Содержание
Масаж і лікувальна гімнастика при різних захворюваннях хребта
Масаж при шийному і грудному остеохондрозі і радикуліті
Масаж спини
Масаж потиличної частини голови
Масаж спини
Масаж поперекового відділу хребта
Масаж крижового відділу хребта
Масаж ноги (або ніг) на стороні поразки
Масаж при грудному З-образному сколіозі
Масаж шиї і трапецієподібного м'яза
Масаж руки на стороні випирання дуги
Масаж грудей
Масаж при поперековому З-образному сколіозі
Масаж тазової області
Масаж ноги на боці випирання дуги
Масаж при S-подібному сколіозі
Масаж при дегенеративних захворюваннях хребта (спонділезах, спондилоартрити та ін)
Лікувальна фізкультура (ЛФК)
ЛФК при попереково-крижових болях
ЛФК при болях у шийному відділі хребта
Вправа для виправлення порушень постави
Лікувальні ванни і лазня
Як правило, велика частина захворювань хребта піддається консервативному лікуванню, яке включає в себе медикаментозну терапію, фізіотерапію, бальнеотерапію, лікувальну фізкультуру, носіння корсетів і коректорів постави, а також масаж.
Масажні процедури, які використовуються в комплексі з іншими лікувальними засобами, активізують крово- і лімфообіг, покращують трофіку оточуючих хребетний стовп м'яких тканин, харчування міжхребцевих дисків, зменшують і повністю ліквідують дистрофічні явища в хребетних венах, сприяють зміцненню м'язового корсета, попереджають атрофію м'язів. Крім того, завдяки масажу зменшуються болі, обумовлені роздратуванням проводять нервів, поліпшується загальний фізичний і емоційний стан пацієнта. Однак для досягнення позитивного ефекту курси масажу слід проводити регулярно.
При захворюваннях хребта можна використовувати будь-які види лікувального масажу: класичний, сегментарно-рефлекторний, точковий, сполучнотканинний, банковий, апаратний (вакуумний, вібраційний, гідромасаж) та ін.
Вибір виду та методики проведення масажних процедур залежить не тільки від конкретного захворювання, але і від характеру його перебігу, стадії розвитку, а також специфіки дії використовуваних прийомів на організм. Не варто також забувати, що одне і те ж захворювання у різних людей протікає неоднаково. У зв'язку з цим при розробці масажних методик слід враховувати особливості кожного конкретного пацієнта (вік, стать, супутні захворювання).
Зазвичай при проведенні сеансів лікувального масажу використовують такі прийоми класичного масажу, як погладжування, розминання, вижимання, вібрація і розтирання. На їхній вибір впливає конфігурація м'язів на ділянці, призначеній для масування, а також клінічна картина захворювання.
Сеанси масажу рекомендується проводити в підгострий період хвороби. Іноді до них можна приступати і під час загострення захворювання, але тоді перед процедурою ставиться інше завдання - рефлекторно впливати на уражену зону хребта шляхом масування здорових ділянок тіла: грудей, плечей, верхньої частини спини, надплечий та ін. Перші сеанси масажу повинні бути нетривалими і щадними, без використання інтенсивних прийомів впливу, що викликають надмірне напруження м'язів і стають причиною посилення больових відчуттів.
Масаж при даних захворюваннях переслідує такі цілі:
1) зниження больового ефекту в уражених зонах;
2) активізація лімфо-і кровообігу в області спини, шиї і руки, в яку віддає біль;
3) зміцнення м'язів руки за рахунок зниження їх гіпотрофічної;
4) зменшення напруги в м'язах шиї і спини; розм'якшення сполучної тканини шляхом інтенсивного поверхневого погладжування і розминання.
Однак не варто забувати, що сеанси масажу виявляються ефективними лише в тому випадку, коли хвороба знаходиться поза стадією загострення. Тільки в цей період для полегшення стану хворого можна використовувати всі масажні прийоми.
Розробляючи методику масажу для пацієнта, який страждає шийним або грудним остеохондрозом або радикулітом, необхідно враховувати факт наявності у нього супутніх серцево-судинних захворювань (наприклад, гіпертензії або гіпотензії, порушення кровообігу та ін.), а також нервових розладів, обумовлених поразкою потиличних нервів.
масаж лікувальна гімнастика
При виявленні больових ділянок у шийному і грудному відділах хребта масажують паравертебральні зони DI-DVI, СIII-СVII. Однак більш тривалого впливу піддається та область поразки, де больовий ефект сильніше. Не можна обійти увагою і масаж верхніх кінцівок, особливо він необхідний при надмірній напрузі мускулатури спини і при гіпотрофії м'язів рук.
При проведенні сеансів масажу при остеохондрозі і радикуліті використовуються одні і ті ж прийоми. Проте слід враховувати, що радикуліт є неврологічним проявом остеохондрозу, тому всі прийоми слід проводити в щадному режимі.
Методика проведення сеансів масажу при наявності вищеназваних захворювань передбачає масування окремих зон тіла за допомогою різних прийомів. Тривалість перших процедур курсу не повинна перевищувати 5-7 хв, а наступних - 12 хв.
Однак, перш ніж приступити до масування, необхідно домогтися максимального розслаблення м'язів спини, шиї і всього організму, надавши тіла пацієнта найбільш зручне положення, в даному випадку - лежачи на кушетці масажної або сидячи в спеціальному кріслі.
Зазвичай масаж спини при остеохондрозі викликає у пацієнта хворобливі відчуття, причому ця біль здається йому поверхневою. Щоденні сеанси знижують больовий поріг до мінімуму протягом 4-5 днів, крім того, допомагають розслабити надмірно напружену в зоні ураження мускулатуру.
Якщо болю при шийному і грудному остеохондрозі зачіпають лише одну половину спини, першочерговому масування піддається здорова частина задньої поверхні тулуба, коли ж остеохондрозом уражена вся спина (він називається двостороннім), масажувати слід ту частину, де хворобливі відчуття мінімальні.
Сеанс починається з прийняття хворим положення лежачи на животі. Потім проводиться погладжування всієї спини; використовуються такі його види, як прямолінійне і поперемінне погладжування.
Наступний прийом - поздовжнє вижимання, проведене ребром долоні по тим самим лініях, що й погладжування; можна з'єднати поздовжнє вижимання з клювовидною. На стороні найбільшої напруги м'язів бажано провести прийом накочування. Всі описані вище прийоми покликані розслабити мускулатуру спини, не викликавши у пацієнта додаткових больових відчуттів.
Далі проводиться розминка на довгих м'язах спини. Використовуються такі його види, як колоподібне, що виконується подушечкою великого пальця і фалангами зігнутих пальців, і щіпцевідное. Можна також виконати прийом колоподібно, подушечками або буграми великих пальців лівої та правої руки.
Масування найширших м'язів спини передбачає використання таких прийомів, як ординарне розминка, подвійний гриф, подвійне кільцеве, комбіноване та колоподібне розминка підставою долоні.
Особливою опрацювання потребує верхня частина спини, зокрема область лопаток. Спочатку тут виконують погладжування, починаючи від нижньої частини лопаток у напрямку до шиї, потім переходять на надплечья (до трапецієподібним м'язів). Їх погладжують, вичавлюють, розминають, знову погладжують і роблять почергове потряхіваніе. Розминка прилеглих до надплечьях ділянок можна виконувати подушечкою і бугром великого пальця (прямолінійне і колоподібне), подушечками та фалангами чотирьох пальців (колоподібне), а також двома пальцями - великим і вказівним (щіпцевідное).
Не варто забувати про обережність при масажуванні околопозвоночной зони: при виконанні розминань слід враховувати розташування больових точок, виявлених під час попередньої пальпації. Рекомендується поєднувати розминання з погладжуваннями (наприклад, 4-6 розминань, 3-5 погладжувань, потім знову 4-6 розминань і ще раз 3-5 погладжувань, після чого можна перейти до розтирання).
Вплив на міжреберні проміжки передбачає використання таких масажних прийомів, як прямолінійне розтирання, вироблене подушечками пальців поперемінно то однією, то іншою рукою; прямолінійне і колоподібне розтирання, що виконується спочатку подушечками чотирьох пальців, а потім подушечкою великого пальця.
Масажувати шию рекомендується не тільки по задній, але і по бічних поверхнях, дотримуючись особливої обережності. Починають процедуру з погладжувань волосистої частини голови вниз (8-10 разів), потім переходять до поздовжнього витискання (3-5 разів з кожного боку від хребетного стовпа) і розминці (4-6 разів). Зазвичай використовують такі види розминання: ординарне, подвійне кільцеве, колоподібне, вироблене фалангами зігнутих пальців.
За розминання йде розтирання шийних м'язів уздовж хребетного стовпа, виконується даний прийом за допомогою подушечок великих пальців (прямолінійне і колоподібне) та фалангами чотирьох зігнутих пальців (колоподібне). Завершують серію прийомів погладжуванням. Не варто забувати, що шия досить тендітна частина людського організму, тому при проведенні прийомів розминання та розтирання не слід докладати максимум зусиль, як це робиться при масажуванні спини.
Для досягнення більшого ефекту бажано, щоб при масажуванні шия була максимально розслаблена, а голова трохи нахилена вперед. Це дозволить масажиста глибше опрацювати остисті і бічні відростки хребців шийного відділу. Через 5-8 сеансів, коли больові відчуття стануть менше або зникнуть зовсім, можна поєднувати розтирання з поворотами голови в різні боки (амплітуда рухів повинна бути невеликою).