регистрация / вход

Вплив спільної валюти євро на інтеграційні процеси

Досвід європейської інтеграції. Фінансова відкритість економіки. Зиски від впровадження євро. Входження Польщі у зону євро. Організація інформаційної роботи з роз'яснення суспільству: що таке НАТО. Позиції іноземного капіталу у банківському секторі Польщі

У третю річницю приєднання Польщі до ЄС серед найчастіше згадуваних позитивних ефектів членства (подібно до попередніх років); відкриття кордонів, вільне пересування територією ЄС, вигоди для сільського господарства та аграріїв і можливості отримання роботи за кордоном.

Частіше, ніж у перші два роки, поляки згадували про користь надходження коштів зі структурних фондів ЄС, поліпшення стандартів життя в місцях проживання (гмінах). Частіше, ніж іде рік тому, під час опитування надані приклади модернізації доріл мостів, проведення водопровідних та каналізаційних систем, поліпшення довкілля. Набагато частіше, ніж в минулі роки членства, у відповідях приділено увагу поліпшенню економічної ситуації і - як висновок - спаду безробіття. Серед неекономічних вигод відзначений більш легкий доступ до освіти і навчання за кордоном, а також поліпшення таких можливостей в Польщі і, загалом, кращі перспективи для молодих людей. Було звернено уваг)- на зміни в польському праві, які виникають через необхідність прийняття європейських стандартів, кращий контроль дотримання прав, пов'язаних, між іншим, з можливістю апеляцій до судових органів ЄС.

Категорично менше, ніж за попередній рік, указано на покращення позиції Польщі в Європі і світі. У відповіді на питання про теперішню ситуацію Польщі в ЄС помічено збільшення переконання, що держава зміцнила свою позицію і політичний вплив з 47% (перед вступом) до 60%. Державну користь від членства в ЄС відзначили більш ніж 50% опитуваних осіб (середкі дані по ЄС-25 = 54%). Але висновок дослідження такий, щз мешканці країн, які датують своє членство травнем 2004 р. (ЄС-1 З = 67%), частіше, ніж інші (ЄС-І5 = 52%), усвідомлюють і цінують користь функціонування в рамках ЄС. Аналіз висновків мешканців окремих країн показує, що найбільшу користь від членства отримали ірландці (87%), датчани і греки (74%), поляки (73%).

Якщо врахувати набутий Польщею досвід європейської інтеграції і зауважити на зиски, які здобуло польське господарство, українська дійсність вже сьогодні підтверджує, що ми йдемо вірним шляхом. Але якщо «Польща ще наприкінці 1980-х років відповіла, ким вона хоче бути: креатором (тобто творцем) чи обсерватором (спостерігачем) у сучасному світі, то Україна, передусім її керівна верхівка, досі ще мнеться на одній нозі, не знаючи, в яку сторону їй крокувати»47.

У зв'язку з тим, що доларизація - це не тільки використання долара, а й взагалі однієї з твердих валют нарівні з національною в розрахунках і заощадженні коштів, то для України вплив введення евро в країнах ЄС, наших сусідах, не буде економічною проблемою. Доларизація притаманна багатьом країнам, що розвиваються.

За даними МВФ, доларизація спостерігається в Україні за часів незалежності і знаходиться на третьому етапі. До 2000 р. доларизація нівелювала ризики інфляції і захищала заощадження українців від зниження вартості купоно-карбованця. Наступні п'ять років грошово-кредитна політика НБУ була спрямована виключно на стабілізацію гривні, яка утримувалась на рівні 5,05 гри. за долар до другої половини 2008р.. Недовіра населення до національної валюти в 2006-2007 рр. призвела до фінансової доларизації, коли долар і євро стали валютою заощаджень та інвестицій. А слаборозішнений фондовий ринок не дає можливості перемістити частину своїх коштів до інших фінансових інструментів. Розширення відкритості української економіки вплинуло на зростання кредитів населенню, виданих в іноземних грошових знаках. За даними НБУ, цей показник становив 154% проти 106% зростання гривневих кредитів у 2006 р.

Загальна доларизація обчислюється різними методами. У 2006 р. цей показник становив в Україні 26,97% (за розрахунками НБУ) та 38% (за МВФ). Враховуючи, що середній показник у нових країнах ЄС: Чехії, Угорщині, Литві, Естонії - складає від 13 до 26%. в Польщі, між іншим, 18%, за даними МВФ , то Україна за показником фінансової доларизації належить середньої групи ризику серед країн, що розвиваються. Граничним значенням при цьому є показник у 50%, так як і 50%-ий показник фінансової відкритості економіки загалом. Надмірна доларизація призводить до втрати країною можливості регулювати власну економіку за допомогою грошово-кредитної політики, а при значній фінансовій відкритості коливання показників зростання ВВП суттєво знижуються.

Найчастіше вказують на два види зисків, які отримує країна, що володіє міжнародною валютою . До них належать отримання економічних та політичних ефектів. Серед перших на особливу увагу заслуговують згадані т. зв. доходи від сеньйоражу00. Іншим результатом володіння міжнародною вапютою є комісійні, які отримують фінансові ринки та інституції, що проводять валютні транзакції; а країні, яка є її емітентом, -- можливість фінансування дефіциту поточних оборотів та платіжного балансу. Натомість, основною витратою у разі володіння міжнародною грошовою одиницею є потенційна небезпека втратити контроль над пропозицією грошей країною їх емісії.

Зиски від впровадження євро часто поділяють на два типи: мікроекономічні ефекти та зиски в ширшому значенні. Серед мікроекономічних зисків найчастіше згадуються: зменшення ризику, пов'язаного з курсами обміну валют, зменшення транзакційних витрат, підвищення прозорості цін, «поглиблення» фінансових ринків, збільшення макроекономічної стабільності, зниження норм відсотка, структурна реформа, очікуваний статус резервної валюти. Серед головних витрат запровадження євро найчастіше вирізняють: витрати переходу, втрату місць праці, втрачені надії. Запровадження спільної валюти, а за нею у майбутньому - спільної економічної політики може призвести до економічно-фінансових пертурбацій і, як наслідок, появи т, зв. потрясінь та політичних конфліктів.

У теперішній ситуації збільшення цін на продукти харчування і паливо в ЄС присутній ефект «значного прискорення» інфляції, що буде підсилюватися у випадку підвищення зарплатні, необхідного для компенсації негативних наслідків підвищення цін. Таким чином, економіка Сврозони зіштовхнулася з «більш тривалим» періодом підвищеної інфляції, ніж очікувалося раніше.

За даними статистичного бюро Іаігозіаі, рівень інфляції в 15 країнах Сврозони зріс до історичного максимуму в січні 2008 р. і склав 3,2% річних. Це самий високий рівень з моменту введення в обіг єдиної валюти блоку. Це ставить перед Європейським центральним банком дилему продовжувати стримувати інфляційний тиск або стимулювати економіку, яка сповільнюється і водночас ослаблює бажання нових країн ЦСЄ переходити на євро в найближчий час.

Входження Польщі у зону сиро є одним з обов'язків і висновків приєднання країни до ЄС. На разі в Польщі суспільство поділене на два протилежні боки, бо не сформована ще загальна думка стосовно впровадження євро. Щоб перехід був більш м'яким і свідомим, за участю Національного банку (N6?) публікуються матеріли, які є доступними в кожному польському банку. За ініціативою Бізнес-клубу проходять соціальні кампанії з роз'яснювальної роботи для суспільства. За даними опитувань, більшість поляків згодна з тим, що євро буде впроваджене у 2011-2012 рр., і кількість респондентів, які очікують на це введення в такий термін, збільшилася з 42% у 2005 р. до 51% у 2007 р. В брошурі «Євро - за кожним разом ближче»5" дані відповіді, наприклад, на питання: «Чому 12 країн ЄС відмовилося від власної валюти? Що відбудеться з нашими заощадженнями, кредитами та полісами страхування? Чи залишаться дійсними наші угоди з фінансовими інституціями? Чи будемо мати якусь користь як клієнти банків після впровадження євро? Що зміниться в крамницях? Яке значення для мене як підприємця або працівника має введення євро?» Як на мене, така робота є досить ефективною з економічної точки зору і важливою - з соціальної, бо формує активну громадську позицію і порушує питання, з якими мешканець стикається в повсякденному житті.

В Україні на часі організація інформаційної роботи з роз'яснення суспільству суті того, що таке НАТО. Приміром, на початку своєї імплементації до цієї структури Литва, як і Україна, мала лише близько 30% підтримки власним населенням курсу на вступ до НАТО. Але згодом унаслідок певних зусиль держави, надання об'єктивної інформації, здійснення широкої просвітницької ініціативи рівень громадської підтримки помітно збільшився. Україна зараз на порозі приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО, який є лише форматом співпраці і не гарантує членства в Альянсі. Тому наданому етапі проведення референдуму з цього питання є недоцільним. Слід нагадати, що з 10 нових країн - членів Альянсу такий референдум проводився лише у дьох країнах, а вісім обійшлися без нього. Можливо, референдум й потрібно проводити в Україні, але вже після того, як суспільство ознайомиться із справжніми цілями НАТО і матиме можливість свідомо відповісти на поставлене питання53.

За словами заступника директора Департаменту НАТО МЗС України В. Яснюка, євроатлантична інтеграція є важливою й цінною для України сама по собі, тому розцінювати її лише як сходинку до членства в ЄС некоректно3 . Попри те, що процеси євроатлантичної та європейської інтеграції України є незалежними, за своєю суттю вони є взаємодоповнюючими. Адже, коли мій виконаємо всі необхідні вимоги для членства в НАТО, нам буде набагато легше осягнути і Копенгагенські критерії для вступу в Європейський Союз.

Таким чином, жодна держава не в змозі раціонально формувати і реалізовувати економічну стратегію розвитку, не враховуючи пріоритети і норми поведінки основних учасників діяльності світового господарства в умовах глобалізації. З одного боку, уніфікація національних економік на засадах ГАТТ/СОТ, економічні тенденції в державах - членах ЄС щодо консолідованого єдиною грошовою одиницею Європейського Союзу, потенційна взаємовигідність вільної торгівлі є важливими факторами розвитку торгівлі між Україною та ЄС. З іншого боку, бачимо, що Україна має досить складний шлях входження до європейського політичного, інформаційного, економічного і правового простору. Європейський Союз, впроваджуючи ЄПС і забезпечуючи фінансову підтримку України, завдяки європейському інструменту сусідства та партнерства дбає за власні інтереси.

У таких умовах Україна, дотримуючись законодавчо закріпленої стратегії європейської інтеграції, повинна спрямовувати основні зусилля на виконання домашнього завдання із проведення внутрішніх реформ, які, якщо і не призведуть до безпосереднього членства в ЄС, значно покращать життєдіяльність нашої держави і наблизять її до європейських стандартів.

Втілюючи спільні проекти з країнами ЄС у різних сферах, Україна реально підтверджує інтеграційний процес. Тільки цілеспрямована праця та позитивні результати у конкретних заходах є гарантією довгострокового успіху, можуть сприяти тому, щоб європейські цінності переважали в політиці, економіці та рівні добробуту кожного громадянина. Тому що прості українці визначаються з реалізацією цього поняття в повсякденному житті, намагаються порівняти своє життя зі стандартами у країнах ЄС, і важним для них є не стільки «коли будемо в ЄС», скільки «коли будемо жити так, як в ЄС».

Позиції іноземного капіталу у банківському секторі Польщі досить вражаючі. Рівень присутності іноземних банків сягає 90'% загального банківського капіталу країни, в Україні він станови :ь лише 27%.

Одним із провідних фондових майданчиків ЦСЄ? є Варшавська фондова біржа (ВФБ). У перерахунку на спільну валюту показник капіталізації ВФБ складав на початок 2005 р. 70,5 млрд. євро, що дає їй 13-е місця серед найбільших європейських бірж. За кількістю учасників ВФБ займає 2-е місце після Лондонської серед європейських бірж, і є попереду відомих ОеиІзсЬе Воегзе і спільного європейського майданчика Еигопехі. Умови, які вона пропонує, є досить привабливими для українських компаній, оскільки на ВФБ розміщення акцій коштує менше, ніж на інших

провідних фондових біржах, а ліквідність ринку є досить високою. У лістингу на ВФБ знаходяться акції підприємств із Е5еликобританії, Австрії, Нідерландів, Угорщини, Німеччини, Чехії, Словаччини, а також України.

У зв'язку з членством Польщі в ЄС за рахунок зростаючого потоку коштів із структурних європейських фондів і залучення іноземних інвестицій слід відмітити поліпшення фінансово-економічних позицій підприємств і розширення фінансування реального сектору господарства. 13 млрд. євро - таку суму має Польща щороку для використання з фондів ЄС. З цих коштів можна побудувати кілька десятків футбольних стадіонів, таких, які потрібні для проведення Євро-2012 . Допомога з фондів ЄС -повернення коштів по закінченні власної інвестиції. Інколи, виключно через згоду чиновників Європейської Комісії, кошти можуть надійти перед початком проекту. Частіше фінансова підтримка призначається регіонам, жителі яких отримують прибуток нижчий за 75% в середньому від країн ЄС.

Підприємці з сектора мікро, малих і середніх польських підприємств, якім в 2007-2013 для реалізації інвестиційного проекту потрібно дофінансування з Фондів допомоги ЄС, можуть використати пропозицію Фонду поручительства ЄС (РРЕІ) Європейської програми (утворений в 2004 р.), який діє при Банку Економіки країни (ВОК)43. Більш того, інструмент Фонду поручительства €"С містить в собі додаткове страхування і гарантію покриття коштів у випадку нестачі забезпечення виплати кредиту банку. Алгоритм процесу отримання дотації запропоновано в комерційних банках Польщі, які уклали договір про співпрацю з Банком Економіки країни щодо цього інструменту.

Європейський Соціальний Фонд згідно зі стратегією навчання протягом всього життя і створенням Зони європейської вищої освіти фінансує проекти відділів праці або неурядових організацій, які спрямовані на розвиток системи освіти і допомоги в пошуках праці неповноцінним особам або жінкам після відпустки по нагляду за дітьми або перекваліфікацію чи отримання практики для працівників фірм. Хоча польські підприємці використовують лише

8% (близько 3,5 млрд. злотих) з усіх форм фондів , фонди для фірм користуються величезною популярністю не тільки з інвестиційною метою, а і для поліпшення якості своїх продуктів або виконання європейських стандартів. Надання дотацій ЄС, наприклад на розбудову автомобільних та залізничних доріг в Польщі, складає 38%.

За всіма вищезгаданими напрямами в кожній гміні, малому містечку, повіті існують інформаційні центри, агенції і т.і., як і докладна інформація на спеціальних сторінках Інтернету. Так, кожна фірма може скористатися безкоштовною консультацією для підприємців (Кгаіо^у 8узіет ІМіщ), яких вже більше 100 в Польщі.

Архітектурні та культурні пам'ятники, парки також мають дофінансування з фондів ЄС, а це мільйони злотих для кожного проекту. Для очищення стоків, водопроводів, каналізації, спалювання відходів, охорони повітря Польща вже використала 12 млрд. злотих. Більшість з цих коштів одразу отримали гміни та повіти, решту використали фірми, які повинні пристосовуватися до занадто обмежованих європейських норм. Найбільший в Польщі проект, пов'язаний з охороною навколишнього середовища, стосується очищення стоків у Варшаві, він, між іншим, є найбільшим проектом в Європі, профінансованим на кошти ЄС.

Потужну фінансову допомогу від ЄС через Агентство реструктуризації та модернізації сільського господарства (ІАС8) отримують польські аграрії. Так, в Польщі в рамках Програми розвитку сільського господарства реалізовано понад 30 тис. різних проектів. Фонди ЄС в аграрному секторі розділяються на дві частини: доплати до продукції і спеціальні премії та дотації на проекти. Але скептики спільної аграрної політики ЄС уважають, що дотації тваринництву, наприклад, гальмують процес зростання сільськогосподарської політики в європейських країнах. Доходить до абсурдних випадків, коли карають за нелегальний продаж фермерських тварин. Надмірне фінансування може скінчитися, як прогнозував американський президент Р. Рейган45, і більшість обивателів ЄС буде вимагати субсидії.

Повертаючись до перегляду економічних показників і досліджень польських експертів, перелічимо наступні кроки, які були зроблені Польщею у процесі інтеграції і трансформації: стабілізація економіки, захист приватної власності, створення дворівневої банківської системи, розвиток фінансового ринку, лібералізація цін, лібералізація закордонної торгівлі, конвертованість валюти. Наступні головні недоліки економічної політики Польщі накладаються на реалії сьогодення української економіки: надзвичайно високий рівень відсоткових ставок - як номінальних, так і реальних; великі кошти підтримки зовнішнього боргу, що спричинений, між іншим, високими ставками відсотку; відносно велика вага мандруючого капіталу на ринку цінних паперів; значний дефіцит у закордонній торгівлі; некоректна структура активів банківської системи; заборгованість підприємств іноземним державам; висока взаємна заборгованість підприємств; високий рівень безробіття; відсутність стратегії розвитку; брак промислової політики.

Інтегруючись у європейську спільноту, Польща ставила і мала відповіді на наступні питання: «Чому нам по дорозі з ЄС? Бо послуговуємось економічними поглядами, політичними умовами, соціальними причинами». Що Польща може привнести до ЄС: економічне, політичне, соціальне? З фінансового погляду - зріст різноманітності прибутків, конвергенцію фінансових систем, розвиток ринків і фінансових інновацій, регіональну валютну інтеграцію».

Саме завдяки політиці солідаризму з ЄС Польща до 2011 р. отримає від нього на розвиток своєї відсталої, за європейськими стандартами, інфраструктури 98 млрд. євро. Масштабність цього презенту стає ще більш зрозумілою, якщо його порівняти з іноземними інвестиціями: з 1989 р. до 2004 р. Польща отримала понад 60 млрд. доларів США інвестицій.

Третій рік членства Польщі в ЄС характеризувався поліпшенням економічних настроїв і зростанням оптимізму поляків. В аналізі європейського центра громадської думки «Єнробарометр» відзначено, що відсоток поляків, які декларують оптимістичні оцінки власної життєвої ситуації, виріс за 2004-2007 рр. з 63% до 74%' '. Серед обивателів країн ЄС показник оптимізму

У сучасних умовах усі країни включені до процесу загальної!) державного світового економічного розвитку. Одночасно входження країни в світове господарство в умовах відкритої економіки приховує різні загрози - від незначного негативного впливу на господарську діяльність окремих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності до втрати національної^) державного суверенітету.

Актуальність дослідження зовнішньоекономічної безпеки обумовлена загостренням питання її забезпечення в умовах інтеграції економіки України в світову економічну систему, так як без забезпечення зовнішньоекономічної безпеки держава не може бути повноправним учасником світових господарчих зв'язків, зайняти гідне місце в міжнародному розподілі праці та мати належну систему захисту та протидії глобальним викликам її національної безпеки.

Необхідність захисту від зовнішніх небажаних впливів та радикальних внутрішніх змін, інакше кажучи потреба безпеки, - це базова, фундаментальна потреба як життя окремої людини, сім'ї, так і різних об'єднань людей, включаючи суспільство та державу. В науковій літературі представлено різні підходи дослідження зовнішньоекономічної безпеки та різні варіанти її забезпечення.

Розробка проблем економічної, в тому числі зовнішньоекономічної безпеки, в розвинутих країнах активно ведеться у 80-90-ті роки. При цьому в якості однієї з головних задач гарантування економічної безпеки західні автори розглядають збереження та зміцнення позицій країни в світовій господарчій системі. Так, аналізуючи концепцію економічної безпеки США у лютому 1993 р., колишній державний секретар В. К'ристофер виділяв такі її ключові напрями, як підвищення конкурентоспроможності американських товарів на внутрішньому та зовнішньому ринках, скорочення залежності країни в:д іноземних позичок, зміцнення її можливостей виконувати міжнародні обов'язки у торгово-економічній та інших галузях. Найважливіше значення в даній концепції в останні роки надається забезпеченню національних економічних інтересів США в конкурентній боротьбі з суперниками на світових ринках і захисту позицій країни як лідера у високотехнічних сферах. Японський підхід до зміцнення комплексної економічної безпеки також включає внутрішній і зовнішній аспекти.


Джерела:

1.Внешнезкономические отношения АРК со стратами, граничащими с Украиной за 2002-2006 гг. и январь-июнь 2007. Зкономический доклад // ГУ статистики в АРК. - Симферополь, 2007.

2.Економічний Часопис-ХХІ. - 2006. -№1-2. - Режим доступу: Ь«р://\у^ш.зо8кіп.іпґо/еа.рЬр?рока2ОІсі=20060117&п=1-2&у=2006

3. Крапивін О.В., Тодоров І.Я. Євроатлантична інтеграція України. Навчальний посібник. - Донецьк: Донецький національний університет, 2007. - 328 с.

4.Миргородська Л. Значення України для ЄС в Європейській політиці сусідства // Економічний Часопис-ХХІ. - 2007. - №7-8. -С. 25-27..

5.Незалежний культурологічний часопис «ї»: Україна- ЄС 2008. Нова гра. - 2007. - №50. - Режим доступу: 1Шр://\¥\¥\у.]і.ІУІу.иа/п50іехг8

6.Новак Алоїзі 3. Європейська інтеграція. Шанси для Польщі -досвід для України, Перекл. з польск. - Львів, 2006. - 192 с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

Комментариев на модерации: 1.

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий