Вступ
Актуальність теми. Класичний масаж як метод фізичної реабілітації. Масаж є ефективним і простим методом лікування і профілактики тих чи інших недуг. Застосування масажу сприяє зменшенню (ліквідації) білю, набряків, спайок, нормалізації полових функцій, прискоренню процесів репаративної регенерації травмованих тканин і т.п. Ефективність масажу зростає при ранньому застосуванні його в сполученні з фізіо- і гідротерапією, різними мазями, тейпами, оксигенотерапією, ЛФК, мануальною терапією, вправами на розтягування сполучнотканних утворень і ін.
Класичний масаж можна класифікувати по тим нозологичним одиницям, при яких він застосовується: масаж при травмах і захворюваннях опорно-рухового апарата, масаж при травмах і захворюваннях нервової системи, масаж при травмах і захворюваннях внутрішніх органів і т.д. Для кожної групи захворювань характерні свої особливості техніки і методики сеансу масажу. При кожнім захворюванні методика масажу залежить: від етіології патогенезу, клінічної форми, плину і диференціюється в зв'язку в з цими факторами.
Ціль роботи - вивчити основні поняття і методики класичного масажу, охарактеризувати їх, досліджувати позитивний вплив масажу на організм людини.
Об'єктом дослідження в курсової роботи є фізіологічні показники людини в процесі дозованого впливу лікувального масажу, на прикладі групи досліджуваних хворих.
Предмет дослідження - вплив масажу, його лікувальний і профілактичний вплив на організм людини. При підготовці до дослідження і написання роботи були поставлені наступні задачі:
1. На основі аналізу літературних джерел визначити ефективність і лікувальний вплив масажу в реабілітації різних захворювань.
2. За допомогою обстеження двох груп людей із захворюваннями органів дихання і застосування класичного масажу тільки в одній з досліджуваних груп, виявити рівень ефективності даного методу реабілітації.
3. Порівняти і проаналізувати отримані результати.
Гіпотеза - ми припустимо, що доповнення класичного масажу до інших методів фізичної реабілітації в одній з досліджуваних груп, буде сприяти посиленню лікувального впливу на органи дихання: нормалізації функцій зовнішнього подиху, зменшенню нерівномірності локальної вентиляції легень. Отже, у другій групі класичний масаж як засіб фізичної реабілітації застосовуватися не буде.
Глава І. Сутність і механізми фізіологічного впливу класичного масажу на організм людини
Розділ 1. Механізм дії фізичних лікувальних факторів
1.1 Вплив масажу на шкіру
Шкіра - складний орган, що є зовнішнім покривом тіла, що виконує захисні і різноманітні фізіологічні функції.
Масаж робить на шкіру різноманітний вплив. Він поліпшує трофічні процеси в шкірі, очищає шкіру від слущиваних кліток эпідерміса, стимулює секреторну функцію потових і сальних залоз. Доброчинний вплив масажу на шкірно-м'язовий тонус. Поглажування й інші прийоми масажу поліпшують скорочувальну функцію шкірних м'язів, сприяючи її еластичності і пружності.
Під впливом масажу в шкірі утворяться фізіологічно активні гістаміноподібні речовини, а також інші продукти білкового розпаду, що викликають судинорозширювальний ефект у шкірі, що поширюється на глибоко лежачі шари, що доходить до м'язової тканини і робить рефлекторний вплив на весь організм.
Під впливом масажу, у результаті посиленого кровопостачання, шкіра здобуває разовий здоровий відтінок, підвищується шкірно-м'язовий тонус що робить шкіру гладкої, щільної й еластичний.
Масаж активує просування тканевої рідини, підсилює кровоток викликає зсув тканин і їхнє розтягування, що поліпшує подих і харчування шкіри, прискорює розсмоктування тканевих інфільтратів, зменшує атрофію.
1.2 Вплив масажу на нервову систему
Масаж поліпшує функціональну здатність центральної нервової системи, підсилює її регулюючу і координуючу функцію, стимулює регенеративні процеси і процеси відновлення функції периферичних нервів.
Збудливість нервової системи в залежності від вихідного. функціонального її стану і методики масажу може знижуватися чи підвищуватися.
Суб'єктивні відчуття під час масажу звичайно виявляються позитивними емоціями приємного стану спокою, свіжості і легкості. У той же час масаж може робити і збудливе дія на центральну нервову систему. При неправильно встановлених показаннях і підборі методики дія масажу може виявлятися погіршенням загального стану, дратівливістю, загальною слабістю, болючими відчуттями в тканинах чи посиленням болю в патологічному вогнищі аж до загострення процесу. Практикуючи масаж, не можна допускати болючих відчуттів, тому що болючі подразники рефлекторно викликають ряд несприятливих вегетативних реакцій які можуть супроводжуватися підвищенням рівня змісту адреналіну і глюкози в крові, підвищенням, артеріального тиску і звертання крові.
Адекватна реакція на процедуру масажу виявляється приємним відчуттям зігрівання тканин, ослабленням їхньої·напруги, зменшенням болю, поліпшенням загального самопочуття. Якщо масаж підсилює болючі відчуття, викликає несприятливі реакції з боку серцево-судинної й іншої систем, супроводжується появою загальної слабості, погіршенням самопочуття хворого, такі процедури протипоказані. У таких випадках необхідно більш ретельно, диференційовано підібрати методику і дозування; в облич літнього віку негативна реакція на масаж може виявлятися у виді болю, крововиливів у шкіру, спазму судин, підвищення тонусу м'язів.
Застосовуючи диференційовано за формою, силі і тривалості масажні маніпуляції, представляється можливим змінювати функціональний стан кори великого мозку, чи знижувати підвищувати загальну нервову збудливість, підсилювати глибокі й оживляти втрачені рефлекси.
1.3 Вплив масажу на кровоносну і лімфатичну системи
Масаж благотворно впливає на серцево-судинну систему. Завдяки масажу кров відтікає від внутрішніх органів до поверхні шкіри і до м'язових шарів, настає помірне розширення периферичних судин, полегшується робота серця, підвищується його нагнітальна здатність, поліпшуються кровопостачання і скорочувальна. здатність серцевого м'яза, усуваються застійні явища в малому і великому колах кровообігу, оживляється обмін у клітках, підвищується поглинання тканинами кисню.
Масаж також стимулює кровотворну функцію, сприяючи підвищенню змісту в крові гемоглобіну й еритроцитів.
Вплив масажу на серцево-судинну систему насамперед виявляється в розширенні і збільшенні кількості функціонуючих капілярів. Під впливом масажу, особливо розминання, у масируємого м'язу число розкритих капілярів і ширина їх різко зростають.
У результаті активного розкриття капілярної мережі полегшується просування крові по артеріях і прискорюється венозний струм, що полегшує роботу серця.
Масаж викликає незначні зміни артеріального тиску. Наприклад, у здорових людей загальний масаж підвищує сістолічного тиск на 1,33-2 кпа (1015 мм рт. ст.) і викликає незначне зниження діастолічного тиску.
Виражений вплив робить масаж на лімфоток. Лімфатична мережа тісно зв'язана з кровоносною системою. Ослаблення руху лімфи приводить до погіршення харчування тканин і кліток, до зниження їхніх обмінних процесів, виникненню набряків. Рухи, що масажують, проводять по ходу лімфатичного струму до розташування найближчих лімфатичних вузлів.
1.4 Вплив масажу на опорно-руховий апарат
Вплив масажу більш ефективно, коли м'язи зігріті чи масаж проводять у теплому приміщенні. Розслаблений стан м'яза спостерігається в тому випадку, коли місця її прикріплення зближені й відсутні який-небудь опір у виді вага чи скорочення м'язів. Найбільш повне розслаблення м'язів настає тоді, коли суглоби кінцівок зігнуті під визначеному кутом. Таке положення (позицію) є середнім фізіологічним положенням. Середньофізіологічні позиції сегментів тіла використовуються в практиці масажу. Стан розслаблення м'язів (релаксація) є неодмінною умовою ефективності проведення масажних маніпуляцій. На посилення збуджувальних процесів під впливом масажу, особливо прийомів розминання, указують багато дослідників, підкреслюючи значення масажу як засобу відновлення функціональної недостатності м'язів, боротьби зі стомленням і стимулювання в організмі процесів газообміну. Масаж є активним подразником і сприяє максимальному підвищенню працездатності утомлених м'язів. Масаж у виді розминання м'язової тканини підвищує загальну збудливість організму, рефлекторно впливаючи на підвищення функціонального стану мозкових центрів.
1.5 Вплив масажу на обмін речовин
Масаж активно впливає на газообмін, мінеральний і білковий обміни. виділення з організму мінеральних солей - натрію хлориду, неорганічного фосфору й азотистих органічних речовин сечі - сечовини, сечової кислоти. Усе це ,позитивно позначається на функції внутрішніх органів і життєдіяльності організму. Під дією масажу в шкірі утворяться продукти білкового обміну - гістамін, ацетилхолін, що струмом крові розносяться по всьому організмі, роблячи резорбтивний вплив на тканини й органи. Під впливом масажу підсилюється сечовиділення. Експериментально встановлене, що підвищене сечовиділення і збільшення виділення азоту можуть продовжуватися протягом цілої доби після проведення процедури масажу. Масаж, зроблений після фізичної роботи, підсилює сечовиділення і підвищує виділення азотистих речовин. Масаж підсилює збуджувальні процеси в ЦНС, позитивно позначається на процесах газообміну, збільшуючи хвилинний обсяг подиху і споживання кисню тканинами. При розминані м'язів усього тіла встановлено, що хвилинний обсяг подиху під час масажу збільшується на 24,2 %, а споживання кисню на 33%. Подих учащається на один рух і трохи поглиблюється (на 53,4 мол). Після масажу МОД збільшується на 10,4%, а споживання кисню на 19,3%. Зміна процесів газообміну при місцевому масажі залежать від місця впливу.