регистрация / вход

Отруєння грибами та медикаментами

Реферат на тему: “Отруєння грибами та медикаментами” ПЛАН Вступ 1. Отруєння медикаментами · клініка · діагностика · лікування Отруєння грибами · клінічні ознаки

Реферат на тему:

“Отруєння грибами та медикаментами”

ПЛАН

Вступ

1. Отруєння медикаментами

· клініка

· діагностика

· лікування

2. Отруєння грибами

· клінічні ознаки

· перша медична допомога

· основні періоди отруєння

Список використаної літератури

Вступ

Як правило отруєння грибами та медикаментами підпадають під різновид гострих отруєнь. Гострі отруєння виникають при потраплянні в організм людини хімічної речовини в кількості, здатній викликати порушення життєво важливих функцій і створити загрозу життю. Результат гострих отруєнь залежить від вчасно початої інтенсивної медичної допомоги. Кількість випадків хімічних отруєнь останнім часом значно зросла. Це пов'язано з ширшим застосуванням хімічних речовин у промисловості, сільському господарстві, побуті.

Попадання токсичної речовини в організм можливе через рот (пероральна.отруєння), через дихальні шляхи (інгаляційне отруєння), через шкіру (перкутанне отруєння), після ін'єкції токсичної дози ліків (ін'єкційне отруєння), при введенні токсичних речовин у різні порожнини організму (пряму кишку, сечовий міхур, піхву).

Найчастіші побутові отруєння, що поділяються на випадкові, коли помилково прийнятий отруйний хімічний препарат (рідина від комах, ліки для зовнішнього застосування); суїцид- навмисний прийом отруйної речовини з метою самогубства; алкогольні інтоксикації при передозуванні спиртних напоїв.

Часто отруєння настають при самолікуванні снодійними, абортивними та іншими ліками. Дітей спокушає яскраве упакування і солодке покриття деяких препаратів. У лікувальній установі отруєння можуть бути при передозуванні ліків або невірному їх застосуванні.

Розглянемо особливості клініки та лікування отруєнь медикаментами та грибами.

1. Отруєння медикаментами

У цивілізованих країнах ці отруєння становлять основну причину (65 – 70 %) госпіталізацій хворих у токсикологічні відділення. Потерпілі вживають снодійні, наркотики, антидепресанти, антигістамінні, гіпотензивні засоби та ін. Причини отруєнь - суїцидальні спроби, наркоманії, токсикоманії та передозування ліків у зв'язку з все більш напруженим ритмом сучасного життя.

Клініка отруєння проявляється в основному синдромом токсичного ураження центральної нервової системи. Розрізняють періоди засинання, поверхневого сну та коми. В залежності від наявності розладів інших органів та систем кома може бути неускладненою та ускладненою. Найчастіші ускладнення спостерігаються зі сторони дихальної системи: пригнічення дихального центру, обструкція дихальних шляхів коренем язика, шлунковим вмістом та харкотинням, пневмонії.

У 15 - 20 % випадків важкі отруєння ускладнюються екзотоксичним шоком. Особливістю цього шоку є дисциркуляторні порушення з застоєм крові в малому колі кровообігу, токсичним ураженням міокарду та зниженням енергетичного обміну організму.

Для клінічної діагностики виду отруєння важливо розпитати родичів потерпілого та виявити упаковки з-під спожитих ліків. Важливу інформацію можна отримати, оцінюючи розмір зіниць потерпілого. Найменші, з макове зернятко, зіниці у хворих з отруєням наркотиками. Різко звужені - при отруєннях снодійними та седативними. Дещо розширені - після споживання нейролептиків, клофеліну, антидепресантів. Широкі, на всю райдужну оболонку - при отруєннях атропіновмісними речовинами.

Лікування хворих в токсикологічному відділенні включає:

- очищення шлунково-кишкового тракту ( промивання шлунка, кишечника, ентеросорбція, проносні), часто повторне,

- корекцію гемодинамічних порушень шляхом проведення інфузійної терапії та медикаментозної регуляції тонусу судин (симпатоміметиками чи симпатолітиками),

- застосування форсованого діурезу. У хворих із отруєнями барбітуратами для більш ефективного виведення токсинів з організму доцільно проводити злужуючий форсований діурез: в комплекс інфузійної терапії включити 4% розчин гідрокарбонату натрію в об'ємі 400 - 600 мл,

- забезпечення адекватного дихання. Хворих в глибокій комі слід заінтубувати і вентилювати дихальним апаратом до відновлення самостійного дихання. Таку ШВЛ іноді необхідно проводити багато діб,

- антидотну терапію. У потерпілих з отруєннями наркотичними аналгетиками застосовують антидот: налоксон ( ). Отруєння холіно- чи симпатолітиками та холіно- чи симпатоміметиками лікують фармакологічними антагоністами.

