ВСТУП
В сучасному світі безмежних можливостей не варто обмежувати бізнес місцевим рівнем, в той час як процес глобалізації набуває обертів, масштабність мислення окупається і приносить свої плоди дуже швидко, тому виведення бізнесу на міжнародний рівень є найвищою ступінню професіоналізму. Міжнародна торгівля як основний прав міжнародної економіки отримала дуже сильний імпульс для свого стрімкого розвитку, а разом із цим розвилася і посередницька ланка в цій сфері міжнародного господарства.
Посередники відіграють чималу роль у процесі імпорту та експорту країни та також виконують важливу роботу зв’язкової ланки у ланцюгу міжнародної діяльності. Також посередники можуть виконувати не лише функцію по знаходженню експортера та імпортера, за для отримання комісії, але самому бути імпортером і просувати імпортований товар на рики України. Чималий обсяг роботи по просуванню імпортованого товару здійснюється за рахунок посередницької діяльності. Відомим є той факт, що прибутковість проекту залежить від часового періоду за який він окупається, отже зрозуміло що посередник, чи то юридична чи фізична особи беруть на себе чималі забов’язання а також дуже великий ризик. Адже саме від них залежить на скільки швидко товар пройде шлях від виробника до кінцевого споживача, також посередники мають великий вплив на кінцеву, роздрібну ціну товару. Тому якщо посередник і імпортер є однією і тією ж особою, то ціна швидше за все буде нижчою, а ніж ціна товару у просуванні якого приймали участь більша кількість посередників.
Метою даної роботи є аналіз існуючих посередників, які здійснюють міжнародну імпортно-торговельну діяльність на ринку України, методів їх роботи по просуванню імпортованого товару з різних країн світу на вітчизняний ринок; на прикладі одного з вітчизняних підприємств, діючих у даній сфері міжнародного господарства, дати максимальний аналіз того яким чином здійснюється робота по просуванню імпортованих товарів, а також надати рекомендації щодо поліпшення методів просування товарів які були імпортовані з зарубіжних країн та щодо підвищення прибутковості підприємства.
Завданнями цієї роботи є:
1) глибокий, досконалий та максимально детальний аналіз посередницької діяльності на ринку України;
2) вивчення та аналіз вже існуючих методів просування імпортованих товарів, які посередники використовують, для просування товару що імпортується з-за кордону для вітчизняного споживача;
3) розробка нових методів просування імпортованого товару;
4) розрахунок ефективності у перспективі за умов використання раніше не використовуваного методу по просуванню імпортованих товарів.
В той же час багато аспектів цих проблем доволі глибоко розроблені в працях таких вчених як-то: Багрова І.В., Редіна Н.І., Власик О.О., Гордєєв Г.Д., Іванова Л.Я., Дідівський М.І., Єлагін В.Т., Кириченко А.В., Шевчук В.Я., Мазарук А.А., Кредісов А.И., Березовченко С.Н., Волошин В.В. та інші. Проте, усе ще існує досить широке коло питань.
Вище зазначений аналіз діяльності посередників по просуванню імпортованого товару на українські ринки проводитиметься на основі одного з найбільших посередників, діючих на території України, а саме компанії ТОВ «Екос-торг», імпортера товарів народного споживання.
Даний аналіз робиться з метою виявлення сильних та слабких сторін в діяльності компанії, в сфері просування імпортованого товару на український ринок.
Адже коли ми знатимемо сильні та слабкі сторони підприємства можна буде надати рекомендації щодо поліпшення стану компанії, та більш досконалої системи по просуванню імпортованих товарів.
Проаналізувавши компанію, можна буде дізнатися загальний стан міжнародного бізнесу в сфері посередницької діяльності по просуванню імпортованого товару, так як компанія є майже монополістом у сфері постачання імпортованих іграшок з різних країн світу.
РОЗДІЛ 1
Міжнародна торгівля посідає особливе місце в складній системі світогосподарських зв'язків. Хоча в сучасних умовах головною формою міжнародних економічних відносин є не вивезення товарів, а зарубіжне інвестування, все ж міжнародна торгівля за своїми масштабами й функціями в загальному комплексі МЕВ зберігає винятково важливе значення. Вона опосередковує майже всі види міжнародного співробітництва, включаючи спільну виробничу діяльність різнонаціональних суб'єктів. [6,326с.]
В економічній літературі, а також в періодичних виданнях не завжди можна зрозуміти сутність деяких категорій, що пов'язані з міжнародними торговельними відносинами. Перш за все, категорія "зовнішня торгівля ". Це може бути торгівля однієї країни з іншою або з іншими країнами. Але власне слово "торгівля" передбачає обмін товарами та послугами і розрахунки за їх отримання.
Тому зовнішня торгівля — це торгівля будь-якої країни світу з іншими країнами товарами або послугами, що складається з оплачуваного експорту та оплачуваного імпорту.
