регистрация /  вход

Стандартизація та управління якістю (стр. 2 из 3)

Функція контролю є контролем якості процесів, матеріалів і готової продукції для забезпечення їх відповідності заданим характеристикам. Після надходження товару на ринок функція контролю реалізується в цілях визначення реакції ринку на запропонований товар. Залежно від можливості або неможливості реалізувати товари відповідно до плану збуту можна скласти висновок про задані і необхідні характеристики їх якості.

Функція коректуючих дій має на увазі вживання заходів по реалізації продукції і проведення заходів щодо технічного обслуговування (сервісу). Крім того, до неї відносяться аналіз інформації щодо якості реалізованої на ринку товару, виявлення можливостей поліпшення його якості, вивчення думки споживачів про якість товару для внесення необхідних змін в процес виробництва. Інформація про якість реалізованого товару враховується при подальшому його проектуванні.

Трилогія Джурана

Джозеф Джуран так само, як і Едвард Демінг, є одним з засновників менеджменту якості. Написана ним монографія "Трилогія якості" служить основою сучасної концепції менеджменту якості. Джуран організував мережу учбових курсів в Японії для директорів, провідних інженерів і керівників виробництв з питань якості. Він активно пропагував вживання статистичних підходів в організації виробництва. Згідно концепції Джурана, якістю можна управляти за допомогою трьох процесів

1. Планування якості. Планування покликане встановити і документально оформити необхідні характеристики продукції і процесів.

2. Регулювання якості. Регулювання включає процеси контролю і оперативного втручання в процеси. Регулювання якості направлено на виправлення встановлених відхилень від тих характеристик, що вимагаються і накопичення інформації для поліпшення якості.

3. Поліпшення якості. Поліпшення якості полягає в вирішенні проблем, що призводять до появи браку, постійному підвищенні ефективності виробництва. Результатом є скорочення витрат при такому рівні обслуговування, який задовольняє покупця.

Основні елементи системи Джурана:

• спрямованість на задоволення інтересів споживачів;

• система контролю якості;

• оптимізація виробничих процесів в цілях поліпшення якості.

Технічне проектування якості (7 принципів Тагучі)

Японський учений в сфері статистики Тагучі (нагороджений премією Демінга) першим застосував процес поліпшення якості при плануванні продукції, так зване невиробниче регулювання якості. Даний підхід має три складові:

• системне проектування;

• проектування параметрів;

• проектування допустимих відхилень.

Тагучі розробив 7 основних принципів виробничого регулювання якості:

1. Однією з характеристик, що визначають якість готової продукції, є втрати суспільства, зв'язані з використанням такої продукції.

2. Необхідне постійне підвищення якості продукції і зниження витрат на її виготовлення.

3. Постійне прагнення до зниження коливань вартості продукції.

4. Рівень суспільних втрат через коливання виконавчої здатності пропорційний квадрату різниці між реальним показником виконавчої здатності і її номінальним значенням.

5. Планування продукції і процесів, що істотно впливають на якість продукції і виробничі витрати на неї.

6. Прагнення до зменшення коливань якості продукції при відповідному зменшенні нелінійних ефектів, що впливають на параметри продукту і/чи процесу і ускладнюють виконання визначених показників якості продукції.

7. Встановлення за допомогою методів статистичного регулювання параметрів продукції і/чи процесу так, щоб зменшити коливання виконавчої здатності.

2. Аналіз підходів до обліку й витрат на якість у межах організації

Керівні вказівки з економічних аспектів діяльності в сфері якості наведені в стандарті ISO 9004. Вказівки стандарту торкаються підходів до збору, надання і аналізу фінансових даних щодо діяльності в сфері якості. Вибір підходу до управління економікою якості залежить від поставлених задач в сфері якості і особливостей системи фінансової звітності. Існує безліч підходів до збору, надання і аналізу фінансових даних про діяльність в сфері якості (рис. 3).



Рис. 3 Основні підходи до обліку й витрат на якість у межах організації

Стандартом ISO 9004 рекомендуються три підходи:

• управління витратами на якість (в стандарті –– підхід з погляду витрат на якість);

• управління вартістю низької якості (в стандарті –– підхід з погляду збитків унаслідок незадовільної якості);

• управління витратами на процеси (в стандарті –– підхід з погляду витрат на процеси).

Ці три підходи, як вказано стандарті ISO 9004, можуть бути використані не тільки в чистому вигляді, але і в різних поєднаннях. Не виключено вживання інших підходів або можливих комбінацій. В кожному з трьох підходів розглядаються дві основні фінансові групи: витрати на управління якістю і збитки через низьку якість. Розглянемо особливості кожного з підходів.

Управління витратами на якість

Підхід полягає в калькуляції витрат на поліпшення і контроль якості і збитків через допущені дефекти, відмови, переробки. Перераховані збитки відносяться до категорії витрат на дефекти. В результаті збільшення витрат на поліпшення і контроль якості зменшуються витрати на виправлення дефектів, і навпаки. При управлінні витратами на якість визначається економічний ефект передбачуваних витрат на якість, як зменшення загальних витрат за рахунок зменшення збитків, заподіяних дефектами. Управління витратами на якість особливо ефективне при побудові системи якості, впровадженні нових методів, програм управління і забезпечення якості, а також при аналізі засобів і методів контролю якості. Такий підхід дозволяє встановити зв'язок між витратами на якість і прибутком; провести калькуляцію терміну окупності капіталовкладень в сфері якості; спрогнозувати і згодом оцінити результативність діяльності в сфері якості. Згідно вимог міжнародних стандартів ISO серії 9000 ефективність діяльності в системі якості оцінюється за здатністю підприємства попереджати можливі невідповідності.

Управління вартістю низької якості

Управління вартістю низької якості здійснюється за схемою "від зворотного" в порівнянні з управлінням витратами на якість . Цикл управління вартістю низької якості: калькуляція вартості низької якості - встановлення причин невідповідностей, що виникли - класифікація причин невідповідностей за величиною заподіяного збитку - встановлення пріоритетів серед причин невідповідностей - усунення причин невідповідностей згідно встановленої черговості - подальша калькуляція вартості низької якості. Управління вартістю низької якості направлене на визначення необхідності додаткових витрат на якість і виявлення проблем хронічного характеру, не охоплених системою якості. Збиток від проблем хронічного характеру може бути незначний впродовж малого проміжку часу. Але ці проблеми призводять до значних економічних втрат через регулярний характер. До вартості низької якості відносяться втрати, викликані тим, що підприємством не реалізовані потенційні можливості. Іноді вартість низької якості важко визначити кількісно, але вона може бути дуже істотною (наприклад, втрата престижу фірми). Характеристиками вартості низької якості є також зменшення об'єму реалізації продукції або невідповідність між планованими і реальними економічними показниками. Прикладами вартості низької якості є втрата довіри споживача, втрата можливості отримання додаткової вигоди для споживача, організації або суспільства, а також марнотратне використовування ресурсів і матеріалів. Непрямі витрати внаслідок низької якості можуть бути дуже значними.

Підхід, заснований на визначенні збитків в результаті незадовільної якості, найбільш ефективний у вже побудованій і функціонуючій системі якості. За допомогою підходу можна виявити неефективні види діяльності і визначити заходи щодо внутрішнього удосконалення системи.

Управління витратами на процеси

Діяльність будь-якої організації може бути змодельована з погляду сукупності зовнішніх і внутрішніх процесів організації. В такій моделі управління організацією може бути розглянуте як управління процесами в організації. Прикладами процесів є технологічні, управління, підготовки персоналу, процеси інформаційного забезпечення і ін.

Процес –– це сукупність взаємозв'язаних ресурсів і діяльності, які перетворюють вхідні елементи у вихідні. В примітці до визначення відзначено: до ресурсів відносяться персонал, засоби обслуговування, устаткування, технологія і методологія.

Управління якістю може бути здійснено шляхом дії на процеси. Це відноситься перш за все до організацій, в яких можна однозначно виділити процеси і визначити властиві кожному процесу ресурси і діяльність.

Фінансова звітність з погляду витрат на процеси складається з витрат двох видів:

• пов'язаних із забезпеченням відповідності, тобто витрат на задоволення всіх встановлених і очікуваних потреб споживачів за відсутності дефектів існуючих процесів;

• пов'язаних з усуненням невідповідності, тобто витрат, обумовлених дефектами існуючого процесу.

Кожний з цих двох видів витрат може стати джерелом економії. Підхід ефективний у функціонуючій системі якості при реалізації системи TQM (в циклі "пошук процесів, які могли б бути поліпшені - планове удосконалення процесів - самооцінка"). Така форма фінансової звітності застосовується при реалізації програми постійного поліпшення якості і допомагає управляти програмами капіталовкладень в поліпшення і забезпечення якості.

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]
перед публикацией все комментарии рассматриваются модератором сайта - спам опубликован не будет

Ваше имя:

Комментарий

Хотите опубликовать свою статью или создать цикл из статей и лекций?
Это очень просто – нужна только регистрация на сайте.

Видео

Узнать стоимость написания работы
Оставьте заявку, и в течение 5 минут на почту вам станут поступать предложения!