Смекни!
smekni.com

Основні положення теорії організації. Закони та основні принципи організації (стр. 1 из 7)

КУРСОВА РОБОТА

Організація виробництва

Основні положення теорії організації. Закони та основні принципи організації


ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

1.1 Теорія організації як наука

1.2 Початкові концепції підприємницької організації

2. ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНИ ОРГАНІЗАЦІЇ

2.1 Закон синергії

2.2 Закон найменших

2.3 Закон самозбереження

2.4 Закон єдності аналізу і синтезу

2.5 Закон онтогенезу

2.6 Закон композиції

2.7 Закон пропорційності

3. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ

3.1 Сутність і зміст принципів організації

4. ВЗАЄМОДІЯ ЗАКОНІВ ОРГАНІЗАЦІЇ В ПРИРОДІ І СУСПІЛЬСТВІ І ЇХ ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

4.1 Аспекти використання законів організації в діяльності менеджера

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА


ВСТУП

В останні десятиріччя вивчення організацій і їх поведінки стало головною задачею досліджень, що проводяться спільно представниками декількох наукових дисциплін. Вивчення організацій поступово перетворилося на самостійну наукову область - теорію організації.

Актуальність обраної теми полягає саме у тому, що для сучасної вітчизняної системи господарювання необхідне застосування провідних знань з менеджменту та теорії організації. Через те, що все більше ускладнюються системи, в яких фунціонують будь-які організації, вони все більше потребують кваліфікованого управління, яке можуть забезпечити фахівці з менеджменту. Організація як система і в той же час як елемент системи потребує все більш детального і глибинного аналізу зовнішніх і внутрішніх факторів впливу для вирішення безлічи питань та проблем. Аналіз діяльності закордонних організацій, їх функціонування в кризових явищах дає нам чітку картину необхідності застосування в сучасному менеджменті провідних розробок теорії організації та синергетики.

Непрямим шляхом внесок в теорію організації внесли фахівці, працюючі в таких віддалених областях знань, як біологія, математика, психологія тварин, логіка і філософія. Безпосередньо сприяли створенню теорії організації соціологи, антропологи, фахівці по соціальній психології людини, політичним наукам і історії. Крім того, сприяли її розвитку дисципліни, пов'язані з областю підприємницької діяльності: загальна теорія ділового керівництва, теорія людських відносин, дослідження операцій і наука управління, а також промислова соціологія. Все зростаючий інтерес, що проявляється фахівцями по суспільних науках до дослідження підприємства, свідчить про значення соціальних і культурних норм в розвитку організації, а також про неабияку актуальність теорії організацій в сучасній практиці управління.

Мета даної роботи полягає в тому, щоб узагальнити систему принципів та законів діяльності організації і виокремити найважливіші, а також оцінити їх вплив на функціонування організації як системи, так і як елемента системи.

З огляду на мету завдання курсової роботи були наступними:

· проаналізувати провідні вітчизняні та закордонні наукові праці з теорії організації та виокремити сутність та основні особливості сучасного функціонування організацій;

· проаналізувати основні принципи діяльності організації;

· розібравши закони діяльності організацій виявити їх вплив на взаємодію організації з іншими суб’єктами господарювання;

· оціни практичне застосування принципів та законів теорії організації на практиці менеджменту.

Об’єктом дослідження є система взаємодії організації з іншими елементами системи та взаємодія між собою елементів самої організації. Предметом дослідження є впли системи принципів побудови та діяльності організації на її функціонування, а також вплив законів організації на її існування.

В ході курсової роботи була зроблена спроба висвітлити й узагальнити існуючі погляди на сучасну теорію організації, проаналізувати основні закони і принципи теорії організації. був зроблений акцент на практичному застосуванні законів та принципів теорії організації в практиці сучасного менеджменту.


1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

1.1 Теорія організації як наука

Будь-яка наука має свій предмет дослідження і визначає рамки (межі), в яких аналізуються її об'єкти. Теорія організації не є виключенням. Об'єкт її вивчення - організація.

Визначальна роль в забезпеченні життєздатності організації і досягненні ними своїх цілей належить науці про управління.

Основоположна задача теорії організації — вивчення впливу, який чинять індивідууми і групи людей на функціонування організації, на зміни, що відбуваються в ній, на забезпечення ефективної цілеспрямованої діяльності і отримання необхідних результатів. Теорія організації покликана використовувати досягнення і дані цілого ряду суміжних наукових дисциплін (психології, соціології, соціальної психології, антропології) для вирішення цих задач.

Дослідження в області соціології розширюють методологічні основи теорії організації за рахунок вивчення соціальних систем, де індивідууми виконують свої ролі і вступають у певні відносини між собою. На питання, виникаючі в процесі функціонування організації, про те, як індивідууми поводяться в груповій діяльності і чому вони поводяться так, а не інакше, дає відповіді порівняно нова наукова дисципліна — соціальна психологія. Зв'язок теорії організації з економічною наукою визначається об'єктивною потребою формувати цілі і стратегію організацій як основу їх побудови, забезпечення їх внутрішніх і зовнішніх взаємодій. Особливу значущість придбаває зв'язок теорії організації з юридичною наукою, вивчаючою право як систему соціальних норм і різні аспекти правової діяльності. Важливу роль грають сучасні інформаційні системи, зв’язуючи воєдино всі процеси функціонування організацій і власне управлінської діяльності, а також інформатика як наука, вивчаюча закони, закономірності, методи, способи і засоби реалізації інформаційних процесів в цих системах.

Дисципліна теорія організації лежить на перетині ряду наукових теорій менеджменту:

- теорії менеджменту (цілеспрямованій дії суб'єкта управління на об'єкт управління з метою досягнення певної мети, результатів);

- економіка (наука про отримання результатів із заданою ефективністю);

- організаційна поведінка, соціологія, управління персоналом (дисципліни, враховуючі важливість людського чинника в менеджменті);

- фінансовий менеджмент (дисципліна, направлена на оптимальне управління фінансовими потоками);

- загальна теорія систем, кібернетика, теорія інформації, економіко-статистичне і математичне моделювання організаційних систем.

1.2 Початкові концепції підприємницької організації

Структура.

Для ефективного управління організацією необхідно, щоб її структура відповідала цілям і задачам діяльності підприємства і була пристосований до них. Організаційна структура створює деякий каркас, який є основою для формування окремих адміністративних функцій. Організаційну структуру можна порівняти зі скелетом живого організму - з основою конструкції, яка зв'язує воєдино функціонуючі окремі частини тіла. Структура виявляє і встановлює взаємостосунки співробітників усередині організації. Тобто, структура організації встановлює деякий загальний набір попередніх положень і передумов, визначальних, які члени організації несуть відповідальність за ті або інші види рішень.

Структура організації визначає також структуру підцілей, яка служить критерієм вибору при підготовці рішень в різних частинах організації. Вона встановлює відповідальність підрозділів організації за ретельне дослідження окремих елементів зовнішнього оточення і за передачу до відповідних точок інформації про події, вимагаючи особливої уваги.

Ієрархія.

З поняттям структури організації тісно зв'язано поняття про ієрархічні взаємозв'язки. Всю більшу кількість організацій мають ієрархічну природу. Майже кожна організація - церква, університет або підприємство - складається з підрозділів, які діляться на більш дрібні організаційні одиниці, що дробляться у свою чергу на ще більш дрібні частини. В класичній теорії організації поняттю ієрархічної структури відповідає так званий принцип сходів. Цей принцип припускає розподіл влади і відповідальності по вертикалі ієрархії і розподіл обов'язків між підрозділами.

Ієрархічна структура має важливе значення для загальної теорії систем. Майже кожна система в природі і суспільстві має ієрархічну структуру. Навіть Всесвіт складається з безлічі складних підсистем - Земля з її власною системою є підсистемою Галактики, яка, у свою чергу, є підсистемою в нескінченній послідовності інших надсистем. Дуже дрібні одиниці ієрархії, такі, як атом, є комбінацією ряду підсистем, організованих в більш крупну системну одиницю. Ієрархія є, мабуть, загальна закономірність природи.

Адміністративна влада.

Основою класичної теорії організації є принцип узаконення влади за деяким центральним джерелом влади; при цьому начальник має право віддавати комусь накази, а підлеглий зобов'язаний покорятися наказу. Влада - це здатність примусити виконувати свої рішення підлеглих; основою влади є формальне положення керівника і керівництво за допомогою заохочень і стягнень, які супроводять цьому формальному положенню. Влада пов'язана не з особистими якостями керівника, а з його положенням в організації. Природа адміністративної влади істотно відрізняється від природи влади вождя, яка заснована на його особистих якостях і таланті.

Такий погляд на адміністративну владу сприяв рішенню питань традиційної теорії організації. Розглянуте положення є основою для узаконення організаційної ієрархії і системи управління, а також для встановлення інших принципів, таких, як “об'єм контролю” або взаємовідношення начальства і підлеглих.