Аналіз стартегічного управління підприємством

Загальна характеристика та основні напрями діяльності підприємства "Тамцвет", опис та оцінка ринкової ситуації. Розробка стратегічного аналізу підприємства, виявлення його сильних та слабких сторін, основні заходи щодо реалізації даної стратегії.

Реферат

"Аналіз стратегічного управління"


« Виробниче підприємство «Тамцвет»

Опис діяльності:

1. Підприємство було створено як спеціалізований завод з переробки відходів одного з гірничо-збагачувальних комбінатів. Історично пізніше було створено виробництво з вирощування кристалів напівпровідників за рахунок сировини із основного виробництва. Після приватизації контрольний пакет належить адміністрації області. П’ять років назад було створено третє виробництво – ювелірне (вироби зі золота), яке, як і попереднє, у якості сировини використовує результат переробки основного виробництва.

2. Основне виробництво повністю залежить від комбінату – він його завантажує. Виробництво завантажене на 90 – 100%. Для підвищення потужності потрібна модернізація, грошей на модернізацію не має.

3. На виробництві напівпровідників застаріла технологія, не забезпечується необхідна чистота матеріалу.

4. «Золоте» виробництво: сучасне італійське обладнання, кваліфікований персонал, сировина не обмежена, процент завантаження усього 20%. Продукція якісна з точки зору витримки проби, проте художньої цінності не представляє.

Опис ринкової ситуації

1. За п’ять років існування «золоте» виробництво змогли завантажити на 20%.

2. Склад затарено готовою продукцією. Асортимент вузький – в основному масивні ланцюги, орієнтовані на потребу вкладення заощаджень споживачем з середнім або низьким рівнем доходів. Дизайн примітивний. Власних торгових марок не має. За межами регіону продукція майже не відома. Просування відбувається за рахунок встановлення прямих контактів з оптовиками-ділерами (в основному місцевими). Власна збутова мережа відсутня.

3. Новий керівник відділу маркетингу говорить про слабий зворотній зв’язок (робота з ринком, відсутність інформації про сучасні тенденції, моду, негативний імідж продукції, що пов’язаний зі сприйняттям підприємства як виробництва з переробки вторинної сировини. За його думкою існує дві альтернативні стратегії: збереження орієнтації на людей з невисоким доходом, що використовують золото, як заощадження, і виготовлення високохудожніх ювелірних прикрас, щоб для людей вони були символом престижу.

Вимоги власника

Забезпечення максимального грошового потоку для фінансування соціальних програм, у тому числі і виборів губернатора області на другий термін.

Місія, мета

Мета підприємства чи організації торкається її довгострокової спрямованості та орієнтації на конкретний тип діяльності, який у ринковій економіці задається ринковою ситуацією, потребами ринку, а також іншими чинниками середовища; у ринковій економіці трактується як місія.

Місія – принципове призначення організації, яким вона відрізняється від інших організацій і в рамках якого визначає характер операцій як зі своєю продукцією так і на ринках.

В даному випадку місією підприємства «Тамцвет» є розвиток та закріплення своїх позицій на ринку продажу золотих прикрас. Також перед підприємством стоїть мета щодо забезпечення максимального грошового потоку для фінансування соціальних програм, у тому числі забезпечення фінансування виборів губернатора області на другий термін.

Стратегічний аналіз

SWOT аналіз

Сильні сторони: на «золотому» виробництві сучасне італійське обладнання, кваліфікований персонал, сировина необмежена, якісна продукція з точки зору витримки проби, досить довге перебування на ринку, а отже й непогані, перевірені часом позиції на ньому, досить висока завантаженість виробництва (90 – 100%), орієнтованість на споживачів з середнім або низьким рівнем доходів, а отже на більшу частину населення.

Слабкі сторони: необхідність модернізації тавідсутність коштів на її проведення, застаріла технологія на виробництві напівпровідників, не забезпечується необхідна чистота матеріалу, вузький асортимент, примітивний дизайн, немає власних торгових марок, продукція за межами регіону майже не відома, власна збутова мережа відсутня, слабий зворотній зв’язок і роботи з ринком, відсутність інформації про сучасні тенденції, моду, негативний імідж продукції, що пов’язаний зі сприйняттям підприємства як виробництва з переробки вторинної сировини.

Можливості підприємства: позитивні тенденції щодо розвитку ювелірного виробництва в Україні, зростання попиту на золоті прикраси, можливість збільшення рівня завантаженості «золотого» виробництва, розбудова власної збутової мережі, розвиток маркетингової політики.

Загрози: економічна криза, нестабільне законодавство, політична нестабільність в країні, залежність основного виробництва від комбінату, а також знаходження підприємства під контролем адміністрації області, що може діяти не завжди в інтересах підприємства.

