Смекни!
smekni.com

Система розрахунків на чистій основі (стр. 3 из 4)

Середній рівень СЕП – це регіональні розрахункові палати, які обслуговує програмно-технічний комплекс АРМ‑2.

Основні функції АРМ‑2:

– прийняття платіжних документів та іншої інформації, що обробляється СЕП, від комерційних банків–учасників розрахунків та від інших РРП;

– передача платіжних документів та іншої інформації, що обробляється СЕП, комерційним банкам–учасникам розрахунків та іншим РРП;

– передача інформації, що не є платіжними документами, але обробляється в СЕП в АРМ‑1;

– бухгалтерський та технологічний контроль за проходженням платежів;

– надання звітних документів за підсумками проходження платежів на рівні АРМ‑2;

– ведення технічних кореспондентських рахунків банків–учасників СЕП;

– підготовка для відображення проходження платежів через СЕП на реальних кореспондентських рахунках;

– надання довідкової інформації.

АРМ‑3 – це комплекс програмно-технічних засобів, що застосовується для підготовки, передачі та прийому банківських повідомлень у вигляді електронних документів між РРП та комерційним банком.

Функції АРМ‑3:

– прийняття платіжних документів та іншої інформації, що обробляється СЕП, від РРП;

– передача платіжних документів та іншої інформації, що обробляється СЕП в РРП для обробки в АРМ‑2;

– формування протокольного звіту про роботу АРМ‑3 за банківський день і відправлення його в РРП;

– відкриття та закриття банківського дня;

– архівація даних за відпрацьований банківський день;

– сервісні функції: друк виписки про стан технічного кореспондентського рахунку та ін.;

– захист інформації, що передається засобами криптографування.

СЕП реалізована і функціонує відповідно до наступних принципів.

В СЕП заборонено відразу при отриманні дебетових документів виконувати відповідне бухгалтерське проведення по балансу. В цих випадках проведення виконується лише після отримання згоди на проведення дебетового платежу того банку, на який він виставлений.

СЕП забезпечує розрахунки між банками в національній та іноземних валютах України.

Трансакції відображуються на рахунках в режимі реального часу, що дозволяє учасникам розрахунків прогнозувати ліквідність.

Трансакції, що приводять до овердрафту, блокуються в системі.

Відсутні будь-які пріоритети обробки трансакцій, крім черговості надходження в систему.

Ініційована трансакція не може бути відміненою.

Ініціатива проведення трансакції належить банку, що дебетує свій рахунок. Можливість дебетувати рахунок іншого учасника СЕП належить тільки НБУ для обмеженої кількості типів операцій.

Основним режимом СЕП є передача пакетів електронних платіжних документів. Система виключає наявність використання паперових технологій.

Обмін документами організовано у вигляді технологічних циклів прийому-передачі.

В регіональних управліннях НБУ ведеться транзитний («нічний») рахунок для відображення трансакцій, що не були завершені протягом одного банківського дня. Це дозволяє організувати роботу учасників СЕП з урахуванням специфіки роботи кожного з них (наприклад, збоїв у роботі каналів зв’язку).

Обмежень на суми трансакцій в СЕП немає. Неявними обмеженнями є: мінімальна сума – собівартість однієї трансакції, максимальна сума – наявні кошти на рахунку в НБУ.

Кількість платіжних документів в одному пакеті не має перевищувати одну тисячу.

Модель функціонування СЕП – це спосіб взаємодії в СЕП та форма обслуговування кореспондентського рахунку.

Кореспондентський рахунок – це рахунок, що відкривається комерційному банку в обласному управлінні НБУ. Цей рахунок використовується для проведення міжбанківських розрахунків.

Консолідований рахунок – це кореспондентський рахунок, на якому відображаються міжбанківські розрахунки декількох банків (головного та його філій). Консолідований рахунок відкривається головному банку в обласному управлінні НБУ. Цей рахунок використовується для проведення міжбанківських розрахунків.

В СЕП реалізовано два рівні обліку:

– на консолідованих кореспондентських рахунках в обласних відділеннях НБУ;

– на технічному коррахунку, що є прототипом консолідованого коррахунку і відкривається в РРП.

Технічний кореспондентський рахунок (ТКР) – це динамічний рахунок, на якому відображуються операції по кожному документу. На консолідованому коррахунку облік ведеться загальними, агрегованими сумами підсумкових оборотів за день. Тому цей рахунок є статичним.

На початку кожного дня ОДБ НБУ передає файл, що вміщує інформацію про залишок коштів на консолідованому коррахунку. Ця інформація переписується в файл технічного коррахунку. На протязі дня всі платіжні документи відображуються на технічному рахунку. Підведені в кінці операційного дня підсумки по технічному рахунку передаються в ОДБ НБУ для виконання проведень по консолідованому коррахунку. Якщо на протязі дня, крім СЕП, не було інших джерел надходження коштів на коррахунок, то після виконання проведень залишок на технічному рахунку має дорівнювати залишку на коррахунку.

