Магнітотерапія

Загальна характеристика магнітотерапії. Сучасні погляди на механізм дії магнітного поля. Біологічна і фізіологічна дія магнітотерапії, показання та протипоказання. Техніка та методика проведення процедур. Вплив на область легень та на ділянку серця.

Вінницький соціально-економічний інститут

Університету «Україна»

Соціально-гуманітарний факультет

Кафедра «Здоров`я людини»

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Технічні засоби у фізичній реабілітації»

на тему: «Магнітотерапія»

Вінниця 2010


Вступ

Явищамагнетизму були відкриті ще в глибокій давнині. Основні властивості магніту стали відомі на початку сімнадцятого століття. В першій половині дев`ятнадцятого століття Ерстед побачив зв`язок магнетизму і електричного струму, який протікає по провіднику.

В останні роки розпочали застосовувати магнітне поле у лікувальних цілях. Розрізняють магнітні поля постійні та перемінні, а останні – низької, високої та ультрависокої частоти.

Фізіологічна дія магнітного поля ще недостатньо вивчена. Воно надає знеболюючу, розсмоктувальну і судиннорозширюючу дію, впливає на трофіку тканини. Магнітне поле також діє антипаработично на переферичні нерви і підсилює процеси гальмування у корі головного мозку.

В теперішній час постійне магнітне поле частіше використовують у вигляді магнітофорних аплікаторів – каучукових пластин,які включають в себе порошок барія феритол. Ці пластини закріплююють на больових ділянках, наприклад кінцівок або хребта. Довготривалість діїдо 10 – 12 годин.

Магнітотерапія – метод, за якого на організм людини діють постійними або змінними низькочастотними магнітними полями (відповідно ПМП або ЗМП). На відміну від високочастотних електромагнітних полів дія ПМП і ЗМП низької частоти практично не зумовлює появу теплових ефектів. Магнітотерапія є одним із методів фізіотерапії. Сучасна фізіотерапія у своєму арсеналі нараховує близько 80 лікувальних методі [8, c. 58].

Актуальність теми полягає у тому, що цей метод фізіотерапії має найменьше протипоказань, а показань до застосування цього методу дуже багато. Нині магнітотерапія знаходить широке застосування для лікування різних хвороб. Однак при індустріальному підході до лікування місце магнітотерапії серед інших фізіотерапевтичних методів остаточно не визначене. Разом з тим магнітотерапія має деякі переваги перед окремими з них: невелика кількість протипоказань, безпечність та простота виконання процидур. При аутоімунних і запально-дистрофічних процесах з недостатністю глюкокортикоїдної функції кіркової речовини надниркових залоз ефективність магнітотерапії менша, ніж загальновизначених фізіотерапевтичних методів.

Нині магнітотерапія знаходить широке застосування для лікування різних запальних процесів в органах малого таза у жінок. Магнітотерапія справляє сприятливу дію при ендометріозі не лише на супутній запальний процес, а й поліпшує дітородну функцію жінок. У хворих з ендометріозом формується імунологічна недостатність, що виявляється в рості клону В-лімфоцитів з рецепторами до імуноглобулінів А і зменьшенням числа Т-лімфоцитів. Протизапальну дію магнітного поля використовують для профілактики маститів у породіль, лікування хронічного сальпінгоофориту в період загострення. При цьому наявність фіброміоми матки не є протипоказанням до застосування магнітотерапії. Поряд з цим спазмолітична, знеболювальна та протизапальна дія ЗМП дає змогу рекомендувати його при нирковокам`яній хворобі з супутнім пієлонефритом.

Мета даної роботи полягає у тому, щоб вивчити вплив магнітного поля на організм людини. Знати, коли можна застосовувти магнітотерапію у фізичній реабілітації, вивчити методику і техніку проведення процедур, вивчити апаратуру, за допомогою якої проводять магнітотерапію.

Для виконання даної мети поставлено наступні завдання:

1. Навчитись працювати з літературою.

2. Вивчити будову техніки та методику проведення процедур.

3. Зробити певні висновки по даній роботі.


РОЗДІЛ 1. Вивчення літературних джерел за темою: « Технічні засоби у фізичній реабілітації. Магнітотерапія»

1.1 Загальна характеристика магнітотерапії. Сучасні погляди на механізм дії магнітного поля

Магнітотерапія – метод лікування змінним і постійним магнітним полемневеликої напруги. Магнітне поле підсилює процеси гальмування у головному мозку, зменшує хронічний, але не гострий біль, особливо запального характеру; позитивно діє на нейровегетативні процеси мікроциркуляції, імунітет, викликає гіпотензивний протинабряковий ефект, стимулює регенеративні процеси, консолідацію кісткової тканини.

Дія магнітного поля (в особливості перемінного) на речовини, в тому числі і тканин організму,відбувається через рухомі заряджені електричні частинки, або частинки з власними зарядженими магнітними моментами.

Відповідно сучасним уявам, всі структурні елементи речовини являються джерелами магнетизму, так як володіють магнітним моментом і, відповідно, магнітними властивостями. В основному магнетизм в речовині виникає внаслідок того, що електрони володіютьвласним магнітним моментом – спином (електронний магнетизм). Атомні ядра і їх складові елементи також являються джерелом орбітального і спинового ядерного магнетизму.

Одним із провідних механізмів взаємодії МП (магнітного поля) з живою тканиною являється наведення електрорухомої сили.

Відомо, що в регуляції швидкості фізіологічних процесів важлива роль належить об`ємним електричним зарядам, які формуються в біологічних мембранах і примембранних областях. Утворення цих зарядів обумовлено вибірковою прониклівістю мембран з різними зарядами (аніони катіони). Це в свою чергу призводить до нерівномірного розподілу позитивних і негативних зарядів і переходу їх електричної енергії в механічну, здатну проводити роботу по доставці реагентів до мембран і зон реакцій,а також впливати на швидкість і напрямок обмінних процесів. Об`ємні електричні заряди локалізуються, як правило, в кровоносних капілярах. Фактично тут знаходжують вплив МП на проникливість капілярів і стан ендотелію та його функцію. Дія на об`ємні електричні заряди являється характерним для МП. Воно відбувається за рахунок енергії живої системи, яка накопичується в ході хімічних реакцій розподілу зарядів, які протікають в біологічних мембранах. Магнітне поле лише забезпечує здатність утилізації цієї енергії в ряді фізико-хімічних процесів, протікаючих в примембранних областях живої клітини.

В рухомих електропровідних середовищах (кров, плазма крові, лімфа) в постійному МП виникає різновидність потенціалів і індукуються струми. Величина струму залежить від швидкості руху крові в МП і особливо велика вона в тому випадку, коли силові лінії МП перпендикулярні напрямку руху крові. При наведенній електрорухомій силі в судині дії електричних струмів підлягають клітинні і неклітинні компоненти крові, які пересікають силові лінії. В механізмі дії слабких електрорухомих сил, наводжувальних під впливом МП, важливу роль відіграє «тунельний» переніс протону. Це може лежати в основі впливу МП на локальні зміни концентрації водневих іонів, на згортання крові і ряд інших біологічних процесів.

Крім того, наведена електрорухома сила активує АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів в пошкоджених судинах і сприяє утворенню в них тромбів. Разом зі зниженням електрокінетичного потенціалу вона призводить до підвищення проникненості судин, активізації факторів гемокоагуляції (тромбопластичних і антигепаринових сполук) і інгібіторів фібринолізу. Вплив на систему гемостазу в пепошкоджених судинах неоднозначно: МП низької інтенсивності понижують згортання крові, тоді як сильні МП збільшуюь її на протязі 5-7 діб від моменту дії. При подальшій дії МП спостерігається нормалізація системи гемостазу. В еритроцитах також понижується поверхневий електричний заряд клітин і виділяються тромбопластичні і антигеперинові сполуки і інгібітори гібринолізу. В пониженні електричного заряду клітин в МП важливу роль можуть відігравати зміни фібриногену, його перехід у фібрин і наступна абсорбція на поверхні клітин з активним електричним зарядом. При цьому, на відміну від більшості фізичних факторів, взаємодія з рухомим потоком крові являється специфічним механізмом біологічної дії МП і супроводжується змінами системи гемостазу.