Не можна призначати хворим у стані медикаментозної коми центральні аналептики ( кордіамін, бемегрід, кофеїн, цититон, лобелін ) оскільки вони викликають феномен “обкрадання” клітин мозку киснем і збільшують його гіпоксичне ураження!,

- екстракорпоральні методи детоксикації: гемосорбцію, плазмаферез, гемодіалізну терапію,

- антибіотикотерапію та симптоматичне лікування.

2. Отруєння грибами

Гриби поділяються на їстівні і неїстівні (отруйні). З великої розмаїтості їстівних грибів у їжу вживають близько 60 видів. Деякі гриби можна вважати умовно їстівними, тобто отруйні речовини в них знищуються при відповідній обробці. Вживання в їжу без спеціальної обробки умовно їстівних грибів може викликати симптоми гострого гастроентериту. Строчки без термічної обробки можуть викликати смертельне отруєння, але після 20-хвилинного відварювання отруйна речовина переходить у відвар, і гриби стають їстівними. їх можна сушити: отруйні речовини інактивуються киснем. Інші види подібних грибів використовуються тільки в засоленому вигляді.

Безумовно, отруйними і неїстівними грибами є ті, у яких отруйні властивості не зникають при обробці будь-якими способами, тобто при вживанні в їжу вони завжди викликають отруєння. До отруйних грибів відносяться: бліда поганка, мухомор червоний, мухомор зелений, мухомор пантерний, опеньок несправжній, сатанинський гриб. При вживанні їх в організм попадають надзвичайно токсичні хімічні спопуюл, що призводять до найтяжкої інтоксикації. Для отруєння досить з'їсти невелику частинку гриба.

Клінічні ознаки . Симптоми гострого отруєння виявляються через 4-8 год. після вживання у їжу цих грибів. З'являються сильні спазматичні болі по всьому животі, нудота, неспинна блювота, пронос, іноді з кров'ю, головний біль, запаморочення, шум у вухах, холодний піт, слино- і сльозотеча. Порушується діяльність серця. Падає артеріальний тиск. Хворі загальмовані, байдужі. Наростає печінково-ниркова недостатність, з'являється жовтяничне забарвлення шкіри. Особливо важко переносять отруєння грибами діти і старші люди.

Перша медична допомога до прибуття лікаря . Головне завдання - вивести токсини з організму, для чого потрібно негайно приступити до промивання шлунково-кишкового тракту водою (10-12 л) кімнатної температури. Після промивання усередину дають адсорбенти (водяну суспензію активованого вугілля, ентеро-сорб), сольове проносне. Постраждалий потребує негайної госпіталізації.

На Землі ростуть гриби їстівні, умовно їстівні та отруйні. Отруйні гриби можуть викликати ураження центральної нервової ситеми ( нейротропні ), печінки та нирок (гепато-нефротропні), шлунково-кишкового тракту (гастро-ентеротропні) - за А.I.Локаєм ( 1968 ).

Найгрізніше отруєння виникає при споживанні блідої поганки. Отрута цього гриба (фаллотоксини, аманітатоксини) не руйнується при кулінарній обробці, її неможливо виявити побутовими способами. Летальність при важких отруєннях сягає 80%.

Особливістю отруєнь блідою поганкою є тривалий латентний період . З часу вживання грибів до перших клінічних ознак отруєння проходить 6 - 12 і більше годин. (Всі ж інші - умовно їстівні гриби - проявляють свою токсичну дію набагато раніше - через 1 - 2 години).

По завершенню латентного періоду на фоні начебто повного благополуччя у хворих виникають нудота, блювання “фонтаном” та проноси.

Настає другий період перебігу хвороби - гастроентероколітичний . Збільшується в розмірах печінка, в правому підребер'ї з'являється біль. Для хворих характерна загальна слабість, затьмареність свідомості. Тривають диспептичні розлади, випорожнення набувають слизо-водяного вигляду. За добу хворі втрачають до 4 л рідини. На відміну від харчових токсикоінфекцій, для отруєнь грибами не характерна висока температура тіла.

Третій період отруєння - гепато-нефротоксичний. Через 2 - 3 доби у хворих розвивається клінічна картина печінкової та ниркової недостатності: гепатаргія з порушенням свідомості, жовтяницею, шлунково-кишковими кровотечами та печінковим запахом з рота. Високого рівня сягають трансамінази ( АСТ, АЛТ ). Приєднюється оліго - та анурія. Невдовзі хворий втрачає притомність, печінка різко зменшується в розмірах (гепатаргія), що свідчить про несприятливий перебіг захворювання.

