Смекни!
smekni.com

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві (стр. 3 из 6)

Якщо з окремих форм не розроблені типові або уніфіковані форми або в економічній літературі немає будь-яких рекомендацій, то їх розробляють у самому господарстві відповідно до державних стандартів. У всіх випадках розроблені облікові реєстри мають повністю відповідати вимогам управління, контролю, аналізу для реальної оцінки результатів роботи.

2. Розрахункові таблиці та бухгалтерські довідки. Поточний облік пов'язаний з виконанням великої кількості розрахунків. Розрахункові таблиці мають індивідуальний характер. Методика і техніка розробки розрахункових таблиць така сама, як і в разі вибору первинних документів.

Значна частина розрахункових таблиць рекомендована в централізованому порядку. Разом з тим багато їх розробляють безпосередньо на підприємствах.

Значний вплив на форми поточного обліку мають показники звітності. Для того щоб з даних поточного обліку без додаткової роботи можна було безпосередньо заповнити форми звітності, при розробці форм поточного обліку попередньо вибирають показники звітності.

1.5 ОРГАНІЗАЦІЯ НОСІЇВ ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПІДСУМКОВОГО ОБЛІКУ

На цьому етапі готують два види носіїв: звітні форми та розрахункові таблиці.

Звітні форми фінансової звітності розробляють на основі господарської діяльності (промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля тощо). Для цього з альбомів типових форм вибирають відповідні форми звітності.

Усі форми внутрішньої звітності на підприємствах розробляють за загальною методикою, яку було розглянуто.

Відібрані форми звітності формують у робочі альбоми. При цьому окремо формують альбоми:

за видами — первинні документи, облікові реєстри, звітні форми;

по кожному топологічному підрозділу — облік основних засобів, облік матеріалів, облік оплати праці тощо.

Робочі альбоми форм мають єдину структуру: титульний лист, перелік звітних форм, самі форми, методичні вказівки щодо їх заповнення.

В умовах використання ЕОМ облікові реєстри та звітні форми складають за заданою програмою і видають на технічних носіях (ві-део- і машинограмах та ін.). Значна частина їх, особливо допоміжних, зовсім не видається на дисплей або друкуючий пристрій, хоча за допомогою оператора-бухгалтера вони можуть бути видані на дисплей.

Методика складання робочих інструкцій. Загальні питання методики та техніки складання форм звітності викладені у додатках до цих форм. Проте там не враховані специфічні особливості конкретного господарства. Наприклад, господарство може мати у складі підрозділи, які не є типовими для нього, промислове підприємство може мати торговельні точки тощо.

У робочих інструкціях конкретизують служби, посадові особи, строки, методику формування та деякі інші питання. Робочі інструкції сприяють поліпшенню та упорядкуванню робіт із складання звітних форм.

1.6 СУЧАСНИЙ СТАН БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ

Бухгалтерський облік часто називають „мовою бізнесу". Бізнесмен різного рівня (керівники фірм, менеджери, банкіри та інші) використовують бухгалтерські терміни у своїй повсякденній роботі.

Головне завдання бухгалтерського обліку-забезпечення користувача фінансовою інформацією про діяльність того чи іншого підприємства, фірми. Ця фінансова інформація потрібна не лише податковому інспектору, але й менеджерам, власникам і працівникам даного підприємства для прийняття різного роду рішень, з планування, змін розширення або припинення його діяльності. В країнах з розвинутою ринковою економікою подібна інформація потрібна також і широкій громадськості, яка є потенційним інвестором і від якої залежить буде мати ця фірма приток капіталу із зовні. А їх рішення з цих питаньприймається на основі аналізу фінансової інформації цього підприємства.

Бухгалтерський облік - це не лише процес відтворення відповідно здійснених шляхом запису їх у регістрі і подання відповідних рапортів. Головне завдання бухгалтера - використання даної інформації, її аналіз. Бухгалтер повинен завжди звертати увагу на важливість.тих чи інших показників, які він щойно заніс у книгу записів, розуміти взаємозв'язок між різними показниками, між подіями, їх фінансовими результатами.

Звичайно, аналіз економічної і фінансової інформації - завдання не лише бухгалтерів, але й менеджерів, власників і всіх тих, хто приймає відповні рішення про діяльність підприємства. Але не потрібно забувати, що бухгалтер - самий кваліфікований серед них інтерпретатор цих відомостей. Враховуючи його досвід І кваліфікацію, одержані спеціальні знання, його поради повинні цінитися особливо високо.

В країнах з розвинутою ринковою економікою, до якої згодом прийде і наша держава, бухгалтери, як правило, спеціалізуються в одній із трьох широких галузей застосування бухгалтерського обліку:

1) громадський бухгалтерський облік;

2) приватний бухгалтерський облік;

3) бухгалтерський облік у державних структурах.

Громадські бухгалтери-незалежні професіонали, котрі, як і юристи, пропонують свої послуги в галузі забезпечення бухгалтерських послуг за відповідну плату. Як правило, ці професіонали повинні одержати ліцензію відповідної організації для проведення подібної діяльності.

Головна функція громадських бухгалтерів - аудиторство. Завдання аудитора - провести всебічну перевірку бухгалтерських записів і зібрати відповідні дані про діяльність фірми як всередині так і за її межами, використовуючи різного роду зовнішні джерела. Ця інформація дає можливість підготувати висновок, в якому висловлюється професійна думка і дається оцінка того, наскільки правильна, чесна і заслуговує на довіру інформація, подана службовцями даної фірми про її фінансовий стан. Банкіри і особливо інвестори, які приймають рішення, посилаючись на Інформацію про фінансовий стан фірми, приділяють особливу увагу саме щорічному аудиторському звіту. Статус бухгалтера професіонала-аудитора дуже важливий, як і його технічний професіоналізм і компетентність, для того, щоб запевнити широку публіку в тому, що фінансова інформація, яку підготувало керівництво фірми, відображає дійсний стан речей. Важливим елементом прийняття управлінських рішень менеджерами є визначення того, які будуть наслідки тієї чи іншої операції. Фірми часто запрошують до себе аудиторів для того, щоб ті спланували виплату податків, тобто пояснили, яким чином фінансова операція, наприклад, придбання нового обладнання, була проведена таким чином, щоб мінімізувати податки, які потрібно буде сплатити підприємству у майбутньому. Аудиторів запрошують для складання декларації про податки, про доходи І витрати підприємства. Щоб скласти такі документи, аудитор повинен бути обізнаним з податковим законодавством, мати широкі і глибокі знання щодо вимог, які пред'являють податкові інспекції до подібного роду документів, а також знання методики бухгалтерського обліку. Окрім вказаних вище робіт, що входять в компетенцію кваліфікованого бухгалтера, в останні роки в деяких країнах Заходу виник новий вид послуг - консультування фірм з різних проблем. Аудиторські фірми при складанні експертиз-висновків після аудиторської перевірки часто знаходили проблеми або помилки у веденні бізнесу своїх клієнтів і, звичайно, вносили ряд пропозицій по удосконаленню їх діяльності. У відповідь клієнт просив аудитора провести ретельні дослідження даної проблеми і рекомендувати нові підходи і процедури, які потрібні для її вирішення, Таким чином, громадські бухгалтери частіше залучаються до подібної діяльності по наданню консультативних послуг управлінцям. І хоч ця робота пов'язана із бухгалтерським обліком і фінансовими проблемами, вона в більшості направлена на удосконалення управління структури підприємств.

Бухгалтерський облік виступає в ролі інструмента, який забезпечує всі ланки апарату управління інформацією про стан об'єкту управління.

Майже всі економісти поділяли точку зору, що таких способів (прийомів, елементів) у бухгалтерському обліку вісім - документація; інвентаризація; калькуляція; оцінка; рахунки; подвійний запис; баланс; бухгалтерська звітність.

16 липня 2009 року після другого читання Парламент України прийняв Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. Закон набув чинності з 1 січня 2007 року, а також саме з цієї дати синхронізується розпочалось реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2008 року № 1706. Законом в національну теорію і практику бухгалтерського обліку вводиться нова термінологія (принципи бухгалтерського обліку, консолідована фінансова звітність). Головною метою реформування бухгалтерського обліку є приведення методології ведення бухгалтерського обліку в Україні у відповідність до міжнародних стандартів. Реформування бухгалтерського обліку являється однією з передумов інтеграції України в світову економіку так як система бухгалтерського обліку, що історично склалася в нашій країні, відповідала лише потребам держави і не враховувала інтереси інших користувачів інформації. У відповідності з прийнятим Законом «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» підприємствам надано право самостійно визначати облікову політику та розробляти систему і форми обліку на підприємстві. Разом з тим залишається державне регулювання бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Воно здійснюється з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств, гарантують, захищають інтереси користувачів.