Смекни!
smekni.com

Інформаційні війни НАТО на східноєвропейському театрі бойових дій (стр. 1 из 3)

Інформаційні війни НАТО на східноєвропейському театрі бойових дій


Зміст

Вступ

Особливості інформаційної війни під час агресії НАТО проти Югославії

Особливості інформаційної війни в ході операції «Рішуча сила»

Інформаційна війна проти Росії

Висновок

Список використаної літератури


Вступ

Час і події спонукають серйозно поміркувати над поставленим у назві реферату питанням: інформаційна війна НАТО на східноєвропейському театрі бойових дій. Поява цього терміна означає, що доведеться зіткнутися з менш проробленої, але поза сумнівом, більш серйозною загрозою з боку зовнішніх і внутрішніх ворожих сил. Зараз багато говорять про інформаційний зброю та новому обличчі війни. Основна теза полягає в тому, що війну можна вести більш професійно і "цивілізовано". Замість того, щоб вводити в стан противника танки ворога можна послабити ефективніше і навіть жорстоко, акуратно порушуючи складаний у нього інформаційний механізм управління, розкриваючи фінансові комунікації, направляючи в бажано для нападника русло розвиток інформаційної сфери шляхом впровадження застарілих інформаційних технологій. З переходом від індустріального суспільства до інформаційного та відповідним розвитком інформаційних технологій значна увага приділяється новітнім видами так званого "гуманного зброї" ("несмертельним видів зброї і технологій війн"). До них відносяться інформаційне, психотропну, економічне, континентальне зброю та ін. Особливе місце серед них займає інформаційна зброя і технології ведення інформаційної війни. Про їх значимості свідчить те, що США створили інформаційні війська і вже третій рік випускаються підрозділи кібер воїнів. Сьогодні в директивах Міністерства оборони США докладно викладається порядок підготовки до інформаційних війн. За своєю результативністю інформаційна зброя порівняно зі зброєю масового ураження. Спектр дії інформаційної зброї може сягати від нанесення шкоди психічному здоров'ю людей до внесення вірусів у комп'ютерні мережі та знищення інформації. Пентагон на супер комп'ютерах моделює варіанти можливих воєн в XXI столітті з використанням методів та технології "не смертельної зброї".

У збройних силах НАТО, особливо США, значна увага приділяється ролі "не смертельної зброї" і технологій, перш за все інформаційного зброї та психо - пропагандистським операціям у війнах XXI століття, які суттєво змінюють характер застосування сухопутних, військово-повітряних і військово-морських сил на ТВД та геополітичного та цивілізаційного протиборства основних центрів формується багатополярного світу.

Відмінність видів і технологій "не смертельної зброї" від звичайного військового зброї полягає в тому, що воно акцентує увагу на використанні алгоритмів і технологій, які концентрують у собі базові знання, спрямованих на поразку супротивника. Інформаційна війна по суті уособлює собою війну цивілізацій за виживання в умовах постійно скорочуються ресурсів. Інформаційна зброя вражає свідомість людини, руйнує способи і форми ідентифікації особистості по відношенню до фіксованих спільнотам, воно трансформує матрицю пам'яті індивіда, створюючи особистість із заздалегідь заданими параметрами (тип свідомості, штучні потреби, форми самовизначення і т.д.), що задовольняють вимоги агресора, виводить з ладу системи управління держави-супротивника і його збройних сил.

Доведено, що найбільших втрат збройні сили несуть від застосування проти них "не силового" інформаційного зброю і, в першу чергу, від впливу вражаючих елементів, що діють на системи управління та психіку людини. Інформаційне і континентальне зброю впливає на "ідеальні" об'єкти (знакові системи) або їх матеріальні носії.

В даний час здійснюється глобальна інформаційно-культурна і інформаційно-ідеологічна експансія Заходу, здійснювана за світовими телекомунікаційних мереж (наприклад, Internet) та через засоби масової інформації. Багато країн змушені приймати спеціальні заходи для захисту своїх співгромадян, своєї культури, традицій і духовних цінностей від чужого інформаційного впливу. Виникає необхідність захисту національних інформаційних ресурсів та збереження конфіденційності інформаційного обміну по світових відкритих мереж, так як на цьому ґрунті можуть виникати політична та економічна конфронтація держав, нові кризи в міжнародних відносинах. Тому інформаційна безпека, інформаційна війна і інформаційна зброя в даний час опинилися в центрі загальної уваги. Таким чином завданням реферату служить - виявити причини такого значення інформаційного протиборства в сучасних війнах.

Особливості інформаційної війни під час агресії НАТО проти Югославії

При підготовці агресії проти Союзної Республіки Югославії (СРЮ) НАТО надавало великого значення організації та ведення інформаційної війни. Військово-політичне керівництво блоку виходило з того, що вміле і ефективне здійснення інформаційно-психологічного впливу в значній мірі визначить рівень міжнародної підтримки проводяться НАТО силових акцій і істотно позначиться на морально-психологічної стійкості збройних сил і керівництва СРЮ.

