Зміст
стор.
Вступ………………………………………………….
Етичні принципи:
1. Незалежність………………………………………………….
2. Чесність………………………………………………………..
3. Об’єктивність…………………………………………………
4. Професійна компетентність та належна ретельність………
5. Конфіденційність……………………………………………..
6. Професійна поведінка………………………………………...
7. Доброзичливість……………………………………………….
8. Технічні стандарти…………………………………………….
Список використаної літератури………………………………
Вступ
Термін «аудит» в перекладі з латинської означає «слухати», «слухач», тому зміст цього слова вказує на особливу довіру у взаємовідносинах з клієнтом і означає уважність, зацікавленість у справах клієнта, який звернувся до аудитора.
Сьогодні інформація про фінансовий стан будь-якого підприємства цікавить багатьох користувачів: акціонерів, власників, інвесторів, постачальників, покупців, державні контролюючі органи та ін. Причому інтереси користувачів фінансової інформації часто не збігаються, тому необхідною є об’єктивна оцінка фінансової звітності фірми, яку надають аудитори.
Cутність аудиту полягає в перевірці бухгалтерської звітності, обліку, первинних бухгалтерських документів та іншої інформації, що стосується фінансово-господарської діяльності підприємства з метою висловлення думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах і відповідність вимогам законів України та національним положенням бухгалтерського обліку.
Аудитор виступає помічником і захисником свого клієнта і зобов’язаний захищати його інтереси. Але це не означає, що він повинен захищати клієнта у всіх випадках, адже іноді клієнт може допускати протиправні дії і допускати відхилення від норм. В такій ситуації аудитор повинен своєчасно попередити клієнта про незаконність його дій і можливість негативних наслідків. У зв’язку з цим вивчення етичних норм аудиту є нині надзвичайно актуальними.
Але святий обов’язок аудитора - зробити все, що в його силах з метою недопущення відхилень підприємством-клієнтом від законодавства: пояснити, попередити, розказати.
ЕТИЧНІ НОРМИ АУДИТУ
Аудит як вид підприємницької діяльності відносять до інтелектуальної діяльності. У теорії та практиці аудиту важливе місце займає професійна етика аудитора. Вона включає ряд принципів службової поведінки та ставлення до виконання фахових обов'язків, що відповідають вимогам міжнародних нормативів аудиту (МНА 1, § 14—18 "Етика"). Від дотримання цих етичних принципів залежить авторитет фахівця, його професійна придатність виконувати найскладніші завдання, а саме:
1. Незалежність -головна риса професії аудитора. [1] Вона обумовлена тим, що аудитор не є штатним працівником державного органу управління, він не підпорядкований іншим контрольно-ревізійним органам або політичним партіям чи громадським організаціям і не залежить від них. Думка аудитора з фінансових питань не має залежати від гонорару, який виплачується клієнтом.
На незалежність аудитора можуть вплинути такі факти:
-фінансові взаємовідносини з клієнтом (володіння акціями, робота, родичі);
-позики, що надаються чи отримуються клієнтом, посадовою особою чи великим акціонером компанії клієнта;
Тому за Законом аудитору забороняється проведення аудиту на підприємстві:
-якщо він має прямі родинні стосунки з його керівництвом, або є членом керівництва, засновником чи власником підприємства, що перевіряється (філій, дочірніх підприємств). Така вимога передбачена і Законом України "Про аудиторську діяльність" (ст.34), але вона поширюється лише на прямі родинні стосунки з керівництвом підприємства, що перевіряється. Не коригується ця вимога і національними нормативами України з аудиту.
-якщо він має особисті майнові інтереси у об`єкта, що перевіряється ( він володіє акціями даного підприємства, чи є його засновником)
-якщо він там працює ( їхнім штатним працівником, радником по економічних питаннях, скдадає звітність та інше.)
-якщо він працівник або співвласник дочірнього підприємства, філії чи представництва цього підприємства.Тому в таких ситуаціях аудитор змушений або продати акції, частку в статутному капіталі або відмовитись від надання аудиторських послуг.
Згідно з міжнародними нормами аудиту (МНА), економічний аспект професійної незалежності поданий:
·обмеженням видів діяльності;
·регламентацією видів послуг, що надаються одному клієнтові одночасно;
·обмеженням суми винагороди від одного клієнта;
· регламентацією форм діяльності;
· відсутністю фінансового інтересу у справах клієнта;
· забороною отримання товарів і послуг від клієнта.
Закон України "Про аудиторську діяльність" (ст.6, 23, 24) передбачає лише деякі економічні аспекти незалежності:
·обмеження діяльності з надання аудиторських послуг іншими видами робіт, які безпосередньо стосуються надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок або експертиз;
·обмеження загального розміру частки засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами: 30% у статутному фонді;
·заборона проведення перевірки аудитором, що має особисті майнові інтереси, є членом правління, засновником чи власником підприємства, його працівником чи працівником дочірнього підприємства, філії
або представництва.
Наведені в Законі України "Про аудиторську діяльність" економічні аспекти незалежності аудитора обмежені і не враховують вимог міжнародних нормативів. Ці проблеми не регулюються і національними нормативами з аудиту.
Законодавство України потребує коригування з урахуванням світового досвіду щодо правового [6] регулювання відповідальності аудитора, особливо за суттєві спотворення звітності внаслідок обману чи помилки. Так, Закон "Про аудиторську діяльність" містить лише вимогу щодо повідомлення власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки у веденні бухгалтерського обліку і складанні звітності.
2. Чесність. Професійний бухгалтер повинен відвертим та чесним надаючи професійні послуги. Чесність передбачає не просто чесність, а й справедливе ведення справ та правдивість.
3.Об’єктивність. Об’єктивність є поєднанням неупередженості, інтелектуальної чесності та відсутності конфлікту інтересів. Аудитору слід бути справедливим та не дозволяти собі необ’єктивності або упередженості, конфлікту інтересів та впливу інших осіб, які шкодитимуть його об’єктивності. Принцип об’єктивності зобов’язує всіх професійних бухгалтерів бути справедливими, чесними і вільними від конфлікту інтересів.
При виборі ситуацій та методів роботи, на які треба звернути особливу увагу з погляду етичних вимог щодо об’єктивності, слід належним чином розглянути вказані нижче фактори:
1. Професійні бухгалтери стикаються із ситуаціями, коли на них здійснюється тиск, що може знизити об’єктивність аудиторів.
2. Неможливо визначити всі такі ситуації, тому розробляючи стандарти для визначення стосунків, які можуть зашкодити об’єктивності бухгалтера, слід керуватися здоровим глуздом.
3. Слід уникати стосунків, які можуть привести до необ’єктивності чи впливу інших осіб.
4. Аудитори повинні забезпечити дотримання принципу об’єктивності персоналом, що надає професійні послуги .
Аудитори не повинні приймати (або пропонувати) подарунки чи розваги, оскільки це може мати вплив на їхнє професійне судження чи професійне судження осіб, з якими вони ведуть справи.
4. Професійна компетентність та належна ретельність. Аудитору слід виконувати послуги з належною ретельністю, компетентністю та старанністю. Він повинен постійно підтримувати професійні знання та навички на рівні, потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві професійних послуг компетентної особи, яка спирається на сучасні методи роботи, тенденції у практиці, сучасне законодавство.
Вимоги до професійної компетентності аудитора передбачені у ст.12 і 13 Закону України "Про аудиторську діяльність" і відповідних положеннях Аудиторської палати про сертифікацію аудиторів та ліцензування аудиторської діяльності. Від міжнародної практики ці вимоги відрізняються тим, що передбачають підтвердження професійної компетентності шляхом повторної сертифікації аудиторів через кожні 5 років. У зарубіжних країнах це забезпечується обов'язковим навчанням (стажуванням) протягом трьох років за навчальною програмою не менше 120 годин. Тривалість стажування встановлюється залежно від базової освіти (економічної, технічної, гуманітарної тощо) та вимог кваліфікаційного іспиту.
Якщо аудитор не має необхідної компетенції для надання професійних послуг, то він може звернутися за технічними консультаціями до експертів, наприклад, інших аудиторів, юристів, інженерів, геологів, оцінювачів та інше. Але користуючись їхніми послугами, аудитор повинен вжити всіх заходів, для забезпечення того, щоб таким фахівцям були відомі етичні вимоги.
Аудитор повинен постійно підтримувати рівень своєї компетентності: вивчати закони, стандарти, інструкції, набувати досвіду роботи.
Професійну компетентність можна поділити на дві різні фази:
а)досягнення професійної компетентності.
Типова модель здобуття кваліфікації професійного бухгалтера (за Кодексом етики) полягає в тому, що він повинен отримати загальну освіту, за якою повинна йти спеціальна освіта, навчання та складання іспитів за фахом, а також термін роботи за спеціальністю.
В Україні критерії відповідності кваліфікації аудитора відповідають цим вимогам. Так, відподно до ЗУ «Про аудиторську діяльність» аудиторами можуть бути особи, що мають сертифікат аудитора. Право на отримання сертифікату мають особи з вищою освітою (не нижче рівня магістра та спеціаліста), стаж роботи не менше 3 років підряд та склали іспит, що підтверджують достатність їх знань та вміння використати знання на практиці.