як індикатор стану розвитку
господарського суспільства
Становлення економічної системи Республіки Білорусь характеризується розвитком ринкових відносин і відповідно появою нових суб'єктів економічної діяльності - господарських суспільств. Це, у свою чергу, породило таке явище, як корпоративні конфлікти і корпоративні суперечки. А останнім часом все частіше при обговоренні проблем підприємницької діяльності звучить термін "рейдерство". Де пролягає межа між перерахованими поняттями і чи завжди корпоративний конфлікт грає суто негативну роль?
Корпоративний конфлікт і рейдерство взаємозв'язані, але не
ідентичні
В основі корпоративного конфлікту лежать розбіжності між учасниками суспільства або між одним або декількома учасниками суспільства і самим суспільством. Об'єктом таких розбіжностей є корпоративні правовідносини, тобто відносини, пов'язані з реалізацією прав і виконанням обов'язків засновників (учасників) суспільства, а також інші правовідносини, пов'язані з діяльністю суспільства, або з вимогами, що пред'являються в його інтересах. Корпоративний конфлікт зачіпає або може торкнутися відносин усередині суспільства і, як правило, обумовлений протилежною метою і інтересами сторін конфлікту у зв'язку з бажанням контролювати і направляти поведінку іншої сторони або змінити свій статус і юридичний стан.
Корпоративний конфлікт є процесом динамічним, що розвивається. В своєму розвитку він проходить три стадії:
1) передконфліктна ситуація;
2) відкритий конфлікт, що включає етапи початку, розвитку і завершення конфлікту;
3) післяконфліктний період.
На другій стадії конфлікт звичайно переростає в корпоративну суперечку, для дозволу якої конфліктуючі сторони звертаються в судові інстанції з метою захисту своїх порушених прав і законних інтересів.
Білоруське законодавство не містить поняття "корпоративна суперечка" (як, втім, і поняття "корпоративний конфлікт"). Традиційно під ним розуміється один з видів економічних суперечок, для якого характерні наступні ознаки:
Статтею 47 Господарського процесуального кодексу Республіки Білорусь передбачена спеціальна підвідомчість господарським судам суперечок між акціонером і акціонерним суспільством, учасниками інших господарських суспільств і товариств, що виникають при здійсненні діяльності цими суспільствами і товариствами. При цьому ухвалою Пленуму Вищого Господарського Суду Республіки Білорусь від 19.05.2005 № 19 "Про окремі питання практики розгляду суперечок, зв'язаних із застосуванням умов засновництва юридичних осіб і законодавства про господарські суспільства" (далі - ухвала Пленуму ВХС № 19) роз'яснюється, що при рішенні питання про підвідомчість суперечок по позовах засновників (учасників) товариств з обмеженою відповідальністю і суспільств з додатковою відповідальністю, акціонерних суспільств слід враховувати характер спірного правовідношення, визначальним критерієм якого є наявність суперечки за заявами засновників (учасників) або їх спадкоємців з питання застосування умов засновництва господарського суспільства, іншої юридичної особи (умов створення і діяльності суспільства, пов'язаної із зміною складу учасників, дотриманням прав учасників, визначених законодавством і статутом суспільства, а також власників і осіб, що мають речові і зобов'язальні права відносно юридичних осіб).
Що до рейдерства, то звичайно під рейдерами розуміють осіб, захоплюючих підприємства (об'єкти нерухомості) з використанням різних юридичних або квазіюридичних прийомів.
Рейдерство і корпоративна суперечка (конфлікт) - поняття пересічні, навіть схожі, але не тотожні. Загальним для цих явищ виступає бажання отримати матеріальну вигоду (у тому числі заволодіти бізнесом) з боку особи, що провокує конфлікт або рейдерскую атаку. При цьому рейдерство можна визначити як комплекс заходів (методів), який включає серед іншого і провокацію корпоративної суперечки. В той же час корпоративний конфлікт (суперечка) зовсім не завжди супроводиться рейдерством, хоча нерідко в основі його таїться прагнення витіснити "неугодного партнера" з бізнесу. Достатньо поширена ситуація, коли в ході корпоративного конфлікту що беруть участь в ньому особи докладають значні зусилля для пошуку "правових проломів" у позиції опонента, щоб використовувати їх з вигодою для себе.
Наведемо декілька прикладів з судової практики на підтвердження вищесказаного.
Виключення учасника виявилося незаконним
Характерним слідством виникнення корпоративних суперечок (конфліктів) є заява позовів про визнання рішень загального збору суспільства недійсними через порушення процедурних питань. Частина 7 ст. 45 Закону Республіки Білорусь "Про господарські суспільства" в редакції Закону від 10.01.2006 № 100-З (далі - Закон) передбачає, що рішення загального збору учасників господарського суспільства, прийняті з порушенням вимог Закону і іншого законодавства або засновницьких документів господарського суспільства і (або) порушуючі має рацію і законні інтереси учасника цього суспільства, не приймаючої участі в голосуванні або голосуючого проти їх ухвалення, можуть бути оскаржений в суд учасником АТ протягом 6 місяців, а учасником ТОВ і ОДО - протягом 2 місяців з дня, коли вони взнали або повинні були дізнатися про ухвалення таких рішень.
Приклад
Так, господарським судом Гродненської області була розглянута справа за позовом громадянина Ч. до ТОВ "К" про визнання недійсним рішення загального збору у зв'язку з порушенням процедури його ухвалення. В обгрунтовування вимоги позивач посилався на неправомочність збору, оскільки він не був попереджений про його проведення як учасник суспільства. Крім того, на думку позивача, при ухваленні рішення був порушений статут суспільства.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на звільнення позивача з посади директора суспільства за власним бажанням, а також на те, що Ч. не поставив суспільство в популярність про зміну місця проживання, позбавивши тим самим ТОВ "К" можливості сповістити його про проведення збору. Рішення про скликання загального збору учасників ухвалене у зв'язку з необхідністю внесення змін в статут ТОВ. Рішенням загального збору позивач був виключений з складу засновників як перешкоджаючий діяльності суспільства за допомогою ухилення в управлінні им.
При розгляді справи суд встановив наступне.
Згідно змісту протоколу збору питання висновку Ч. з складу учасників розв'язувався "у зв'язку із звільненням його з роботи, убуванням з міста і тим, що його місцезнаходження на даний момент невідомо". За підсумками збору ухвалені рішення про внесення змін в статут, про висновок Ч. з складу засновників і виплаті йому частки, а також про ухвалення в суспільство нового учасника У.
В той же час відповідно до статуту ТОВ "К" учасник суспільства може бути виключений з складу учасників по наступних підставах: систематичне невиконання або неналежне виконання обов'язків учасника; здійснення дій, перешкоджаючих досягненню мети суспільства. Тобто Ч. виведений з складу учасників порушуючи вказаного положення статуту - по підставах, ним не передбаченим.
Крім того, через п. 6.9 статуту загальний збір учасників з питань, що вимагають одноголосності, вважається правомочним, якщо на ньому присутні всі учасники. Порушуючи статуту питання внесення змін в нього дозволені без досягнення одноголосності всіх учасників, а також неправомочним складом збору, оскільки учасник Ч. на зборі не був присутній, в голосуванні не брав участь.
Суд не взяв до уваги доводи відповідача про обов'язок Ч. сповістити засновників про зміну місця проживання, оскільки ні статутом суспільства, ні засновницьким договором такий обов'язок учасника не передбачений. В той же час законодавчо закріплений обов'язок по сповіщенню учасників суспільства про майбутній збір.
Пунктом 9 ухвали Пленуму ВХС № 19 до порушень законодавства, які можуть служити підставами для задоволення позову про визнання недійсним рішення збору учасників, віднесені відсутність кворуму, невчасність сповіщення (несповіщення) учасника про час проведення збору, що призвело неможливість участі в його роботі, порушення при голосуванні принципу одноголосності і інші істотні порушення законодавства і вимог засновницьких документів.
На підставі висловленого суд прийшов до висновку про допущені істотні порушення статуту при ухваленні рішення загального збору учасників, що виразилися в несповіщенні учасника, відсутності кворуму, порушенні принципу одноголосності.
Позов Ч. був задоволений судом. Рішення загального збору ТОВ "К" визнано недійсним з моменту ухвалення.
З приводу наведеного приклад помітимо, що Закон в колишній редакції, що діяла до 2 серпня 2006 р., закріплював право загального збору учасників суспільства на підставі одноголосно ухваленого рішення виключити з ТОВ учасника, систематично не виконуючого або неналежним чином виконуючого обов'язки або перешкоджаючого своїми діями досягненню мети суспільства. Таке формулювання норми дійсно створювало реальну небезпеку її спекулятивного використовування у разі "змови" проти однієї з учасників.
Діючою редакцією Закону (ст. 103) передбачено, що виключення учасника ТОВ здійснюється тільки в судовому порядку, що, безумовно, сприяє кращому захисту прав учасників суспільства.
Рішення законно, але чи справедливо?
Найскладнішими для "нейтралізації" є корпоративні конфлікти, учасники яких не мають переважного права ухвалення рішення з ключових питань діяльності суспільства. Найбільш схильні такій небезпеці ТОВ, в яких полягають два учасники, володіючі рівними частками (по 50%). Дозвіл суперечки в цьому випадку можливо або шляхом пошуку компромісу, або здійснення одним з учасників дії по "витісненню" іншого учасника з ТОВ в цілях отримання під свій контроль господарського суспільства.