Методика складання кошторису видатків бюджетних установ та аналіз його виконання

Загальні поняття формування кошторису бюджетних установ. Бюджетна класифікація: призначення та зміст доходів і видатків. Основні принципи та порядок фінансування бюджетних установ. Методика складання проекту кошторису бюджетної установи, аналіз видатків.

Вступ

Актуальність дослідження. Становлення ринкових відносин в Україні зумовлює удосконалення механізмів управління бюджетними установами. Бюджетні установи та організації забезпечують виконання покладених на державу функції. Місією суб’єктів господарювання бюджетної сфери є задоволення соціальних, культурних та інших потреб суспільства. Діяльність цих установ фінансується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, які надаються їм безповоротно. Виникає об’єктивна необхідність ефективного управління рухом бюджетних коштів та майна, придбаного за їхній рахунок.

Управлінські рішення є дієвими лише при чіткому плануванні, раціональній організації системи бухгалтерського обліку, оперативному контролі та здійсненні факторного аналізу. Для забезпечення цільового та ефективного використання бюджетних коштів особливе значення має налагодження системи бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Це питання набирає більшої значущості в процесі наближення національної системи бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів обліку та звітності.

Кошторис бюджетних установ є складовою місцевого бюджету бюджетної системи країни. Тому актуальним завданням бюджетної системи є удосконалення механізму формування та реалізації кошторису бюджетних установ. Важливу роль в управлінні діяльністю бюджетних установ відіграють раціональна організація та методика обліку й аналізу результатів виконання кошторису.

Значний вклад в теорію та методології бюджетного планування внесли О.І. Барановський, Л.М. Безгубенко, Й.М. Безкид, С.А. Буковинський, О.Д. Василик, І.І. Гейдор, Л.П. Гордєєв, І.І. Дьяков, Н.І. Деркач, А.О. Єпіфанов, О.П. Кириленко, В.І. Кравченко, Н.А. Кузьменко, І.О. Мітюков, В.М. Опарін, Л.Н. Павлова, К.В. Павлюк, В.М. Радіонова, В.М. Федосов, В.В. Шокун, С.І. Юрій та інші українські науковці.

Питанню обліку та аналізу доходів та витрат кошторису бюджетних установ присвячені праці Атамаса П.Й., Голікова В.І., Гуцайлюк Л.П., Джоги Р.Т., Зіміної І.А., Іванечко Ю., Канєвої І.Т., Матвєєвої В.О., Сідень О.І., Ткаченко І.Т., Сопка В., Фатєєва М.В., інших.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вчених, слід відзначити, що проблема пошуку нових підходів до формування кошторисів бюджетних установ в умовах стрімких ринкових перетворень та обмеженості фінансових ресурсів потребує подальшого науково-практичного дослідження. В значній мірі це зумовлено трансформаційними процесами в Україні, направленими на досягнення міжнародних стандартів економічної діяльності.

Це зумовило вибір теми магістерської роботи, її актуальність, цільову спрямованість і структуру. Метою магістерської роботи є дослідження методики складання кошторису видатків бюджетних установ, обліку та аналізу результатів його виконання.

Реалізація мети роботи зумовила необхідність вирішення таких завдань:

1. ознайомитися з загальними поняттями формування кошторису бюджетних установ.

2. вивчити бюджетну класифікацію: призначення та зміст доходів і видатків.

3. дослідити основні принципи та порядок фінансування бюджетних установ.

4. визначити нормативно-правове регулювання формування кошторису бюджетних установ, обліку та результатів виконання.

5. надати організаційно-економічну характеристику бюджетної установи та описати постановку обліку.

6. розкрити методику складання проекту кошторису бюджетної установи.

7. охарактеризувати порядок розгляду і затвердження кошторису бюджетної установи.

8. дослідити економічну класифікацію видатків та її роль в бюджетному обліку.

9. розкрити суть касових і фактичних видатків та їх роль у виконанні кошторису бюджетних організацій.

10. розкрити загальну методику аналізу виконання кошторису

11. провести аналіз видатків загального та спеціального фондів

Об’єктом дослідження є процес управління формуванням та реалізацією кошторису бюджетних установ.

Предметом дослідження є організація та методологія складання кошторису бюджетної установи, система обліку та аналізу його виконання.

Суб’єктом дослідження обрано Іванківський територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, що перебуває у підпорядкуванні Іванківського Управлінні праці та соціального захисту населення.

Теоретичну основу роботи складають фундаментальні положення теорії фінансів, обліку, економічного аналізу, а також праці вітчизняних і зарубіжних вчених та спеціалістів-практиків з питань фінансового планування, обліку, економічного аналізу виконання кошторису бюджетних установ.

Практична цінність дослідження полягає у науково-практичному обґрунтуванні вдосконалення механізму формування та виконання кошторису Іванківського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян.


1 . Теоретичні основи формування кошторису бюджетних установ

1.1 Загальні поняття формування кошторису бюджетних установ

Існують архівні свідчення про те, що в Росії вже у 1645 році застосовувалися як міські, так і загальні кошториси витрат, але якихось визначених правил їх складання не було. Не існувало і звітності про виконання кошторисів. Прикази збирали гроші, витрачали їх, решта – залишалась у їх розпорядженні на наступні періоди. При дефіциті грошей їх могли позичити в іншого приказу. Оприлюднення, розголошення даних про стан фінансових справ приказу не допускалось.

З 1802 року, після створення Міністерства фінансів, стали складати розпис доходів і витрат на підставі кошторисів міністерств. Але ж знову таки загальних (єдиних) правил складання таких кошторисів не існувало.

У 1811 році видано «Наказ Міністерству фінансів», в основу його покладено «План фінансів», відповідно до якого витрати поділялися на необхідні, корисні, надмірні, зайві та некорисні. Згідно з цим наказом міністерства подавали до 15 листопада до Міністерства фінансів кошторис за глиною формою. Міністерство фінансів складало зведений кошторис, який подавало у Державну Раду, а остання – на затвердження государеві. Фінансові справи держави були таємницею. Недоліки діючих правил довели державні фінанси до хаотичного стану. Тоді Міністерство фінансів відрядило спеціальну комісію для вивчення бюджетної справи у країнах Західної Європи. Результатом такого вивчення стали підготовлені комісією і затверджені Міністерством фінансів «Правила складання, розгляду, затвердження і виконання державного розпису» від 22.05.1862 року. Ці правила передбачали складання кошторисів для всіх управлінь за єдиною методикою з обов’язковим обґрунтуванням необхідності тих або інших статей витрат і сум; розмежування постійних і тимчасових витрат; спеціалізацію витрат за основними напрямками; порівняння кошторисних показників зі звітними показниками минулого року. Пізніше було прийнято доповнення до цих правил, яке передбачало суворе дотримання розподілу доходів і витрат на параграфи і етапи, що застосовуються і до цього часу.

Бюджетні правила 1906 року дали право міністерствам перекладати попередній розгляд кошторисів на комісії Державної Думи і Державної Ради. Усі зміни або нові асигнування на виникаючі потреби були можливі лише після прийняття відповідного закону. Якщо розпис не затверджувався, то залишався у силі розпис попереднього року.

У становленні розвитку бюджетного обліку в радянський період можна виділити такі етапи:

· 1917–1938 рр. бюджетний облік ведеться за простою схемою відповідно до трьох планів рахунків: а) для обліку операцій з виконання кошторису витрат за бюджетом; б) для обліку операцій з позабюджетними коштами; в) для обліку операцій в нестатутних підсобних господарствах. Облік регламентувався «Інструкцією з рахівництва і звітності для урядових адміністративних установ (1923 рік), «Інструкцією з ведення обліку за простою системою» (1927 рік), «Інструкцією про бухгалтерський облік за простою системою в установах, що знаходяться на Державному бюджеті СРСР» (1932 РІК);

· 1939–1955 рр. – запроваджується подвійна система обліку. У 1938 році затверджується «Інструкція про бухгалтерський облік за подвійною системою обліку в установах, що знаходяться на державному і місцевих бюджетах» та «Інструкція про бухгалтерський облік (за простою системою) в установах, що знаходяться на державному і місцевих бюджетах». Перша передбачала роздільний облік виконання кошторису за бюджетом і позабюджетними коштами, операцій щодо капітальних вкладень і підсобних господарств на госпрозрахунку. У цьому ж році затверджений єдиний план рахунків для обліку виконання кошторисів. Підсобні господарства повинні були користуватися планами рахунків відповідних галузей народного господарства. У зв’язку з цим бюджетні установи стали складати і подавати два окремі баланси. Таким чином у країні було створено єдину систему бюджетного обліку;

· 1955–1987 рр. – вперше в СРСР у 1955 році затверджується Міністерством фінансів «Положення про бухгалтерську звітність і баланси в установах і організаціях, що знаходяться на Державному бюджеті СРСР», видано нові інструкції з бухгалтерського обліку за подвійною і простою системами. Для установ, які ведуть облік за подвійною системою, затверджений єдиний план рахунків, вони стали складати один баланс з виконання кошторису витрат. У 1958 році Міністерство фінансів затверджує «Методичні вказівки з бухгалтерського обліку в централізованих бухгалтеріях бюджетних установ». Пізніше було розроблено облікові регістри для машинної обробки облікової інформації.

Період 1988–1999 рр. – охоплює останні радянські і перші пострадянські роки. Розвиток бюджетного обліку в цей час характеризується:

· Централізацією і децентралізацією обліку

· Широким використанням сучасних обчислювальних машин для обробки облікової та економічної інформації

· Переведення бюджетних установ на подвійну систему обліку

· Принциповою переробкою нормативних актів з організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах

· Обліком показників комерційної діяльності бюджетних установ і позабюджетних джерел їх фінансування

· Інтеграцією обліку, фінансової та планово-економічної роботи в централізованих бухгалтеріях.

· Відновленням установ державного казначейства.

З 2000 року починається новий період в розвитку бюджетного обліку, який визначається:

· Впровадженням нового плану рахунків бюджетного обліку в бюджетних установах

· Впровадженням нових облікових регістрів і форм звітності

· Будовою балансу за принципом «нетто» тощо.

Історія розвитку бюджетного обліку тісно пов’язана з історією органів казначейства. Адже виконання бюджету Російської імперії, контроль за надходженням і витрачанням коштів у країні традиційно здійснювалися казначейськими установами. Головне казначейство – у Петербурзі, губернські – у губерніях, повітові – у повітах. Казначейства – виконавчі органи. Вони збирають, зберігають, пересилають державні доходи, здійснюють платежі, продають гербові марки, папери, видають свідоцтва на право торгівлі тощо. З 1862 року казначейства пересилають готівку до Держбанку, а – 1896 році досягнуто злиття касової готівки казначейства та обігової готівки Держбанку.

Після 1917 року на базі установ казначейства були створені прибутково-видаткові каси Народного Комісаріату Фінансів, які з середини 20-х рр. підпорядковувалися Держбанкові.

Історія повторюється. У період становлення ринкової економіки бюджетні кошти були розпорошенні у значній кількості комерційних банків, внаслідок чого облік і контроль за їх витрачанням фактично було втрачено. Саме тому й виникла необхідність відтворення органів держказначейства і створення єдиної системи обліку надходження і витрачання бюджетних коштів, що й здійснено у Російській Федерації відповідно до Указу Президента РФ від 08.12.1992 року, а в Україні – починаючи з 1997 року (відповідно до Постанови КМУ і НБУ від 14.01.1997 року №13)

Процедуру складання, затвердження та виконання кошторису бюджетних установ затверджено Постановою Кабінету Міністрів України 28 лютого 2002 року №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ». У цьому Порядку передбачено послідовність дій при затвердженні кошторису. Фінансування установ без затвердженого в установленому порядку кошторису забороняється.

Установи, які утримуються за рахунок коштів бюджетів, для забезпечення своєї діяльності і виконання покладених на них функцій, складають кошторис, який є важливим інструментом формування, управління й контролю фінансової політики бюджетної установи. [8]

Розроблення кошторису бюджетної установи спрямоване на розв’язання двох основних завдань:

· Визначення обсягу доходів і видатків, пов’язаних із діяльністю окремих структурних одиниць та підрозділів установи

· Забезпечення покриття видатків фінансовими ресурсами із різних джерел

Кошторис доходів та видатків бюджетної установи – основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. [18, ст. 115]

Бюджетне призначення – це повноваження, яке надано головному розпоряднику коштів бюджету Бюджетним кодексом України, Законом України про Державний бюджет, постановою Верховної Ради АР Крим, рішеннями місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження, яке дозволяє Мінфіну, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету [18, ст. 118].

Бюджетне асигнування – це повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою у ході виконання бюджету. [18, ст. 120].

Враховуючи наявність двох фондів у бюджетах – загального та спеціального, а також необхідність посилення контролю за витрачанням бюджетних ресурсів та їх економією, було визнано за доцільне скасувати позабюджетні фонди бюджетних установ і запровадити, відповідно, дві складові частини, кошторису, див. Рис. 1.1.1 «Складові кошторису»:

Складові кошторису

Загальний фонд
Спеціальний фонд

Рис. 1.1.1. «Складові кошторису»

Загальний фонд включає обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій.

У спеціальний фонд входить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою певних функцій.

Разом з кошторисом затверджують також план асигнувань.

План асигнувань загального фонду бюджету – це помісячний розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у загальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує упродовж року взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів.

План спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) (далі – план спеціального фонду) – це помісячний розподіл бюджетних асигнувань (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), затверджених у спеціальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує протягом року взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів, в розрізі доходів за кодами класифікації доходів бюджету.

План використання бюджетних коштів – це розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, за повною економічною класифікацією видатків та класифікацією кредитування бюджету.

Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду.

Установи мають право брати бюджетні зобов’язання та витрачати бюджетні кошти на цілі і в межах, установлених кошторисами і планами асигнувань, планами спеціального фонду.

Бюджетне зобов’язання – будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладання договору, придбання товару, послуги чи виконання інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі упродовж цього самого періоду або у майбутньому.

Для програм та заходів, які здійснюються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надають розпорядникам бюджетних коштів.

Розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та видатки з бюджету.

Одержувачі бюджетних коштів – це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної станови, які одержують безпосередньо через розпорядників кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання державних цільових програм та надання послуг. Одержувачі витрачають бюджетні кошти відповідно до плану використання бюджетних коштів.

Кошторис доходів і видатків усі установи складають на календарний рік. Він затверджується керівником відповідної вище поставленої організації не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого здійснюється фінансування установи.

Одночасно з кошторисом на затвердження вище поставленої організації подається штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, які формуються за рахунок спеціальних чи інших позабюджетних коштів.

У разі коли Верховною Радою України не буде затверджено Державний бюджет України до 02 грудня року, який передує тому, на який складено бюджет, і згідно із статтею 28 Закону України «Про бюджетну систему України» (512–12) приймається закон про порядок фінансування поточних витрат до затвердження Державного бюджету України, по кожній установі повинні бути розроблені і затверджені керівником вищестоящої організації тимчасові кошториси доходів і видатків на І квартал, а в разі потреби на ІІ і наступні квартали (залежно від терміну затвердження відповідних бюджетів) [1, ст. 189]

1.2 Види та структура кошторису бюджетної установи

На відміну від практики попередніх років, з 2000 року в Україні є два види кошторисів: індивідуальні та зведені, що складаються відповідно до бюджетної класифікації. Вони різняться рівнем узагальнення інформації про доходи та видатки бюджетних установ.

Установа, незалежно від того, веде вона облік самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань (загального фонду та спеціального фонду), за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією).

Враховуючи цю вимогу, бюджетні установи, що ведуть облік самостійно, індивідуальні кошториси подають своїй вище поставленій організації, а установи, які обслуговуються в централізованій бухгалтерії, індивідуальні кошториси надають безпосередньо в централізовану бухгалтерію.

Зведені кошториси і плани асигнувань (загального фонду та спеціального фонду) – це зведення показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів бюджету нижчого рівня, що складають головний розпорядник, розпорядник вищого рівня для подання їх Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам та органам Державного казначейства.

Зведені кошториси не затверджують.

Оскільки кошторис – це план доходів і видатків бюджетної установи, то сама форма документа складається з двох частин: дохідної і видаткової.

Залежно від джерел утворення доходи бюджетної установи поділяються на два види:

· Доходи загального фонду бюджету

· Доходи спеціального фонду бюджету

Доходи загального фонду – це держані кошти, що надійшли на рахунок бюджетної установи із загального фонду державного або місцевого бюджету для її утримання. Їх ще називають асигнуваннями (фінансуванням) з державного бюджету.

Доходи спеціального фонду – це надходження від плати за послуги, що надають бюджетні установи згідно із законодавством України, а також кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, благодійні внески, гранти та подарунки. Перелік доходів спеціального фонду визначає Кабінет Міністрів України.

У ході складання і затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не планують.

Дохідна частина спеціального фонду проекту кошторису формується на підставі індивідуальних розрахунків доходів і платежів та відрахувань до бюджету, які складаються за кожним джерелом доходів. За основу цих розрахунків беруть показники обсягів надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники та розмір плати в розрахунку за одиницю показника, який встановлюють відповідно до законодавства. На підставі перелічених показників визначають суму доходів на плановий період за кожним джерелом доходів з помісячним розподілом та урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначають доходи планового періоду, обов’язково повинен ураховуватися рівень їхнього фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує плановому. Показники наводять в обсязі, зазначеному в формі розвитку, і вони повинні вповні відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

У видатковій частині кошторису доходів і видатків установи зазначають загальну суму витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації, а також із встановленням витрат, фінансування яких планується за рахунок бюджетних асигнувань і за рахунок надходжень із спеціального фонду. При цьому у розрахунках по кожній статті витрат крім потреби в коштах на покриття затрат поточного року передбачаються асигнування на покриття заборгованості установи за минулий рік, визначеної на підставі даних річної бухгалтерської звітності і підтвердженої відповідними розрахунками та обґрунтуваннями.

Передбачені у видатковій частині єдиного кошторису асигнування повинні забезпечувати 100-відсоткове фінансування витрат установи. Зокрема, чисельність працівників установи, яка пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути повністю забезпечена фондом заробітної плати виходячи з розміру не тих посадових окладів, що склались на момент складання кошторису, а з урахуванням коефіцієнтів їх підвищення протягом планового року (у зв’язку з прогнозуванням відповідних темпів інфляції, прийняттям тих чи інших законодавчих актів щодо змін умов оплати праці працівників окремих галузей соціально-культурної сфери тощо). Зазначені коефіцієнти підвищення заробітної плати по кожному фактору окремо повинні доводитися відповідними фінансовими органами до головних розпорядників кредитів після затвердження бюджетів, за рахунок яких здійснюється їх фінансування. Головні розпорядники кредитів включають ці показники до лімітних довідок про витрати з бюджету, які вони надсилають кожній підвідомчій установі.

У разі невиконання зазначеної умови керівники відповідних органів, зазначених у відповідних пунктах Положення про складання кошторису, не мають права затверджувати штатний розпис установи.

Виходячи з необхідності забезпечення фінансування тих чи інших витрат згідно з установленими нормами і нормативами, в аналогічному порядку повинні визначатися під час формування кошторису й інші показники роботи установи, на підставі яких визначаються суми відповідних витрат.

Видатки установи за рахунок бюджетних коштів передбачаються відповідно до законодавства, а також нормативних документів, що визначають порядок формування окремих статей витрат кошторису. Кожна стаття обов’язково обґрунтовується відповідними розрахунками.

Розрахунки витрат за кожною статтею позабюджетних коштів здійснюються з урахуванням особливостей діяльності установи, яка надає платні послуги.

Якщо під час планування установою спеціального фонду кошторису планові доходи перевищують планові видатки, розраховані на реалізацію заходів спеціального призначення відповідно до законодавства, установа повинна передбачити спрямування зазначених коштів на пріоритетні заходи, які необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. Оскільки такі видатки планують за рахунок надходжень із спеціального фонду, їх передбачають у кошторисі за спеціальним фондом.

1.3 Основні принципи, порядок фінансування бюджетних установ та система розпорядників бюджетних коштів

Відповідно до законодавства діяльність бюджетних установ здійснюється за рахунок коштів, що надходять з бюджету, і додаткових доходів, отримання яких дозволенне чинним законодавством України.

Під бюджетним фінансуванням розуміють безповоротне, безвідплатне виділення коштів з державного або місцевого бюджету в розпорядження керівників установ на витрати, передбачені бюджетом.

Здійснення операцій за видатками державного бюджету через органи Державного казначейства обов’язкове для всіх розпорядників його коштів. При казначейській формі виконання державного бюджету розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства.

Фінансування та оплата витрат проводяться органами Державного казначейства за наявності відомостей про територіальне розташування мережі установ, підприємств і організацій на відповідній території та на підставі затверджених кошторисів доходів і видатків. Кошторис бюджетної установи є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільовий напрямок і щоквартальний розподіл її коштів.

У місячний термін після затвердження державного бюджету України головні розпорядники коштів подають до Державного казначейства України зведений кошторис доходів і видатків за підвідомчими установами за територіями, загальна сума якого повинна відповідати сумам розпису доходів і видатків державного бюджету, затвердженого Міністерством фінансів.

Розпорядники коштів другого ступеня подають зведений кошторис доходів і видатків для підвідомчих установ і територій (місто, район) до територіальних управлінь Державного казначейства, де його звіряють з розписом видатків, одержаних від Державного казначейства.

Розпорядники коштів третього ступеня подають затверджені кошториси доходів і видатків до відповідних відділень Державного казначейства, де їхні дані звіряють з даними розписів видатків, доведеними вище поставленими органами Державного казначейства.

Бюджетні установи одержують фінансування з державного або місцевих бюджетів.

Незалежно від джерел покриття видатків бюджетних установ фінансування здійснюється на підставі таких принципів:

· Плановості

· Цільового спрямування коштів

· Безповоротності та безвідплатності

· Ефективного використання коштів

· Оптимального поєднання власних, кредитних і бюджетних джерел

· Додержання режиму економії та постійного контролю за їхнім використанням

1. Принцип плановості означає, що фінансування здійснюється у межах асигнувань, передбачених кошторисом доходів і витрат бюджетної установи та планом асигнувань. Разом з тим, дотримуючись цього принципу фінансування, необхідно мати на увазі, що бюджетне фінансування не можна зараховувати до заходів планового характеру. Фінансування бюджетних організацій здійснюється залежно від виробничої необхідності. Наприклад, навчальні заклади фінансуються з урахуванням фактично діючої мережі навчальних закладів і наявності контингенту учнів, установи охорони здоров'я – залежно від кількості лікарень, поліклінік, амбулаторій, кількість ліжок тощо.

2. Принцип цільового спрямування коштів полягає у тому, що кошти плануються та використовуються на суворо визначені цілі та заходи відповідно до затверджених кошторисів та планів асигнувань. Тобто одержані бюджетною установою кошти для виплати заробітної плати повинні використовуватися виключно на ці потреби, а не витрачатися на придбання товарно-матеріальних цінностей.

3. Принцип безповоротності та безвідплатності фінансування державних витрат – це надання коштів без прямого їхнього відшкодування. Ці суми надходять у повне розпорядження бюджетних установ і використовуються на відшкодування витрат, передбачених кошторисом. Непряме відшкодування полягає в матеріальному прирості основних фондів для виробничої та невиробничої сфер, перспективна підготовка кадрів для суспільства тощо.

4. Принцип ефективного використання коштів має на меті одержання суспільно необхідного результату за мінімальних витрат фінансових ресурсів. Практичне здійснення цього принципу супроводжується вдосконаленням форм і методів оперативного управління виробничою та фінансовою діяльністю бюджетних установ, розроблення додаткових важелів і стимулів, спрямованих на скорочення витрат.

5. Принцип оптимального поєднання власних та бюджетних джерел полягає у тому, що під час вирішення питання про бюджетне або відомче фінансування бюджетних установ враховують наявність власних коштів бюджетних установ. Цей принцип використовується як на покриття поточних витрат, так і на фінансування капітальних вкладень.

6. Принцип постійного контролю під час фінансування державних витрат діє на усіх ділянках здійснення виробничих, господарських і фінансових операцій. Контроль дає можливість викрити недоліки й помилки у діяльності, вжити заходів до їхнього усунення, а також надає зустрічну інформацію для перспективного і поточного планування державних витрат як під час визначення цільового спрямування коштів, так і під час визначення їхнього обсягу.

Дотримання вищезгаданих принципів бюджетного фінансування сприяє зміцненню фінансово-бюджетної дисципліни бюджетними установами, а також підвищенню ефективності використання бюджетних коштів.

Фінансування установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, здійснюється безпосередньо через розпорядників бюджетних коштів.

Залежно від ступеня підпорядкованості та від обсягу наданих прав, повноважень, відповідальності та обов’язків вони розподіляються на: Рис. 1.3.2.

1. головних розпорядників бюджетних коштів

2. розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (нижчі розпорядники)

До головних розпорядників бюджетних коштів належать: міністри і керівники інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють фінансування згідно з державним бюджетом, керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій, а також органів місцевого самоврядування, які здійснюють фінансування згідно з місцевими бюджетами.

Розпорядниками бюджетів нижчого рівня є розпорядники, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику, розпоряднику вищого рівня і/або діяльність яких координується через нього. До них відносяться керівники установ та організацій, що мають підвідомчі установи та одержують кошти з бюджету на здійснення витрат своєї установи і також на витрати підвідомчих установ.

Виходячи з цього нижчі розпорядники коштів залежно від обсягу наданих їм прав поділяються на:

- розпорядники бюджетних коштів другого ступеня

- розпорядники бюджетних кошів третього ступеня

Розпорядники бюджетних коштів другого ступеня є керівники установ, які одержують кошти від головних розпорядників на здійснення витрат цієї установи і для розподілу між підвідомчими установами та організаціями. Розпорядниками бюджетних коштів третього ступеня є керівники установ, які одержують бюджетні кошти тільки на витрати цієї установи.

Головні розпорядники у порівнянні з нижчими розпорядниками наділені найбільшими правами, обов’язками і відповідно несуть більшу відповідальність:

- розглядають і затверджують кошториси і плани асигнувань підвідомчої їм установи

- складають зведені кошториси в цілому по міністерству, відомству, управлінню, відділу

- здійснюють в установленому порядку перерозподіл отриманих асигнувань між розпорядниками коштів нижчого рівня

- здійснюють постійну перевірку законності та ефективності використання бюджетних коштів підвідомчими їм установами

- несуть відповідальність за виконання кошторису, не тільки відомства в цілому, а й усіх підвідомчих їм установ

- здійснюють контроль за ефективністю використання бюджетних коштів і станом обліку і звітності в цих установах.

Нижчі розпорядники другого ступеню, які мають підвідомчу мережу, одержують бюджетні кошти від головних розпорядників, як на здійснення витрат по своїй установі, так і для переказу підвідомчим установам. Вони несуть відповідальність за використання бюджетних асигнувань перед головним розпорядником. Що стосується розпорядників третього ступеня, які не мають у своєму підпорядкуванні підвідомчих установ, вони одержують бюджетні кошти від вищого розпорядника тільки на утримання своєї установи. Вони не користуються правилом подальшого перерозподілу бюджетних коштів.


1.4 Порядок фінансування бюджетної організації через органи ДКУ

Бюджетні установи, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету, фінансуються за другою формою – через органи Державного казначейства, яким в установах Національного банку та уповноважених установах комерційних банків, визначених Кабінетом Міністрів України та Національним банком України, відкриваються єдині казначейські рахунки відповідно до наказу Головного управління Державного казначейства України.

У перспективі органи Державного казначейства виконуватимуть функції бюджетного банку.

Єдиний казначейський рахунок – це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства в установах банків, на які зараховуються податки, збори та інші обов’язкові платежі державного бюджету і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності, які виконали або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів, та оплачуються інші видатки бюджетних установ як у безготівковому порядку, так і готівкою. [41, ст. 38]

При фінансуванні розпорядників бюджетних коштів через територіальні органи Державного казначейства всі поточні рахунки бюджетних установ в уповноважених банках закриваються і в свою чергу їм в органах Державного казначейства відкриваються реєстраційні рахунки, кількість яких у конкретного розпорядника коштів залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації.

Реєстраційний рахунок – це рахунок, що відкритий в органах Державного казначейства розпорядникам коштів для обліку їх видатків.

Для відкриття реєстраційних рахунків у відповідних органах Державного казначейства на кожного розпорядника коштів заводяться особові справи.

Розпорядники коштів подають до органів Державного казначейства такі документи: [15, ст. 23–27]

· заяву на відкриття рахунка в системі органів Державного казначейства, підписану керівником установи і головним бухгалтером;

· довідку про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України із зазначенням ідентифікаційного коду;

· копію затвердженого положення або статуту про установу, підприємство, організацію, засвідчену вищестоящою установою чи нотаріусом;

· доведений до розпорядника коштів поквартальний обсяг асигнувань, що передбачений у бюджеті України, з розподілом по розділах, главах, параграфах і статтях бюджетної класифікації;

· затверджений кошторис доходів і видатків із поквартальним розподілом;

· картку із зразками підписів осіб, які мають юридичне право розпоряджатися коштами, що знаходяться на рахунку установи, і підписувати платіжні та інші розрахункові документи, а також зі зразком відтиску печатки;

· звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи на дату закриття фінансування на поточні бюджетні рахунки в установі уповноваженого банку.

При відкритті реєстраційних рахунків кожному рахунку присвоюється відповідний номер, у якому перші шість знаків – код функціональної класифікації видатків, наступні три знаки – код відомчої класифікації видатків, а наступні п’ять знаків – код отримувача бюджетних коштів.

Через дробову риску проставляється код коштів:

· 0 – кошти загального фонду державного бюджету;

· 1 – спеціальні кошти;

· 2 – кошти за виконання окремих доручень;

· 3 – депозитні суми;

· 4 – інші власні надходження;

· 5 – субвенції, отримані з бюджетів інших рівнів;

· 6 – інші кошти спеціального фонду, що надходять згідно з розподілом вищих розпорядників коштів;

· 7 – інші кошти спеціального фонду, зараховані безпосередньо на рахунки установи.

У випадку зміни адреси установи та органу Державного казначейства розпорядник коштів надає витяг з його особової картки.

Відкриттю реєстраційних рахунків передує укладання договорів, що регулюють відносини між органами державного казначейства та розпорядником коштів. Договір має стандартну форму і містить такі розділи: предмет договору; права та обов’язки сторін; порядок вирішення суперечних питань; строки дії договору, порядок його зміни і припинення; інші умови; юридичні адреси.

Реєстраційні рахунки відкриваються в розрізі розділів бюджетної класифікації на один бюджетний рік і щорічно поновлюються. Відкриття реєстраційних рахунків стає здійсненим фактом після письмового повідомлення про це розпорядника коштів. [54, ст. 25–26]

При зміні юридичної адреси розпорядник коштів повинен протягом одного тижня повідомити про зазначені зміни відповідні органи Державного казначейства. В разі, якщо змінюється й адміністративно-територіальна підпорядкованість розпорядника коштів, реєстраційний рахунок в органах Державного казначейства за старим місцем знаходження закривається. При цьому розпоряднику коштів надається витяг із особової картки, в якому фіксується інформація щодо підсумкового результату проведених бюджетною установою видатків. Витяг подається в органи Державного казначейства за новою адресою, після чого між розпорядником коштів та органом Державного казначейства укладається договір на розрахункове обслуговування.

Оплата видатків розпорядників бюджетних коштів здійснюється органами Державного казначейства України з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників шляхом проведення платежів з цих рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України.

Оплата рахунків розпорядників коштів бюджету здійснюється лише за наявності в обліку органів Державного казначейства їх зобов’язань та (або) фінансових зобов’язань та залишків коштів на рахунках розпорядників.

Підставою для оплати видатків є платіжні доручення розпорядників коштів та документи, які підтверджують цільове направлення коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, акти виконаних робіт тощо).

Органи Державного казначейства приймають від розпорядників бюджетних коштів платіжні доручення і підтверджуючі документи:

· за загальним фондом – відповідно до кошторисних призначень, помісячних планів асигнувань, зареєстрованих зобов’язань та в межах залишку коштів на рахунку за певним кодом економічної класифікації видатків;

· за спеціальним фондом – в межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків, залишків кошторисних призначень та зареєстрованих зобов’язань.

Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства України у двох примірниках, на першому з яких ставляться відбиток печатки та підписи відповідальних осіб установи. Дата платіжного доручення повинна відповідати даті його фактичного подання або даті наступного дня, якщо документи надійшли після операційного часу.

З метою забезпечення попереднього контролю за витрачанням коштів державного бюджету документи, які підтверджують необхідність проведення оплати рахунка, перевіряються відносно доцільності та ефективності витрат. Суми, які підлягають перерахуванню, звіряються з кошторисом доходів і видатків установи, з залишками невикористаних асигнувань за кодами економічної класифікації.

Оформлення розрахункових документів на оплату здійснюється відповідним управлінням (відділом) Державного казначейства в день їх надходження.

Відмітка про дозвіл на проведення оплати ставиться на першому екземплярі прийнятих платіжних доручень у вигляді відтиску штампа казначея. У випадках, коли доцільність проведення оплати рахунка викликає сумнів, строк надання дозволу на оплату може бути продовжений. Розрахункові документи, які підтверджують необхідність оплати рахунків, до здійснення оплати залишаються в органі Державного казначейства. Підготовлені платіжні доручення надаються в уповноважений банк у вигляді електронних розрахункових документів в системі «клієнт-банк».


2. Методика складання та облік виконання кошторису видатків бюджетної установи (Іванківський територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян)

2.1 Організаційно-економічна характеристика бюджетної установи Іванківського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян

Іванківським Управлінням праці та соціального захисту населення Іванківської РДА з 01 січня 1989 року було створено районне відділення соціальної допомоги. На той час відділення надавало послуги одиноким непрацездатним громадянам пенсійного віку, через відділення оплачувалися гарячі обіди для малозабезпечених громадян, а також виплачувалася допомога рідним, які оформляли опіку над громадянином пенсійного віку, який не міг сам себе обслуговувати.

З 08 червня 2001 року, згідно Розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області «Про утворення територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян» та на підставі статті 23 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» і на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1995 року №136 «Про вдосконалення управління у сфері соціального захисту населення» було утворено на базі районного відділення соціальної допомоги Управління праці та соціального захисту населення територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян.

З того часу Іванківський територіальний центр є підпорядкованою структурою Іванківського Управління праці та соціального захисту населення, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із своїм найменуванням, штампи та бланки.

Територіальний центр утворився для здійснення соціального обслуговування та надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, та проживають на території Іванківського району, в умовах стаціонарного, тимчасового або денного перебування.

Іванківський територіальний центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці, актами інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, провадить свою діяльність на принципах адресності та індивідуального підходу, доступності та відкритості, добровільного вибору отримання чи відмови від надання соціальних послуг, гуманності, комплексності, максимальної ефективності використання бюджетних та позабюджетних коштів, законності, соціальної справедливості, забезпечення конфіденційності, дотримання стандартів якості, відповідальності за дотримання етичних і правових норм.

На соціальне обслуговування (надання соціальних послуг) в територіальному центрі мають право:

– громадяни похилого віку, інваліди (які досягли 18-річного віку), хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому МОЗ;

– громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення, нижчий ніж встановлений законом прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

До складу Іванківського районного територіального центру входять такі структурні підрозділи:

– відділення соціальної допомоги вдома – було створено 08 червня 2001 року

– стаціонарне відділення для постійного або тимчасового проживання на 25 койко-ліжок – створене 28 жовтня 2008 року, згідно рішення Іванківської районної ради від 21.12.2007 року №V-13/300.

– відділення організації надання адресної натуральної допомоги та реалізації соціальних програм створене для надання соціально побутових послуг, до якого входять:

а) перукарня – функціонує з 08 червня 2001 року

б) швейна майстерня по дрібному ремонту верхнього одягу – 01 січня 2003 року.

Також певний час функціонувала майстерня по ремонту взуття.

Іванківський територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян постійно проводить обстеження матеріально-побутових умов інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та праці, одиноких непрацездатних громадян з метою виявлення їх потреб та надання конкретної допомоги. Соціальними робітниками відділення соціальної допомоги обслуговується 738 чоловік в 52-ох населених пунктах. Ними надаються безкоштовні різні види соціально-побутових, комунальних та медико-соціальних послуг непрацездатним громадянам.

У відділенні організації надання адресної натуральної допомоги та реалізації соціальних програм на постійному обліку знаходиться 780 чоловік. Ці люди уже звично користуються безкоштовними послугами перукарні та швейної майстерні.

У стаціонарному відділенні для тимчасового або постійного проживання одиноких непрацездатних громадян та інвалідів на обслуговуванні знаходяться 25 одиноких малозабезпечених громадян, які там проживають.

Окрім цього, відділення соціальної допомоги може приймати на обслуговування непрацездатних громадян, які мають працездатних дітей, або родичів, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані їх утримувати, але не можуть з поважної причини здійснювати за ними догляд (проживають в іншому населеному пункті, за станом здоров'я або через територіальну віддаленість не можуть надавати допомогу батькам, знаходяться у відрядженні, на лікуванні та інше). У таких випадках непрацездатні громадяни, які отримують пенсію в мінімальних розмірах, обслуговуються безплатно, а ті з них, які отримують пенсію в розмірі більшому від мінімальної, вносять плату в розмірі 5 відсотків від одержуваної пенсії.

В рамках реалізації районної програми «Турбота «надається матеріальну допомогу солдатським вдовам, неповним сім'ям, одиноким пристарілим громадянам.

В Іванківському територіальному центрі соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, згідно штатного розпису до 01 січня 2007 року працювало 66 працівників. З них у відділенні соціальної допомоги – 55 чоловік, у відділенні соціально – побутової реабілітації працюють перукар, швачка та 9 чоловік – адміністрація територіального центру. З 01 січня 2007 року було збільшено чисельності штатних одиниць соціальних робітників у кількості 15 чоловік, згідно рішення Іванківської районної ради від 25 липня 2006 року №V – 3/63, в зв’язку із збільшенням громадян, які потребують стороннього догляду та за клопотаннями селищної та сільських рад. А з 05 червня 2008 року, в зв’язку з створення при Іванівському територіальному центрі стаціонарного відділення було набрано додатково 14 штатних одиниць. І тому станом на 01 січня 2010 року та згідно штатного розпису Іванківський територіальний центр налічує 95 штатних одиниць.

На даний момент Іванківський районний територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян здійснює свою діяльність, згідно з Положенням про Іванківський районний територіальний центр затвердженого Іванківською РДА від 11.05.2010 року, умовами якого передбачено затвердження Іванківському територіальному центру штатного розпису управлінням праці та соціального захисту населення. Територіальний центр очолює директор, який також призначається на посаду та звільняється з посади начальником Управління праці та соціального захисту населення, ліцензії про професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг (комплекс соціальних послуг: соціально-побутові, психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні, соціально-економічні, юридичні, з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями, інформаційні) від 24 грудня 2009 року та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 11 травня 2010 року.

Іванківський територіальний центр утримується за рахунок коштів місцевого бюджету та також благодійних пожертвувань окремих громадян, підприємств, установ. Є розпорядниками коштів нижчого рівня – третього.

Згідно довідки Головного управління статистики (дод. Б.5.) №282872, юридична та фактична адреса Іванківського територіального центру – 07200, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вулиця Івана Проскури, 13.

Код ЄДРПОУ – 22202951. Організаційно-правова форма господарювання – державна організація (установа, заклад). Форма власності – державна власність.

Вид діяльності – надання соціальної допомоги без забезпечення проживання.

Телефон: 0–4591–5–32–44 (директор), 0–4591–5–32–44 (головний бухгалтер). Підпорядкованість – Іванківській районній державній адміністрації, Іванківському Управлінню праці та соціального захисту населення. Реєстраційний рахунок – в ГУДК у Київській області №35419001000746 – КФК 91204 «Територіальні центри та відділення соціальної допомоги» (МФО – 821018).

Посадовим особам Іванківського територіального центру, яким було надано право розпоряджатися коштами і майном та підписувати розрахункові документи є:

- з правом першого підпису: директор Іванківського територіального центру – Смовж С.В.

- з правом другого підпису: головний бухгалтер – Григоренко Л.В.

Власні надходження установи формуються за рахунок надходжень від внесення плати в розмірі 5% одержуваної пенсії непрацездатних громадян, які мають дітей, як передбачено пунктом 13 Типового положення про відділення соціальної допомоги вдома, затвердженого наказом Міністерством соціального захисту України від 01.04.1997 року №44.

Інші джерела власних надходжень установи формуються за рахунок надходжень 75% пенсії підопічних Іванківського територіального центру, які знаходяться на обслуговуванні в стаціонарному відділені. Перерахування коштів за іншими джерелами власних надходжень на рахунок спеціального фонду проводиться Управлінням Пенсійного фонду в Іванківському районі, згідно заяв про перерахування різниці між сумою призначеної пенсії та пенсією, що виплачується відповідно до частини І статті 48 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 75%.

Власні надходження зараховуються на спеціальні рахунки, відкриті установою в Управлінні державного казначейства в Іванківському районі.

2.2 Загальні вимоги до складання проекту кошторису видатків, планування витрат в кошторисі, порядок розгляду та затвердження кошторису бюджетної установи

Форми документів (кошторису, планів асигнувань, лімітної довідки, штатного розпису тощо), що застосовуються під час виконання бюджету, затверджено наказом Міністерства фінансів України за №57 від 28.01.2002 року.

Кошториси доходів і видатків складають перед початком бюджетного року усі установи на наступний бюджетний період, на які планують видатки.

Планування кошторису доходів і видатків здійснюється на підставі результаті економічних розрахунків. Здебільшого цим займаються економісти, використовуючи показники звітності, яка складається за результатами діяльності розпорядників бюджетних коштів. Враховуючи потреби установи та норми видатків на її утримання.

Складання і затвердження кошторису, як зазначалося вище, починається із розроблення проекту кошторису доходів і видатків бюджетною установою. Цей документ містить приблизні показники, оскільки остаточні будуть визначення після погодження проекту кошторису із розпорядником вищого рівня.

Підставою для складання проектів кошторисів є відомості про граничні обсяги видатків бюджету загального фонду проекту відповідного бюджету (державного або місцевих) на наступний рік. Ці відомості головним розпорядникам доводять Мінфін, Міністерство фінансів АР Крим, місцеві фінансові органи.

Для правильного та своєчасного складання проектів кошторисів головні розпорядники:

· Встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їхнього складання

· Розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні додержуватися відповідно до законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків бюджету у проектах кошторисів

· Забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що виконуються безпосередньо головні розпорядники.

Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків з бюджету, правильності їхнього розподілу відповідно до економічної класифікації видатків, повноти надходження доходів, дотримання чинних ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів.

На підставі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подають Мінфіну, Міністерству фінансів АР Крим, місцевим фінансовим органам для включення до проектів відповідних бюджетів.

Бюджетний запит – документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний рік.

Розглянемо подання бюджетного запиту на 2008 рік по Іванківському територіальному центру.

Складання бюджетного запиту по Іванківському територіальному центру проводиться на підставі вхідного листа від Головного управління праці та соціального захисту населення, який зобов’язує подати пропозиції з розрахунками та обґрунтуваннями про розмір фінансування витрат на утримання установи, пояснюючу записку до них та терміни подання.

Для того, щоб розрахувати потребу в коштах на заробітну плату працівників установи спочатку доводиться районним фінансовим відділом розміри мінімальної заробітної плати на 2008 рік. Виходячи з цього розраховуються тарифні оклади за Єдиною тарифною сіткою, з урахуванням обов’язкових та заохочувальних доплат, матеріальної допомоги на оздоровлення та премії, згідно колективного договору та відповідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України №308/519 від 05.10.2005 р. «Про впорядкування умов оплати працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення «та постанови КМУ від 30.08.2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі ЄТС, розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ бюджетної сфери», таб. №2.2.1

Таблиця 2.2.1. «Розрахунок показників заробітної плати на 2008 рік»

Посада Тарифний розряд Коефіцієнт Матеріальна допомога на оздоровлення З урахування підвищення Доплати Премія Всього
З 1 січня – 515 гривень З 1 квітня – 525 гривень З 1 жовтня – 545 гривень З 1 грудня – 605 гривень 50% 15% 12% 33,3%
Директор

7

1 2,83 1507 4372 8914 3084 1712 9041 х х х 28630
Продовження таблиці №2.2.1
Заступник директора 85% від директора 1 х 1281 3716 7577 2621 1455 7684 х х х 24334
Головний бухгалтера 90% від д директора 1 х 1356 3935 8023 2776 1541 8134 х х х 25765
Бухгалтер 10 1 1,66 883 2565 5229 1809 1004 5303 х х х 16793
Техпрац 1 1 1 532 1545 3150 1090 605 х х 758 2305 7680
Водій 1 2 1 533 3090 6300 2180 1210 6390 х х х 19703
Перукар 3 1 1,12 596 1730 3528 1221 678 3579 х х х 11332
Швея 5 1 1,24 660 1916 3906 1352 750 3962 х х х 12546
Інспектор по кадрам 1 6 1,3 692 2009 4095 1417 786 4153 х х х 13152
Соціальний працівник І категорія 4 10 1,66 883 2565 5229 1809 1004 5303 х х х 16793
Соціальні робітники 65 6 1,3 44996 130552 266175 92105 51122 х 80993 х 87877 753820
Сторож 3 1 1 1597 4635 9450 3270 1815 9585 х х х 30352
Всього х х х х х х х х х х х х 960900

Для того, щоб розрахувати суму нарахування на заробітну плату: 960900 гривень (заробітну плату) *36,2 (загальна сума процентів, що нараховуються до загальнообов’язкових фондів)/100 = 347800 гривень.

Для розрахунку потреби коштів на продукти харчування для стаціонарного відділення враховується кількість підопічних та норма витрат на одного чоловіка в день, тобто 25 чоловік * 20 гривень (приблизна норма витрат на одного чоловіка в день)*280 календарних днів (так як стаціонарне відділення планується відкрити у квітні місяці) = 140000 гривень. Щоб розрахувати потребу по енергоносіях установі доводяться ліміти використання газу, води, електроенергії на рік Іванківською районною державною адміністрацією та приблизну ціну на них, таб. 2.2.2.

Вода – 5,73 (ціна за 1 кубічний метр)*1570 (ліміт на водопостачання) = 9000 гривень

Газ природній – 1,06 (ціна за 1 кубічний метр) * 19900 (ліміт по газопостачанню) = 21000 гривень

Електроенергія – 0,04 (ціна за 1 кВт/ годину) * 253500 (ліміт по електроенергії) = 10500 гривень.

А для всіх інших видатків установи на наступний рік враховуються фактичні видатки за 2007 рік та наявна потреба в цих коштах, таб. №2.2.3.

Таблиця 2.2.2. «Ліміти споживання газу, води, електроенергії на 2008 рік по Іванківському територіальному центру»

січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень Всього
Газ 3,5 3,5 2,4 1,8 - - - - - 2,0 3,2 3,5 19,9
Електроенергія 40,4 40,4 30,4 20,2 12,2 5,1 2,1 2,1 12,3 20,4 33,4 34,5 253,5
Вода 0,14 0,13 0,13 0,13 0,13 0,13 0,13 0,13 0,13 0,13 0,13 0,13 1,57

Таблиця 2.2.3. «Планування коштів на 2008 рік по кодам видатків»

КЕКВ Найменування витрат за тимчасовою класифікацією видатків Фактичні витрати у розрізі статей за 2007 рік Проект на 2008 рік Відхилення
1131 Предмети, матеріали, обладнання та інвентар 5200 93000 878000
1132 Медикаменти та перев’язувальні матеріали х 20000 20000
1133 Продукти харчування х 140000 140000
1134 М'який інвентар та обмундирування х 73000 73000
1135 Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів 14683,78 45000 30316,22
1137 Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання 11844,50 80000 68155,50
1138 Послуги зв'язку 824,72 1900 1075,28
1139 Оплата інших послуг та інші видатки 1667,87 8000 6332,13
1140 Видатки на відрядження 975 1800 825
1343 Інші поточні трансферти 8583,95 35000 26416,05
2110 Придбання обладнання і предметів х 30000 30000
2130 Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація 49000 300000 251000

Після обрахунків та заповнення форм бюджетного запиту, його передають в Головне управління праці та соціального захисту населення для розгляду та затвердження.

На підставі даних про граничні обсяги видатків на наступний рік і отриманих інструктивних матеріалів від розпорядників і нормативних документів бюджетні установи починають складання проектів кошторисів.

Термін розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюють головні розпорядники так, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені як бюджетні запити.

Проекти кошторисів складають усі установи на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який планують видатки з бюджету. У разі коли установи утворені не з початку року, кошториси складають і затверджують для кожної установи з часу її утворення до кінця бюджетного року в загальному порядку.

У проектах кошторисів, у частині надходжень зазначають планові обсяги, які передбачається спрямувати на видатки з бюджету із загального та спеціального фондів бюджетів, а також планові обсяги позик, які надійдуть до спеціального фонду кошторису. Під час складання та затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не планують. Складання кошторисів передбачає використання відповідних кодів бюджетної класифікації. Бюджетна класифікація передбачає присвоєння кодів усім доходам і видатків бюджетних установ.

Використовуючи коди, що передбачені бюджетною класифікацією, головний бухгалтер бюджетної установи контролює правильність надходження та витрачання коштів відповідно до кошторису доходів і видатків. Кошториси доходів і видатків складають та затверджують із зазначенням коду органу державної влади, що виділяє кошти (КВК), коду програмної класифікації видатків (КПК) або тимчасової функціональної класифікації (для установ місцевих бюджетів) за КЕКВ (коди економічної класифікації видатків).

Після затвердження державного та місцевих бюджетів проекти зведених кошторисів узгоджують з показниками цих бюджетів.

Показники видатків або надання кредитів з бюджету, що включають до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.

Видатки бюджетних установ складають із:

· Витрат на поточне утримання установи (поточні видатки)

· Витрат на капітальні вкладення (капітальні видатки)

· Нерозподілених

· Кредитування з вирахуванням погашення

Поточні видатки, своєю чергою, складаються із адміністративно-господарських і операційних витрат

Адміністративно-господарські витрати – це витрати на утримання управлінського, господарського і допоміжного персоналу, на відрядження, придбання інвентарю, оплату комунальних послуг тощо.

Операційні витрати – це витрати, пов’язані із основною діяльністю установи (витрати на заробітну плату працівникам, на медикаменти, продукти харчування у стаціонарне відділення тощо).

Планування витрат в кошторисі відображається на підставі встановлених норм витрат і діючої мережі установи.

Метод нормування видатків є основним у розрахунку видатків на поточне утримання бюджетних установ і дає змогу порівняти потреби однотипних бюджетних установ. Нормування видатків передбачає однакове задоволення потреб споріднених установ і принцип цільового використання грошових коштів, які надаються їм із бюджету. Водночас цей метод розрахунку видатків уможливлює контроль за виконанням кошторису доходів і видатків.

Норма бюджетних видатків – це обсяг витрат (у натуральній чи вартісній величині), установлений згідно з основними показниками діяльності установи.

Під час формування видатків бюджетною установою враховуються такі показники:

1. мережа бюджетних установ та їхній контингент, тобто оперативно-виробничі показники діяльності установи (ліжок в стаціонарному відділенні, кількість підопічних)

2. норми бюджетних витрат на розрахункову одиницю (одного підопічного, ліжко або ліжко-день у стаціонарному відділенні).

Сума видатків бюджетної установи визначається як добуток розрахункових одиниць на норму видатків, своєю чергою, кількість розрахункових одиниць визначають на підставі даних з мережі і контингенту бюджетних установ.

Норми затрат встановлюють за однорідними видатками і однотипними установами. Залежно від того, в яких одиницях вимірювання відображають норми, вирізняють дві основні групи норм: матеріальні (натуральні) і грошові (вартісні).

Матеріальні норми витрат (у натуральному вираженні) відображають витрати матеріальних ресурсів (у кількісному вираженні) на одиницю вимірювання витрат: (склад і кількість продуктів харчування на 1 підопічного, кількість електроенергії на освітлення 1м2 площі стаціонарного відділення, норми витрат паливно-мастильних матеріалів тощо).

Грошова норма є матеріальною нормою, переведеною в грошове вираження на підставі встановлених тарифів. Наприклад, кількість ліжко-днів в стаціонарному відділенні, помножена на встановлену норму витрат на одне ліжко, – це витрати на споживання у стаціонарному відділенні. Грошова норма також диференціюється за видами затрат.

Розглядаючи грошову норму, необхідно виділити поняття – бюджетна норма. Якщо грошова норма відображає усю суму грошових затрат на розрахункову одиницю, то бюджетна норма відображає ту частку видатків, яка покривається за рахунок бюджетних коштів.

Грошові норми поділяють залежно від:

1. методу побудови

· індивідуальні

· комбіновані

· укрупнені

2. органу встановлення

· обов’язкові

· розрахункові

Індивідуальні норми відображають затрати за окремим видом видатків на розрахункову одиницю. Наприклад, норма харчування на одного підопічного. Ці норми застосовують переважно для складання індивідуальних кошторисів доходів і видатків бюджетних установ.

Комбіновані норми – показують суму затрат загалом за видом видатків на розрахункову одиницю. Наприклад, норма всіх видатків за видом «оплата комунальних послуг та енергоносіїв» на територіальний центр або стаціонарне відділення. Ця норма відображає загальну суму видатків на оплату теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електроенергії та природного газу. Комбіновані норми застосовують у зведеному плануванні.

Укрупненні норми – відображають усю суму затрат на розрахункову одиницю. Наприклад, норма видатків на стаціонарне відділення, відділення соціальної допомоги вдома.

Комбіновані та укрупнені норми широко застосовують на першому етапі складання бюджету. Разом з тим, вони використовуються і під час складання зведених розрахунків по однорідних бюджетних установах.

До обов’язкових належать норми, розмір яких встановлює, як правило, уряд, і вона обов’язкова при складанні і виконанні кошторисів доходів і видатків бюджетних установ. До обов’язкових норм належать, зокрема, норми видатків на продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні матеріали, видатки на відрядження.

Розрахункові норми як середні норми видатків на розрахункову одиницю встановлюють відомства за згодою з фінансовими органами, наприклад видатки – код 1165 – оплата інших видів енергії – на одне ліжко в стаціонарному відділенні. Визначаючи рівень розрахункових норм, враховують умови діяльності бюджетної установи. Наприклад, норми видатків на вугілля, дрова встановлюють з урахуванням тривалості опалювального сезону у конкретній місцевості.

Під час визначення обсягів видатків з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні врахувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, зважаючи на її основні виробничі показники і контингенти, які встановлюють для установ (кількість підопічних у стаціонарному відділенні, кількість обслуговуваних у відділенні соціальної допомоги вдома, у швейній та перукарській майстернях), обсяг виконуваної роботи, штатну чисельність, необхідність погашення дебіторської та кредиторської заборгованості і реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. Обов’язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також господарське утримання установи. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких зумовлена характером діяльності цієї установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат і відсутності заборгованості.

Видатки за загальним фондом планують на підставі пріоритетності заходів, які виконує бюджетна установа, а також можливості фінансування цих заходів із загального фонду державного бюджету України. Враховують обсяги видатків, які доводить бюджетній установі розпорядник вищого рівня.

Видатки установи за рахунок бюджетних коштів передбачаються відповідно до нормативно-правових актів, що визначають порядок формування обсяги витрат за їхніми категоріями, кожна з яких обов’язково обґрунтовується відповідними розрахунками. Видатки на заробітну плату за рахунок спеціальних коштів обчислюється залежно від обсягу діяльності, що здійснюється за рахунок цих коштів, із застосуванням норм, які використовують установи аналогічного профілю. Установи мають право брати зобов’язання та втрачати бюджетні кошти на потреби і в межах, установлених затвердженими кошторисами і планами асигнувань.

Фінансуються видатки за статтями кошторису доходів і видатків на заробітну плату та нарахування на заробітну плату в першочерговому порядку. Заробітна плата працівників бюджетних установ у межах утвореного в установленому порядку фонду оплати праці складається із посадового окладу або тарифної ставки, премії, доплати за суміщення професій (посад), інших надбавок і доплат відповідно до чинних нормативних актів.

Асигнування, передбачені у видатковій частині єдиного кошторису доходів і видатків установи, мають забезпечувати повне фінансування витрат цієї установи. Для цього чисельність працівників установи, яка пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна відповідати фонду заробітної плати, який планується, а витрати на господарське утримання – наявним джерелам фінансування.

Асигнування на централізовані заходи, які здійснюють головні розпорядники, включаються до кошторисів тільки у разі, коли виконання таких заходів за рахунок коштів бюджету не суперечить законодавству. До централізованих заходів належать заходи з організації та здійснення безпосередньо апаратом головного розпорядника або апаратом уповноваженого ним розпорядника нижчого рівня або уповноваженою ним установою закупівель товарів, робіт і послуг у межах реалізації національних і державних програм, а також загальнодержавних заходів програмного характеру для забезпечення відповідними товарами, роботами, послугами закладів та установ системи головного розпорядника.

На підставі зазначених розрахунків з урахуванням доведених граничних норм видатків бюджету складаються і подаються в установлені терміни кошториси головному розпорядникові коштів. Забороняється прийняття в кошторисах сум, не підтверджених розрахунками і економічними обґрунтуваннями.

У тижневий термін після опублікування закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради АР Крим та місцевих рад Мінфін, Міністерство фінансів АР Крим, місцеві фінансові органи доводять головним розпорядникам лімітні довідки про бюджетні асигнування.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування – це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їхній помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначенні на підставі нормативів. Форму лімітної довідки затверджує Мінфін.

Лімітна довідка видається Міністерством фінансів України, Міністерством фінансів АР Крим, місцевим фінансовим органом, головним розпорядником.

Показники лімітної довідки доводяться до відома головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів.

Форма лімітної довідки затверджується Міністерством Фінансів України.

Згідно із затвердженими лімітними довідками головні розпорядники та розпорядники вищого рівня уточнюють розпорядникам нижчого рівня річні обсяги бюджетних асигнувань, здійснюють помісячний розподіл асигнувань із загального фонду та доводять до них відповідні лімітні довідки. Під час формування лімітних довідок у підпорядкованих установах вище поставлені організації повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, зважаючи на основні її виробничі показники обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності та намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають планів асигнувань і подають ці документи головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошторисів і складання проектів зведених планів асигнувань

Розпорядники свої витрати узгоджують з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна відповідати визначеному фонду оплати праці, а інші витрати – іншим встановленим асигнуванням так, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.

Типова форма штатного розпису установи затверджена вищезазначеним наказом Мінфіну (№57 від 28.01.2002 року). У разі потреби міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з Мінфіном можуть установлювати форму штатного розпису для відповідної галузі.

Проекти кошторисів та планів асигнувань, у разі потреби, розглядає головний розпорядник у присутності керівників цих установ. Головні розпорядники під час розгляду проектів кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду зобов’язані:

· забезпечити суворе дотримання вимог законодавства, а також вказівок щодо складання кошторисів

· дотримуватися режиму економії, не допускати включення до кошторисів асигнувань, не зумовлених потребою

· забезпечити у проектах кошторисів і планах асигнувань дотримання доведених у лімітних довідках річних обсягів асигнувань та їхнього помісячного розподілу з урахуванням термінів здійснення окремих заходів і можливості здійснення відповідних видатків протягом року

· не допускати внесення в кошториси сум, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями.

Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання лімітних довідок подають Мінфіну, Міністерству фінансів АР Крим, місцевим фінансовим органам уточненні проекти зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду для складання та затвердження згідно з бюджетними призначеннями, встановленому у відповідному бюджеті для загального і спеціального фонду для головних розпорядників. Уточненні проекти кошторисів та складені проекти планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду повинні відповідати лімітним довідкам. Одночасно із зазначеними документами подають зведенні показники за мережею, штатами та контингентами установ згідно з формами, затвердженими Мінфіном України.

Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду та плани використання бюджетних коштів повинні бути затверджені упродовж 30 календарних днів після затвердження розписів відповідних бюджетів.

Розписи бюджету складають за Державним та місцевими бюджетами. Розпис державного бюджету затверджує міністр фінансів України, а розписи місцевих бюджетів затверджують – керівники місцевих фінансових органів.

Річний розпис призначень державного бюджету – це розпис видатків загального і спеціального фондів державного бюджету на рік для головних розпорядників за програмною та повною економічною класифікацією видатків бюджету без розподілу за періодами року.

Помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету – е розпис видатків загального фонду державного бюджету на рік за місяцями для головних розпорядників із функціональною та скорочено економічною класифікацією видатків бюджету.

Затверджений розпис Державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду Державного бюджету Мінфін надсилає Державному казначейству для реєстрації, обліку та виконання. Державне казначейство протягом трьох робочих днів після затвердження зазначеного розпису доводить до головних розпорядників витяги з його складових частин.

Міністерство фінансів Автономної республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до відповідних органів Державного казначейства затверджені розписи відповідних місцевих бюджетів, а до головних розпорядників – витяги із зазначених розписів.

Розпис Державного та місцевих бюджетів є підставою для затвердження:

· кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду – усіма розпорядниками коштів

· планів використання бюджетних коштів – одержувачами

Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вище поставленої установи, за винятком нижченаведених винятків.

Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду і штатні розписи окремих установ затверджуються:

· Секретаріату Кабінету Міністрів України за відповідними бюджетними програмами – Міністром Кабінету Міністрів України за погодженням Прем’єр – міністром України та Мінфіном.

· Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади за бюджетними програмами «Керівництво та управління» – керівникам відповідних центральних органів виконавчої влади за погодженням з Мінфіном, за іншими бюджетними програмами, які виконують безпосередньо апарат міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, – керівниками відповідних центральних органів виконавчої влади.

· Обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій – головами відповідних держадміністрацій за погодженням з Мінфіном.

· Міністерств і відомств АР Крим, управлінь, відділів, інших підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій – Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями після експертизи, виконаної Міністерством фінансів АР Крим, головними обласними і головним Київським міським та Севастопольським міським фінансовими управліннями

· Управлінь, відділів, інших підрозділів райдержадміністрацій – райдержадміністраціями після експертизи, виконаної районними фінансовими управліннями.

· Президій державних академій наук за бюджетними програмами «Наукова і організаційна діяльність президії» – їхнім керівниками за погодженням з Мінфіном, за іншими бюджетними програмами, що виконуються безпосередньо апаратом цих установ, – їхнім керівниками

Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів, помісячні плани використання бюджетних коштів, затверджують керівники цих закладів за погодженням з головним розпорядником, якщо інше не передбачено законодавством.

Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів і помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи установ, які не мають вище поставленої установи, затверджуються райдержадміністрації або виконавчі органи відповідних місцевих рад.

Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, передбачені на здійснення централізованих заходів, затверджуються окремо на кожний захід керівниками міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, держадміністрацій та виконавчих органів місцевих рад, що запланували зазначені заходи.

Плани використання бюджетних коштів одержувачами затверджують їхні керівники за погодженням з розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти.

Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів підписують керівники установи (централізованої бухгалтерії) та керівник її фінансового підрозділу або головний бухгалтер.

Одночасно з кошторисом затверджують план асигнування загального фонду бюджету, план спеціального фонду, план використання бюджетних коштів (крім плану використання бюджетних коштів одержувачів), помісячний план використання бюджетних коштів і штатний розпис бюджетної установи, включаючи структурні підрозділи, які утримуються за рахунок власних надходжень. Зазначені документи подаються та затверджують у двох примірниках, один з яких повертають цій установі, а другий залишають в установі, керівник якої їх затвердив.

Кошторис затверджують за загальним і спеціальним фондом на рік без розподілу за періодами в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів.

Кошторис, плани асигнувань з загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи установ затверджуються керівником установи, уповноваженої затверджувати такі документи, підпис якого скріплюється гербовою печаткою, із зазначенням дати.

У тижневий термін після затвердження штатних розписів головні розпорядники подають фінансовим органам зведені показники за мережею, штатними розписами і контингентами установ та одержувачів.

Затвердження кошторисів, а також здійснення видатків у сумі, що перевищує встановлені бюджетні призначення, породжує відповідальність згідно із законодавством.

Фінансові органи та органи державної контрольно-ревізійної служби України щороку після прийняття відповідних бюджетів перевіряють правильність складення і затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Скорочення завищених асигнувань, виявлених у результаті перевірки правильності складення кошторисів здійснюють фінансові органи на підставі матеріалів перевірок. Вивільненні асигнування спрямовуються на здійснення інших пріоритетних заходів, що плануються розпорядником, внесення змін у встановленому порядку до їхніх кошторисів за рішенням фінансових органів на підставі обґрунтованого подання головного розпорядника.

Наведемо на прикладі Іванківського територіального центру порядок розгляду та затвердження кошторису видатків по установі за 2008 та 2010 роки.

28 грудня 2007 року був прийнятий Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» №107 – VI, яким було затверджено доходи та видатки країни на 2008 рік. Після чого Головне управління праці та соціального захисту населення доводить Іванківському фінансовому відділу суму видатків на 2008 рік по територіальному центру. Наступним кроком є прийняття місцевого бюджету на сесії районної ради. Далі фінансовий відділ доводить організації витяги з річного та помісячного розпису, розпис видатків бюджету. Після чого на основі цих документів територіальний центр складає кошторис доходів та видатків на 2008 рік, помісячний план асигнувань, які затверджує начальник районного Управління праці та соціального захисту населення, за підписом директора територіального центру та головного бухгалтера. А на підставі цих документів управління праці розробляє розподіл показників зведених кошторисів та планів асигнувань на 2008 рік по територіальному центру. Після чого ці документи подаються до Іванківського фінансового відділу та в Управління Державного Казначейства в Іванківському районі.

