Звіт про проходження практики в ДПІ (стр. 4 из 5)

Безпечні умови праці – це не тільки здоров’я людини та її впевненість у завтрашньому дні це значною мірою ефективність та продуктивність праці, економія розмаїтих засобів та ресурсів, які при нехтуванні охороною праці доводиться витрачати на відновлення працездатності постраждалих та підтримку тих людей, які не можуть вже працювати. Так для прикладу в США та Німеччині де рівень виробничого травматизму та професійних захворювань значно нижчий, ніж на Україні; охорона праці давно розглядається як наука і виступає в ролі економічного важеля в боротьбі з необгрунтованими збитками.

Нажаль, в Україні охорона праці на сьогодні знаходиться не в кращому стані, що пов’язано насамперед із відсутністю необхідних коштів. Як відомо, за загальним принципом все господарство країни можна поділити на виробничу та невиробничу сфери. До невиробничої сфери входять фінансові та банківські установи, державні контролюючі органи до, яких відноситься і Державна податкова служба, заклади освіти і культури.

Традиційно вважалося, що тут немає серйозних проблем у створенні безпечних умов праці. Такий підхід є абсолютно невірним призводить до виникнення багатьох проблем, що їх легко уникнути проводячи необхідну роботу по охороні праці.

Останнім часом держава почала приділяти охороні праці людей, що зайняті в невиробничій сфері значно більше уваги, що пов’язано не тільки зі збільшенням кількості працівників, які займаються насамперед розумовою працею, а також із збільшенням кількості самих небезпечних факторів, яке відбувається головним чином за рахунок підвищення комп’ютеризації робіт.

Проблеми, повязані з охороною праці не обминули і ДПІ у Києво-Святошинському районі, де було пройдено практику.

Метою практики є поглиблення та застосування на практиці знань з охорони праці, яких набули в процесі навчання, набуття умінь критично оцінювати роботу з охорони праці на базі стажування та знаходити резерви підвищення ефективності заходів з охорони праці, розроблятии напрями поліпшення умов і охорони праці.

4.1. Нормативно-правова база по охороні праці

Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі у своїй діяльності стосовно охорони праці спирається на комплекс державних законодавчих актів. Загальними законодавчими актами, що визначають основні положення щодо охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів “Про працю”, Закони України “Про охорону праці”, “Про забезпечення санітарного та гігієнічного благополуччя населення”, “Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, “Про пожежну безпеку”, “Про державну таємницю”, “Про державну податкову службу України”.

Одним із нормативно – технічних документів є Закон України “ Про охорону праці “ , який регулює основні аспекти з охорони праці з якими повинен бути ознайомлений кожен працівник і работодавець . Закон України "Про охорону праці " від 14 жовтня 1992 року був дуже не досконалим і не регулював великий обсяг проблем і тому в умовах встановлення ринкових відносин в Україні з метою захисту працюючих на підприємствах, установах, організаціях різних форм власності був прийнятий Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року . Слід відмітити, позитив впровадження закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" тому, що всі працівники при прийняті на роботу являються застрахованими. Страхування здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу свідчить про те, що вона застрахована, незалежно від фактичного виконання роботодавцем своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків. Застрахованому працівнику видається свідоцтво встановленого зразка .

Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі спирається на міжгалузеві та галузеві нормативні акти. Міжгалузеві державні нормативні акти, на які спирається ДПІ району:

- Постанова КМУ “Про порядок рослідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру” 270 від 22.03.2001р.;

- Типове положення про навчання з охорони праці. ДНАОП 0.00-4.12-99;

- Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. ДНАОП 0.00-1.31-99;

- Типове положення про службу охорони праці. ДНАОП 0.00-4.21-93.

В даній структурі системою управління охороною праці розроблена інструкція вступного інструктажу з питань охорони праці та інструкція про заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях та діяльність персоналу на випадок пожежі, з якими ознайомлюється кожний працівник. Питання щодо охорони праці містить кожна посадова інструкція.

4.2. Організація пожежної безпеки

Відповідно до Закону України “ Про пожежну безпеку ” від 17.12.1993 р. №3745 та Інструкції ДПА України “ Про заходи протипожежної безпеки у службових приміщеннях ” від 2.12.2000 р. службою охорони праці ДПІ у Києво-Святошинському районі розроблена і затверджена керівником ДПІ райоу “ Інструкція по додержанню правил пожежної безпеки в адміністративному будинку ДПІ у .Києво-Святошинському районі ”.

Цією інструкцією визначені:

- особи відповідальні за пожежну безпеку в кожному приміщенні;

- склад добровільної пожежної дружини;

- план евакуації людей і майна при пожежі;

- місце знаходження протипожежного інвентаря.

Дана інструкція також визначає заходи щодо підвищення протипожежної безпеки, основними з яких є такі:

- електромережі і оргтехніку використовувати лише у справному стані з урахуванням рекомендацій підприємств-виготовлювачів;

- меблі та обладнання мають розміщуватися на відстані так, щоб евакуаційний вихід з приміщення був шириною не менше одного метру, евакуаційні шляхи та виходи повинні постійно триматися вільними;

- документи, папір та інші легко займисті матеріали слід зберігати на безпечній відстані від електромереж, світильників, розеток та приладів опалення;

- у разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток, подовжувачів та інших електроприладів негайно відключати їх від мережі живлення.

ДПІ району в достатній кількості забезпечена засобами протипожежної безпеки. Так кожен кабінет обладнано протипожежною сигналізацією, на кожному поверсі та у підвалі знаходяться протипожежні крани ( по два на поверх ). Всі протипожежні гідранти укомплектовано пожежними рукавами.

Виконання протипожежних заходів, організацію пожежної охорони, забезпечення засобами пожежогасіння та роботу пожежно-технічної комісії та добровільних пожежних дружин несе начальник ДПІ району та його заступник.

Відповідальність за пожежну безпеку окремих підрозділів, своєчасне виконання протипожежних заходів, наявність та справність засобів пожежогасіння несуть керівники підрозділів згідно з наказом начальника ДПІ району.

В адміністративному приміщенні ДПІ у Києво-Святошинському районі забороняється:

- захаращувати проїзди, проходи та виходи з будівлі;

- складувати матеріали біля пожежних щитів та захаращувати підходи до них;

- палити в робочих приміщеннях.

ВИСНОВОК

Проблеми відповідальності за податкові правопорушення є однією із найбільш дискусійних сфер податкового права. Якоюсь мірою це пояснюється певним комплексом питань, що виникають при цьому. Адже санкції за податкові проступки та злочини додатково до фінансового регулюються і адміністративним, і трудовим, і кримінальним правом.

Складність системи оподаткування відкриває численні можливості для зловживань та ухилення від податків. При цьому слід зважати, що ці процеси можуть проходити в легальній та нелегальній формах. Перше означає можливість використання системи пільг та, певною мірою, умовності нормативних установок, бо реальне життя завжди складніше. Саме тому в розвинених країнах широко використовуються мережа служб, які консультують підприємства щодо легальних методів звільнення чи зменшення податкових платежів.

Можливості ухилення від сплати податків значно знижують ефективність податкової системи як за рахунок зменшення податкових надходжень до бюджету, так шляхом зниження можливостей регулюючого впливу податкової системи в цілому. Тому остання може характеризуватися серйозною асиметричністю, не бути нейтральною стосовно різних категорій платників, тобто порушувати ряд принципів, які здатні забезпечити її ефективне функціонування. Слід також враховувати різний ступінь ухалення від податків стосовно їх окремих видів. Більше можливостей для ухилення містять у собі прямі податки, а серед них – відносно складний ПДВ, порівняно з податком на продаж та акцизами. Звідси дифереціація можливостей ухилення від податків залежно від панування прямих чи не прямих податків, а серед не прямих – значимості ПДВ.

Сьогодні українська податкова система як було доведено вище, не є такою, що стимулює зростання соціального добробуту. Податкова система, яка має виконувати егалітарну підфункцію, насправді тільки сприяє збільшенню рівня диференціації в рівнях доходів за різними соціальними групами. Це пов’язано з тим, що в Україні мінімальний неоподатковуваний мінімум є надзвичайно низьким, а податковий тиск на громадян – великим. Податковий тиск на громадян підсилюється тим, що середня гранична ставка прибуткового податку теж занадто високою.

На мою думку, податкові органи повинні докласти зусиль для формування серед населення та ділових кіл усвідомлення позитивної ролі держави шляхом надання достовірної інформації про свої дії та запровадження прозорого механізму стягнення податків.