Четвертий період - виздоровлення. Проявляється поступовим регресом клінічних проявів та нормалізацією лабораторних показників протягом декількох тижнів. Спостерігається у небагатьох хворих, які споживали невелику кількість грибів.

Враховуючи важкість перебігу захворювання та високу летальність, дуже важливим є його попередження. Грибники завжди повинні вміти розпізнати бліду поганку з - поміж інших грибів. Бліда поганка - пластинчатий гриб з шапинкою біло - зеленуватого, зеленого чи оливкого кольору. Пластинки білі, не прирослі до ніжки. Ніжка гриба у нижній частині потовщена, у вигляді цибулини, яка огорнута білою мантією (піхвою). У верхній частині ніжки, під шапинкою, звисає біле кільце.

Лікування хворих.

Проводиться тільки у стаціонарі! Воно включає в себе:

- промивання шлунка, кишечника, проведення ентеросорбції та вживання солевого проносного,

- інфузійну терапію для відновлення дефіциту води та солей,

- гепатотропну терапію (ліпоєва кислота чи ліпамід, по 1000 - 2000 мг - до 100 таблеток у добу; концентровані розчини глюкози; глюкокортикоїди - до 40 мг дексаметазону в добу; карсил в дозі 50 мг/кг),

- вітамінотерапію: вітаміни гр. В, ацетат альфа - токоферолу ( віт. Є) в дозі 50 мг/кг,

- пеніциліна натрієву сіль (до 1 млн ОД на кг маси тіла в добу),

- екстракорпоральні методи детоксикації (плазмаферез, гемосорбція, підключення печінки чи селезінки свині), які доцільно застосовувати якнайшвидше,

- дренування грудного лімфатичного протоку, яке сприяє виділенню токсичної лімфи у цих хворих та зменшенню інтоксикації організму.

Висновки

Клініка отруєння медикаментами проявляється в основному синдромом токсичного ураження центральної нервової системи. . В залежності від наявності розладів інших органів та систем кома може бути неускладненою та ускладненою. Найчастіші ускладнення спостерігаються зі сторони дихальної системи: пригнічення дихального центру, обструкція дихальних шляхів коренем язика, шлунковим вмістом та харкотинням, пневмонії.

Симптоми гострого отруєння грибами виявляються через 4-8 год. після вживання у їжу цих грибів. З'являються сильні спазматичні болі по всьому животі, нудота, неспинна блювота, пронос, іноді з кров'ю, головний біль, запаморочення, шум у вухах, холодний піт, слино- і сльозотеча. Порушується діяльність серця. Падає артеріальний тиск. Хворі загальмовані, байдужі. Наростає печінково-ниркова недостатність, з'являється жовтяничне забарвлення шкіри. Особливо важко переносять отруєння грибами діти і старші люди.

Принципи надання першої медичної допомоги при гострих отруєннях:

1. Негайне виведення отрути з організму.

2. Нейтралізація отрути протиотрутою (антидотом).

3. Підтримка основних функцій організму. Конкретні заходи залежать від шляху попадання отруйних речовин в організм.

При попаданні токсичних речовин через рот до прибуття лікаря необхідно провести наступні заходи:

1.Механічне видалення отрути. Промити шлунок через зонд (7-10 л води кімнатної температури з однократним прийомом 300-500 мл). Викликати блювоту, дати сольові проносні засоби (магнію сульфат, натрію сульфат, карловарську сіль). Спорожнити кишківник за допомогою сифонної клізми.

2.Хімічне руйнування і нейтралізація отрути.

3.Адсорбція (хімічне зв'язування) отрути. Для цієї мети застосовують активоване вугілля, 5-6 таблеток з водою, білу глину, обволікаючі засоби (крохмаль).

При попаданні отруйних речовин на шкіру необхідно: уражені ділянки шкіри обмити проточною водою; отруту знешкодити хімічним реактивом, тобто нейтралізувати кислоту чи луг. При інгаляційних отруєннях насамперед необхідно винести потерпілого на свіже повітря, відкрити вікно. При попаданні отруйних речовин у порожнинні органи (пряму кишку, сечовий міхур, піхву) роблять їхнє промивання кип'яченою водою.

Список використаної літератури

1. Андрієнко В.І. Обережно: ліки! – К., 2002

2. Отруєння продуктами харчування. – К., 1980.

3. Перша допомога при отруєнні грибами. – М., 1988.

4. Гігієна. Підручник / За ред. Семчишиної В.І. – К., 2004.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий