регистрация /  вход

Трудовий договір з іноземцями за законодавством держав – членів Європейського Союзу (стр. 1 из 4)

Аналіз ринку праці нашої держави свідчить, що певна частина громадян України шукає роботу за кордоном. При цьому перевага надається державам – членам ЄС, зокрема Італії, Іспанії, Чехії, Польщі. У цих країнах, хоча там і існує багато адміністративних та інших процедур при працевлаштуванні іноземних громадян, у т. ч. й громадян України, все ж умови праці досить сприятливі.

За експертними оцінками Міністерства закордонних справ України, близько 300 тис. громадян України перебувають у Польщі, 200 тис. – в Італії, 100–200 тис. – у Чехії, близько 100 тис. – в Іспанії.

На території держав – членів ЄС трудовий договір є одним із основних регуляторів відносин між працівником та роботодавцем і, по суті, двосторонньою домовленістю між ними про умови праці. Для працівника і роботодавця така домовленість має принципове значення. З точки зору інтересів працівника трудовий договір обумовлює роботу, яку виконуватиме працівник, його умови праці, зокрема у сфері оплати праці. З точки зору інтересів роботодавця – закріплює основні трудові обов'язки працівника, обсяг та зміст владних повноважень роботодавця стосовно цього працівника.

За трудовим законодавством держав – членів ЄС до основних умов праці належать:

• тип роботи, яку працівник має виконувати, та її короткий опис;

• місце роботи;

• дата, коли працівник стає до роботи, тобто час, з якого набувають чинності зобов'язання сторін;

• заробітна плата, строки виплати заробітної плати;

• робочий час та тривалість оплачуваної відпустки;

• строк повідомлення про звільнення, якщо це не обумовлено в колективному трудовому договорі.

Основними стадіями укладення трудового договору з роботодавцями на території держав – членів ЄС є:

• проведення попередніх переговорів між працівником та роботодавцем і з'ясування інформації щодо умов та характеру праці;

• подання працівником даних про себе і свою професійну діяльність;

• узгодження умов трудового договору (контракту);

• підписання трудового договору (контракту) та надання йому чинності.

Процедура укладення трудового договору з іноземцями, за законодавством держав – членів ЄС, пов'язана із процедурою працевлаштування.

Умови та правила працевлаштування й укладення трудового договору з іноземними громадянами на території Республіки Польща.

Умови та порядок працевлаштування іноземних громадян на території Республіки Польща (далі – Польща) регулюються Трудовим кодексом та законом "Про працевлаштування та протидію безробіттю" (1994 року). Відповідно до цих нормативних актів іноземець може працевлаштуватися на території Польщі, якщо має відповідний дозвіл на працю, виданий воєводою за місцерозташуванням роботодавця.

Підставою для видання іноземцеві дозволу на працю є отримання роботодавцем попереднього дозволу на працевлаштування іноземця та отримання іноземцем відповідної візи чи дозволу на проживання протягом певного періоду на території Польщі.

Це не поширюється на випадки, коли іноземці:

• мають дозвіл на проживання;

• мають статус біженця на території Польщі;

• є громадянами країн – членів ЄС;

• є членами родини громадян країн – членів ЄС, які працюють на території Польщі або ведуть господарську діяльність;

• є членами родини громадян країн – членів ЄС, які перебувають на території Польщі на підставі чинних у країнах ЄС положень про право постійного перебування;

• є членами родини громадян країн – членів ЄС, які перебувають на території Польщі на підставі чинних у країнах ЄС положень про право перебування працівників та осіб, які мають власний рахунок та завершили професійну діяльність;

• є членами родини громадян країн – членів ЄС, які перебувають на території Польщі на підставі чинних у країнах ЄС положень про право перебування студентів;

• звільнені від обов'язку отримання дозволу на підставі окремих положень.

Воєвода видає роботодавцеві попередній дозвіл на працевлаштування іноземця виходячи із ситуації на місцевому ринку праці. Попередній та остаточний дозволи на працю видаються на певний період часу для конкретного роботодавця та працівника-іноземця, на певну посаду чи вид роботи.

На підставі дозволу роботодавець укладає з іноземцем трудовий договір про працевлаштування на період виданого дозволу. Умови трудового договору полягають у визначенні виду роботи, умов роботи та оплати праці, вимог щодо охорони праці, початку роботи, а також строку дії трудового договору.

Трудовий договір укладається в письмовій формі.

Умови працевлаштування та укладення трудового договору з іноземними громадянами на території Чеської Республіки

Питання працевлаштування та укладення трудового договору з іноземними громадянами на території Чеської Республіки (далі – Чехія) регламентуються законом "Про працевлаштування" (2004 року). Крім того, між Україною і Чехією укладено Договір про соціальне забезпечення (4 липня 2001 року), за яким працівники – резиденти України підлягають соціальному забезпеченню за вимогами законодавства Чехії (ратифіковано на підставі Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною і Чеською Республікою про соціальне забезпечення" від 22 листопада 2002 року № 238-IV).

Іноземець, який бажає працевлаштуватися на території Чехії, але не перебуває на її території, має:

• узяти в компетентних посередницьких установах у країні його постійного місця проживання інформацію щодо працевлаштування в Чехії;

• заповнити заяву-анкету (чеською мовою) на отримання дозволу на працевлаштування;

• сплатити державне мито;

• подати дійсний закордонний паспорт чи його фотокопію, диплом (документ про освіту);

• надати від роботодавця гарантію про працевлаштування;

• надати проект трудової угоди, якщо роботодавець – чеська фірма, або копію контракту з центром зайнятості Чехії на право працевлаштування іноземців, якщо роботодавець – іноземна фірма (або посередник);

• у разі потреби надати копію візи з дозволом на проживання в Чехії;

• надати довідку про стан здоров'я та інші документи, залежно від характеру виконання робіт.

Отримавши від центру зайнятості дозвіл на працевлаштування в Чехії, іноземець подає до консульства Чехії в тій країні, громадянином якої він є, заяву на отримання багаторазової візи з метою працевлаштування.

Отримавши візу і приступивши до роботи, особа протягом трьох днів повинна повідомити поліцію в справах іноземців про місце свого проживання.

Дозвіл на працевлаштування видається щонайдовше на один рік. Такий дозвіл можна отримати повторно.

Закон "Про працевлаштування" містить винятки, коли в іноземця не вимагається дозвіл на працевлаштування, а саме:

• є дозвіл на постійне проживання;

• отримано статус політичного біженця;

• іноземець є членом родини дипломатичного чи консульського працівника або працівника міжнародної організації.

У зазначених випадках роботодавець протягом восьми календарних днів має повідомити місцеве відділення центру зайнятості про прийняття на роботу такого працівника.

Дозвіл на працевлаштування не вимагається від іноземців, які направляються до Чехії роботодавцями з держав – членів ЄС для виконання певних робіт.

На підставі отриманого дозволу роботодавець укладає з працівником-іноземцем трудову угоду, яка має містити такі умови: вид роботи, на яку працівник буде прийнятий; місце виконання роботи; розмір заробітної плати; початок (день) виконання робіт; адресу проживання та ін.

Працевлаштування та укладення трудового договору за законодавством Австрійської Республіки.

Умови та правила працевлаштування та укладення трудових договорів іноземців в Австрійській Республіці (далі – Австрія) регулюються законом "Про працевлаштування іноземців", за яким громадянин іншої держави має право на роботу на території Австрії лише, якщо є певного типу дозвіл на працевлаштування. Відповідні дозволи надаються на основі щорічних трудових квот, які погоджуються на рівні урядів федеральних земель Австрії. Питання надання дозволів розглядаються урядами федеральних земель за клопотаннями роботодавців.

Відповідно до вищевказаного закону розрізняють такі форми дозволів на працевлаштування іноземців:

• дозвіл для висококваліфікованих провідних спеціалістів, що є незамінною робочою силою для роботодавця, який водночас є дозволом на роботу та дозволом на проживання;

• підтвердження (довідка про забезпечення сезонною роботою), яке дає право роботодавцеві наймати іноземців на сезонні роботи в Австрії, при цьому вказана довідка є передумовою отримання дозволу на роботу на певному (конкретному) робочому місці та відповідної в'їзної візи;

• дозвіл на роботу на певному (конкретному) робочому місці, який дає право роботодавцеві на працевлаштування іноземної робочої сили за принципом закріплення за конкретною особою певного робочого місця;

• дозвіл на скерування на роботу (трудове відрядження) в Австрії (відрядження є короткостроковим, тривалістю не більше чотирьох місяців, інакше треба отримати згаданий вище тип дозволу);

• дозвіл на скерування на роботу в держави ЄС; роботодавець, який перебуває в Австрії та приймає на роботу іноземця з третьої країни, що вже працює в одній з країн ЄС, зобов'язаний перед прийняттям на роботу такої особи повідомити про це службу зайнятості Австрії, а служба зайнятості, у свою чергу, видає підтвердження терміном на шість місяців, яке можна продовжити в разі потреби;

• дозвіл на проходження виробничої або навчальної практики в рамках спільного навчального проекту (програм);

• дозвіл на працевлаштування в окремій федеральній землі Австрії строком на два роки з можливістю продовження, що надається особі, яка має стаж роботи в Австрії не менше одного року;

• дозвіл на працевлаштування в Австрії без територіальних обмежень строком на п'ять років з можливістю продовження;

Узнать стоимость написания работы
Оставьте заявку, и в течение 5 минут на почту вам станут поступать предложения!