Але не завжди бюджет України на наступний рік приймається до кінця поточного року. Так Україна в новий 2010 рік вступила без затвердженого бюджету, в зв’язку з цим Іванківським фінансовим відділом були надані, ще до кінця 2009 року витяги з тимчасового помісячного та річного розписів, в яких були уже доведені цифри з розрахунку 1/12 від кошторису на 2009 рік, крім капітальних видатків. На основі цих документів на початку 2010 року територіальним центром були затверджені тимчасовий кошторис на І квартал 2010 року, тимчасовий план асигнувань на І квартал 2010 року. Так як до кінця І кварталу знову ж таки не був прийнятий державний бюджет на 2010 рік, територіальним центром вносилися зміни до тимчасових кошторису та плану асигнувань на 2010 рік довідками про зміни до річного та помісячного тимчасового розпису бюджету, знову ж таки з розрахунку 1/12 кошторису 2009 року. Тільки 27 квітня 2010 року було прийнято Закон України «Про державний бюджет на 2010 рік». Після чого територіальний центр складав кошторис на 2010 рік, включаючи касові видатки, які були здійсненні установою протягом цього періоду.

2.3 Склад і класифікація видатків бюджетної установи та економічна класифікація видатків

Бюджетні установи не можуть одержувати доходи і використовувати отримані кошти без затвердженого кошторису – основного планового документа бюджетних організацій, що дає право на отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг та цільове призначення коштів, визначених на бюджетний період. Бюджетним періодом для всіх бюджетів, які складають бюджетну систему України, визначено один календарний рік, що починається 1 січня кожного року та закінчується 31 грудня цього ж року.

Кошторис бюджетними установами складається відповідно до вимог Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. №228.

Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню (тобто не створюють і не компенсують фінансові вимоги). Вони є основою для визначення результатів виконання кошторису, його аналізу з метою виявлення резервів зниження видатків. Видатки можуть бути відплатними, тобто такими, що обмінюються на товар чи послугу, або невідплатними – здійснюються в односторонньому порядку.

Видатки – це суми коштів, витрачених бюджетними установами в процесі господарської діяльності в межах сум, встановлених кошторисом.

Видатки на утримання бюджетних установ є одним із основних напрямів видатків бюджету. Але не завжди видатки на утримання установи відповідають видаткам бюджету.

Як уже зазначалося вище кошторис для бюджетних установ складається з двох частин – доходи і видатки загального фонду та доходи і видатки спеціального фонду. При цьому всі видатки бюджетної установи поділені на видатки загального і спеціального фондів.

Видатки, які здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань, називаються видатками із загального фонду.

Видатки мають досить складну структуру, а тому представлені у вигляді бюджетної класифікації [Затверджена наказом Міністерства фінансів України за №604 від 27.12.2001 року «Про бюджетну класифікацію та її запровадження»].

Бюджетна класифікація – це перерахунок і науково обґрунтоване групування доходів і витрат бюджету, приведених у визначену систему. Вона забезпечує єдність аналітичного обліку в усіх ланках, спрощує як облік, так і складання звітності – в цьому її значення для бухгалтерського обліку.

Бюджетна класифікація являє собою єдине систематизоване групування доходів та видатків за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційної побудови та іншими ознаками і застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу за організаційними, функціональними й економічними категоріями видатків, забезпечення загальнодержавного та міжнародного зіставлення бюджетних показників.

Бюджетна класифікація видатків багаторівнева і представляє собою розмежування видатків за економічними ознаками. Тобто класифікаційною ознакою виступають єдині економічні категорії.

Особливістю бюджетної класифікації є чітке розмежування видатків за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування на фонд оплати праці тощо). Саме такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору виконання бюджету. Крім того, класифікація видатків дає можливість оперувати поняттям «видатки» не тільки на мікроекономічному рівні щодо бюджетних установ як господарських одиниць, але й на рівні загальних державних видатків, тобто на макроекономічному рівні.

Бюджетна класифікація складається з таких розділів:

• класифікація доходів бюджету;

• класифікація видатків бюджету;

• класифікація фінансування бюджету;

• класифікація боргу.

В свою чергу, видатки бюджету класифікуються за:

• функціональною ознакою;

• відомчою ознакою;

• економічною ознакою.

Функціональна класифікація характеризує склад видатків бюджету за галузями народного господарства (державне управління, судова влада, національна оборона, освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, охорона здоров’я, культура і мистецтво, фізична культура і спорт та ін.).

Відомча класифікація представлена у вигляді переліку головних розпорядників бюджетних коштів (міністерства, управління, відомства, комітети, служби та ін.).

Економічна класифікація відповідає класифікації доходів і складається з:

• поточних видатків, які пов’язані з оплатою товарів і послуг, субсидій і поточних трансфертів;

• капітальних видатків, пов’язаних з придбанням основного капіталу (придбанням предметів і обладнання терміном служби більше року, капітальне будівництво і капітальний ремонт), створенням державних запасів і резервів, придбанням землі і нематеріальних активів, капітальних трансфертів.

Залежно від джерел покриття видатки поділяються на:

• видатки загального фонду;

• видатки спеціального фонду.

Залежно від етапу руху бюджетних коштів видатки поділяються на:

• касові;

• фактичні

Касовими видатками вважаються всі суми, видані установою банку чи органами Держказначейства з поточних бюджетних, реєстраційних рахунків шляхом як безготівкової оплати рахунків, так і готівкою.

Фактичні видатки – це дійсні видатки установи, оформлені відповідними документами, включаючи видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, щодо нарахованої зарплати та стипендій. Вони відображають фактичне виконання норм затверджених кошторисом, є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому при виконанні планового обсягу робіт вони повинні відповідати сумам асигнувань за кошторисом.

У видатковій частині проекту кошторису планується загальна сума видатків бюджетної установи за кодами економічної класифікації (наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2001 року №604).

Структура статей економічної класифікації витрат наведена на рис. 2.3.3. Розшифруємо статті економічної класифікації витрат, використовуваної в бюджетних установах, яка діяла до 31.12.2009 року, згідно наказу Державного казначейства України №194 від 04 листопада 2004 року «Про затвердження Роз’яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Роз’яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету, а саме:

І. Поточні видатки (код 1000)

А. Видатки на товари і послуги (код 1100)

Оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110), з них:

1111 – заробітна плата за окладами, або розцінками штатних працівників, оцінка праці за трудовими угодами, надбавка за вислугу років, доплата за ранг, надбавки та доплати, премії, матеріальна допомога, зокрема у разі нещасного випадку, хвороби, оздоровлення та в інших випадках.

1112 – грошове утримання військовослужбовців, зокрема основні та додаткові види грошового утримання військовослужбовців та осіб рядового і навчальницького складу. Також за вказаним кодом відшкодовують податок з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби.

Нарахування на заробітну плату (код 1120)

1120 – ця стаття включає нарахування бюджетних установ на фонд оплати праці, зокрема:

· збір на обов’язкове державне пенсійне страхування

· інші види страхування, передбачені законодавством у розмірах, встановлених чинними нормативно-правовими актами

Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки (код 1130)

1131 – предмети, матеріали, обладнання та інвентар, – канцелярське, креслярське, письмове приладдя і матеріали, пакувальний матеріал, папір, картон, придбання та виготовлення бухгалтерських, статистичних та інших бланків, відомостей, а також класних журналів, бланків дипломів, свідоцтв, медалей, нагрудних знаків, грамот, посвідчень, іншої документації.

До цього коду також належить:

· придбання або передплата періодичних, довідкових, інформаційних видань, а також придбання підручників та книг (крім бібліотечних фондів)

· видатки на придбання матеріалів та інвентарю для господарських потреб: щіток, мастики, мийних засобів, електричних лампочок тощо

· видатки на прання і санітарно-гігієнічне обслуговування контингентів, які обслуговуються медичними закладами та мають постійний характер

· придбання матеріалів, комплектуючих і дрібних деталей для ремонту виробничого і невиробничого обладнання та для інших господарських робіт власними силами установи (шпалери, руберойд, цемент тощо)

· придбання малоцінних предметів (фізкультурний чи спортивний інвентар, калькулятори, іграшки для дитячих установ тощо)

· придбання меблів (столів, стільців, шаф, тумбочок тощо)

· придбання витратних та інших матеріалів до комп’ютерної техніки та оргтехніки, швидкозношуваних предметів

· придбання матеріалів і предметів для науково дослідних робіт, випробувань, навчальних потреб

· придбання хімікатів та біопрепаратів для оброблення лісових насаджень та рибо посадкового матеріалу тощо, придбання добрив

· придбання квіткової продукції для участі в урочистих подіях, державних свят, для ритуальних послуг, сувенірів, новорічних дитячих подарунків

· придбання саджанців для багаторічних насаджень віком до одного року

· придбання тварин для вирощування та відгодівлі

До цього самого коду належать видатки на придбання боєприпасів для установ та організацій, які відповідно до чинного законодавства мають право на їхнього придбання, але не мають видатків за кодом 1150

1132 – медикаменти, перев’язувальні матеріали – медикаменти, аптечки (зокрема дорожні) та їхнє поповнення у разі наявності медичного кабінету чи пункту, медико-відновлювальні засоби, бактеріологічні препарати, ендопротези, діагностичні тести та перев’язувальні матеріали для лікувально-профілактичних і лікувально-ветеринарних закладів, а також для будинків-інтернатів, санаторіїв, профілакторіїв тощо. Сюди ж належать мінеральна вода для лікувальних потреб, вітаміни, вакцини, сироватки, дезінфекційні засоби, плівка для рентгенівських знімків, матеріали для аналізів, оплата донорів, кров для переливання, дрібний медичний інвентар, слухові апарати, кардіостимулятори, протези суглобів та інші протези, незалежно від їхньої вартості, придбання і встановлення яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів. До цієї категорії належать витрати на придбання ліків, видатки на лікування та оплата послуг за лікування у відповідних медичних закладах осіб, які відповідно до законодавчо-нормативних актів мають таке право (військовослужбовці, особи рядового та начальницького складу системи відповідних структур, працівники органів внутрішніх справ, прокуратури тощо)

1133 – видатки на продукти харчування – видатки на продукти харчування у лікувально-профілактичних закладах, будинках-інтернатах, загальноосвітніх навчальних закладах, дитячих будинках, дитячих дошкільних установ, профтехучилищах, вищих закладах освіти та інших установах і організаціях згідно з чинним законодавством, а також видатки на безкоштовне дитяче харчування дітей до двох років із малозабезпечених сімей. Сюди також належать видатки на спецхарчування осіб, що працюють в шкідливих умовах, продовольчі пайки тощо. За цим самим кодом здійснюється компенсаційні виплати за всі види харчування, передбаченні законодавством (зокрема оплата наборів харчування донорам)

1134 – м’який інвентар та обмундирування – постільна білизна та білизна, спецодяг (незалежно від його вартості), всі види обмундирування, спортивна форма (зокрема спортивне взуття), чохли на спортінвентар, захисний одяг, захисне та спеціальне взуття, штори та занавіски, килими та килимові доріжки, матраци. Сюди також належить компенсація за речове забезпечення відповідно до затверджених нормативів. До цього самого коду належать одяг та м’який інвентар (або компенсація за нього) дітям сиротам і дітям, позбавлених батьківського піклування

1135 – оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів – видатки на

· утримання транспорту

· видатки з доставки працівників на роботу власним та орендованим транспортом, учнів на навчання, перевезення військовослужбовців строкової служби та інші видатки за послуги з перевезення людей, вантажів на всіх видах транспорту

· придбання паливно-мастильних матеріалів для всіх видів транспортних засобів (зокрема для транспортних засобів спеціального призначення, сільськогосподарської техніки тощо), талонів, смарт-карт

· придбання та встановлення охоронної сигналізації на транспортні засоби, придбання засобів голосового та світлового оповіщання для транспортних засобів

· поточний ремонт автомобіля та транспортних засобів, планово-технічне обслуговування

· придбання запчастин

· видатки на страхування автомобіля

· оплата проїзду по платних дорогах (тунелях), плата за стоянки, інші збори, які передбачені нормативними та законодавчими актами, плата збору за забруднення довкілля

· оформлення прав водія, страхування та медичний огляд водіїв, технічний огляд транспортного засобу, податок з власників транспортних засобів

оренда транспортних засобів тощо

1136 – оренда – плата за використання приміщень (зокрема гаражів, складів тощо) як для довгострокового, так і для короткострокового користування, оренда обладнання, оренда місця для прокладання кабелю тощо

1137 – поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання – здійснюється поточний ремонт:

· обладнання, окремих вузлів, меблів, техніки (зокрема побутової), інвентарю (зокрема спортивного)

· будівель, споруд, приміщень та при будинкової території, що орендують або знаходяться на балансі

· доріг, системи вуличного освітлення

· сільськогосподарської техніки

Сюди також належать видатки, пов’язані з технічним обслуговуванням обладнання, технічним обслуговуванням телефонів, абонентних телеграфних апаратів, телефаксів, мобільних телефонів, комп’ютерної, медичної та іншої техніки, а також технічне обслуговування систем пожежогасіння, охоронної сигналізації тощо. До цієї категорії належать:

· оплата відповідно до укладених договорів послуг сторонніх організацій із ремонту приміщень (згідно з окремим кошторисом на ремонт), обладнання, механізмів, включаючи видатки на придбання матеріалів для поточного ремонту (якщо це передбачено угодою)

видатки, пов’язані з придбанням матеріалів для поточного ремонту, що здійснюється власними силами установи (за наявності окремого підрозділу), якщо це передбачено кошторисом на виконання ремонту

1138 – послуги зв’язку – оплата послуг фіксованого телефонного (місцевого, міжміського, міжнародного) зв’язку, оплата за радіоточки, факсимільний зв'язок, електронну пошту, оплата поштових відправлень, включаючи телеграми, листи, бандеролі, оплата поштових послуг під час переказів коштів, придбання поштових марок на відправлення службової кореспонденції, конвертів з арками та без марок, вітальних листівок з марками тощо. За цим кодом здійснюється оплата встановлення телефонів, абонентних телеграфних апаратів, телефаксів. До цього самого коду належать видатки, пов’язані з наданням послуг зв’язку, спецзв’язку, фельд’єгерської служби, експрес доставки, мобільного зв’язку, супутникового зв’язку тощо

1139 – оплата інших послуг та інші видатки – включає оплату робіт та професійних послуг сторонніх фахівців, підприємств та організацій згідно із укладеними договорами та угодами:

· з бухгалтерського аудиту, юридичних, інформаційно-обчислювальних, консультативних та консалтингових послуг

· оплату робіт та послуг з обробки інформації

· видатки на страхування власних та орендованих приміщень відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів

· медичне страхування

· видатки на охорону (зокрема позавідомчу охорону), видатки з монтажу і установку охоронної та пожежної сигналізації згідно з укладеними договорами

· видатки на палітурні та поліграфічні роботи (видання книг, інформаційних бюлетенів, довідників тощо)

· послуги зі створення та розміщення рекламної та інформаційної продукції

За зазначеним кодом здійснюється:

· оплата всіх банківських послуг (зокрема при конвертації валюти, виплаті готівки, соціальних виплатах через установи банків тощо)

· оплата за послуги з бронювання квитків

· оплата за участь у короткотермінових семінарах плата за інформаційні послуги, що надаються інформагентствами засобами електронного зв’язку

Видатки на відрядження (код 1140

1140 – видатки на відрядження – видатки на оплату проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень, оплата підйомних, проїзду, добових при переміщенні працівників, сесійних виїздів народних суддів, відряджень на курси і в навчальні заклади, на сесії, семінари, наради і конференції, тобто всі видатки на відрядження, що сплачуються за рахунок бюджетних коштів у випадках, передбачених чинним законодавством України.

За цим кодом обліковуються видатки на придбання службових проїзних квитків та оплату проїзду за маршрутними листами.

Сюди ж належать надбавки до заробітної плати, що виплачуються у передбачених рішеннями Уряду випадках, окремим категоріям працівників замість компенсації видатків на відрядження (добових, квартирних). За зазначеним кодом здійснюється оплата відряджень (зокрема проїзду, добових тощо) учнів, студентів, тренерів, інших учасників на навчально-тренувальні збори, змагання, олімпіади тощо, оплата проїду та добових у разі звільнення військовослужбовців строкової служби

Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення (код 1150)

1150 – ця категорія включає придбання товарів військового призначення, військової техніки, військове будівництво (крім житла для військовослужбовців, гуртожитків, будівництва об’єктів соціально-культурного та побутового призначення)

Сюди ж належать видатки спеціального призначення та видатки на послуги, пов’язані зі спеціальним призначенням: озброєння, автобронетанкова техніка, авіаційна техніка, кораблі і морська техніка, мостіння, асфальтування, бетонування смуг, доріг, засоби зв’язку та спеціальна техніка, службові тварини, видатки на бойову підготовку, капітальне будівництво, капітальний та поточний ремонти і реконструкція будов і споруд спеціального призначення військових частин, придбання довгострокового обладнання спеціального призначення, придбання, утримання та ремонт транспортних засобів спеціального призначення

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160)

1161 – оплата теплопостачання

1162 – оплата водопостачання і водовідведення

1163 – оплата електроенергії

1164 – оплата природного газу – зокрема оплата послуг з його транспортування

1165 – оплата інших комунальних послуг – утримання в чистоті будівель, дворів, вивезення сміття, утримання доріг, прибирання парків, скверів, площ, майданчиків, місць загального користування, кладовищ, ліквідація стихійних звалищ, миття, утеплення, дезінсекція та дератизація приміщень, обслуговування ліфтів, сміттєпроводів, антен тощо)

1166 – оплата інших енергоносіїв – дров, мазуту, торфу, вугілля тощо

Дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення (код 1170)

1171 – дослідження і розробки, окремі заходи розвитку з реалізації державних (регіональних) програм – включає видатки:

· на оплату послуг бюджетним, госпрозрахунковим, будь-яким іншим установам та організаціям за надані науково-дослідні послуги, прикладні розробки, послуги з експериментального проектування тощо (на підставі укладених угод)

· видатки на виконання державних програм, оплата яких здійснюється на підставі укладених угод з виконавцями проектів програм, які забезпечують розвиток у певній галузі витрати на геологорозвідувальні та топографо-геодезичні роботи, а також витрати, пов’язані з виконанням робіт з експериментального проектування та послуг науково-дослідних організацій, інших установ з реалізації частки державних багатоцільових та інших програм, що здійснюються відповідно до укладених угод 1172 – окремі заходи з реалізації державних (регіональних) програм, не зараховані до заходів розвитку – включає видатки, які не належать до витрат розвитку (не включені в код 1171)

До цієї категорії належать видатки на виконання окремих заходів відповідно до укладених угод з підприємствами, наприклад: молодіжні програми і заходи державних органів у справах сім'ї і жінок, проведення навчально-тренувальних зборів і змагань, витрати пов’язані з виготовлення дипломних та курсових робіт (фільмів) студентами кіно факультетів, фільмів та книжкової продукції за державним замовленням, проведення учнівських олімпіад, конкурсів, конференцій, міжгалузевих заходів та спортивних заходів тощо

За цим кодом оплачується підготовка студентів, аспірантів на базі іншого навчального закладу за умови, якщо зазначені видатки передбачені програмою підготовки, затвердженою в установленому порядку

Б. Виплата процентів (доходу) за зобов'язаннями (код 1200)

Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями

1200 – платежі за користування грошовими позиками. Ці платежі відрізняються від виплати (погашення) основної суми боргу, яка класифікується як фінансування а також від комісійних зборів, що виплачуються за сприяння в розміщенні боргових зобов’язань

В. Субсидії і поточні трансферти (код 1300)

Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)

1310 – поточні платежі юридичним особам, які включають субсидії госпрозрахунковим підприємствам, установам та організаціям, субсидії підприємствам і організаціям сільського господарства, субсидії на відшкодування збитків підприємств, державна підтримка підприємств, приріст обігових коштів, державна підтримка громадських організацій інші субсидії. За значеним кодом одержувачі бюджетних коштів здійснюють тільки поточні видатки, а капітальні видатки – за кодом 2410. бюджетні установи не можуть отримувати трансфертні платежі

Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів 1320 – кошти що передають іншим бюджетам (включаючи дотації бюджетам інших рівнів)

Поточні трансферти населенню (код 1340)

1341 – виплата пенсій і допомоги, зокрема всі компенсаційні виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», крім витрат на надання пільг постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС громадянам на оплату за користування житлом, за послуги транспорту і зв’язку та на придбання палива особам указаної категорії, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодування бюджетними організаціями пільгових пенсій у разі дострокового виходу на пенсію тощо, довічне утримання суддів, довічна плата дійсним членам та членам-кореспондента Національної та галузевих академій наук України відповідно до чинного законодавства, регресні та інші виплати, які за своєю суттю прирівняні до виплати пенсії

1342 – Стипендії (крім стипендій, які призначаються Президентом, Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування), доплати до стипендії, матеріальна допомога (зокрема в натуральному вираженні) студентам, учням, аспірантам, докторантам

1343 – інші поточні трансферти населенню, включаючи: оплату безоплатно наданих квартир і комунальних послуг, додаткові виплати членам сімей у зв’язку з службовими відрядженнями одного із членів сім'ї, додаткові виплати населенню на відшкодування витрат на придбання твердого палива та скрапленого газу, на оплату житлово-комунальних послуг, послуг зв’язку, надання допомоги ветеранам та непрацюючим пенсіонерам за рахунок бюджетної установи, одноразову грошову допомогу громадянам, що постраждали від стихійного лиха, виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, оплату путівок на оздоровлення (зокрема дітей), санаторно-курортне лікування, лікування за кордоном відповідно до чинного законодавства, премії, гранти та стипендії, які призначаються Президентом, Кабінетом Міністрів України, інші виплати громадянам відповідно до чинного законодавства України та рішень місцевих органів самоврядування, матеріальну допомогу студентам і учням з-поміж дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування, іншим категоріям громадян, якщо це передбачено чинним законодавством, пільговий проїзд студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних закладів

Поточні трансферти за кордон

1350 – трансферти за кордон включають невідплатні, безповоротні платежі іншим країнам, міжнародним організаціям, наднаціональним органам, некомерційним зарубіжним закладам, членські внески до міжнародних організацій

ІІ. КАПІТАЛЬНІ ВИДАТКИ (код 2000)

А. Придбання основного капіталу (код 2100)

Придбання обладнання і предметів довгострокового користування

2110 – придбання обладнання і предметів довгострокового користування – входить придбання виробничого та невиробничого обладнання і предметів довгострокового користування. За цим кодом можуть здійснюватися видатки з монтажу та пусконаладки обладнання, якщо це обумовлено угодою на придбання зазначеного обладнання

За вказаним кодом здійснюється:

· придбання виробничого обладнання і предметів довгострокового користування для підприємств (установ) і для реалізації багатоцільових проектів (програм)

· придбання бюджетними установами транспортних засобів, автомобілів, приладів, машин, механізмів, верстатів, виробничого обладнання

· придбання бурового устаткування, геодезичних інструментів, дослідних приладів

· придбання спеціальних креслярських столів

· придбання обладнання та інвентарю довгострокового користування для санаторіїв, лікувальних закладів, придбання іншого виробничого обладнання довгострокового користування

· придбання невиробничого обладнання і предметів довгострокового користування для підприємств (установ) і для реалізації багатоцільових проектів (програм)

· придбання меблів службового призначення, меблів для дитячих та навчальних закладів, меблів для медичних закладів, а також спеціальні меблі для закладів придбання автомобілів, що використовуються на невиробничі потреби

· придбання оргтехніки та комп’ютерної техніки

· придбання активного мереженого та телекомунікаційного обладнання (концентратори, комутатори, маршрутизатори, мости-повторювачі, телефонні та кабельні модеми тощо)

· придбання спортивного обладнання

· придбання протипожежного приладдя

· придбання обладнання для їдалень, буфетів

· витрати на поповнення музейних фондів, книг для бібліотечних фондів

· придбання сценічно-постановочних засобів (декорації, меблі і реквізит, бутафорія, театральні і національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки) вартістю за одиницю понад 10 гривень

· придбання не вмонтованого обладнання, яке входить у вартість зведеного кошторису на капітальне будівництво та реконструкцію будов і об’єктів

· За вказаним кодом здійснюються видатки на придбання

· (незалежно від вартості) сільськогосподарських машин, усіх видів засобів пересування, призначених для переміщення людей і вантажів культури

Капітальне будівництво (придбання) (2120)

2121 – будівництво(придбання) житла – видатки на капітальне будівництво нових житлових будівель та приміщень, придбання житлових приміщень, об’єктів (зокрема на вторинному ринку), житлових приміщень для військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, гуртожитків, об’єктів державного житлового фонду та пайова участь у будівництві житла

2122 – будівництво (придбання) адміністративних об’єктів – видатки на капітальне будівництво та придбання адміністративних об’єктів

2123 – інше будівництво (придбання) – видатки на капітальне будівництво нових об’єктів, що не включені в позиції 2121–2122

Капітальний ремонт (2130)

2131 – капітальний ремонт житлового фонду – здійснюються видатки на капітальний ремонт житлових приміщень та будівель (зокрема гуртожитків)

2132 – капітальний ремонт адміністративних об’єктів – здійснюються видатки на капітальний ремонт адміністративних об’єктів

2133 – Капітальний ремонт інших об’єктів – здійснюються видатки на:

· капітальний ремонт інших об’єктів, що не включені в позиції 2131–2132 (зокрема доріг, об’єктів з благоустрою міст, сіл, селищ)

капітальний ремонт автомобілів та обладнання, а також оплаті запчастин до них, якщо вони включені до кошторису на виконання капітального ремонту, який є невід'ємною частиною угоди, укладеної з надавачем послуг

Реконструкція та реставрація (2140)

2141 – реконструкція житлового фонду – здійснюються видатки на:

· реконструкцію житлових будівель та приміщень (зокрема гуртожитків) розширення житлових будинків та приміщень (зокрема гуртожитків)

2142 – реконструкція адміністративних об’єктів – здійснюються видатки на:

· реконструкцію адміністративних об’єктів розширення адміністративних об'єктів

2143 – реконструкція інших об’єктів – здійснюються видатки на:

· реконструкцію інших об’єктів, що не включені в позиції 2141–2142

· технічне переоснащення діючих підприємств (за винятком придбання обладнання і предметів довгострокового користування) розширення діючих підприємств

2144 – реставрація пам'яток культури, історії, архітектури

Б. Створення державних запасів і резервів (код 2200)

Створення державних запасів і резервів (2200)

2200 – до них входять витрати на закупівлю товарів для створення стратегічних та надзвичайних запасів, запасів зерна та інших товарів, що мають особливо важливе значення для країни, зокрема державні фонди дорогоцінних металів та каміння, а також державний матеріальний резерв. Не включаються звичайні запаси або оборотні матеріальні кошти, а також резервні фонди

В. Придбання землі і нематеріальних активів (2300)

Придбання землі і нематеріальних активів (2300)

2300 – ця категорія охоплює видатки із придбання землі, лісів, внутрішніх вод, родовищ корисних копалин, але не будівельних об’єктів і споруд, розміщених на них. Коли вартість землі неможливо відділити від вартості споруди, сплачена сума повинна відображатись повністю на придбання того компоненту, який переважає. Також сюди входить оплата права на використання надр

Сюди ж належить придбання нематеріальних активів, тобто активів, що не мають фізичної та/або матеріальної форми, використовуються установою у ході її господарської діяльності більше ніж рік. За зазначеним кодом здійснюється оплата робіт із створення (придбання) програмного забезпечення (програмних продуктів, інформаційних систем та комплексів, баз даних, порталів)

Г. Капітальні трансферти (код 2400)

Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)

2410 – включають капітальні трансферти одержувачам (тобто всі капітальні видатки одержувачів), внески у статні фонди суб’єктів підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства. Також здійснюються капітальні видатки вищих навчальних закладів та наукових установ відповідно до чинної нормативної бази

Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів

2420 – капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів

Капітальні трансферти населенню

2430 – капітальні трансферти населенню

Капітальні трансферти за кордон

2440 – включають невідплатні, безповоротні платежі органів державного управління, призначені для капітальних витрат, що передаються іншим країнам, міжнародним організаціям, наднаціональним органам, некомерційним установам та іншим економічним одиницям, що не є резидентами

Капітальні трансферти до бюджету розвитку

2450 – включають кошти, які перераховуються із загального фонду до спеціального фонду в межах одного бюджету за відповідним рішенням (згідно зі статтею 71 Бюджетного кодексу України)

ІІІ. НЕРОЗПОДІЛЕНІ ВИДАТКИ (код 3000)

Нерозподілені видатки

3000 – належать видатки з резервних фондів державного і місцевих бюджетів та фондів непередбачених видатків Ради міністрів Автономної Республік Крим, обласних та місцевих адміністрацій, виконкомів місцевих рад

IV. КРЕДИТУВАННЯ (4000)

А. Внутрішнє кредитування (код 4100)

Надання внутрішніх кредитів

(код 4110)

4111 – надання кредитів органам державного управління інших рівнів

4112 – надання кредитів підприємствам, установам, організаціям

4113 – надання інших внутрішніх кредитів, в тому числі кредити для населення

Повернення внутрішніх кредитів (код 4120)

4121 – повернення кредитів органами державного управління інших рівнів

4122 – повернення кредитів підприємствами, установами, організаціями

Б. Зовнішнє кредитування (код 4200)

Надання зовнішніх кредитів

4210 – надання зовнішніх кредитів

Повернення зовнішніх кредитів

4220 – Повернення зовнішніх кредитів

Наступним кроком буде порівняльний аналіз, щодо змін і доповнень до кодів економічної класифікації видатків з 01 січня 2010 року, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 №604 (в редакції від 04.08.2008 №1024)», а саме:

1111 «Заробітна плата» – до цього коду, окрім визначених раніше видатків, відноситься оплата праці працівників, які не перебувають у штаті установи (організації), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком суб'єктів підприємницької діяльності). Раніше цей КЕКВ поширювався лише на трудові договори, а оплату за договорами цивільно-правового характеру установи здійснювали відповідно до економічної сутності платежу, зокрема за КЕКВ 1137, КЕКВ 1139

1112 «Грошове утримання військовослужбовців» – залишився незмінний

1120 «Нарахування на заробітну плату» – КЕКВ залишився незмінний

1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» – назва статті та перелік видатків, які входять змінилися, а саме: 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м'який інвентар та обмундирування»

За цим КЕКВ, окрім раніше визначених видатків, проводяться видатки на придбання:

– пасивного мережевого обладнання;

– наручників, засобів індивідуального захисту;

– насіння;

– цигарок, якщо таке придбання передбачено відповідними нормативними документами;

– сувенірів, подарунків (у тому числі новорічних);

– білизни (у тому числі постільної білизни), рушників, спецодягу (незалежно від його вартості), усіх видів обмундирування, спортивної форми (у тому числі спортивне взуття), захисного одягу, захисного та спеціального взуття, одягу та м'якого інвентарю дітям-сиротам

і дітям, позбавленим батьківського піклування, виплата компенсації за нього відповідно до законодавства; придбання тканин, фурнітури для оздоблення форменого одягу (ґудзиків, пряжок, кокард, нарукавних знаків тощо); придбання чохлів на спортінвентар, штор та занавісок, килимів та килимових доріжок, матраців;

– паливно-мастильних матеріалів (у тому числі для транспортних засобів спеціального призначення), талонів, «смарт-картох»;

– запчастин до транспортних засобів, придбання чохлів для автомобілів, державних номерних знаків, вогнегасників, автомагнітол для всіх видів транспортних засобів та інших комплектуючих; придбання охоронної сигналізації, засобів голосового та світлового оповіщення для транспортних засобів

1132 «Медикаменти та перев'язувальні матеріали» – окрім раніше визначених видатків, за цим КЕКВ проводяться видатки на придбання окулярів

1133 «Продукти харчування» – КЕКВ залишився незмінний

1134 «М'який інвентар та обмундирування» – з 01.01.2010 року це 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)» – видатки, які раніше були визначені за КЕКВ 1134, тепер віднесені до КЕКВ 1131. Відтепер за цим КЕКВ проводяться видатки на оплату послуг для забезпечення потреб установ, які раніше здійснювались за КЕКВ 1136, 1137, 1138, 1139 та деякі видатки, які були передбачені КЕКВ 1135. Крім того, за зазначеним кодом передбачені й інші видатки, які раніше не були зазначені в наказі №194, а саме видатки на оплату:

– послуг з ветеринарно-санітарного обслуговування тварин, у тому числі штатних та дресированих собак;

– послуг, що надаються в разі придбання житла (послуги нотаріуса, плата за витяг з єдиного реєстру обмежень рухомого майна про податкові застави, послуги з реєстрації в державному реєстрі правочинників, реєстрації договору купівлі-продажу у БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, брокерські тощо);

за містобудівне обґрунтування та інші пред проектні роботи, здійснення технічного нагляду на проведення капітального ремонту (будівництво, реконструкцію)

1135 «Оплата транспортних послуг» – в даний момент 1135 «Інші видатки» Видатки, які були раніше передбачені за КЕКВ 1135, відтепер розподілились між КЕКВ 1131 (придбання паливно-мастильних матеріалів, талонів, запчастин тощо) та КЕКВ 1134 (планово-технічне обслуговування транспортних засобів, страхування автомобілів, проведення експертної оцінки, оренда, оплата транспортних послуг тощо).

Відтепер за КЕКВ 1135 проводяться видатки, які не пов'язані з придбанням товарів та послуг установами для власних потреб. До цього коду відносяться деякі видатки, які раніше відносились до КЕКВ 1139,

а саме:

– сплата податків та зборів, державного мита та інших видів платежів до бюджетів відповідно до законодавства;

– збір на обов'язкове пенсійне страхування, що стягується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.98 р. №1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»;

– сплата штрафів, пені тощо, у тому числі за несвоєчасну сплату податків, збитків від інфляції;

– придбання патенту та плата за продовження терміну дії патенту, плата за отримання ліцензій та акредитацію відповідно до законодавства.

Також до цього коду відноситься оплата комісійних зборів за борговими зобов'язаннями держави, по конверсії валюти та оплата комісійних зборів, списаних іноземними банками за переказ валютних коштів за кордон, а також штрафів, сплата яких пов'язана зі здійсненням платежів за державним боргом, яка раніше відносилась до КЕКВ 1172 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесених до заходів розвитку». Крім того, до цього коду відносяться видатки, які раніше не були передбачені наказом №194, а саме:

– відрахування грошових коштів профспілковим організаціям на культурно-масову та фізкультурну роботу відповідно до законодавства;

– відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та судів;

– відшкодування за рішеннями судів вартості конфіскованого і безхазяйного майна юридичним особам;

– відшкодування майнової шкоди юридичним та фізичним особам (якщо рішенням суду не визначено сутність платежу);

– відшкодування підприємствам (закладам, установам) середнього заробітку працівників, які залучені до виконання інших обов'язків, передбачених законодавством, або які проходять стажування в іншому державному органі

1136 «Оренда» – КЕКВ за таким номером не існує. Видатки, які раніше передбачались за КЕКВ 1136 тепер віднесені до КЕКВ 1134, «Оплата послуг (крім комунальних)»

1137 «Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання» – КЕКВ за таким номером не існує. Видатки, які раніше передбачались за КЕКВ 1137, тепер віднесені до КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)»

1138 «Послуги зв'язку» – КЕКВ за таким номером не існує. Видатки, які раніше передбачались за КЕКВ 1138, тепер віднесені до КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)»

1139 «Оплата інших послуг та інші видатки» – КЕКВ за таким номером не існує. Видатки, які раніше передбачались за КЕКВ 1139, тепер віднесені до КЕКВ 1134 «Оплата послуг крім комунальних)» та КЕКВ 1135 «Інші видатки»

1140 «Видатки на відрядження» – окрім визначених раніше видатків, до цього коду відносяться видатки на відшкодування витрат в іноземній валюті працівникам закордонних дипломатичних установ України, направленим у довгострокове відрядження відповідно до законодавства

1150 «Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення» – Видатки на страхування транспортних засобів спеціального призначення; оплата проїзду транспортних засобів спеціального призначення по платних дорогах (тунелях); оплата інших зборів, які передбачені нормативними та законодавчими актами; оформлення прав водія транспортного засобу спеціального призначення; страхування водія транспортного засобу спеціального призначення;

оплата технічного огляду транспортних засобів спеціального призначення, податку з власників транспортних засобів спеціального призначення тощо, які раніше були передбачені цим кодом, відтепер відносяться до КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)».

Видатки на мостіння, асфальтування, бетонування смуг, доріг, розвантажувальних майданчиків, обладнання заїздів до та від основних доріг тощо тепер не передбачені жодним КЕКВ. Інші видатки, які були передбачені КЕКВ 1150, залишились незмінними.

1161 «Оплата теплопостачання» – КЕКВ залишився незмінний

1162 «Оплата водопостачання і водовідведення» – КЕКВ залишився незмінний

1163 «Оплата електроенергії» – КЕКВ залишився незмінний

1164 «Оплата природного газу» – КЕКВ залишився незмінний

1165 «Оплата інших комунальних послуг» – КЕКВ залишився незмінний

1166 «Оплата інших енергоносіїв – до визначених раніше енергоносіїв додано природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна, геотермальна енергія) тощо. Видатки на придбання палива для господарських потреб, якщо таке паливо не використовується установою для обслуговування транспортних засобів, з цього коду виключені

1171 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм» – КЕКВ залишився незмінний

1172 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» – крім зазначених раніше видатків, до цього коду відносяться видатки на:

– підготовку і участь національних збірних команд України у Дефлімпійських іграх, Всесвітніх Універсіадах, чемпіонатах світу та Європи;

– забезпечення окремих категорій населення технічними (крім автомобілів) та іншими засобами реабілітації.

Щодо видатків з виготовлення фільмів, відео роликів, то такі видатки проводяться за цим КЕКВ, крім випадків, коли після виготовлення відеофільм береться на облік як нематеріальний актив.

Такі видатки, як:

– збір на обов'язкове пенсійне страхування, що стягується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.98 р. №1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» у випадку закупівлі валютних коштів з метою обслуговування державного боргу;

– оплата комісійних зборів за борговими зобов'язаннями держави, по конверсії валюти та оплата комісійних зборів, списаних іноземними банками за переказ валютних коштів за кордон, а також штрафів, сплата яких пов'язана зі здійсненням платежів за державним боргом, як зазначалось вище, відтепер відносяться до КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)»

1200 «Виплата процентів (доходів) за зобов'язаннями» – КЕКВ залишився незмінний

1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» – КЕКВ залишився незмінний

1320 «Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів» – КЕКВ залишився незмінний

1341 «Виплати пенсій і допомоги» – КЕКВ залишився незмінний

1342 «Стипендії» – КЕКВ залишився незмінний

1343 «Інші поточні трансферти населенню – крім раніше визначених цим КЕКВ видатків, відтепер до нього відносяться видатки на:

– відшкодування вартості ліків громадянам, які мають пільги відповідно до законодавства;

– виплати, що залежать від розміру заробітної плати, яка нараховується і проводиться за місцем основної роботи або навчання відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу;

– виплати на виконання судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно із законодавством;

– оплата витрат на додаткове харчування у спеціалізованих лікувальних закладах громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

– безоплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

– видатки на виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, у випадках, передбачених законодавством; допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомоги на дітей одиноким матерям; допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням; тимчасової державної допомоги дітям; державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям; державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам;

– видатки на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях;

– одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, працівників міліції, податкової міліції, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, правоохоронних органів, співробітників кадрового складу розвідувальних органів.

Видатки фізичним особам або за них у межах благодійних акцій з цього КЕКВ виключені

1350 «Поточні трансферти за кордон» – КЕКВ залишився незмінний

2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» – окрім визначених раніше видатків, за цим КЕКВ проводяться видатки на придбання програмного забезпечення, яке передбачене разом з придбанням комп'ютерної техніки

2121 «Будівництво (придбання) житла» – КЕКВ залишився незмінний

2122 «Будівництво (придбання) адміністративних об’єктів» – КЕКВ за таким номером не існує. Видатки які раніше передбачались за КЕКВ 2122 тепер віднесені до КЕКВ 2123 «Інше будівництво (придбання)»

2123 «Інше будівництво (придбання)» – до цього КЕКВ тепер відносяться видатки з капітального будівництва та придбання адміністративних об’єктів, які раніше відносились до КЕКВ 2122. За цим КЕКВ крім визначених раніше видатків, також передбачені видатки на:

– виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво будівель, споруд і об'єктів та виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт;

– видатки по найму транспорту для виконання робіт по капітальному будівництву

2131 «Капітальний ремонт житлового фонду» – КЕКВ залишився незмінний

2132 «Капітальний ремонт адміністративних об’єктів» – КЕКВ за таким номером не існує. Видатки, які раніше передбачались за КЕКВ 2132 тепер віднесені до КЕКВ 2133 «Капітальний ремонт інших об'єктів»

2133 «Капітальний ремонт інших об'єктів» – до цього КЕКВ тепер відносяться видатки з капітального ремонту адміністративних об'єктів, які раніше відносились до КЕКВ 2122

2141 «Реконструкція житлового фонду» – КЕКВ залишився незмінний

2142 «Реконструкція адміністративних об'єктів» – КЕКВ за таким номером не існує. Видатки, які раніше передбачались за КЕКВ 2142, тепер віднесені до КЕКВ 2143 «Реконструкція інших об'єктів»

2143 «Реконструкція інших об'єктів» – до цього КЕКВ тепер відносяться видатки з реконструкції адміністративних об'єктів, які раніше відносились до КЕКВ 2142

2144 «Реставрація пам'яток культури, історії, архітектури» – за цим КЕКВ, крім визначених раніше видатків, передбачені видатки на

– виготовлення проектно кошторисної документації на реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт будівель, споруд і об'єктів та виконання супровідних робіт які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт,

– видатки по найму транспорту для виконання робіт по капітальному ремонту та реставрації

2200 «Створення державних запасів і резервів» – КЕКВ залишився незмінний

2300 «Придбання землі і нематеріальних активів» – КЕКВ залишився незмінний

2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» – щодо цього коду зазначимо, що за ним проводяться видатки на внески у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до законодавства з метою інвестування в необоротні активи

2420 «Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів» – КЕКВ залишився незмінний

2430 «Капітальні трансферти населенню» – КЕКВ залишився незмінний

2440 «Капітальні трансферти за кордон – КЕКВ залишився незмінний

2450 «Капітальні трансферти до бюджету розвитку» – КЕКВ залишився незмінний

3000 «Нерозподілені видатки» – КЕКВ залишився незмінним.

Економічна класифікація видатків дає змогу виділити захищенні статті бюджету і забезпечує єдиний підхід до планування і обліку витрат бюджетної установи. У перелік захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету України входить:

· оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110)

· нарахування на заробітну плату (код 1120)

· придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (код 1132)

· забезпечення продуктами харчування (код 1133)

· виплата процентів за державним боргом (код 1200)

· трансферти населенню (код 1340)

· трансферти місцевим бюджетам (код 1320)

Видатки на проведення тендерів по закупівлі товарів, робіт та послуг (а саме: видатки на розробку і розсилання тендерної документації, запрошення до участі у процедурах закупівель та підготовці засідань тендерного комітету по закупівлі товарів та послуг тощо) здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків залежно від економічної суті платежу.

Оплата податку на додану вартість, який включений до ціни, товару, робіт, послуг, здійснюється за тим кодом економічної класифікації видатків, за яким здійснюється основний платіж. Крім того, за відповідними кодами економічної класифікації видатків сплачуються податки та збори, що згідно із законодавством перераховуються відповідно до укладених цивільно-правових договорів (угод).

Оплата донарахованих платежів (крім штрафів і пені), визначених контролюючими органами відповідно до чинного законодавства, та відсотків річних від простроченої суми договору проводиться за тим кодом, за яким має бути проведений основний платіж

Як бачимо з наведеної економічної класифікації видатків, вони різноманітні як за складом, так і за економічним змістом.