Категорія "міжнародна торгівля" за змістом ширша, ніж зовнішня торгівля, перш за все тому, що вона охоплює широке коло відносин між суб'єктами світогосподарських зв'язків, таких як інтернаціоналізація виробництва, інтенсифікація міжнародного поділу праці тощо. [14,462с.]
Міжнародна торгівля — специфічна форма обміну продуктами праці та послугами між різними країнами світової спільноти, що пов'язаний загальною інтернаціоналізацією господарського життя, інтенсифікацією міжнародного поділу праці в умовах науково-технічної революції.
Світова торгівля — свідоме переміщення товарів та послуг від виробника до споживача за межі національних кордонів з метою отримання прибутку. Для здійснення світової торгівлі, або участі у світовій торгівлі потрібно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру. [17,255с.]
Зовнішньоекономічна інфраструктура — це сукупність інститутів, що забезпечують швидкість пересування товарів та послуг від виробника до споживача. До складу основних інфраструктурних елементів світової торгівлі належать:
• матеріально-технічна база (склади, бази, що обладнані необхідним устаткуванням);
• спеціалізовані підрозділи, що забезпечують допродажне та післяпродажне технічне обслуговування;
• організації, що забезпечують проведення розрахункових операцій;
• транспортна мережа світу;
• інформаційне забезпечення зовнішньоторговельних зв'язків тощо.
Зовнішню і міжнародну торгівлю характеризують три важливі параметри: загальний обсяг (товарообіг), товарна структура і географічна структура.
Обсяг світової торгівлі визначається в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники переважно розраховуються у національній валюті й переводяться у долари США для їх порівняння. Країни з високим рівнем інфляції розраховують експорт та імпорт одразу в доларах США. Для вартісної оцінки експорту більшість країн використовує базу цін ФОБ (FOB — Free of Board ("вільний на борту судна")), за якою продавець зобов'язаний доставити товар у порт відвантаження і завантажити його на борт судна. Для оцінки імпорту найчастіше використовується база цін СІФ (СІF — Cost, Insurance and Freight ("вартість, страхування і фрахт")); при цьому продавець за свій рахунок фрахтує судно, вантажить товар і страхує його від ризиків. [26,56с.]
За таких умов вартість світового експорту завжди менша від вартості світового імпорту на розмір витрат для перевезення і страхування вантажів.
Фізичний обсяг світової торгівлі оцінюється у вагових одиницях (тоннах, кілограмах, фунтах) або у специфічних одиницях вимірювання (барелях, бушелях, мішках). [36,325с.]
Зміна обсягів торгівлі характеризується динамікою зовнішньоторговельного товарообігу. Зовнішньоторговельний товарообіг країни — це сума її експорту та імпорту. Різниця між сукупним імпортом і експортом протягом певного періоду (року, кварталу тощо) становить сальдо торгового балансу. Воно є активним (позитивним), якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, і пасивним (від'ємним), коли ситуація протилежна. Покривають негативне сальдо торгового балансу золотом або конвертованою валютою.
Якщо вимірювання ведеться у натуральних одиницях, динаміка зовнішньоторговельного товарообігу виражається в індексах фізичного обсягу експорту та імпорту. Ці індекси відображають тенденції в зміні обсягів реальних мас товарів. [39,396с.]
На вартісні показники впливають ціни. Тому вартість, наприклад, експорту, може зменшитись, навіть якщо збільшуються фізичні обсяги проданих товарів, коли ціни на них знизились. І навпаки, збільшення вартісних показників зовнішньоторговельного товарообігу може відображати не фізичне збільшення торгівлі, а зростання товарних цін.
Товарна структура міжнародної торгівлі характеризує товарне наповнення експорту та імпорту.
Ступінь активності у світовій торгівлі є однією з головних ознак участі країни у міжнародних економічних відносинах. Для її оцінки використовуються такі показники:
а) експортна квота;
б) імпортна квота;
в) структура експорту;
г) структура імпорту;
д) порівняльне відношення частки країни у світовому виробництві ВВП/ВНП та її частки у світовій торгівлі.
Експортна квота відображає відношення обсягу експортованих товарів і послуг до ВВП/ВНП. На рівні галузі — це питома вага експортованих галуззю товарів і послуг в їх загальному обсязі.
Імпортна квота — це відношення обсягу імпорту до ВВП/ВНП. Питома вага експорту та імпорту у ВВП/ВНП є кількісним індикатором відкритості економіки у першому наближенні. Комплексним показником відкритості вважають зовнішньоторговельну квоту. Вона виражається відношенням обсягу зовнішньоторговельного обігу до ВВП/ВНП. [41,344с.]
Структура експорту — це відношення або питома вага експортованих товарів за видами і ступенем їх перероблення. Цей показник характеризує спрямованість експорту (сировинна, машинно-технологічна тощо) та роль країни в міжнародній галузевій спеціалізації.