснення таких операцій, а також опитування керівників, відповідальних за ці операції.

Далі аудитор повинен переконатися в тому, що всі описані процеси мають місце в дійсності, для чого він може опитати співробітників середньої ланки, залучених у ці процеси. Після цього аудитор повинен переконатися, що присутні ( відсутні) усі необхідні види внутрішнього контролю: контроль авторизації (санкціонування) на всіх етапах; контроль зберігання; контроль облікових записів.

Після визначення наявності (відсутності) аудитор визначає ступінь ризику й відповідно планує обсяг вибірки для перевірки за істотою. Робочими документами при цьому є: меморандуми проведених опитувань; схеми (блок-схеми); оглядові документи аудитора з відповідними висновками відносно ризику; первинні документи (у необхідних випадках), що підтверджують (або не підтверджувальні) наявність внутрішнього контролю.

Огляд внутрішнього контролю, у тому числі системи обліку й контрольних процедур, звичайно роблять «молодші» учасники групи аудиторів (асистенти). Старший (головний) аудитор оцінює робочі документи огляду (Блок-схеми й запитальники) для того, щоб попередньо встановити рівень ризику його неефективності й розв'язати, чи знизиться цей ризик надалі при тестуванні контролю. Буде ефективним тестування контролю для підтримки більш низької оцінки ризику контролю й зниження обсягу процедур по суті.

Найбільш простим і ефективним способом одержання попередньої (необхідної) інформації про стан внутрішнього контролю є одержання інформації з питань, наведених у додатку Ж ( на прикладі основних коштів). Крім того при огляді внутрішнього контролю необхідно простежити рух інформації між посадовими особами.

Як відомо, кожній аудиторській перевірці при будь-яких умовах властивий аудиторський ризик, що полягає в тому, що аудитор може скласти аудиторський висновок, який не відповідає дійсному фінансовому стану підприємства. Це означає, що істотні помилки, які втримуються у фінансовій бухгалтерській звітності, можуть залишитися не виявленими аудитором, внаслідок чого спотворюються показники бухгалтерської звітності. Аудиторський ризик визначають по формулі:

АР = РК*РУ*РВ, (2.1)

де РК – ризик внутрішнього контролю:

РУ – ризик системи бухгалтерського обліку;

РВ – ризик виявлення, який залежить безпосередньо від самого аудитора.

Ризик виявлення означає, що істотні помилки, що втримуються у фінансових звітах, можуть залишитися без уваги аудитора, внаслідок здійснення вибіркового дослідження, неправильного застосування тестового контролю, не належного тлумачення результатів аналітичного огляду й інших аудиторських процедур, застосування неефективних методів і приймань, обмеженості в одержанні інформації з витрат. Чим вище рівень оціненого аудитором ризику внутрішнього контролю й ризику системи бухгалтерського обліку, тем нижче рівень ризику виявлення потрібно запланувати для забезпечення належної якості аудиторської перевірки. Від оціненого рівня ризику перевірки підприємства залежить кількість і види аудиторських процедур, які будуть виконані.

Визначимо аудиторський ризик по підприємству ТОВ СПСЭП «Нева», для чого скористаємося критеріями оцінки ризику (додаток И). З наведеної таблиці можна зробити висновок, що рівень підприємницького ризику на підприємстві ТОВ СПСЭП «Нева» низький.

Тепер, використовуючи формулу факторної моделі аудиторського ризику, можна приблизно визначити, чому він рівний для аудиторської фірми при проведенні аудиторської перевірки на підприємстві ТОВ СПСЭП «Нева»:

З наведеної вище таблиці можна зробити висновок, що рівень підприємницького ризику досить низький і становить 2,7 бала.

Аудиторський ризик ухвалюється як правило рівним 5%,

Ризик контролю = Ризик внутрішнього контролю * Ризик системи бухгалтерського обліку = 0,2 * 2,5 = 0,5 (або 50%)

Звідси визначимо ризик виявлення, який залежить безпосередньо від самого аудитора: 0,50 * 0,05 = 0,025 або 2,5%

Отже, можна зробити висновок про те, що аудиторський ризик на підприємстві невисокий. Область діяльності підприємства перебуває в зоні низького ризику й фінансової стабільності. Також, з отриманого аудиторського ризику, робимо висновок, що рівень матеріальності буде низький.

Специфіка підприємства, обсяг і складність роботи з його перевірки щораз вимагають визначення чіткої послідовності кроків при проведенні аудита й правильного розподілу обов'язків між аудиторами, якщо перевірку проводять трохи фахівців.

Із цією метою керівником бригади аудиторів складається план (програма) перевірки, у якій вказуються:

- ціль аудита;

- основні ділянки роботи підприємства й розділи обліку, що підлягають перевірці;

- характер перевірки (суцільна, вибіркова, візуальна і т.д.);

- закріплення обов'язків за членами бригади;

- передбачувана тривалість перевірки й строки її початку й закінчення.

Формування мети аудита має важливе значення тому, що вона відразу знайомить клієнта з тим, за чому аудитор прийшов на підприємство і яку користь може принести проведена перевірка. Тому слід докладно вказати, що аудит ставить своїм завданням не збір негативних фактів, не нагромадження компрометуючого матеріалу, а виявлення недоліків у бухгалтерській і взагалі економічній роботі й внесення конкретних пропозицій по усуненню наявних недоліків і недопущенню їх надалі.

Це відразу дозволить установити досить довірчі відносини із клієнтом і одержати доступ до необхідної інформації.

Далі в програмі перевірки вказуються ті ділянки роботи, які будуть досліджені в ході аудита. Необхідно:

- відзначити найбільш важливі ділянки, що мають визначальне значення для фінансово-господарчої діяльності підприємства й для формування її результатів. При цьому необхідно обґрунтувати вибір тих або інших ділянок для перевірки й указати, що дані перевірки Рза цими ділянками важливі для оцінки діяльності підприємства в цілому;

- указати, що інші ділянки фінансово-господарчої роботи підприємства, будучи потрібними й корисними впливу, що вирішує, на результати діяльності не виявляють.

Через те, що в перші ж дні перевірки аудитори одержують нехай не повне, але досить вірна вистава про стан того або іншої ділянки роботи, і подальше вивчення справ з кожним днем приносить усе менше й менше нової корисної інформації, доцільно знайти ту золоту середину, коли, затрачаючи мінімум часу на перевірку, аудитори одержують максимум необхідних відомостей, цілком достатній для витягу висновків і складання обґрунтованого аудиторського висновку.

Разом з тим, помилковий вибір ділянок, що перевіряються, і невірні висновки за результатами перевірки цілком і повністю лягають на відповідальність аудиторів. У цьому також ховається один з видів аудиторського ризику.

По кожній ділянці, що перевіряється, слід визначити характер перевірки — суцільний або вибірковий.

Якщо перевірку здійснює бригада аудиторів, то слід заздалегідь визначити, які ділянки перевіряє той або інший аудитор. Тут слід ураховувати кваліфікацію й досвід, придбані в ході попередніх перевірок.

Тривалість аудиторської перевірки може бути різної, однак практика показує, що двотижнева інтенсивна робота приносить не менш точні й повні результати» ніж розтягнута в часі на довгі тижні. Досить докладна й вірна картина про стан справ на, що перевіряється підприємстві складається вже в перші дні перевірки.

Природно, у хід аудиторської перевірки можуть втрутитися різні перешкоди, наприклад, хвороба аудиторів, терміновий від'їзд зважаючи на невідкладні обставини і т.д. Це у свою чергу може вплинути на зміну строків перевірки, однак не повинне впливати на заздалегідь обумовлену суму оплати.

Програма аудиторської перевірки представляється керівництву підприємства, що перевіряється, для ознайомлення й узгодження втримування об'єктів і етапів перевірки.

На прохання керівництва підприємства в програму можуть бути внесені зміни й доповнення. Наприклад, у зв'язку з наміром економічного суб'єкта, що перевіряється, стати пайовиком-засновником комерційного банку потрібне аудиторський висновок про його фінансове становище й платоспроможності; або відповідно до наміру підприємства створити спільне підприємство з яким-небудь іноземним партнером виникає необхідність оцінки внеску. У таких випадках аудитори можуть підготувати відповідні висновки, що містять необхідні оцінки.

Програма аудиторської перевірки може бути скоректована з урахуванням організації й ефективності внутрішнього контролю на підприємстві. Незважаючи на саме сумлінне складання програми аудиторської перевірки, ряд факторів, що впливають на її трудомісткість і тривалість, не може бути передбачений і заздалегідь врахований, що змушує вносити корективи в утримування й тривалість тих або інших робіт. Для складання програми перевірки, добору фахівців у групу, а в остаточному підсумку для формування обґрунтованого висновку про вірогідність звітності необхідна загальна інформація про специфіку й устрій підприємства-клієнта.

Для цього необхідно з'ясувати: галузеві особливості підприємства; організаційний устрій підприємства; виробничі зв'язки (постачальники, підрядники); фінансові зв'язки (вкладення в статутні капітали інших підприємств); юридичні зобов'язання ( судові розгляди, акти податкової інспекції, позабюджетних фондів).

Основними джерелами інформації про підприємство є: думка про питання, що цікавлять, вищого керівництва, працівників керування середньої ланки, виконавців, працівників підприємства, не пов'язаних з веденням обліку; відвідування й огляд основних виробничих ділянок, цехів, складів. На підготовчому етапі аудитор також становить план і програму аудита. Програма аудита СМП представлена в додатку К.

2.3 Порядок проведення аудита і документування аудиторських доказів

При вивченні організації бухгалтерського обліку в суб'єктів, які використовують спрощену форму обліку, необхідно звернути увагу на такі складові:

- кількість бухгалтерів і працівників, які відповідають за збереження товарно-матеріальних цінностей;

- наявність облікової політики;

- наявність робочого плану рахунків і його особливості;

- наявність затвердженого графіка документообігу й здійснення контролю над його виконанням;

- застосування в обліку й керуванні комп'ютерних програм;

- наявність форм первинних звітних документів, відмінних від типових;

- порядок проведення інвентаризації;

- порядок ведення книги обліку господарських операцій;

склад регістрів і порядок записи в них;

- порядок обліку витрат на проведення й формування собівартості,

- напрямку використання прибутку;

- процедури поточного контролю над наявністю й використанням запасів;

- процедури поточного контролю над правильністю розрахунків з дебіторами й кредиторами;

- особливості руху необоротних активів і товарно-матеріальних запасів за звітний період;

- особливості в розрахунках з дебіторами й кредиторами за звітний період.

Вивчення обліку діяльності МП і СМП здійснюється в наступній послідовності.

Перевірка приналежності підприємства до МП або СМП. Перш ніж перевіряти підприємство, слід з'ясувати, чи підпадає воно під визначення МП і СМП відповідно нормам чинного законодавства.

До суб'єктів малого підприємництва, згідно із Законом України " Про державну підтримку малого підприємництва " від 19.10.2002 № 20630Ш, відносять: фізичні особи, зареєстровані у встановленому Законом порядку в якості суб'єктів підприємницької діяльності; юридичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми й форми власності, у яких середньо облікова чисельність працюючих за звітний період не перевищує 50 людей і обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро.

У статті 11 Закону №20 визначене, що для суб'єкта малого підприємництва в порядку, установленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподатковування, бухгалтерського обліку й звітності, що передбачає: заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів сплатою єдиного податку; застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку й звітності.

Спрощена система оподатковування встановлена Указом Президента України від 03.07.98г. №727/98 " Про спрощену систему оподатковування, бухгалтерського обліку й звітності суб'єкта малого підприємництва", що мають чинність Закону України (у редакції Указу від 28.06.99г. №746/99).

Статтею 1 Указу №746 [/99] передбачене, що спрощена система вводиться для суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб будь-якої організаційно-правової форми й форми власності, у яких за рік чисельність працюючих за звітний період не перевищує 50 людей і розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 1 млн. грн. Отже, із суб'єктів підприємницької діяльності, які згідно із Законом України №2063 [III] належать до категорії суб'єкта малого підприємництва, на спрощену систему можуть перейти тільки ті, які відповідають вимогам Указу №746[/99].

Згідно з Господарським Кодексом України від 16.01.2003 г. № 436-IV, малі підприємства — це підприємства, у яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 людей, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 0,5 млн. євро за середньорічним курсом НБУ до гривні— промисловості й будівництві - із чисельністю працюючих до 200 людей.

Таким чином, різні нормативні акти дають різні визначення суб'єктів підприємницької діяльності. Однак, це не означає їхнє протиріччя.

В Україні можуть діяти підприємства наступних видів: частка підприємство; колективне підприємство; господарче товариство, до яких відносять, згідно із Законом України " Про господарчі товариства" від 19.09.91г. № 5766ХП(зі змінами й доповненнями), акціонерні товариства (відкритого (ВАТ) і закритого (ЗАТ) типу), товариства з додатковою відповідальністю (ОДО), товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), повні товариства (ПО), командитні товариства; підприємство, засноване на власності об'єднання громадян; комунальне підприємство; державне підприємство.

ТОВ СПСЭП «Нева» є суб'єктом малого підприємництва й платником єдиного податку по ставці 6%, згідно з умовами Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 « Про спрощену систему оподатковування, обліку й звітності». Ставка єдиного податку в 6% суми виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без акцизного збору й податку на додану вартість припускає несплату наступних податків і зборів: податку на прибуток підприємства; плати (податку) за землю; збору за спеціальне використання природних ресурсів; збору на обов'язкове соціальне страхування; комунального податку; і інші.

Вибрана ставка в 6 % не звільняє від сплати податку на додану вартість, а також наступних видів податків і зборів: акцизного збору; митного мита; державного мита; податку із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів; і інші.

Перевірка правильності відображення в обліку витрат підприємства. Аудиторові слід простежити, чи списуються суми витрат, пов'язаних з виконанням робіт і наданням послуг щомісяця із кредиту рахунків класу 8 у дебет рахунку 23, а із кредиту рахунку 23 у кореспонденції з дебетом рахунку 79.

Щодо витрат, пов'язаних із проведенням готової продукції, те ці суми з рахунку 23 повинні списуватися в кореспонденції з дебетом рахунку 26. Витрати, пов'язані зі здійсненням продажі товарів, з рахунків класу 8 "Витрати на елементами" списуються у звітному періоді в кореспонденції з дебетом рахунку 79.

Перевірка облікових регістрів. Аудиторові на підставі чинного законодавства й наказу про облікову політику, прийнятого на підприємстві, слід перевірити, чи правильно ведуться облікові регістри.

У випадку використання на підприємстві простої форми бухгалтерського обліку, необхідним є ведення таких облікових регістрів:

- Книги обліку господарських операцій за формою № ДО-1;

- відомості обліку основних коштів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зношування) за формою В-1;

- відомість обліку виробничих запасів, готової продукції й товарів за формою В-2;

- відомість обліку заробітної плати за формою В-8.

У випадку використання форми бухгалтерського обліку із застосуванням регістрів обліку майна малого підприємства необхідним є ведення таких облікових регістрів:

- відомості обліку основних коштів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зношування) за формою В-1;

- відомості обліку виробничих запасів, готової продукції й товарів за формою В-2;

- відомості обліку витрат на проведення за формою В-3;

- відомості обліку коштів і фондів за формою В-4;

- відомості обліку розрахунків і інших операцій за формою В-5;

- відомості обліку реалізації за формою В-Б;

- відомості обліку розрахунків з постачальниками за формою В-7;

- відомості обліку заробітної плати за формою В-8;

- відомості (шахові) за формою В-9.

ТОВ СПСЭП «Нева» виробничу діяльність не здійснює, у зв'язку із чим на підприємстві застосовується проста форма бухгалтерського обліку, коли реєстрація господарських первинних операцій здійснюється в Книзі обліку господарських операцій за формою № ДО-1.

Звітність малого підприємства, у тому числі й ТОВ СПСЭП «Нева» представлена формою № 1-м Баланс і формою № 2-м Звіт про фінансові результати

Перевірка правильності складання звітності. СМП відповідно до П(С)БО25 "Фінансовий звіт суб'єктів малого підприємництва" можуть становити звітність за спрощеною формою в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м). У цьому випадку аудиторові слід ураховувати, що підприємства, які за результатами діяльності за минулий рік зізнаються відповідно до діючого законодавству СМП, застосовують П(С)БО 25 у поточному (звітному) року. Якщо такі підприємства, а також новостворені за результатами діяльності за Й півріччя поточного (звітного) роки не можуть бути відповідно до діючого законодавству визнаними СМП, то фінансовий звіт цими підприємствами повинен складатися за цей і подальші періоди поточного (звітного) року відповідно П(С)БО 25.

На титульному аркуші фінансового звіту СМП повинна відзначатися середньооблікова чисельність працівників, у тому числі й сумісників, і тих, хто залучається по договорах цивільно-правового характеру.

При перевірці Балансу форми № 1-м слід ураховувати, що він відрізняється від Балансу форми № 1 (П(С)БО 2 "Баланс") скороченням окремих рядків:

- по активу: 010,011,012 (нематеріальні активи відображаються в рядку основних коштів), 045 (фінансові інвестиції показано одним поруч), 050, 060 (усі інші необоротні активи показано одним поруч), 110 (тварини на вирощуванні й відгодівлі й незавершене проведення відображені разом з виробничими запасами), 120, 140 (товари відображаються по купівельній вартості разом з готовою продукцією), 150 (заборгованість по векселях ураховується у складі дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги), 180-200 (окремим рядом представлена тільки заборгованість бюджету, а вся інша дебіторська заборгованість відображається в одному рядку).

- по пасиву: 310 (пайовий капітал відображається в рядку додаткового капіталу), 330 ( відсутній додатково вкладений капітал у вигляді емісійного доходу), 370 (неоплачений і вилучений капітал відображається в одному рядку), 400-420 (усі забезпечення майбутніх витрат і платежів представлені в одному рядку), 440-470 (усі довгострокові зобов'язання відображені в одному рядку), 520 (векселі відображаються в складі кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги), 540, 560, 590, 600 (в окремі рядки виділена заборгованість бюджету, по страхуванню й оплаті роботи, інші зобов'язання представлено одним поруч).

Що стосується відстрочених податкових активів і зобов'язань, то СМП звільнено від необхідності розраховувати різниця між бухгалтерським податком на прибуток і податковим.

Щодо Звіту про фінансові результати форми № 2-м, те на відміну від Звіту про фінансові результати форми № 2 (П(С)БО 3) вона представлена тільки одним розділом (об'єднані розділи фінансових результатів і елементів операційних витрат), скорочена кількість проміжних розрахункових рядків, адміністративні витрати й витрати на збут ураховуються в складі інших звичайних витрат.

Під час заповнення статей про елементи витрат операційної діяльності (рядки 090-120) слід керуватися П(С)БО 16 "Витрати". Торговельні організації собівартість реалізованих товарів до матеріальних витрат не відносять, а показують в уписаному рядку 140.

Основні відхилення в обліку СМП і МП відображені в додатку М.

Отже, при вивченні організації бухгалтерського обліку в суб'єктів, які використовують спрощену форму обліку, необхідно звернути увагу на такі складові: кількість бухгалтерів і працівників, які відповідають за збереження товарно-матеріальних цінностей; наявність облікової політики; наявність робочого плану рахунків і його особливості; наявність затвердженого графіка документообігу й здійснення контролю над його виконанням; застосування в обліку й керуванні комп'ютерних програм; наявність форм первинних звітних документів, відмінних від типових; порядок проведення інвентаризації; порядок ведення книги обліку господарських операцій; склад регістрів і порядок записи в них; порядок обліку витрат на проведення й формування собівартості, напрямку використання прибутку; процедури поточного контролю над наявністю й використанням запасів; процедури поточного контролю над правильністю розрахунків з дебіторами й кредиторами; особливості руху необоротних активів і товарно-матеріальних запасів за звітний період; особливості в розрахунках з дебіторами й кредиторами за звітний період.

2.4 Завершення аудита і складання аудиторського висновку

У процесі перевірки аудитори становлять робочі документи, що є основою для підтвердження обсягу і якості виконуваної ними роботи й обґрунтованості зроблених ними висновків. Робочі документи складаються за довільною формою, однак вони повинні містити необхідну довідкову інформацію про клієнта; короткий опис виконаної роботи; метод проведення аудита (суцільний або вибірковий); зауваження за результатами перевірки; перелік документів, не представлених для перевірки; думка аудитора про способи усунення виявлених недоліків; опис системи внутрішньогосподарського контролю в організації, що перевіряється (з виділенням слабких місць і позитивних сторін); програма аудита з оцінками про хід її виконання й причинах відхилень; пояснення й довідки персоналу, що перевіряється організації з питань, заданим аудитором; інші інші свідоцтва й роз'яснення. У результаті саме на підставі робочих документів аудитора проводяться висновки й рекомендації, відбивані потім в аудиторському висновку. Тому всі підстави для таких висновків повинні недвозначно опиратися на робочі документи аудитора. Необхідно звернути особливу увагу на конфіденційний характер робочих документів аудитора, які можуть представлятися в розпорядження третіх осіб тільки з дозволу клієнта.

Робочий документ аудитора, який відображає результати вибіркової перевірки основних коштів на ТОВ СПСЭП «Нева», представлений у додатку Н.

Заключною стадією аудиторської перевірки є складання аудиторського висновку.

Аудиторський висновок повинний містити:

- у вступній частині: найменування аудиторської фірми (прізвище, ім'я, по батькові аудитора), юридична адреса, дані державної реєстрації, номер і дата видачі ліцензії (із вказівкою виду аудита й терміну дії ліцензії), банківські реквізити.

- в аналітичній частині: найменування економічного суб'єкта й тимчасові рамки періоду, що перевіряється, результати експертизи системи внутрішнього контролю й стану бухгалтерського обліку в економічному суб'єктові, факти виявлених у ході перевірки істотних порушень порядку ведення бухгалтерського обліку, які потягли за собою викривлення бухгалтерської звітності й пов'язані із цим податковий недоїмки й обов'язковим платежам і зборам.

- у підсумковій частині: констатація висновку про повну вірогідність (невірогідності, умовній вірогідності - за умови виправлення виявлених помилок) бухгалтерської звітності економічного суб'єкта, що перевіряється.

Кожна сторінка аудиторського підписується аудитором, що проводили перевірку: і засвідчується його особистою печаткою. Аудиторський висновок брошурується разом з бухгалтерською звітністю й надається для ознайомлення виконавчої дирекції й акціонерам (учасникам) економічного суб'єкта.

При цьому всім зовнішнім зацікавленим особам (у податкові служби, у кредитні установи, у засоби масової інформації - у випадку публікації балансу, і т.п.) надається тільки підсумкова частина аудиторського висновку, що містить висновок про ступінь вірогідності бухгалтерської звітності.

Згідно програми аудиторської перевірки активів було виявлене відхилення:

- по сканеру НР-2200з (інвентарний номер 1122 з первісною вартістю 4200 грн) по нарахуванню амортизації. Відхилення істотне не впливає на вірогідність оцінки залишкової вартості об'єкта: за даними обліку 3350 грн, за даними аудитора 3360 грн.

- по сканеру «Артек» (інвентарний номер 102 з первісною вартістю 3000 грн): об'єкт необхідно списати на видатки звітного періоду, оскільки він є непридатним до використання Залишкова вартість за даними обліку 0 грн, за даними аудитора 0 грн.

Підприємству було рекомендовано протягом звітного періоду відбити зазначені зауваження в податковому й бухгалтерському обліку. Висновок уважається умовно-позитивним, тому що підприємство усунуло дані помилки до закінчення аудиторської перевірки.

Аудиторський висновок по ТОВ СПСЭП «Нева» у частині обліку необоротних активів презентовано в додатку П.

Таким чином, при проведенні аудита повинен бути складений ряд робочих документів, на підставі яких складається аудиторський висновок. На ТОВ СПСЭП «Нева» істотних відхилень в обліку виявлене не було, несуттєві зауваження були усунуті в ході перевірки. Висновок є умовно-позитивним.


3 АВТОМАТИЗАЦІЯ АУДИТА

Ринок аудиторського програмного обеспеченіінія в Україні тільки починає розвиватися. На світовому ринку представлені програмні засоби різних типів, що використовуються в роботі аудиторів, які можна розділити на дві великі групи: пакети прикладних програм загального і проблемно орієнтованого призначення, а також програми автоматизації управління аудитом. Такі програми використовуються протягом всього процесу аудиту. На сьогодні аудиторські фірми розробили і використовують спеціальні інформаційні системи, орієнтовані на внутрішню регламентацію аудиторської діяльності із застосуванням внутрішньофірмових стандартів.Прикладами таких програм є системи провідних аудиторських фірм, таких як KPMG, яка використовує програму Vector 6, Ргіcewaterhouse Coopers з системою My Client та Deloitte & Touche, спеціальної інформаційної системою якої є Audit System / 2.Система Audit System / 2 (AS / 2), наприклад, поєднує можливості текстового та табличного редакторів і програми для складання оборотно-сальдової відомості. Вона призначена для полегшення комплексної підготовки робочої документації і звітності та проведення їх консолідації. Важливе значення має програмно-апаратний комплекс "Експрес-Аудит: ПРОФ", предназначен для рішення повного циклу завдань щодо проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності комерційного підприємства від етапу підготовки і планування аудиту до етапу формування аудиторського висновку. Українським аудиторам слід звернути увагу на російську розробку "IT-audit" фірми "Майстер-Софт", оскільки її вже можна придбати і в Україні. Загалом можливості цього програмного продукту аналогічні функцій програми "Зкспресс-Аудит: ПРОФ". Розробники програми "IT-audit" виділяють як основні переваги своєї програми наступні:

- програма є конструктором і дозволяє користувачам самостійно налагоджувати методологію аудиторської перевірки;

- реалізована взаємозв'язок розділів аудиту, аудиторських процедур, потенційних порушень, типових операцій;

- передбачені різні способи статистичного ви біркового дослідження;

- є можливість імпорту даних бухгалтерського обліку з найбільш поширених бухгалтерських програм "1С", БЗСТ, "Парус", "Інфо-бухгалтер" та ін;

- автоматичне заповнення робочих документів аудитора даними бухгалтерського обліку;

- містить базу потенційних порушень, а також операцію здійснює програмний алгоритм, який існує як інструменти для її самостійного наповнення користувачами;

- реалізована можливість опису аудиторських ризиків і контрольного середовища в розрізі господарських операцій (бізнес процесів).

Таким чином, застосування комп'ютерів істотно впливає на здійснення контролю та аудиторських процедур.Проте слід мати на увазі, що контрольні функції є такими, які важче автоматизувати. І тут аудиторам не слід відокремлювати фінансовий облік і аудит від нагляду за інформаційними системами, що генерують дані.Сучасні тенденції виглядають так, що майбутнє аудиторської професії - не за "господарським контролем» або «аудитом» як перевіркою бухгалтерської звітної інформації, а з комп'ютерним аудитом в широкому сенсі. Така діяльність буде охоплювати аспекти, які тісно пов'язані з обов'язковим аудитом фінансової звітності, але водночас охоплюють широкий спектр консультаційних послуг, які можуть надавати:

- аналіз великих масивів фінансових і оперативних даних в електронному вигляді спеціальними програмними засобами з метою їх підтвердження і виявлення шахрайства;

- допомога клієнту з питань забезпечення інформаційної безпеки; - Перевірки алгоритмів комп'ютерних облікових систем клієнтів і консультування з питань їх належної побудови.


ВИСНОВКИ

Об'єктом дослідження в даній роботі є підприємство ТОВ СПСЭП «Нева», яке займається випуском меблів. Діяльність підприємства в 2007г є рентабельної й ефективної, фінансове становище абсолютне стійке

Бухгалтерський облік є системою суцільного, безперервного, документально обґрунтованого й взаємозалежного відбиття господарських коштів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності в грошовому вимірі для забезпечення інформації, необхідної для керування й контролю. Метою ведення бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийнятті розв'язків повної, достовірної й безсторонньої інформації про фінансовий стан, результати діяльності й русі грошових коштів підприємства

Метою аудита стану обліку діяльності МП і СМП є встановлення відповідності методики обліку, яка застосовується на підприємстві, чинному законодавству щодо малого бізнесу, виявлення наявних помилок або відхилень і ступені їх впливу на вірогідність бухгалтерської звітності.

Аудит діяльності підприємств малого бізнесу полягає в тому, щоб провести перевірку дотримання ними норм законодавства України, установити, правильно чи й вчасно вони платять податки, збори й обов'язкові платежі; чи співвідносяться витрати з доходами; не чи зростає дебіторська й кредиторська заборгованість і якими факторами вона викликана; чи регулярно нараховується й виплачується заробітна плата і її середній розмір; як часто, у яких розмірах і на які потреби використовуються підзвітні суми; по який формі ведеться бухгалтерський облік і які первинні документи й облікові реєстри застосовуються на підприємстві; які штрафи й пені сплатило підприємство цього року, за що й на яку суму й т.п.

Предметом аудита стану обліку діяльності МП і СМП є перевірка з погляду законності, вірогідності й доцільності господарських операцій, які відбуваються на таких підприємствах. Специфічними об'єктами аудита стану обліку діяльності суб'єктів малого бізнесу є: операції по нарахуванню й відображенню в обліку податків; операції по відображенню на рахунках бухгалтерського обліку витрат підприємства; дотримання трудового законодавства.

Основним документом, що регулюють аудиторську діяльність, є Закон України « Про аудиторську діяльність». Він визначає місце, роль, завдання аудита у фінансово-економічній системі. Визначити вірогідності бухгалтерської (фінансової) звітності економічних суб'єктів і відповідність зроблених ними фінансових або господарських операцій нормативним актам, що діють в Україні можна тільки шляхом перевірки бухгалтерської звітності, платежно-розрахункової документації й інших фінансових зобов'язань. Аудиторський ризик на підприємстві невисокий. Область діяльності підприємства перебуває в зоні низького ризику й фінансової стабільності.

При вивченні організації бухгалтерського обліку в суб'єктів, які використовують спрощену форму обліку, необхідно звернути увагу на такі складові: кількість бухгалтерів і працівників, які відповідають за збереження товарно-матеріальних цінностей; наявність облікової політики; наявність робочого плану рахунків і його особливості; наявність затвердженого графіка документообігу й здійснення контролю над його виконанням; застосування в обліку й керуванні комп'ютерних програм; наявність форм первинних звітних документів, відмінних від типових; порядок проведення інвентаризації; порядок ведення книги обліку господарських операцій; склад регістрів і порядок записи в них; порядок обліку витрат на проведення й формування собівартості, напрямку використання прибутку; процедури поточного контролю над наявністю й використанням запасів; процедури поточного контролю над правильністю розрахунків з дебіторами й кредиторами; особливості руху необоротних активів і товарно-матеріальних запасів за звітний період; особливості в розрахунках з дебіторами й кредиторами за звітний період.


ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність»: Закон України//Голос України.–2006.–№194.

2. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України//Бізнес.–1999.–№36.

3. Положення про сертифікацію аудиторів: Затв. рішенням Аудиторської палати України від 31.05.2007р. №178/6//Аудитор України.–2007.–№11.

4. Положення про порядок ведення Реєстра аудиторських фірм та аудиторів: Затв. рішенням Аудиторської палати України від 26.04.2007р. №176/7// Аудитор України.–2007.–№9.

5. Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів України: Затв. рішенням Аудиторської палати України від 31.05.2007р. №178/5// Аудитор України.–2007.–№11.

6. Концептуальна основа контролю аудиторської діяльності в Україні: Розв'язок Аудиторської палати України від 27.09.2007р. №182/3// Аудитор України.–2007.–№16.

7. Господарський кодекс України.– Х.: ТОВ «Одиссей», 2004.– 232с.

Аудит і ревізія підприємницької діяльності/ Ф.Ф.Бутинець, Б. Ф. Вусань, Н. Г. Виговська та ін.; за ред. Ф.Ф. Бутинця.– Житомир: ПП « Рута», 2001.–416с.

8. Аудит: Підручник для вузів/ Під ред. В. Подільського.– М.: ЮНИТИиДАНА, 2000.– 655с.

9. Белуха Н.Т. Аудит/ Н.Т. Белуха.–К.: Знання, 2000.–769с.

10. Бутинец Ф.Ф. Аудит/ Ф.Ф. Бутинец.–Житомир: ПП « Рута», 2002.–672с.

11. Вусань Б.Ф. Аудит за міжнародними стандартами/ Б. Ф. Вусань.–К.: Знання, 2005.–247с.

12. Давидов Г.М. Аудит: Навч. Посіб/ Г. М. Давидов.– К.: Знання, 2001.– 363с.

13. Данилевский Ю.А. Практика аудита. - М.: "Финансовая газета", 2007 г.

Дорош Н. І. Аудит: методологія й організація: Монографія.– К.: Знання, 2001.– 402с.

14. Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита – К.: А.С.К., 2004

15. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в системе управления предприятием. - К.: ВАКЛЕР, 2005г.

16. Загородній А.Г. Аудит: теорія й практика: Навч. посіб/ А.Г. Загородній.– Л.: НУ «Львівська політехніка», 2003.– 364с.

17. Камышанов П.И. Практическое пособие по аудиту. - К.2004г.

Кулаковська Л.П. Основи аудитові: Навч. посiбник для студентiв вищих закладiв освiти/ Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча.–Львiв: «Новiй Свiт – 2002», 2002.–504с.

18. Міжнародні стандарти аудита.– К.: ТОВ «IАМЦ АУ «СТАТУС», 2004.–1028с.

19. Організація й методика аудитові: Підручник/ Б. Ф. Вусань, З. О. Душко, М. М. Колосся.– К.: Знання, 2006.– 295с.

20. Радченко К.Г. Аудит стратегічних управлінських рішень, прогнозів та проектів: Монографія/ К. М. Радченко.– Л.: ЛКА, 2001.– 402с.

21. Савченко В.Я. Аудит: Навч. посіб./ В.Я. Савченко.– К.: КНЕУ, 2003.– 322с.

22. Шеремет А. Аудит: Підручник/ А. Шеремет, В. Суйц.– М.: ИнфранМ, 2001.– 352с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий