Кафедра бухгалтерського обліку
Контрольна робота
З дисципліни: “Податковий облік"
Варіант 12
Суми 2008
Зміст
1. Сутність експортного та бюджетного відшкодування ПДВ. Порядок складання розрахунку частки бюджетного відшкодування
2. Облік витрат, які не включають до складу валових витрат
Список літератури
Прийняття в 1997 році Закону України "Про податок на додану вартість" було обумовлено радше нашим нестримним прагненням вступу до ЄС, аніж об’єктивною економічною доцільністю, адже цей вид податку є характерним для економічно розвинутих країн. Недаремно ПДВ у світовій економічній практиці отримав неофіційну назву "європейського податку", що відображає не лише географію походження ПДВ, а і його інтеграційне значення для країн Євросоюзу в сенсі забезпечення його подальшого економічного зростання.
Дійсно, починаючи з 70-х років минулого століття, із прийняттям 17 травня 1977 року спеціальної директиви ЄС про уніфікацію правових норм, які регулюють стягнення ПДВ, цей вид податку затверджувався як основний непрямий податок та визначався його правовий статус обов’язкового для всіх країн - членів ЄС, починаючи з 1982 року. Показовим також є той факт, що на початку 90-х років лише близько 80 країн світу використовували ПДВ як дієвий інструмент у своїй фіскальній політиці завдяки високим показникам в економіці і культурі оподаткування. Податок на додану вартість, який у деяких країнах має іншу назву: споживчий податок (Японія), податок на товари та послуги (Канада, Нова Зеландія), а по суті залишається податком на додану вартість (англійською - Value-Added Tax (VAT)) і притаманний майже всім промислово розвинутим країнам. Мабуть, єдиною економічно розвинутою державою, в якій на даний час ПДВ не використовується при непрямому оподаткуванні є Сполучені Штати Америки. Але економісти США досить жваво дискутують про необхідність заміни податку з обороту на федеративний податок на додану вартість і обумовлено це тим, що ПДВ став одним із найефективніших нововведень у фіскальній політиці та практиці розвинутих країн за останні півстоліття. У більшості країн саме податок на додану вартість забезпечує від 12 до 30% державних доходів, що становить еквівалент приблизно в 5-10% національного валового продукту.
Незважаючи на успішне застосування податку в світовій практиці, зарубіжний досвід використання ПДВ має ряд невирішених питань, пов’язаних із негативними особливостями широкого використання ПДВ. Тому сліпе копіювання положень зарубіжного законодавства про ПДВ у теорію і практику будь якої країни є небажаним. В Україні в цьому переконалися всі - економісти, політики і самі платники податку, для яких відшкодування ПДВ стало болючою та постійною проблемою.
Найбільш гостро на сьогодні стоїть проблема відшкодування експортного податку на додану вартість і це стосується не лише України. Вона викликана, перш за все, масштабними зловживаннями в цій галузі. Для країн Європейського Союзу вона набула загрозливого характеру. За підрахунками Європейської Комісії, обсяги незаконного відшкодування ПДВ досягають 60-100 млрд. євро. В Україні стали поширеними фіктивні зовнішньоекономічні операції, які супроводжуються фальсифікацією документів, використанням неіснуючих іноземних партнерів і, як наслідок, незаконним отриманням ПДВ з бюджету. Зрозуміло, що це викликає все більше нарікань на адресу податкових органів через велику заборгованість перед справжніми експортерами.
У 2007 році обсяг бюджетного відшкодування ПДВ грошовими коштами становив 18868,9 млн. гривень. Експорт товарів за 11 місяців зріс на 27,9% порівняно з відповідним періодом за 2006 рік (за даними Держкомстату). Невідповідність темпів зростання експорту та відшкодування ПДВ призвела до накопичення боргу перед платниками ПДВ з бюджетного відшкодування податку на додану вартість, обсяг якого на кінець 2007 року становив близько 8 млрд. гривень.
Слід зазначити, що відшкодування ПДВ здійснюється за регіональною ознакою, що підтверджується статистикою: за 10 місяців 2007 року відшкодовано 76,5% від сум, що підлягали відшкодуванню (залишку на початок року і заявлених сум, за винятком відмовлених податковими органами), то в Донецькій області відшкодовано 96,3% таких сум, Чернівецькій - 93,2%, Черкаській - 90,9%, Запорізькій - 90,3%. У той же час цей показник для Сумської області становить лише 46%, Вінницької - 52,1%, Київської - 54,4%, Житомирської - 59,3%, Волинської - 61,5%, Києва і Севастополя - 67,4 відсотка.
За якою ж схемою діють шахраї? Наприклад, суб’єкт підприємництва оформлює надходження неіснуючих товарів від фіктивного підприємства і таким чином збільшує свій податковий кредит на 20% від ціни придбання. Далі товар вивозиться за межі митного кордону України на адресу вигаданого або спеціально створеного підприємства-нерезидента. У підсумку експортер одержує право на отримання експортного відшкодування. Бюджет від експортера нічого не отримує. Масштаби таких операцій можуть бути різними, а відшкодування експортного ПДВ здійснюється з бюджету, тобто зрештою - з гаманців пересічних громадян.
Слід відзначити, що махінації експортерів, часто не без допомоги "компетентних органів", відбуваються без явних порушень законодавчих чи нормативних актів. Зовнішньоекономічні ціни визначають суб’єкти підприємницької діяльності на основі врахування попиту і пропозиції на договірних засадах (відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" і Указу Президента "Про заходи щодо вдосконалення кон’юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності").
Ні для кого не є новиною, що не всі вантажівки перевіряються на наявність продукції, що задекларована у вантажній митній декларації. Підприємство, яке фіктивно продає товар за завищеною ціною з метою подальшого експорту через легальні підприємства, не перераховує отриманий у ціні товару ПДВ до державного бюджету, але правопорушення вчиняє фірма-одноденка, яка закривається чи відкривається при потребі, а не експортер. Щодо коштів (за товар та ПДВ), то вони повертаються до експортера у вигляді валютної виручки, пропорційно якій здійснюється відшкодування експортного ПДВ.
Одним із напрямків перевірочної роботи податкового органу є встановлення джерела формування експортної виручки в кожному випадку відшкодування податку на додану вартість по експортних операціях. Наслідком такої перевірки, як правило, стає встановлення факту ненадходження реальної експортної виручки на рахунок експортера. Грошові кошти, які лише документально видаються як виручка за експорт товару, насправді лише прокручуються уповноваженим банком та повертаються на рахунок першоджерела.
Отже, ситуація, що склалася з відшкодуванням ПДВ в Україні має реальну загрозу подальшого розростання у зв’язку з тим, що держава на даний час не має дієвого механізму попередження незаконного відшкодування ПДВ. Саме застосування незаконних схем відшкодування ПДВ при здійсненні експортних операцій породжує більш суттєву проблему - проблему викачки капіталу з економіки України. Незаконне отримання відшкодування експортного ПДВ означає для України не лише втрату фінансових ресурсів, але й упущену вигоду, розмір якої взагалі не можна підрахувати.
Лише коли динаміка відшкодування ПДВ при здійсненні експортних операцій повною мірою співпадатиме з динамікою експорту в Україні, тоді і ми будемо мати можливість констатувати, що суми відшкодування ПДВ мають під собою реальне економічне підґрунтя, а не є наслідком незаконної "оборотки" псевдоекпортерів.
Відповідно до п.6.2 Закону України "Про податок на додану вартість" ставка податку на додану вартість становить 0% до бази оподаткування при експорті товарів і супутніх такому експорту послуг. Експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України. Супутніми ж послугами є такі, вартість яких до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.
Вартість таких послуг входить до митної вартості експортованих та імпортованих товарів (тобто нульова ставка застосовується також до вартості транспортування, перевезення, завантаження, розвантаження експортованих товарів за умови включення вартості таких послуг у вантажну митну декларацію). Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.
Для права на експортне відшкодування ПДВ недостатньо вивезти товари - треба додатково подати розрахунок експортного відшкодування, а також підтвердити оплату придбаних товарів, які будуть згодом експортовані, та отримання валютної виручки за них.
З 1 червня 2005 р. почав діяти новий порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який введено Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 р. № 2505-IV (Далі - Закон № 2505). Тепер він однаковий для всіх платників податків, за винятком тих, які згідно із законом не мають права на бюджетне відшкодування.
Замість різновидів відшкодувань - звичайне, бюджетне, експортне, тепер є лише бюджетне.
Особи, що не мають права на бюджетне відшкодування. Згідно з пп.7.7.11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі - Закон про ПДВ) та пп.5.12.1 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 15.06.2005 р. № 213 (далі - порядок № 213), на отримання бюджетного відшкодування не має права особа, яка:
а) була зареєстрована платником ПДВ менше 12 календарних місяців до місяця, за підсумками якого подається заява на бюджетне відшкодування;