регистрация / вход

Визначення напрямків розвитку підприємства ТОВ "ДАЄРС" на основі аналізу позиції підприємства у матриці фінансової стратегії

Теоретичні підходи до визначення напрямків розвитку підприємства на основі аналізу його позиції у матриці фінансових стратегій. Загальна характеристика підприємства ТОВ "ДАЄРС". Шляхи покращення позиції підприємства у матриці фінансових стратегій.

Міністерство освіти і науки України

Національний Гірничий Університет

Фінансово - Економічний Факультет

Кафедра економічного аналізу і фінансів

Курсова робота

з дисципліни: Фінансовий менеджмент

тема: Визначення напрямків розвитку підприємства ТОВ «ДАЄРС» на основі аналізу позиції підприємства у матриці фінансової стратегії ”

Дніпропетровськ 2010

Постановка задачі

Назва підприємства :

ТОВ «ДАЄРС».

Звітність підприємства:

- форма № 1 „Баланс” на 31.12.2006 р. (Додаток А);

- форма № 1 „Баланс” на 31.12.2007 р. (Додаток Б);

- форма № 1 „Баланс” на 31.12.2008 р. (Додаток В);

- форма № 2 звіт про фінансові результати ” за 2006 р. (Додаток Г);

- форма № 2 звіт про фінансові результати ” за 2007 р. (Додаток Д);

- форма № 2 звіт про фінансові результати ” за 2008 р. (Додаток Е);

- форма № 3 звіт про рух грошових коштів ” за 2006 р. (Додаток Ж);

- форма № 3 звіт про рух грошових коштів ” за 2007 р. (Додаток З);

- форма № 3 звіт про рух грошових коштів ” за 2008 р. (Додаток И);

Показники, які необхідно визначити в курсовій роботі:

- додана вартість;

- брутто-результат експлуатації інвестицій;

- прибуток за капіталом;

- нетто-результат експлуатації інвестицій;

- результат господарської діяльності;

- результат фінансової діяльності;

- результат фінансово-господарської діяльності.


Вступ

Тема курсової роботи: «Визначення напрямків розвитку ТОВ «ДАЄРС» на основі аналізу позиції підприємства у матриці фінансових стратегій».

Актуальність теми. З переходом економіки України до ринкових відносин підвищується самостійність підприємств, їх економічна та юридична відповідальність за результати діяльності. Різко зростає значення фінансової стійкості суб’єктів господарювання, що зумовлює об’єктивну необхідність визначення тенденцій розвитку їх фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. На вирішення таких питань спрямована фінансова стратегія підприємства, яка являє собою систему довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення. Формування фінансової стратегії забезпечується здатністю моделювати фінансову ситуацію; виявляти та передбачати необхідність змін; використовувати надійні інструменти та методи; реалізовувати фінансову стратегію для отримання запланованих результатів.

Всі можливі види фінансової стратегії підприємства можуть бути представлені у вигляді матриці фінансових стратегій підприємства. Маніпулювання в рамках даної матриці дають можливість розглядати проблему в динаміці, при цьому можна не тільки формулювати фінансову стратегію, але й міняти її в результаті зміни окремих важливих параметрів функціонування підприємства.

Вагомий вклад у дослідження напрямків розвиткупідприємства за допомогою матриці фінансових стратегій внесли французькі вчені Ж. Франшон і И. Романе, які саме рекомендували дані для такої матриці.

Метою курсової роботи є закріплення, поглиблення та узагальнення знань, одержаних за час вивчення дисципліни «Фінансовий менеджмент», їх застосування для визначення й практичного обґрунтування перспектив діяльності ТОВ «ДАЄРС» на основі ретельного аналізу таких показників як брутто - та нетто результат експлуатації інвестицій, результат господарської та результат фінансової діяльності підприємства, а також аналізу можливих маршрутів руху даного підприємства по матриці фінансових стратегій.

Об’єкт дослідження – фінансово-господарська діяльність ТОВ «ДАЄРС» протягом 2008-2006 р.р.

Предметом дослідження є позиції ТОВ «ДАЄРС» протягом 2006-2008 р.р. у матриці фінансових стратегій, причини зміни результатів господарської та фінансової діяльності підприємства, а також можливі маршрути руху даного підприємства по матриці фінансових стратегій.

Методи дослідження .Теоретико-методологічною основою дослідження стали сучасна економічна теорія, фундаментальні положення бухгалтерського фінансового обліку та фінансового менеджменту.

В роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового дослідження, а саме: методи системно-структурного та порівняльного аналізів, статистичних групувань, фінансового аналізу – для визначення показників рентабельності підприємства, кількісного аналізу – для визначення позиції ТОВ «ДАЄРС» у матриці фінансових стратегій; методи теорії ймовірностей та прогнозування – для визначення можливих маршрутів руху даного підприємства по матриці фінансових стратегій і перспективних напрямків його розвитку. Поставлені завдання вирішувались із застосуванням сучасної версії системи обробки інформації: прикладної програми MS Excel.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі, нормативні та методичні матеріали законодавчої та виконавчої влади; офіційні матеріали Міністерства фінансів України, дані фінансових звітів ТОВ «ДАЄРС» за 2006-2008 р.р.


1. Теоретичні підходи до Визначення напрямків розвитку підприємства на основі аналізу його позиції у матриці фінансових стратегій

1.1 Характеристика можливих позицій підприємства у матриці фінансових стратегій

Стратегічна установка в поведінці підприємства в цілому обумовлює і її фінансову стратегію. Однак зв’язок між ними набагато міцніший ніж причинно-наслідковий, як може здатися на перший погляд. Фінансова стратегія підприємства має певну самостійність по відношення до самої стратегії підприємства. При формуванні фінансової стратегії підприємства більше свободи, ніж при формуванні його загальної стратегічної лінії поведінки.

Всі можливі види фінансової стратегії підприємства можуть бути представлені у вигляді матриці фінансових стратегій. Маніпулюючи в рамках даної матриці, ми можемо розглядати проблему в динаміці, надаючи можливість не тільки формулювати фінансову стратегію, але й міняти її в результаті зміни окремих важливих параметрів функціонування підприємства.

Для вивчення даної матриці доцільно розглянути декілька нових і дуже важливих категорій фінансового менеджменту.

Результат господарської діяльності (РГД) з економічної точки зору може бути виявлений як грошові засоби підприємства після фінансування його розвитку. РГД свідчить про ліквідність підприємства після фінансування всіх витрат, пов’язаних з його розвитком. Позитивне значення даного показника дає можливість підготовки до реалізації масштабних інвестиційних проектів .

Результат фінансової діяльності (РФД) відображає фінансову політику підприємства (залучення позикових коштів або функціонування без їх залучення). При його розрахунку використовують тільки рух фінансових потоків. Вирішальне значення для встановлення знаку РФД має знак зміни позикових коштів. При збільшення позикових коштів, що використовуються, РФД збільшується та стає додатнім. По мірі зростання витрат, пов’язаних з оплатою позикових коштів, РФД починає знижуватися (тут ще додається збільшення податку на прибуток, так як зростання позикових коштів призводить до дії фінансовий важіль, який має вплив на виручку підприємства, його прибуток і виплату дивідендів). Підприємство повинно скоротити використання позикових коштів, але при цьому вказаний вище “ланцюжок” розгортається в іншому напрямку, що дає змогу через певний проміжок часу знов збільшити позики.

Цей механізм зміни РФД дуже добре “вмонтований” в життєвий цикл підприємства, доповнює його, підтверджує його реальність і об’єктивність. Таким чином, на фазі залучення позикових коштів РФД стає додатнім, на фазі відмови від залучення позикових коштів РФД стає від’ємним.

Визначення РГД проводять для виявлення величини й динаміки грошових засобів в результаті інвестиційно-господарської діяльності підприємства. Визначення РФД необхідне для виявлення величини і динаміки грошових засобів в результаті фінансової діяльності підприємства. Таким чином, результат фінансово-господарської діяльності (РФГД) показує величину і динаміку грошових засобів підприємства після здійснення всього комплексу інвестиційно-виробничої і фінансової діяльності.

Додатна величина результату фінансово-господарської діяльності дає змогу стверджувати, що в діяльності підприємства має місце перевищення доходів підприємства над його витратами. При цьому такий висновок може бути зроблений не тільки на сьогоднішній день, а й, принаймні, на майбутній короткостроковий період. Тому для підприємства бажано щоб РФГД був додатнім. Але сам життєвий цикл підприємства не дозволяє стверджувати, що підприємства завжди може мати таке значення РФГД (наприклад, в період реалізації інвестиційного проекту з обов’язковим приростом постійних витрат і зниженням прибутку). Динаміка РФГД якраз вписується в цей життєвий цикл підприємства. Період додатного РФГД змінюється періодом від’ємного РФГД і так далі (при умові, що підприємство нормально розвивається). Підприємство не може довгий час мати від’ємне РФГД, адже це призведе до банкрутства. РФГД стабільно працюючого підприємства може коливатися в рамках життєвого циклу між 0% і 10% доданої вартості (в обидві сторони). Це – безпечна зона для підприємства. Але ідеальний варіант – це коливання з ще меншою амплітудою.

Існує певна асинхронність в динаміці РФД и РГД в рамках життєвого циклу підприємства, при чому ця асинхронність посилюється тим, що вона не накладається на циклічні коливання виробництва підприємства (випуск підприємством продукції).

Матриця фінансових стратегій дозволить фінансовому менеджеру винайти заходи щодо оптимізації величини РФГД.

Дані цієї матриці були рекомендовані такими французькими вченими як Ж. Франшоном і И. Романе.

Квадрати 1, 2, 3 – зона рівноваги.

Квадрати 4, 5, 6 пов’язані зі створенням ліквідних засобів підприємством. Це зона прибутку.

Квадрати 7, 8, 9 пов’язані зі споживанням ліквідних засобів підприємством (дефіцит обігових засобів). Це зона збитків.

По горизонталі РФД пов’язаний зі зростанням позикових коштів підприємства. Значення РФД змінюється від від’ємного до додатного (в матриці справа наліво). По вертикалі РГД пов’язаний з реалізацією підприємством інвестиційного проекту. Тільки цим можливо пояснити перехід від додатного РГД до від’ємного (в матриці зверху униз).

Проаналізуємо тепер кожний з можливих станів (1–9) та ті види фінансової стратегії, які можуть бути використані підприємством.

Квадрат 1, що носить назву «Батько родини» , характеризується станом, коли РФГД наближається до нуля. Такий стан характерний для великих промислових підприємств. В даному випадку можливі три варіанти фінансового розвитку підприємства: перехід до квадратів 2, 4, або 7. Розглянемо всі три можливі сценарії.

Перш за все, знаходячись в квадраті 1, підприємство має всі можливості для початку реалізації інвестиційного проекту (РГД >> 0). З іншого боку, дане підприємство з фінансової точки зору (з точки зору фінансової діяльності) знаходиться на стадії відмови від позикових коштів, коли наростають фінансові витрати, пов’язані з оплатою поточної заборгованості, збільшуються виплати податку на прибуток та дивідендів (запас фінансової стійкості у підприємства недостатній). Але у підприємства ще зберігається можливість нарощувати запас фінансової стійкості за рахунок мобілізації ефекту фінансового важеля. Це дає змогу підтримувати темпи зростання виробництва. При цьому підприємство переходить в квадрат 4. В залежності від темпів зростання обороту можливі перехід у квадрат 2 (при більш високих темпах зростання) або перехід у квадрат 7 (при більш низьких темпах).

Тепер розглянемо стан підприємства, яке опинилося в квадраті 2, що має назву «Стійка рівновага». Такий стан характерний для підприємств на стадії зрілості. Діяльність підприємства може “перевести” його в один з шести квадратів: 1, 4, 7, 5, 8, 3. В результаті реалізації інвестиційного проекту в залежності від темпів зростання виробництва підприємство може опинитися в квадратах 8 (невисокі темпи зростання) і 3 (достатні темпи зростання). В залежності від прийнятого рішення в області використання позикових коштів підприємство може перейти у квадрат 5 (нарощування використання позикових коштів, активне використання ефекту фінансового важеля, фінансові інвестиції) або в квадрат 7 (відмова від використання позикових коштів та послаблення дії фінансового важеля). При скороченні фінансово-експлуатаційних потреб підприємства можливий перехід у квадрат 4 (при достатньому темпі росту) або в квадрат 1 (при помірних темпах зростання обороту).

Для ризикованих збиткових підприємств характерне положення у квадраті 3, що носить умовну назву «Хитка рівновага». Таке положення підприємства характеризується протифазою РФД и РГД, але вже з іншим знаком (порівняно з квадратом 1). Від’ємний РГД говорить про те, що підприємство або реалізувало інвестиційний проект, або скоротило фінансово-експлуатаційні потреби (за рахунок збільшення кредиторської заборгованості). Можливі сценарії розвитку – перехід в квадрати 5 або 8 (повернення до квадрату 2 малоймовірно – тільки в випадку рівноваги темпів зростання обороту та рентабельності).

Перехід в квадрат 5 можливий у випадку скорочення фінансово-експлуатаційних потреб підприємства. При цьому зростає рентабельність активів підприємства і збільшуються темпи росту обороту (виручки).

У випадку зменшення позикових коштів підприємства у вигляді кредитів (послаблюється сила фінансового важеля) підприємство може опинитися в квадраті 8, що свідчить про зростання власних коштів підприємства.

Для квадрата 4 під назвою «Рант’є» характерна ситуація, коли РФГД додатній. Таке положення характерно для підприємства, орієнтованого на основну виробничу діяльність. У такого підприємства достатньо ресурсів для реалізації інвестиційного проекту при нульовому значені РФД. Існує деякий надлишок ліквідних засобів. Можливі сценарії розвитку – переміщення до квадратів 1, 2, 7 або 6.

В квадрати 2 і 7 підприємство переміститься у випадку реалізації інвестиційного проекту. Якщо темпи зростання будуть достатньо високими, то підприємство перейде до квадрату 2. При невеликих темпах зростання обороту – у квадрат 7. В цьому випадку позики, пов’язані з реалізацією інвестиційного проекту, негативно відобразяться на величині РФД.

У випадку скорочення використання позикових коштів підприємство може перейти у квадрат 1. Тут послаблюється сила фінансового важеля, знижується рентабельність власних засобів.

Для переходу у квадрат 6 підприємству необхідно розвивати систему дочірніх підприємств.

Квадрат 5 має назву «Атака». Таке положення характерне для підприємств, орієнтованих на фінансові операції. В цілому дане положення підприємства дуже добре, стійке (так же, як і в квадраті 4), існує деякий надлишок ліквідних засобів, з’являється можливість не тільки закріпитися на власному сегменті ринку, але й розширити його за рахунок диверсифікації виробництва. При високому рівні рентабельності і при зростанні фінансових виплат, пов’язаних з нарощуванням виробництва, підприємство може переміститися у квадрат 2.

Для переходу у квадрат 6 підприємству необхідно розвивати систему дочірніх підприємств.

При зниженні економічної рентабельності підприємство може погіршити своє становище і переміститися в квадрат 8. Але треба пам’ятати про те, що в таке положення попадає підприємство з диверсифікованою структурою.

Наступне положення, яке характерне для ТНК, ФПГ та крупних холдингових компаній, – квадрат 6, що має назву «Холдинг». В цій ситуації у підприємства ярко виражений надлишок ліквідних засобів. Якщо підприємство зможе з найбільшою ефективністю ними розпорядитися, то положення може стати стабільним. Таке положення пов’язано не тільки з успіхами в фінансовій і виробничий сферах. Тут економічні успіхи підприємства повинні бути підкріплені успіхами у засновництві, у створенні розгалуженої підприємницької структури.

Найбільш цікавим і перспективним в цій ситуації буде перевтілення підприємства у холдинг з добре розгалуженою і розвинутою структурою. Якщо при цьому підприємство вичерпає всю позикову силу за рахунок залучення позикових коштів (при спробі максимізувати рентабельність власних засобів з використанням ефекту фінансового важеля), то можливим є перехід у квадрат 4. Скоротиться величина результату фінансової діяльності підприємства (РФД). При погіршення РГД можливий перехід у квадрат 5. Для утримання підприємства у квадраті 6 необхідна диверсифікація діяльності.

Положення у квадраті 7, який має умовну назву «Епізодичний дефіцит», характерне для збиткового підприємства зі старіючим продуктом. У такого підприємства нерадісне положення – дефіцит ліквідних засобів. Найбільш вірогідна причина – асинхронність їх надходження і використання. Якщо вдасться досягнути ситуації, коли економічна рентабельність буде зростати (причому швидше обороту), то можливий перехід в положення 2 або 1. Це буде означати подолання кризового стану. Конкретно для переходу у квадрат 1 необхідне скорочення витрат і зростання збуту, а у квадрат 2 – крім скорочення витрат необхідна реструктуризація боргу.

У випадку, коли економічна рентабельність не буде зростати або буде знижуватися, найбільш вірогідний сценарій – поглиблення кризи (перехід в квадрат 9, може бути, через положення 8).

Для збиткових підприємств з пільговим фінансуванням та активною участю у фінансовому ринку характерне положення у квадраті 8 під назвою «Постійний дефіцит». В такому положенні у підприємства РФГД менше нуля за рахунок значної від’ємної величини РГД. Можливо, що підприємство або щойно реалізувало інвестиційний проект, або зробило диверсифікацію свого виробництва (або діяльності). Є певний дефіцит ліквідних засобів. Існує три можливих сценарію розвитку – квадрати 2, 7 або 9.

Найкраща з перспектив – встановлення рівноваги (повернення в квадрат 2). Тут необхідно довести рентабельність активів до потрібної величини (потрібно потурбуватися про ефективність, запровадивши заходи щодо скорочення витрат на підприємстві). Якщо є можливість, то слід попрацювати над скороченням фінансово-експлуатаційних потреб, в тому числі і за рахунок грамотного управління дебіторською та кредиторською заборгованостями підприємства.

Більш вірогідним є перехід в квадрат 7. Це може бути реалізовано перш за все за рахунок зниження використання позикових коштів. В даному випадку поліпшення ситуації з ліквідними засобами підприємства не відбудеться, але кризові явища на підприємстві будуть трансформовані в іншу форму, яка наблизить підприємство до виходу з такого стану. Якщо економічна рентабельність і в подальшому буде знижуватись, то не уникнути переміщення у квадрат 9.

І, нарешті, квадрат 9, що характеризується як «Криза» і знаходження якому характерне для підприємств-банкрутів. Це реальне кризове положення підприємства. Рецепти виходу з кризового стану можуть бути наступні: дезінвестиції, фінансова підтримка держави (якщо це можливо) або материнської компанії (якщо така є), дроблення підприємства (дозволить різко зекономити на постійних витратах і скоротити величину фінансово-експлуатаційних потреб).

В результаті проведення вищезгаданих заходів можливий перехід в квадрат 7 (при скороченні витрат) або 8 (при реструктуризації боргу).

Отже, всі квадрати матриці розглянуті. Застосування аналізу позиції у матриці фінансових стратегій підприємства дозволяє керівництву адекватно приймати рішення про комплексне використання всіх активів і пасивів підприємства.

“Подорож” з квадрата в квадрат даної матриці дає можливість аналізувати стратегію підприємства в динаміці. Тут існує велика кількість можливих сценаріїв, але якщо вдається точно ідентифікувати положення підприємства в тому чи іншому квадраті, то кількість можливих варіантів розвитку обмежується.

1.2 Методика розрахунку показників матриці фінансових стратегій

Для визначення позиції підприємства у матриці фінансових стратегій та можливих напрямків його пересування по матриці виконують розрахунки за наведеними нижче формулами (1.1 – 1.10).

Брутто-результат експлуатації інвестицій (БРЕІ) відображає ефективність господарської діяльності підприємства (політика реалізації та політика витрат) незалежно від структури капіталу, податкової та інвестиційної політики підприємства.

Прибуток за капіталом (ПК) відображає ефективність діяльності підприємства з урахуванням структури капіталу та податкової політики незалежно від політики інвестування.

Нетто-результат експлуатації інвестицій (НРЕІ) відображає ефективність діяльності підприємства з урахуванням структури капіталу, його податкової та інвестиційної політики.

1) Брутто-результат експлуатації інвестицій:

де TR – виручка від реалізації продукції, грн.,

DG – зміна залишків готової продукції на складі, грн.,

Ст – матеріальні витрати підприємства, грн.,

S – оплата послуг сторонніх організацій, грн.,

W – заробітна плата, грн.,

Gi – товари внутрішнього споживання, грн.

2) Прибуток за капіталом:


де І – фінансові витрати підприємства, грн.,

D – дивідендні виплати, грн.,

Т – податкові та інші обов’язкові бюджетні платежі, грн.

3) Нетто-результат експлуатації інвестицій:

де Іf – витрати на оновлення необоротних активів (амортизація) та поповнення запасів оборотних активів, грн.

4)Загальна рентабельність: (1.4)

де Ā – середньорічна сума активів підприємства, грн.

5)Рентабельність за капіталом: (1.5)

6)Чиста рентабельність: (1.6)

7)Результат господарської діяльності:


де Ді – доходи від реалізації майна, грн.;

DФЕП – зміна фінансово-експлуатаційних потреб, грн.;

Ів – виробничі інвестиції, грн.

Зміна фінансово-експлуатаційних потреб: (1.8)

де ОКк , ОКп – сума оборотних активів на початок періоду та кінець періоду відповідно, грн.;

– зміна поточних зобов’язань підприємства, грн.

8)Результат фінансової діяльності:

де DС – зміна суми позикового капіталу, грн.,

Дф – доходи від фінансових інвестицій, грн.

9)Результат фінансово-господарської діяльності:

РФГД = РГД + РФД


2. Характеристика ТОВ «ДАЄРС»

2.1 Загальна характеристика підприємства

ТОВ «ДАЄРС» є офіційним дистриб’ютором торгівельних марок вод та серії напоїв «Bon Boisson» на Україні.

Чисельність компанії – 517 людей, які працюють у різних регіонах України.

На даний момент мінеральна столова вода «Bon Boisson» в загальному обсязі продаж усіх мінеральних вод, які продаються на території України, займають 6%, а напої – 15% від загального об’єму продажу напоїв.

В теперішній час мінеральна столова вода та напої ТМ «Bon Boisson» представлені в 16 800 торгівельних місцях України, зі середнім об’ємом продажу10 000 000 літрів що місяця.

2.2 Діяльність підприємства на сучасному етапі

Як вже зазначено вище, підприємство ТОВ «ДАЄРС» є офіційний дистриб’ютор торгівельних марок води та серії напоїв «Bon Boisson» на території України.

До мінеральної столової води «Bon Boisson» входять три смакових сегмента: газована мінеральна вода «Bon Boisson», не газована вода «Bon Boisson» та мінеральна столова «Bon Boisson» с додавання смаку лимона. Розлив відбувається в ємкості 5л. (не газована столова вода), 2л., 1л., 0,5л.

Газована та негазована води, та безалкогольні напої підприємства “ДАЄРС” – об’єднують ряд серій вод та напоїв високої якості, які присутні в усіх сегментах ринку.

Серії напоїв складаються з 19 різних видів, розливом 2л., 1л., 0,5л. Таке різноманіття смаків створено для вгамування запитів всіх споживачів, а також для максимального заміщення простору на полицях в місцях продажу. Види газованих напоїв «Bon Boisson» по смаковим властивостям, інгредієнтам поділяються на три серії.

Серія «Ностальжи» - це напої «родом з дитинства», в які входять давно відомі усім смаки напоїв «Байкал», «Лимонад», «Тархун». «Ситро», «Дюшес», «Крем-Сода», «Золотой Орех». В цю серію увійшли напої, відомість яких не залежить від рекламних агентств та промоутерів. Напої непреривно пов’язані з нашою історією, тому завжди модні та сучасні.

На теперішній час підрозділи підприємства «ДАЄРС» знаходяться в наступних областях України: Дніпропетровській, Донецький, Запорізький, Кіровоградський, Луганський, Харківський. В регіонах підприємство працює з місцевими дистрібютерними компаніями. Якщо всі 16 800 торгівельних точок працюючих с ТМ «Bon Boisson» поділити на 4 категорії каналів розподілу побуту продукції:

- опт – оптові торгівельні точки;

- ВІП – супермаркети регіонального, національного та міжнародного значення; - роздрібна торгівля- магазини, кіоски, лотки;

- не традиційні канали побуту. Тоді отримаємо наступну картину розподілу розміру продажу в процентному співвідношенні по каналам: оптові торгівельні точки – 8%, ВІП роздріб -60%; роздріб– 30 % та не традиційні канали побуту – 2 % від загального розміру.


3. Аналіз позицій ТОВ «ДАЄРС» У Матриці фінансових стратегій і шляхи їх покращення

3.1 Розрахунок показників для визначення позиції підприємства у матриці фінансових стратегій

1. Брутто-результат експлуатації інвестицій:

Додана вартість = 463 813 – 339 919 – 10 672 + 0 + 0 = 113 222 тис. грн.;

БРЕІ = 113 222 – (22 485 + 8 977) = 81 760 тис. грн.

2. Нетто-результат експлуатації інвестицій:

Прибуток за капіталом = 81 760 – 18 162 – (67 775+3 583) – 0= –7 760 тис.грн.;

НРЕІ = –7 760 – (5 317 + (23 972 – 40 869) = 3 820 тис. грн.

3. Величина середньорічних активів підприємства:

Ā = (158 591 + 155 015) / 2 = 156 803,00 тис. грн.

4. Розрахунки рентабельності:

Rзаг = БPEI / Ā = 81 760 / 156 803 = 0,52142

Така величина загальної рентабельності свідчить про те, що з кожної вкладеної гривні підприємству залишається 0,52 грн. для виконання своїх зобов'язань за позиковим та власним капіталом, здійснення податкових платежів, відтворення та розвитку підприємства.


Rкап = ПК / Ā = –7 760 / 156 803 = –0,04949

Така від'ємна величина рентабельності за капіталом свідчить про те, що підприємству необхідно шукати додаткові джерела фінансування в обсязі 0,05 грн. на кожну прогнозовану гривню до інвестицій для відтворення власної діяльності та її розвиток.

Rчист = НРЕІ / Ā = 3 820 / 156 803 = 0,02436

Така величина чистої рентабельності свідчить про те, що з кожної вкладеної гривні підприємству залишається 0,02 грн. для розширеного відтворення.

5. Результат господарської діяльності:

∆ФЕП = (53 960 – 50 320) – (167 068 –155 551) = –7 877 тис. грн.;

РГД = 81 760 + 1 426 – (–7 877) – 1 608 = 89 455 тис. грн.

6. Результат фінансової діяльності:

РФД = (167 068 + 17 031) – (155 551 + 48 916) + 14 – (67 775+3 583) – 18 162 – 0 = –109 874 тис. грн.

7. Результат фінансово-господарської діяльності підприємства:

РФГД = 89 455 + ( –109 874) = –20 419 тис. грн.

8. Показники матриці фінансових стратегій:

Для визначення та характеристики позиції підприємства у матриці фінансових стратегій розрахуємо наступні співвідношення:


Згідно з розрахованими показниками за підсумками 2006 року підприємство знаходилось у 1-ому квадраті матриці, який має назву "Батько родини".

1. Брутто-результат експлуатації інвестицій:

Додана вартість = 636 060 – 485 233 – 20 615 + 0 + 0 = 130 212 тис. грн.;

БРЕІ = 130 212 – (33 953 + 12 298) = 83 961 тис. грн.

2. Нетто-результат експлуатації інвестицій:

Прибуток за капіталом = 83 961 – 749 – (99 908 + 2 912) – 0 = –19 608 тис. грн.;

НРЕІ = –19 608 – (7 060 + (42 749 – 23 972) = –45 401 тис. грн.

3. Величина середньорічних активів підприємства:

Ā = (155 062 + 272 297) / 2 = 213 679,50 тис. грн.

4. Розрахунки рентабельності:

Rзаг = БPEI / Ā = 83 961 / 213 679,50 = 0,39293

Така величина загальної рентабельності свідчить про те, що з кожної вкладеної гривні підприємству залишається 0,39 грн. для виконання своїх зобов'язань за позиковим та власним капіталом, здійснення податкових платежів, відтворення та розвитку підприємства.

Rкап = ПК / Ā = –19 608 / 213 679,50 = –0,09176


Така від'ємна величина рентабельності за капіталом свідчить про те, що підприємству необхідно шукати додаткові джерела фінансування в обсязі 0,09 грн. на кожну прогнозовану гривню до інвестицій для відтворення власної діяльності та її розвиток.

Rчист = НРЕІ / Ā = –45 401 / 213 679,50 = –0,21247

Така від'ємна величина чистої рентабельності свідчить про те, що підприємству необхідно шукати додаткові джерела фінансування в обсязі 0,21 грн. на кожну прогнозовану гривню до інвестицій для розширеного відтворення.

5. Результат господарської діяльності:

∆ФЕП = (98 957 – 53 968) – (143 541 – 164 499) = 65 947 тис. грн.;

РГД = 83 961 + 2 538 – 65 947 – 14 908 = 5 644 тис. грн.

6. Результат фінансової діяльності:

РФД = (143 541 + 97 097) – (164 499 + 17 031) + 18 – (99 908 + 2 912) – 749 – 0 = –44 443 тис. грн.

7. Результат фінансово-господарської діяльності підприємства:

РФГД = 5 644 – 44 443 = –38 799 тис. грн.

8. Показники матриці фінансових стратегій:

Для визначення та характеристики позиції підприємства у матриці фінансових стратегій розрахуємо наступні співвідношення:


РГД / Ā = 5 644 / 213 679,50 = 0,03; => РГД / Ā ≈ 0;

РФД / Ā = –44 443 / 213 679,50 = –0,21; => РФД / Ā < 0;

РФГД / Ā = –38 799 / 213 679,50 = –0,18; => РФГД / Ā < 0.

Згідно з розрахованими показниками за підсумками 2007 року підприємство знаходилось у 7-ому квадраті матриці, який має назву "Епізодичний дефіцит".

1. Брутто-результат експлуатації інвестицій:

Додана вартість = 862 913 – 618 631 – 20 316 + 0 + 0 = 223 966 тис. грн.;

БРЕІ = 223 966 – (48 044 + 17 431) = 158 491 тис. грн.

2. Нетто-результат експлуатації інвестицій:

Прибуток за капіталом=158 491–(7,00+662)–(142 297+6 721)–0 = 8 804 тис.грн.;

НРЕІ = 8 804 – (24 111 + (42 749 – 42 749) = –15 307 тис. грн.

3. Величина середньорічних активів підприємства:

Ā = (272 297 + 411 605) / 2 = 341 951,00 тис. грн.

4. Розрахунки рентабельності:

Rзаг = БPEI / Ā = 158 491 / 341 951,00 = 0,46349

Така величина загальної рентабельності свідчить про те, що з кожної вкладеної гривні підприємству залишається 0,46 грн. для виконання своїх зобов'язань за позиковим та власним капіталом, здійснення податкових платежів, відтворення та розвитку підприємства.


Rкап = ПК / Ā = 8 804 / 341 951,00 = 0,02575

Така величина рентабельності за капіталом свідчить про те, що з кожної вкладеної гривні підприємству залишається 0,03 грн. для відтворення власної діяльності та її розвиток.

Rчист = НРЕІ / Ā = –15 307 / 341 951,00 = –0,04476

Така від'ємна величина чистої рентабельності свідчить про те, що підприємству необхідно шукати додаткові джерела фінансування в обсязі 0,04 грн. на кожну прогнозовану гривню до інвестицій для розширеного відтворення.

5. Результат господарської діяльності:

∆ФЕП = (124 852 – 98 957) – (211 274 – 143 541) = –41 838 тис. грн.;

РГД = 158 491 + 0 – (–41 838) – 92 738 = 107 591 тис. грн.

6. Результат фінансової діяльності:

РФД = (211 274 + 99 995) – (143 541 + 97 097) + 13 – (142 297 + 6 721) – (7 + 662) – 0 = –79 043 тис. грн.

7. Результат фінансово-господарської діяльності підприємства:

РФГД = 107 591 – 79 043 = 28 548 тис. грн.

8. Показники матриці фінансових стратегій:

Для визначення та характеристики позиції підприємства у матриці фінансових стратегій розрахуємо наступні співвідношення:


РГД / Ā = 107 591 / 341 950,00 = 0,31; => РГД / Ā >> 0;

РФД / Ā = –78 381 / 341 950,00= –0,23; => РФД / Ā < 0;

РФГД / Ā = 29 210 / 341 950,00 = 0,08; => РФГД / Ā ≈ 0.

Згідно з розрахованими показниками за підсумками 2008 року підприємство знаходилось у 1-ому квадраті матриці, який має назву "Батько родини

3.2 Аналіз позицій підприємства у матриці фінансових стратегій за підсумками 2006-2008 років

Зведемо розраховані в розділі 3.1 показники в таблицю (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Показники фінансово-господарської діяльності підприємства

Рік

Показник

2006 2007 2008
Додана вартість 113 222 130 212 223 966
БРЕІ 81 760 83 961 158 491
Прибуток за капіталом (ПК) –7 760 –19 608 8 804
НРЕІ 3 820 –45 401 –15 307
Величина середньорічних активів (Ā) 156 803,0 213 679,5 341 951,0
Загальна рентабельність (RЗАГ ) 0,52142 0,39293 0,46349
Рентабельність за капіталом (Rкап ) –0,04949 –0,09176 0,02575
Чиста рентабельність (RЧИСТ ) 0,02436 –0,21247 –0,04476
∆ФЕП –7 877 65 947 –41 838
РГД 89 455 5 644 107 591
РФД –109 874 –44 443 –79 043
РФГД –20 419 –38 799 28 548
РГД / Ā 0,57 >> 0 0,03 ≈ 0 0,31 >> 0
РФД / Ā –0,70 << 0 –0,21 < 0 –0,23 < 0
РФГД / Ā –0,13 ≈ 0 –0,18 < 0 0,08 ≈ 0
Позиція підприємства у матриці фінансової стратегії (квадрат)

Для більш глибокого аналізу розглянемо відносні зміни показників, які використовувалися у розрахунках для визначення позиції підприємства у матриці фінансових стратегій (див. табл. 3.2).

Протягом 2006 та 2008 років ТОВ «ДАЄРС» перебувало, як видно з розрахунків, у квадраті 1 матриці фінансових стратегій, який має назву "Батько родини". Можна зазначити, що протягом цих періодів: - підприємство отримувало доходи, але в недостатній мірі використовувало їх для інвестиційних вкладень з метою підтримки і розвитку бізнесу; - підприємство мало користувалося позиковими засобами, тобто в основному використовувало в бізнесі саме власні засоби; - прибуток, що отримувало підприємство, витрачався на виплату (повернення) старих кредитів.

Можна зазначити, таким чином, що у підприємства у 2006 та 2008 роках існували великі невживані можливості. В цей період підприємство не веде активну фінансову діяльність, щоб покращити своє фінансове становище, не робить інвестиційні вкладення. В такій ситуації підприємство повільно «вмирає»: капітал (фізичний: устаткування, транспорт і тому подібне) остаточно зношується. Господарські обороти зменшуються, прибуток падає, показник “Результати господарської діяльності” РГД погіршується. Такою стратегією користуються саме "батьки родини", які вже не піклуються про майбутнє своїх підприємств. Вони використовують залишок ліквідних засобів, переводять їх у власну винагороду і «вмирають красиво».

Саме з таких причин ТОВ «ДАЄРС» у 2007 році перемістилося у квадрат 7 матриці фінансових стратегій, який має назву «Епізодичний дефіцит» і є збитковою зоною.

Підприємство не змогло координувати у часі терміни надходження і витрачання ліквідних засобів, тому утворилась ситуація, коли сплачувати треба більше, ніж існуюча величина надходжень.

Але підприємство збільшило рентабельність існуючих проектів (при скороченні витрат збільшило збут) або винайшло нові проекти і збільшило виручку від реалізації продукції. За рахунок додаткового доходу від господарської діяльності підприємство вирішило проблему тимчасового дефіциту ліквідних засобів і у 2008 році повернулось у зону 1.

Аналізуючи діяльність ТОВ «ДАЄРС» у 2008 році можна зазначити, що РФД у цьому періоді має від’ємне значення і складає –79 043 (РФД / Ā = –0,23 < 0). Такий результат є наслідком політики, яку проводить підприємство, а саме: воно не користується позиковими коштами, наростають фінансові витрати, пов’язані з оплатою поточної заборгованості, збільшуються виплати податку на прибуток та дивідендів.

3.3 Шляхи покращення позиції підприємства у матриці фінансових стратегій у 2009 році

Як було визначено раніше, підприємство знаходиться у квадраті 1 і має такі можливі варіанти пересування по матриці: у квадрат 4, квадрат 2 або у квадрат 7.

Найкращий варіант для підприємства на даному етапі діяльності – це перехід у прибуткову зону – квадрат 4під умовною назвою «Рант’є». Цей квадрат характеризується тим, що величина показника РФД підприємства, яке перебуває в ньому, приблизно дорівнює нулю. Щоб перейти у даний квадрат, ТОВ «ДАЄРС» має при незмінній величині РГД збільшити на 79 043 тис. грн. (величину від’ємного показника РФД). Взагалі допускається, щоб величина показника РФД, при якій в матриці фінансових стратегій РФД прирівнюється до нульового значення, може бути від –34 195,10 тис. грн. до 34 195,10 тис. грн., тобто може дорівнювати ± 10 % від величини середньорічних активів Ā, відповідно величина при розрахунку результату співвідношення (РФД / Ā) буде знаходитися в інтервалі від –0,1 до +0,1.

Щоб досягти такого збільшення показника РФД (безпосередньо на величину від 44 847,9 тис. грн. (–79 043+44 847,9= –34 195,10) до 113 238,1 тис. грн. (–79 043+113 238,1=34 195,10)), необхідно залучати додаткові кредити, при цьому слід враховувати ефект фінансового важеля, тобто приріст до рентабельності власних засобів, який отримується в результаті ефективного використання кредиту (не зважаючи на платність підприємства). Кредитом слід користуватися до того часу, доки віддача від позикових засобів перевищує їх “ціну”. Стратегія залучення позикових коштів для даного підприємства цілком можлива, оскільки підприємство типа "батько родини" має авторитет у банків. Але в квадраті 4 довго знаходитися небезпечно. Позики, що будуть залучатися, необхідно використовувати в якому-небудь новому проекті, який дозволить повернутися у квадрат 1 матриці фінансових стратегій, збільшив господарські обороти.

Крім того, додатною складовою при розрахунку величини РФД є доходи від фінансових інвестицій, тому необхідно збільшити такі інвестиції. Для цього можна використати вільні кошти, що є на поточному рахунку підприємства в сумі 2 558 тис. грн., а також частину запозичених коштів за умови перевищення фінансових доходів над процентними платежами за позиками.

Від’ємна частина РФД – це дивідендні виплати (які підприємство на даний час не здійснює), податкові та інші обов’язкові бюджетні платежі, а також фінансові витрати підприємства. Для зменшення величини податкових та інших обов’язкових бюджетних платежів доцільно провести реструктуризацію кредиторської заборгованості, а саме: перевести частину короткострокових зобов’язань у довгострокові, і зменшити таким чином величину даних платежів. Крім того треба звернути увагу, що на відміну від попередніх періодів, які були проаналізовані в курсовій роботі, у 2007 році у підприємства з’явилися втрати від участі в капіталі в сумі 662 тис. грн. Втрати від участі в капіталі, що відображається у формі 2 „Звіт про фінансові результати”, – це збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких провадиться методом участі в капіталі. Необхідно проаналізувати причини виникнення таких втрат і впроваджувати заходи для їх зменшення.

Заходи, спрямовані на зменшення від’ємної частини РФД, сприятимуть досягненню нульового значення РФД у наступному періоді, і підприємство зможе перейти у квадрат 4 матриці фінансових стратегій.

Слід зазначити, що знаходячись у квадраті 1, підприємство має всі можливості для початку реалізації інвестиційного проекту. При активізації інвестиційної діяльності є можливість збільшити показник РФД в середньому на величину 79 043 (від 44 847,9 до 113 238,1) тис. грн. при відповідному зменшенні показника РГД приблизно на таку ж величину і перейти в зону 2, яка теж є зоною рівноваги і умовно називається, як вже зазначалося, «Стійка рівновага». Але при зменшенні РГД темпи зростання виробництва все ж таки повинні бути достатньо високими.

Збільшити РФД (відповідно зменшуючи РГД) можна за рахунок збільшення виробничих інвестицій і збільшення фінансово-експлуатаційних потреб підприємства.

Виробничі інвестиції доцільно збільшити за рахунок знов-таки позикових коштів, щоб не втратити господарські обороти у майбутньому. Таку стратегію слід використовувати, якщо "батько родини" прагне продовжити старість, адже зазвичай таке підприємство розраховує, що інвестиції почнуть давативіддачу, прибуток збільшиться, і "батько родини" в майбутньому повернеться в зону 1 з великими господарськими зворотами і великою винагородою власникам.

Збільшення оборотних активів (які враховуються у частині фінансово-експлуатаційних потреб ТОВ «ДАЄРС») за рахунок позикових коштів дасть підприємству можливість здійснювати поточні фінансові інвестиції і отримувати певні фінансові доходи, що в свою чергу покращуватиме показник РФД підприємства.

Якщо ж найближчим часом не вживати ніяких заходів для покращення показника РФД, для підприємства існує загроза повернення у збиткову зону7 (що власне і мало місце у 2007 році).


Висновки

При виконанні курсової роботи були досліджені теоретичні підходи до визначення позиції підприємства у матриці фінансових стратегій, а також методичні підходи до віднесення окремих статей бухгалтерської звітності до тієї чи іншої складової показників, що розраховуються.

На основі ретельного аналізу таких показників як брутто- та нетто результат експлуатації інвестицій, результат господарської та результат фінансової діяльності підприємства були визначені позиції ТОВ «ДАЄРС» у матриці фінансових стратегій у 2006-2008 р.р. У 2006 та 2008 рр., підприємство знаходилось у зоні рівноваги – квадраті 1, який має умовну назву «Батько родини» і характеризується тим, що величина показника РГД>>0, а величина показника РФД<<0. Таке розташування підприємства у матриці фінансових стратегій дає можливість оцінити його діяльність наступним чином: підприємство отримує доходи, але в недостатній мірі використовує їх для інвестиційних вкладень з метою підтримки і розвитку бізнесу; мало користується позиковими засобами; прибуток, що отримує, витрачає на виплату (повернення) старих кредитів. Тобто у ці роки підприємство не веде активну фінансову діяльність, щоб покращити своє фінансове становище, не робить інвестиційні вкладення і повільно «вмирає».

Покращити своє фінансове становище і повернутися у квадрат 1 у 2008 р. підприємство спромоглося за рахунок покращення РГД (при незмінному РФД) завдяки нарощуванню виробничих потужностей і відповідному зростанню господарських оборотів. Підприємство здійснило такий підйом за допомогою збільшення знов-таки власного капіталу (збільшення статутного і залучення іншого додаткового капітал).

Проаналізувавши причини змін визначених показників діяльності ТОВ «ДАЄРС» та оцінивши їх вплив на перспективи розвитку підприємства, автором роботи запропоновані найбільш перспективні напрямки розвитку ТОВ «ДАЄРС» для забезпечення стійкої позиції у прибуткових квадратах матриці фінансових стратегій.

На даному етапі діяльності, знаходячись у квадраті 1, підприємство такі можливі варіанти пересування по матриці: у квадрати 4, 2 або 7.

Найкращий варіант для підприємства – це перехід у прибуткову зону – квадрат 4. Щоб перейти у даний квадрат, ТОВ «ДАЄРС» має збільшити величину показника РФД в середньому на 79 043 (від 44 847,9 до 113 238,1) тис. грн., при цьому величина РГД може залишитися незмінною. Основна рекомендація для такого збільшення – це здійснення фінансової діяльності при залученні (з урахуванням ефекту фінансового важеля) позикових коштів. Кредитом слід користуватися до того часу, доки віддача від позикових засобів перевищує їх “ціну”. Позики необхідно спрямовувати у поточні фінансові інвестиції, у проекти, що дадуть можливість швидко отримувати значні фінансові прибутки. У короткострокові фінансові інвестиції доцільно також спрямувати і вільні грошові кошти, що знаходяться на рахунку підприємства. Крім того треба звернути увагу на втрати від участі в капіталі, які з’явилися у підприємства у 2008 р., проаналізувати причини їх виникнення, розробити і впровадити заходи для зменшення таких втрат, а в майбутньому – для їх запобігання.

Для зменшення у цей період величини податкових та інших обов’язкових бюджетних платежів доцільно провести реструктуризацію поточної кредиторської заборгованості, зменшивши таким чином певне фінансове навантаження.

Запропоновані заходи сприятимуть досягненню РФД нульового значення у наступному періоді, і підприємство зможе перейти у квадрат 4 матриці фінансових стратегій.

Для переходу у квадрат 2, підприємство має збільшувати показник РФД при певному зниженні показника РГД. Зменшення РГД можливе за рахунок збільшення виробничих інвестицій і збільшення фінансово-експлуатаційних потреб підприємства.

Виробничі інвестиції доцільно збільшити за рахунок знов-таки позикових коштів, щоб не втратити господарські обороти у майбутньому.

Залучаючи позикові кошти для збільшення своїх фінансово-експлуатаційних потреб ТОВ «ДАЄРС» отримає можливість здійснювати поточні фінансові інвестиції і отримувати певні фінансові доходи, що в свою чергу покращуватиме показник РФД.

Якщо ж найближчим часом не вживати ніяких заходів для покращення показника РФД, для підприємства існує загроза повернення у збиткову зону 7 (що власне і мало місце у 2007 році).


Перелік інформаційних джерел

1. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” // Відомості Верховної Ради, – 2000. – № 5.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс” // Бібліотека “Все про бухгалтерський облік. Нормативні документи”, № 1, С. 10–13.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3 “Звіт про фінансові результати” // Бібліотека “Все про бухгалтерський облік. Нормативні документи”, № 1, С. 13–16.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 “Звіт про рух грошових коштів” // Бібліотека “Все про бухгалтерський облік. Нормативні документи”, № 1, С. 16–19.

5. Положення про стандарт бухгалтерського обліку № 15 “Дохід” // Бібліотека “Все про бухгалтерський облік. Нормативні документи”, № 1, С. 49–51.

6. Положення про стандарт бухгалтерського обліку № 16 “Витрати” // Бібліотека “Все про бухгалтерський облік. Нормативні документи”, № 1, С. 51–55.

7. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – Т1. – К.: Ника–Центр, Эльга, 1999. – 586 с.

8. Бригхэм Ю., Эрхард М. Финансовый менеджмент. 10-е изд./ Пер. с англ. под ред. Б.А. Дорофеева. – СПб.: Питер, 2005. – 960 с.

9. Бочаров В.В. Современный финансовый менеджмент. – СПб.: Питер, 2006. – 464 с.

10. Загородников С.В. Краткий курс по финансовому менеджменту. – М.: Окей-книга, 2007. – 174 с.

11. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. – К.: “Максимум”, 2001. – 600 с.

12. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред. Е.С. Стояновой. – 5–е изд., перераб. и доп. – М.: «Перспектива», 2000. – 656 с.

13. Основы бизнеса – компьютерная реализация [Электронный ресурс] / Финансовые стратеги предприятия – Режим доступа: http://www.osnbisn.narod.ru/ strat-lek.rar, свободный. Загл. с экрана. – Яз. рус.

14. Звітність підприємства ВАТ «Днiпропетровський металургійний завод iменi Комiнтерну» за 2004-2007 роки.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Все материалы в разделе "Менеджмент"