регистрация / вход

Суть менеджменту, співвідношення категорій управління менеджмент

1. Суть менеджменту, співвідношення категорій "управління" і "менеджмент". Управління - свідома цілеспрямована діяльність людини за допомогою якої

1. Суть менеджменту, співвідношення категорій "управління" і

"менеджмент".

Управління - свідома цілеспрямована діяльність людини за допомогою якої

вона впорядковує і підпорядковує своїм інтересам елементи зовнішнього

середовища: суспільства, живої і неживої природи. Управління в живій

природі - управління біологічними процесами, в неживій - управління

речами. Менеджмент (англ. manage - упрпавляти, лат. manus - рука) -

порцес планування, організації, мотивації і контролю необхідний для

того, щоб сформулювати і досягти цілей організації. Пітер Дракер

"Управління – особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований

натовп в ефективну цілеспрямовану і продуктивну групу". Оксфордський

словник: Менеджмент – це: спосіб, манера спілкування з людьми; влада і

мистецтво управління; особливого роду вмілість і адміністративні

навички; орган управління, адміністративна одиниця. Менеджмент – це

вміння досягти поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви

поведінки інших людей.

2. Менеджмент як наука та мистецтво .

Поняття “менеджмент” походить від латинського manus – “рука”. Спочатку

воно означало “дбайливо вести господарство” та інше. Це слово вібрало в

себе усі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення

справ і спільної роботи. У широкому розумінні менеджмент – це одночасно

система наукових знань, мистецтва та досвіду втіленних в діяльності

професійних управлінців для досягнення цілей організації шляхом

використаня праці, інтилекту та мотивів поведінки інших людей. У

вузькому прагматичному плані сутність менеджменту краще за все

сприймається через системний підхід. Робота менеджерів в організації

полягає в тому, аби поєднати та скоординувати використання усіх “входів”

в організацію для досягнення цілей (певних “виходів” з організації).

Тому у вузькому розуміні менеджмент – це процес планування, організації,

лідерування та контролю організаційних ресурсів для результативного

досягнення цілей організації . З означення функції менеджменту логічно

виконуються в певній послідовності , яка і утворює поняття цикл

менеджменту . Складається враження існування циклу менеджменту обумовлює

дискретність процесу управління. Мистецтво менеджера полягає у вмінні

менеджера пристосувати науку управління до особливостей : власного

характеру ; підлеглих; сфери діяльності фірми. Мистецтво як наука це

організація, складна соціально-технічна система, керування якою вимагає

врахування багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів. Прийняття рішень в

даному випадку – мистецтво, яке базується на знаннях, умінні, інтуіції

та досвіді людей, які керують організацією. Це здатність ефективно

викор-ти накопичений досвід на практиці. М-т як наука має предметом

вивчення ( діяльність з упр-ня) специфічні проблеми, підходи до їх

вирішення. Отже, наука та мистецтво менеджменту не виключають, а

доповнюють одна одну.

3. Менеджмент як процес і функція, як люди і апарат.

М-т як процес зосереджує увагу на взаємозв’язку окремих управлінських

функцій в просторі і часі. М-т як функція реалізується через виконання

певних управлінських дій, які отримали назву функцій управління,

пов’язана з такими питаннями як склад, зміст всіх видів управлінської

діяльності, а також їх взаємозв’язку в процесі управління. М-т як люди,

апарат безпосередньо пов’язаний з людьми, що створюють апарат

управління, який має ієрархію, повноваження, відповідальність.

4. Складові та види менеджменту

Складові м-ту: теорія керівництва; мистецтво упр-ння; практичний досвід

упр-ння. Види м-ту: загальний; галузевий; функціональний;

організаційний; підприємницький; міжнародний та інші. М-т в часі:

стратегічний і оперативний. Загальний м-т здійснюють всі керівники, що

відповідають за постановку задач і формулювання політики, за питання,

що пов’язані з планув. і орг-єю, контролем і упр-ням підпр-вом. Обсяг

функцій залежить від розміру під-ва. Операційний (виробничий – лише

вир-во товарів) – упр-ка діяльність (нижча ланка упр-ня), що поляг. у

безпосередньому керівництві роботою працівників, виконання операційних

планів, графіків випуску продукції і наданні послуг. Завдання –

створення умов за яких найбільш імовірно досягти цілей організації.

Стратегічні цілі визначають характер діяльності під-ва на великий

проміжок часу і виражають головним чином якісні параметри функціонування

підприємства. Поточні цілі свідчать про кількісні показники діяльності

на певний період часу.

5. Методи, які використовуються в м-ті.

Метод - спосіб здійснення чогось. Дослідження; спостереження

(опитування, анкетування); експертиз; функціонально-вартісний аналіз

(співставлення витрат і споживчої вартості); індукція, дедукція, синтез,

аналіз; порівняння; адміністративні (організаційно - розпорядчі) накази,

законодавча база; економічні (стимулювання); соціально-психологічний.

6. Наукові принципи м-ту.

Принципи м-ту– правила, які відображають вимоги до управління в певних

умовах сусп-го розвитку. (Ксенофан розглядав принципи упр-ня домашнім

господарством) Принцип – вигідне положення. 14 принципів м-ту за Анрі

Файолем: розподіл праці (спеціалізація робіт для ефективного їх

виконання); повноваження і відповідальність; дисципліна (дотримання умов

договору, санкції); єдність керівництва (звіт перед керівником); єдність

розпоряджень (дій) – єдиний план; підпорядкованість власних інтересів

спільному; винагорода; централізація (оптимальне співвідношення

централізації і децентралізації); ієрархія (скалярний ланцюг); порядок

(робоче місце і працівник на ньому); справедливість; стабільність

персоналу (лояльність працівника до організації); ініціатива (працівник

пропонує судження); корпоративний рух (єдність персоналу). Загальні

принципи упр-ня: поєднання демократизму і доцільного економічного

централізму; досягнення високої економічної ефективності будь-якої

діяльності; принцип стимулювання; принцип єдиноначальства в поєднанні з

колегіальністю; принципи науковості; принцип правильної підготовки і

розстановки кадрів.

7.Поняття та класифікація функцій мен-ту.

Функція – обов’язок, діяльність або здатність до діяльності, роль,

власність, задача, компетенція, залежність величини від іншої. Функції

м-ту – види цілеспрямованої діяльності щодо керованого об’єкту,

зумовлені кооперацією і поділом праці в середині управлінського

персоналу. (Анрі, Файоль) - загальні і специфічні: загальні виділяються

з урахуванням стадій, фаз етапів м-ту (планування, організація,

регулювання і координація, мотивація, облік і контроль); специфічні

виділяються за формою поділу процесу м-ту на складові частини (лінійне

керівництво; технологічна, технічна, економічна підготовка вир-ва;

бухоблік; матеріально-технічне забезпечення і реалізації продукції;

підбір, розтановка, підвищення кваліфікації кадрів і ін.). Крім того ф-ї

є: загальноорганізаційні (використовують керівники п-в та виробничих

підрозділів); спеціалізовані (різними спеціалістами); обслуговуючі (

пов’язані з обліком, звітуванням, здійсненням операцій з діловодства).

За ознаками: згідно об’єкту упр-ня: упр-ня під-вом, підрозділом; за

характером діяльності: економічна, соціальна; за впливом на окремі

стадії виробничого процесу (упр-ня технікою) ресурсами персоналом і

т.д.; за впливом на окремі фактори в-ва (упр-ня кадрами, оплатою,

матеріально-технічним постачанням

.8.Зміст основних функцій менеджменту

Основна фун-ція менеджменту - планування. Передбачає рішення, які цілі і

що потрібно зробити, щоб їх досягти, місія, стратегія, політика,

завдання. Планування - це вид управлінської діяльності, пов’язаний із

складанням планів орг-ї в цілому і на підрозділі функціональних

підсистем відділів і служб. 1 питання: де ми знаходимося (сильні і

слабкі сторони під-ва) 2 - куди ми хочемо рухатися (загрози зовнішнього

середовища, можливості зовн.сер.) 3 - як ми збираємося це робити.