Українська ювелірна промисловість – на підйомі. За підрахунками експертів, сумарний дохід ювелірних підприємств за минулий рік досяг 8,5 млрд. гривень. Привабливість українського ювелірного ринку оцінили багато великих компаній з Єгипту, Туреччини, Індії й Китаю, вони беруть участь у виставках на території нашої країни. Цей інтерес підігріває майбутній вступ України у ВТО й зниження мита на імпорт коштовностей.

В Україні працюють близько 1000 підприємств, при цьому 86 компаній контролюють більше 80% ювелірного ринку. Стабільний розвиток вітчизняної ювелірної промисловості забезпечували декілька факторів. Дотепер український ювелірний ринок був надійно захищений від закордонної продукції високими митами. Розвиток галузі прискорило скасування в 2003 році 55-процентного акцизного збору, що істотно гальмував розвиток ювелірних фабрик. Але головне – з ростом добробуту українців оживився попит на ювелірну продукцію.

Український ринок ювелірних виробів стрімко росте. В 2005 році в країні було випущено 56,2 т. прикрас із золота й срібла, що на 16,2 т. більше, ніж в 2004 році. На 2,5 т. збільшився обсяг імпорту ювелірних виробів з основних дорогоцінних металів, при тім що обсяг експорту майже не змінився. Загалом, ринок (виробництво – експорт + імпорт) торік у порівнянні з позаминулим роком виріс на 44%.

За підсумками 2006 року в Україні вироблено 66, 5 тонн ювелірних або 18 970 тис. штук. З них виробу із золота становлять 32, 9 тони, або 49,5%. Срібні вироби трохи випереджають золото 33,6 тони, або 50,5% срібних виробів було вироблено в країні за рік. Таким чином, співвідношення виробництва виробів із золота й срібла вирівнюється, що наближає Україну до основних європейських виробників ювелірних виробів. Усього по Україні в 2006 році налічувалось 987 суб’єктів товарної підприємницької діяльності, які зареєстрували спеціальні знаки-іменники, що визначають їх як виробників ювелірної продукції.

Аналізуючи цифри по кожному кварталі, можна побачити, що найбільший ріст виробництва, відносно аналогічного періоду 2005 року – 42% – відзначався на початку року. У другому кварталі даний показник склав вже 23%, у третьому кварталі – 15%. Таким чином, крива зростання виробництва виробів з дорогоцінних металів пішла вниз під кінець року: 9% по кількості виробів і 20% – по вазі виробів. (рис. 1)

Рис. 1 Виробництво ювелірних виробів, т

Що стосується імпорту, то у відсотковому відношенні в порівнянні з минулим роком змін не відбулися: офіційні поставки в Україну імпортних виробів склали 11,4%. Загальна вага імпортних виробів до кінця року досягла відмітки 7 572 кг, з них виробів із золота завезено 848 кг, виробів зі срібла – 6 724 кг.

До сьогоднішнього дня експорт не був стратегічним напрямком у розвитку ювелірної галузі, а був скоріше питанням іміджу окремої компанії. Лише кілька великих підприємств (Київський ювелірний завод, Одеський ювелірний завод, донецькі підприємства) представляють зразки своєї кращої продукції за кордоном. Найчастіше основним покупцем вітчизняних коштовностей є українська діаспора.

Але поступово експорт росте: два роки тому на експорт доводилося менш одного відсотка від 8–10 тонн загального обсягу продукції. Сьогодні його частка збільшилася до двох відсотків, але вже від 30–40 тонн виробленої продукції. Левова частина експорту доводиться на російський ринок.

У списку лідерів по виробництву ювелірних виробів упевнено лідирує ВАТ «Київський ювелірний завод»: як по виробництву золотих, так і срібних виробів. Далі список виробників ювелірних виробів із золота, які подають на таврування більше 50% від загальної маси виробів, розподіляється в наступній послідовності: ПП «Південь – золото», ГП «Львівський державний ювелірний завод», ПП «Золотой век», ТОВ «Ювелірний завод «Багет», ТОВ ЮВК «Агат» (м. Ровенькі, Луганська обл.). Так виглядає п'ятірка лідерів.

Список лідерів по сріблу виглядає таким чином: ВАТ «Київський ювелірний завод», ТОВ ВКП «Брюс», ЗАТ «Харківський ювелірний завод», ТОВ ЮПК «Агат», ТОВ «Харківська ювелірна фабрика».

По регіонах перше місце по кількості ювелірних виробів, відданих на таврування в 2006 році, традиційно займає Київська область. Однак не набагато відстає від лідера Харківська область (25%) ь, потім йдуть Донецька (10%), Луганська (9%) й Запорізька області.

Російські виробники можуть скласти потужну конкуренцію українським. На відміну від імпортерів західних ювелірних брендів вони працюють переважно в тій же ціновій категорії, де сконцентрований ринок вітчизняних ювелірів. І мають потужну конкурентну перевагу – сировинну базу (золото, алмази, інші дорогоцінні й напівкоштовні камені).

