Смекни!
smekni.com

Основи організації бухгалтерського обліку (стр. 3 из 4)

Інформація щодо виписаних касових ордерів фіксується в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів за такими позиціями:

дата;

номер документа;

сума;

примітка.

Для ведення загальної реєстрації касових ордерів заводиться форма КО-3а, для цільової функціональної реєстрації на рік відкриваються два журнали за формою КО-3.

Касова книга застосовується для визначення загальних готівкових оборотів за день та виведення залишку готівкових коштів на кінець робочого дня. До початку здійснення записів касова книга відповідним чином оформлюється: сторінки нумеруються, книга брошурується, на останній сторінці вказується загальна кількість сторінок, яка засвідчується підписом керівника та головного бухгалтера. У книзі фіксується інформація за функціональними реквізитами касових ордерів (номер документа, від кого отримано чи кому видано, номер кореспондуючого рахунка, сума), джерело надходження коштів та за власними розрахунковими реквізитами касової книги (разом за день; залишок на кінець дня; зокрема на зарплату). Кожний аркуш складається з двох частин: першого примірника звіту та відривного звіту, який отримується заповненням аркуша у складеному вигляді з лицьового боку під копіювальний папір. Касовий звіт складається наприкінці робочого дня і разом з виправдовувальними документами його копія передається до бухгалтерії для здійснення записів у меморіальному ордері № 1.

Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей використовується у великих бюджетних установах, у практиці яких застосовується форма організації виплат заробітної плати чи стипендій через довірених осіб або за наявності кількох касирів у касі установи.

В книзі фіксується:

дата операції;

залишок готівки у касира на початок дня;

сума, видана касирові;

підпис касира про отримання;

отримані суми за день прибутковими операціями;

сума, здана касиром старшому касирові;

підпис старшого касира про отримання грошей;

залишок готівки на кінець дня.

Наприкінці робочого дня касир зобов’язаний скласти звіт за готівковими оборотами і здати залишок готівки та касові документи за проведеними операціями старшому касирові під розписку у книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей.

Крім зазначених носіїв облікової інформації щодо бюджетних установ для досягнення вищого рівня аналітичності облікової інформації до складу загальних облікових носіїв Наказом Державного казначейства України від 6.10.2000 № 100 введено картку аналітичного обліку готівкових операцій. У картці крім загальної інформації відображається на основі звітів касира сума залишку на кінець місяця, дня, готівкові видатки та надходження впродовж кожного дня та залишки на його кінець за фондами, коди економічної класифікації та коди програмної класифікації. Картка аналітичного обліку готівкових коштів відкривається щомісячно за кожною установою. Організація руху носіїв облікової інформації здійснюється відповідно до схеми, наведеної на рис. 9.1.

Організація обліку грошових коштів на рахунках в банку.

При здійсненні безготівкових розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми за розрахунковими чеками, причому клієнти банків самостійно обирають платіжні інструменти і зазначають їх під час укладання договору.

Поточний рахунок – рахунок, який відкривається в уповноважених установах банку підприємствами усіх видів та форм власності, а також їх відокремленими підрозділами для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України як в національній так і в іноземній валюті.

Юридичні і фізичні особи мають право відкривати необмежену кількість поточних рахунків за своїм вибором і згодою банків для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій.

Акредитив – доручення банку покупця банку постачальника провести оплату за відвантажену продукцію, товар, надані послуги на підставах, обумовлених в цьому дорученні.

Одержання готівки в банку здійснюється касиром або іншою уповноваженою особою на підставі грошового чеку.

Надлишок готівки в касі підприємства здається до банку у встановленому порядку одним з наступних способів:

До денних та вечірніх кас банківських установ;

Інкасатором НБУ або установ комерційних банків для подальшої здачі відповідних банківських установ;

Підприємствам поштового зв”язку для переказу на поточні рахунки в установах банків;

До об”єднаних кас при підприємствах для подальшої здачі до відповідних банківських установ.

