Смекни!
smekni.com

Аналіз та прогнозування ринку праці (стр. 1 из 9)

Міністерство освіти і науки України

Херсонський національний технічний університет

Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації

Курсова робота

з дисципліни

«Соціально-трудові відносини»

на тему:

«Аналіз та прогнозування ринку праці»

Виконала: Слухачка ФППК

Стрелецька В.М.

Перевірив:

ст. викладач Михайленко Н.О.

Херсон 2010


Зміст

Вступ

Розділ 1. Структура і механізм фунціонування ринку праці

1.1 Ринок праці і зайнятість

1.2 Функціонування ринку праці

1.3. Проблеми молоді на ринку праці

Розділ 2. Аналіз сучасного стану ринку праці України

2.1 Особливості функціонування ринку праці в умовах світової кризи

2.2. Аналіз ринку праці в народному господарстві

2.3 Аналіз ситуації в загальному секторі та в секторі молодих спеціалістів ез досвіду роботи

озділ 3. Державне регулювання зайннятості

3.1 Прогнозування робочих місць на ринку зайнятості в Україні

3.2 Розробка спеціальних програм, як механізм реалізації державної гарантії

3.3 Перспективи розвитку ринку праці України

Висновок

Спсок використаних джерел


Вступ

Специфіка ринку праці визначається особливістю того товару, який на ньому представлений. Праця невіддільна від людини, вона є формою життєдіяльності особи тому не може бути об’єктом купівлі-продажу невіддільні від неї функції, в тому числі й праця. Тому на ринку праці продається й купується не сама праця а послуги праці, кількість і якість яких залежить від багатьох чинників – рівня професійної підготовки працівника, його кваліфікації, досвіду сумління та інших. Купівля – продаж послуг праці виступає у формі найму вільного працівника на певних умовах щодо тривалості робочого дня, розмірів заробітної плати, посадових обов’язків і деяких інших. На період найму працедавець – бізнес чи держава купує право на використання послуг праці продавця, а не саму працю, власником якої залишається бути працівник. В загальноприйнятому понятті «ринок праці» необхідно бачити категорію «ринок послуг праці» [1, с.256].

Світовий досвід свідчить про неможливість досягнення повного використання ресурсів праці, про існування проблеми безробіття, що стосується мільйонів людей і є дуже важливою та гострою економічною та соціальною проблемою життя суспільства. [2, с.110].

Метою цієї роботи є проведення економічного аналізу поведінки роботодавців і взаємовідносин між ними і працівниками.

Справа в тому, що відносини в області зайнятості це найбільш важливі відносини в нашому житті, і саме тому ця сфера привертає до себе так пильну увагу з боку законодавців. Тому глибоке знання фундаментальних основ економіки праці грає ключову роль в розумінні безлічі соціальних проблем і явищ.

Таким чином, вивчення проблем зайнятості і економіки праці загалом необхідне для розуміння наслідків політичних рішень в області трудових відносин, приємних або що обговорювалися урядом.


Розділ 1. Структура і механізм фунціонування ринку праці

1.1 Ринок праці і зайнятість

Особлива увага на загальному ринку належить ринку робочої сили. Основною ознакою переходу від простою до загального товарного виробництва є перетворення робочої сили в товар. Це сталося по двох причинах:

1) Завдяки позбавленню виробників засобів виробництва і всіх джерел існування, крім їх здібності до праці;

2) Завдяки представленню працівником юридичної свободи, права продавати їх робочу силу з власної волі.

На основі товарної форми робочої сили сформувався ринок цього товару, де трудящі, власники робочої сили, утворять пропозиції цього товару, а підприємці, власники капіталу, утворять попит на робочу силу. Співвідношення пропозиції і попиту формує ціну робочої сили, яка виражається в заробітній платі. Чим вище вартість робочої сили, тим вище попит на труд, тим менше число зайнятих. Між рівнем заробітної плати і числом зайнятих існує зворотний зв'язок.

Потрібно визнати, що поняття “труд” унікальне. Трудові послуги можна надати, самих же працівників не можна ні купити ні продати. Більш того оскільки трудові послуги невіддільні від самих працівників, то умови їх придбання часто не менш важливі, ніж сама їх ціна. Іншими словами, при наймі не грошові чинники, такі як умови праці, небезпека отримання виробничих травм, характер керівника, існуючі уявлення про “справедливість” у відношенні до людей і інші грають більш важливу роль на ринку праці, чому, наприклад, на товарних ринках. [3, с.257].

Можна сказати, що умови, в яких роботодавці придбавають, а працівники пропонують свої послуги в сфері праці, утворять свій ринок по декількох причинах.

По-перше, існують організації, метою діяльності яких є сприяння розвиток контактів між покупцями і продавцями трудових послуг, яке здійснюється через оголошення типу “на роботу потрібні”, через бюро профспілок по найму, через агентства по найму і т.д.

По-друге, поле встановлення такого роду контактів між двома сторонами відразу ж відбувається обмін інформацією про ціну і якість. Подача заяв про прийом на роботу, ділові співбесіди і навіть усна інформація від друзів все це ілюструє виникаючий обмін інформацією на ринку праці.

По-третє, по досягненні домовленості набирає чинності певний трудовий договір гарантії зайнятості, в якому відбиваються питанням оплати праці, умов праці, стабільність роботи, що пропонується, і термін, на який вона розрахована. Іноді такий договір може носити офіційний характер, наприклад, колективний договір між профспілкою і роботодавцем. У інших випадках угода письмово взагалі не оформляється, і тоді воно має неофіційний характер, і сторони в межах своєї практики і досвіду перевіряють взаєморозуміння. Проте, доцільно вважати, що, як правило, взаємовідносини в сфері зайнятості регулюються на основі контракту (договору). [3, с.261].

Остаточним результатом операції між працівником і роботодавцем на ринку праці є розподіл людей по робочих місцях при певних ставках оплати праці. Розподіл в сфері праці служить не тільки інтересам окремих працівників, але і потребам суспільства загалом.

Таким чином, саме через ринок праці найбільш важливий національний ресурс труд розподіляється по фірмах, організаціях, галузях, регіонах і професіях. Виділимо найважливіші його особливості:

- ринок праці належить до ресурсних ринків, а отже має своєрідних суб’єктів порівняно з ринками споживчих товарів. Суб’єктами попиту на ринку праці є фірми та держава, а пропозиції – домогосподарства;

- попит на працю, як і на будь-які інші види економічних ресурсів є похідним попитом;

- велика тривалість взаємовідносин продавця і покупця. Якщо на ринках більшості споживчих товарів контакт продавця і покупця короткочасний і закінчується передачею прав власності на об’єкт торгівлі, то на ринку праці взаємовідносини продавця і покупця тривають стільки часу, на який укладається угода з найму працівника. Тривалість контактів продавця і покупця є необхідною умовою постійного відновлення операцій купівлі-продажу послуг праці;

- велику роль відіграють не грошові чинники – складність і престижність роботи, умови праці,її безпека для здоров’я,гарантії зайнятості і професійного росту, моральний клімат в колективі тощо;

- на ринок праці значний вплив здійснюють різні інституціональні структури – профспілки, трудове законодавство, державна політика зайнятості і професійної підготовки,спілки підприємств та інші. Це пов’язано насамперед з тим, що продавці послуг праці – наймані робітники, що становлять більшість населення, а праця за наймом є джерелом їх добробуту, певний рівень якого є умовою соціального спокою суспільстві. [2, с.257].

1.2 Функціонування ринку праці

У західних економічних теоріях ринок праці розглядається як ринок, де реалізовується лише один з інших виробничих ресурсів. При цьому виділяються чотири основних концепції до аналізу функціонування сучасного ринку. Згідно з першою концепцією, якої дотримуються неокласики (Дж.Перрі, Р.Холл, М.Фелдстайм) і прихильники концепції економіки пропозиції (Д.Гилдер. А.Лаффер і інш.), ринок праці, як і всі інші ринки, діє на основі цінової рівноваги. Саме ціна робочої сили (заробітна плата) регулює попит і пропозицію робочої сили. Ціна на робочу силу гнучко реагує на потребі ринку, збільшуючись або меншаючи в залежності від попиту і пропозиції. При цьому рівновага виключає безробіття.

Відповідно до моделі цінової рівноваги, індивід “інвестує в кваліфікацію” доти, поки не знижується норма прибутку на ці вкладення. Наявність безробіття пояснюється її добровільним характером і прагненням працівників до максимально вигідної роботи.

Кейнсіанци і монетарісти розглядають ринок як явище постійної і фундаментальної не рівноваги. Вони виходять з того, що ціна робочої сили жорстко фіксована і практично не міняється регулювальником ринку, тому вона повинна бути приваблена ззовні державою. Представником школи монетарістів виходять з жорстокої структури цін на робочу силу, більше за те з передумови їх однонаправленого рішення. [4, с.255].

Школа інстітуционалістів основну увагу приділяє аналізу професійних і галузевих відмінностей в структурі робочої сили і відповідних рівнів заробітної плати.

Марксистська теорія розглядала ринок праці як ринок особливого роду, особливість якого пояснюється різницею товару “робоча сила” і фізичного капіталу. Якщо робоча сила в процесі праці створює вартість, то всі інші види ресурсів лише переносяться на нову вартість самим трудом. У зв'язку з цим ринок робочої сили, підкоряючись загальним ринковим закономірностям, має істотні особливості, оскільки сама робоча сила як суб'єктивний чинник виробництва, будучи товаром, може в також час активно впливати на співвідношення попиту і пропозиції і на свою ринкову ціну.