Планування як процес включає: Встановлення цілей і задач, розробку

стратегій, програм, планів для досягнення цілей. Визначення необхідних

ресурсів та їх роз-л по цілям та задачам. Доведення планів до всіх тих,

хто їх повинен виконувати, хто несе відповідальність за їх реал-цію.

Організація - об’єднання людей, матеріальних, фін-х та інших рес-в,

формування управ-ї сис-ми, визначення видів діяльності, необхідних для

реал-ї цілей, розстановка і погодження взаємодії пра-в для заб-ня

досягнення накреслених цілей. Задачами організації є:) Формування

стр-ри організації, а також забезпечення роботи всім необ-м.2)Розподіл

на частини і делегування виконання загальної управлінської задачі шляхом

розподілу відповідальності і повноважень, а також встановлення

взаємозв’язку між різними видами робіт. 3)Створення умов для фор-ня

такої культури всередині орг-ї, яка характеризується високою чуттєвістю

до змін, НТП, єдиних для всіх працівників цінностей. Мотивація - процес

сполнукання працівників до високопродуктивної діяльності, шляхом

використання наявних або створення нових мотивів (матеріальна,моральна,

зміна та збагачення змісту праці). Контроль - управлінська діяльність,

задачою якої є кількісна та якісна хар-ка (оцінка) і облік результатів

роботи організації.Це сис-ма спостереження іперевірки відповідності

функ-ня під-ва встановленим стандартам та іншим нормативам, прийнятим

планам, програмам і оперативним управ-м рішенням, встановленням

відхилень від прийнятих принципів організації і ведення госп-ня.

Контроль - ел-н зворотнього зв’язку повинен бути: ефект-м, об’єктивним,

дійовим, систематичним, глас-ним. Координація - функція, яка заб-є

безперебійність та безперервність процесу упр-ня. Головна задача:

досяг-ня погодженості в роботі всіх ланок орг-ї, шляхом встановлення

раціональних зв’язків між ними. Бувають документальні дж-ла (накази,

розп-ня) і рез-ти обговорень (засідання, наради) - тому вона носить

вертикальний і гориз-й хар-р. Верт- коор-я -підпорядкування ф-цій одних

компонентів іншим. Завд-ня : орг-я ефек-го зв’язку і збалансування

роботи різних ієрархічних рівнів. Гориз.коор-я - полягає у забезпеченні

спів-ва різних працівників, між якими немає відносин підпорядкування -

погодженість поглядів на якісь спільні завдання. Напрямки: в просторі і

в часі. Коор-я буває: превентивна - завчасне прогнозування проблем,

можливих збоїв у роботі, розробці і здійсненні запобіжних заходів.

регулююча -підтримання певних пропозицій у діяльності суб’єктів

господарювання і встановленні схеми взаємозв’язків кер-в і спеціалістів,

а також для своєчасного виявлення і ліквідації труднощів і небажаних

відхилень від встановленої програми діяльності. стимулююча - постійне

ф-ня сис-ми оцінок, встановлення винагород за дотримання строків

виконання робіт і відсутність істотних відх-нь від календарних графіків

одержання пролд-ї чи надання послуг. З коор-єю пов’язане рег-ня процесу

вир-ва, яке пов’язане із змінами в існуючій орг=ї вир-ва в результаті

впливу об’єктивних факторів. Завдання рег-ня: постійне врахування цих

змін, підтримання і вдосконалення стану впорядкованості управлінського

об’єкту

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий