Смекни!
smekni.com

Розробка бізнес-плану МПП СОФ (стр. 1 из 13)

Міністерство освіти України

Український Державний Універсітет

Харчових Технологій

кафедра маркетингу

Дипломний проект

на тему:

«Розробка бізнес-плану МПП «СОФ» .»

Виконав: студент ФЕіМ V-1

спеціальність 7.050201 Дзюба В.А.

Керівник: ас.Репіч Т.А.

Консультанти:

по технологічній частині доц.Бондаренко Е.Г.

по охороні праці проф.Гандзюк М.П.

по математичній частині доц. Васильчук М.П.

Затверджено:

Зав.кафедрою доц.Цишевський В.Г.

Київ 1999р.


ВВЕДЕННЯ:

1. ЗНАЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ МАЛОГО БІЗНЕСУ У ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ.

2. ЗНАЧЕННЯ РАЗРОБКИ БИЗНЕС-ПЛАНУ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ.

3. ЗМІСТ БИЗНЕС-ПЛАНУ.

4. РОЗРОБКА РОЗДІЛІВ БИЗНЕС-ПЛАНА МПП “СОФ”.

4.1.РЕЗЮМЕ

4.2.СТИСЛА ІНФОРМАЦІЯ ПРО МПП “СОФ”

4.3.ЗМІСТ ПРОЕКТУ

4.3.1Місцезнаходження Торгового комплексу

Стислий опис Торгового комплексу

Технологія фасування та пакування сипучих продуктів харчування

4.4.ПЛАН МАРКЕТИНГУ

4.4.1. Характеристика ринку

4.4.2. Конкурентне середовище

4.4.3. Місце Торгового комплексу на ринку

4.4.4. Маркетингова стратегія

4.4.5. Керівництво проектом

4.5.ФІНАНСУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТУ

4.5.1. Вартість проекту

4.5.2. Основні етапи впровадження проекту

4.5.3. План фінансування проекту

5. ФІНАНСОВИЙ ПЛАН ПРОЕКТА

6. РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ СТВОРЕННЯ МПП “СОФ”

6.1.МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ.

6.1.1.Прості методи

6.1.2.Методи дисконтування

6.1.3.Метод індексу доходності

6.1.4.Метод внутрішньої норми рентабельності

6.2.РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ

6.2.1. Фінансові показники на 1999-2007год

6.2.2. Прогнозируемие прибули і збитки проекту

6.2.3. Розрахунок грошового потоку при реалізації проекту

6.2.4. Оцінка ефективності проекту

6.2.5. Графік повернення кредиту і виплати відсотків

МОЖЛИВІ РИЗИКИ ТА ЇХНЄ СТРАХУВАННЯ

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

8.1. Побудова сіткового графіку

9.ОХОРОНА ПРАЦІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.


ВСТУП

Становлення і розвиток ринкової системим господарювання в Україні потребують принципово нових підходівдо організації управління підприемницькою діяльністю на всіх рівнях.

Практична реалізація будь-якого комерційного проекту значно ускладнюеться чи навіть стае неможливою без попередньо розробленого бізнес-плану. Цей письмовий документ є не лише діцовим важелем управління підприемством, а й засобом необхідного зовнішнього фінансування для започаткування нового або діючого бізнесу.

В умовах ринкової системи господарювання жодне підприемство не може працювати прибутково без ретельно розробленого плану. Досвід організації підприемства свідчить, що планування діяльності підприемства набувае все більшого значення в умовах швидких змін у середовищі функціонування підприемства. Чим більш динамічним та невизначеним стає середовище діяльності, тим бідьше порядку має бути на самому підприемстві, тим більше уваги слід приділяти розробці стратегій та оперативних дій для їх реалізації. Відсутність чіткого плану є незаперечним свідченням незадовільного управління підприемством. Успіх підприемницького проекту, незалежно від його маштабів, сфери діяльності,форми організації бізнесу, неможливий без чіткого уявлення про перспективи діяльності, без опрацювання надійних оріентирів і реального плану господарювання.

Виникнення будь-якої підприемницької ідеї (чи буде це створення нового бізнесу, чи вдосконалення діяльності вже наявного) ставить багато різноманітних питань: хто виступае як конкретні споживачі, яким є ринок продукту підприемства, які кошти потрібні для реалізації проекту, чи виправдае себе проект в економічному розрізі .Таким чином, бізнес-план предстае як спрямована модель діяльності підприемства, яка використовуе всі напрацювання традиційного планування спрямованих до категорій риночної економіки : бізнесу, конкурентній боротьбі, діяльності маркетингових підрозділів, комерційного ризику, стратегії фінансування , досягнення беззбитковості та необхідного рівня рентабельності, якісному обслуговуванню споживача. Для отримання відповідей на ці запитання й складаеться бізнес-план.

Отже, в умовах ринкової системи господарювання бізнес-план це активний інструмент управління підприемтвом, відправний пункт усіеї планової та виконавчої діяльності підприемства, це документ, який визначае оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприемницького проекту.


1. Значення організації малого бізнесу в економіці України.

Значення малого бізнесу в ринковій економіці України,дуже велике. Без малого бізнесу ринкова економіка ні функціонувати, ні развиватися не в змозі. Становление і розвиток його є однієї з основних проблем економічної політики в умовах переходу від адміністративно-командної економіки до нормальної ринкової економіки.

Малий бізнес у ринковій економіці - головний сектор, що визначає темпи економічного росту, структуру і якість валового національного продукту; у всіх розвинутих країнах на частку малого бізнесу припадає 60 - 70 відсотків ВНП.

Тому абсолютна більшість розвинутих держав максимально заохочує діяльність малого бізнесу.

У світовій економіці функціонує величезна кількість малих фірм, компаній і підприємств. Наприклад, в Індії число МП перевищує 12 млн., а в Японії 9 млн. Цей малий бізнес, наприклад, тільки в США дає майже половину приросту національного продукту і дві третини приросту нових робочих місць.

Мале підприємництво, оперативно реагуючи на зміну кон'юнктури ринку, надає ринковій економіці необхідну гнучкість. Істотний внесок вносить малий бізнес у формування конкурентного середовища, що для нашої высокомонополізованної економіки має першорядне значення.

Не можна також забувати, що малі підприємства менше впливають і на екологічне середовище.

Щоб глибше і докладніше розібратися і зрозуміти необхідність

малого бізнесу, безумовно, необхідно роздивитися досвід головних закордонних країн по розвитку малого бізнесу.

В усіх закордонних країнах із нормально розвинутою ринковою економікою існує потужна державна підтримка малого бізнесу. Наприклад, у Німеччині субсидії малим підприємствам складають біля 4 млрд. марок щорічно.

У конгресі США проблемами малого бізнесу зайняті два комітети. На чолі коштує Адміністрація по справах малого бізнесу. У кожному штаті є регіональні відділення по 30-40 чоловік. Ціль Адміністрації - підтримка малого бізнесу на державному рівні.

У Японії, де особливо високо кількість малих підприємств, спеціально виділені ті з них, що в умовах ринкової економіки без допомоги держави розвиватися не можуть.

Стимулюючим чинником у розвитку малого бізнесу є податкова політика держави. Суть податкової політики полягає в поетапному зменшенні граничних ставок податків і зниженні прогресивності оподатковування при достатньо вузькій податковій базі і широкій сфері застосування податкових пільг. Зменшення ставки податків у залежності від розмірів підприємства є одним із методів оподатковування малих підприємств. Наприклад, у США діють пільгові ставки податку на прибутки до 16 тис. доларів, 15-процентний податок на перші 50 тис. доларів і 25-процентний на такі 25 тис. Понад цю суму діє максимальна ставка - 34 відсотка. Середній час життя малих підприємств приблизно 6 років. Але число нових підприємств перевищує число тих, що закрилися. Всі малі досить швидко реагують на зовнішні умови і видозмінюють кінцеву продукцію, у відповідності з попитом, опановують нову продукцію. Наприклад, малі підприємства в Японії спроможні завершити досвідчене виробництво на протязі тиждня, у той час як на значних підприємствах це зайняло б набагато більше часу. Малі підприємства спеціалізуються і на випуску кінцевої продукції, орієнтованої в основному на місцеві ринки збуту. В основному, це швидкопсувні продукти, ювелірні вироби, одяг, взуття і т.д. і т.п.

Загалом, потрібно ще раз відзначити, що в розвинутих країнах саме малому бизнесу приділяється увага в державному масштабі. Держава підтримує малий бізнес як і грошима, так і різноманітними пільгами, у сфері податкової політики.

Проте, на жаль, мусимо констатувати, що найбільше не повезло в ході економічних перетворень, що розгорнулися в Україні, малому бизнесу. Діючої системи стимулювання утворення малих підприємств не існує, як і немає господарського механізму їхньої підтримки. Не розроблена державна програма розвитку малих підприємств. Сучасна структура ринкової економіки в масштабах України припускає 10-12 мільйонів малих підприємств, що працюють на підприємницьких початках, у той час, як їх фактично нараховується 300-400 тисяч. Це означає, що мале підприємництво як особливий сектор ринкової економіки ще не сформувався, і виходить, фактично не використовується його потенціал.

До малих підприємств, за законом “ ПРО підприємництво в Україні” відносяться новоутворені і діючі підприємства:

- у промисловості і будівництві - із чисельністю працюючих до 200 чоловік

- у науці і науковому обслуговуванні - із чисельністю працюючих до 100 чоловік

- в інших областях виробничої сфери - із чисельністю працюючих до 50 чоловік

- у галузях невиробничої сфери - із чисельністю працюючих до 25 чоловік

- у роздрібній торгівлі - із чисельністю працюючих до 15 чоловік

Інших документів, що визначають категорію "мале підприємство" і регулююча їхня діяльність, поки немає.

За законом, малі підприємства можуть створюватися на основі будь-яких форм власності і здійснювати усі види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законом.