Державний вищий навчальний заклад
«Українська академія банківської справи
Національного банку України»
Кафедра менеджменту
Управлінські рішення в ТНК
Суми 2010
Зміст
Вступ
1. Поняття управлінського рішення в транснаціональній корпорації
2. Особливості прийняття управлінських рішень в ТНК
3. Вплив національних культур на прийняття управлінських рішень
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Сучасний етап розвитку економіки характеризується високим ступенем динамічності зовнішнього та внутрішнього оточення підприємств, зростанням конкурентного середовища, розвитком інформаційних технологій і комунікацій, швидкою зміною соціально-економічної ситуації, зміною кон'юнктури ринку, посиленням соціальних результатів. Змінюється і зміст управління сучасними корпораціями, як соціально-економічними системами.
Ефективно управляти корпорацією, як і будь-економічною системою, грунтуючись на прийнятті інтуїтивних рішень в сучасних умовах практично неможливо. Кількість і складність проблем, які доводиться вирішувати корпораціям, швидко збільшуються, а втрати від неефективного управління стають все більш болючими і непоправними.
Ефективно управляти корпорацією – значить організовувати потоки інформації між її підрозділами, зіставляти і погоджувати дану інформацію, виявляти найбільш активних постачальників і споживачів, оцінювати оборотність матеріальних ресурсів, рентабельність активів і, на підставі узагальнення і аналізу інформації, приймати оптимальні рішення про підвищення ефективності використання всіх ресурсів корпорації, досягати кінцевих цілей, пов'язаних з розширенням бізнесу, завоюванням позицій на ринку, зменшенням витрат, оптимізацією бізнес-процесів.
У таких умовах особливого значення набуває вивчення та дослідження проблем ефективного управління, що розуміється як цілеспрямований вплив суб'єкта на об'єкт, як безперервно що здійснюється процес розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень.
1. Поняття управлінського рішення в транснаціональній корпорації
Прийняття рішень – це основа діяльності організації. Від якості розроблення, прийняття та впровадження управлінських рішень залежить ефективність використання людських, матеріальних, фінансових, енергетичних та інформаційних ресурсів конкретної організації. За результатами рішень відбувається процес порівняння, аналізу та оцінки запланованих показників і досягнутих результатів.
Прийняття та виконання управлінських рішень - найголовніший оцінювальний критерій керівних здібностей.
Ухвалення управлінського рішення – це вибір однієї з кількох можливих альтернатив.
Результатом обраного рішення має бути якась дія. Тобто, “прийняття рішень” означає процес, завдяки якому обирається лінія поведінки як вирішення певної проблеми. Тут ключовими поняттями є процес, лінія поведінки, вибір, вирішення і проблема. Отже, існують дві умови ухвалення рішення – визначення проблеми і вибір рішення. Будь-яке управлінське рішення приймається в шість кроків:
1) діагностика проблеми;
2) накопичення релевантної інформації стосовно проблеми;
3) розробка альтернативних варіантів рішення проблеми;
4) оцінка та обґрунтування альтернативних дій;
5) прийняття рішення;
6) реалізація управлінського рішення.
Процес прийняття певного рішення залежить від багатьох факторів. Одним із таких факторів є розмір компанії, прийняття рішення в межах однієї країни чи на міжнародному рівні тощо.
Корпорація як форма організації підприємницької діяльності, що передбачає часткову власність учасників, самостійний юридичний статус і зосередження функцій управління в руках професійних управлінців (менеджерів), які працюють за наймом, на практиці довела свою життєздатність в умовах ринку. Корпоративне управління в слід розглядати як взаємодію між зовнішнім і внутрішнім середовищем, при цьому основним об'єктом у внутрішньому середовищі, що характеризується взаємодією між акціонерами, керівниками, менеджерами й працівниками корпорації, виступає форма організації управлінської праці (структура управління) й методи реалізації управління корпорацією. Управлінський персонал корпорації має здійснювати підготовку інформації й вироблення необхідних управлінських рішень, безпосереднє управління об'єктом, контроль втілення процесу управління й аналіз його результатів, чим створюватиме соціально-економічні й організаційно-технічні передумови для ефективної праці членів колективу, безпосередньо зайнятих виконанням виробничих операцій.
Таким чином, необхідно усвідомлювати серйозні відмінності між звичайними і міжнародними рішеннями, що спричиняє появу додаткових вимог та особливостей процесу прийняття рішень у транснаціональних корпораціях. Серед цих особливостей слід було б виділити наступні:
1. Значна тривалість процесу прийняття рішень, пов'язана з досить великою кількістю рівнів керівництва міжнародною корпорацією. Це породжує складну проблему централізації і децентралізації у прийнятті рішень.
