Смекни!
smekni.com

Міжнародні контракти: сутність структура види (стр. 1 из 8)

Зміст

Вступ с.2

Розділ І. Теоретичні основи аналізу зовнішньоторговельних

договорів

1.1. Поняття та характеристика зовнішньоторговельних контрактів с. 3-6

1.2. Класифікація та види зовнішньоторгових договорів. с.7-10

Розділ ІІ .Структура, зміст та особливості оформлення

зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу

2.1. Характеристика основних розділів зовнішньоторгового контракту.

Елементи контракту с. 11-24

2.2. Базисні умови поставки „Інкотермс 2000”:

терміни та особливості застосування в Україні с. 25-35

Розділ ІІІ. ЗТК на прикладі операції купівлі-продажу

ТОВ „GreenGallery”. с. 36-39

Висновки с. 40-41

Список використаної літератури с. 42

Вступ

Міжнародне економічне співробітництво є одним із головних чинників впливу на рівень розвитку економіки кожної окремої країни і світового прогресу в цілому. Складовим елементом такого співробітництва є зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання різних країн. Для них важливим є знання особливостей комерційних операцій та правил укладання різних видів міжнародних контрактів. Саме від цих знань залежить успіх зовнішньоекономічних операцій купівлі-продажу, експортно-імпортних операцій, операцій реекспорту та реімпорту, операцій зустрічної торгівлі тощо.

З вище зазначеного витікає, що тема курсової роботи є актуальною в сучасних умовах розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України.

Метою курсової робот є детальне дослідження всіх складових міжнародного контракту. Задля досягнення цієї мети необхідно визначити завдання роботи:

1. Визначити сутність зовнішньоторговельних контрактів

2. Розглянути класифікацію зовнішньоторгових договорів

3. Охарактеризувати основні розділи ЗТК

4. Дати визначення базисних умов поставки „Інкотермс 2000” як невід’ємної частини зовнішньоторгового контракту

Робота складається з трьох розділів . У першому розділі дається загальна характеристика зовнішньоторгового договору, розглядаються види ЗТК. В другому розділі розкривається структура, зміст та особливості оформлення зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу. І в третьому розділі наводиться ЗТК на прикладі операції купівлі продажу ТОВ „GreenGallery”.

Розділ І. Теоретичні основи аналізу зовнішньоторговельних договорів

1.1. Поняття та характеристика зовнішньоторговельних контрактів

У розвитку економічних зв'язків та співробітництва ук­раїнських підприємців із зарубіжними партнерами важливу роль відіграє зовнішньоекономічний договір (контракт).

Відповідно до Закону України "Про зов­нішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.Як і всяка цивільно-правова угода, зовнішньоеконо­мічний контракт має відповідати ряду загальних вимог (умов), додержання яких є необхідним для дійсності угоди. Ці вимоги виводяться доктринальним шля­хом із норм чинного законодавства. Крім загальних умов, зовнішньоекономічні контракти підпорядковуються й певним спеціальним вимогам. Йдеть­ся насамперед про суб'єктний склад договору. Сторонами в ньому є, з одного боку, суб'єкт зовнішньоекономічної ді­яльності України, а з другого — іноземний контрагент.

Відповідно до ст. З Закону України "Про зов­нішньоекономічну діяльність" суб'єктами зовнішньоеко­номічної діяльності в Україні є:

— фізичні особи — громадяни України, іноземні грома­дяни та особи без громадянства, які мають цивільну право­здатність і дієздатність згідно з законами України і постій­но проживають на території України;

— юридичні особи, що зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, вклю­чаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні до­ми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та ін., у тому числі юридичні особи, майно або ка­пітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб'­єктів господарської діяльності;

— об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юри­дичних осіб, які не є юридичними особами згідно з зако­нами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими закона­ми України не заборонено здійснювати господарську ді­яльність.

Іноземними суб'єктами господарської діяльності ви­знаються ті суб'єкти, які мають постійне місцезнаходжен­ня (для юридичних осіб) або постійне місце проживання за межами України (для фізичних осіб).

Однією з необхідних умовою дійсності зовнішньоекономічного контракту є додержання письмової форми. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається у письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором Украї­ни. У разі якщо зовнішньоекономічний договір підпису­ється фізичною особою, потрібен тільки підпис цієї особи. Від імені інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічний договір підписують дві особи: осо­ба, яка має таке право згідно з посадою відповідно до уста­новчих документів, та особа, яку уповноважено довіреніс­тю, виданою за підписом керівника суб'єкта зовніш­ньоекономічної діяльності, одноособове, якщо установчі документи не передбачають інше.

Недодержання форми і порядку підписання зовніш­ньоекономічного контракту іноді є предметом спору між його сторонами, який передається на вирішення компе­тентного органу. В договорах міжнародної купівлі-продажу товарів, бартерних та інших контрактах, що їх укладають українські суб'єкти господарювання з іноземними контр­агентами, найчастіше обумовлюється застереження, що будь-які спори, які виникають з даного контракту або у зв'язку з ним, підлягають передачі на розгляд та остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України.

За своїм змістом зовнішньоекономічний контракт має бути складений за схемою (структурою), яка визначена По­ложенням про форму зовнішньоекономічного договору (контракту), затвердженим наказом Міністерства зовніш­ніх економічних зв'язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 р. У договорі (контракті) повинні зазначатися: назва, номер договору, дата й місце його укладення, преамбула із зазначенням повного і скороченого найменування сторін та вказівка на статутні документи, якими керуються сторо­ни під час укладення договору, предмет договору; кількість та якість, товару (обсяги виконання робіт, надання послуг; базисні умови поставки товарів, приймання-здачі викона­них робіт або послуг, у т. ч. з використанням Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 2000 p.; ціна та загальна вартість договору; умови платежу; упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; арбітражне застереження; юридичні адреси; поштові та платіжні реквізити сторін. Крім того, за домов­леністю сторін у договорі можуть визначатися й додаткові умови (наприклад, про страхування, порядок сплати по­датків і зборів тощо).

Форма зовнішньоекономічної угоди визначається пра­вом місця її укладення. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недодержання форми, якщо додержано вимог законів України. У самому договорі може бути зазначено місце його ук­ладення. Визначення місця укладення є важливим для зов­нішньоекономічних договорів (контрактів).

Угода може бути визнана недійсною (invalidity) у разі, якщо вона:

1)не відповідає вимогам законодавчих актів, норма моралі «доброго порядку»;

«добрий порядок»- юридична категорія, що визнається правовими системами

більшості цивілізованих країн та міжнародним правом;

2) здійснена з порушенням форми; недотримання форми, якої вимагає зако­нодавство, тягне за собою недійсність лише у випадку, коли такий наслідок прямо зазначений у законодавстві;

3) не відповідає справжній волі (truewill) обох або однієї зі сторін; до «пороків волі» (france, deception), шантаж (blackmailIntimidation), помилку (error, delusion), погрозу (treat), насильство (voilence, coercion), зловживання впливом (abuesofauthor­ity);

4) укладена недієздатними (noncompetent) особами або частково недієздатними поза межами, наданими їм за законом;

5) укладена особами, наприклад, що знаходяться на межі банкрутства (failure, bank­ruptcy), напередодні оголошення їх неплатоспроможними (insolvent).

Серед недійсних угод розрізняють:

- заперечні (dispute), які визнаються недійсними тільки на вимогу контрагента у суперечці із дня рішення суду, який вирішує про долю виконаних зобов'язань по угоді;

- незначні (insignificant), які визнаються недійсними не тільки на вимогу контрагента, а й іншої зацікавленої особи, суду. Ці угоди визнаються недійсними з дня їх укладення. Вони не утворюють правових наслідків, на які була спрямована воля сторін, що здійснили таку угоду.

За недійсною угодою кожна зі сторін зобов'язана повернути іншій стороні усе отримане за угодою, а при неможливості повернути у натурі - відшкодувати вартість у грошах, якщо інші наслідки не передбачені законодавчим актом.

Загальні вимоги, що стосуються учасників угоди, способу вираження їх волі, змісту угоди, інших умов, визначаються правом, що застосовується, та законодавством, що випливає з нього, яке встановлює також підстави та наслідки недійсності угоди.

1.2. Класифікація та види зовнішньоторгових договорів. Типові контракти

У міжнародній комерційній практиці використовується багато різновидів зовнішньоторгових договорів, структура, зміст та особливості яких визначаються видом зовнішньоекономічної операції, яку вони супроводжують. Серед них є, наприклад, такі: зовнішньоторгові договори купівлі-продажу, підряду, франчайзингові, ліцензійні, лізингові та біржові угоди, договори страхування, перевезення, позики тощо. Проте найчастіше у зовнішньоторговій практиці застосовується договір міжнародної купівлі-продажу. У зв’язку з цим пропоную розглянути види міжнародних контрактів купівлі-продажу більш детально.