Знання економічної класифікації видатків забезпечують ведення аналітичного обліку касових і фактичних видатків відповідно до кошторису установи.

2.4 Облік видатків загального та спеціального фондів

Касові видатки – усі суми, проведені органом Державного казначейств або установою банку з реєстраційного, спеціального реєстраційного, поточного рахунку як готівкою, так і у формі безготівкової оплати рахунків.

Під касовими видатками розуміють суми, отримані установами з реєстраційних або поточних рахунків для використання.

Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням коштів бюджету згідно із затвердженим кошторисом установи. Однак за цими видатками неможливо визначити фактичне використання коштів, тому що окремі суми можуть бути нараховані, але не виплачені. Касові видатки показують суму асигнувань, які одержала і витратила установа за окремими кодами економічної класифікації видатків, що дає змогу мати дані про касове виконання кошторису та про залишки невикористаних асигнувань на певну дату. Повернення грошових коштів на рахунки проводиться до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Касові видатки бюджетних установ, які фінансуються через органи Державного казначейства, обліковуються двічі: один раз в органі казначейства (під час списання коштів з реєстраційного рахунку установи) і другий раз – в самій установі (під час отримання виписки органу казначейства з реєстраційного рахунку).

Фактичні видатки – це дійсні витрати коштів бюджетної установи, оформленими відповідними первинними документами і здійсненні за рахунок коштів загального та спеціального фондів бюджету, а також нараховані або проведені. До них належать видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою та стипендіями. Їхній облік дає змогу контролювати хід виконання кошторису установою загалом та дотримання встановлених норм видатків за окремими кодами економічної класифікації. Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому під час виконання планового обсягу робіт вони повинні відповідати сумам асигнувань за кошторисом.

Такий розподіл видатків як об’єктів обліку визначається необхідністю контролю з боку держави за використанням коштів, при цьому облік касових видатків забезпечує інформацією про касове виконання кошторису та залишки невикористаних асигнувань на кожну конкретну дату, а облік фактичних видатків дає змогу контролювати як перебіг фактичного виконання кошторису видатків установ загалом, так і дотримання встановлених норм за окремими статтями й структурними підрозділами.

Фактичні видатки, як правило, не збігаються з касовими ні в часі, ні в сумі. У сучасних умовах фактичні видатки часто перевищують касові, бо не завжди фінансування з бюджету дає змогу вчасно погасити заборгованість із заробітної плати, за енергоносії та інші господарські витрати бюджетних установ. Якщо частина грошових коштів на рахунках у банку чи казначействі скеровується на поповнення запасів матеріалів, рахується в розрахунках (дебіторська заборгованість), залишається невитраченою у вигляді підзвітних сум і готівки в касі або використовується на погашення кредиторської заборгованості, що виникла раніше, фактичні видатки менші за касові.

Якщо касові і фактичні видатки збігаються в часі, вони називаються прямими видатками.

Фактичні видатки за КЕКВ 1111,1112,1120,1342, як правило, випереджають касові. Це пов’язано з тим, що нарахування заробітної плати, стипендії та внесків на соціальне страхування здійснює раніше, ніж перерахування платежів і отримання грошових коштів до каси для виплати.

Касові видатки приблизно відповідатимуть у часі фактичним у разі придбання основних засобів та нематеріальних активів, оскільки вартість придбання зазначених активів одразу списують на фактичні видатки (під час формування фонду необоротних активів). Якщо кошти, отриманні з банку чи казначейства, витрачені за прямим призначенням відповідно до кошторису (наприклад, видатки за електроенергію, газ, воду, телефон, поточний ремонт та інші послуги), то фактичні видатки збігаються з касовими.

За іншими кодами економічної класифікації видатків бюджету касові видатки найчастіше випереджають фактичні. Так, під час придбання господарських товарів, медикаментів, продуктів харчування, бензину спочатку, звичайно оплачується рахунок постачальника (касові видатки), потім – оприбутковуються оплачені цінності, а вже потім – їх списують (фактичні видатки).

Якщо фактичні видатки перевищують касові, це свідчить або про погашення дебіторської заборгованості на початок звітного періоду, або про виникнення кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду через отримання товарів, робіт, послуг без попередньої оплати. Крім того, перевищення фактичних видатків над касовими за статтями видатків на придбання продуктів харчування, медикаментів, канцтоварів, видатків на утримання автотранспорту, капітальний ремонт може бути наслідком списання у поточному звітному періоді майна, придбаного у попередньому звітному періоді.

Якщо касові видатки перевищують фактичні, це свідчить про погашення кредиторської заборгованості, наявної на початок звітного періоду, або про виникнення дебіторської заборгованості наприкінці звітного періоду в результаті попередньої оплати.

Касові та фактичні видатки установи є окремими етапами руху бюджетних коштів та об’єктами бухгалтерського обліку. Суми видатків відображають за кожним із рахунків бухгалтерського обліку один раз, а за КЕКВ – двічі (за фактичними та касовими видатками). Це необхідно для організації аналітичного обліку фактичних і касових видатків.

Касові та фактичні видатки пов’язані між собою. Тому розподіл і одночасний взаємозв’язок дають змогу, аналізуючи видатки одержати повну інформацію щодо використання бюджетних коштів і здійснювати своєчасний контроль за їх цільовим використанням.

Залежність касових та фактичних видатків за КЕКВ можна записати у вигляді формули:

Фактичні видатки за звітний період +

+ Кредитовий залишок на початок року –

- Дебетовий залишок на початок року –

- Кредитовий залишок на кінець звітного періоду +

+ Дебетовий залишок на кінець звітного періоду =

= Касові видатки за звітний рік (період)

Ув’язуючи у такий спосіб касові та фактичні видатки за всіма КЕКВ та окремо за видатками, здійсненими за рахунок доходів загального і спеціального фонду бюджету (щодо кожного виду доходів), можна не тільки встановити причини невідповідності сум касових та фактичних видатків за рахунок впливу дебіторсько-кредиторської заборгованості або залишків матеріальних цінностей на початок та кінець періоду, за який виконується механізм ув’язки, а й виявити помилки за процедурами їх обліку. Якщо, припустімо, вартість запчастин, придбаних за рахунок коштів спец фонду, списано на бюджетні видатки, то при ув’язці косових видатків із фактичними за видатками, проведеними за рахунок доходів загального фонду бюджету за КЕКВ 1131, видатки не співпадатимуть на суму неправильного списання. На таку саму суму не ув'яжуться видатки за КЕКВ 1131, здійснені за рахунок доходів спеціального фонду бюджету. Наприкінці року така помилка може призвести до перекручення результатів виконання кошторису за загальним та спеціальним фондами бюджету. Якщо нарахована заробітна плата відображена в обліку як фактичні видатки за КЕКВ 1111, а її отримано в касу за рахунок коштів, що призначалися для видатків за КЕКВ 1120, то при ув’язуванні касових видатків із фактичними за кодами 1111 і 1120 розбіжність відповідатиме сумі завищення касових видатків за КЕКВ 1120.

Порядок обліку касових і фактичних видатків регулюється «Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» та «Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ», затвердженими ДКУ 10.12.1999 року №114. Облік касових видатків ведеться на синтетичних рахунках 31 «Рахунки в банках» та 32 «Рахунки в казначействі» у розрізі відповідних субрахунків. Облік фактичних видатків ведеться на активних витратних рахунках класу 8 «Видатки» Плану рахунків бюджетних установ. Аналітичний облік касових видатків ведеться у розрізі поточних чи реєстраційних рахунків у розрізі кодів функціональної та економічної класифікації. Касові видатки накопичуються за кредитом цих рахунків, а за дебетом записуються суми, спрямовані на відновлення касових видатків, суми фінансування, що надійшли. Для аналітичного фактичних видатків бюджетних установ призначено спеціальну «Картку аналітичного обліку фактичних видатків» типової форми, затвердженої наказом Державного казначейства України від 06.10.2000 року №100, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2000 року за №747/4968 одночасно з формою картки обліку касових видатків.

Картка фактичних видатків ведеться щомісячно у розрізі кодів економічної класифікації видатків. Для кожного коду функціональної класифікації видатків, для загального та спеціального фондів, для кожного виду коштів спеціального фонду складаються окремі картки. Записи в картки про суми фактичних видатків здійснюються на підставі даних меморіальних ордерів і доданих до них первинних документів. Суми відшкодованих фактичних видатків записують на зворотному боці картки.

Порівняльний аналіз касових і фактичних видатків та фінансування можна здійснювати у встановлені строки шляхом порівняння органів казначейства про касові видатки та звітності установи, про фактичні видатки між собою та із затвердженим кошторисом. Такі перспективи стають доволі реальними при впровадженні в бюджетних установах автоматизованого обліку видатків з використанням персональних новітніх програм.

Перший етап такої перевірки передбачає зіставлення фактично проведених касових видатків за кодами економічної класифікації видатків (суми здійснених розрахунків з працівниками установи, з бюджетом за відрахуваннями із заробітної плати, з постачальниками товарів і послуг) із затвердженими кошторисними призначеннями і порівняння цих двох показників з фактично проведеними видатками за відповідними кодами економічної класифікації (суми нарахованої заробітної плати і відрахувань з неї, вартості отриманих і витрачених послуг – оплачених і неоплачених). У результаті такого порівняння визначаються відхилення відповідних показників, які є об’єктом аналізу. При цьому необхідно проаналізувати, чому виникли відхилення, пов'язати їх із наявною дебіторською та кредиторською заборгованістю тощо.

Загальну суму касових і фактичних видатків можна визначити та перевірити на підставі даних балансу (форма №1).

Касові видатки визначаються за формулою:

Кв= Зп+А-Зк,

де Зп – залишок грошових коштів на початок року, А – асигнування, що надійшли за рік, Зк – залишок грошових коштів на кінець року.

Фактичні видатки визначаються за формулою:


Фв= Кв+ КЗк-КЗп + Мк-Мп+ДЗк-ДЗп,

де Кв – загальна сума касових видатків, КЗк – кредиторська заборгованість на кінець року, КЗп – кредиторська заборгованість на початок року, Мк – залишки на субрахунках матеріалів на початок року, ДЗк – дебіторська заборгованість на кінець року, ДЗп – дебіторська заборгованість на початок року.

Аналіз проводиться шляхом порівняння касових видатків із сумою бюджетного фінансування, яка надійшла, а фактичних – із сумою бюджетних асигнувань загалом за уточненим кошторисом та за окремими кодами економічної класифікації. Крім того касові та фактичні видатки порівнюють між собою.

Результатом такого аналізу є з'ясування, чи не перевищують касові видатки отримане фінансування, чи фактичні видатки проведені в межах кошторису і чи не проводились понад затверджену суму видатки за одними кодами за рахунок невикористаних асигнувань і зменшення видатків за іншими кодами. Такі відхилення відповідно до вимог статті 51 Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 року є порушенням фінансово-бюджетної дисципліни.

Причини відхилень проведених видатків від кошторису за даними аналізу з'ясовують за кожним кодом економічної класифікації витрат, встановлюють, за рахунок чого вони виникли та як впливають на фінансово-господарську діяльність установи.

Наприклад, перевищення касових видатків над кошторисними призначеннями за кодом 1110 «Оплата праці» допускається лише у випадку, якщо наприкінці фінансового року заробітна плата працівників за другу половину грудня виплачується у січні наступного року та якщо протягом звітного періоду проводяться підвищення заробітної плати або доплата до розміру мінімальної плати і на це не виділяються додаткові асигнування. Таке перевищення виправдане за умови, якщо керівництвом не допускалися безпідставні виплати премії, матеріальної допомоги та інших стимулюючих платежів.

Порівняння касових і фактичних видатків із сумами одержаного фінансування за відповідними кодами економічної класифікації видатків забезпечує контролю з боку держави (в особі відповідних розпорядників коштів, фінансових органів та органів Державного казначейства) за станом виконання кошторису доходів і видатків, розрахунків з підрядниками, постачальниками, різними кредиторами, за доцільністю використання виділених коштів згідно з їхнім цільовим призначенням. Таке порівняння дає змогу виявити факти порушення фінансової дисципліни, безпідставного, нецільового використання державних коштів.

Перелік фактичних видатків, що забезпечують фінансування із загального фонду Державного бюджету, залежить від основного виду діяльності бюджетної установи та її можливостей самостійного отримання коштів для своєї діяльності. Найчастіше до таких видатків належать видатки на заробітну плату та нарахування на неї, видатки на оплату харчування та обмундирування, оплата комунальних послуг тощо.

Проте до фактичних видатків загального фонду не можна зарахувати усі видатки бюджетної установи. Це пов'язано, насамперед, з обмеженістю коштів державного та місцевого бюджетів. Саме тому такі установи повинні визначати способи для забезпечення інших видатків. Надходження матеріальних і грошових цінностей з джерел, не пов’язаних з фінансуванням із загального фонду бюджету відповідного рівня, є доходами спеціального фонду. Ці доходи, як і видатки, що будуть здійсненні за їхній рахунок, також повинні бути передбаченні в кошторисі.

Розподіл видатків на касові та фактичні, їх облік та аналіз дасть змогу посилити контроль над витрачанням бюджетних коштів, підвищити економію за рахунок зменшення витрат, покращити процедуру планування майбутніх витрат та аналізу видатків минулих років за окремими видами класифікації.

Отже касові і фактичні видатки є окремими етапами руху бюджетних коштів та об’єктами бухгалтерського обліку, але плануються і обліковуються за єдиною номенклатурою видатків.

У процесі реформування бюджетної класифікації видатків необхідно враховувати як міжнародну практику обліку діяльності державного сектора, так і економічної реалії розвитку України.

Бюджетні організації під час здійснення своєї діяльності можуть одержувати у своє розпорядження кошти не тільки з бюджету, а й з інших джерел.

Починаючи з 2000 р., усі позабюджетні кошти установ і організацій, що утримуються за рахунок асигнувань з державного або місцевого бюджетів, включаються до спеціального фонду бюджету як власні надходження цих установ та організацій і відповідні спеціальні видатки. Тобто усі позабюджетні кошти таких установ з 2000 р. враховуються у складі спеціального фонду державного бюджету і по суті є бюджетними їх надходження та витрачання планується в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи.

Кошти, одержувані бюджетними організаціями, крім асигнування з бюджету, називаються позабюджетними (коштами спеціального фонду), і до них відносяться кошти, отримані від виконання робіт, надання послуг, реалізації продукції чи іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством. Ці кошти, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України», враховуються в складі спеціального фонду кошторису бюджетної установи.

Залежно від принципу походження і використання позабюджетні кошти поділяються на:

– Спеціальні кошти

– Суми за дорученнями

– Депозитні кошти

– Інші позабюджетні кошти

Спеціальні кошти – це доходи бюджетних установ і організацій, які вони отримують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції або іншої діяльності, що провадиться на підставі відповідних нормативно-правових актів, і використовують за цільовим призначенням згідно з кошторисом доходів і видатків установи.

Суми на виконання окремих доручень (суми за дорученнями) – це кошти, які бюджетні установи отримують від фізичних і юридичних осіб та благодійних фондів для виконання окремих доручень або використання за цільовим призначенням, визначеним особою, що надає такі кошти.

Інші власні надходження – це надходження, не включені до складу спеціальних коштів або сум за дорученнями.

Субвенції, одержані з інших бюджетів, – це кошти, виділені з бюджету іншого рівня органам державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, для виконання делегованих законами України повноважень органів місцевого самоврядування, або інших, визначених законодавством, функцій.

Інші доходи – це інші кошти спеціального фонду бюджету, включені до кошторису установи, крім інших власних надходжень.

Крім коштів спеціального фонду, окремим бюджетним установам можуть надходити кошти, що їм не належать і які необхідно перерахувати за призначенням при настанні відповідних умов. Це так звані депозитні суми. Вони не належать до коштів спеціального фонду і в кошторисі не плануються.

Розпорядниками коштів спеціального фонду є керівники бюджетних установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями. Планування доходів і видатків спеціального фонду здійснюється в тому ж кошторисі, що й бюджетних коштів загального фонду, а їх облік ведеться за єдиним планом рахунків і на єдиному балансі. Операції з коштами спеціального фонду оформляються тими ж первинними документами; щодо них діє та ж сама класифікація видатків, що й для коштів загального фонду бюджету. Але облік операцій з коштами спеціального фонду ведуть у бюджетних установах на окремих, спеціально призначених для цього рахунках.

Для зберігання коштів спеціального фонду і проведення операцій з ними бюджетним установам відкриваються поточні рахунки в уповноважених установах банків, в яких їм відкрито поточні бюджетні рахунки, або спеціальні реєстраційні рахунки у відповідних органах ДКУ. При цьому в органах ДКУ для установи може бути відкрито не більше чотирьох спеціальних реєстраційних рахунків за всіма видами позабюджетних коштів.

У сучасних умовах питома вага спеціальних коштів у кошторисі доходів і видатків окремих установ значна, тому важливого значення набуває правильно організований облік цих коштів, завдання якого такі:

—контроль за повним і своєчасним надходженням та оприбуткуванням коштів спеціального фонду;

—облік і контроль витрачання коштів спеціального фонду суворо за призначенням відповідно до з кошторисних передбачень;

– своєчасне складання і подання звітності про надходження і використання коштів спеціального фонду для забезпечення вірогідною інформацією всіх рівнів управління.

Зважаючи на важливість раціональної організації обліку коштів спеціального фонду та контролю за їх використанням ГУ ДКУ наказом від 11.08.1998 р. №63 затвердило «Інструкцію про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них» (деякі положення якої на сьогоднішній день, на жаль, уже застаріли), а наказом від 25.03.1999 р. №27 «Порядок казначейського обслуговування позабюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету» (з подальшими змінами і доповненнями) визначило порядок відкриття спеціальних реєстраційних рахунків бюджетних установ в органах ДКУ та відображення на них руху позабюджетних коштів. Крім того, видано ряд положень та вказівок з обліку окремих видів позабюджетних коштів (гуманітарної допомоги тощо).

Для обліку видатків спеціального фонду призначений активний рахунок №81 «Видатки спеціального фонду», який розподілений на субрахунки.

На субрахунку 811 «Видатки за спеціальними коштами» обліковують фактичні видатки за кошторисом видатків у частині спеціальних коштів. На ньому також можуть облікувати, за рішенням головного бухгалтера, видатки підсобних господарств.

На субрахунку 812 «Видатки за іншими власними надходженнями» обліковують фактичні видатки спецфонду за кошторисом видатків у частині інші власні надходження установ.

На субрахунку 813 «Видатки за іншими коштами» обліковують фактичні видатки спецфонду за кошторисом видатків у частині інших коштів.

При здійсненні фактичних видатків дебетуються рахунки 811, 812, 813 і кредитуються різні субрахунки залежно від роду здійснюваних фактичних витрат.

В кінці року всі накопичені фактичні витрати з наростаючим підсумком з початку року списуються в дебет субрахунку 682 «Внутрішні розрахунки за спеціальним фондом», 711 «Доходи за спеціальними коштами», 712» Доходи за іншими власними надходженнями», 713 «Доходи за іншими коштами». Субрахунок 682 «Внутрішні розрахунки за спеціальним фондом» залежно від того, у розпорядника коштів якого ступеня він застосовується, може бути активним, пасивним і активно-пасивним.

У Іванківському територіальному центрі, який є нижчим розпорядником коштів третього рівня, тобто таким, що не має підвідомчих установ, субрахунок 681 «Внутрішні розрахунки за спеціальним фондом» пасивний і використовується для обліку сум спеціального фонду, отриманих від вищого розпорядника коштів.

Сальдо наростаючим підсумком протягом року показує отримані суми спеціального фонду, а сальдо на кінець року – суму невикористаних коштів спеціального фонду. Закривається рахунок Дт.432 – Кт.81.


3. Аналіз результатів виконання кошторису видатків бюджетної установи

3.1 Загальна методика аналізу виконання кошторису

Для контролю за відповідальністю асигнувань, визначених у кошторисах, органи Державного казначейства здійснюють реєстрацію та ведуть облік зведених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету та планів спеціального фонду розпорядників вищого рівня за розпорядниками нижчого рівня та одержувачами.

Розпорядники мають право провадити діяльність включно в межах асигнувань, затверджених кошторисами, за наявності витягу, виданого органом Державного казначейства, що підтверджує відповідність цих документів даним Казначейського обліку. Для цього розпорядники, які отримали від органів Державного казначейства витяг, повинні подати цим органам дані про розподіл показників зведених кошторисів за розпорядниками нижчого рівня та одержувачами. Зазначені показники доводять до відповідних органів Державного казначейства за місцем розташування розпорядників нижчого рівня та одержувачів.

Органи Державного казначейства здійснюють контроль за відповідністю розподілу показників зведених кошторисів даним казначейського обліку. У разі невідповідності кошторисів витягу, отриманому від органів Державного казначейства, розпорядники повинні перезатвердити кошторис, згідно з витягом.

Здійснення видатків без затверджених у встановленому порядку кошторисів припиняється через 30 календарних днів після затвердження розписів відповідних бюджетів. До затвердження в установленому порядку кошторисів підставою для видатків є проекти зазначених кошторисів і планів, засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або головного бухгалтера.

Після закінчення 30-денного терміну органи Державного казначейства здійснюють операції з розрахунково-касового обслуговування розпорядників коштів бюджету тільки відповідно до затверджених та зареєстрованих у обліку органів Державного казначейства кошторисів.

У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджений в установлений законодавством термін, в обов’язковому порядку складають тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси, а вищі навчальні заклади та наукові установи – також тимчасові індивідуальні плани використання бюджетних коштів і тимчасові індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів, які затверджуються їхніми керівниками. Зведені тимчасові кошториси не складаються.

Під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів враховують обсяги здійснених видатків згідно з тимчасовим розписом відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами.

Установи мають право брати зобов’язання щодо видатків відповідно до кошторису, на підставі з потреби у забезпеченні виконання пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов’язань минулих періодів. Обсяг бюджетних зобов’язань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями у поточному році.

У разі скорочення асигнувань розпорядники повинні вживати заходів до ліквідації або скорочення обсягу бюджетних зобов’язань, які перевищують уточнені плани асигнувань. У разі прийняття відповідного рішення щодо тимчасового обмеження асигнувань загального фонду бюджету розпорядники повинні забезпечити приведення обсягів зобов’язань у відповідність з тимчасовим обмеженням асигнувань. Виконання кошторисів здійснюється наростаючим підсумком з початку року. Звіти про виконання кошторисів подають у порядку та за формами, встановленими Державним казначейством.

Витрати – це суми видатків та витрат, що виникли в результаті фінансово-господарської діяльності з використанням активів бюджетної установи для повного та ефективного виконання кошторису протягом поточного бюджетного року та які підтверджені відповідними первинними документами.

Видатки – це витрати коштів бюджетної установи, що виникли у ході здійснення основної діяльності у межах сум, установлених кошторисом бюджетної установи. Видатки є одним з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є підставою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу для виявлення резервів зниження видатків.

Виробничі витрати – це витрати бюджетної установи, що утворилися під час виробничої діяльності, пов’язаної з основною діяльністю, що повинна забезпечити повне та ефективне виконання кошторису бюджетної установи.

У складі витрат обліковують: видатки з державного та/або місцевого бюджетів на утримання бюджетної установи та інші заходи, видатки за спеціальними коштами, видатки за іншими власними надходженнями, видатки за іншими коштами

Зміни до кошторису та плану асигнувань вносяться у разі:

· необхідності перерозподілу асигнувань розпорядника

· прийняття нормативного документа про передавання повноважень і бюджетних асигнувань одного розпорядника іншому.

· Прийняття рішення щодо розподілу нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками

· Необхідності збільшення видатків спеціального фонду бюджету в результаті перевищення надходжень до цього фонду (з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок поточного бюджетного року, не використаних у попередньому бюджетному році), порівняно з надходженнями, врахованими у бюджеті на відповідний рік

· Прийняття рішення, щодо скорочення видатків загального фонду бюджету загалом на рік

· Прийняття рішення про зменшення бюджетних призначень головним розпорядникам на суму коштів, витрачених не за цільовим призначенням

· Внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет)

Зміни до кошторисів та планів асигнувань вносять після внесення змін до розпису бюджету з урахуванням особливостей спеціального фонду.

У разі внесення змін до кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду обов’язково складають відповідні довідки, які затверджують і виконують у тому самому порядку, що й кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду. Форма довідки затверджена наказом Міністерства фінансів України за №57 від 28.01.2002 року.

Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду не пере затверджуються.

3.2 Аналіз виконання кошторису видатків загального фонду в розрізі за три роки з 2007 року по 2009 рік

Таблиця 3.2.4. Дані для аналізу кошторису видатків в динаміці за 2007, 2008 рр.

Показники КЕКВ 2007 рік 2008 рік Відхилення, грн. Відхилення %.
1 2 3 4 5 6
ВИДАТКИ – усього х 1123500 2177100 +1053600 48
Поточні видатки 1000 1123500 1883700 +760200 40
Видатки на товари і послуги 1100 1112500 1848700 +736200 40
Оплата праці працівників бюджетних установ 1110 774000 1100000 +326000 30
Заробітна плата 1111 774000 1100000 +326000 30
Нарахування на заробітну плату 1120 280200 400000 +119800 30
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки 1130 50406 276900 +226494 72
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар 1131 3000 50000 +47000 94
Медикаменти та перев’язувальні матеріали 1132 х 19990 +19990 100
Продукти харчування 1133 х 110000 +110000 100
М'який інвентар та обмундирування 1134 х 19990 +19990 100
Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів 1135 25000 39990 +14990 31
Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання 1137 17000 19990 +2990 15
Послуги зв'язку 1138 800 1940 +1140 59
Оплата інших послуг та інші видатки 1139 4606 15000 +10394 69
Видатки на відрядження 1140 1000 1800 +800 44
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв 1160 6894 70000 +63106 90
Оплата теплопостачання 1161 х 17000 +17000 100
Оплата водопостачання і водовідведення 1162 450 9000 +8550 95
Оплата електроенергії 1163 1260 30000 +28740 96
Оплата природного газу 1164 5184 14000 8816 63
Субсидії і поточні трансферти 1300 11000 35000 +24000 68
Поточні трансферти населенню 1340 11000 35000 +24000 68
Інші поточні трансферти населенню 1343 11000 35000 +24000 68
Капітальні видатки 2000 х 293400 +293400 100
Придбання основного капіталу 2100 х 293400 +293400 100
Придбання обладнання і предметів довгострокового користування 2110 х 120000 +120000 100
Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація 2130 х 173400 +173400 100

З даних вище вказаної таблиці ми бачимо, що видатки по загальному фонду кошторису доходів та видатків, порівняно з нашим базовим періодом, за 2008 рік зросли на 1053600 гривні, або, якщо розглядати в процентному відношенні, то це сумарне збільшення становить 48%.

Це збільшення загальної суми видатків відбулося за рахунок зміни суми поточних видатків на 760200 гривні або 40% та появи капітальних видатків на 293400 гривень.

Щоб дослідити за рахунок чого відбулися зміни сум поточних та появи капітальних видатків, проаналізуємо їх зміну у структурі по основних кодах економічної класифікації видатків.

Отож з даних таблиці бачимо, що найбільшу питому вагу у загальній сумі видатків займають поточні видатки, тому мають найбільший вплив на зміну суми видатків по кошторису.

Сума поточних видатків змінилася за рахунок збільшення поточної ваги видатків на товари та послуги у 2008 році на 40%, або у сумарному вигляді це становить 760200 гривень. Збільшення викликане зростом видатків на оплату праці в сумі 32600 гривень та відповідне збільшення нарахувань на неї на 119800 гривні, що у відсотковому співвідношенні становить відповідно 30%. Порівняно з 2007 роком збільшилися видатки по коду 1131 на 94%, що становить 470000 гривень, в зв’язку з відкриттям стаціонарного відділення добавилися такі коди як 1132,1133,1134 на суми відповідно 19990 гривень, 110000 гривень, 19990 гривень, а також збільшення суми видатків по коду 1160 в процентному співвідношенні 90% до 2007 року.

Розглянемо, детальніше які зміни пройшли в складі видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Згідно даних таблиці бачимо, що порівняно з 2007 роком, збільшили видатки на оплату водопостачання та водовідведення на 8550 гривень, електроенергії на 28740 гривень, та постачання природного газу на 8816 гривень, а також ввівся новий код 1161 – теплопостачання на суму 17000 гривень, в зв’язку з переходом територіального центру в нове приміщення, яке опалюється тепловою енергією. Отже ці зміни в середині коду видатків привели до загального збільшення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв на суму 63106 гривень.

Видатки на закупівлю предметів постачання і матеріалів та утримання бюджетних установ збільшилися через підготовку до відкриття та введення в дію стаціонарного відділення, а саме на закупівлю предметів та матеріалів – 47000 гривень та м’якого інвентарю та обмундирування -19990 гривень. В зв’язку з зі зміною приміщення територіальним центром та його ремонту, було збільшено суму видатків по поточному ремонту на 2990 гривень.

Порівняно із 2007 роком, у 2008 році був введений код 2000 – капітальні видатки на загальну суму 293400 гривень, з них на придбання обладнання 120000 гривень та капітальний ремонт на суму 173400 гривень, цьому посприяло необхідність закупівлі обладнання в стаціонарне відділення та ремонт приміщення для його розташування.

А взагалі в цілому по всім кодам видатків економічної класифікації порівняно з 2007 роком відбулося збільшення запланованих коштів.

Тепер проаналізуймо стан виконання кошторису за 2007 та 2008 роки. Для цього використаємо дані нижче вказаних таблиць.

Таблиця 3.2.5. Звіт про виконання кошторису 2007 рік по Іванківському територіальному центрі

Показники Затверджено кошторисом Додано по кошторису План асигнувань на 2007 р Касові видатки Фактичні видатки
1 2 4 5 6
ВИДАТКИ – усього 1123500 51300 1166675,5 1166675,5 1156359,68
Поточні видатки 1123500 2300 1117675,5 1117675,5 1107359,68
Видатки на товари і послуги 1112500 2300 1109091,55 1109091,55 1098775,73
Оплата праці працівників бюджетних установ 774000 Х 773255,67 773255,67 773255,67
Заробітна плата 774000 х 773255,67 773255,67 773255,67
Нарахування на заробітну плату 280200 х 278954,09 278954,09 278954,09
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки 50406 -5000 44536,69 44536,69 34220,87
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар 3000 2200 5200 5200 5200
Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів 25000 х 24999,60 24999,60 14683,78
Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання 17000 -5150 11844,50 11844,50 11844,50
Послуги зв'язку 800 150 824,72 824,72 824,72
Оплата інших послуг та інші видатки 4606 -2200 1667,87 1667,87 1667,87
Видатки на відрядження 1000 х 975 975 975
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв 6894 2300 6370,10 6370,10 6370,10
Оплата водопостачання і водовідведення 450 х 77,83 77,83 77,83
Оплата електроенергії 1260 х 1048,52 1048,52 1048,52
Оплата природного газу 5184 2300 5243,75 5243,75 5243,75
Дослідження і розробки, державні програми х 5000 5000 5000 5000
Інші державні програми х 5000 5000 5000 5000
Субсидії і поточні трансферти 11000 х 8583,95 8583,95 8583,95
Поточні трансферти населенню 11000 х 8583,95 8583,95 8583,95
Інші поточні трансферти населенню 11000 х 8583,95 8583,95 8583,95
Капітальні видатки х 49000 49000 49000 49000

Як бачимо з даних таблиці залишок видатків на кінець року від’ємний. Ця ситуація виникла внаслідок недофінансування на суму 8124,50 гривень (згідно кошторису передбачено 1174800 гривень, а профінансували тільки в сумі 1166675,50 на що вказують просумовані касові видатки за рік). Касові видатки перевищують фактичні на суму 10315,82 гривень, в зв’язку з тим що на кінець року є залишок бензину та запасних частин до автомобіля, які були придбані та не списані в поточному році. Отже, в результаті ми одержали невиконання кошторису в сумі 8124,50 гривень.

Як бачимо по енергоносіях було недостатньо коштів, тому було додано 2300 гривень.

По капітальних видатках спостерігаємо таку ситуацію: по плану не було передбачено фінансування накапітальний ремонт, та на протязі року було здійснене фінансування в сумі 49000 гривень і повністю використано.

Таблиця 3.2.6. Звіт про виконання кошторису за 2008 рік по Іванківському територіальному центрі

Показники Затверджено кошторисом Додано по кошторису План асигнувань на 2008 Касові видатки Фактичні видатки
ВИДАТКИ – усього 2177100 110000 2174275,54 2147275,54 2111505,66
Поточні видатки 1883700 -123400 1642456,54 1642456,54 1606686,66
Видатки на товари і послуги 1848700 -93400 1639806,54 1639806,54 1604036,66
Оплата праці працівників бюджетних установ 1100000 х 1068899,79 1068899,79 1068899,79
Заробітна плата 1100000 х 1068899,79 1068899,79 1068899,79
Нарахування на заробітну плату 400000 х 384189,86 384189,86 384189,86
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки 276900 -103400 144377,27 144377,27 108607,39
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар 50000 х 37151,29 37151,29 37151,29
Медикаменти та перев’язувальні матеріали 19990 -12000 1919,07 1919,07 481,36
Продукти харчування 110000 -65000 43552,00 43552,00 11466,25
М'який інвентар та обмундирування 19990 13716,72 13716,72 13716,72
Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів 39990 -16400 21369,87 21369,87 19123,45
Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання 19990 х 19990 19990 19990
Послуги зв'язку 1940 х 1925,00 1925,00 1925
Оплата інших послуг та інші видатки 15000 -10000 4753,32 4753,32 4753,32
Видатки на відрядження 1800 х 1300 1300 1300
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв 70000 10000 41039,62 41039,62 41039,62
Оплата теплопостачання 17000 4000 19045,04 19045,04 19045,04
Оплата водопостачання і водовідведення 9000 х 6817,44 6817,44 6817,44
Оплата електроенергії 30000 х 4093,74 4093,74 4093,74
Оплата природного газу 14000 6000 11083,40 11083,40 11083,40
Субсидії і поточні трансферти 35000 -30000 2650 2650 2650
Поточні трансферти населенню 35000 -30000 2650 2650 2650
Інші поточні трансферти населенню 35000 -30000 2650 2650 2650
Капітальні видатки 293400 233400 504819 504819 504819
Придбання основного капіталу 293400 233400 504819 504819 504819
Придбання обладнання і предметів довгострокового користування 120000 -10684 87335 87335 87335
Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація 173400 244084 417484 417484 417484
Капітальний ремонт та реконструкція інших об’єктів 173400 244084 417484 417484 417484

Як бачимо з даних таблиці залишок видатків на кінець року від’ємний. Ця ситуація виникла внаслідок недофінансування на суму 112824,46 гривень (згідно кошторису передбачено 2287100 гривень, а профінансували тільки в сумі 2174275,54, на що вказують просумовані касові видатки за рік) Касові видатки перевищують фактичні на суму 35769,88 гривень, в зв’язку з тим що на кінець року є залишок бензину та запасних частин до автомобіля, медикаментів та продуктів харчування, які були придбані та не списані в поточному році. Отже, в результаті ми одержали невиконання кошторису в сумі 112824,46 гривень це було викликано наказом по установі та відповідно до розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 21.11.2008 року №1291 «Про економію бюджетних коштів, передбачених на утримання управлінь, відділів інших структурних підрозділів Іванківської районної державної адміністрації», тобто були розроблені заходи, щодо економного та раціонального використання бюджетних коштів, а саме:

1. припинити придбання автотранспорту, меблів, побутової техніки.

2. обмежити придбання товарно-матеріальних цінностей, які не є першочерговими

3. припинити проведення за рахунок коштів загального фонду ремонту та реконструкції приміщень

4. зменшити обсяги із споживання теплової та електричної енергії, послуг з водопостачання, природного газу.

Знову ж таки по енергоносіях було недостатньо коштів, тому було додано 10000 гривень

По капітальних видатках спостерігаємо таку ситуацію: по плану було передбачено фінансування накапітальний ремонт в сумі 173400 гривень, та цього було недостатньо і на протязі року було здійснене додаткове фінансування в сумі 110000 гривень та знято з поточних видатків суму 123400 гривень, така необхідність виникла в зв’язку з капітальним ремонтом приміщення в с. Прибірськ, в якому планувалося відкрити стаціонарне відділення.

Таблиця 3.2.7. Дані для аналізу кошторису видатків в динаміці з 2008 року по 2009 рік

Показники КЕКВ 2008 рік 2009 рік Відхилення, грн. Відхилення %.
1 2 3 4 5 6
ВИДАТКИ – усього х 2177100 2522800 +345700 14
Поточні видатки 1000 1883700 2522800 +639100 25
Видатки на товари і послуги 1100 1848700 2512800 +664100 26
Оплата праці працівників бюджетних установ 1110 1100000 1030800 -69200 -7
Заробітна плата 1111 1100000 1030800 -69200 -7
Нарахування на заробітну плату 1120 400000 373200 -26800 -7
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки 1130 276900 961800 +684900 71
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар 1131 50000 159800 +109800 69
Медикаменти та перев’язувальні матеріали 1132 19990 159800 +139810 87
Продукти харчування 1133 110000 159800 +49800 31
М'який інвентар та обмундирування 1134 19990 159800 +139810 87
Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів 1135 39990 159800 +119810 75
Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання 1137 19990 х -19990
Послуги зв'язку 1138 1940 3000 +1060 35
Оплата інших послуг та інші видатки 1139 15000 159800 +144800 91
Видатки на відрядження 1140 1800 4000 +2200 55
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв 1160 70000 143000 +73000 51
Оплата теплопостачання 1161 17000 30200 13200 44
Оплата водопостачання і водовідведення 1162 9000 25000 +16000 64
Оплата електроенергії 1163 30000 50000 +20000 40
Оплата природного газу 1164 14000 37800 +23800 63
Субсидії і поточні трансферти 1300 35000 10000 -25000 0
Поточні трансферти населенню 1340 35000 10000 -25000
Інші поточні трансферти населенню 1343 35000 10000 -25000
Капітальні видатки 2000 293400 х -293400 0
Придбання основного капіталу 2100 293400 х -293400 0
Придбання обладнання і предметів довгострокового користування 2110 120000 х -120000 0
Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація 2130 173400 х -173400 100
Капітальний ремонт та реконструкція інших об’єктів 2133 173400 х -173400

З даних вище вказаної таблиці ми бачимо, що видатки по загальному фонду кошторису доходів та видатків, порівняно з нашим базовим періодом, за 2009 рік зросли на 345700 гривні, або, якщо розглядати в процентному відношенні, то це сумарне збільшення становить 14%.

Це збільшення загальної суми видатків відбулося за рахунок зміни суми поточних видатків на 639100 гривні або 25%, в 2009 році в зв’язку з кризою на капітальні видатки взагалі нічого не затвердили, а кошти які планували на ці видатки були розкидані на коди поточних видатків.

Сума поточних видатків змінилася за рахунок збільшення поточної ваги видатків на товари та послуги у 2009 році на 26%, або у сумарному вигляді це становить 664100 гривень. Збільшення викликане зростом видатків по коду 1131 на 69%, що становить 109800 гривень, по таким кодам як 1132,1133,1134,1135,1138,1139 на суми відповідно 139810 гривень, 49800 гривень, 139810 гривень, 119810 гривень, 144800 гривень а також збільшення суми видатків по коду 1160 в процентному співвідношенні 51% до 2008 року.

Розглянемо, детальніше які зміни пройшли в складі видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Згідно даних таблиці бачимо, що порівняно з 2008 роком, збільшили видатки на оплату водопостачання та водовідведення на 64%, електроенергії на 40%, та постачання природного газу на 44%, теплопостачання на 63%. Отже ці зміни в середині коду видатків привели до загального збільшення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв на суму 73000 гривень.

А взагалі в цілому по всім кодам видатків економічної класифікації порівняно з 2008 роком відбулося збільшення запланованих коштів.

Тепер проаналізуймо стан виконання кошторису за 2009 рік. Для цього використаємо дані нижче вказаної таблиці.

Таблиця 3.2.8. Звіт про виконання кошторису 2009 рік по Іванківському територіальному центрі

Показники Затверджено кошторисом Додано по кошторису План асигнувань на 2009 Касові видатки Фактичні видатки
1 2 4 5 6
ВИДАТКИ – усього 2522800 -862000 1638906,64 1638906,64 1643078,99
Поточні видатки 2522800 -862000 1638906,64 1638906,64 1643078,99
Видатки на товари і послуги 2512800 -852000 1638906,64 1638906,64 1643078,99
Оплата праці працівників бюджетних установ 1030800 42000 1072777,54 1072777,54 1072777,54
Заробітна плата 1030800 42000 1072777,54 1072777,54 1072777,54
Нарахування на заробітну плату 373200 16000 389162,17 389162,17 389162,17
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки 961800 -858621 86604,42 86604,42 90776,77
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар 159800 -148800 6029,75 6029,75 10572,75
Медикаменти та перев’язувальні матеріали 159800 -156300 3485,39 3485,39 3523,67
Продукти харчування 159800 -109000 50796,02 50796,02 51069,83
М'який інвентар та обмундирування 159800 -159800 х х х
Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів 159800 -134300 23153,16 23153,16 22399,16
Послуги зв'язку 3000 -1500 1145,26 1145,26 1216,52
Оплата інших послуг та інші видатки 159800 -148921 1994,84 1994,84 1994,84
Видатки на відрядження 4000 -3100 330,00 330,00 330,00
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв 143000 -48279 90032,51 90032,51 90032,51
Оплата теплопостачання 30200 +6120 36318,55 36318,55 36318,55
Оплата водопостачання і водовідведення 25000 -20000 3198,79 3198,79 3198,79
Оплата електроенергії 50000 -39399 10036,40 10036,40 10036,40
Оплата природного газу 37800 5000 40478,77 40478,77 40478,77
Субсидії і поточні трансферти 10000 -10000 х х х
Поточні трансферти населенню 10000 -10000 х х х
Інші поточні трансферти населенню 10000 -10000 х х х

Як бачимо з даних таблиці залишок видатків на кінець року від’ємний. Ця ситуація виникла внаслідок недофінансування на суму 21893,36 гривень (згідно кошторису передбачено 1660800 гривень, а профінансували тільки в сумі 1638906,64 гривень на що вказують просумовані касові видатки за рік) Фактичні видатки перевищують касові на суму 6349,26 гривень, по кодам 1131,1135, 1138, в зв’язку з тим що на кінець року виникла кредиторська заборгованість через отримання товарів, робіт, послуг без попередньої оплати. Отже, в результаті ми одержали невиконання кошторису в сумі 26065,71 гривень. Крім цього на протязі 2009 року сесіями Іванківської районної ради, було знято коштів з установи в сумі 862000 гривень.

Проведений аналіз, а саме порівняння фактичних та касових видатків із сумами одержаного фінансування за відповідними кодами економічної класифікації видатків загального фонду створює можливість контролю з боку держави (в особі відповідних розпорядників коштів, фінансових органів та органів ДКУ) за станом виконання кошторису доходів та видатків, розрахунків з працівниками, постачальниками, різними кредиторами, за доцільністю використання виділених коштів згідно з цільовим призначенням. Також таке порівняння дає можливість виявити факти порушення фінансової дисципліни, безпідставного, нецільового використання бюджетних державних коштів.

Основні результати дослідження полягають у наступному, було визначено, що фінансування здійснювалося відповідно до потреб установи. Проаналізувавши кошториси за три роки бачимо, що суми які там затверджені мають тенденцію до збільшення, тобто порівняно з кожним роком сума по кошторису збільшується, це говорить про можливість нормального функціонування установи. Дослідивши звіти про надходження та використання коштів загального фонду за 2007,2008,2009 роки можна зробити висновок, що в цілому йде не повне виконання кошторису, особливо це прослідковується в 2008 та 2009 роках коли, за рішеннями Іванківської районної ради було знято кошти. На початок 2010 року, розглянувши звіт про заборгованість за бюджетними коштами, виявилося що установа має кредиторську заборгованість перед своїми постачальниками, це було результатом неповного фінансування в 2009 році, хоча коштів по установі вистачало. До цього часу заборгованість не погашена.

Порядок затвердження кошторисів доходів і видатків Іванівського територіального центру за 2007–2009 роки, за кодом функціональної класифікації: 091204 «Територіальні центри і відділення соціальної допомоги на дому «здійснювалося, згідно чинного законодавства. Кошториси, плани асигнувань по загальному та спеціальному фонду за вказаний період підписані директором та головним бухгалтером територіального центру та затверджені начальником УПСЗН Іванківської РДА. Відповідність сум, затверджених в кошторисі, бюджетним асигнуванням, доведеними лімітними довідками на 2007–2009 роки, відповідають дійсності.

Бюджетні асигнування Іванківському територіальному центру на 2007–2009 роки доведені лімітними довідками та уточнені на підставі довідок про зміни річного розпису асигнувань бюджету. Дотримання порядку внесення змін до кошторисів, здійснене згідно чинного законодавства.

При обґрунтованості потреби в бюджетних асигнуваннях за загальним та спеціальним фондами кошторисів установи на 2007–2009 роки за кодами економічної класифікації методика непорушена. Потребу в коштах підтверджено відповідними розрахунками з урахуванням доведеної кількості ліжко-днів стаціонарного відділення, кількості осіб, що обслуговуються, лімітів на витрачання електроенергії, газу, які відповідають їх фактичному використанню за показниками приладів обліку, нормативів продуктів харчування на одного підопічного, кількості працюючих, а також інших показників, які враховуються при визначені потреби в коштах, що необхідні для нормального функціонування територіального центру.

Згідно проаналізованих матеріалів за 2007 рік можемо зробити висновок, що виділення загальних сум бюджетних асигнувань на утримання Іванківського територіального центру, з урахуванням внесених протягом 2007 року змін, по КФК 091204 «Територіальні центри і відділення соціальної допомоги на дому, були передбачені видатки на суму 1123500 гривень, що на 51300 гривень перевищує загальну суму обрахованої потреби в коштах. Зазначене перевищення виникло внаслідок неврахування при обрахунку потреби в коштах необхідності проведення капітального ремонту приміщення (вартість робіт – 49000 гривень, та підвищення ціни на газ – 2300 гривень). Фактичним виконання кошторису встановлено, що протягом 2007 року за загальним фондом кошторису Іванківському тер центру надійшло коштів на суму 1166675,50 гривень, що становить 99,3% суми затверджених бюджетних асигнувань. Касові видатки за загальним фондом відповідають отриманому фінансуванню. Фактичні видатки менші за касові на 10315 гривень, через наявність невикористаних залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2008 року. Кредиторська заборгованість станом на 01.01.2008 року становить 5,11 гривень (оплата природного газу, яка виникла з 2006 року), дебіторська заборгованість становить 313,96 гривень (заблоковані кошти в АКБ «Україна», яка виникла в 2003 році).

Аналіз фактичного виконання кошторису встановлено, що протягом внесених 2008 року змін, передбачено видатки на загальну суму по загальному фонду 2287100 гривень. Загальна сума виділених бюджетних асигнувань на 110000 гривень перевищує загальну суму обрахованої потреби в коштах. Зазначене перевищення виникло через прийняття в 2008 році рішення, щодо створення на базі Іванківського територіального центру стаціонарного відділення, а відповідно, виникнення необхідності в здійсненні капітального ремонту. Аналіз фактичного виконання кошторису доводить, що протягом 2008 року за загальним фондом кошторису по КФК 091204 «Територіальні центри і відділення соціальної допомоги на дому» територіальному центру надійшло коштів на суму 2147275,54 гривень, що становить 93,8% від загальної суми бюджетних асигнувань. Касові видатки за загальним фондом відповідають отриманому фінансуванню. Фактичні видатки менші за касові на 35769,88 гривень, через наявність невикористаних залишків товарно-матеріальних цінностей станом 01.01.2009 року. Станом на 01.01.2009 року дебіторська заборгованість становить 313,96 гривен, а кредиторська заборгованість в сумі 5,11 гривень була списана, за строком позовної давності, тобто на початок 2009 року була відсутня.

При аналізі виділення загальних сум бюджетних асигнувань на утримання територіального центру, було встановлено, що по КФК 091204 «Територіальні центри і відділення соціальної допомоги на дому» на 2009 рік були передбачені видатки на загальну суму 2522800 гривень. Що відповідає сумі обрахованої потреби в коштах. З урахуванням внесених протягом 2009 року змін, установі передбачено видатки на загальну суму 1638906,64, що становить 64,96% загальної суми затверджених бюджетних асигнувань. Касові видатки за загальним фондом відповідають отриманому фінансуванню. Протягом 2009 року рішеннями районної сесії було знято з територіального центру 862000 гривень. Станом на 01.01.2010 року дебіторська заборгованість залишилася незмінною, а кредиторська заборгованість становить 6349,26 гривень за розрахунками з постачальниками, підрядниками та замовниками за виконанні роботи й надані послуги.

3.3 Аналіз виконання кошторису видатків по спеціальному фонду за 2009 рік

Як уже зазначалося вище Іванківський територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян має в Іванківському відділі Державного казначейства відкритий рахунок по спеціальному фонду на який зараховуються кошти від надання послуг, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями, а саме 5% від пенсії підопічних, які мають дітей не пенсійного віку за надання послуг. Кошти отримані за такі послуги спочатку поступаються в касу організації а потім на протязі місяця здаються в банк для зарахування на відповідний рахунок. Ці кошти установа має право використовувати на свої потреби. Для використання цих коштів установа затверджує кошторис, за підписом директора та головного бухгалтера територіального центру, на підставі наказу, по установі. Розглянемо на прикладі 2009 року надходження та використання коштів по спеціальному фонду та проведемо їх аналіз.

Таблиця 3.3.9. Звіт про надходження та використання спеціальних коштів

Показники Затверджено кошторисом Залишок на початок року Надійшло коштів за рік Касові видатки Фактичні видатки Залишок на кінець року
1 2 3 4 5 6 7
ВИДАТКИ – усього 8936 8238,33 8238,33 697,67
Поточні видатки 8936 8238,33 8238,33 697,67

Видатки на товари і послуги

8936 8238,33 8238,33 697,67
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки 8036 7409,55 7409,55 626,45
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар 8036 7409,55 7409,55 626,45
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв 900 829,08 829,08 70,92
Оплата електроенергії 200 129,25 129,55 70,75
Оплата природного газу 700 699,53 699,53 0,47

Дослідивши дані таблиці можемо зробити висновок, що кошторис був затверджений на 8936 гривень. Касові видатки збіглися із фактичними видатками, так як на ці кошти були придбані матеріальні активи та оплачено комунальні послуги. На кінець року залишився залишок в сумі 626 гривень 45 копійок.

3.4 Контроль за порядком складання, затвердження та виконання кошторису видатків бюджетної установи

Бухгалтери, економісти, контрольно-ревізійні служби здійснюють систематичний контроль за формуванням видатків і цільовим використанням коштів загального та спеціального фондів. Цей контроль уже починається на етапі складання кошторису і закінчується аналізом його виконання.

При здійсненні контролю за правильністю складання і виконання кошторисів бюджетних установ підлягають такі основні документи:

- бюджетний запит, кошторис бюджетної установи, розрахунки до загального та спеціального фондів кошторису, план асигнувань загального фонду бюджету, план спеціального фонду бюджету, лімітні довідки про бюджетні асигнування, довідки про внесення змін до кошторисів та плану асигнувань.

- Картка аналітичного обліку готівкових операцій, картка аналітичного обліку касових видатків, картки аналітичного обліку касових видатків, картки аналітичного обліку фактичних видатків, картки аналітичного обліку отриманих асигнувань, книги обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань.

- Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (№2д, №2 м), звіти про використання спеціального фонду кошторису – Звіт про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами (№4–1д, №4–1 м), Звіт про надходження та використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ (№4–2д, №4–2 м, Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (№4–3д, №4–3 м), Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів (№4–4д), Звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій) (№4–3д, №4–3 м), Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (№7д, №7 м).

Це дослідження передбачає контроль за вказаними документами об’єкта контролю на предмет дотримання бюджетною установою напрямів діяльності відповідно до покладених на неї функцій та завдань із задоволення суспільних потреб та організаційної структури, визначених у Положенні про діяльність установи; наявності у головних розпорядників паспорта бюджетної програми, що визначає суму коштів, необхідних для виконання бюджетної програми, законодавчі підстави її реалізації, мету, завдання, напрями діяльності, відповідальних виконавців та досягнення установою передбачених в ньому результативних показників; наявності затвердженого у встановленому порядку кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету, плану спеціального фонду та інших документів, згідно з нормативно-правовими актами Державного казначейства щодо касового виконання державного (місцевого) бюджету за видатками; дотримання порядку розгляду, затвердження та внесення змін до кошторису; наявності та обґрунтованості розрахунків потреби в асигнуваннях загального фонду бюджету на здійснення видатків за відповідними кодами економічної класифікації або класифікації кредитування бюджету і деталізовані за видами та кількістю товарів із зазначенням вартості за одиницю; наявності та обґрунтованості розрахунків обсягу надходжень та видатків за спеціальним фондом кошторису за кожним джерелом доходів та фінансування бюджету чи повернення кредитів до бюджету та напрямком використання цих коштів, а також відповідності вказаних показників показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди; аналіз фактичного стану фінансування установи та встановлення причин її недофінансування (за наявності); відповідності затверджених в кошторисі сум асигнувань загального фонду бюджету на здійснення видатків або надання кредиту з бюджетів з бюджету, за відповідними кодами економічної класифікації, граничним обсягом видатків бюджету із загального фонду, доведеним лімітною довідкою; дотримання порядку перерозподілу бюджетною установою у разі потреби своїх асигнувань за визначеною законодавством процедурою з метою попередження нецільового використання бюджетних коштів; відповідності проведення фактичних та касових видатків затвердженим обсягом асигнувань; обґрунтованості утворення, повноти зарахування та законності використання власних надходжень бюджетних установ у складі доходів та видатків спеціального фонду кошторису; відповідності використаних бюджетних коштів їх цільовому призначенню; відповідності обсягів взятих зобов’язань бюджетним асигнування, установленим кошторисом; дотримання встановленого порядку коригування обсягів узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов’язань зі спеціального фонду кошторису.

Попередній контроль за витрачанням коштів з Державного бюджету здійснюють органи Державного казначейства. З метою забезпечення такого контролю операційно-контрольне управління ГУ ДКУ, відділи обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів, операційні відділи, відділи бухгалтерського обліку і звітності територіальних відділів ДКУ на підставі поданих розпорядниками коштів платіжних доручень з додатними до них рахунками, рахунками-фактурами, накладними, трудовими угодами, договорами на виконання робіт, актами виконаних робіт тощо, здійснюють перевірку щодо доцільності і ефективності видатків загального та спеціального фондів.

Суми, що підлягають перерахунку звіряють з кошторисом видатків установи, із залишками невикористаних асигнувань по підрозділах бюджетної класифікації. В разі необхідності перевірка проводиться безпосередньо в установі.

Контроль здійснюють також при отриманні готівки на виплату заробітної плати, стипендії, допомоги, витрат на службові відрядження тощо. Разом із довіреністю на одержання готівки в банку в орган ДКУ подають для перевірки документи, що підтверджують необхідність витрат з бюджету (розрахунково-платіжні відомості, трудові угоди, накази на відпустку, матеріальну допомогу, лікарняні листи, накази на преміювання). На прийнятих до виконання документах проставляється відбиток штампу казначея. Операційно-контрольні управління, операційні відділи управління, відділи бухгалтерського обліку та звітності органів ДКУ ведуть до кожного реєстраційного рахунку особові картки, які містять розгорнуту інформацію про бюджетні видатки, їх використання та залишок.

Запровадження кошторису видатків і жорстокого контролю за використанням коштів за кожною категорією видатків – вимушені дії, викликані дефіцитом доходів бюджету і необхідністю проведення комплексу заходів, щодо економічного використання бюджетних коштів, а також ліквідації маневрів з бюджетними та позабюджетними коштами, тобто ліквідації неправомірних дій по використанні коштів Державного бюджету.

Висновки

Для написання магістерської роботи було обрано тему «Методика складання кошторису видатків бюджетних установ та аналіз його виконання»

Проведено дослідження по методиці складання, затвердження та виконання кошторису видатків по Іванківському територіальному центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян з 2007 року по 2009 рік.

Отож вивчивши необхідну документацію можна зробити висновок, запорукою ефективного функціонування установи є досконале знання та чітке застосування нормативних документів, з якими пов'язаний цей процес. Такі нормативно-правові акти постійно напрацьовуються Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Державним казначейством України. Отож основним документом, який регулює порядок складання, затвердження та виконання кошторисів видатків бюджетної установи є Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228 (з наступними змінами та доповненнями).

Щоб удосконалити методику складання та виконання кошторису видатків бюджетної установи, варто підвищити її оперативність і аналітичність. Для цього треба впорядкувати та уніфікувати й стандартизувати процес документування з урахуванням вимог новітнього програмного забезпечення. Тобто замінити процес обробки та систематизації первинних документів самими працівниками бухгалтерії на спеціалізовані новітні програми, які б дали можливість оперативно та ефективно обробляти інформацію на електронних носіях. Такі програми набагато полегшили б роботу економістів та бухгалтерів. Необхідно ліквідувати невідповідність системи документації засобом автоматизації обліку, максимально спростити первинні документи та сполучити з електронними носіями, вибрати оптимальну періодичність їхнього заповнення. Необхідно скоротити витрати часу й праці на складання та розробку кошторисів витрат установи, що можливе при обробці та передачі інформації в умовах автоматизації та застосування новітніх технічних засобів безпосередньо в процесі вдосконалювання бюджетних операцій. Створення спеціальних програм по складанню та виконанню, обчисленні кошторису видатків дозволило б здійснювати збір вихідних даних минаючи стадію розробки на паперових документах.

Використання для автоматизації розрахункових робіт програмного забезпечення обумовлює необхідність впровадження автоматизованої форми складання, виконання та розрахунку кошторису витрат, який відповідає експлуатаційним можливостям сучасної обчислювальної техніки та новітнім технологіям. Це буде сприяти розробці технологічного процесу уведення й обробки економічних даних, скороченню документообігу та створенню масивів постійної інформації.

Окрім того, складання, затвердження та виконання кошторису видатків бюджетної установи будуть успішно виконуватися тільки при наявності висококваліфікованих кадрів.

Завершивши дослідження з теми магістерської роботи, можна зробити наступні пропозиції:

1. скорочення великого обсягу документації при здійсненні розрахунків до бюджетного запиту, а саме недоцільність у них заповнення таких даних, як касові та фактичні видатки за попередні два роки та прогнозування на наступні три роки. Це є недоцільним при обрахунку витрат на один календарний рік. Такі розрахунки займають багато часу і є непрактичними.

2. на практиці доцільніше було б використовувати узагальнюючі коди економічної класифікації видатків, що б полегшило складання та розрахунок, а в подальшому і виконання кошторису економістам та бухгалтерам установи.

3. сполучення карток аналітичного обліку касових витрат і карток аналітичного обліку фактичних витрат в одну книгу, на приклад книгу обліку касових і фактичних витрат, що дозволило б оперативно виявляти допущені помилки в обліку витрат шляхом проведення що помісячного ув’язування касових і фактичних витрат і прискорило б складання місячної (відображаються тільки касові витрати) і квартальної звітності (відображаються як касові, так і фактичні витрати)

Розроблені пропозиції в даній магістерській роботі, щодо вдосконалення методики складання, розрахунку та виконання кошторису витрат будуть перевірені найближчим часом у практичній діяльності Іванківського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян.

Список використаних джерел

1. Бюджетний кодекс України від 21.06.01 р. №2542–111 // Відомості ВРУ. – 2001. – №37–38, ст. 189.

2. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІУ // Баланс. – 13.09.1999. – №73.– С. 5–9.

3. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р. №125–12/зі змінами і доповненнями/.

4. Лист ДКУ від 02. 08. 2000 року «Про направлення коштів спеціального фонду Державного бюджету на бюджетні видатки та їх відшкодування»

5. МСА 530 «Аудиторська перевірка та інші процедури вибіркової перевірки»;

6. Новий план рахунків, затверджений наказом Державного казначейства України від 10.12.99 р. за №114 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.12.99 р. за №890\4183 із змінами і доповненнями.

7. Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Державного казначейства України від 10.12.99 р. за №114 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.12.99 р. за №890\4183 із змінами і доповненнями.

8. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетними установами», затверджений Постановою КМУ №228 від 28 лютого 2002 року.

9. Порядок складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ. Затверджено ДКУ 06.10.2000 р., №100 // Баланс. – 2000. – Грудень, спецвипуск. – С. 4–5.

10. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті Україні» затвердженим постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 року №72 із змінами і доповненнями;

11. Постанова ВРУ «Про структуру бюджетної класифікації України» від 12.07. 1996 року №327\96-ВРУ з 1 січня 1998 року, затверджена наказом Міністерства фінансів України за №604 від 27.12.2001 року «Про бюджетну класифікацію та її запровадження».

12. Постанова КМУ від 17.05.2002 року « Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання».

13. Постанова КМУ «Про впорядкування умов оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери» від 29.05.1996 р. №565 (зі змінами і доповненнями) // Баланс. – 2000. – Травень, спецвипуск. С. 43–51.

14. Про операції по річному закриттю рахунків. Лист ДКУ від 22. 12,2000 р. №07–04/1219–9396 // Баланс – 2001. – №4 (337). – С. 25–26.

15. Інструкція про відкриття реєстраційних рахунків органами Державного казначейства України. Затверджена ДКУ 09.04.1997 р., №32. 10. Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання. Затверджено ДКУ 27.07.2000 р., №68 // Фінанси і право. – 2000. – №З. – С. 23–27.

16. Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ. Затверджена ДКУ 10.07.2000 р., №61 // Баланс – 2000. – Вересень, спецвипуск. – С. З-13.

17. Зміни до Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ. Затверджені ДКУ 06.06.2001 р., №97 // Все про бухгалтерський облік. – 2001, – №63 (609). – С. 17–18.

18. Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001, – 250 с.

19. Учет в бюджетних организациях. – К.: Универсал-бизнес. 2001. – 352 с.

20. Атамас П, Й. Основи обліку в бюджетних організаціях: Навч. Посібник. – Центр навчальної літератури, 2003. – 284 с.

21. Бутинець Т.А. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – Житомир: ПП «Рута», 2000. – 637 с.

22. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. – Київ, 2000, 578 с.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік. – Київ:А.С.К., 2000. – 770 с.

23. Давидов Г.М. «Аудит»: – К: «Знання» 2002 р.

24. Гончарук Я.А., Рудницький В.С., Аудит: Навч.посібник. – Львів: Світ, 2002 р.

25. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: – К: «Каравелла» 2002 р.

26. Рудницький В.С. Внутрішній аудит: методологія, організація – Тернопіль 2000 р.

27. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. – К: «Знання», КОО, 2001 р.

28. Усач Б.Ф. «Аудит»: – К: «Знання-Прес», 2002 р.

29. Журнал «Все про бухгалтерський облік» – видання №36 (897) 28 квітня 2002 р.

30. Журнал «Бухгалтерський тиждень» – видання №20, 4 березня 2007 р

31. Інструкція про Відкриття реєстраційних рахунківорганами Державного казначейства України. Затверджена ДКУ 09.04.1997 р., №32.

32. Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання. Затверджено ДКУ 27.07.2000 р. №68 // Фінанси і право – 2000. – №З, – С. 23–27.

33. Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ. Затверджена ДКУ 10.07.2000 р. №61 // Баланс, – 2000, – Вересень, спецвипуск. – С, 3–13,

34. Зміни до Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ. Затверджені ДКУ 06.06.2001 р. №97 // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – №63 (609).–С. 17–18.

35. Інструкція про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них. Затверджена ДКУ 11.08.1998 р. №63.

36. Інструкція про складання типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ. Затверджена ДКУ 18.12.2000 р., №130 // Бухгалтерія. – 2001.– №10 (425), – С. 4–5,

37. Інструкція про порядок складання в 2009 році квартальної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти з державного та/або місцевого бюджетів. Затверджено ДКУ 29.03.2009 р., №59.

38. Інструкція про порядок складання за 2009 рік річних фінансових звітів установами та організаціями, які отримують кошти з державного та/або місцевого бюджетів. Затверджено ДКУ 25.12.2009 р., №240.

39. Перелік власних надходжень бюджетних установ та організацій. Затверджений МФУ 29.06.2000 р., №146 // Все про бухгалтерський облік. – 2000. – №66 (491).–С. 9–13.

40. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Затверджено МФУ 24.05.1995 р., №88 // Все про бухгалтерський облік. – 1999.– №12 (315).–С. 12–15.

41. Положення про єдиний казначейський рахунок. Затверджено ДКУ 21.03.1997 р., №28 // Бухгалтерський облік і аудит. – 1997, – №4, – С. 38.

42. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. Затверджений ГУ ДКУ 10. 12,1999 р., №114 // Бухгалтерія. – 2001. – №4 (367).–С. 66–69.

43. Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. Затверджений ГУДКУ 10,12.1999 р. №114/ /Бухгалтерія, – 2001. – №4 (367), – С. 70 -84.

44. Порядок казначейського обслуговування позабюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Затверджений ДКУ 25.03.1999 р, №27 // Все про бухгалтерський облік – 1999. – №40 (343). – С. 13–17.

45. Порядок відображення в обліку операцій в іноземній валюті. Затверджений ДКУ 24.07.200! р. №126 // Бухгалтерія. – 2001. – №34/2 (449).–С, 7–8.

46. Порядок призначення, виплати та розміри стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів. Затверджено КМУ 08.08.2001 р., №950 // Фінанси. – 2001.– №33.–С, 70–72.