Операції з надходження коштів на рахунки в банках реєструються у відомості 1.2,операції з витрачання коштів – в журналі 1.

Аналітичний облік наявності та руху грошових коштів на рахунках в банку здійснюється за виписками банку в розрізі кожного відкритого рахунку.

3. Методи нормування та визначення чисельностіоблікового персоналу. Поняття та законодавче регулювання діяльності субектів малого підприємництва

Для визначення потрібної кількості облікового, контрольного і аналітичного персоналу застосовують норми, розроблені або в централізованому порядку, або на самих підприємствах. Іноді застосовують норми-аналоги.

Чисельність працівників для виконання облікових, контрольних та аналітичних робіт визначають здебільшого методом прямого розрахунку на підставі обсягу робіт і норм, тобто методом прямого розрахунку. Проте багато облікових, контрольних і аналітичних робіт не можна занормувати, окремі з них важко підлягають нормуванню. Наприклад, різні логічні роботи або інструктаж. Слід також враховувати, що робота бухгалтерського апарату є нерівномірною. Тому необхідну кількість працівників у бухгалтерії визначають непрямими методами.

Практичний досвід показує, що кількість працівників бухгалтерії найдоцільніше обчислювати за кожним топологічним підрозділом (основні засоби, матеріали, оплата праці тощо).

Для встановлення чисельності у кожному топологічному підрозділі визначають насамперед середньомісячну кількість документів. Найбільш придатними для цього є місяці квітень — травень або вересень — жовтень.

У кожному топологічному підрозділі документи групують щодо норм та кількісно-якісних характеристик: рядків, колонок, процента робіт, що передають на машинну обробку. Далі визначають загальну кількість працівників, необхідну для виконання обсягу робіт.

Розрахунок обсягу робіт. Вихідним моментом є одиниця вимірювання. Для розрахунків обсягу облікових робіт тепер використовують такі одиниці вимірювання:

• один первинний прихідно-видатковий документ;

• кількість рядків та колонок в одному документі;

• кількість записів у облікові реєстри;

• чисельність працюючих, охоплених табельним обліком;

• чисельність працівників, яких обслуговує один бухгалтер;

• ступінь автоматизації (механізації), %.

На підставі даних про обсяги робіт у нормах часу на один документ визначають загальну кількість облікових працівників у кожному топологічному підрозділі за формулою

де х — середньомісячна кількість первинних документів; Нч — норма часу на один первинний документ; 9360 — місячний фонд робочого часу одного бухгалтера, хв.

Приклад 1. У бухгалтерії господарства у середньому за місяць обробляють 1000 первинних документів з обліку матеріалів. Із них: з кількістю рядків від 1—5 та колонок 4—6—1800, з кількістю рядків від 6 до 10 та колонок від 1 до 3—400. Для розрахунку скористаємося даними табл. 40.

Обсяг робіт з обліку матеріалів, який буде передано на машинну обробку, становить 3%. У цьому випадку кількість працівників, необхідних для виконання робіт, становить:

(осіб).

У тому числі рахівників

.

Розглянемо методику розрахунку чисельності облікових працівників на підставі норм обслуговування на прикладі чисельності бухгалтерів, зайнятих на роботах з оплати праці і робочого часу.

На підставі даних про чисельність працюючих за відрядною і погодинною системами оплати праці та норм обслуговування чисельність бухгалтерів для виконання робіт з оплати праці визначають за формулою

,

де Чв, Чп — чисельність працівників відповідно з відрядною і погодинною системами оплати праці;

— норма обслуговування працівників відповідно з відрядною і погодинною системами оплати праці.

Приклад 2. На підприємстві працює 4600 осіб, із яких 1240 з відрядною і 1990 з погодинною системами оплати праці. Характер виробництва — масово-потокове. Обсяг робіт, які буде передано в обчислювальний центр, 25%. За даними табл. 41 маємо:

осіб;
осіб;

осіб.

Чисельність працівників, які потрібні для виконання табельного обліку, визначають за такою формулою:

,