При плануванні агресії основні зусилля інформаційних структур блоку спрямовувалися на вирішення наступних завдань:

· формування негативного уявлення про військово-політичному керівництві СРЮ як про джерело кризи і основної причини гуманітарної катастрофи в Косово і Метохії, деструкцію морально-етичних цінностей сербського народу і нагнітання несприятливого психологічного клімату у відносинах різних політичних сил СРЮ;

· створення та підтримання у військово-політичного керівництва СРЮ стримуючого страху перед силовими акціями НАТО, в тому числі і за рахунок підкреслення реалізованим декларованих загроз, афішування високої ефективності наявних озброєнь і потенційних можливостей об'єднаних збройних сил блоку;

· формування репутації зовнішньополітичного керівництва США і НАТО як досить жорсткого в своїх рішеннях і послідовного у діях;

· прицільну інформаційну обробку ключових фігур у керівництві СРЮ на основі врахування їх психологічних особливостей, політичної та іншої орієнтації, пропаганду і впровадження форм суспільної поведінки, що знижують моральний потенціал нації.

Одночасно з рішенням перерахованих завдань планувався цілий ряд заходів щодо впливу на інформаційну інфраструктуру СРЮ.

Події в Югославії в цій галузі розвивалися стрімко і часто трагічно. Югославські ЗМІ намагалися всіляко підкреслити єдність союзу. Однак світова громадська думка формувалася під впливом західних ЗМІ, схильних до підтримки сепаратистських тенденцій і настроїв у югославських республіках. У силу цього передісторія цивільних, а потім і міждержавних військово-політичних конфліктів на території колишньої Югославії не отримувала належного висвітлення, тим більше, що негативний образ СРЮ був створений і підтримувався у світовій громадській думці ще з часу військового конфлікту в Боснії і Герцеговині.

План інформаційної війни був узгоджений з усіма країнами-учасницями НАТО, від яких були виділені військові контингенти. У її здійсненні брали участь вище політичне керівництво країн НАТО, міністерства закордонних справ, спецслужби, національні ЗМІ, армійські структури ведення психологічних операцій. Участь цих сил в інформаційній агресії проти Югославії було підтверджено численними теле - та радіо заявами президента США, прем'єр-міністра Великобританії, генерального секретаря НАТО, керівників міністерств закордонних справ і оборони країн-членів Північноатлантичного альянсу.

Таким чином, проти СРЮ була здійснена ціла серія інформаційно-психологічних операцій. Вона включала потужний вплив на інформаційні системи Югославії з метою руйнування інформаційних джерел, підриву або ослаблення системи бойового управління, ізоляції не тільки військ (сил), але і населення.

Складовою частиною інформаційної агресії стало також розгортання спрямованого і інтенсивного мовлення на територію Югославії радіостанції "Голос Америки", знищення теле - і радіо- центрів з метою забезпечення контролю над суспільною думкою населення. Так, після руйнування телецентрів у Приштині та Белграді місцеві жителі вимушено опинилися в інформаційному полі ЗМІ тільки країн НАТО. Для безпосередньої "окупації інформаційного простору Югославії" НАТО застосовувало апробовані раніше США в Іраку, Гренаді й Панамі способи, в тому числі літаючу теле - та радіо- станцію "Commando Solo", яка транслювала свої передачі на частотах, використовуваних сербським телебаченням.

Інформаційне забезпечення військових дій США і НАТО було спрямовано, насамперед, проти системи управління ЄС СРЮ. У цих цілях окрім застосування керованих ракет планувалося використання електромагнітних бомб, руйнівна дія яких можна порівняти з вражаючим чинником електромагнітного імпульсу, що виникає при ядерному вибуху. Цей імпульс здатний вивести з ладу всю радіоелектронну техніку в радіусі десятків кілометрів.

Успішне виконання завдань інформаційного забезпечення, на думку військових експертів, передбачало досягнення трьох найважливіших цілей:

· здатність до дешифрування і розуміння роботи інформаційних систем противника;

· наявності різноманітних і ефективних засобів їх ураження;

· готовність до оцінки якості знищення інформаційних цілей.

За поглядами керівництва НАТО, збройні сили, що володіють інформаційними технологіями, являють собою нову категорію військ з особливою тактикою ведення бойових дій, організаційно-штатною структурою, рівнем підготовки особового складу та озброєнням, що повністю відповідає вимогам сучасної війни. Війська і сили, що залучаються для ведення інформаційної війни, активно застосовують технології цифрового зв'язку, цілісні системи бойового управління і розвідки, високоточна зброя і зв'язок з усіма операційними системами. Найважливішою умовою ефективних дій цих сил є їх оснащення найсучаснішими видами озброєнь: радарами другого покоління, системами розпізнавання типу "свій-чужий", глобальними космічними навігаційними системами і бойовою технікою з вбудованою цифровою апаратурою.