з дисципліни:
«Міжнародні розрахунки і валютні операції»
Зміст
1.Питання №44. Контроль банків України за здійсненням міжнародних розрахунків клієнтів.
2. Практичне завдання
Список літератури.
1.Питання №44. Контроль банків України за здійсненням міжнародних розрахунків клієнтів.
Державні митні органи згідно з Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю" від 8 червня 1993 р. щотижня надсилають до уповноважених банків України, зазначених у вантажних митних деклараціях, реєстри вантажних митних декларацій окремо на експортні та імпортні вантажі, на підставі яких товари та інші предмети перетнули митний кордон України.
Уповноважені банки України на основі аналізу отриманих реєстрів установлюють контроль за своєчасним надходженням резидентам виручки у іноземній валюті за продукцію, роботи, послуги, що були експортовані, або продукції при її імпорті із-за кордону з моменту здійснення авансового платежу або відкриття акредитива на користь імпортера.
Для встановлення дійового контролю за здійсненням розрахунків у іноземній валюті уповноважені банки при списанні коштів з валютного рахунку резидента зобов'язані вимагати від останнього документи, які б підтверджували мету операції. У випадку, якщо резидентом здійснюється авансовий платіж чи попередня оплата за продукцію, яка імпортується в Україну, уповноважений банк реєструє цю операцію у спеціально заведеному для цієї мети Журналі, в якому фіксується дата перерахування коштів, найменування постачальника продукції, дата та номер контракту, граничний строк надходження продукції із-за кордону на адресу резидента, виходячи із законодавчо встановлених термінів та дати фактичного надходження продукції, яка проставляється на підставі реєстрів вантажних митних декларацій. Після отримання зазначених реєстрів уповноважені банки вимагають від своїх клієнтів копію вантажної митної декларації, з тим щоб переконатися, що продукція надійшла у повному обсязі згідно з контрактом.
Експортні операції резидентів фіксуються уповноваженими банками після одержання реєстрів вантажних митних декларацій у аналогічному Журналі з одночасною вимогою від резидента копії контракту та копії товарно-супровідних документів, що підтверджують момент фактичного перетину митного кордону України.
Своєчасність надходження валютних коштів при здійсненні резидентами України довгострокового будівництва за кордоном України (з вивезенням за межі України для будівництва матеріалів, комплектуючих конструкцій та обладнання) або участі в такому будівництві контролюється виходячи зі строків завершення будівництва, обумовлених в контракті, який подається резидентом до уповноваженого банку.
Надходження на користь резидента валютних коштів при відсутності у реєстрах вантажних митних декларацій даних про перетин продукцією митного кордону України можливе у разі перерахування іноземним партнером авансу згідно з умовами контракту на виконання робіт (надання послуг) за кордоном України, який потрібно надалі враховувати при остаточних розрахунках за контрактом і здійсненні контролю за надходженням виручки у повному обсязі.
При ненадходженні валютної виручки у встановлені терміни або продукції за імпортом в Україну уповноважені банки у тижневий термін подають інформацію про це комісіям при регіональних управліннях Національного банку України за місцем реєстрації резидентів.
Разом з тим після закінчення встановлених термінів надходження виручки в іноземній валюті або продукції, що імпортується, уповноважені банки нараховують пеню на резидентів за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми недоодержаної виручки в іноземній валюті або вартості продукції, перерахованій за офіційним валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Нарахована пеня державною податковою інспекцією зараховується до державного бюджету України на розділ 12 параграф 25 Бюджетної класифікації доходів і видатків державного та місцевих бюджетів України. Податкові органи ведуть оперативно-бухгалтерський облік пені у картках особових рахунків форми №6 та у реєстрі форми №25, в яких на підставі актів перевірок роблять відповідні записи про нараховану пеню. Якщо підприємство протягом 10 днів не сплатило пеню, то згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про стягнення не внесених у строк податкових і неподаткових платежів" від 21 січня 1993 р. №8-93 сума нарахованої пені стягується у безспірному порядку за розпорядженням державних податкових інспекцій.
Уповноважені банки нараховують пеню за прострочення термінів розрахунків і 20 числа поточного місяця повідомляють про нарахування пені державну податкову інспекцію за місцем реєстрації резидента, яка, в свою чергу, дає розпорядження на безакцептне списання пені з рахунку резидента. Уповноважені банки щомісяця 28 числа поточного місяця перераховують до державного бюджету України (за розпорядженням податкової інспекції) суми нарахованої пені.
Податковим органам надано право за наслідками проведених ними документальних перевірок безпосередньо застосовувати до резидентів, які порушують терміни, передбачені ст. 1 і 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" від 19 лютого 1993р. №17-93 штрафні санкції, передбачені ст. 5 Декрету та
ст. 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 1994 рік" (3898-12), а саме стягувати пеню.
Стягнення пені податковими органами здійснюється у тому випадку, якщо перевіркою встановлено, що уповноважений банк не виконує вимог, передбачених цією Інструкцією. При цьому податкові органи зобов'язані повідомляти обласне Управління Національного банку України про ухилення уповноваженими банками від здійснення функції органу контролю за експортно-імпортними операціями своїх клієнтів для притягнення їх до відповідальності.
За отриманими клієнтами — суб'єктами підприємницької діяльності індивідуальними дозволами уповноважені банки не пізніше як 5 числа місяця, наступного за звітним, надають комісіям при регіональних управліннях Національного банку України за місцем реєстрації резидентів інформацію про стан завершення розрахунків або поставок продукції.
Не пізніше як 10 числа місяця, наступного за звітним, регіональні управління Національного банку України надсилають Управлінню валютного регулювання банку повну інформацію за встановленою формою щодо наданих ними індивідуальних дозволів та стану завершення розрахунків у іноземній валюті чи поставок продукції за цими дозволами. У разі недодержання вимог чинного законодавства при оформленні резидентам таких дозволів та поставок за ними Управління валютного регулювання Національного банку України може переглядати або скасовувати індивідуальні дозволи протягом тижня після отримання інформації від регіональних управлінь банку. Повідомлення про скасування чи перегляд дозволу Управління валютного регулювання Національного банку України надсилає регіональним управлінням банку для подальшого реагування.
Ухилення уповноваженими банками від здійснення функцій органу контролю за експортно-імпортними операціями своїх клієнтів, а також неподання інформації комісіям при регіональних управліннях Національного банку України тягне за собою застосування штрафів, визначених Положенням Національного банку України "Про порядок застосування ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", затвердженим постановою НБУ 4 липня 1997 р. №212.
Контроль за цільовим використанням іноземного кредиту
Контроль за цільовим використанням іноземних кредитів, залучених державою або під державні гарантії (далі — іноземні кредити), здійснюється шляхом перевірок:
- банками-агентами Кабінету Міністрів України, що виконують агентські (посередницькі) функції під час залучення та використання іноземних кредитів юридичними особами-позичальниками (далі — позичальники);
- органами державної податкової служби;
- митними органами.
Для здійснення перевірок цільового використання іноземного кредиту позичальник у 10-денний термін від дати набуття чинності рішень про надання державної гарантії (іноземного кредиту) в забезпечення своїх зобов'язань надає митному органу за місцем оформлення товарів, що ввозитимуться на митну територію України, копії зовнішньоекономічних контрактів із специфікаціями до них, на фінансування яких використовуватиметься іноземний кредит, а банк-агент у зазначений термін подає Державній митній службі копію наданої державної гарантії за цим кредитом.
Митні органи з урахуванням черговості здійснення поставок товарів за цими контрактами та на підставі специфікацій до контрактів і документів, які підтверджують надходження товарів (рахунків-фактур, проформ, актів приймання-передачі), перевіряють відповідність товарів, що надійшли, умовам контрактів та інформують банк-агент про результати перевірки.
Банк-агент після отримання митних декларацій від позичальника та інформації про результати перевірки від митних органів здійснює відповідно до умов внутрішньої кредитної угоди перевірку фактичного оприбуткування товарів, отриманих за даними бухгалтерської звітності позичальника (прибуткові ордери, баланси).
У разі виявлення під час перевірок будь-яких розбіжностей банк-агент надсилає позичальнику запити щодо виявлених фактів і з урахуванням його пояснень інформує Валютно-кредитну раду Кабінету Міністрів України з метою розгляду цього питання та прийняття відповідних рішень.
Контроль за фінансовим станом позичальника
Аналіз фінансового стану позичальника здійснюється щоквартально: