Смекни!
smekni.com

Облік зовнішньоекономічної діяльності (стр. 1 из 4)

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Облік зовнішньоекономічної діяльності

Київ – 2008


ТЕОРІЯ. ОБЛІК ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ НА УМОВАХ ДАВАЛЬНИЦЬКОЇ СИРОВИНИ

Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 р. N 327/95-ВР. Імпортні операції на умовах давальницької сировини регулює стаття 5 Закону України.

Стаття 2. Порядок ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивезення виробленої з неї готової продукції

1. Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками Єдиного митного тарифу України, податками та зборами, що справляються у разі ввезення товарів.

2. Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) провадиться українським виконавцем шляхом видачі простого векселя державній податковій інспекції за місцезнаходженням виконавця з терміном платежу, що дорівнює терміну здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. Сума, обумовлена векселем, визначається у валюті контракту на переробку давальницької сировини.

3. Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів України може встановлювати інші терміни виконання окремих видів операцій з давальницькою сировиною.

4. У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому в контракті, за межі митної території України у період, зазначений у частинах другій, третій та дев'ятій цієї статті, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції, передбаченого умовами контракту, за межі митної території України, якщо український виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита, податків та зборів, які мають бути сплачені при ввезенні в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію. Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість давальницької сировини перераховується у валюту України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день платежу за векселем.

5. Облік векселів ведеться державною податковою інспекцією за місцезнаходженням виконавця.

6. Якщо ввозяться ті види давальницької сировини, які не обкладаються ввізним митом, податками та зборами, український виконавець подає державній податковій інспекції письмове зобов'язання щодо вивезення готової продукції у період, зазначений у частинах другій, третій та дев'ятій цієї статті.

7. У разі вивезення готової продукції у повному обсязі у період, зазначений у частинах другій, третій та дев'ятій цієї статті, письмове зобов'язання погашається. Якщо не вивозиться обумовлений у письмовому зобов'язанні обсяг готової продукції, з виконавця до бюджету, до якого він сплачує податок на прибуток, стягується пеня у валюті України за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка митної вартості давальницької сировини, але не більше контрактної вартості невивезеної готової продукції.

8. Пеня сплачується у валюті України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день платежу після фактичного відвантаження продукції іноземному замовнику.

9. Міністерство фінансів України або уповноважені ним органи можуть давати дозволи на відстрочення оплати векселів окремим суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на підставі кредитної угоди, укладеної українським виконавцем з податковою інспекцією за його місцезнаходженням до дня фактичного відвантаження готової продукції іноземному замовнику. За користування кредитом суб'єкти підприємницької діяльності вносять до бюджету, до якого виконавець сплачує податок на прибуток, плату в розмірі 0,5 облікової ставки Національного банку України, що застосовується на день продовження строку платежу за векселем або погашення письмового зобов'язання.

10. Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що ввозиться на митну територію України, є подання українським виконавцем органові митного контролю копії зазначеного векселя, авізованого (взятого на облік) державною податковою інспекцією за місцезнаходженням виконавця.

11. Підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію України, і вивозиться з цієї території, є подання українським виконавцем органові митного контролю копії векселя та копії ввізної вантажної митної декларації.

12. Підставою для погашення векселя є подання українським виконавцем державній податковій інспекції копії вивізної вантажної митної декларації.

13. Порядок видачі, обліку і погашення векселів встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Міністерством економіки України.

14. Під час оформлення вантажної митної декларації на ній робиться відмітка "Давальницька сировина" і проставляється код відповідно до класифікатора угод.

15. Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України з урахуванням вимог цього Закону, і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним (експортним) митом, іншими податками і зборами (крім митних зборів), які справляються при експорті товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування. На готову продукцію, яка вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію України іноземним замовником, і належить йому, не поширюється спеціальний режим експорту товарів, за винятком товарів спеціального призначення, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

16. Вивезення тих видів готової продукції, щодо яких міжнародними договорами України передбачено добровільне обмеження експорту, а також продукції походженням з України, імпорт якої до інших держав квотується, контингентується або ліцензується відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів економічних угруповань, митних союзів, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за поданням Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.

17. За частину давальницької сировини або готової продукції, отриманої як оплату за виконану роботу, український виконавець сплачує ввізне мито, податки та збори, що справляються при бартерних (товарообмінних) операціях.

Стаття 3. Порядок реалізації на митній території України готової продукції, виробленої з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником

1. Готова продукція, вироблена із давальницької сировини, що ввезена іноземним замовником, може реалізовуватись на митній території України через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке оформляє ввізну вантажну митну декларацію на готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну територію України) і сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передбачені законодавством для аналогічних імпортних товарів. Ввізне мито сплачується за пільговими ставками Єдиного митного тарифу України, а нафтопродукти, вироблені з давальницької нафти, звільняються від обкладення ввізним митом.

2. Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання), виданого у порядку, передбаченому статтею 2 цього Закону, у разі реалізації продукції на митній території України, є подання українським виконавцем органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням копії ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), оформленої постійним представництвом іноземного замовника, копії контракту, укладеного іноземним замовником з покупцем готової продукції, акта здавання-приймання готової продукції постійним представництвом іноземного замовника, довідки про сплату ввізного мита, інших податків та зборів, виданої органом державної митної служби за місцезнаходженням постійного представництва іноземного замовника.

Постійне представництво іноземного замовника зобов'язане передати зазначені документи українському виконавцеві протягом десяти робочих днів після оформлення акта здавання-приймання готової продукції.

3. Розрахунки між українським виконавцем та постійним представництвом іноземного замовника проводяться у валюті України через рахунки постійного представництва в установах банків у порядку, що встановлюється Національним банком України.

Порядок ввезення давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України і вивезення готової продукції

Митним оформленням ввезення давальницької сировини на митну територію України займається український виконавець. Ця процедура регламентується Порядоком видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, який затверджений наказом Державної податкової адміністрація України № 83 від 25.02.2002. Згідно порядку №83 український виконавець подає у державні митні органи простий вексель, або письмове зобов'язання, авізоване податковим органом, в якому він зареєстрований як платник податків.

Бланк векселя купляється виконавецем у банку і з нього робляться дві чисті копії. Вексель оформляється у валюті контракту. У ньому окремими пунктами виділяється найменування і суми мита, розраховані згідно з Єдиним митним тарифом, податки та збори, в оплату яких він виданий. Правильно оформлений оригінал векселя подається в державну податкову службу для взяття на облік. Другий і третій екземпляри, авізовані податковим органом, повертаються суб'єкту підприємницької діяльності для пред'явлення митним органам та для власного обліку. Якщо дата взяття векселя на облік у податковому органі передує митному оформленню сировини, то при бажанні платника податку (щоб не зменшувався термін, даний для переробки сировини без погашення векселя), на дату оформлення вантажної митної декларації оформлюється новий податковий вексель, погашуючи при цьому попередній. Термін дії векселя визначається терміном, необхідним для переробки давальницької сировини, але не більшим ніж 90 днів. Кабінет Міністрів України має право збільшити терміни для виконання окремих операцій з давальницькою сировиною.