На початок дня залишок коштів по ТКР філіалу приймається рівним нулю. Поточний залишок коштів на ТКР філіалу дорівнює:

ZP = ZD + S K + PD – PK – SD,

де ZP – поточний залишок на ТКР;

ZD – залишок на ТКР на початок банківського дня;

SK – зворотні кредитові платежі;

PD – початкові дебетові платежі;

PK – початкові кредитові платежі;

SD – зворотні дебетові платежі.

Залишок на ТКР для головного банку – це значення консолідованого кореспондентського рахунку на початок дня плюс його залишки та залишки філіалів за даний банківський день. Якщо відсутні інші, крім системи електронних платежів, джерела попадання грошей на коррахунок банку, то технічний коррахунок співпадає з реальним значенням коррахунку.

Враховуючи ріст кількості транзакцій і потреби банків найбільш оперативно управляти своїми ресурсами в СЕП, НБУ реалізовано декілька моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Вибір моделі виконує комерційний банк.

Вибір моделі залежить від таких факторів:

1) Кількість рівнів підлеглості головного банку і його філіалів.

Можливі варіанти:

а) 1 рівень – головний банк; 2 рівень – філіали;

б) 1 рівень – головний банк; 2 рівень – регіональні управління; 3 рівень – філіали регіональних управлінь.

2) Спосіб взаємодії головного банку з філіалами найближчого рівня.

Можливі варіанти:

а) головний банк має внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС), тоді учасником СЕП є тільки головний банк;

б) головний банк і філіали є окремими прямими учасниками СЕП.

3) Розміщення головного банку і філіали в адміністративних регіонах України.

4. Огляд преси з питань запровадження НСМЕП

Механізму функціонування СЕП приділяється певна увага з боку засобів масової інформації.

Так в газеті Верховної Ради України – «Голос України» від 11 листопада 2008 року №215 голова Верховної Ради України А. Яценюк висловлює думку, що настав час запровадження єдиного соціального банківського рахунка з метою переведення всіх платежів (заробітних плат, пенсій, пільг, сплати податків фізичними особами, житлово-комунальних послуг) виключно безготівковим шляхом через НСМЕП, тим самим підтверджуючи статус системи як національної мережі надання банківських послуг.

Останнім часом в засобах масової інформації продовжуються спори між основними гравцями на ринку банківських платіжних карт – прихильниками міжнародних платіжних систем (МПС) і їх опонентами, що віддають перевагу українському ноу-хау, – Національній системі масових електронних платежів (НСМЕП). Питання якими картами найближчим часом користуватимуться українці є дуже нагальним. В газеті «Комсомольська правда України» від 26 вересня 2008 року оглядач С. Тимошенко доходить висновку, що переваги НСМЕП значно вищі, ніж у МПС, послуги яких занадто дорогі для пересічного українця.

В інтерв`ю газеті «КоммерсантЪ» від 11 вересня 2008 року №160 перший заступник Голови правління Правекс-банку Роман Валесюк зазначив, що наразі Правекс-банк вивчає можливість вступу до Національної системи масових платежів. Отже, провідні комерційні банки України зацікавлені в послугах НСМЕП, які складають значний сегмент банківського ринку.

На Українському банківському порталі опубліковано статтю оглядача Лупоносова А.В., в якій автор відстоює точку зору значного позитивного впливу запровадження НСМЕП для уповільнення набираючої в Україні обертів інфляції.

В інтерв`ю газеті «Діло» від 5 грудня 2007 року голова Ради платіжної організації НСМЕП, виконавчий директор Національного банку України Віктор Кравець звертає увагу читачів на переваги НСМЕП – це більш високий ступінь захисту карток, більш швидкісне виконання банківських операцій, низька собівартість цих операцій, а той факт, що розробкою та впровадженням національної системи займається безпосередньо Національний банк України, свідчить про наміри зробити систему загальнонаціональною.

Таким чином, з огляду преси випливає висновок, що Національна система масових електронних платежів має добрі перспективи в майбутньому закріпитися на ринку банківських послуг України.


Список використаної літератури

1. В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В.Єрьоміна, О.С. Краєва «Основи інформаційних систем», навчальний посібник, Київ, 2001 р.

2. Вовчак, О.Д. Платіжні системи [Text]: навчальний посібник / О.Д. Вовчак, Г. Є. Шпаргало, Т.Я. Андрейків. – К.: Знання, 2008. – 341 с.

3. Гужва В.М. «Інформаційні системи і технології на підприємствах», навчальний посібник, Київ, 2001 р.

4. Єрьоміна Н.В., Банківські інформаційні системи.‑К.: КНЕУ, 2000.-220 с.

5. Єрьоміна Н.В., Банківські інформаційні системи.‑К.: КНЕУ, 2000.-220 с.

6. Карчевский, С.П. Платежные системы: понятие, структура, типология и принципы построения [Текст] / С.П. Карчевский // Расчеты и операционная работа в коммерческом банке. – 2007. – №4. – C.23–35