Тенденції розвитку світового ринку послуг у сучасних умовах
Важливою ознакою світового економічного розвитку на початку ХХІ ст. є зростання питомої ваги послуг у структурі суспільного виробництва, формування сервісного господарства, суть якого полягає в забезпеченні як індивідуальних потреб особистості, так і в розширенні трансакцій, пов’язаних зі створенням загальних соціально-економічних умов праці та життєдіяльності. Структурні зрушення в економіці проявляються у світогосподарських процесах сучасності. Ринок послуг є одним із найбільш динамічно зростаючих секторів світового ринку. Послуги охоплюють приблизно 2/3 економічної діяльності в світовому господарстві. Більше половини робочої сили світу зайнято в компаніях, що надають послуги. Внесок сектора послуг у ВВП становить у багатьох країнах від 50% до 70%.
В останні роки розширення сектора послуг у світовому господарстві пояснюється, з одного боку, дематеріалізацією виробництва, інтелектуалізацією праці, інформатизацією суспільних відносин. З іншого боку, відбуваються зрушення в попиті, який характеризується високою еластичністю по доходу [1, 97–98]. Ця тенденція розвивається внаслідок тривалого економічного піднесення в розвинених країнах та інших регіонах світу в останні 15–20 років, підвищення ступеня ділової активності, зростання доходності фірм, а отже, й платоспроможності населення. Вища платоспроможність населення збільшила схильність до споживання освітніх, туристичних, медичних, соціальних та інших послуг.
Варто також зазначити, що при виробництві багатьох капітало- та наукомістких товарів зростає вміст послуг, які надаються спеціалізованими компаніями (дизайн, інжиніринг, проектування, маркетингові, консалтингові, страхові, фінансові послуги тощо.)
Сучасна технологічна революція охоплює всі сегменти світового господарства і справляє визначальний вплив на зростання обсягів виробництва, формування нових послуг, розширення сфер їх застосування. Перехід до якісно нової епохи – ноосферно-космічної цивілізації – веде до глибоких трансформацій, і, відповідно, до радикальних структурних змін як у національній, так і в світовій економіках. Відбувається формування “нової економіки”, яка базується, насамперед, на знанні, нових технологіях, застосуванні інформаційно-комп’ютерних систем. Ця економіка розширює, вдосконалює та диверсифікує сектор послуг.
Процес економічної глобалізації стає однією з передумов динамізації та диверсифікації міжнародного ринку послуг. При цьому сприятливі умови виробництва, краща забезпеченість технологічним, у т. ч. людським капіталом, розгалужена інфраструктура дозволяють високорозвиненим країнам утримувати домінуючі позиції в передових видах діяльності третинного сектора і ставати основними учасниками на міжнародному ринку послуг.
Однак значна і постійно зростаюча роль послуг у світовому виробництві не відображається еквівалентними обсягами в системі міжнародної торгівлі. Частка світової торгівлі послугами в 2003 р. становила 19,5% загальної світової торгівлі. За винятком морських перевезень і певних сегментів міжнародних фінансів, послуги історично розглядались здебільшого як такі, що мають неторговий характер (non-tradability of services). Неторговість багатьох видів і значних обсягів послуг пояснюється технічними перепонами, іншакше кажучи, неможливістю відмежування матеріального виробництва від надання та споживання послуг на відстані. Нові інформаційні та комунікаційні технології швидко змінюють цю ситуацію в багатьох секторах; прикладами може служити поява послуг телемедицини і телеосвіти [1, 98–99].
Крім цього, існуючі обмеження в обміні послугами зумовлені протекціоністськими інструментами державної економічної політики країн. Такі важливі ринки, як залізничний транспорт, телекомунікації, медичне страхування захоплені традиційно монополістами і є об’єктом жорсткого регулювання в інтересах держави. Однак зміни умов забезпечення ефективності послуг, що обумовлені розвитком технологій, примушують уряди багатьох країн вже сьогодні здійснювати лібералізацію сфери послуг з одночасною її інтернаціоналізацією, тобто знаходити ланцюг між внутрішнім дерегулюванням ринків послуг і вдосконаленням входження на них іноземних учасників. Передбачається, що формування глобального конкурентного середовища у сфері послуг, об’єднання міжнародних ринків послуг у глобальну мережу (global services network) [2] здатне поліпшити передумови для подальшого зростання обсягів світової торгівлі послугами. Механізм трансферту глобальних вигод у локальні суспільства шляхом забезпечення країн, що розвиваються, доступом до сучасних інфраструктурних послуг дасть змогу збільшити обсяги міжнародної торгівлі товарами та послугами і тим самим сприяти зменшенню бідності в світі.
Упродовж останнього десятиліття світові експорт та імпорт комерційних послуг зросли майже вдвічі і в 2004 р. становили відповідно 1,8 та 1, 78 трлн. дол. США [3, 179–184].
Що стосується географічного розподілу, то домінуючу позицію – більше половини світового експорту комерційних послуг займають країни Західної Європи ( Європейський Союз-25 – 48,4%) (табл. 1 та 2). За останнє десятиліття обсяги експорту в Західній Європі зросли в 1,98 разу, в ЄС-15 – майже в 2 рази, ЄС-25 – в 2,02 разу. Це свідчить про відносно швидше зростання обсягів експорту в 10 країнах – нових членах цього інтеграційного об’єднання, ніж в ЄС-15.
Висока частка експорту послуг ЄС в світовому господарстві є важливим індикатором для України, що заявила про свій європейський вибір. Економічний інтерес нашої країни полягає в тому, щоб якомога ефективніше вписатись з її послугами в єдиний європейський ринок та інші ринки світу. Частка експорту послуг Північної Америки становить 18,3%, обсяги експорту за 1993–2003 рр. зросли в 1,76 разу. Незначне зменшення частки експорту відбувалося впродовж 2001–2003 рр. в Латинській Америці. В Колумбії та Венесуелі скорочуються обсяги експорту, в Мексиці проявляється тенденція до стагнації. Стабільна частка експорту послуг зберігається в Африці. При зростанні обсягів експорту послуг в Азії в 1,88 разу за попередні 10 років нині відбувається зменшення частки експорту послуг цього регіону в світовому експорті послуг: з 20,5% у 2000 р. до 20,3% у 2001 р. і 19,6% у 2003 р. Зазначимо, що в світі ще залишаються значні регіональні відмінності в торгівлі послугами. Якщо частка експорту послуг в Азії зросла з 10% у 1980 р. до 19,6% у 2003 р., то відносні позиції країн, що розвиваються Латинської Америки та Африки, характеризуються стагнацією. Питома вага цих регіонів у світовому експорті послуг упродовж останніх 20 років залишалися в межах 3–4% та 2–3% відповідно.
Тенденції розвитку імпорту комерційних послуг практично співпадають з аналогічними процесами, що пов’язані з їхнім експортом. Тоді, коли частка Західної Європи, зокрема ЄС, у світовому імпорті послуг з 2000 по 2003 рр. збільшувалася, спостерігалось її скорочення в Північній і Латинській Америці та Азії.
Проаналізуємо динаміку чистого експорту послуг регіонів. В Західній Європі та в ЄС зокрема додатній чистий експорт постійно зростає. В Північній Америці відбувається стагнація приросту додатного чистого експорту. В Латинській Америці та Азії скорочується від’ємний чистий експорт, що свідчить, з одного боку, про нарощування експортних можливостей ринків послуг цих регіонів, а з іншого – про відносно високий рівень протекціонізму і локальність ринків багатьох азійських країн. В Африці від’ємний чистий експорт змінюється у бік зростання, проте ця тенденція не є стійкою. Чітку зміну напрямку чистого експорту можна простежити в Центральній та Східній Європі, де від 2000 р. відбувається зростання від’ємного чистого експорту послуг, що пояснюється різними факторами, зокрема усвідомленням країнами необхідності пожвавлення структурних змін, подальшою лібералізацією ринків товарів і послуг, зростанням економічної активності, відкриттям нових ринків та експансією високорозвинених країн на виникаючі ресурсні ринки, зменшенням внаслідок вирівнювання факторних і товарних цін порівняльних переваг у країнах Східної Європи та ін. Найбільше зростання від’ємного чистого експорту послуг спостерігається в таких країнах цього регіону, як Росія, Казахстан, Азербайджан та Вірменія.
Таблиця 1
| Регіони | Обсяг (млрд. $ США) | Частка (%) | ||||||||||
| 1993 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 1993 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | |
| Світ загалом | 940,6 | 1187,4 | 1479,4 | 1486,1 | 1586,4 | 1796,5 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| Північна Америка | 187,6 | 223,9 | 317,7 | 306,7 | 314,7 | 329,6 | 19,9 | 18,9 | 21,5 | 20,6 | 19,8 | 18,3 |
| Латинська Америка | 36,6 | 44,1 | 60,2 | 58,4 | 56,8 | 60,6 | 3,9 | 3,7 | 4,1 | 3,9 | 3,6 | 3,4 |
| Західна Європа | 462,7 | 568,5 | 686,4 | 706,0 | 771,3 | 916,3 | 49,2 | 47,9 | 46,4 | 47,5 | 48,6 | 51,0 |
| ЄС-15 | 412,0 | 506,5 | 609,3 | 633,2 | 694,6 | 822,8 | 43,8 | 42,7 | 41,2 | 42,6 | 43,8 | 45,8 |
| ЄС-25 | 431,0 | 539,0 | 644,3 | 669,9 | 734,1 | 868,8 | 45,8 | 45,4 | 43,6 | 45,1 | 46,3 | 48,4 |
| Центральна таСхідна Європа | …. | …. | 50,2 | 54,2 | 59,8 | 69,2 | …. | …. | 3,4 | 3,6 | 3,8 | 3,9 |
| Африка | 21,9 | 25,7 | 30,5 | 30,6 | 31,9 | 38,7 | 2,3 | 2,2 | 2,1 | 2,1 | 2,0 | 2,2 |
| Близький Схід | …. | ….. | 30,6 | 28,4 | 27,6 | 30,3 | … | … | 2,1 | 1,9 | 1,7 | 1,7 |
| Азія | 187,4 | 261,6 | 303,8 | 301,8 | 324,2 | 351,6 | 19,9 | 22,0 | 20,5 | 20,3 | 20,4 | 19,6 |
Джерело: International Trade Statistics 2004, WTO [3, 179–184].
Таблиця 2
| Регіони | Обсяг (млрд. $ США) | Частка (%) | ||||||||||
| 1993 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 1993 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | |
| Світ загалом | 958,3 | 1201,2 | 1471,8 | 1491,1 | 1570,8 | 1782,4 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| Північна Америка | 141,6 | 162,1 | 252,6 | 249,5 | 255,8 | 278,6 | 14,8 | 13,5 | 17,2 | 16,7 | 16,3 | 15,6 |
| Латинська Америка | 48,0 | 54,1 | 71,0 | 71,1 | 65,0 | 67,8 | 5,0 | 4,5 | 4,8 | 4,8 | 4,1 | 3,8 |
| Західна Європа | 432,5 | 539,1 | 643,0 | 666,1 | 720,4 | 851,8 | 45,1 | 44,9 | 43,7 | 44,7 | 45,9 | 47,8 |
| ЄС-15 | 401,6 | 500,8 | 597,7 | 621,2 | 671,6 | 794,3 | 41,9 | 41,7 | 40,6 | 41,7 | 42,8 | 44,6 |
| ЄС-25 | 416,0 | 522,3 | 624,1 | 649,1 | 703,8 | 833,0 | 43,4 | 43,5 | 42,4 | 43,5 | 44,8 | 46,7 |
| Центральна таСхідна Європа | …. | …. | 50,7 | 58,2 | 66,5 | 78,0 | …. | …. | 3,4 | 3,9 | 4,2 | 4,4 |
| Африка | 30,5 | 34,5 | 38,6 | 39,4 | 41,5 | 48,1 | 3,2 | 2,9 | 2,6 | 2,6 | 2,6 | 2,7 |
| Близький Схід | …. | …. | 46,3 | 45,5 | 45,9 | 56,4 | …. | …. | 3,1 | 3,1 | 2,9 | 3,2 |
| Азія | 233,8 | 330,8 | 369,5 | 361,4 | 375,8 | 401,7 | 24,4 | 27,5 | 25,1 | 24,2 | 23,9 | 22,5 |
Джерело: International Trade Statistics 2004, WTO [3, 179–184].