Смекни!
smekni.com

Прибутковий податок (стр. 6 из 7)

Податкова шкала для квітня і натсупних місяців звітного року розраховується шляхом щомісячного збільшення граничних значень кожної шкали і фіксованої частини суми подтаку на 50% їх річних значень.

Як видно із внщенаведеного, запропонований законопроект має ряд суттєвих недоліків. Одним із них є встановлення 3 - ступеневої шкали оподаткування доходів фізичних осіб з 30%-ю граничною ставкою, що є соціальне невиправданим, оскільки звільняє від цілком посильного податкового тягаря багатих громадян, чого не можна сказати про низькооплачувані категорії населення.

Справжньому зниженню рівня оподаткування громадян із порявняно низькими і середніми доходами, а отже, і формально середнього класу, сприяло б не скасування проміжної (15%) та максимальної (40%) податокової ставки (перше підвищить податковий тягар, а друге знизить його для громадян з високим рівнем доходів), а реалізація у процесі удосконалення податку на доходи фізичних осіб таких основних принципів оподаткування:

- забезпечення помірно - прогресивного оподаткування на основі збереження нинішньої шкали і ставок оподаткування;

- запровадження неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на рівні, що відповідає вартісній межі масозабезпеченості;

- збереження існуючого порядку оподаткування доходів, отриманих не за основним місцем роботи;

- реалізація соціальне орієнтованої податкової політики шляхом поетапного запровадження соціальних податкових пільг, спрямованих на регулювання таких процесів:

а) сім’і народжуваності: запровадження неоподатковуваного мінімуму на кожну дитину незалежно від розміру сукупного оподатковуваного доходу батька чи матері; запровадження вирахувань з оподатковуваного доходу певної суми на дружину, що перебуває на утриманні;

б) дбайливого ставлення до свого здоров’я: вирахування з оподатковуваного доходу витрат на лікування;

в) надання освіти: вирахування з річного оподатковуванго доходу витрат на освіту в межах середньої плати за навчання в середніх і вищих навчальних закладах України;

- відмова від податкових пільг, що надаються фізичним особам за їх професійною належністю;

- удосконалення механізму оподаткування доходів, одержаних платниками податку у вигляді успадкованого майна та подарунків;

- удосконалення механізму оподаткування шляхом завершення процесу введення Державного реєстру фізичних осіб - платників.


ВИСНОВКИ

Українська держава на сучасному етапі переходу від планового державного управління народного господарства до ринкових відносин розпочала створення власної податкової системи,яка не є копіюванням досвіду інших країн, адже податкова система має відображати конкретні умови конкретної країни: рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню і внутрішнію політику, традиції народу і ряд інших чинників.

Сучасний стан податкової системи України можна охарактеризувати як закладення підвалин. Зроблено за короткий час досить багато.

Здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформована сама податкова система шляхам впровадження податків характерних для країн розвинутою ринковою економікою. Особливу роль у податковій системі посідають прямі податки, які є “справедливіші” від непрямих.

Пряме оподаткування в нашій країні базується на двох основних видах податків: податку на прибуток підприємств і прибуткового податку з громадян.

Головною ознакою нині діючої податкової системи України є те, що в ній, як і раніше, платежі підприємств (21,6%) переважають над надходженнями від населення (11,7%), тоді як останній переважає у розвинутих українах.

На сучасному етапі потрібно приділяти більш уваги прибутковому пдатку з громадян.

Розроблено і впроваджено законодавство, яке вирішу деякі питання щодо оподаткування громадян, - Декрет “Про прибутковий податок з громадян” [2] . Цим декретом визначено об’єкти, суб’єкти, ставка оподаткування, а також особливості оподаткування окремих категорій громадян як протягом календарного року, так і за сукупним дохдом.

При стягнені прибуткового податку громадян слід враховувати, що діючим законодавством встановлено пільги, хоча і досить незначні.

На жаль все ж таки недосконалість Декрету “Про прибутковий податок з громадян” відчувається. Вона забезпечується шляхом надмірного оподаткування, скороченням пільгових ставок та іншим, що одночасно руйнує стимули економічної діяльності, змушує суб’єктів оподаткування уникати сплати цього податку.

Отже, ми бачимо, що проблем в оподаткуванні громадян багато і їх треба турміново вирішувати.

Для цього потрібно все ж таки використовувати досвід розвинених країн світу і власний. Насамперед необхідно переглянути ставки прибуткового податку, які потрібно зменшити, потім зупинитися на неоподатковуваному доході, який необхідно індексувати з урахуванням інфляції, та, нарешті, розглянути пільги, щодо прибуткового оподаткування, кількість яких з кожним роком скорочується, а не збільшується, як в розвинених країнах світу.

Існує ряд інших проблем, але це головні, які потрібно негайно вирішувати. Адже жоден податок не може забезпечити такий вплив на інтереси суб’єктів розподільних відносин у суспільстві, як даний.

Саме з погляду на це, незважаючи на всі труднощі у стягненні прибуткового податку, він використовується у всіх країнах світу, в тому числі і в Україні.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Закон України Про систему оподаткування №77/97-ВР від 18.02.97*

2.Закон України Продержавний бюджет України на 1998 р. –ВР від 16.03.98*

3.Закон України Продержавний бюджет України на 1999 р. –ВР від 20.02.99*

4.Закон України Продержавний бюджет України на 2000 р. –ВР від 12.02.00*

5.Постанова ВРУ Про основні напрямки бюджетної політики на 1999 р. –ВР від24.07.98*

6.Декрет КМУ Про прибутковий податок з громадян №13/92 від 26.12.92*

7.Інструкція Про прибутковий податок №284/98 від 26.10.98*

8.Биконя С. Актуальные вопросы реформы системы налогообложения //

Экономика Украины. – 1993. - №3.

9. Большаков С.В. Фінансова політика і фінансове регулювання економіки

перехідного періоду // Фінанси. – 1994. - №11.

10. Буряковский В. Налоги. - Днепропетровск: Пороги, 1998.

11. Василик І.П. Державні фінанси України. - К: Либідь, 1994.

12. Глухов В.В., Дольдэ И.В. Налоги. Теория и практика. - Санкт-Петербург:

Специальная литература, 1996.

13. Дробозина Н.Е. Общая теория финансов. - К: Либидь, 1996.

14. Ігнатьєв Д. Податковій політиці потрібні чітки пріоритети // Фінансові

вісті. – 1995. - №13.

15. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України: Основні поняття і терміни// Наук. Праці НДФІ. – 1996. – Вип. 2.

16. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України. – К.: “Знання”, 1999 р.

17. Князєв В.Г. Попов Б.В. Податки в Австрії // Фінанси. – 1994. - №8.

18. Налоги и налогообложение: Учеб. пособие / Под ред. И.Г. Русаковой, В.А. Кашина. – М.: Финансы, 1998 г.

19. Лєкарь С.І. Оподаткування доходів приватних нотаріусів // Вісник

податкової службиУкраїни. – 1999. - №27. - С 41-42.

20. Макарова В.И. Региональные и месные налоги: Учеб. пособие. – М.: Главбух, 1998 г.

21. Мельник П.В. Проблема формування місцевих бюджетів податкова політика держави // Фінанси України. – 1998. - №6. – С 50 – 52.

22. Мороз З.И. Подоходный налог с граждан // Вестник налоговой службы

Украины. – 1999.- №18 – С.35-38.

23. Мороз З.И. Подоходный налог с граждан // Вестник налоговой службы

Украины. – 1999.- №20. – С.22-25.

24. Нідзельська О.М. Податкова система в Німеччині. // Вісник податкової

служби України. – 1999. - №30. - С.46-49.


* Джерелом використаної літератури є Liga

25. Панськов В.Г. Головне – фінансова стабілізація // Фінанси. – 1994. - №12. –

С.26-28.

26. Поддерюгін А.М. Фінанси підприємства. – К: Вища школа, 1998.

27. Федосова В.М., Опарін В.М. та інші Податкова система України. – К:

Либідь, 1994.

28. Філіпов В., Папаіка А., Белинський Е. Обязаность и ответственность

плательщиков налогообложения в системе налогооблажения Украины //

Экономика Украины. – 1994. - №10.

29. Фоменко Е.А. Учет и налогообложение в Украине. – Одесса: ОКФА, 1996.

30. Международное налогооблажение / Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ, 1997.–375с.


Додатки


Додаток 1

Надходження за 1998-99 рік

прибуткового податку з громадян

до зведеного бюджету України

Області 1998 р. 1999 р. відхилення
Херсонська 63920 тис. 65271 тис. 102,1
Хмельницька 70178 74156 105,7
Рівненьська 52374 55960 106,8
Житомирська 61592 69110 112,2
Чернівецька 39724 44779 1127
Івано-Фран­ків­ська 65960 75310 1142
Донецька 457728 628585 1148
Миколаївська 82491 95326 1156
Волинська 41366 48354 1169
Дніпропетровська 359621 420745 117
Черкаська 76484 90401 1182
Запорізька 189042 227498 1203
Луганська 171072 206310 1206
Тернопільська 38213 46652 1221
Кировоградська 50404 62066 123,2
АРК 127387 157123 1233
Вінницька 81176 100382 1237
Чернігівська 62556 77537 1239
Сумська 73145 92747 1268
Харківська 207719 263781 127
Полтавська 118832 152299 128,2
Львівська 144962 186137 1284
Київська 100358 131727 1284
Одеська 179929 238382 1325
м. Севастополь 32163 44457 138
м. Київ 580229 831782 143,4
Закарпатська 48129 70740 147
всього 3576744 тис. 4454508 124,5

Додаток 2.2