Поряд з впливом на згортування крові виникаючі в постійному МП струми зміщення підвищують проникність судин мікроциркуляторного русла, що призводить до активації транскапілярного транспорту речовин, підсиленню метаболізму в тканинах і відновленню їх електролітного балансу. Цьому сприяє і збільшення в тканинах вмісту цитокинів і простогландинів, а також токоферолу, який являється міцним антиоксидантом і гальмує окислення ліпідів у вогнищі запалення [7,c.195].

1.2 Біологічна і фізіологічна дія магнітотерапії

Магнітне поле – це вид матерії, за посередництвом якої відбувається взаємодія між рухомими електричними зарядами, тобто відповідними струмами в провідниках або незкомпенсованими молекулярними струмами в постійних магнітах. Графічно МП зображають силовими лініями, що утворюють у просторі замкнуті контури.

Напругу МП вимірюють у системі CI в амперах на метр – А/м (у системі CGS в ерстедах – Е). Співвідношення між цими одиницями таке: 1Е = 80 А/м, або 1 А/м = 0,01256 Е. Для характеристики в речовині слугує величина, що має назву магнітної індукції. Індукція вимірюється в системіCI у теслях – Тл (у системі CGS у гаусах – Гс): 1 Тл = 10 Гс, або 1 мілітесла (1мТл) = 10 Гс.

Магнітні властивості речовин характеризуються проникністю. Більшість тканин і середовищ організму за своїми властивостями належать або до діа-, або до парамгнетиків і їхня магнітна проникність відповідно дещо більша або менша за одиницю. У феромагнетиків магнітна проникність значно більша від одиниці, що зумовлює збільшення енергії взаємодії МП з феромагнетиками порівняно з пара- і діамагнетиками.

У фізіотерапії використовують постійні, пульсівні та змінні МП у постійному і переривчастому режимах. Поняття «переривчасте МП» близьке за змістом поняття «імпульсне МП (ІМП)». Розподіл МП у просторі біля джерела характеризується неоднорідністю, що вимірюється градієнтом, тобто зміною величинполя зі зміною віддалі на 1 см (мТл/см). Практичне застосування МП зумовило появу терміну «біотронні параметри МП», під яким розуміють фізичні характеристик МП, що визначають первинні біологічні механізми дії поля. До них належать інтенсивність МП, градієнт, вектор, частота, форма імпульсу, тривалість експозиції. Поряд з цим до числа чинників, що визначають реакції-відповіді, належать такі характеристики взаємодії МП з організмом, як локалізація дії, обєм тканин, що взаємодіють з МП, а також вихідний стан організму. Змінююючи їх параметри та число, можна регулювати ефективність дії МП.

Лікувальний вплив МП визначають переважно фізико-хімічні механізми його дії. На внутрішньо клітинні компоненти тканин людини в ПМП діє механічна сила, що сприяє відштовхуванню з поля діамагнетика і втягуванню в поле парамагнетика. Реальне значення цього механізму невелике, і спостерігається він лише у високоградієнтних (неоднорідних) ПМП, які не застосовують у фізіотерапії. Однак фізікоградієнтність поля може виникати в ПМП навколо феромагнітніх включень екзогенної природи, наприклад у легенях.

У ПМП з індукцією 0,01-1 мТл спостерігаються магнітомеханічні ефекти у рідкокристалічних структурах. Рідкокристалічний стан притаманний ліпідному компоненту біологічних мембран, і його зміни під впливом ПМП можуть визначити рівень активності ферментів (ацетилхолінестераза, Na – і K-залежна АТФаза) і вторинно змінювати проникність клітинних мембран.

На особливу увагу заслуговують ефекти дії ПМП на фазові гель-, зольпереходи. Вони реєструються за зміною електричного опору в гелях і змінюються в слабких ПМП порядку 0,8-2,0 мТл. За фазовими гель-золь переходами колоїдів цитоплазми клітин відзначають місцевий фізіологічний вплив навіть слабких ПМП у разі їх тривалої дії.

Одним з основних механізмів взаємодії ПМП і ЗМП з живою тканиною є наведення електрорушійної сили (ЕРС). Під час переміщення в ПМП крові. Що проводить електричний струм, у ній виникає електрична різниця потенціалів, яка залежить від швидкості руху крові та величини магнітного потоку і є максимальною, коли сили МП перпендикулярні до напряму руху крові. При наведенні ЕРС у судині клітинні компоненти крові, що перетинають силові лінії, зазнають зміни електричних струмів зміщення й провідності. Це справляє вибірковий вплив ПМП на згортання, лімфоциркуляцію та проникність судин. Зміни згортання крові виникають внаслідок позитивного і негативного електричних потенціалів. Тим самим створюють умови для тромбозу біля позитивного і тромболізу біля негативного потенціалу. Явище знайшло застосування в методі тромбування судинних аневризм головного мозку. В основі його лежить стереотаксичне наведення позитивного електричного потенціалу у напрямі аневризми, що зумовлює локальне збільшення згортання крові, тромбування та наступне укріплення дна аневризми. ПМП лише створює передумови для тромбування у ділянці позитивного електричного потенціалу. Вони реалізуються лише в умовах утворення гемодинаміки та змін поверхневого потенціалу стінки аневризми. Такі тромбози не спостерігаються навіть у ПМП з індукцією 0,02-0,03 мТл і залишається лише активація механізмів внутрішньосудинного згортання крові.

У регулюванні швидкості фізіологічних процесів важлива роль належить об`ємним електричним зарядам, що формуються в біомембранах та примембранних стінках. Їхнє утворення зумовлене вибірковою проникністю мембран для іонів з різним знаком (катіони, аніони). Це призводить до нерівномірного розподілу позитивних зарядів у примембранних ділянках. Під впливом ПМП відбувається згортування мікроскопічних та об`ємних зарядів і перехід їхньої електричної енергії у енергію, що здатна завершити роботу з доставки реагентів до мембран і зон реакцій, змінювати товщину бар`єрів і впливати на швидкість та напрям обмінних реакцій, вплив на об`ємні заряди зростає при збільшенні частоти ПМП до 10 – 10 Гц.

Об`ємні заряди локалізуються, зокрема, у кровоносних капілярах. Так відбувається вплив ПМП і ЗМП на проникність капілярів і стан ендотелію, його функцію. Вище згаданні електричні заряди – характерна ознака МП. Він здійснюється за рахунок енергетичної системи, що накопичується в ході електромеханічних реакцій поділу зарядів, що утворюються в біологічних мембранах. МП лише забезпечує можливість утилізації цих фізико-хімічних процесів, що відбуваються в примембранних ділянках живих клітин.

В останні роки обгрунтовано механізм дії МП на деякі механічні реакції. В процесі хімічних реакцій відповідно до законів квантової механіки відбуваються хімічні переходи. МП здатне змінювати ймовірністьелектронних переходів і також впливати на швидкість хімічних реакцій. У МП змінюється хід реакцій, що відбувається за участю деяких металів (залізо, мідь, мангат та ін.), які відіграють роль у побудові нативних біоструктур. Під впливом МП змінюється взаємодія різних металів, що призводить до зміни проникності біологічних мембран і фізіологічної дії клітини. Істотним у механізмі впливу МП на хімічні процеси може бути тунелем перенесення електрона, що реалізується в окремих біологічних структурах в мітохондріях. В основі впливу МП на тунельний перенос електрона лежать зміни імовірності електронних переходів. У механізмі дії слабких ЕРС, навколишнім впливом МП, важливу роль відіграє тунельне перенесення протона за естафенізмом. Це може лежати в основі впливу МП на локальні зміни концентрації гемогену, на згортання крові та низку інших біологічних процесів. Вперше був розкритий нетепловий квантово-механічний механізм дії МП, що, по суті, лежить в основі взаємодії фізичних чинників з живим організмом.

Реакції органів і систем організму на вплив МП грунтуються на місцевому, так і на гуморально-рефлекторному механізмі дії, що виникає в результаті фізико-хімічних змін у тканинах при їхній взаємодії з чинниками. У людини не знайдено специфічних рецепторів, що сприймають МП. Однак у результаті змін гемодинаміки та метаболізму самих тканин і клітин, що оточують різні типи рецепторів, можлива модуляція їхньої діяльності. Ступінь вираженості і характер спрямованостіреакцій організму залежить здебільшого від параметрів МП. Так, ефективність ЗМП та ІМП вища, ніж ПМП. Це відповідає загальному положенню по те, що збільшення числа параметрів та їхня інтенсивність підвищує ефективність впливу МП. Магнітні поля є слабшим подразником, ніж більшість широко застосовуваних у фізіотерапії чинників, що слід враховувати при дозуванні магнітотерапевтичних процедур.

На відміну від багатьох інших терапевтичних чинників взаємодія з рухомим потоком крові є специфічним механізмом біологічної дії МП і супроводжується зміною системи гемостазу. Якщо дія МП слабка, то первинно спостерігається гіпокоагуляційний ефект. Зі збільшенням числа біотронних параметрів та їхньої інтенсивності спостерігаються первинна фаза гіперкоагуляції та підвищення антизгоральної дії системи крові, що настає на 5-7-й день. Якщо вплив продовжується, то спостерігається нормалізація системи гемостазу і наступні її хвилеподібні зміни.

Під впливом МП відбувається стимуляція АДФ-індуктивної агрегації тромбоцитів і зниження їх електрокінетичного потенціалу. При цьому з клітин виділяються чинники гемокоагуляції та сполуки, що пригнічують фібриноліз. В еритроцитах також знижується поверхневий електричний заряд клітин, виділяються тромбопластичні і антигепаринові сполуки та інгібітори фібринолізу. У зниженні поверхневого електронного заряду клітин у МП певну роль може відіграти зміна фібриногену, його перехід у фібрин і наступна адсорбціяйого на поверхні клітин.

Реактивність лейкоцитів крові і, насамперед, лімфоцмтів та нейтрофілів змінюється під час проходження їх через МП. Клітинний склад крові також змінюється під впливомМП і значною мірою визначається вихідним станом організму та характером нейроендокринних перебудов, спричиненних впливом МП.

У формуванні ендокриннихперебудов нервовій системі належить провідна регулювальна і координуюча роль. Вплив МП на нервову систему супроводжується в період після дії дифузною електроенцефалографічною реакцією синхронізації, на відміну від реакції десинхронізації на звичайні подразники (світло, звук). За чутливістю до МП структури головного мозку розміщуються в такому порядку: гіпоталамус, кора великих півкуль, таламус, гіпокамп. Виявлено чутливість гіпофіза до слабкого ПМП.

У людини вплив ПМП 5-10 мТл на глову незначно збільшує час реакції на світловий, звуковий і тактильний подразники, тобто посилює гальмівні процеси в центральній нервовій системі. Вивчення залежності діїї від частоти ПМП ( 1, 10, 100, 1000 Гц) виявило найбільшу біологічну ефективність частоти 10 Гц. У механізмі дії МП на нервову систему важлива роль належить гліальним клітинам і судинній системі. Важливо знати, що при дії ЗМП на голову людини (індукція близько 20 мТл) виникає відчуття світлових спалахів – явище фосфену, максимум якого спостерігається за частот 20-30 Гц.

При дії МП на голову відбувається активація гіпоталамічних ядер і гіпофізу. У результаті спостерігається підвищення активності деяких ендокринних залоз (щитоподібна, кіркова речовина надниркових залоз, статеві залози). Подібна реакція спостерігається лише при локалізації впливу на центральну нервову систему і при використанні ЗМП у переривчастому режимі. При дії на периферійні ділянки ПМП і ЗМП у постійному режимі спостерігається менше виражена активація ендокриних залоз, однак можуть бути більшою мірою виражені зміни процесів мікроциркуляції та трофіки тканин у зоні впливу. Поєднання різних локалізацій дії у процесі лікування дає змогу оптимально регулювати як місцеві, так і загальні адаптаційні перебудови цілісного організму.

У реальних умовах зміни в нейроендокринній системі, імунологічній реактивності й стані різних систем організму бувають тісно повязані в межах загальних адаптаційних реакцій, що формуються при дії МП. Важливу роль при цьому відіграють і нейрорефлекторні та гуморальні механізми.

Серед загальновизнаних лікувальних ефектів МП можна виділити незначну протизапальну, протинабрякову, знеболювальну і стимулювальну ряду тканин дію. Протизапальний механізм МП відрізняється від дії стероїдів, ефект яких грунтується на підвищенні рівня глюкокортикоїдів, наступних змінах стабільності клітинних мембран і внутрішньоклітинного метаболізму за пригнічення імунологічної реактивності. У дозах і при інтенсивностях, які застосовують у клініці, МП здатне викликати лише м`яку активацію глюко- та мінералокортикоїдної функій кіркової речовини надниркових залозі щитоподібної залози. Разом з цим МП підвищує імунологічну реактивність, посилює мікроциркуляцію. Провідну роль у цій перебудові відіграють зміни у згортальній та калікреїн-кініновій системах крові. Локальна дія МП може зумовити загальну адаптаційну перебудову всього організму. У зв`язку з цим можна відзначити повну подібність протизапальних ефектів МП, гепарину та похідних саліцилової кислоти.

Відповідно до загальних механізмівдії МП знаходить застосування у хворих з шийним остеохондрозом з руховими й чутливими розладами. ЗМП 20-30 мТл здатне зменшувати больовий синдром у зоні інервації шийних корінців, збільшувати об`єм рухів у шийному відділі хребта і руках. Магнітотерапія справляє виражений лікувальний ефект при хворобах вегетативної нервової системи. У хворих з діабетичними поліневритами, ішемічними невритами та інфекційно-алергійнимкорінцевим синдромом після 3-5 процедур зменшується, а після 12-зникає біль, регресують чутливі та трофічні зміни, рухові ж порушення утримуються стійкіше. Застосування магнітотерапії корисне при невритах, попереково-куприкових радикулітах у дітей, вираженому фантомному болю.

Зміна коагуляційних властивостой крові та процесів мікроциркуляції тісно пов`язана зі станом серцево-судинної системи. При дії ПМП формується адаптаційна реакція з м`якою гіпотензивною дією, гіпокоагуляцією крові, гальмуванням періферійних бетаадренорецепторів. Подібні результати можуть бути отримані і при дії слабкого ЗМП та ПМП. Тому застосування ЗМП 9-35 мТл у хворих з ішемічною хворобоюсерця поліпшує показники гемодинаміки, обмін у міокарді, кислото-основний баланс крові та толерантність до фізичного навантаження, але не змінює порушення ритму серця. При цьому знижується підвищена функція системи згортання крові. Здобула визнання магнітотерапія при лікуванні хвороб периферійних судин за допомогою великих індукторів соленоїдів з локалізацією дії на ноги або нижню частину тулуба. Після курсового лікування у хворих з облітеруючим ендартеріїтом і атеросклеротичними оклюзіями периферійних судин істотно поліпшується артеріальний, венозний та капілярний кровообіг, зникають набряки, біль і важкість у ногах, поліпшується трофіка танин і шкірних покривів, підвищується фібринолітична активність і вміст гепарину.

Дія МП спричинює істотні зміни в гемодинаміціпечінки та її метаболізмі. Найбільші зміни гемодинамікивідбуваються при перших процедурах, до 7-9-ї процедури вони нормалізуються. На цей час у печінці відбувається посилення деяких процесів біосинтезу (РНК, глюконеогенез).

МП знаходить застосування в лікуванні хворих з гострою пневмонією затяжного перебігу. ЗМП (50 Гц) з інтенсивністю 15-35 мТл і вище деякою мірою поліпшує вентиляцію легень, знижує підвищений вміст імуноглобулінів А, підвищує число Т-лімфоцитів і знижений рівень 17-ОКС у крові. Суттєві зміни під впливом ЗМП спостерігаються у стані калікреїн-кінінової системи, що характеризує вираженість запального процесу і алергізацію організму хворого. ЗМП (50 гц) 25-35 мТл при дії на великі обєми грудної кліткисприятливо впливає на лікування бронхіальної астми, які раніше вживали преднізолон, лікувальний ефект МП не спостерігається.

Нині МП знаходить широке застосування для лікування різних запальних процесівв органах малого таза в жінок. Магнітотерапія справляє сприятливу дію при ендометріозі не лише не лише на супутній запальний процес, а й поліпшує дітородну функцію жінок. У хворих з ендометріозом формується імунологічна недостатність, що виявляється в рості клону В-лімфоцитів з рецепторами до імуноглобулінів А і зменшенням числа Т-лімфоцитів. Протизапальну дію МП використовують для профілактики маститів у породіль, лікуваня хронічного сальпінгоофориту в період загострення. При цьому наявність фіброміоми матки не є протипоказанням до застосуваня магнітотерапії. Поряд з цим спазмолітична, знеболювальна та протизапальна дія ЗМП дає змогу рекомендувати його при нирковокамяній хворобі з супутнім пієлонефритом.

ЗМП знайшло засосуваня в лікуванні переломів довгих трубчастих кісток. Справляючи протизапальну, протинабрякову і знеболювальну дію, МП поліпшує мікроциркуляцію в зоні перелому і прискорює регенерацію кісткового дефекту. У дії МП на регенерацію кісткової тканини важливу роль може відіграти механізм синхронізації вступання клітин у фазу поділу[7, c. 198].

1.3 Показання

Розлади мозкового кровообігу минущі та після інсульту, травми з парезами і без них, неврити різної локалізації, фантомний біль, невралгії, вегетативні поліневрити, гангліоліти, трунцити, ішемічна хвороба серцялегкого і середнього ступеня тяжкості, облітеруючий ендартериїт та атеросклеротичні оклюзії судин ніг та рук 1 і 2 стадії, гіпертонічна хвороба 1-2 стадії, хронічна венозна недостатність, у тому числі й з трофічними порушеннями, бронхіальна астма, пневмонія тривалого перебігу, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки у стадії неповної ремісії, підгострий гепатит, у тому числі й вірусний, гострий і підгострий панкреатит, міжхребцевий остеохондроз, спондильоз, дистрофічні та запальні хвороби суглобів, переломи трубчастих кісток і нижньої щелепи, аднексити, сальпінгоофорити, метрити, у тому числі й при міомі матки, хронічні дерматити, псоріаз, вогнищева склеродермія, нейродерміт, рани мяких тканин, що не загоюються, гострий і підгострий отит, вазомоторний і алергійний риніт, одонтогенний гайморит, пародонтоз, після операційні абсцеси і флегмони щелепно-лицевої ділянки.

Протипоказання. Схильність до кровотеч, гіпокоагуляція крові, тяжкий перебігішемічної хвороби серця, індивідуальна підвищена чутливість до МП [8, c. 61].


Розділ 2. Техніка та методика проведення процедур

магнітотерапія методика процедура

2.1 Апарати. В теперішній час існує більше 20 різноманітних апаратів та засобів для магнітотерапії

«Полюс-1» - переносний апарат, який являється джерелом перемінного і пульсуючого магнітних полів з частотою 50 Гц, які можна використовувати в неперервному та переривчастому режимах. При останньому тривалість посилання і паузи складає по 2 с. в комплект апарату «Полюс-1» входять два цілендричних індуктора з діаметром робочої поверхні 110 мм, два прямокутних індуктора розміром 160*55*47 мм з пятьма робочими поверхнями, полостний індуктор розміром діаметра 25*165 мм і пасок з фіксатором.

Величина інтенсивності дії регулюється 4 ступенями переключення і залежать від використовуваного індуктора. На панелі керування апарату розміщені: 1-«Мережа»; 2 – світловий індикатор мережі; 3 – клавіша «Форма струму»; 4 – клавіша «Режим»; 5 – процедурний годинник; 6 – ручка «Інтенсивність»; 7 – два індикатора магнітного поля.

Включення апарату. 1) перевести клавішу «Мережа» (1) в положення «Вкл.». При цьому включається світловий індикатор мережі (2); 2) перевести клавішу «Форма струму» (3) в положення для отримання перемінного або пульсуючого магнітного поля; 3) Перевести клавішу «Режим» (4) в положення неперервного або переривчастого режиму магнітного поля; 4) ручку процедурного годинника повернути по годинниковій стрілці до упору, а потім зворотнім поворотом встановити заданий час процедури; 5) поворотом ручки «Інтенсивність» (6) вправо від нульового положення встановити вказану в призначенні лікаря інтенсивність дії. При цьому вмикаються світлові індикатори магнітного поля (7, 8), причому кожний індикатор відповідає одному із індукторів. Лампи індикаторів повинні світитися неперервно або з переривами в залежності від положення клавіші «Режим» (4).

По проходженню часу процедури подача магнітного поля на пацієнта автоматично вимикається і подається звуковий сигнал. Після закінчення процедури необхідно повернути ручку «Інтенсивність» (6) в положення «0» і перевести клавішу «Мережа» (1) в положення «Вимкл.». При цьому гасне індикатор мережі. Після закінчення роботи штепсельну вилку апарату витягнути із мережної розетки.

При проведенні процедури цілендричний та прямокутний індикатори фіксуються на тілі хворого індуктотримачами, прикріплених на корпусі апарату за допомогою паска. Дозволяється використання з цією метою і еластичного бінта, а полостний індуктор кріпиться тільки за допомогою паска. На тильній (неробочій) поверхні циліндричного і прямокутного індукторів позначені полюса: північний (N) і південний (S) і стрілка, яка показує при пульсуючому полі напрямок магнітних силових ліній індукції між полюсами. При змінному магнітному полі ці позначки умовні, так як напрямок магнітних силових ліній в кожний напівперіод змінюється на зворотній. Стрілка відображає тільки загальний напрямок силових ліній індукції відносно осі тіла або кінцівки пацієнта.

Магнітотерапію за допомогою апарату «Полюс-1» можна проводити за допомогою одного або двух одночасно працюючих індукторів. Максимальна магнітна індукція при застосуванні перемінного магнітного поля з використанням цілендричного індуктора з П- подібним осереддям складає не меньше 35 мТл, з використанням прямокутного індуктора з прямим осереддям – не меньше 25 мТл, полостного – не меньше 30 мТл. Про розподіл силових ліній магнітної індукції і глибині проникнення перемінного магнітного поля можливо судити по картині цього поля для кожного із індукторів.

При одночасному використанні двох індукторів, відстань між якими 5-6 см і розташуваням один до одного різноіменними полюсами тканин організму, розташовані між ними, будуть підлягати дії магнітного поля за рахунок розповсюдження його з двух індукторів. При розташуванні одноіменними полюсами один до одного дія магнітного поля на ці тканини дещо зменшується.

«Полюс-101» - переносний апарат, призначений для лікувальної дії перемінним (синусоідальним) магнітним полем частотою 700 і 1000 Гц, головним чином на кінцівках хворого, які поміщаюь в соленоїд.

В комплект апарату входять два індуктори соленоїда розмірами діаметру 264*220*35 мм. Частота змін магнітного поля індуктора-соленоїда-2 -700 Гц. Апарат забезпечує неперервний та переривчастий режими при роботі одного індуктора і переривчастий режим при роботі двух індукторів (поперемінне їх включення та виключення).

В переривчастому режимі тривалість посилання магнітного поля дорівнює 1,5 с, тривалість паузи – також 1.5 с. регулювання магнітної індукції проводиться чотирьома ступенями. При цьому магнітна індукція на перших трьох ступенях складає відповідно 0,25; 0,50; 0,75 від амплітудного значення магнітної індукції на четвертій ступені, яка складає 1,5 мТл в геометричному центрі соленоїда.

На панелі управління апарату «Полюс-101» розміщені: 1 і 2 – перевимикачі 1-го і 2-го індукторів; 3 і 4 – індикатори магнітного поля 1-го і 2-го індукторів; 5- перевимикачі інтенсивності; 6 – перевимикачі режиму роботи; 7 – процедурний годинник; світловий індикатор мережі.

Включення апарату: 1) встановити перевимикач «Інтенсивність» в одне із 4 положень у відповідності з призначенням лікаря; 2) встановити перевимикач «Режим» в положення «Неперерив.» або «Перерив.»; 3) якщо викорисовується індуктор «1», то повинна бути натиснута клавіша перевимикача «Індуктор», якщо індуктор – клавіша цього перевимикача, і слід вимкнути клавішу (повторним її нажимом). У випадку використання обох індукторів слід натиснути на обидві клавіші перевимикача «Індуктор»; 4) повернути ручку процедурного годинника по годинниковій стрілці до кінця, при цьому горять: індикатор «Мережа» і в залежності від використаних індукторів і режиму роботи – один або двоє індикаторів магнітного поля, відповідно в неперервному та переривчастому режимі освітлення; 5) встановити ручку процедурного годинника на час, який відповідає тривалості процедури.

При проходженню терміну процедури гаснуть усі індикатори, процедурний годинник подає звуковий сигнал і буде відключена подача магнітного поля на пацієнта. Після закінчення процедури всі перевимикачі вернути в попереднє положення, а штепсельну вилку апарату витягнути з розетки.

«Полюс-2» - передвижний апарат, який являється джерелом перемінного з астотою 50 Гц і пульсуючого з частотою 10, 17, 25 і 50 Гц магнітних полів, які можна використовувати в непреривному та переривчастому (2с – посилання, 2с – пауза) режимах роботи апарату.

В комплект апарату «Полюс-2» входять два цілендричних індуктора з діаметром робочої поверхні 110 мм (з П-подібним осереддям), два прямокутних індуктори (з пятьма працюючими поверхнями) розмірами 175*55*40 мм (з прямим осереддям), полостний індуктор з діаметром 25*165 мм і два індуктори соленоїда з діаметром 240*265*150 мм. Найбільш амплітудне значення магнітної індукції на робочій поверхні перших трьох індукторів при четвертій степені переключення інтенсивності апарату складає при застосуванні перемінного магнітного поля не меньше 50 мТл, пульсуючого магнітного поля – не меньше 75 мТл, а при застосувані індуктора-соленоїда – відповідно 1,5 і 5 мТл.

Регулювання магнітної індукції проводиться чотирьома ступенями у співвідношенні: 0,3; 0,5; 0,7; і 1,0 від її максимального амплітудного значення. На панелі керування апарату «Полюс-2» розташовані: 1-клавіша «Мережа»; 2- світловий індикатор мережі; 3 -ручка переключення інтенсивності магнітного поля; 4-ручка переключенняформи магнітного поля і йоо частоти (Гц); 5-клавіші переключення неперервного та переривчастого режимів роботи апаратів; 6-ручка процедурного годиника; 7-світлові індикатори магнітного поля.

Включення апарату. 1. Встановити перевимикач «Частота» у відповідності з призначенням лікаря. 2. Встановити клавішами переключення режимів неперервний та перервний режим подачі магнітного поля. 3. Натиснути клавішу «Мережа», при цьому повинен загорітися індикатор мережі. 4. Поворотом ручки процедурного годинникадо відмітки «30 хв», а потім зворотнім обертом встановити час процедури. 5. Встановити перевимикач «Інтенсивність» в одне із чотирьох його положень. При цьому світлові індикатори магнітного поля повинні світитися неперервно або переривчасто в залежності від встановленого режиму. При одноіндукторній методиці дії буде світитися тільки одині з 2 індикаторів.

По проходженню встановленого часу процедури годинник подає звуковий сигнал і виключає подачу магнітного поля з індукторів, при цьому гаснуть світлові індикатори магнітного поля. Після закінчення процедури встановити ручку переключення «Інтенсивність» в положення «0», виключити клавішу «Мережа».

«Аміт-01» - переносний апарат, який являється джерелом імпульсного магнітного поля високої інтенсивності, яке передається на пацієнта у вигляді посилань, які складаються із двох імпульсів. Відмінною особливістю апарату являється використання його для магнітостимуляції нервово-м`язового апарату, в особливості після парезів та паралічу.

Апарат має два індуктори, індуктор «N» позначений кружком синього кольору, індуктор «S»-кружком червоного кольору. Індуктори включені так, що створювані ними магнітні поля направлені на зустріч один одному («N» і «S»), і при достатньо близькому розташуванні вони підсилюють свою дію. Разом з тим, для запобігання виходу апарату із строю категорично забороняється при включеному апараті зближувати робочі поверхні індукторів на відстані меньше 3 см.

Амплітуда магнітної індукції першого імпульсу в посиланні в центрі робочої поверхні індуктора «N» складає більше 400 мТл ( мінімальне значення на першій сходинці переключення інтенсивності), тривалість імпульса магнітного поля – 180 мкс. Амплітуда магнітної індукції першого імпульсу в посиланні в центрі робочої поверхні індуктора «S» повинна бути більше 600 мТл (мінімальне значення на першій сходинці) і меньше 1400 мТл (максимальне значення на пятій сходинці). Тривалість імпульсу магнітного поля дорівнює 110 мкс. Часовий інтервал між імпульсами регулюється шістьома ступенями переключення і складає відповідно 20, 35, 50, 65, 90 і 100 мс. Амплітуда другого імпульсу повинна бути не меньше 55% від амплітуди першого імпульсу. Кількість посилань імпульсів магнітного поля в 1 хв складає 25.

На панелі керування апарата «Аміт-1» розміщені: 1-кнопка «Мережа»; 2- світловий індикатор включення мережі;3- ручка «Інтенсивність» для переключення інтенсивності магнітного поля в імпульсі; 4-ручка «Інтервал», призначена для регулювання часового інтервалу між імпульсами в одному посиланні; 5- світлодиодний індикатор проходження імпульсів магнітного поля; 6- ручка «Час», яка задає тривалість процедури; 7-світлодиодні індикатори лічильника «зворотнього» часу.

Включення апарату. 1. Натиснути на кнопку «Мережа», при цьому загориться індикатор включення мережі. 2. Встановити ручкою «Час» необхідний для проведення процедури часу. 3. Встановити ручкою «Інтервал» необхідний між імпульсами в одній посилці. 4. Поворотом по годинниковій стрілці ручки «Інтенсивність» включити виконання процедури і встановити необхідну інтенсивність індукції, при цьому починають горіти всі 8 світлодіодів лічильника «зворотнього» часу і буде мерехтіти індикатор проходження імпульсів магнітного поля. По мірі виконання процедури будуть послідовно згасати світлодіоди лічильника «зворотнього» часу (виключення кожного світлодіода означає, що закінчилась одна восьма частина встановленого часу процедури). При проходженню встановленого часу процедури подається звуковий сигнал і гаснуть світлодіоди індикатора проходження імпульсів магнітного поля і лічильника зворотнього часу. Після закінчення процедури вивести проти годинникової стрілки ручку «Інтенсивність» в положення «Викл.» і нажати кнопку «Мережа».

Нижче приводяться малогабаритні портативні апарати і прилади для магнітотерапії, які можуть бути використані для лікування хворого звичайно в тих випадках, коли в силу деяких причин не можуть бути застосовані переносні або настільні апарати.

«Магнітер» - переносний портативний апарат, який являється джерелом перемінного і пульсуючого магнітних полів з частотою 50 Гц в неперервному режимі. Габаритні розміри апарату рівні 243*93*48 мм (площа робочої поверхні – 90 см). Для зручності у використанні пластмасовий корпус апарату в одному напрямку завужений і має вигляд рукоядки. Одна із площин апарату являється робочою поверхнею, а на протилежній зазначені напрямки руху перевимикачів магнітної індукції і форми магнітного поля (перемінна і пульсуюча). На цій же поверхні розташований світловий індикатор включення мережі.

Магнітна індукція в центрі робочої поверхні апарату складає для перемінного магнітного поля на 1 ступені переключення – 10 мТл, на 2 – 30 мТл, а для пульсуючого магнітного поля – відповідно 13 мТл і 37,5 мТл. В комплект апарату входить індикатор магнітного пол, який представляє собою металеву пластинку з ручкою, якою для контролю магнітного поля торкаються робочої поверхні функціонуючого апарату.

Включення апарату. 1. Клавішу перемикача форми магнітного поля апарату встановити в положення «~» - «перемінне» або «^^» - «пульсуюче».

2. Клавішу перемикача магнітної індукції встановити в положення «1» або «2».

3. Включити штепсельну вилку апарату в мережеву розетку, при цьому переконатися у належності світлової індикації включення апарату.

4. Перевірити наявність магнітної індукції на робочій поверхні апарату за допомогою індикатора – металевої пластинки. Після закінчення процедури штепсельну вилку апарату відключити від мережевої розетки.

«МАГ-30» представляє собою переносні портативні апарати декількох різновидностей, які являються джерелом перемінного неперервного магнітного поля частотою 50 Гц, з найбільшою магнітною індукцією на робочій поверхні 30 мТл. В особливості, «МАГ 30-4» має розміри робочої поверхні 105*70 мм і немає рукоядки.

Включення відбувається шляхом включення в мережеву розетку штепсельної вилки апарату, яку після закінчення процедури вимикають.

«Полюс-2Д» - переносний портативний апарат, який являється джерелом пульсуючого магнітного поля в імпульсному режимі. Тривалість імпульсу складає 15 мс, частота надходжень імпульсів – 12,5 Гц, найбільше амплітудне значення магнітної індукції – 40 мТл. Для зручності використання корпус апарата в одному продольному напрямку значно завужений у вигляді рукоядки. Габаритні розміри апарату 180*110*68 мм, його робочою поверхнею являється нижня рівна (без маркувань) поверхня розмірів апарату.

Включення відбувається шляхом вмикання в мережеву розетку штепсельної вилки апарату, яку після закінчення процедури вимикають.

Дозування. Дія магнітним полем дозується по виду (формі) магнітного поля, яке використовується, режиму роботи апарату (неперервний, перервний та імпульсний). При використанні окремих апаратів необхідно відмічати також частоту переміщення поля по окремим ділянкам тіла пацієнта. Вказується інтенсивність магнітного поля в мТл. Величина інтенсивності звичайно не повинна перевищувати 50-70 мТл. Тільки в окремих апаратах, де використовуються високоінтенсивні імпульсні дії звичайно з метою магнітостимуляції, вона доходить в імпульсі до 1400-1500 мТл. Повинен бути вказаний вид індуктора, який використовується та його топографічне розположення на певній ділянці тіла.

Індуктори-електромагніти завжди розташовуються контактно до тіла, тому це в призначенні можна не зазначати. Вказується напрямок магнітних силових ліній індукції по відношенню до осі тіла (або хребта) або осі кінцівки, а також взаєморозташування полюсів при двухіндукторній методиці дії і близькому (до 5-8 см) розташуванні індукторів один до одного. Тривалість дії на одне поле при використанні низькочастотних магнітних полей звичайно складає від 10 до 20 хв, високоінтенсивних імпульсних полей – від 2 до 10 хв. При застосуванні низькочастотного магнітного поля на 2-4 поля на протязі однієї процедури тривалість останньої звичайно не перевищує 40-45 хв. Тривалість дії постійним магнітним полем за допомогою магнітних еластів, складає від 30-40 хв до 5-7 годин. При цьому одночасно його можна застосовувати на 2-3 поля. Процедури магнітотерапії проводять 4-6 разів в неділю. На курс лікування призначають від 10 до 20 процедур.

Порядок призначення. Вказують вид (форму) магнітного поля, режим дії, область дії, тип індукторів, їх кількість і розташування, направленність магнітних силових ліній, інтенсивність магнітного поля (в мТл) або положення ручки перемикача інтенсивності магнітного поля апарату, час дії на кожне поле, повторність процедур по дням, кількість процедур на курс лікування [1, c. 212].

2.2 Лікувальні методики

Дія на область легень

При локальних процесах в легенях цілендричний індуктор встановлюютьробочою поверхнею на грудну клітку на область проекції вогнища патологічних змін. Використовують пульсуюче магнітне поле, неперервний або переривчастий режим роботи апарату, напрямок магнітних силових ліній – перпендикулярний (горизонтальний) по відношенню до осі хребта, 3-4 степені переключення інтенсивності апарату «Полюс-1» або 2-3 ступені апарату «Полюс-2». Можна в цьому випадку використовувати (в домашніх умовах) і апарати «Магнітер» або «МАГ», застосовуючи відповідні параметри магнітного поля. Тривалість процедур складає 12-15 хвилин. Їх проводять по 5-6 разів на тиждень. На курс лікування призначають 10-15 процедур. При дифузних, двухсторонніх процесах без чіткої локалізації дію магнітним полем проводять на область проекції корінців легень, використовуючи аналогічні його параметри.

При розповсюджених хронічних та затяжних процесах в легенях (особливо з бронхоастматичними проявами) два цілендричних індуктори встановлюють спочатку на область проекцій корінців легень ( на рівні 4-7 грудних хребців) – 1 поле, а потім нижніх відділів легень з захватом проекції наднирників (на рівні 9 грудного – 1 поясничних хребців) -2 поле різноіменними полюсами один до одного, направленність магнітних силових ліній – перпендикулярна (горизонтальна) по відношенню до осі тіла або хребта. Використовують пульсуюче магнітна поле, неперервний або переривчастий режими роботи і 3-4 ступені переключення інтенсивності апарату «Полюс-1» або 2-3 ступені інтенсивності «Полюс-2», тривалість дії складає по 10-12 хв на кожне поле. Процедури проводять 4-6 разів на тиждень. На курс лікування призначають від 10 до 20 процедур [1, c. 213].

Вплив на ділянку серця

Один індуктор цілендричної форми апарату «Полюс-1» або апарат «Магнітер» розташовують (без тиску на тканини пацієнта) на область проекції серця на передню поверхню грудної клітки (краще в поллженні хворого лежачи на спині). Використовують низькочастотне перемінне магнітне поле (50Гц) в неперервному режимі, напрямок магнітних силових ліній – паралельно осі тіла (хребта). Інтенсивність магнітної індукції складає 27 мТл, тривалість дії – 12-15 хв. Процедури проводять 4-5 раз в неділю по 12-15 на курс лікування.

Вплив на ділянку судин кінцівок

У цьому випадку краще використовувати індуктори соленоїди, у які поміщають кінцівки. При односторонній патології судин ніг один або два індуктора- соленоїда з відповідної сторони встановлюють на область гомілок або бедра, при двухсторонній – спочатку на область обох гомілок, а потім бедер. Використовують пульсуюче магнітне поле частотою від 10 до 50 Гц в неперервному режимі, 1-3 ступеня переключення інтенсивності апаратів «Полюс-2» або «Полюс-4». Тривалість дії на одне поле – від 10 до 15 хв, процедури проводять 5-6 разів на тиждень. На курс лікування застосовують 15-20 процедур. При меньш вираженому враженні судин можливо застосування апарату «Полюс-101». При цьому обидва соленоїда або один із них встановлюють на рівні локалізації патологічного процесу. При двухсторонніх процесах використовують або два індуктори на різні кінцівки одночасно, або спочатку обидва індуктори встановлюють на одну, а потім на іншу кінцівку. Магнітне поле перемінне, частотою 1000 або 700 Гц, перемикач «Інтенсивність» встановлюється в положенні «3-4», тривалість дії складає 15-20 хв на одне поле. Процедури проводять 4-6 разів на тиждень в кількості 15-20 на курс лікування.

При обмеженому патологічному процесі або у випадку відсутності апаратів з індукторами-соленоїдами використовують індуктори-електромагніти. В особливості, цілендричні індуктори апарату «Полюс-1» або «Полюс-2» встановлюють по поперечній методиці на бокових гомілках або бедрах при перпендикулярному по відношенню до осі кінцівки напрямку магнітних силових ліній різноіменними полюсами один до одного. По продольній методиці їх розташовують у верхній третині бедра і середній третині гомілки при тому ж напрямку магнітних силових ліній. Перші 5-7 процедур проводять, використовуючи перемінне магнітне поле в неперервному режимі, а наступні – застосовуючи пульсуюче в неперервному або переривчастому режимах. Ручка переключення інтенсивності апарату знаходиться в положенні «1-3», тривалість дії на одне поле складає 15-20 хв. Процедури проводять по 5-6 на тиждень, по 15-20 на курс лікування. При патологічних процесах судин верхніх кінцівок чинять аналогічно вищенаведеним методикам для судин нижніх кінцівок. При вказаній патології лікувальний ефект може бути отриманий, хоча і менш виразний, якщо використовувати портативні апарати «Магнітер» або «Полюс-2Д», переміщуючи їх по ходу вражених судин (лабільна методика). Тривалість дії складає 20-30 хв; їх проводять кожного дня, до 20 процедур на курс лікування [1, c. 214].

Вплив на ділянку шлунку

Прямокутний індуктор поверхнею з розмірами 160*55 мм або 175-55 мм (відповідно апарати «Полюс-1» або «Полюс-2») встановлюють над епігастральною ділянкою ( при зміщенні шлунку – на ділянку його проекції на брюшну стінку). Використовують низькочастотне (50 Гц) магнітне поле, режим неперервний, інтенсивність магнітної індукції – 27-35 мТл. Тривалість процедури складає 15-20 хв, на курс лікування призначають 15-20 процедур.

Хворим у ранній термін після резекції шлунку (після 3-4 неділь) магнітотерапію призначають при такому ж розташуванні цілендричного індуктора. Використовують низькочастотне (50 Гц) перемінне магнітне поле в неперервному режимі, напрямок магнітних ліній – перпендикулярно по відношенню до хребта. Інтенсивність магнітної індукції складає 27 мТл; тривалість процедури - 8-10 хв. Процедури проводять 3-4 рази на тиждень, на курс лікування призначають 15-20 процедур. В обох випадках при відсутності стаціонарних апаратів магнітотерапію можна провести, використовуючи портативні апарати «Магнітер» або «МАГ-30» (використовуючи відповідні параметри).

Вплив на ділянку хребта

Цілендричні або прямокутні індуктори (апарати «Полюс-1» або «Полюс-2») встановлюють на облась проекції хребта або паравертибрально на відповідних патологічним поцесам рівнях – шийному, грудному, поясничному або куприковому, звичайно при близькому (до 5-6 см) розташуванні один до одного індукторів – різноіменними полюсами один до одного. Використовують перемінне або пульсуюче магнітне поле (50 Гц) в неперервному режимі, при перпендикулярному по відношенню до хребта розташуванні магнітних силових ліній. Інтенсивність магнітного поля складає 17-35 мТл, тривалість процедури 10-20 хв. На курс лікування призначають 17-20 процедур. При локальних процесах на області хребта, не вимагаючих дії на значні поверхні тіла, можна застосовувати портативні апарати типу «Магнітер» або «МАГ-30» [ 1, c. 216].

Вплив на ділянку суглобів

Цілендричні індуктори (апарати «Полюс-1», «Полюс-2») встановлюють на бокових поверхнях ліктьового, колінного або гомілкового суглобів, на передній і задній зовнішній поверхні плечового та тазостегнового суглобів (поперечна методика) різно іменнимим полюсами один до одного і при перепендикулярному по відношенню до осі кінцівки розташуванню магнітних силових ліній. При захворюванні променевозапясткового суглоба, міжфалангових суглобів пальців кисті або стопи щастіше користуються одним цілендричним або прямокутним індуктором або застосовують портатавні апарати типу «Магнітер» або «МАГ -30-4». Застосовують перемінне або пульсуюче магнітне поле, режим неперервний при інтенсивності магнітного поля від 25 до 50 мТл. Тривалість впливу на одне поле складає 15-20 хв, на 2 або 3 поля – 30-45 хв (при враженні 4-6 суглобів вплив на них чередують по дням). Процедури проводять 5-6 разів на тиждень в кількості 15-25 на курс лікування.

Вплив на ділянки переферичної нервової системи

Прямокутні або цілендричні індуктори встановлюють продольно по ходу нервового стовбура при близькому їх розташуванні (5-6 см) різноіменними полюсами один до одного,деколи один індуктор розташовують відповідний сегмент в області хребта, а другий – на область нервового сплетіння ( при цьому розташування полюсів не має значення). Магнітне поле перемінне, режим неперервний, інтенсивність магнітної індукції складає 12-35 мТл. Тривалість процедури складає 11-15 хв. Процедури проводять 5-6 разів на тиждень в кількості 15-20 на курс лікування.

Хворим, які перенесли операції дискектомії, доцільно вказану вище методику поєднувати з впливом по сегментарній методиці. При порушенні функції згиначів та розгиначів стопи індуктор «N» апарату «Аміт-01»встановлюють на область нижньопоясничного відділу хребта, а «S» - на рухову зону великоберцевого нерва і при описаних вище параметрах магнітного поля впливають на протязі 3-6 хв. Потім, залишаючи індуктор «N» на попередній області, індуктор «S» переміщують на рухову зону малоберцового нерва і впливають ще 3-6 хв. Процедури проводять 4-5 разів на тиждень, на курс призначають 10-15 процедур.

Вплив на ділянку симпатичних вузлів

Прямокутний індуктор встановлюють над областю проекції шийних або поясничних симпатичних вузлів в залежності від локалізації патологічного процесу. Магнітне поле перемінне, режим неперервний. Ручку «Інтенсивність» апарату «Полюс-1» або «Полюс-2» встановлюють відповідно в положення «2-3» або «1-2». Тривалість процедури складає 10 хв, на курс лікування призначають 12-15 прцедур.

Вплив на голову

Прямокутний індуктор торцовою стороною встановлюють над проекцією вогнищ враження в головному мозку: при порушеннях кровопостачання в системі сонних артерій – на лобно-тімяневу або тімяскроневу області, а в системі вертебробазилярних артерій – на потиличну область. Використовують перемінне магнітне поле в неперервному режимі, магнітну індукцію 19-25 мТл. Тривалість впливу на кожне поле коливається від 8 до 15 хв. Процедури проводять 5-6 разів на тижденьв кількості 10-15 на курс лікування. В окремих випадках, при порушенні в стовбурі мозку, цілендричний індуктор апаратів «Полюс-1» або «Полюс-2» розташовують на потиличну область, використовують перемінне низькочастотне магнітне поле в неперервному режимах. При перпендикулярному напрямку магнітних силових ліній по відношенню до осі тіла положення ручки «Інтенсивність» - відповідно «3» або «2». Тривалість процедури складає 12-15 хв. Їх проводять 5-6 разів на тиждень в кількості 10-12 процедур на курс лікування.

Вплив на органи малого тазу жінок

Цілендричний індуктор в залежності від локалізації патологічного процесу встановлюють над нижньою частиною черевної стінки або пахової області. При двухстороньому патологічному процесі користуються двома індукторами, розташованими різноіменними полюсами один до одного при перпендикулярному до осі тіла направленню магнітних силових ліній. Застосовують пульсуюче магнітне поле, режим – неперервний. Ручка «Інтенсивність» знаходится в положенні «3» або «4» при використанні апарата «Полюс-1» і «2-3» - при використанні «Полюс-2». Тривалість процедури складає 15-20 хв. Процедури проводять 5-6 разів на тиждень в кількості 15-17 на курс лікування.

При внутрішньовагінальній методиці після відповідної стандартам дезинфекції порожнинний індуктор поміщають в оброблений спиртом презерватив і вводять у вагінальне зведення відповідно вогнищу враження, фіксуючи ручку індуктора до стегна хворої. Використовують перемінне в неперервному режимі або пульсуюче в переривчастому режимі низькочастотне магнітне поле. Ручку «Інтенсивність» апарату «Полюс-1» встановлюють в положення «3» або «4». Тривалість процедури складає 20 хв. Процедури проводять 5-6 разів на тиждень в кількості 10-12 на курс лікування [1, c. 222].

Вплив на ділянку рани

В залежності від розмірів раненої поверхні цілендричний або прямокутний індуктор встановлюють над її поверхнею (закритою стерильною марлевою салфеткою) з припуском 5 см. Застосовують пульсуюче магнітне поле в переривчастому режимі, магнітна індукція – 35-50 мТл (апарати 2Полюс-1» або «Полюс-2»). Тривалість процедури складає 15-20 хв, на курс лікування призначають 7-10 процедур. Процедуру можна проводити і при наявності повязки, просоченою рідиною із рани. В окремих випадках цієї патології можна використовувати апарат «Магнітер», застосовуючи пульсуюче магнітне поле в неперервному режимі індуктивністю 40 мТл.

Вплив на ділянку пролежня ягодиць

При цій патології можливо використання методики, описаної вище (для впливу на рану), при чому якщо процес розповсюджений, застосовують двухіндукторну методику впливу. При обмежених процесах доцільно застосовувати пульсуюче магнітне поле в імпульсному (12,5 Гц) при амплітудному значенні магнітної індукції 40 мТл, яке створює портативний апарат «Полюс-2Д». Цей апарат робочою поверхнею прикладають до пролежня, відповідним чином обробленому і покритому 2-3 шарами стерильної марлевої повязки, і впливають на протязі 15-20 хв. Процедури проводять кожного дня або через день в кількості 15-20 на курс лікування.

Вплив на ділянку гайморових пазух

Прямокутний індуктор (апарати «Полюс-1» або «Полюс-2») торцовою поверхнею встановлюють над областю гайморової пазухи. Викорисовують пульсуюче магнітне полечастотою 50 Гц в неперервному режимі, при магнітній індукції від 25 до 35 мТл. Тривалість процедури складає 10-12 хв. На курс лікування застосовують 8-15 процедур. При двухсторонніх процесах можливо використовувати 2 прямокутних індуктори одночасно, встановлюючи їх одноіменними полюсами один до одного.

Вплив на ділянку очей

Прямокутний індуктор (апаратів «Полюс-1» або «Полюс-2») торцовою поверхнею встановлюють над ділянкою очей таким чином, щоб хворий торкався закритими повіками з його поверхнею без тиску на око. При необхідності дію можна проводити через марлеву пов`язку. Використовують пульсуюче магнітне поле частотою 50 Гц при положенні «1-2» ручки «Інтенсивність» апарату «Полюс-1» і 17або 25Гц при положенні ручки «Інтенсивність» апарату «Полюс-2». Тривалість процедури складає 8-10 хв, їх призначають 5-6 разів на тиждень. На курс лікування застосовують 8-12 процедур. Перед процедурою або після її закінчення по призначенню лікаря можуть бути закапані необхідні лікарські препарати або закладені мазі в конюктивальний мішечок [1, c. 224].


Висновок

На основі вище виложеного матеріалу можна зробити такі висновки, що магнітотерапія – це метод, за якого на організм людини діють постійними або змінними низькочастотними магнітними полями.

Вплив магнітного поля може здійснюватисьіндуктором-соленоїдом або індуктором-електромагнітом. У разі розміщення в соленоїді таких ділянок тіла, як рука або нога, виникає переважно поздовжня орієнтація великих магістральних судин кінцівок відносно напрямку силових ліній МП. При дії індуктором-електромагнітом можуть спостерігатисьяк поперечні, так і поздовжні орієнтації ділянки судин відносно напряму дії МП. У масі дрібних судин виникають різноманітні крайні й проміжні варіанти орієнтації їх відносно напрямку МП.

Промисловість сирійно виробляє для магнітотерапії апарат «Полюс-1». У комплект апарата входять 5 індукторів електромагнітів: 2 цілендричних, 2 прямокутних і 1 порожнинний. Цілендричні мають одну робочу поверхню, що відповідає площі круга. Найбільша індукція МП прямокутних індукторів знаходиться біля торцевих поверхонь. Глибина індукції МП у тканини за одноіндукторною методикою становить не менш ніж 3-4 см, а за двохіндукторною поперечною методикою – не менш ніж 7-8 см. Максимальна індукція МП при використанні цілендричних індукторів становить не менш ніж 30 мТл. Апарат «Полюс-1» генерує пульсівне ПМП і ЗМП низької частоти (50 Гц). Як пульсівне ПМП, так і ЗМП можна подавати у постійному і переривчастому (2с МП, 2с пауза) режимах. Наявність різних режимів є відчутною перевагою цього апарата. Основним недоліком є відсутність індуктора-соленоїда і невеликі площі індукторів-електромагнітів. Нові вдосконалені апарати «Полюс-101» і «УМ-6» обладнані індукторами соленоїдами різногодіаметра, що дає змогу істотно збільшити обєм тканин, які взаємодіють з МП.

Створено зразок апарата, що генерує ПМП від 2,5 до 10 мТл – «ЭЯ», який дає змогу створити МП у великому обємі соленоїда діаметром 63 см. Опрацьована установка «УМТ-1» для створення МП різної інтенсивності (5-30 мТл) і частоти (від 1 до 100 Гц). Випробовуються апарати біжучого імпульсного МП («ОЛИМП-1» і «Зірка-3») з індукцією МП 0,05-2,5 мТл і частотою посилання імпульсів від 1 до 1000 Гц.

У Румунії багато років використовують апарат «Магнітодіафлюкс», обладнаний двома індукторами-соленоїдами з діаметром 30 і 60 см. В Японії користуються апаратом «Магнетайзер», що є своєрідним кріслом, у яке вмонтовано 5-6 індукторів-електромагнітів, крім них є окремі індуктори для місцевої дії. «Магнетайзер» генерує ЗМП (50 Гц, 40 мТл), вібрацію з частотою до 400 Гц. В Італії експлуатується апарат «Ронефор». Він складається з генератора з програмним керуванням, кушетки для хворого та індуктора-соленоїда(діаметр 60 см, ширина 45 см), що переміщується вздовж кушетки. В апараті «Ренефор» генерується пульсівне МП з індукцією 2,8 мТл.

Нині магнітотерапія знаходить широке застосування для лікуавння різних хвороб. Однак при індустріальному підході лікування місце магнітотерапії серед інших фізіотерапевтичних методів остаточно не визначене. Разом з тим магнітотерапія має деякі переваги перед окремими з них: невелика кількість протипоказань, безпечність і простота виконання процедур. При аутоімунних і запально-дистрофічних процесах з недостатністю глюкокортикоїдної функції кіркової речовини надниркових залоз ефективність магнітотерапії менша, ніж загальновизначених фізіотерапевтичних методів [8, c. 59].


Список використаної літератури

1. Боголюбова В.М. Техника и методики физио-терапевтических процедур: - Москва, 2004.

2. Мухін В.М. Фізична реабілітація: - Київ, 2005.

3. Панасюк Є.М. Загальна фізіотерапія і курортологія. – Львів: Світ, 1990.

4. Пасынков С.П. Физиотерапия – М.: «Медицина», 1980.

5. Самосюк И.З. Физиотерапевтические методы в лечении и медицинской реабилитации больных и инвалидов – К.: «Здоровье», 2004.

6. Соколовський В.С. Лікувальна фізкультура – О.: Одеський державний медичний університет, 2005.

7. Улащик В.С., Лукомский И.В. Общая физиотерапия – Минск: Книжный дом, 2004.

8. Федорів Р.М. Загальна фізіотерапія – Київ: «Здоровя», 2004.