Уже зараз зрозуміло, що потенційна погроза з боку росіян для українських виробників ювелірних виробів набагато серйозніше, ніж дешеве контрабандне турецьке золото сумнівної якості, що не дає спокою вітчизняним виробникам в останнє десятиліття, або бурхливий розвиток імпорту елітних прикрас.

На даний момент на ювелірному ринку в Україні освоєні практично всі сегменти – починаючи від виробів для покупця із «середнім» достатком до елітних виробів на замовлення для заможного покупця.

Практично неосвоєним залишається сегмент дитячих ювелірних прикрас. Він на нашому ринку представлений слабко, на відміну від російських виробників («Ювелірний будинок «Садко»). Вони не тільки розробляють вироби для дітей, але й мають ексклюзивні права на використання образів улюблених персонажів, створених кіностудією «Союзмультфільм».

Мікроелектроніка – сучасний напрямок розвитку науки, техніки і технології, це – основа сучасної комп'ютерної, аудіо-, відео-, транспортної, діагностичної та іншої електронної техніки. Напівпровідникова мікроелектроніка сьогодні визначає науково-технічний прогрес в радіоелектроніці, обчислювальній техніці, медицині, побуті, екології і багатьох інших галузях.

Карта ССП

«Зайняти лідируючі позиції у виробництві золотих прикрас, забезпечити максимальний грошовий потік для фінансування соціальних програм (у тому числі забезпечити фінансування виборів губернатора області на другий термін) шляхом розширення ринків збуту, асортименту продукції та збільшення рівня відповідності кваліфікації персоналу зайнятим посадам.»
Аспекти Стратегічні цілі
Фінанси (Ф)

Збільшення прибутку

Забезпечення стабільного отримання доходу

Ринок (Р)

Збільшення рівня задоволеності покупців

Розширити ринок збуту продукції

Бізнес-процеси (БП)

Розширення асортименту продукції

Створення позитивного іміджу підприємства

Розробка заходів щодо просування товару

Інфраструктура (И)

Скорочення часу простою устаткування

Збільшення середньої продуктивності устаткування

Збільшення рівня завантаженості «золотого» виробництва до 40%

Персонал (П)

Підвищення задоволеності персоналу

Забезпечення відповідності кваліфікації персоналу зайнятим посадам

Основні заходи по реалізації стратегії

Щоб досягти намічених стратегічних цілей підприємству «Тамцвет» слід:

1) Оскільки на виробництві напівпровідників застаріла технологія, не забезпечується необхідна чистота матеріалу, відчувається нестача коштів на модернізацію, то виробництво напівпровідників варто продати. Найбільш вигідним буде продаж, здійснений на аукціоні. Таким чином підприємство зможе отримати додаткові кошти на реалізацію своїх цілей.

2) Спробувати залучити інвесторів. Так, підприємство матиме можливість залучити для свого розвитку капітал ззовні. Це є, зазвичай, вигіднішим, аніж фінансування за рахунок кредитів.

3) Для розширення ринків збуту своєї продукції можна використати рекламу. Також можна створити свій сайт в Інтернеті, періодично проводити акції, здійснювати виставки продукції, створити систему знижок для постійних клієнтів, провести опитування серед споживачів щодо задоволеності продукцією.

4) Розширення асортименту можливе за рахунок створення певних комбінацій золотих прикрас із різнобарвними емалями, алмазним огранюванням, каучуком, натуральними й синтетичними каменями й ін. Можна створювати ексклюзивні високохудожні прикраси, які б мали певну художню цінність, виготовляти корпоративні подарунки, сувеніри, медалі, ювелірні значки, дрібні скульптури,значки з логотипом фірми, кубки тощо.

Позитивному іміджу сприятиме привабливе оформлення сайту, а також місць продажу продукції, застосування реклами, яка містила б інформацію про співробітництво підприємства з відомими клієнтами та постачальниками або ж опису своєї діяльності, виділяючи свої переваги в тому числі високу якість прикрас.

5) Недостатня завантаженість виробництва може бути зумовлена невідповідною забезпеченістю замовленнями, нерозвинутою мережею збуту продукції на внутрішньому ринку, залежністю від контрактів поставки сировини та іншими факторами, притаманними як підприємству, так і галузі в цілому. Щоб збільшити рівень завантаженості виробництва спрямувати свою діяльність на вихід на нові ринки, на розширення клієнтської бази, пошук нових контрагентів на виставках, в тому числі міжнародних, підвищення конкурентних переваг продукції, розширення асортименту продукції, що виготовляється та ін.

6) Щодо персоналу, то для забезпеченості відповідності його кваліфікації зайнятим посадам, слід провести анкетування, де основні питання повинні стосуватися задоволеності персоналу своєю роботою, зайнятою посадою, відповідності своїх навичок та знань зайнятій посаді. Це допоможе здійснити необхідні кадрові перестановки та дасть змогу вжити заходів для збільшення рівня задоволеності персоналу.

На підприємстві варто розробити систему мотивації персоналу, що сприяє росту продуктивності праці.