Смекни!
smekni.com

Облік активів (стр. 3 из 3)

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати на придбання і відгодівлю продуктивної худоби, а також витрати на придбання основних фіондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам.

З метою нарахування амортизації основні засоби розподіляють на чотири групи: перша — будівлі, споруди, їхні структурні компоненти і передавальні пристрої, в тім числі житлові будин­ки та їх частини (квартири і місця загального користування); друга — автомобільний транспорт, включаючи вузли та гуму до нього; меблі; побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти; конторське (офісне) обладнання; устаткування та приладдя для них; третя — інші об'єкти виробничого призначення, не включені до першої й другої груп і четвертої групи; четверта — електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення, інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку ін­формації, інші інформаційні системи, телефони (у тім числі сті­льникові), мікрофони і рації.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі — розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.


6. Облік вибуття основних засобів

Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття, внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

У сільськогосподарських підприємствах найбільш вагомою причиною зменшення основних засобів є продаж та вибракування продуктивної худоби в результаті втрати їх продуктивності. Є випадок падежу продуктивних тварин. Дуже значна питома вага основних засобів, що ліквідуються, зношеність яких сягає близько 99 % первісної балансової вартості. В умовах реформування сільськогосподарських підприємств згідно з чинним законодавством безоплатно передаються у комунальну власність об'єкти соціальної сфери, житловий фонд разом з об'єктами інженерної інфраструктури, мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання, які перебували на балансі сільськогосподарських підприємств.

Приймаючи рішення про списання основних засобів, підприємство повинно виходити з того, що активи, які належать до основних засобів, неможливо або економічно недоцільно відновляти, а також, якщо об'єкт не може бути реалізований або переданий іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Визначенням непридатності основних засобів, неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту повинна займатися компетентна, постійно діюча комісія, її склад затверджується наказом по підприємству. До складу комісії залучається: заступник керівника підприємства, головний інженер, головний агроном, головний зоотехнік, інженер будівельник, керівник відповідного структурного підрозділу, головний бухгалтер, особа на яку покладено відповідальність за збереження об'єкта.

Чинні положення зобов'язують, щоб у висновку про технічний стан тракторів, комбайнів, самохідних шасі, автомобілів, зернозбиральних і спеціальних комбайнів до списання їх підприємствами брали участь органи держтехогляду. В анкетах на списання вказаних машин за згодою з висновком комісії ставиться підпис голови і печатка районної інспекції держтехнагляду. Списання машин і обладнання, що стали непридатними внаслідок аварії або стихійного лиха, проходить інакше. Рішення про їх списання приймають після проведення ретельного огляду комісією на чолі з головним державним інженером — інспектором держтехсільгоспнагляду.

Акти на списання основних засобів вміщують в собі дані про первісну вартість об'єкта, суму накопиченого зносу за час експлуатації, вартості одержаних матеріальних цінностей в результаті ліквідації об'єкта, тобто в них є всі необхідні дані для складання бухгалтерських проводок.

На підставі відповідних документів (наряди, акти тощо) реєструють витрати на ліквідацію об'єкта та виручку у вигляді вартості одержаних при цьому матеріалів, які згідно з накладними мають бути передані на склад під відповідальне зберігання.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів. Реєстри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.


7. Облік інших необоротних активів

Єдиним критерієм поділу активів на оборотні і необоротні, як відмічалося в попередніх розділах е термін експлуатації. Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс», оборотні активи — це грошові кошти та їх еквіваленти, які не обмежені у використанні, а також інші активи, що призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу чи. протягом 12 місяців з дати складання балансу. Активи, що не відповідають цим критеріям, тобто такі, що призначені для використання більше одного року відносяться до необоротних. Велику групу необоротних активів, до якої належать основні засоби, ми вже розглянули в попередніх розділах. У цьому розділі належить визначити облік інших матеріальних необоротних активів, до яких належать: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні активі, природні ресурси та інвентарна тара, тимчасові (нетитульні) споруди. Найбільшу частку в сільськогосподар­ських підприємствах займають малоцінні необоротні матеріальні активи та інвентарна тара. Всі інші наявні необоротні матеріальні активи дуже обмежені, а в переважній більшості господарств вони зовсім відсутні, тому в подальшому зосередимо основну увагу саме на організації обліку малоцінних необоротних матеріальних активів.

В бухгалтерському обліку необоротні активи відображуються за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення.

На підприємстві може бути створено експертну комісію, яка своїм рішенням визначає можливий термін експлуатації конкретного виду необоротних активів.

Підприємства самостійно визначають не тільки норму зносу малоцінних необоротних матеріальних активів, але й вартість необоротних матеріальних активів, що включаються до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

Щодо методу нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів найоптимальнішим є метод прямолі­нійного списання.


8. Облік нематеріальних актив

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» дається таке визначення нематеріального активу. Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримуватися підприємством строком використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

До нематеріальних активів, які є об'єктом бухгалтерського обліку належать:

Þ права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

Þ права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

Þ права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);

Þ права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові знаки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

Þ авторські права та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);

Þ інші нематеріальні активи (право на впровадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображується в балансі, якщо існує імовірність одержання вині майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно, визначена.

Не визнаються активом, а піддягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

Þ витрати на дослідження;

Þ витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

Þ витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

Þ витрати на створення, реалізацію та переміщення підприємства або його частини.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних із удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприяють збільшенню первісне очікуваних майбутніх економічних вигод.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісне визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.


Список використаної літератури

1. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і допов. / М.Ф.Огійчук, В.Я.Плаксієнко, Л.Г. Панченко та ін.; За ред. проф. М.Ф.Огійчука. – К.: Вища освіта, 2003. – 800 с.: іл.

2. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Підручник. – М.Ф.Огійчук. – К.: Вища освіта, 2000. – 572 с.

3. Основи бухгалтерського обліку: Навч посібник – Д.І.Шевчук, І.М.Бодянська. – К.: Центр навчальної літератури, 2002. – 370 с.