2. Використання складніших методів прийняття рішень, що базуються переважно на інтуїції.
3. Більш ретельне інформаційне забезпечення процесу прийняття міжнародних рішень для забезпечення їх високої якості, оскільки скоригувати прийняття рішення та усунути помилку в ньому досить складно через географічну відокремленість зарубіжних відділень.
4. Спеціальна техніка врахування впливу міжнародного середовища на управлінські рішення.
Важливо підкреслити три основні сфери прийняття управлінських рішень у міжнародних корпораціях: управління якістю, спільні підприємства і форми кооперації, а також міжнародна конкуренція.
Також можна виділити такі основні ознаки управлінських рішень в транснаціональних корпораціях:
- великі масштаби рішень;
- величезна кількість рішень;
- прийняті рішення мають відповідати вимогам локального (національ-ного) законодавства;
- рішення в міжнародних корпораціях ураховують специфіку національ-них культур.
Що стосується масштабів рішень, то доцільно розглянути це на прикладі: в 90-х роках створення моделі «Ґлобал Кар» обійшлось корпорації «Форд Мотор Компані» в 6 млрд дол. США. Однак надалі це дало можливість скоротити дублювання операцій і закупівель на 4 млрд дол. щорічно. Звичайно, за таких умов і ціна помилки стає високою. Зокрема, в 60-ті роки запізнення корпорації «Дюпонт» в освоєнні виробництва поліестрового шинного корду замість нейлонового призвели не лише до перевитрати 75 млн дол. для поліпшення нейлонового корду, а й до втрати своїх лідируючих позицій на цьому ринку. Понад 75 % на цьому ринку захопила корпорація «Сіланіз», яка раніше освоїла виробництво поліестрового шинного корду.
Такі масштаби рішень спричинені тим, що реалізація ключових рішень у міжнародних корпораціях пов'язана з перерозподілом і використанням значних ресурсів усієї компанії в цілому.
Кожна корпорація насправді приймає величезну кількість рішень, оскільки існує багато зарубіжних відділень і численна кількість видів продукції і послуг, по кожному з яких може прийматись одночасно кілька рішень, що можуть суперечити одне одному. Наприклад, у 90-ті роки подібні помилки в компанії Whistler, найбільшого у США виробника радіолокаційних станцій – дочірньої фірми міжнародної корпорації Dynatech, призвели до різкого зниження якості. У зв'язку з різким зростанням вимог замовників до радарів і постійними змінами технології виробництва чверть продукції було забраковано. У той же час на підприємстві накопичилось понад 2 млн. бракованих деталей і непотрібних комплектуючих. Компанії довелось замінити керівників. Новий вищий менеджмент насамперед зайнявся пошуком досконалішої системи прийняття рішень у сфері якості продукції.
Відмінності в законодавстві різних країн справді може призвести до значних ускладнень в роботі ТНК, адже ці відмінності можуть стосуватися продукції, застосовуваних технологій, роботи з персоналом і т. ін. Наприклад, у 1997 р. подібна проблема виникла у відомого виробника товарів побутової хімії компанії «Проктер енд Гембл», яка продає у 140 країнах світу понад 300 видів продукції. Оскільки фірма запропонувала дуже ускладнену процедуру сертифікації, то Держстандарт України анулював сертифікат відповідності для деяких мийних засобів для догляду за волоссям, що спровокувало конфлікт, який вдалось розв'язати тільки за допомогою прокуратури, Держспоживзахисту та Антимонопольного комітету України. Замість УкрСЕРТХІМ як орган сертифікації для «Проктер енд Гембл» тепер виступає Вінницький державний центр стандартизації, метрології та сертифікації. І хоча це дозволило згодом збільшити кількість торгових марок в Україні (з 15 в 1998 р. до 50 в 2002 p.), суперечливість міжнародного рішення і законодавства України дорого коштувало «Проктер енд Гембл— Україна». Адже в 1997 р. обсяг продажу зменшився вдвічі порівняно з 1996 р. Україна також недоотримала близько 10 млн дол. відрахувань до бюджету.
Також, оскільки в підготовці і прийнятті управлінських рішень на рівні транснаціональних корпорацій беруть участь представники різних країн, що мають різні цінності щодо критеріїв ефективності цих рішень, виникає питання узгодження різних культур. Сьогодні дедалі більше рішень приймаються міжнародними командами, в яких має місце взаємодія різних культур.
З огляду на особливості міжнародних рішень важливо усвідомити місце прийняття рішень у системі міжнародного менеджменту. Зручніше це буде зобразити за допомогою схеми, яку зображено на рис. 1.1.
Цей рисунок показує, що прийняття рішень випливає з цілей організації і спрямоване на коригування всіх складових менеджменту (стратегій, структур, систем), що впливають на результативність управління.