Управління проектом створення торгового комплексу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра менеджменту Курсова робота з дисципліни «Управління проектами»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет водного господарства та

природокористування

Кафедра менеджменту

Курсова робота

з дисципліни «Управління проектами»

на тему:

«Управління проектом: створення торгового комплексу»

спеціальності 7.050. 201 «Менеджмент організацій»

Виконав: студент 2 групи 5 курсу

спеціальності «Менеджмент організацій»

факультету менеджменту

Даниш Андрій Віталійович

Перевірив: Кропивко Сергій Максимович

Рівне – 2009

План

Розділ 1. Організація фінансової розробки проектно-кошторисної документації. Визначення вартості проектних робіт. 5

Розділ 2. Структуризація та планування робіт проекту. 14

2.1. Структуризація проекту. 14

2.2. Описання топології та розрахунок сіткового графіка робіт по проекту 17

2.3. Побудова сіткового графіку в масштабі часу. 23

2.5. Графічно-аналітичний спосіб розрахунку сіткового графіка робіт по проекту 28

Розділ 3. Управління передінвестиційною фазою проекту. Проектний аналіз, як складова управління проектами. 1

3.1. Значення і зміст проектного аналізу. 1

3.2. Аналіз ефективності проектів. 5

Розділ 4. Планування витрат на проект. Визначення кошторисної вартості будівництва торгового комплексу. 16

4.1. Види та склад інвесторської кошторисної документації 16

4.2. Визначення повної вартості будівництва торгового комплексу. 17


Вихідні дані:

Площа вишукувань Х1 = 0,9 га

Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами Х2 = 370 м2

Комплекс для торгівлі продовольчими товарами Х3 = 170 м2

Кафе Х4 = 45 місць

Коефіцієнт, що враховує раніше виконані роботи Кор. = 0,6

Вихідні дані для проекту зі створення торговельного комплексу

(варіант № 5)

№ з/п

Основні вузли і елементи

Зміст роботи

Вартість робіт, тис. грн

Оцінка тривалості, тиж.

Необхідна чис-ть, чол. .

tmin

tн. в

tmax

1

2

3

4

5

6

7

8

1

2

3

4

5

6

7

8

Об’єкт в цілому

Збирання матеріалів попереднього погодження

1

9,5

11

12,5

2

Розробка проекту відведення земельної ділянки

2

7

8

10

3

Оформлення тех. умов на підключення об’єкту до інженерних мереж

2

4,5

5

7

3

Розробка АПЗ

1

1

2

2,5

-

Розробка проектно – кошторисної документації на об’єкт

17

-

19,5

5

Експертиза проекту

6

2

4

5

-

Отримання дозволу на будівництво

-

1

2

3

-

Демонтаж існуючих на земельній ділянці павільйонів та інженерних мереж

15

2

-

4

9

9

10

11

12

13

14

Комплекс для торгівлі продово-

льчими товарами

Влаштування фундаментів

116

3,5

4,5

7

6

Влаштування надземної частини

142

11

13

14

6

Підведення зовнішніх інженерних мереж

17

1

2

3,5

6

Влаштування внутрішніх інженерних мереж

13

1,5

2

3

6

Проведення внутрішніх опоряджувальних робіт

33

1,5

3

4,5

6

Монтаж технологічного обладнання

58

1

2

4,5

5

15

16

17

18

19

20

Комплекс для торгівлі непродово-

льчими товарами

Влаштування фундаментів

216

10

11,5

12

6

Влаштування надземної частини

245

21

22

24,5

6

Підведення зовнішніх інженерних мереж

29

2

4,5

6

6

Влаштування внутрішніх інженерних мереж

23

2,5

4

6,5

6

Проведення внутрішніх опоряджувальних робіт

63

4

5

7

6

Монтаж технологічного обладнання

101

3,5

7

7,5

5

21

22

23

24

25

26

Кафе

Влаштування фундаментів

53

2

3

4,5

6

Влаштування надземної частини

59

5

6

7,5

6

Підведення зовнішніх інженерних мереж

6

1

1

1

6

Влаштування внутрішніх інженерних мереж

6

1

1

1

6

Проведення внутрішніх опоряджувальних робіт

30

1

3

5,5

6

Монтаж технологічного обладнання

24

1

3

6

5

27

28

29

Об’єкт в цілому

Опоряджувальні роботи навколо центру, благоустрій території

145

2,5

-

7

12

Здача об’єкту робочій комісії

3

1,5

-

3,5

8

Здача об’єкту технічній комісії

-

1

-

3,5

3

Розділ 1. Організація фінансової розробки проектно-кошторисної документації. Визначення вартості проектних робіт

Формування системи взаємовідносин між замовником і проектувальником на перед індивідуальній фазі та фазі розробки проекту.

При необхідності розробки проектно-кошторисної документації в ролі замовника можуть виступати: міністерства, держкомітети, управління капітального будівництва облдержадміністрації, управління капітального будівництва міськвиконкомів, проектні організації, які замовляють розробку частини проекту в спеціалізованих проектних організаціях, а також будь-які інші організації різних форм власності.

Організації замовників зацікавлені в розробці проектної документації, направляючи в проектні організації заявки на проектування, в яких вказується назва об’єкту, його тип, місцезнаходження та основні характеристики.

Проектна організація виконує попереднє обстеження території, узгоджує попередню вартість об’єкту та терміни виконання робіт, а також оцінює можливість здійснення даного проекту. В подальшому об’єкт включається в план робіт проектного інституту і проектувальником (додаток 1.1).

До договору додається:

кошториси на проектно-вишукувальні роботи;

графік термінів представлення замовником необхідних для проектування вихідних даних;

графік термінів виконання робіт проектувальником.

Визначення вартості розробки проектно-кошторисної документації.

Кошторисна вартість розробки проектної документації на нове будівництво або реконструкції існуючих підприємств, будівель для різних галузей економіки України визначається на основі такого документа ДБН Д.1.1. -7-2000 “Правила визначення вартості проектно-розшукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України”, з використанням багатотомного “Збірника цін на проектні роботи для будівництва” (ЗЦПРБ). В даному збірнику ціни наводяться станом на 1990 рік. В зв’язку з цим міністерство регулювання розвитку та будівництва вводить нові коефіцієнти перерахунку в поточні ціни.

Проектна документація розробляється в дві стадії: проект і робоча документація. Кошторисні розрахунки для визначення вартості проектних робіт проводиться в 2 етапи:

розробляються локальні кошториси на проект, робоча документація і вишукування за формою 2П;

складається зведений кошторис за формою 1П, який встановлює повну вартість проектування.

Вартість розробки робочої документації визначається за формулою:

,

де а, в – коефіцієнти, які приймаються з ЗЦПРБ, в залежності від інтервалу значень основного показника, який характеризує даний об’єкт;

х – значення основного показника, який характеризує об’єкт;

- коефіцієнт, який характеризує раніше виконанні роботи, якщо об’єкт реконструюється;

- коефіцієнт перерахунку з 1990 року в поточні ціни (=4.84).

Вартість розробки проекту визначається за формулою:

,

де - коефіцієнт, що показує співвідношення вартості проекту і робочої документації, він приймається з ЗЦПРБ в залежності від інтервалу значень основного показника, який характеризує об’єкт.

Вартість геодезичних вишукувань визначається за формулою:

,

де в – коефіцієнт, який приймається зі збірника цін на вишукувальні роботи (ЗЦПРБ);

х – площа вишукувань в га;

- коефіцієнт, який характеризує умови виконання робіт;

- коефіцієнт, який залежить від площі вишукування;

- коефіцієнт, який враховує раніше проведені вишукування;

- коефіцієнт перерахунку.

Завдання: Розробити зведений кошторис на виконання всього комплексу проектних та вишукувальних робіт з розробки проекту і робочої документації на реконструкцію незавершеного будівництва під комплекс торгових павільйонів, який складається з комплексу для торгівлі продовольчими товарами, комплексу для торгівлі непродовольчими товарами і кафе.

Примітка: комплекс для торгівлі продовольчими товарами реконструюється, а кафе і комплекс для торгівлі непродовольчими товарами – нові споруди.

Порядок визначення кошторисної вартості розробки проекту будівництва складного об’єкта який складається з нового будівництва розглянемо на конкретному прикладі.

Завдання:

Розробити зведений кошторис на виконання всього комплексу практичних та вишукувальних робіт по розробці проекту та робочої документації на будівництво комплексу торгових павільйонів з кафе і літнім майданчиком який складається з комплексу для торгівлі продовольчими товарами, комплексу для торгівлі непродовольчими товарами і кафе з літнім майданчиком.

Примітка:

Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами та кафе реконструюється, комплекс для торгівлі продовольчими товарами – нова споруда.

Додаток до договору № 7Форма 2-П

Кошториси №1. .4

На розробку проекту та робочої документації будівництва комплексу торгових павільйонів з кафе і літнім майданчиком який складається з комплексу для торгівлі продовольчими товарами, комплексу для торгівлі непродовольчими товарами і кафе з літнім майданчиком.

Найменування проектної організації „ Майстер ”

Найменування організації – замовника „Сучасні віконні системи”

Табл. № 1.1.

№ п/п

№ кошторису

Характеристика підприємства, будинку чи споруди, або виду робіт

№ частин, глав, таблиць, параграфів, пунктів

Розрахунок вартості

Вартість робіт, грн.

1

2

3

4

5

6

1

1

Комплексні інженерно – геодезичні вишукування на території другої категорії складності під інженерні комунікації на площі 0,86 га

ЗЦВР, том 403, п.1,

в = 113,

Кур. = 1,5

Кпл. = 1,2

Кор. = 0,6

Кпер. = 4,84

х = 0,6 га

Св. = в * х * Кпл. * Кур * Кор. * Кпер.

354

2

2

Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами площею 350 м2, розробка робочої документації

ЗЦПРБ, розділ 39, таблиця 3, п.2,

а = 3496,

в = 13,

х = 370,

Кпер. = 4,84,

Кор. = 1

Срд. = (а + в * х) * Кор. * Кпер

40201

3

2

Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами площею 350 м2, розробка проекту

ЗЦПРБ, розділ 39, таблиця 3, п.2,

Кп. = 0,35

Сп. = Срд. * Кп

16870

4

3

Комплекс для торгівлі продовольчими товарами площею 150 м2, розробка робочої документації

ЗЦПРБ, розділ 39, таблиця 3, п.1,

а = 4894,

в = 23,

х = 370,

Кпер. = 4,84,

Кор. = 0,6

Срд. = (а + в * х) * Кор. * Кпер.

25567

5

3

Комплекс для торгівлі продовольчими товарами площею 150 м2, розробка проекту

ЗЦПРБ, розділ 39, таблиця 3, п.1,

Кп. = 0,35

Сп. = Срд. * Кп

8948

6

4

Кафе на 43 відвідувача, розробка робочої документації

ЗЦПРБ, розділ 39, таблиця 4, п.3,

а = 4536,

в = 59,

х = 45,

Кпер. = 4,84,

Кор. = 1

Срд. = (а + в * х) * Кор. * Кпер

34804

7

4

Кафе на 43 відвідувача, розробка проекту

ЗЦПРБ, розділ 39, таблиця 4, п.3,

Кп. = 0,35

Сп. = Срд. * Кп

12181

Всього

138925

Керівник проектної організації Іванов І.І.

Головний інженер проекту Петров П.П.

Укладач Даниш А.В.

Форма №1-П

Додаток до договору №7

Кошторис №5 (зведений)

На розробку проекту та робочої документації будівництва комплексу торгових павільйонів з кафе і літнім майданчиком який складається з комплексу для торгівлі продовольчими товарами, комплексу для торгівлі непродовольчими товарами і кафе з літнім майданчиком.

Найменування проектної організації „ Майстер ”

Найменування організації – замовника „Сучасні віконні системи”

Табл. 1.2.

№ п/п

Стадії проектування і перелік виконаних робіт

Характеристика об’єкта, що проектується

Посилання на № кошторисів по формах 2П та 3П

Вартість робіт, тис. грн.

Вишукувальних

Проект

Робоча документація

Всього

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Вишукування, комплексні інженерно – геодезичні вишукування на території другої категорії складності під інженерні комунікації на площі 0,86 га

Комплекс торгових павільйо нів з кафе і літнім майданчиком

Форма 2-П, кошторис №1

0,354

-

-

0,354

2

Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами площею 350 м2, розробка робочої документації і проекту

Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами

Форма 2-П, кошторис №2

-

16,870

40, 201

51,071

3

Комплекс для торгівлі продовольчими товарами площею 150 м2, розробка робочої документації і проекту

Комплекс для торгівлі продовольчими товарами

Форма 2-П, кошторис №3

-

8,948

25,567

34,515

4

Кафе на 43 відвідувача. Розробка робочої документації і проекту

кафе

Форма 2-П, кошторис №4

-

12,181

34,804

46,985

Всього 138,925 тис. грн.

ПДВ: 27,785 тис. грн.;

Разом по кошторису з ПДВ: 166,710 тис. грн. (Сто шістдесят шість тисяч сімсот десять гривень)

в т. ч.: 1 етап – інженерні вишукування та розробка проекту: 46,023 тис. грн.

2 етап – розробка робочої документації: 120,686 тис. грн.

Керівник проектної організації Іванов І.І.

Головний інженер проекту Петров П.П. 2009

Розрахунок розподілу вартості виконання основних проектних робіт.

Таблиця 1.3.

Назва роботи

Комплекс для торгівлі непродовольчими товарами

Комплекс для торгівлі продовольчими товарами

Кафе

Проект

Робоча документація

Проект

Робоча документація

Проект

Робоча документація

%

Грн.

%

Грн.

%

Грн.

%

Грн.

%

Грн.

%

Грн.

1

Архітектурно - будівельна частина

38

4552

37

12663

38

1691

37

19125

38

4667

37

12982

2

Технологічна частина

7

838

14

4791

7

311

14

7237

7

860

14

4912

3

Кондиціонування повітря

5

599

7

2396

5

233

7

3618

6

737

9

3157

4

Отоплення і вентиляція

2

240

5

1711

2

90

5

2585

2

246

5

1755

5

Водопровід, каналізація, газопостачання, гаряче водопостачання

3

359

5

1711

3

133

5

2585

3

368

4

1404

6

Електрообладнання електропостачання

3

359

5

1711

3

133

5

2585

3

368

4

1404

7

Зв'язок і сигналізація

2

240

3

1027

2

90

3

1551

2

246

3

1053

8

Холодопостачання

3

359

4

1369

3

133

4

2067

3

368

4

1404

9

Механізація і транспорт

4

479

4

1369

4

178

4

2067

3

368

4

1404

10

Генплан, вертикальне планування, благоустрій

3

359

4

1369

3

133

4

2067

3

368

4

1404

11

Проект організації будівництва

10

1198

-

-

10

445

-

-

10

1228

-

-

12

Техніко - економічні показники

1

119

-

-

1

44

-

-

1

123

-

-

13

Кошторисна документація

9

1079

10

3422

9

400

10

5169

9

1106

10

3509

14

Оцінка стану і розробка заходів по покращенню санітарного стану навколишнього середовища

10

1198

-

-

10

445

-

-

10

1228

-

-

15

Відомості і зведені відомості необхідних матеріалів

-

-

2

684

-

-

2

1034

-

-

2

702

Сума

100

16870

100

40201

100

8948

100

25567

100

12181

100

34804

Розділ 2. Структуризація та планування робіт проекту

2.1. Структуризація проекту

Сутність, зміст і значення структуризації проекту.

Для планування виконання основних завдань проекту необхідно знати які роботи виконувати, хто їх буде виконувати, які кошти і ресурси виділяються на ці роботи і якою є структура відповідних затрат. Відповідь на ці питання дає реструктуризація проекту яка полягає у формулюванні структури проектних робіт, затрат і узгодженні їх з організаційною структурою проектної команди. Вона передбачає розробку так званої робочої структури проекту (WBS), організаційної структури проекту (OBS) і затратної структури проекту (CBS). Структура проекту:

один з інструментів організації проекту, який передбачає визначення кола робіт, що їх необхідно виконати відповідальні за ці роботи. Виконання основних кроків для створення організації проекту, розподіл основних завдань між виконавцями встановлення комунікаційних зв’язків;

основа створення системи управління проектами через впровадження схеми тотальної інтеграції, структуризації і комплектування які використовуються для того, щоб інтегрувати виконувані роботи і організацію проекту, встановлення ієрархії планів у розрізі проекту та організаційних підрозділів;

інструмент для управління персоналом проекту де кожен менеджер проекту організаційного підрозділу має свої відмінні цілі, завдання стосовно календарного плану, ресурсів, витрат. Кожен з них має свою інформацію, бере участь у встановленні цих завдань і планів і має зворотній зв’язок за підсумками своєї роботи і роботи своїх колег.

Основу структуризації було закладено на початку 60-х років впровадженням WBS у Міністерстві оборони США. Зараз спостерігається дві основні підходи при застосуванні нового методу:

розробляється тільки робоча структура проекту;

створення робочої та організаційної структури проекту.

Структуризація дає змогу навіть дуже великим і складним проектом бути добре керованим, спланованим і контрольованим, та має використовуватись на стадіях їх життєвого циклу.

Односпрямована організація – створення робочої структури проекту.

Робоча структура проекту створюється за допомогою поділу проекту на основні елементи, частини, послуги на логічні основи. Ці елементи поділяються на свої елементи і цей процес повторюється доти доки на нижньому рівні структури елемент можна поділити.

Робоча структура проекту – це ієрархічна структура побудована з метою логічного розподілу усіх робіт з виконання проекту поданих в графічному вигляді; це сукупність декількох рівнів кожний з яких формується в результаті розподілу роботи попереднього рівня на її складові.

Елемент найближчого рівня групи робіт називається робочим проектом. Основні принципи робочої структури полягають в наступному:

кожен елемент є:

таким підрозділом проекту до якого можна застосовувати управління, планування і контроль;

дискретною частиною проекту зі своїми постачальними планами, системою контролю і аналізу виконання з погляду витрат, ресурсів, дотримання графіка.

проект розбивається на кілька рівнів:

елементи найближчого рівня не мають подальшої реструктуризації, хоча під час виконання вони можуть бути розділені на роботи для окремих груп виконавців кожна з яких виконується і контролюється як окрема одиниця:

а) немає необхідності ділити кожен основний елемент проекту на однакову кількість рівнів;

б) кожен рівень у структурі це рівень на якому управління проектом потребує збору і аналізу контрольної інформації і кожен елемент цього рівня має свій аналіз виконання і звіт.

для більшості проектів характерним є від 3 до 4 рівнів, у простих випадках достатньо 2 рівнів;

для одного і того самого проекту можна створювати кілька робочих структур залежно від принципу який покладається в основу розбивки на його складові.

Основні етапи розробки робочої структури проекту:

визначення ступеня деталізації проектних робіт;

визначення кількості рівнів;

визначення структури кожного рівня;

підготовка опису елементів кожного рівня;

формування системи кодування.

Принципи формування рівнів робочої структури:

за проектами або субпроектами (субпроект1 – субпроект2 – субпроект3);

за фазами проекту (проектування – будівництво - приймання);

за місцем виконання робіт (фундамент – внутрішні роботи – зовнішні роботи);

комбінований.

На кожному з рівнів кожен з елементів характеризується такими елементами: обсяг і перелік робіт який потрібно виконати; виконавців і відповідальних за виконання; бюджет; потрібні ресурси; дати початку і кінця.

Система кодування робіт по проекту

Ключем до інтеграції окремих елементів проекту система кодування яка допомагає структурувати проект, визначити елементи обліку витрат, встановити взаємовідносини робочої і організаційної структури. Вона використовується, щоб відокремити і водночас поєднати роботи, їх планування і контроль, ресурси і кошти, облік, оцінку тощо. У кодуванні використовуються багатоцифрові номери або комбінації цифр і літер, кожна з яких має свій зміст і значення. Кожен кодовий номер відповідає певним витратам, рівню і елементу, а також вказує на взаємостосунки в структурах. Кожен рівень структури представляється частиною коду, проект як правило кодується одно або дворівневим числом, наступні одна чи дві цифри представляють елементи другого рівня. Робоча структура може застосовуватись для поєднання робіт які потрібно виконати, організаційних структур з підсистемами планування, оцінки, розподілу витрат і ресурсів в єдину взаємопов’язану інтегровану систему управління проектами. Робоча структура зі створення проекту представлена на рис.2.1

Структуризацію даного проекту починаємо з самих високих рівнів.

Перший рівень – сам проект (рис 2.1)

Другий рівень – стадії (етапи) реалізації проекту:

Перший етап – проведення підготовчих робіт проекту.

Другий етап – проектування і виготовлення основних елементів.

Третій етап – монтування та завершальні роботи по проекту.

Третій рівень структуризації в даному проекті є характерним для всіх етапів. Структуризація на даному рівні є комбінованою.

Четвертий рівень робіт є характерним тільки для другого етапу. Кожний з блоків приладу розбивається на кілька етапів робіт

На п’ятому рівні в даному проекті можуть бути групи робіт, на шостому окремі роботи.

2.2. Описання топології та розрахунок сіткового графіка робіт по проекту

Сітковий графік являє собою сіткову модель. В основу сіткової моделі покладені такі поняття як: робота, подія, шлях.

Дійсна робота – технологічний або виробничий процес який вимагає затрат часу, матеріальних, технічних, трудових ресурсів який призводить до досягнення певного результату. До роботи також відносяться очікування.

Очікування – технологічний або виробничий процес який вимагає тільки затрат часу і не вимагає затрат матеріальних і трудових ресурсів.

Фіктивна робота вводиться для відображення технологічного, організаційного взаємозв’язку подій, вона не потребує затрат часу, матеріальних і трудових ресурсів.

Подія – це факт закінчення однієї або декількох робіт необхідній і достатній для початку наступних подій. В сітковому графіку існують такі події:

вихідна подія – подія яка немає попередніх подій в межах сіткового графіку;

завершальна подія – подія яка не має наступних подій в межах сіткового графіка;

початкова подія – подія яка визначає початок даної роботи і є кінцевою для попередніх робіт;

кінцева подія – визначає закінчення кінцевої роботи і є початком для наступних робіт;

складна подія – подія в яку входить або з якої виходить дві і більше роботи.

thi

Рис.2.2. „Схематичне позначення робіт і подій на сітковому графіку”

ij – дана робота;

tij – тривалість даної роботи;

thi – тривалість попередньої роботи;

tjk – тривалість наступної роботи.

Шлях – це безперервна послідовність робіт на сітковому графіку. Його визначає сума тривалостей цих робіт.

Повний шлях – шлях від вхідної до завершальної події.

Критичний шлях – повний шлях який має найбільшу довжину. Тривалість критичного шляху визначає найбільшу загальну тривалість робіт по проекту виходячи з технології виконання робіт.

Сіткове планування в умовах невизначеності тривалості робіт по проекту досить часто використовується при плануванні робіт по проекту. Для того щоб розрахувати очікувану тривалість необхідно мати три значення цієї роботи:

мінімальна тривалість – тривалість роботи при ідеальному її забезпеченні;

найбільш ймовірна тривалість – тривалість при нормальному її забезпеченні;

максимальна тривалість – тривалість в умовах виникнення певних перешкод при її вирішенні.

Завдання.

За допомогою методів сіткового планування розрахувати основні параметри сіткового графіка робіт по проекту створення торговельного комплексу в умовах невизначеності тривалості робіт. Торговельний центр складається з комплексу для торгівлі непродовольчими товарами, комплексу для торгівлі продовольчими товарами і кафе з літнім майданчиком.

Послідовність описання топології та розрахунку сіткового графіка в табличній формі наступна:

Знаходимо очікувану тривалість кожної з робіт якщо відома її мінімальна, максимальна і найбільш ймовірна або тільки мінімальна і максимальна тривалість за формулами:

На основі аналізу конструкції та змісту кожної з робіт заповнюється таблиця яка описує топологію сіткового графіка (табл.2.1);

1) 5)

2) 6)

3) 7)

4) 8)

Таблиця 2.1.

Описання топології сіткового графіка в табличній формі

№ роб.

Взаємозв'язок робіт

Шифр роботи

очікувана тривалість, тиж.

попередня

наступна

по подіях

WBS

1

-

2,3

1-2

2П1.1

11

2

1

4

2-4

2П1.2

8

3

1

4

2-3

2П1.3

5

4

2,3

5

4-5

2П1.4

2

5

4

6

5-6

2П1.5

18

6

5

7

6-7

2П1.6

2

7

6

8

7-8

2П1.7

2

8

7

9,15,21

8-9

2П1.8

3

9

8

10

9-10

2. П.2.1.1

5

10

9

11

10-11

2. П.2.1.2

13

11

10

12

11-12

2. П.2.1.3

2

12

11

13

12-13

2. П.2.1.4

2

13

12

14

13-14

2. П.2.1.5

3

14

13

27

14-25

2. П.2.1.6

2

15

8

16

9-15

2. П.2.2.1

10

16

15

17

15-16

2. П.2.2.2

27

17

16

18

16-17

2. П.2.2.3

4

18

17

19

17-18

2. П.2.2.4

4

19

18

20

18-19

2. П.2.2.5

5

20

19

27

19-25

2. П.2.2.6

5

21

8

22

9-20

2. П.2.3.1

3

22

21

23

20-21

2. П.2.3.2

6

23

22

24

21-22

2. П.2.3.3

1

24

23

25

22-23

2. П.2.3.4

1

25

24

26

23-24

2. П.2.3.5

3

26

25

27

24-25

2. П.2.3.6

3

27

14, 20,26

28

25-26

2. П.3.1

4

28

27

29

26-27

2. П.3.2

2

29

28

-

27-28

2. П.3.3

2

3. Викреслюємо сітковий графік виконання робіт по проекту (рис 2.2):

4. Розрахунок параметрів сіткового графіка в табличній формі виконують в такій послідовності:

для кожної роботи вказуємо шифр по подіям і тривалості;

для кожної з робіт розраховуємо ранні строки початку і закінчення за формулами:

TijPП – ранній строк настання роботи;

ThiPП – ранній строк настання попередньої роботи;

thi – тривалість попередньої роботи;

TijPЗ – ранній строк закінчення роботи;

tij – тривалість даної роботи

максимальне значення раннього строку закінчення завершальної роботи визначає критичну тривалість, розробку і реалізацію проекту і приймається рівним пізньому строку закінчення завершальної роботи;

розраховуємо строки пізнього початку і пізнього закінчення кожної з робіт рухаючись по таблиці знизу вверх:

Розраховуємо повний резерв для кожної з робіт.

Повний резерв – це час на який можна збільшити тривалість даної роботи або змістити її початок не змінюючи тривалості критичного шляху.

Табл 2.2. Розрахунок параметрів сіткового графіка в табличній формі

№п/п

к-сть поперед-ніх робіт

шифр роботи по годинах

трива-лість роботи tij, тижні

ранній початок роботи TijРП

раннє закінчен-ня робіт ТijРЗ

пізній початок ТijПП

пізнє закінчен-ня ТijПЗ

загальний резерв RijПЗ

відмітки критич-ного шляху

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

0

1-2

11

0

11

0

11

0

+

2

1

2-4

8

11

19

11

19

0

+

3

1

2-3

5

1

6

1

6

0

+

4

2

4-5

2

19

21

19

21

0

+

5

1

5-6

18

21

39

21

39

0

+

6

1

6-7

2

39

41

39

41

0

+

7

1

7-8

2

41

43

41

43

0

+

8

1

8-9

3

42

45

42

45

0

+

9

1

9-10

5

45

50

45

50

0

+

10

1

10-11

13

50

63

50

63

0

+

11

1

11-12

2

63

65

63

65

0

+

12

1

12-13

2

87

89

87

89

0

+

13

1

13-14

3

89

92

89

92

0

+

14

1

14-25

2

96

98

96

98

0

+

15

1

9-15

10

45

55

46

56

1

16

1

15-16

27

55

82

56

83

1

17

1

16-17

4

82

86

83

87

1

18

1

17-18

4

74

78

87

91

13

19

1

18-19

5

78

83

90

95

57

20

1

19-25

5

83

88

95

100

12

21

1

9-20

3

45

48

83

86

38

22

1

20-21

6

48

54

86

92

38

23

1

21-22

1

54

55

92

93

38

24

1

22-23

1

55

56

93

94

38

25

1

23-24

3

56

59

94

97

38

26

1

24-25

3

59

62

97

100

38

27

3

25-26

4

100

104

100

104

0

+

28

1

26-27

2

104

106

104

106

0

+

29

1

27-28

2

106

108

106

108

0

+

2.3. Побудова сіткового графіку в масштабі часу

Розрахунок параметрів сіткового графіку в табличній формі проводиться по роботам, для яких вказувалися ранні строки початку та закінчення. В подальшому при розрахунку сіткового графіка робіт по проекту в масштабі часу та при графічно-аналітичному способі розрахунку сіткового графіку. Розрахунки сіткового графіку будуть приводитися по подіям для яких будуть вказуватися ранні строки настання та ранні строки закінчення.

Послідовність побудови сіткового графіку в масштабі часу:

Викреслюється вісь часу в тижнях.

Усі роботи зображені в масштабі часу, при цьому початкову подію кожної роботи розміщують у відповідності з її ранніми строками настання. Який розраховується =max

де, Tрі – ранній строк настання даної події;

Tрh – ранній строк настання попередньої події;

thi – тривалість попередньої роботи.

; =46+10=56

; =56+27=83

; =83+4=87

; =87+4=91

; =91+5=96

; =46+3=49

=39+2=41 =49+6=55

=41+2=43 =55+1=56

=43+3=46 =56+1=57

=46+5=51 =57+1=58

=51+13=64 =96+5=101

=64+2=66 =101+4=105

=66+2=68 =105+2=107

= 68+3=71 =107+2=109

Величину проекції кожної роботи з робіт на вісь часу, рівня тривалості цієї роботи та тривалості часткового резерву.

- час настання наступної події

Величину проекції кожної з робіт на вісь часу рівна тривалості цієї роботи та тривалості часткового резерву.

Частковий резерв – це час, на який можна збільшити тривалість цієї роботи або змістити початок роботи, не змінюючи раннього початку наступної роботи. Розраховується за формулою:

r = Tpj – Tрi - tij

Tpj – час настання наступної події;

Tрi – час настання даної події;

tij – тривалість даної роботи.

r

r19-25 = r20 = Т25 р – Т19 р – t19-25 = 101 - 96 - 5= 0;

r24-225 = r25= Т24 р – Т25 р – t24-25 = 101 – 58 – 3 = 40.

2.4. Ресурсне планування робіт проекту

Ресурсне планування тісно пов’язане з календарним та сітковим плануванням. В ході ресурсного планування необхідно вирішити такі питання:

побудова ресурсних гістограм на основі календарного або сіткового планування;

оптимізація ресурсної гістограми з метою раціонального використання ресурсів;

оперативне корегування ресурсної гістограми, виходячи з наявних ресурсів в процесі реалізації проекту.

Для побудови ресурсної гістограми необхідно мати лінійний або сітковий календарний план виконання робіт і орієнтовну потребу в певному ресурсі для кожної з робіт. Діаграма будується під сітковим календарним планом. По горизонталі – час, по вертикалі – кількість ресурсів.

Гістограму „Потреба в трудових ресурсах розробляють в такій послідовності:

будується сітковий календарний план;

по осі Х відкладаємо тижні, по осі У – кількість працюючих, які зносяться з сіткового графіка;

встановлюємо середню кількість працюючих:

Nсер. =

встановлюємо коефіцієнт нерівномірності використання трудових ресурсів за формулою:

Кнтр =

Значення даного коефіцієнта у відповідності до нормативів знаходиться в межах 1.2. – 1.6.

Оскільки в результаті розрахунків встановлено, що Кнтр перевищує встановлене значення бажано оптимізувати гістограму трудових ресурсів. Оптимізацію можна провести маючи значення повного і часткового резервів по кожній з робіт такими способами:

шляхом збільшення тривалості робіт, які не лежать на критичному шляху і мають повний або частковий резерв часу. При цьому буде зменшуватись і кількість працюючих, але трудомісткість по кожній з робіт змінюватись не повинна;

шляхом зміщення строків початків робіт, які не лежать на критичному шляху без зміни затрат трудових ресурсів по таким роботам.

Отже, після оптимізації маємо:

Nсер. =5,6 Кнтр = Nмах / Nсер Кнтр = 18: 5,6 = 2,7

Побудову та оптимізацію гістограми розподілу фінансових ресурсів проекту здійснюють в такій послідовності:

Встановлюють інтенсивність затрат фінансових ресурсів протягом кожної з робіт за формулою:

де, Зti - інтенсивність затрат фінансових ресурсів протягом певної роботи;

Зі – затрати фінансових ресурсів на певну роботу;

ti – тривалість даної роботи.

Оптимізацію (згладжування) гістограм розподілу фінансових ресурсів здійснюється аналогічно до гістограм розподілу трудових ресурсів за допомогою двох основних способів:

шляхом зміни тривалості робіт, які не лежать на критичному шляху і мають повний або частковий резерви. При цьому будуть змінюватись затрати фінансових ресурсів на протязі кожної одиниці часу (доби, тижня, місяця). В зв’язку з тим, що затрати фінансових ресурсів для кожної роботи змінюватись не повинні, перерахунок сіткового графіка проводять за формулою:

3tі(до) *tі(до) = 3tі(по) *tі(по)

шляхом зміщення строків початку виконання робіт, які не лежать на критичному шляху без зміни величини інтенсивності затрат фінансових ресурсів для таких робіт

Ще одним видом оптимізації сіткового графіка є скорочення окремих робіт, що розміщенні на критичному шляху для забезпечення запланованого строку виконання або у відповідності до побажань замовника. Основний метод такої оптимізації – це перерозподіл ресурсів від некритичних до критичних робіт.

Таблиця 2.2.

Розподіл затрат по роботах проекту

№ роб.

Зі тис. грн.

до оптимізації

після оптимізації

ti(до)

Зti(до)

ti(по)

Зti(по)

1

1

11

0,1

11

0,1

2

2

8

0,3

8

0,3

3

2

5

0,4

5

0,4

4

1

2

0,5

2

0,5

5

180

18

10,0

18

10,0

6

6

2

3,0

2

3,0

7

-

2

0,0

2

0,0

8

15

3

5,0

3

5,0

9

116

5

23,2

27

23,2

10

142

13

10,9

35

10,9

11

17

2

8,5

24

8,5

12

13

2

6,5

22

6,5

13

33

3

11,0

22

11,0

14

58

2

29,0

8

29,0

15

216

10

21,6

10

21,6

16

245

27

9,1

27

9,1

17

29

4

7,3

4

7,3

18

23

4

5,8

4

5,8

19

63

5

12,6

5

12,6

20

101

5

20,2

5

20,2

21

53

3

17,7

3

17,7

22

59

6

9,8

6

9,8

23

6

1

6,0

1

6,0

24

6

1

6,0

1

6,0

25

30

3

10,0

3

10,0

26

24

3

8,0

3

8,0

27

145

4

36,3

4

36,3

28

3

2

1,5

2

1,5

29

-

2

0,0

2

0,0

2.5. Графічно-аналітичний спосіб розрахунку сіткового графіка робіт по проекту

При графічно-аналітичному способі розрахунку сіткового графіка проводять безпосередньо на графіку. Послідовність розрахунку:

складаємо сіткову модель

кожну подію графічно розбиваємо на 3 сектори, зверху-номер події, зліва-ранній строк настання події, праворуч - пізній строк настання події.

для кожної роботи вказуємо її шифр та тривалість

розраховують ранні строки настання кожної події за формулою:

=max

Т1 р = 0;

Т2 р = Т1 р + t1-2 = 0+11=11;

Т4 р = Т2 р + t2-4 = 11+8=19;

Т9 р = Т8 р + t8-9 = 43+3=46;

- максимальне значення раннього строку настання завершальної події приймається рівним пізньому строку настання цієї події

- розраховуємо пізні строки настання кожної з подій, рухаючись по графіку від завершальної до вихідної події.

Тi п = min { Тj п + tij

Тi п – пізній строк настання даної події;

Тj п – пізній строк настання наступної події;

tij – тривалість даної роботи.

Т9 п =min { Т10 п - t 9-10 =79 – 5 =74

Т15 п - t 9-15 =56 – 10 =46

Т20 п - t 9-20 = 89 – 3 =86

- визначаємо значення загального і часткового резервів зо формулою:

rij = Тj р – Тi р – tij

Тj р – ранній строк настання даної події;

Тj р – ранній строк настання наступної події;

Tij – тривалість даної роботи.

r

r19-25 = r20 = Т25 р – Т19 р – t19-25 = 101 - 96 - 5= 0;

r24-225 = r25= Т24 р – Т25 р – t24-25 = 101 – 58 – 3 = 40.

Rij = Тj п - Тi р - tij

R14-25 = Т14 п – Т25 р – t14-25 = 101-71-2 = 28;

R24-25 = Т25 п – Т24 р– t24-25 = 101-58-3 = 40;

R19-25 = Т25 р – Т19 р – t19-25 = 100 – 96-5 = 0;

Показуємо критичний шлях жирною лінією і під кожною роботою вказуємо значення повного і часткового резерву.


Рис.2.3. Сітковий графік виконання робіт

28 3 3 6

10 11 12 13

(14;0) (14;0) (14;0) (14;0)

5 11 9(14;0) 14(14;14) 4

11 3 8 2 15 4 2 3 9 17 3 3 4 5 4 2 2

1 2 4 5 6 7 8 15 16 17 18 19 20 27 28 29

(0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0) (0;0)

21(38;0) 3 3 26(38;38)

6 1 1 3

22 23 24 25

(38;0) (38;0) (38;0) (38;0)


Розділ 3. Управління передінвестиційною фазою проекту. Проектний аналіз, як складова управління проектами

3.1. Значений і зміст проектного аналізу

Основна мета, проектного аналізу – визначити цінність проекту і обгрунтувати доцільність його впровадження. Методи проектного аналізу застосовують протягом всіх фаз життєвого циклу проекту, але в основному - на попередній фазі, коли потрібно зробити висновок про прийнятність даного проекту для замовника та суспільства в цілому. Кожний проект аналізується з застосуванням таких видів проектного аналізу: технічного, фінансового, комерційного, екологічного, організаційного, соціального, економічного.

Технічний аналіз передбачає вивчення таких питань:

1. Місце розташування (реалізації) проекту (країна, регіон).

2. Масштаб проекту.

3. Технологія, основне обладнання.

4. Необхідні об'єкти інфраструктури.

5. Організація функціонування підприємства.

6. Організація підготовки та здійснення проекту.

7. Терміни реалізації проекту в цілому та окремих фаз.

8. Доступність, достатність джерел сировини та інших ресурсів.

9. Робоча сила її кваліфікаційна характеристика.

10. Розрахунок витрат на виконання проекту.

Фінансовий аналіз передбачає дослідження витрат і результатів щодо конкретних організацій учасників проекту. Реалізація проекту супроводжується інвестиційною операційною та фінансовою діяльністю.

Потік реальних грошей від інвестиційної діяльності містить такі статті прибутків і витрат, розподілених за періодами (кроками) розрахунку:

> земля (1);

> будівлі і споруди (2);

> машини і устаткування (3);

> нематеріальні активи (4);

> загальні вкладення (5) (5= 1+2+3+4);

> приріст оборотного капіталу (6);

> разом інвестицій (7) (7= 5+6).

Потік реальних грошей від операційної діяльності містить такі статті надходжень і витрат

> дохід від продажу товарів, робіт, послуг (1);

> інші доходи (2);

> змінні витрати (3);

> постійні витрати (4);

> амортизація будівель (5);

> амортизація устаткування (6);

> відсотки за кредитами (7);

> прибуток до сплати податків замовником (8) (8= 1+2-3-4-5-6-7);

> податок на прибуток (9);

> чистий прибуток (10) (10 = 8-9).

Потік реальних грошей від фінансової діяльності містить такі статті надходжень і витрат:

> вкладений капітал (акції) (1);

> короткострокові кредити (2);

> довгострокові кредити (3);

> погашення заборгованості за кредитами (4);

> виплати дивідендів (5);

> сальдо фінансової діяльності для замовника (6) (6 = 1+2+3-4-5)

> сальдо фінансової діяльності для проекту в цілому (7) (7 =1+2+3-4).

Завдання комерційного аналізу - дати відповідь на такі питання:

> на якому ринку, оптовому чи роздрібному, планується реалізовувати продукцію проекту;

> чи достатня місткість ринку;

> яку частину загальної місткості ринку може заповнити продукція проекту;

> продукція призначена на експорт, чи для реалізації на внутрішньому ринку країни.

Екологічний аналіз виявляє можливі негативні наслідки впливу на навколишнє середовище при здійсненні проекту, тривалість цього негативного впливу, а також визначає заходи, необхідні для пом'якшення чи запобігання цим негативним наслідкам. Крім того, в ході екологічного аналізу здійснюється економічна оцінка можливих негативних наслідків та прораховуються кілька варіантів з вибором оптимального.

Мета організаційного аналізу - на основі аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища проекту дати оцінку можливості здійснення та експлуатації проекту в існуючих, на даний час політичних, правових та адміністративних умовах, а також сформувати необхідні рекомендації щодо менеджменту, організаційної структури, комплектування, навчання та перепідготовки персоналу.

Основні завдання організаційного аналізу:

> характеристика політичних та економічних факторів, що впливають на проект;

> оцінка сильних і слабких сторін учасників проекту, щодо матеріально-технічної бази, кваліфікації, фінансового положення;

> оцінка можливого впливу законодавчих актів та нормативних документів на проект, зокрема на зарплату, ціни, державну підтримку;

> вибір організаційної структури підприємства, що створюється;

> розробка заходів щодо усунення слабких сторін учасників проекту, що виявлені під час аналізу, а також заходів щодо зниження негативного впливу зовнішнього оточення на проект.

Мета соціального аналізу - порівняння варіантів здійснення проекту з точки зору населення регіону, в якому здійснюється проект, для розробки стратегії реалізації проекту, яка б дала можливість здобути підтримку населення даного регіону щодо даного проекту, а в подальшому - призвести до покращення соціального середовища в цьому регіоні.

Соціальний аналіз зосереджує увагу на таких питаннях:

> соціальна, культурна і демографічна характеристика населення в регіоні реалізації проекту (кількісна та соціальна структура);

> зайнятість населення;

> житлові умови ( питома вага сімей, що проживають у власних будинках, величина житлової площі, що припадає на одиницю населення);

> громадське життя (наявність громадських організацій, участь населення в цих організаціях);

> організація охорони здоров'я (кількість лікарів та лікарняних ліжок на 1 тисячу населення, кошти, що виділяються з бюджету на медичне обслуговування 1 жителя);

> визначення ступеня адекватності проекту соціокультурним особливостям населення регіону;

> визначення впливу проекту на демографічну ситуацію, на умови проживання та зайнятості населення;

> розробка стратегії забезпечення підтримки проекту населенням протягом всього життєвого циклу проекту.

Для деяких проектів результати соціального аналізу піддаються вартісній оцінці і витрати на соціальні заходи включаються до складу загальних витрат і результатів проекту.

Економічний аналіз вивчає проблему ефективності проекту з позиції суспільства в цілому, а не окремих інвесторів.

Економічні і соціальні наслідки проекту більше цікавлять суспільство, ніж організації, що беруть участь у проекті.

Економічний аналіз передбачає оцінку соціальних і екологічних наслідків від реалізації проекту, а також аналіз витрат, пов'язаних з соціальними заходами та охороною навколишнього середовища. Показники народногосподарської економічної ефективності відображають ефективність проекту щодо вимог народного господарства регіонів, галузей, підприємств, що беруть участь в його реалізації.

Порівняння різних проектів і вибір кращого здійснюють за показниками їх інтегрального економічного ефекту.

3.2. Аналіз ефективності проектів

Ефективність проекту характеризується системою показників, які показують співвідношення між вигодами та витратами проекту з точки зору основних його учасників (в першу чергу замовника та інвесторів). Систему показників, що використовуються для обґрунтування оптимальних інвестиційних рішень можна розділити на дві основні групи:

> дисконтовані показники;

> показники, що не враховують фактор часу.

До дисконтованих відносяться показники, що враховують зміну вартості грошей у часі:

> дисконтований грошовий потік (сучасна вартість грошового потоку) (Ргesent Value) - РV;

> чиста теперішня вартість (Net Ргesent Value) - NРV;

> індекс рентабельності інвестицій (Ргofitability Index) - РІ;

> внутрішня норма прибутковості (рентабельності) (Internal Rate of Return) - ІRR;

> дисконтований термін окупності (Discounted Payback Period) – DPP;

> дисконтований коефіцієнт ефективності інвестицій (Accounting Rate of Return) - АRR d.

До показників, що не враховують зміну вартості грошей у часі відносять:

> коефіцієнт ефективності інвестицій (Accounting Rate of Return) - АRR;

> термін окупності (Payback Period) - РР;

> максимум проектного прибутку-АСВР.

Зупинимось детальніше на змісті основних з цих показників.

Сума інвестицій (затрат) що здійснені за певний період t It - це вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватись. Ці витрати мають довгостроковий характер. Якщо розглядати проект створення або реконструкції певного підприємства, то це витрати на розробку ТЕО; проекту; робочої документації; нове будівництво або реконструкцію підприємства; закупівлю технологічного обладнання та інші витрати.

Чистий грошовий потік СF - не дисконтований дохід від здійснення проекту, який включає чистий прибуток після сплачування всіх платежів та зборів до бюджетів різних рівнів та амортизаційні відрахування, який формується в результаті надходження виручки від реалізації продукції.

Чистий грошовий потік розраховується за формулами:

CF = B – S – БВ – A (3.1)

CF = B – C (3.2)

Де B - виручка від реалізації продукції (послуг), що буде створюватись в результаті здійснення проекту; S - повна собівартість продукції (робіт, послуг); БВ - податкові платежі та збори в бюджети різних рівнів; А - річні амортизаційні відрахування; С - сукупні експлуатаційні витрати на проект.

Дисконтований грошовий потік (сучасна вартість грошового потоку, РV) розраховують для постійної норми дисконту за формулою:

PV = Σ CFt / (1 + r) t (3.3)

де CFt - грошовий потік за період t; r - проектна дисконтна ставка (прийнятна для інвестора норма прибутку на капітал або річна банківська процентна ставка).

При проведенні фінансового аналізу ставка дисконту, звичайно, є ціною капіталу для фірми. В економічному аналізі ставка дисконт}1 являє собою закладену вартість капіталу, тобто прибуток, який міг би бути одержаний при інвестуванні найприбутковіших альтернативних проектів.

Чиста теперішня вартість проекту (NPV). Це найвідоміший і найуживаніший критерій. У літературі зустрічаються й інші його назви: чиста приведена вартість, чиста приведена цінність, чистий приведений прибуток. NPV являє собою дисконтовану цінність проекту (поточну вартість доходів або вигод від здійснених інвестицій).

Чисту теперішню вартість проекту визначають як суму потокових ефектів (тобто перевищення результатів над витратами) за весь розрахунковий період існування проекту, приведених до початкового періоду, за формулою:

NPV = Σ CFt – It / (1 + r) t (3.4)

де CFt - чистий грошовий потік в рік t, It - інвестиційні витрати на проект у рік t; г - ставка дисконту; n - тривалість існування проекту.

Для визначення NPV можна застосовувати модифіковану методику. Використання модифікованого показника NPV базується на порівнянні дисконтованих інвестицій із загальними дисконтованими грошовими надходженнями PV. У цьому разі NPV розраховують для постійної норми дисконту за формулою

NPV = Σ CFt / (1 + r) t - Σ It / (1 + r) t (3.5)

Значення NPV, розраховані за формулами (3.4) та (3.5) дещо відрізняються.

Індекс рентабельності (прибутковості) інвестицій (РІ) є відношенням суми приведених ефектів до розміру капіталовкладень, тобто

РІ = Σ CFt / (1 + r) t: Σ It / (1 + r) t (3.6)

Основне правило використання індексу рентабельності в проектному аналізі можна сформулювати так: проект можна приймати до реалізації, якщо РІ > 1. При порівнянні незалежних проектів з приблизно однаковими значеннями NPV перевагу потрібно надавати капіталовкладенням з більшим індексом рентабельності. Проте в ході порівняльної оцінки взаємовиключних проектів в ситуації, коли фірма не обмежена в фінансових ресурсах при реалізації проекту або програми, індекс рентабельності може вступити в протиріччя з NPV. В такому випадку для обґрунтування оптимальних інвестиційних рішень рекомендовано надавати перевагу показнику NPV.

Індекс рентабельності інвестиції (прибутковості) тісно пов'язаний NPV: якщо значення NPV додатне, то РІ >1 і навпаки.

Індекс РІ є відносним показником, його недоліком є те що він не має властивості адитивності при порівнянні взаємовиключних проектів з різними об'ємами інвестиційних затрат і може вступати в протиріччя з показником NPV. В той же час індекс рентабельності як один з найважливіших критеріїв ефективності з успіхом може бути використаний для обґрунтування оптимальних варіантів капіталовкладень в умовах обмеженого бюджету.

Внутрішня норма прибутковості (рентабельності) (ІRR) є нормою дисконту r при якій значення NPV стає рівним нулю (тобто коли сума дисконтованих ефектів дорівнює сумі дисконтованих капіталовкладень). Виходячи з наведеного вище визначення величину ІRR можна визначити, користуючись формулою:

NPV = Σ CFt – It / (1 + ІRR) t =0 (3.7)

Існують такі основні методи визначення ІRR:

1. Метод послідовних наближень, при якому визначають NPV різних значень норми дисконту r до того моменту поки значення NPV не стане рівним нулю (такі розрахунки є досить трудомісткими і їх найкраще виконувати з використанням електронних таблиць Ехсеl).

2. З використанням фінансового калькулятора.

3. Методами лінійної інтер - та екстраполяції за допомогою спрощеної формули:

ІRR = А + a*(B - a) / (b - a) (3.8)

де А - величина ставки дисконту, при якій NPV має додатне значення;

В - величина ставки дисконту, при якій NPV має від'ємне значення;

а - величина позитивної NPV, при величині ставки дисконту А;

b - величина NPV. при величині ставки дисконту В. Даний метод дає можливість визначити показник ІRR наближено.

4. Графічним методом, при якому по осі абсцис відкладаються значення ставки дисконту, а по осі ординат - значення NPV. В подальшому задаються кількома значеннями ставки дисконту і для розраховують значення NPV то відповідають цим значенням ставки дисконту, проводять лінію, що з'єднує ці точки. Ставка дисконту, при якій NPV = 0, якраз і буде відповідати ІRR даного проекту. Даний метод дає можливість визначити показник ІRR наближено.

Для обгрунтування рішень, що пов'язані з використанням залученого капіталу, найбільш відповідним є таке визначення внутрішньої норми рентабельності: ІRR визначає максимально допустиму процентну ставку, при якій ще можливо без будь-яких, втрат для власників компанії - замовника залучати інвестиції в проект.

При використанні показника внутрішньої норми рентабельності ІRR необхідно дотримуватись такого основного правила. при прийнятті інвестиційних рішень: якщо внутрішня норма рентабельності перевищує ціну капіталу, фірма може приймати проект, в протилежному випадку проект повинен бути відхилений.

Термін окупності (РР) - це мінімальний часовий інтервал (від початку здійснення проекту), за межами якого інтегральний дохід від проекту стає позитивним і залишається таким в подальшому. Тобто, це період часу, починаючи з якого початкові інвестиції та інші пов'язані з проектом виграти покриваються результатами його здійснення.

В випадку, якщо прибуток розподілений за роками нерівномірно. то РР розраховують безпосередньо як період, протягом якого інвестицію буде погашено за рахунок кумулятивного прибутку, тобто

Σ CFt ≥ Σ It (3.9)

Точніше (з точністю до 0,1 або до 0,01) термін окупності можна визначити використовуючи формулу:

РР = (t0 - 1) + Σ I t – Σ CF(tо - 1) / CFtо 1 (3.10)

де CFtо - не дисконтований грошовий потік за t-й рік: Σ I t - сума інвестицій у проект; t0 - номер першого року, у якому досягається умова Σ CFto ≥ Σ It.

При використанні показника терміну окупності РР в інвестиційному аналізі необхідно дотримуватись таких основних правил при прийнятті інвестиційних рішень: проекти зі строком окупності, який менше, ніж нормативний (або встановленім інвесторами) приймаються, а з більшим строком окупності - відхиляються; із кількох взаємовиключиих проектів слід надавати перевагу проекту, що має менший термін окупності.

Окремі фахівці рекомендують у процесі розрахунку РР враховувати чинник часу. У цьому разі грошові потоки дисконтують і замість терміну окупності РР розраховують дисконтований термін окупності DРР - мінімальний часовий інтервал, за межами якого

Σ CFt / (1 + r) t ≥ Σ It / (1 + r) t (3.11)

Розглянемо наведений аналіз альтернативних проектів, на основі якого визначемо кращий варіант з альтернативних проектів (необхідні для розрахунків вихідні дані наведені в табл.3.1).

Послідовність розрахунку (вар.33):

1. Визначаємо грошовий потік для кожного з проектів за кожний рік за формулою (3.2):

СFА2 = 240-65=175 тис. грн.

СFА3 = 330-75=255 тис. грн.

СFА4 = 378-70=308 тис. грн.

СFВ2 =250-60=190 тис. грн.

СFВ3 = 347-75=272 тис. грн.

СFВ4 = 400-90=310 тис. грн.

2. Розраховуємо значення коефіцієнта дисконтування при ставці дисконту 18%:

αi = 1/(1+r) t;

αi = 1 / (1+ 0,18) 1 = 0,847;

αi = 1 / (1+ 0,18) 2 = 0,718;

αi = 1 / (1+ 0,18) 3 = 0,609;

αi = 1 / (1+ 0,18) 4 = 0,516;

3. Розраховуємо дисконтовані грошові потоки за кожний рік для кожного з проектів, а також грошовий потік з початку існування проекту:

PV = Σ CFt / (1 + r) t;

PVА = 175*0,718 + 255*0,609 + 308*0,516 =439,7;

PVВ = 190*0,718 + 272*0,609 + 310*0,516 = 461,9;

Розраховуємо дисконтовані інвестиції за кожний рік для кожного з проектів, а також з початку існування проекту:

Σ It /(1 + r) t =330*0,847 + 170*0,718=401,8 - проект А;

Σ It /(1 + r) t =380*0,847 + 170*0,718=444,1 - проект В;

4. Розраховуємо чисту теперішню вартість (NРV) за кожний рік для кожного з проектів, а також, з початку існування проекту наростаючим підсумком за формулою (3,4):

NPV = Σ CFt – It / (1 + r) t

Проект А

NPV = - 330*0,847+(175-170) *0,718+255*0,609+308*0,516 =37,9 тис. грн.;

Проект В

NPV = - 380*0,847 + (190-170) *0,718 +272*0,609 + 310*0,516 =17,8 тис. грн.

Висновок: Так як для обох проектів значення NPV >0, можна вважати обидва проекти ефективними і розглядати питання про їх подальший аналіз. В зв'язку з тим, що значення NPV для проекту A більше, ніж для проекту B, проект A є ефективнішим за проект B.

5. Розраховуємо чисту теперішню вартість (NPV) з початку існування проекту наростаючим підсумком з використанням. модифікованої методики за формулою (3.5), при відомих для кожного з проектів дисконтованим грошовим потокам з початку здійснення проекту та дисконтованим інвестиціям з початку здійснення проекту:

NPV = Σ CFt / (1 + r) t - Σ It / (1 + r) t

ПроектА NPV = 439,7-401,8=37,9 тис. грн.;

ПроектВ NPV = 461,9-444,1=17,8 тис. грн.

Як видно з приведених розрахунків, результати визначення NPV по формулам (3,4) та (3.5) для обох проектів не відрізняються

6. Розраховуємо індекс рентабельності інвестицій (РІ) за формулою (3.6) для обох проектів:

РІ = Σ CFt / (1 + r) t: Σ It / (1 + r) t

Проект А РІ = 439,7: 401,8 =1,09;

Проект В РІ = 461,9: 444,1 = 1,04.

Висновок: Так як для обох проектів значення РІ >1, можна вважати обидва проекти ефективними. В зв'язку з тим, що значення РІ для проекту A більше, ніж для проекту B, проект A є ефективнішим за проект B.

Визначимо значення внутрішньої норми прибутковості (ІRR) для обох проектів з використанням лінійної інтер - та екстраполяції за допомогою формули (3.8):

З проведених вище розрахунків нам вже відомо, що при ставці дисконту г = 0,18 значення NPV > 0. Для визначення значення внутрішньої норми прибутковості (ІRR), спочатку задаємось таким значенням ставки дисконту, при якій би значення NPV було б від'ємним, наприклад, задаємось значенням ставки дисконту г = 0,3 і розраховуємо значення NPV за формулою(3.4) для обох проектів:

NPV = Σ CFt – It / (1 + r) t

Проект А

NPV - 330*0,769+(175-170) *0,592+255*0,455+308*0,350 =-26,9 тис. грн.;

Проект В

NPV 380*0,769 + (190-170) *0,592 +272*0,455 + 310*0,350=-48,1 тис. грн.

Виходячи з результатів наведених розрахунків при проектній дисконтній ставці r =30% обидва проекти (А і В) перестають бути ефективними. З наведених даних розрахунків можна зробити висновок, що значення внутрішньої норми прибутковості (рентабельності) ІRR знаходиться в межах від 0,3 > ІRR > 0,18.

Визначимо значення внутрішньої норми прибутковості (ІRR) ддя обох проектів, користуючись формулою (3.8):

ІRR = А + a*(B - A) / (b - a)

Проект А ІRR = 18 + 37,9*(30 – 18) / (37,9 + 26,9) =25%

Проект В ІRR = 18 + 17,8 *(30 – 18) / (17,8+48,1) = 21,2%

Висновок: В зв'язку з тим що в вихідних даних не наводиться допустиме значення ціни капіталу при залученні коштів під проекти А і В, порівняння значень внутрішньої норми прибутковості ІRR по цим двом проектам свідчить про перевагу проекту A.

Точність визначення величини внутрішньої норми прибутковості ІRR за формулою (3.8) залежить від інтервалу значень, в яких знаходиться величина ставки дисконту, при якій NPV має додатне значення та величина ставки дисконту, при якій NPV має від'ємне значення.

Визначаємо термін окупності (РР), використовуючи формулу (3.10):

РР = (t0 - 1) + Σ I t – Σ CF(tо - 1) / CFtо4

Проект А РР = (4 – 1) + (500 –408) / 308 = 3,29 року;

Проект В РР = (4 – 1) + (550 – 392) / 310 = 3,5 року.

Висновок: В зв'язку з тим що в вихідних даних не наводиться допустиме значення нормативного терміну окупності, порівняння проектів А і В в залежності від терміну окупності (РР) показує незначну перевагу проекту A над проектом B.

Загальні висновки на основі порівняння проектів А і В:

1. Аналіз ефективності альтернативних проектів А і В з використанням системи показників, що використовуються для обґрунтування інвестиційних рішень показує певну перевагу проекту A над проектом B по більшості показників і тому проект A може рекомендуватись інвесторам, як більш ефективний.

2. Якби проекти А і В не були взаємовиключними, то інвесторам можна було б рекомендувати до впровадження обидва проекти.

Накреслимо таблицю розрахунку ефективності проектів:

Табл.3.1. Розрахунок ефективності проектів, що аналізуються

Показник

Проект А

Проект Б

1

2

3

4

1

2

3

4

1. Сума інвестицій, тис. грн. (It)

330

170

-

-

380

170

-

-

2. Виручка від реалізації, тис. грн. (В)

-

240

330

378

-

250

347

400

3. Експлуатаційні витрати, тис. грн. (С)

-

65

75

70

-

60

75

90

4. Ставка дисконту,%

-

18

18

18

-

18

18

18

5. Грошові потоки CFt, тис. грн

-

175

255

308

-

190

272

310

6. Коеф. дисконтування

0,847458

0,718184

0,608631

0,515789

0,847458

0,718184

0,608631

0,515789

7. Дисконтовані грошові потоки, тис. грн PV

-

125,6823

155, 2009

158,863

-

136,455

165,5476

159,8946

8. Дисконтовані інвестиції, тис. грн

279,661

122,0914

-

-

322,0339

122,0914

-

-

9. Дисконтований грошовий потік з початку існ. проекту

-

125,6823

280,8831

439,7461

-

136,455

302,0026

461,8972

10. Дисконтовані інвестиції з поч. . існ. проекту

279,661

401,7524

-

-

322,0339

444,1253

-

-

11. Чиста тепер. вартість проекту NPV

-279,661

3,590922

155, 2009

158,863

-322,034

14,36369

165,5476

159,8946

12. Чиста теперішня вартість NPV з поч. Існування проекту

-279,661

-276,07

-120,869

37,99375

-322,034

-307,67

-142,123

17,77194

13. Індекс рентабельності інвестицій PI

1,094570074

1,040015601

14. Внутрішня норма прибутковості, IRR%

25,0169731

21,23614007

15. Термін окупністі PP, років з поч. . існ. Проекту

3,298701299

3,509677419

Розділ 4. Планування витрат на проект. Визначення кошторисної вартості будівництва торгового комплексу

4.1. Види та склад інвесторської кошторисної документації

Кошторис – це комплекс документальних розрахунків необхідних для визначення розміру витрат на проект.

Для визначення кошторисної вартості майбутніх об’єктів відповідно до встановлених в Україні нормативів складається кошторисна документація таких видів:

Локальні кошториси;

Локальні кошторисні розрахунки;

Об’єктні кошториси;

Об’єктні кошторисні розрахунки;

Кошторисні розрахунки на окремі види витрат;

Зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва;

Зведення витрат.

Склад інвесторської кошторисної документації визначається залежно від того, на якій стадії розробляється проектно-кошторисна документація, а також технічні складності об’єкта.

В складі проекту розробляються:

Зведення витрат (при необхідності);

Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва;

Об’єктні та локальні кошторисні розрахунки;

Кошторисні розрахунки на окремі види витрат;

Кошториси на проектні та вишукувальні роботи;

У складі робочого проекту розробляються:

Зведення витрат (при необхідності);

Зведений коштовний розрахунок вартості будівництва;

Об’єктні та локальні кошториси або об’єктні та локальні кошторисні розрахунки (для випадків які були описані вище);

Відомості ресурсів до локальних кошторисів;

Кошторисні розрахунки на окремі види витрат;

Кошториси на проектні та вишукувальні роботи.

У складі робочої документації розробляють:

Об’єктні та локальні кошториси;

Відомості ресурсів до локальних кошторисів.

4.2. Визначення повної вартості будівництва торгового комплексу

Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва певних об’єктів – це кошторисний документ який визначає повну кошторисну вартість будівництва цих об’єктів включаючи кошторисну вартість будівельних та монтажних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів, інвентарю, а також всі сукупні витрати.

Зведений кошторисний розрахунок розробляється в складі проекту або в складі робочого проекту за встановленою формою і затверджується у встановленому порядку.

До складу зведеного кошторисного розрахунку включаються:

Підсумки об’єктних кошторисних розрахунків;

Підсумки об’єктних кошторисів;

Підсумки кошторисних розрахунків на окремі витрати.

Позиції зведеного кошторисного розрахунку повинні мати посилання на номер вказаних кошторисних документів.

У зведених кошторисних розрахунках кошти розподіляються за такими главами:

Глава 1. Підготовка території будівництва;

Глава 2. Основні об’єкти будівництва;

Глава 3. Об’єкти підсобного та обслуговуючого призначення;

Глава 4. Об’єкти енергетичного господарства;

Глава 5. Об’єкти транспортного господарства та зв’язку;

Глава 6. Зовнішні мережі та споруди водопостачання, газопостачання, каналізації;

Глава 7. Благоустрій та озеленення території;

Глава 8. Тимчасові будівлі і споруди;

Глава 9. Інші роботи і витрати;

Глава 10. Утримання служби замовника і авторський нагляд;

Глава 11. Підготовка експлуатаційних кадрів;

Глава 12. Проектно-вишукувальні роботи.

У випадку відсутності об’єктів, робіт, витрат ця глава пропускається без зміни номерів наступних глав.

У нашому прикладі табл.4.1. відсутні глави 3,4,5,6,7.

ДОГОВІР № 7

На виконання проектних та інжинірингових робіт, надання послуг

м. Рівне2008р.

ВИКОНАВЕЦЬ: Приватне підприємство „Майстер”, в особі директора Іванова І.І., що діє

на підставі Статуту, з одного боку, та ЗАМОВНИК: Приватне підприємство фірма „Сучасні віконні ситеми”, в особі Петренко А.А., що діє на підставі Статуту з іншого

боку, уклали даний Договір про наступне:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

ЗАМОВНИК доручає, а ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе виконання наступних робіт:

1.1. На розробку проекту та робочої документації будівництва комплексу торгових павільйонів з кафе і літнім майданчиком який складається з комплексу для торгівлі продовольчими товарами, комплексу для торгівлі непродовольчими товарами і кафе з літнім майданчиком.

1.2. Термін виконання робіт з р. по р. згідно графіка.

1.3. Робота за дійсним Договором виконується у відповідності до дозволу міськвиконкому завдання на проектування та АПЗ.

ЗАМОВНИК надає ВИКОНАВЦЮ вихідні технологічні дані та паспорти на обладнання до 30.11.04р.

У випадку затримки надання ЗАМОВНИКОМ необхідних вихідних даних та авансових платежів, термін виконання робіт зміщується на час затримки.

2. ВАРТІСТЬ РОБІТ ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ

Вартість виконання робіт згідно даного Договору є договірною і встановлюється в сумі 166710грн. (сто шістдесят тисяч сімсот десять гривень), в т ч ПДВ 28785 грн. (двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят п’ять гривень)

Фінансування проектно-вишукувальних робіт ЗАМОВНИК проводить згідно узгодженого сторонами графіку.

У випадку виникнення в процесі робіт непередбачених обставин чи додаткових умов виконання, вартість робіт переглядається Сторонами.

Розрахунок за виконані роботи або їх етапи проводиться на протязі 3-х

банківських днів після підписання відповідних актів прийняття-здачі робіт.

3. ПОРЯДОК ЗДАЧІ І ПРИЙНЯТТЯ РОБІТ

Виконання робіт оформляється двохсторонніми актами прийняття-здачі робіт.

У випадку не підписання ЗАМОВНИКОМ акту здачі-прийняття робіт і відсутності обґрунтованих претензій до їх виконання, робота вважається прийнятою.

Якщо при прийнятті передбачених Договором робіт буде виявлена необхідність доопрацювання на відміну від початкового завдання, та інших вимог, а у відповідності до цього зміни технічної документації на вимогу ЗАМОВНИКА, то роботи здійснюються за додатковою угодою із зазначенням терміну виконання робіт та їх вартості.

Оформлений у встановленому порядку проект та робоча документація передаються поетапно ЗАМОВНИКУ при підписанні відповідних актів здачі-прийняття робіт.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

У випадку затримки виконання робіт з вини ВИКОНАВЦЯ, останній сплачує ЗАМОВНИКУ пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку від вартості невиконаних робіт за кожний день затримки.

У випадку затримки остаточного розрахунку за викопані роботи, або їх етапи (її.

п.2.4; 3.2; 3.3. договору) ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЮ пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

У випадку відмови ЗАМОВНИКА від подальшого виконання робіт на певній стадії, ЗАМОВНИК розраховується з ВИКОНАВЦЕМ за фактично виконані обсяги робіт на момент їх зупинки і сплачує неустойку в розмірі 10% від вартості робіт по Договору.

5. ІНШІ УМОВИ

5.1. Даний Договір складений в 2-х примірниках, по одному для кожної із Сторін.

У випадках, не передбачених даним Договором, Сторони керуються чинним Законодавством.

Всі виправлення за текстом даного Договору мають юридичну силу лише при взаємному їх посвідченні представниками Сторін у кожному окремому випадку.

Вартість експертизи проекту оплачується ЗАМОВНИКОМ.

5.5. Зауваження експертизи в межах обсягу робіт передбачених договором ВИКОНАВЕЦЬ усуває за власний рахунок.

5.6. Оплату третім особам за погодження проекту, видачу технічних умов, проводить ЗАМОВНИК за окремими рахунками.

6. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ

6.1. Термін дії даного Договору встановлюється до повного виконання умов сторонами.

7. ДОДАТКИ ДО ДАНОГО ДОГОВОРУ

Протокол погодження договірної ціни.

Кошторис.

Графік виконання та фінансування робіт.

8. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН

ЗАМОВНИК: ВИКОНАВЕЦЬ:

тел. /факс: (0362) 632283тел. /факс: (0362) 770688

р/р 11221845р/р 54652437

АППБ „ " м. Рівне Філія ЦВ П1Б м. Рівне

МФОМФО

Код ЄДРПОУ 34568674Код ЄДРПОУ 23068888