регистрация / вход

Організація виробництва

Міністерство освіти і науки України Приватний вищий навчальний заклад «МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ» Факультет: «Економіка підприємства» Курсова робота

Міністерство освіти і науки України

Приватний вищий навчальний заклад

«МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ»

Факультет: «Економіка підприємства»

Курсова робота

з дисципліни:

«Організація виробництва»

Виконав:

студент 4-го курсу, групи ВЕ-61

Лесько Ірина Миколаївна

(прізвище, ім’я по-батькові повністю)

Перевірив:

Мінкін О.Ю.

Захищено з оцінкою:

Київ 2010 р.


Зміст

Теоретична частина курсової роботи

1. Види руху предмету праці

2. Розрахунок параметрів одно предметної безперервно-потокової лінії

Практична частина курсової роботи

3. Задача 1

4. Задача 2

5. Задача 3

6. Задача 4

7. Висновок

8. Література


Теоретична частина курсової роботи

1. Класифікація поточних ліній

Потоковий метод — це прогресивна, найефективніша форма організації виробничого процесу, яка ґрунтується на ритмічній повторювальності та узгодженості в часі основних і допоміжних операцій, що виконуються на спеціалізованих робочих місцях, котрі розташовані за ходом технологічного процесу, де передавання предметів праці з операції на операцію здійснюється з мінімальними витратами часу спеціальними транспортними засобами.

За потокового методу предмет праці в процесі обробки переміщується за встановленим найкоротшим маршрутом у заздалегідь фіксованому темпі. При цьому максимально втілюються основні принципи раціональної організації виробничого процесу: спеціалізації, прямоточності, паралельності, безперервності, пропорційності та ритмічності.

Характерними ознаками потокового методу є :

- глибоке розчленовування виробничого процесу на операції;

- чітка спеціалізація робочих місць на виконанні визначених операцій;

- пропорційність виконання операцій на всіх робочих місцях;

- розташування устаткування за ходом технологічного процесу;

- наявність спеціального міжопераційного транспорту для переміщення предметів праці з операції на операцію;

- високий рівень безперервності виробничого процесу, що досягається забезпеченням рівності або кратності тривалості операцій такту потоку.

Потокове виробництво є економічно доцільною формою організації процесу виготовлення виробів та їх елементів, основними ознаками якого є:

1) закріплення за певною групою робочих місць одного найменування або обмеженої кількості найменувань виробів, деталей або складальних одиниць, споріднених конструктивно і технологічно, а кожної окремої операції за певним спеціалізованим робочим місцем, що забезпечується виконанням принципу спеціалізації;

2) виконання на кожному робочому місці однієї або невеликої кількості технологічно споріднених операцій, що зумовлює вузьку спеціалізацію робочих місць і самих робітників;

3) розташування робочих місць за ходом технологічного процесу, що забезпечує найкоротший шлях руху деталей під час обробки;

4) переміщення предметів праці з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними (передаточними) партіями відповідно до встановлених ритмів роботи потокової лінії, що забезпечує високий ступінь паралельності та безперервності;

5) високий рівень механізації та автоматизації основних і допоміжних операцій завдяки вузькій спеціалізації робочих місць;

6) підтримання ритму виробництва міжопераційним транспортом поряд з функцією переміщення.

Основною структурною ланкою потокового виробництва є потокова лінія, яка є сукупністю робочих місць, розташованих за ходом технологічного процесу, призначених для виконання закріплених за ними операцій і пов’язаних між собою спеціальними видами міжопераційних транспортних засобів.

За потоковою лінією закріплюється виготовлення одного або обмеженої кількості найменувань предметів праці.

Види потокових ліній розподілені за класифікаційними групами :

1. За ступенем спеціалізації потокові лінії розрізняють на однопредметні і багатопредметні.

2. За методом обробки та чергування виробів багатопредметні лінії підрозділяються на змінно-потокові та групові.

3. За ступенем безперервності технологічного процесу розрізняють безперервні та перервні (прямоточні) лінії.

4. За способом підтримки ритму розрізняють лінії з регламентованим та вільним ритмом.

5. За способом транспортування предметів між операціями розрізняють поточні лінії з засобами безперервної дії (конвеєри), з транспортними засобами дискретної дії (неконвеєрні лінії) та лінії без транспортних засобів.

6. Залежно від функцій, що виконуються транспортними засобами безперервної дії, розрізняють лінії з: транспортним, робочим та розподільчим конвеєрами.

7. За місцем виконання операцій розрізняють потокові лінії з робочими конвеєрами та зі зняттям предметів.

8. За характером переміщення розрізняють конвеєрні лінії з безперервним та пульсуючим рухом.

9. За рівнем механізації процесів розрізняють автоматичні і напівавтоматичні потокові лінії.

10. За рівнем охоплення виробництва виділяють: дільничні, цехові, міжцехові, наскрізні потокові лінії.

Організаційно-технічні особливості потокових ліній

На потокових лініях на основі використання спеціальних датчиків широко застосовується автоматизована система обліку готової продукції, що дає можливість не тільки враховувати обсяги, а й здійснювати оперативне регулювання виробництва. Раціональна система обслуговування робочих місць, відсутність або зведення до мінімуму простоїв через переналагодження устаткування, чіткий режим роботи потокових ліній забезпечують найповніше використання робочого часу, зростання продуктивності праці.

2. Розрахунок часових параметрів подій та робіт сітьової моделі

Сітьове планування й управління (СПУ) використовується для планування робіт зі створення складних технічних систем, що дозволяє:

· забезпечити наочне й зручне сприйняття плану розробки;

· ефективно використати ресурси;

· виконати розробку в найкоротший термін;

· сконцентрувати увага керівництва на критичних роботах і виконати всю розробку у встановлений строк;

· управляти будь-якою роботою по створенню складної системи.

Для планування використається сітьовий графік, зображений на мал. 2.1.

В основу побудови сітьового графіка покладені три поняття: робота, події, шлях.

Мал. 2.1. Сітьовий графік

Робота – це трудовий процес, що супроводжується витратами часу та ресурсів.

Розрізняють наступні види робіт:

· дійсна робота, що супроводжується витратами часу й ресурсів;

· робота очікування, що не вимагає витрат ресурсів, але забирає час;

· фіктивна робота, що не вимагає ні витрат часу, ні витрат ресурсів, вона показує логічний зв'язок між роботами.

На графіку дійсну роботу й роботу очікування позначають суцільною стрілкою, а фіктивну - штриховою стрілкою (мал. 2.1.).

Подія являє собою підсумок якої-небудь трудової діяльності. На сітьовому графіку події позначаються кружечками.

Розрізняють наступні види подій:

вихідні події всієї розробки (проекту) (на мал. 1 - це подія 1);

завершальна подія всієї розробки (проекту) (на мал. 1 - це подія 6);

проміжна подія - результат однієї або декількох робіт (на мал. 1 - це події 2-5);

початкова подія роботи - безпосередньо попередній даній роботі;

кінцева подія роботи - як результат даної роботи.

Шлях – будь-яка послідовність робіт у мережі.

Розрізняють шляхи трьох видів:

· повний шлях - це шлях, початок якого збігається з вихідною подією, а кінець - із завершальним;

· приватний шлях – шлях від вихідної події до події i або від події j до завершальної події, або шлях, що з'єднує дві яких-небудь події в мережі;

· критичний шлях - самий довгий шлях у сітьовому графіку від вихідної до завершальної події.

Критичний шлях визначає тривалість виконання всього завдання.

Усяка робота вимірюється кількісно в одиницях часу (днях, тижнях і т.д.)

Правила побудови сітьового графіка

При побудові сітьового графіка необхідно враховувати кілька правил.

1. Кожна робота повинна бути укладена між двома подіями. Не можна допускати, щоб різні роботи мали однакові коди (мал. 2.2).


Мал. 2.2. Приклад невірної побудови сітьового графіка

У подібних випадках у мережу вводять додаткові події й фіктивні роботи (мал. 2.3).

Мал. 2.3. Приклад правильної побудови сітьового графіка

Додаткові події на мал. 4 – 1I й 1II , а фіктивні роботи – (1I – 2) і (1II – 2).

2. Сітьовий графік варто вичерчувати з ліва на право. Кожна подія з більшим порядковим номером зображується правіше попереднього.

3. Якщо початок роботи (4 й 5) залежить від виконання робіт (1-4) і (2-3), то така ситуація зображується на графіку шляхом введення фіктивної роботи (3-4) (мал. 2.4).

Мал. 2.4. Приклад введення фіктивної роботи на сітьовому графіку

4. У сітьовому графіку бажано уникати взаємного перетинання стрілок.

5. У сітьовому графіку не можна допускати «тупиків», тобто подій, з яких не виходить ні однієї роботи (крім кінцевої) або в яке не входить жодна робота (крім початкового).

6. У сітьовому графіку не повинно бути замкнутих контурів, тобто кільцевих зв'язків між роботами (1-2-3-1) (мал. 2.5). При виявленні подібних помилок у мережі їх варто усунути.

Мал. 2.5. Приклад невірної побудови сітьового графіка

Для визначення тривалості виконання робіт необхідно користуватися відповідними нормативами. При відсутності нормативів використовуються імовірнісні оцінки, які надаються відповідальними виконавцями.

Використовуються наступні види оцінок: , і .

Очікуваний час виконання робіт визначається по наступних формулах:

(2.1)

(2.2)

де tmin – мінімально можливий час виконання даної роботи; tmax – максимальний час виконання даної роботи при вкрай невдалому збігу обставин; tH . B – найбільш імовірний час виконання роботи за умови, що не виникне ніяких особливих і несподіваних труднощів.

Розрахунок параметрів сітьового графіка

Основними параметрами сітьового графіка є :

1) Tpi – ранній час здійснення i-ї події.

Це час, необхідний для виконання всіх попередніх робіт даній події.

(2.3)

де L – шлях; H – початкова (вихідна) подія всієї розробки;

i – подія;

2) Tп i – пізній час здійснення i-ї події.

Це такий час настання події, перевищення якого викликає аналогічну затримку настання завершальної події:

(2.4)

де – довжина критичного шляху; К – завершальна (кінцева) подія всієї розробки;

3) Ri – резерв часу події.

Це такий проміжок часу, на який може бути відстрочене настання i-ї події без порушення строків завершення розробки в цілому:

(2.5)

4) Rп ij – повний резерв роботи ij .

Це максимальна кількість часу, на яку можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи тривалості критичного шляху:

(2.6)


де tij – тривалість виконання роботи ij ;

5) Rcij – вільний резерв роботи ij .

Це максимальна кількість часу, на яке можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи при цьому ранніх строків початку наступних робіт:

(2.7)

6) Kн ij коефіцієнт напруженості роботи ij .

Він показує ступінь труднощів виконання роботи, у встановлений строк:

(2.8)

Після розрахунку перерахованих параметрів можна визначити:

Тpнij ранній строк початку роботи ij ;

Тpнij = Тpi ;

Тпнij пізній строк початку роботи ij ;

Тпнij = Тпj – tij ;

Тpoij – ранній строк закінчення роботи ij ;

Тpoij = Тpi + tij ;

Тпoij пізній строк закінчення роботи ij ;


Тпoij = Тпj .

Параметри сітьового графіка можна розрахувати табличним способом, безпосередньо на мережі, за допомогою ЕОМ.

Розглянемо спосіб розрахунку параметрів безпосередньо на мережі (мал. 2.6).

Мал. 2.6. Приклад розрахунку параметрів безпосередньо на мережі

Кожна подія ділиться на чотири сектори, у верхньому секторі вказується номер події, у лівому - ранній час здійснення події, у правому - пізній час здійснення подій, у нижньому секторі - резерв події. Над стрілкою (роботою) вказується час, необхідне для виконання даної роботи. Під стрілкою (роботою) у квадраті вказується повний резерв роботи, у трикутнику - вільний резерв роботи й в окружності - коефіцієнт напруженості роботи.

Параметри мережі розраховуються в такий спосіб.

При русі ліворуч праворуч заповнюються тільки ліві сектори, причому за ранній час здійснення події приймається найбільше значення сумарного часу із всіх шляхів, що ведуть до даної події.

Визначення пізнього часу здійснення подій ведеться суворо у зворотному напрямку - від завершальної до вихідної події. Виходячи з того, що будь-яка розробка повинна бути закінчена в найкоротший час, пізній час здійснення завершальної події приймається рівним ранньому строку його здійснення і цей показник записується в правий сектор. Після цього починають розраховувати пізні строки настання всіх інших подій, праворуч ліворуч. У праві сектори всіх подій записують мінімальне значення різниці між пізнім часом настання однієї з наступних подій і тривалістю роботи, що з'єднує ця подія з попереднім.

Щоб визначити резерв часу події, треба із числового значення правого сектора відняти числове значення лівого сектора даної події.

Щоб визначити повний резерв роботи, треба із числового значення правого сектора наступної події даної роботи відняти числове значення лівого сектора попередньої події даної роботи і тривалість самої роботи.

Щоб визначити вільний резерв роботи, треба із числового значення лівого сектора наступної події даної роботи відняти числове значення лівого сектора попередньої події даної роботи і тривалість самої роботи.

Щоб визначити коефіцієнт напруженості роботи, варто розділити тривалість роботи на тривалість цієї ж роботи плюс повний резерв роботи.

Щоб виділити критичний шлях, варто визначити послідовність взаємозалежних робіт, що мають нульові резерви часу, і коефіцієнти напруженості, рівні одиниці. Критичний шлях на графіку виділяється жирною лінією або подвійною.

Приклад розрахунку сітьового графіка представлений на мал. 2.7.

Мал.2.7. Розрахунок сітьового графіка

Аналіз й оптимізація сітьового графіка

Після розрахунку параметрів сітьового графіка приступають до його всебічного аналізу й оптимізації.

При аналізі сітьового графіка визначають доцільність вибору робіт і структури мережі, класифікують і групують роботи з величин резервів (повних, вільних), розподіляють роботи залежно від коефіцієнтів напруженості (критичні, підкритичні, резервні).

Потім приступають до оптимізації мережі за рахунок:

· перерозподілу ресурсів матеріальних, трудових, фінансових;

· інтенсифікації виконання робіт критичного шляху;

· паралельного виконання робіт критичного шляху;

· зміни в характері комплексу робіт.

Оптимізація сітьового графіка здійснюється за різними критеріями:

· час;

· час - витрати;

· завантаження працівників.

Оптимізація за критерієм час здійснюється за рахунок зміни тривалості критичних робіт.

Використання критерію час – витрати полягає у встановленні залежності між тривалістю й вартістю робіт з метою їхньої оптимізації.

Для кожної роботи визначають дві пари оцінок:

1) мінімально можливу величину витрат (С м ), при якій робота буде виконана за нормальний час (Т н );

2) мінімально можливий час виконання роботи (Т м ), якому будуть відповідати підвищені витрати (С п ).

При визначенні першої пари оцінок упор робиться на максимальне скорочення витрат, а при другий - на максимальне скорочення часу.

Для кожної роботи знаходять залежність між витратами й часом по такій формулі:

(2.9)

де Кв.з – коефіцієнт зростання витрат на одиницю часу.

При оптимізації сітьового графіка по завантаженню працівників прагнуть зняти піки перевантаження працівників шляхом зрушення часу початку робіт, що мають резерви часу.


Практична частина курсової роботи

3. Задача № 1.

Види руху предметів праці

Розмір партії – 24 шт ., розмір передаточної партії 4 шт .

кількість робочих місць.

2,6

4,1

9,8

2,6

5,2

1

1

2

1

1

Розрахувати: тривалість технологічного циклу при послідовному, паралельному та паралельно-послідовному способі поєднання операцій (Tтц ), побудувати графік.

Розрахунок :

Перший метод (послідовний ):

Другий метод (паралельний ):

Третій метод (паралельно-послідовний )

4. Задача № 2.

Розрахунок потокової лінії.

Тривалість зміни (Тсм ) 480 хвилин.

Відстань між суміжними робочими місцями (крок конвеєра) h = 1,4.

Nвып – програма пуску (кількість виробів);

nбрак – норма браку;

Трп – тривалість регламентованих перерв;

ti – норми часу по операціям.

N вып

nбрак

Трп

T 1

T 2

T 3

T 4

T 5

T 6

235

2,13

24

7,7

3,9

7,4

7,7

1,9

5,6

1. розрахувати програму запуску Nзап ;

2. такт поточної лінії r ;

3. кількість робочих місць по операціям Сi ;

4. коефіцієнт завантаження робочих місць по операціям Кi ;

5. довжину поточної лінії L ;

6. технологічний запас Zтех ;

7. транспортний запас Zтр ;

8. страховий запас Zстр ;

9. розмір незавершеного виробництва НП ;

Рішення :

1.

2.

3.

; ; ;

; ; .

4.

; ; ;

; ; .

5.

6.

7.

8.

9.

5. Задача № 3

Розрахувати такт лінії; кількість робочих місць и кількість робочих на лінії, побудувати план-графік роботи обладнання та робочих; розрахувати між операційні запаси и побудувати графік їх руху.

NЗАП - програма запуску

R - період комплектації оборотних між операційних запасів

Тсм

NЗАП

Норми часу по операціям, хвилин.

R, хв.

t1

t 2

t 3

t 4

t5

t 6

t 7

480

300

0,64

1,6

1,92

2,56

2,08

1,12

1,28

240

Рішення:

1. Такт перервно-потокової лінії:

2. Число розрахункових робочих місць Сi :

; ; ; ;

; ; .

№ операції

№ верстата

Завантаження,

Робочий

%

хв.

1

0,64

0,4

1

1

40

96

Д

2

1,6

1,0

1

2

100

240

А

3

1,92

1,2

2

3

100

240

Б

4

20

48

Е

4

2,56

1,6

2

5

100

240

В

6

60

144

Д

5

2,08

1,3

2

7

100

240

Г

8

30

72

Ж

6

1,12

0,7

1

9

70

168

Ж

7

1,28

0,8

1

10

80

192

Е

3. Міжопераційні оборотні запаси :

R = 100%

№ операції

1

40%

2

100%

3

100%

20%

4

60%

5

100%

30%

6

70%

7

80%

Мал. 5.1. Міжопераційні оборотні запаси

№ операції

R = 240 хв.

1

Запас між операціями

1 и 2

2

Запас між операціями

2 и 3

3

Запас між операціями

3 и 4

4

Запас між операціями

4 и 5

5

Запас між операціями

5 и 6

6

Запас між операціями

6 и 7

7

Мал. 5.2. Графік руху міжопераційних оборотних запасів

6. Задача № 4

Побудувати сітьову модель на підставі фігури (мал. 6.1.), розрахувати кількість днів на виконання кожної роботи, побудувати лінійну діаграму, розрахувати необхідну кількість робітників по дням. Зробити оптимізацію робіт та висновки по кожній роботі.

З

И

Е

Г

Д

Ж

А

Б

В

Мал. 6.1.


Лінійна діаграма

2

3

3

2

1

3

2

2

2

6

6

5

6

6

6

6

8

8

5

5

2

2

2

2

2

Робота 7-8 , це робота критичного шляху, не переміщуємо.

Робота 6-7, це робота критичного шляху, впирається у роботу 7-8 , не переміщуємо.

Робота 5-8

6

3

3

+3

6

3

3

+6

2

2

0

+6

2

2

0

+6

2

2

0

+6

2

2

0

+6

2

2

0

+6

переміщувати недоцільно, не переміщуємо.

Робота 4-8

6

4

2

+2

6

4

2

+4

6

4

2

+6

8

6

2

+8

8

6

2

+10

5

5

0

+10

5

5

0

+10


переміщувати недоцільно, не переміщуємо.

Робота 3-6, це робота критичного шляху, не переміщуємо.

Робота 2-5 впирається у роботу 5-8 , не переміщуємо.

Робота 1-4 впирається у роботу 4-8 , не переміщуємо.

Робота 1-2 впирається у роботу 2-5 , не переміщуємо.

Робота 1-3, це робота критичного шляху, не переміщуємо.

7. Висновок

Визначення рівня організації інтенсивного використання виробничих потужностей обумовлює необхідність обґрунтування критерію його оцінки. Таким критерієм може бути мінімум розриву між рівнями використання потужностей й устаткування, що становить систему машин підприємства. Отже, чим менше цей розрив, тим вище рівень організації використання виробничих потужностей.

Проблема організації інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств охоплює широке коло питань і обумовлює необхідність рішення завдання: по-перше, мобілізації резервів підвищення пропорційності потужностей шляхом удосконалювання побудови системи машин окремих підрозділів і підприємств у цілому; по-друге, раціонального використання виробничих потужностей шляхом удосконалювання господарського механізму, системи матеріального стимулювання. Ці питання є стрижневими в проведеній радикальній економічній реформі на рівні підприємства.

8. Література:

1. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 319-359.

2. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник. – Львів: «Магнолія плюс», 2004.

3. Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Організація виробництва. Навчально-методичний посібник.-Київ: Центр навч. літ., 2005.

4. Организация производства на предприятиях машиностроения : учеб. пособие / Г.Е. Баженов. – Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2005. – 108 с. ISBN 5-7782-0519-8

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Все материалы в разделе "Менеджмент"