Смекни!
smekni.com

Методика проведения контроля знаний по курсу Основы экономики(Контроль знань з курсу Основи економЁки)

Вступ


Контрользнань учнівє складовоючастиною процесунавчання. Повизначеннюконтроль цеспіввідношеннядосягнутихрезультатівіз запланованимицілями навчання.Деякі вчителітрадиційнопідходять доорганізаціїконтролю,використовуютьйого в основномузаради показниківдосягнутого.Перевірка знаньучнів повиннадавати відомостіне тільки про правильністьчи неправильностікінцевогорезультатувиконаноїдіяльності,але і про неїсаму: чи відповідаєформа дій даномуетапу засвоєння.Правильнопоставленийконтроль навчальноїдіяльностіучнів дозволяєвчителю оцінюватиодержуваніними знання,уміння, навички,вчасно надатинеобхіднудопомогу ідобиватисяпоставленихцілей навчання.Усе це в сукупностістворює сприятливіумови для розвиткупізнавальнихздібностейучнів і активізаціїїхньої самостійноїроботи на уроках.

Добрепоставленийконтроль дозволяєвчителю нетільки правильнооцінити рівеньзасвоєнняучнями досліджуваногоматеріалу, алеі побачити своївласні удачіі промахи.


Проблемаконтролю занавчальноюдіяльністюучнів не нова,і педагогічнийдосвід накопиченийу цій областібагатий ірізнобічний.У цій роботі систематизованінакопиченівідомості попроблемі контролюзнань учнів.Ця системазведень застосованапри вивченнітеми “ Взаємодіяпопиту тапропозиції”.

Ціль дослідження:розробитисистему контролюзнань, умінь,навичок учнів.

Об'єкт дослідження:процес навчанняв загальноосвітнійшколі.

Предметдослідження:Різні формиконтролю знаньучнів по економіці.

Без добреналагодженоїперевірки ісвоєчасноїоцінки результатівне можна говоритипро ефективністьнавчання економіці.

Задачамиданої роботиє:

  1. Вивченнялітературипо проблеміконтролю знаньучнів.

  2. Систематизуваннянакопиченихвідомостейпо проблеміконтролю знаньучнів.

3)Розробка методикизастосуваннярізних формконтролю наприкладі темі“ Взаємодіяпопиту і пропозиції”.


РОЗДІЛ1. Контроль знаньучнів як дидактична проблема


1.1. Трактуванняпоняття «контрользнань» у науковійлітературі

Аналіз педагогічнихі методичнихпраць вка­зує,що в багатьохз них, наприклад,Є.І.Петровського,М.О.Архангельського,Т.С.Панфілова,Г.І.Казьміна,термін «перевірказнань учнів»ототожнюєтьсячи замінюєтьсятермі­ном«контрользнань», у тойжеас, як пере­віркає структурнимелементомконтролю.

Правильнорозкриває змістпоняття контролюзнань М.О.Сорокінвказуючи щоконтроль означаєперевірку.Контроль, перевіркаі оцінка результатівнавчання - цескладові частининавчально-виховногопроцесу, безяких неможливоуявити педагогічнувзаємо­діюміж учнем івчителем.

Якщо контрольі перевіркапобудованіправильно, вонисприяють своєчасномувиявлен­нюпрогалин узнаннях і вмінняхучнів, повто­реннюі систематизаціїматеріалу,встановлен­нюрівня готовностідо засвоєннянового ма­теріалу,формуваннювміння користуватисяприйомамисамоперевіркиі самоконтролю.

Щоб ці таінші завданняуспішно розв'язувалися,розглянемофункції контролюі перевіркизнань, уміньта навичокучнів.

Зауважимо,що результати,контролю - цеоснова оцінкинавчальнихдосягненьучнів, якахарактеризуєрівень оволодінняучнями знань,умінь і навичокзгідно з вимогаминавчальнихпрограм.

Поняття«контрользнань» учнівзначно ширше,ніж поняття«перевірка».Це поняття єродовим повідношеннюдо таких понять,як «перевірказнань», «оцінказнань», «результатинавчальнихдосягнень».

Перевірказнань вживаєтьсяу вузькомузначенні якметодичнийприйом у зв'язкуз оцінкою результатівтого чи іншогозавдання, їйбільше властивінавчальніфункції.

Контрользнань, як правило,спрямованийна виявленнярівня засвоєнняучнями вжевивченогоматеріалупроводитьсяздебільшоговчителем.

Оцінка знаньучнів означаєвідношеннявід того, щоучень знає, дотого, що вінпови­нен знатина даний моментнавчання. Оцінкачасто фіксуєтьсяза допомогоювимірювання(балів).

Результатиоцінюваннянавчальнихдо­сягнень(урахуваннясистеми оцінювання)— виставленнябалів в класнихжурналах, вщо­денникахта інших документах.

Про роль ісутність контролюзнань учнівговоритьсяв багатьохпедагогічнихпрацях. Ідеїконтролю, зокрема,засновані впрацях Я.А.Коменського,А.В.Дистервега,Н.І.Пи­рогова,К.Д.Ушинськогота інших.

Педагог Я.А.Коменський,основоположникшкільногонавчання, усвоій книзі«Великая дидактика»сформулювавдидактичнвимоги до навчання,дав вказівки,як плануватиурок. Зокрема,він вказував,що частинууро­ку необхідновідвести дляопитуванняучнів.

Ідеї контролю,висунутіЯ.А.Коменським,сформульованіу вигляді короткихправил у однійз його праць.Ці правиладетальновста­новлюютьпорядок контролюзнань учнівдля сучасноїшколи:

1) вчитель накожному уроціперевіряєзнання, викликаючидекількохучнів;

2) директоршколи раз умісяць перевіряєрезультатинавчання учнів;

3) у кінцінавчаль­ногороку — перевідніекзамени зкласу в клас.

Паралельноз іншими дидактичнимипринципамиЯ.А.Коменськийна перший планвисуває результатиоцінюваннянавчальнихдосягненьучнів.

Німецькийпедагог А.В.Дістервегприділяв великуувагу засвоєннювивченогоматеріалу.Однйм з показниківтакого засвоєнняє здібністьучнів ясно ічітко переказати суть справи.Він висуваєправило длявчителя: «Піклуйсяпро те, щоб учніне забувалитого, що вивчили»і рекомендуєповертатисядо вивченогочастіше. Отже,висуваютьсяідеї систематичногоконтролю зарезульта­таминавчання учнів.

На аналогічнихпозиціях стоявросійськийпедагог івоєнно-польовийхірург М.І.Пирогов.Він вимагав,щоб вчителіі керівникипро­гімназійі гімназійдобре навчалиучнів і піклу­валисяпро їх результатинавчання,пропону­вав,щоб переведенняз класу в класздійсню­валосьза результатамипідсумковогоконтролю, негативновідносивсядо перевіднихекзаменів,відмічаючив них елементивипад­ковостіі формалізму.

Конструктивніідеї контролюзнань учніввисловленіК.Д.Ушинським.Якщо в знан­няхучнів виявленіпробіли, прогалини,то здебільшогоце пояснюєтьсянеудосконаленймвикладанням,нераціональнимзастосуваннямметодів навчання,системи завдань,невміннямучителя своєчаснопомічати своїпомилки і помилкидітей.

Охарактеризувавшитипову длявітчизня­ноїшколи системуперевірки,К.Д.Ушинськийписав: "Учительопитує одного,двох, трьох, аінші в цей часвважають себевільними відусяких справ».Він вважав:якщо основнаціль лише втому, щоб формальноперевіритизнан­ня, вірнішевиставлятиоцінки, то такапере­вірка—даремнавитрата часу. Ушинськийвимагав, щобучитель активізу­вавдітей під часперевіркизнань.

Він виступавза своєчаснийконтроль, затакі методиперевірки знаньучнів, якіактиві­зувалиб увесь клас.Ушинський чітковиді­ляє ідеїтематичногоконтролю, однакобґрун­товуєосновні вимогидо перевіркиі оцінки знаньучнів, які отрималиреалізаціюі в наш час.

Більш детальніше принципи контролюзнань учнівопрацьованіостаннім часом.

Основніпринципи контролюзнань учнів— об'єктивність,систематичністьі своєчасність,цілеспрямованість,тематичність.

Принципоб'єктивностіі систематичностірозглядаєтьсяу працях Є.І.Перовського.

Об'єктивність— це правильневизначен­нязнань, уміньі навичок учніві оцінка цихзнань. Тількиоб'єктивнаоцінка даєучням глибокеморальне задоволеннята є дієвимстимулюючимфактором унавчанні, маєве­лике виховнезначення.

Систематичність,як принципконтролю полягаєв регулярномувиявленнізнань, уміньі навичок, органічнопоєднуючись,з навчальнимпроцесом тавпливаючи найого хід (підсвоєчасністюконтролю розумієморівномірністьта його визначеначастота в межахокремого урокуі всієї теми).

Цілеспрямованістьвстановлюєвизначенийпідхід до доборуматеріалу, якийпідлягає перевірці,згідно з виборомформ і методівперевірки таоцінюваннязнань, результатаминавчання, врахуванняміндивідуальнихособливостейучнів.

Принциптематичностіконтролюзабезпечуєтьсяпід час перевіркизнань основнихпонять кожноїтеми, які маютьбути глибшезасвоєні учнями.Учень засвоюєне безперервнимпотоком, авизначенимидозами, якіповинні бутиним осмисленіпісля активногосприйняття,а потім систематизованіу його пам'яті.Якість запам'ятовуваннязалежить відвизначеноїкількостіповтореннязасвоєногоматеріалу тайого практичногозастосування,Тільки післяцих психологічнихдій учня можнаперевірившиякість розумінняі запам'ятовування,переходитидо вивченнянаступної дози.

Принциптематичностів системі контролюмає великезначення, оскількивиявлення рівнязнань, дозиматеріалу даєможливістьвчителю керуватипроцесом засвоєння.

У педагогічнійпрактиці програмовогонавчання принциптематичностівикористовуєтьсядля вивченнянової інформації.Програмовийнавчальнийматеріал здійснюєтьсяза допомогоючіткого визначенняйого на невеликідози і перевіркизасвоєннякожної дозивизначенимучням.

Поетапнеформуваннязнань і поетапнаперевірка їхякості створюютьблаготворніумови для виділеннясамого суттєвогов навчальномуматеріалі,звільнює відзаучуваннязайвої інформації.Не слід ототожнюватипринцип тематичностіз своєчасністю(регулярністю)перевірки. Якщоперший сприяєсконцентруватиувагу на чітковираженихпитаннях програми,на конкретнихдозах навчальногоматеріалу, тоінший зв'язанийз рівномірноюперевіркоюв часі. Під частематичногоконтролю здійснюєтьсяй необхіднарівномірністьі достатнячастота перевірки.

Отже, принциптематичності,направленийна виявлення,оцінку і результатнавчальнихдосягнень учнівз визначенихсуттєвих питаньтеми, на встановленнязв'язків міжтемами, а такожміжпредметнихзв'язків. Йогокомпонентамиє: контроль,перевірка,оцінка і результатнавчальнихдосягненьучнів.

Складовачастина контролю— це виявленнярівня знань,умінь і навичокучня на даномуетапі навчання.Перевірка знаньповинна Забезпечуватинавчальнізавдання школи.Вміле її використаннядає необхіднуінформаціювчителю длякерівництвапроцесом навчання.Перевірка знаньучнів несе всобі визначенідидактичніфункції.

Неправильнобуло б розглядатифункції перевіркизнань учнівізольованоодну від одної.Тільки в тісномувзаємозв'язкувсіх функційперевірказабезпечуєпозитивніреузультатиу шкільномунавчанні.

Функціїперевіркирозглядаютьсяу багатьохпрацях з педагогікиі в різних методиках,авторами якихє: Є.І.Перовський,Н.Г.Дайрі, Г.І.Казьмін,М.О.Архангельський,Д.О.Лордкіпанідзе,Т.С.Панфілова,М.М.Покровська,Н.Є.Анкудінова,М.Т.Калінчук,М.В.Поха, В.О.Уметськийта інші.

Як показуєаналіз педагогічнихдосліджень,різні авторипо-різномухарактеризуютьфункції перевіркизнань учнів.Жодна працяне дає і аналізуфункцій перевірки,які вона здійснює.

ДидактичнідослідженняМ.О.Архангельського,Д.ОЛордкіпанідзе,В.О.Онищука,А.Орлова, Т.С.Панфіловоі,Б.П.Ройтманапоказують, щоперевірка знаньучнів необхіднане тільки дляуправліннязасвоєннямі повтореннямматеріалу, ай має великевиховне значення.Вона дисциплінуєучнів, виховуєу них відповідальністьза виконанняроботи, привчаєдо систематичної,планомірноїроботи, викликаєбажання змагатисьза кращі показникирезультатівнавчання.

Є.І.Перовськийкласифікуєзагальні іспецифічніфункції перевірки.Перша — це виявленнярівня знаньучнів, на основічого роблятьсявисновки прорезультатиїх роботи. Друга— це вихованняв учнів відповідальностіза своє навчання,свідомоговиконаннянавчальнихзавдань.

Завдякиправильнійперевірцізмінюютьсясамі знанняучнів: стаютьточніші, повніші,міцніші, більшосмислені.

М.Г.Дайрівизначає такіфункції перевіркизнань учнів:оцінка і результативністьзнань, удосконаленняїх знань у процесіперевірки,розвиток їхпізнавальнихздібностейі мови, вихованняпозитивнихрис особистості.

Автор відзначає,що правильнопоставленапоточна перевірка— важливийспосіб підвищенняякості знаньучнів. Завданнякожного педагогаполягає у тому,щоб повністюподолативузькоконтрольнеформально-результативнеопитування,що ще зустрічаєтьсяна практиці,і розробитидидактичнообгрунтовануметодику навчальноїперевіркиучнів, а такожсистему оцінюваннярезультатівнавчання, щобуспішно вирішитизадачі і оцінюваннязнань, і їхудосконалення,і розвитокпізнавальнихздібностейі мови учнів,і вихованняу них відповідальностіза навчання.

Перевіркадопомагаєвчителю визначити,як розвинутіпам'ять, мисленняучнів, як во­лодієкожний з нихусним мовленням,що саме засвоюєлегше, а що важче.Вона складаєорганічнучастину результатівнавчальнихдосягненьучнів, е засобоморганізаціїпро­цесу засвоєння.

У залежностівід того, в якиймомент здійснюєтьсяперевірка,В.О.Онищук визначаєтакі основніфункції перевірки:навчально-коригуючу,контрольно-узагальнюючу.Перевірку, яказабезпечуєконтрольно-стимулюючуфункцію, авторназиває тематичнимоцінюваннямзнань. У результатіцього ототожнюютьсядва різні поняття«перевірка»і «результатинавчання».

Дослідженняпоказує, щодоцільно виділитинаступні функціїконтролю:діагностичну,навчальну,виховну, розвиваючу,стимулюючу.Класифікуючиці функціїконтролю іоцінюваннярезультатівнавчальнихдосягненьучнів, ми виходимоз того, що: 1) перевірказнань дає можливістьучителю визначитифактичнийрівень знаньучнів і тимсамим контролюватиефективністьметодів і прийомівнавчання; 2)перевірка знаньє невід'ємноюскладовоючастиною навчальногопроцесу. Отже,вона забезпечуєнавчальні івиховні цілі;3) обгрунтуваннявчителем відповідейпід час перевіркизнань розкриваєучню конкретніможливостіпідвищеннярезультатівсвоїх навчальнихдосягнень.

Функціїконтролю:

А) Діагностичнафункція перевіркинавчальнихдосягненьучнів, на нашудумку, полягаєу тому, що черезвизначенусистему завданьвчитель визначаєможливостіподаль­шогопросуваннякожного учня.Вона полягаєу тому, що вчительдіагностуєефективністьметодів і прийомівнавчання,використанихним.

Б) Навчальнафункція направленана виробленнятаких завданьдля учня, якісприяютьузагальненню,поглибленнюі систематизаціїзнань, розвиткулогічногомислення учніву навчанні.

М.Н.Покровськапідкреслює,що перевіркуможна зробититакою, щоб вонане уявляласьдаремно витраченимчасом, а булапродовженнямпроцесу навчання,його особливоюформою. Приправильнійперевірці знаньучнів учительпрацює з цілимкласом, опитуваннянавіть кожногоучня використовуєтьсяяк можливістьпродовженняроботи з цілимкласом. Перевіркавикористовуєтьсядля повторення,уточненнязнань, підготовкиучнів до сприйняттянового матеріалу.Майже на всіхуроках перевіркузнань учнівможна організуватитак, щоб вонавиконуваланавчальнуфункцію.

На практиціце можна здійснюватитаким чином.Для відповідівикликають2—3 учні, завданнядля них підготовленіраніше (за такоїперевіркинеобхіднопідбирати учнівз неоднаковимиздібностями).За той час, протягомякого учніготують завдання,можна використатидля роботи зкласом (посильноцю роботу виконуватив повільномутемпі). Колиперший ученьготовий довідповіді, класуважно йогослухає, робитьзауваження,виявляючинедоліки відповіді,внести виправленняв оформленнізаписів таінше.

У такийспосіб контролюі перевіркизнань не тількиперевіряються,діагностуютьсязнання окремихучнів, але йодночаснопоглиблюютьсязнання всіхучнів класу.Це активізуєклас, сприяєвихованню увагиучнів, дає можливістьвчителю оцінитирезультатинавчальнихдосягненьбільшої кількостіучнів протягомвсього уроку.

Навчальнафункція контролюі перевіркиоцінюваннярезультатівнавчальнихдосягнень учнівповинна здійснюватисьі під час виконанняписьмовихробіт.

Не слідвважати нормальнимте положення,під час якогомета завждине є засобомнавчання ісистематизаціїзнань, підкреслюєМ.Л.Крейзман.Необхідно, щобучні, які повністюабо частковоне справилисьз виконаннямзавдань, визначилипомилку і зумілиїї пояснити.На практиціже часто зустрічаємосяз фактами, колиписьмові роботирізного характерувчителі проводятьтільки з метоювиставленнябала. Помилокпри цьому неаналізують,не проводятьдодатковихробіт з метоюїх усунення.Інколи учнінавіть не знають,за що їм поставиливідповіднийбал.

Такимчином, накопиченняпомилок призводитьдо того, що навчаннястає нудним,нецікавим.

В) Виховнафункція контролюі перевіркивиявляєтьсяв методиціпроведеннявчителем, унаступномукоментуванній оцінюванніробіт. Істотнезначення дляздійсненнявиховної функціїперевірки маєспрямуванняїї на розвитокінтелектуальнихздібностей.

Г) Розвивальнафункція такожтісно пов'язаназ іншими функціямиконтролю. Останнімчасом вонапочала привертатидо себе пильнуувагу психологів,дидактів, методистіві вчителів. Улітературінеодноразовостверджуваласядумка про те,що розумовийрозвиток учнівзабезпечуєтьсяспеціальнимиметодами—проблемними,пошуковими,дослідницькими.Але більшістьпсихологіві дидактіввважають, щорозвивальнуфункцію використовуютьв усіх видахконтролю (попередній,поточний, тематичний,підсумковий).

Д) Контролюючафункція передбачаєвстановленнярівня навчальнихдосягненьокремих учніві класу в цілому;вона дає вчителевізмогу судитипро якістьзасвоєння теми,своєчасноплануватикоригуючуроботу й методикувивчення наступногоматеріалу.

ПсихологБ.Г.Ананьєввиділив орієнтуючуі стимулюючуфункції.

Є) Орієнтуючавпливає нарозумову роботу,сприяє усвідомленнюучнем процесуцієї роботиі розуміннювласних знань.

Ж) Стимулюючавпливає навольову сферучерез переживанняуспіху чи невдачі.

Систематичнийпідхід до аналізуі дослідженьконтролю заоцінюваннямрезультатівнавчальнихдосягнень учнівдозволив визначитивзаємозв'язокфункцій управлінськогоциклу: планування,регулювання(своєчасність)і координація,контроль, оцінкаі стимулювання.

Оцінка істимулювання— тісно взаємопов'язаніі складаютьуправлінськийцикл. У цьомуциклі плануванняє вихідноюфункцією. Томудуже важливовизначитиоб'єкти контролюорганізаційноїдіяльності,які саме іобумовлюютьнавчальнийпроцес — учительі учні. Отже,цілісне дослідженняпроблеми контролюі перевіркита оцінки результатівнавчання підчас вивченнянавчальнихпредметівнеможливе бездослідженняйого взаємозв'язківз функціямиплануванняі управління.

Багатопредметністьсередньої ланкинавчання тарізноманітністьйого цілейзумовлюютьвелику складністьу визначеннівчителямиголовних завданьвивчення тогочи іншого матеріалу.Тому, розпочинаючививчення новоїтеми, вчительмає ще раз уважнопрочитати, яквона окресленав програмі,зіставити знею зміст підручника,щоб уявитипослідовністьрозгортанняматеріалу завизначенукількістьгодин, результат,до якого слідпрагнути. Виходячиз цього, в межахсисте­ми уроківвизначаютьоб'єкти контролю,різні види таспособи виконанняперевірнихробіт.

Перед вивченнямнового, особливоскладногоматеріалуЗастосовуєтьсяпопереднійконтроль, метаякого — виявитирівень знань,умінь, способівдій, які маютьстати фундаментомдля засвоєннянової теми. Уході вивченняматеріалу, йогозакріпленняі актуалізаціїзастосовуютьсярізні видиперевірнихзавдань дляпоточногоконтролю якостізасвоєного,що дає вчителевіможливістьоперативновпливати напрогалини взнаннях учнівабо вибратиінші методироботи.

Тематичнийконтроль маєна меті виявитирівень засвоєнняобов'язковихзнань з теми.Наприкінцічверті і рокуздійснюєтьсяпідсумковийконтроль.

У процесітеоретичногодослідження,вивченняпедагогічногодосвіду будутьрозробленівимоги до організаціїі здійсненняконтролю заоцінюваннярезультатівнавчальнихдосягнень учнівосновної школипід час вивченнягуманітарнихдисциплін.

Ми розподілимоїх на три групи,які складаютьсяз таких основнихпитань:

1. Вимоги дорівня компетентності.

2. Вимоги доорганізаціїздійсненняконтролю заоцінюваннямрезультатівнавчальнихдосягнень учнівпід час вивченнягуманітарнихпредметів.

3. Вимоги дознань методикиконтролю.

Опитуваннявчителів м.Києва показало,що більшістьз них безпосередньопередбачаєзалежністьпідвищенняефективностірезультатівнавчальнихдосягнень учніввід доцільностіплануванняконтролю іперевірки;здебільшоговважають, щоякість і ефективністьконтролю іперевіркипідвищатьсяпід час планування,коли враховуватимутьсяспецифікапредметів івиділяютьсявузлові питання;інші зв'язуютьпідвищеннянавчальнихдосягнень учнівв школах, девони працюють,з удосконаленнямперспективного,річного, тематичного,поточного таінших видівконтролю планування.

Таким чином,ефективністьконтролю заоцінюваннямрезультатівнавчальнихдосягнень учнівосновної школимає бути направленена виявленняособистоговідношенняучнів до виконаннясуспільнихобов'язків,ступеню активностіі підготовкидо проведенняпозакласнихміроприємств,рівня їх навченості.


1.2.Методи таформи контролюзнань

Взалежностівід специфікиорганізаційнихформ розрізняютьконтроль,здійснюванийучителем:фронтальний,груповий,індивідуальнийі комбінований і самоконтрольучнів.

При фронтальнійформі організаціїконтролю напитання вчителяпо порівняноневеликомуобсязі матеріалукороткі відповіді,звичайно змісця, даютьбагато учнівкласу. Ця формаконтролю дозволяєвдало сполучитиперевірку ззавданнямиповторенняі закріпленняпройденогоматеріалу,викликаючипідвищенуактивністькласу. Учительставить питання,як правило,перед усімкласом, щоб вобговоренніцих питаньбрали участьвсі учні. Коженучень можедоповнити,виправити,уточнити відповідісвоїх товаришів,підтвердитиці доповненняприкладамиі т.д. Дуже частофронтальнеопитуванняприймає вигляджвавої бесіди.При вміломузастосуванніфронтальногоопитуванняза порівняноневеликий часудається здійснитиперевірку знаньу значної частиниучнів класу.

Однак прифронтальномуконтролі буваєважко забезпечити

докладністьвсебічністьперевіркикожного учняокремості.

Групова формаорганізаціїконтролювикористовуєтьсяв тих випадках,коли виникаєнеобхідністьперевіритипідсумки навчальної роботи чи хідїї виконаннячастиною учнівкласу, що одержалапевне колективнезавдання на уроці в процесіпозаурочнихзанять. Прицьому питанняставлятьсяперед цієюгрупою, у їхньомувирішенніберуть участьучні, що працювалив складі даноїгрупи, але ізобов'язковимзалученнямдо обговоренняінших учнівкласу.

Індивідуальнийконтроль широкозастосовуєтьсядля ґрунтовногознайомствавчителя зізнаннями, уміннямиі навичкамиокремих учнів,що для відповідізвичайно викликаютьсядо класної дошки чи достолу з приладами,до карти, хочане виключаєтьсявідповідь учняі з місця, якщопри цьому непотрібні записичи графічнізображення,за якихми повинністежити всіучні, наочніприладдя ірізне навчальнеустаткування.У зміст відповідіучня входитьпоясненнятеоретичнихпитань, виконанняза завданнямучителя різнихвправ, задачі експериментів.При індивідуальномуконтролі вчительзвертає увагуна докладністьі усвідомленийхарактер відповідіщо учиться,логічністьйого суджень,доказовістьвисунутих їмположень, уміннязастосовуватизасвоєні знання.

З цією метоюучню задаютьдодаткові інавідні запитання.

Учительустановлюєвизначенусистему індивідуальногоопитування,завчасно приплануванніуроку визначаючиза результатамисвоїх спостереженьі попередньогоконтролю, когоз учнів вартозапитати натім або іншомууроці і по якихрозділах. Системаця не повиннабути трафаретноюі незмінною,тому що шаблоновийїї характерне забезпечитьпоставленоїмети, оскількисистема стаєдобре відомоюучням і контрольвтрачає елементнесподіванки,що має немаловажнезначення длязабезпеченнясистематичноїпідготовкиучнів до уроків.

Контрольповинен стимулюватипостійну роботувсіх учнів, іце певною міроюдосягаєтьсяйого несподіванкоюдля учнів. Данестановище,зрозуміло, невиключає можливостіпопередньогопопередженняокремих учнівпро майбутнюперевірці, якщоці учні одержувализавдання посамостійнійроботі, пов'язаноїз усуненнямнедоліків узнаннях, умінняхі навичках.

При продуманійорганізаціїіндивідуальнийконтроль сприймаєтьсяучнями як звичайнийелемент навчальногопроцесу і невикликає негативнихемоцій. Дужеважливо зосереджуватиувагу всіхучнів класуна відповідітовариша,забезпечуватиактивну участьшколярів у тійчастині уроку,що зайнятаіндивідуальнимконтролем.Досягаєтьсяце такими прийомами,як постановкавчителем проблемних питань абозавдань передусім класомз наступнимвикликом длявідповіді тогочи іншого учня(як при фронтальномуопитуванні),коментуванняучнями окремихположень відповідейсвоїх товаришів,доповненняїхніми повідомленнямиі прикладами,пропозицієюінших, оригінальнихспособів виконаннявправ і вирішеннязавдань і ін.

Одним ізприйомів активізаціїіндивідуальногоконтролю єпитання учнівсвоєму товаришупід час йоговідповіді.Слід, однак,враховувати,що не можназанадто ширококористатисяцим прийомом,тому що, по-перше,учню, що задаєпитання, незавжди вдаєтьсяправильно йогосформулювати;по-друге, зниженняоцінки з-запитання товаришаможе викликатиускладненняв їхніх відносинах.Краще, якщопитання школярівбудуть трансформованівчителем і відйого особизапропоновані.

Індивідуальнийконтроль розрахованийна перевіркупід час урокуневеликоїкількостіучнів, він залежитьвід часу, щовідводитьсяна перевірку,характеру йобсягу вивченогоі підлягаючогоперевірціматеріалу,рівня підготовкиучнів.

У комбінованійформі контролю(при так званомуущільненомуопитуванні)досягаєтьсявдале сполученняіндивідуальногоконтролю зфронтальнимі груповим.Особливістюцієї формиконтролю єодночаснийвиклик учителемдля відповідідекількохучнів, з якиходин відповідаєусно, 1-2 готуютьсядо відповіді,виконуючи накласній дошцінеобхідніграфічні роботичи записуючиумови і хідрозв'язаннязавдань, а іншіза окремимипартами виконуютьіндивідуальніписьмові чипрактичнізавдання.

Достоїнстваущільненогоопитуванняполягають утім, що вонодає можливістьґрунтовноперевірититрохи учнівпри порівняноневеликійвитраті часу.Серйозні запереченняпроти цієїформи контролюґрунтуютьсяна тім, що вонаобмежує навчальнуфункцію перевірки,тому що учні,що самостійновиконуютьзавдання, неприймаютьучасті у фронтальнійроботі з класом,а результатиїхньої діяльностіперевіряютьсявчителем замежами уроку.Крім того, привідсутностіу вчителя достатніхнавичок розподілууваги, буваєдосить важкоодночаснопроводитибесіду з однимучнем, стежитиза роботоюсамостійновиконуючізавдання ізалучати доактивної участів навчальнійроботі іншийсклад класу.

Тому рекомендуєтьсяпіддаватиущільненомуопитуваннюодночаснообмежену кількістьучнів (3-4 чоловіка),застосовуватицю форму контролюпереважно втих випадках,коли навчальнезначення контролюне має вирішальногозначення (наприклад,після того якматеріал вжезасвоєний іє необхідністьздійснитиперевіркутільки деякихучнів). Комбінованаформа контролюнадає можливістьвикористовуватипрограмованізасоби дляперевіркизнань, уміньі навичок учніву більшомуступені, ніжпри інших формахконтролю.

Самоконтрольучнів забезпечуєфункціонуваннявнутрішньогозворотногозв'язку в процесінавчання, одержанняучнями інформаціїпро повнотуі якість вивченняпрограмногоматеріалу,міцності сформованихумінь і навичок,що виниклитруднощях інедоліках.Самоперевіркамає великепсихологічнезначення, стимулюєнавчання. З їїдопомогою ученьреально переконуєтьсяв тім, як вінопанував знаннями,перевіряєправильністьвиконання вправшляхом зворотнихдій, оцінюєпрактичнузначимістьрезультатіввиконанихзавдань, вправ,дослідів і т.д.В організаціїсамоконтролюучнів застосовуютьсязасоби машинногоі безмашинногопрограмування.

Серед методівконтролю виділяють:усну перевірку,перевіркуписьмово-графічних робіт і перевіркупрактичнихробіт.

Усна перевіркаорганізуєтьсяпо-різному, взалежностівід її мети тавід змістуматеріалу, щоперевіряється.Серед цілейперевірки можнавиділити наступні:перевіритивиконаннядомашньогозавдання, виявитипідготовленістьучнів до вивченнянового матеріалу,перевіритиступінь розумінняі засвоєннянових знань.У залежностівід змісту вонапроводитьсяпо матеріаліпопереднього уроку або поокремих розділахі темах курсу.

Методикаусної перевіркимістить у собідві основнічастини:

а) складанняперевірочнихпитань і їхзапитування

б) відповідьучнів на поставленіпитання

Складанняперевірочнихпитань і завдань- важливий елементусної перевірки.Якість питаньвизначаєтьсяїхнім змістом,характеромвиконуванихучнями привідповіді напитання розумовихдій, а такожсловеснимформулюванням.

При складанніпитань завждивиходять зтого, що перевірятипотрібно тізнання, що єосновними вданому курсіабо відносноважко засвоюються учнями, або які необхіднідля успішногозасвоєнняподальшихрозділів і темкурсу. На добірпитань впливаєвид перевірки:для уточненнязмісту питаньдля поточноїперевіркинеобхіднийаналіз зв'язківдосліджуваногоматеріалу зраніше пройденим,а для тематичноїі підсумковоїперевірки -виділенняголовних знаньі способівоперуванняними . Причомуусну перевіркувважають ефективною,якщо вона спрямованана виявленнясвідомостісприйняттязнань і усвідомленостіїхнього використання,якщо вона стимулюєсамостійністьі творчу активністьучнів.

Якість питаньвизначаєтьсяхарактеромрозумових дій,що виконуютьучні при відповідіна питання.Тому середперевірочнихзавдань виділяютьпитання, щоактивізуютьпам'ять (навідтвореннявивченого),мислення (напорівняння,доказ, узагальнення),мову. Великезначення маютьпроблемніпитання, щозмушуютьзастосовуватиотримані знанняв практичнійдіяльності.

Якість усноїперевіркизалежить відпідбора, послідовностіі постановкипитань, щопропонуються:по-перше кожнепитання повиннобути цілеспрямованимі логічно завершеним,а по-друге - повиннобути граничностиснутим,лаконічнимі точним.

Другою складовоючастиною усноїперевірки євідповідь учняна питання. Удидактичнійлітературівиділяютьсядві умови якісноговиявлення знаньучня:

  1. Учню ніхтоне заважає (вчитель і класкоментуютьвідповідьпотім).

  2. Створюєтьсяобстановка,що забезпечуєнайкращу роботуйого інтелектуальнихсил.

Перериватиучня можнатільки в томувипадку, якщовін не відповідаєна запитання,а ухиляєтьсявбік. При оцінцівідповіді учнязвертають увагуна правильністьі повноту відповіді,послідовністьвикладу, якістьмови.

Прийоми усноїперевіркивикористовуютьсяна різних етапахуроку. Вибіртих чи іншихприйомів багатов чому визначаєтьсяметою і логікоюуроку.


Перевіркаписьмово –графічних робіт

Другим широкозастосовуванимметодом контролюв навчанні єперевіркаписьмово-графічнихробіт. Цей методмає свої якісніособливості:велика об'єктивністьу порівнянніз усною перевіркою,охопленняпотрібногочисла що перевіряються,економія часу.Застосуванняписьмових робітвикористовуєтьсядля:

  1. Перевіркизнання теоретичногоматеріалу

  2. Уміннязастосовуватийого до рішеннязадач

  3. Контролюсформованихнавичок

У методиціписьмово-графічнихробіт виділяютьчотири основнихетапи, якимтреба приділятиувагуц - цепідготовка,організація,проведення,аналіз результатів.

При підготовціпотрібно: визначитимету перевірки,відібрати змістоб'єктів перевірки,скласти перевірочнізавдання.

При організаціїперевірочноїроботи учнемповідомляється, у яких зошитахїї виконувати,які завдання їм призначені,як озаглавитироботу, як оформитирішення, часвиконанняроботи. Прицьому потрібностежити засамостійністювиконанняроботи кожнимучнем.

Аналізуваннявідповідейучнів ефективнотоді, коли вонопроводитьсяза визначенимисхемами . Ретельнопроведенийаналіз дозволяєглибоко вивчитипрогалини ідосягненняокремих учнів,виділити типовіпомилки й основнітруднощі учнів,вивчити причиниїхньої появиі намітитишляхи їхньогоусунення.


Перевіркапрактичнихробіт

За допомогоюцього методуодержують даніпро умінняучнів застосовуватиотримані знанняпри вирішенніпрактичнихзавдань, користатисярізними таблицями,формулами.

Вчительодержує звітучня, у якомунаводитьсятільки результат чи схематичноописані планпрактичноїроботи та їїрезультати.Це трохи ускладнюєперевірку йоцінку кожноїдії учня. Томуна практиців перевірочномузавданні приводитисяалгоритм йоговиконання, щодозволяє здійснититаку перевіркуправильностідій учня. Усіроботи перевіряються,але оцінюютьсяпо-різному, зарезультатамиоглядових робітоцінки виставляютьсяв журнал, зарезультатамитренувальнихробіт можнавиставити лишепозитивніоцінки.


РОЗДІЛ 2. Методикаорганізаціїконтролю знаньз теми «Взаємодіяпопиту та пропозиції»


2.1. Роль курсу«Основи економіки»в загальнійсистемі освіти

Країна зробилаперший кроку ста­новленнішкільної економічноїосвіти. Однакколо невирішенихпи­тань охоплюєще багато проблем:зміст і термінинавчання,варіа­тивністьі різноманітністьпрограм,навчально-методичнезабезпеченнята його якість,підготовкаі пере­підготовкавчителів економіки.І та­ких проблему вивченніекономікизначно більше,ніж з іншихдис­циплін.

З цьогонавчальногороку еко­номікувведено у навчальніплани як окремийпредмет для10 класів, а длякласів технологічногопро­філю - і в11. Наконкурсі - захистіМалої ака­деміїнаук працюютьсекції, на якихучні захищаютьтворчі роботиз економіки.Розробленоорієнтовнупрогра­мупідготовкиі перепідготовкидля вчителів,що проходятьїї в інсти­тутахпіслядипломноїпедагогічноїосвіти.

Активнорозпочалипідго­товкуучителів економіки,чого ще кількароків тому небуло. Незважаючина економічніпро­блеми,державою виділенокошти на виданняпідручників«Загальнаеко­номіка»і «Основипідприємниць­коїдіяльності».

В АПНУкраїни працюютьла­бораторії,що опікуютьсяпитання­миекономічногонавчання тави­хованняучнівськоїмолоді.Чи ненайголовнішиму тому, що зробленоза цей час єрозумінняучнями та вчителями,що виклада­ютькурс «Основиекономіки»,не­обхідностіта важливостівивчення курсу,а також прискореннявведен­няекономічнихдисциплін їїінших навчальнихзакладах, утому числівищих педагогічних.

Однією знайважливішихпро­блем сьогоденняє питання, якнавчати? Щобвідповістина нього, потрібновизначити длясебе, чого михочемо навчатиі кого виховува­ти?Якщо розумну,активну особистість,здатну здобуватизнання ісамовдосконалюватись,то форми, методиі технологіїнавчання маютьцьому відповідати.

Національнадоктрина розвиткуосвіти у XXIст., схваленана Дру­гомуВсеукраїнськомуз'їзді праці­вниківосвіти, передбачаєперехід відрепродуктивноїі авторитарноїосвіти доінноваційноїі гуманістич­ної.Тому методикавикладанняпредмета повиннамати дієвийха­рактер. Ученьна уроках маєбути активнимучасникомнавчальногопроцесу. Основнезавдання йогополягає не вумінні повторитиза вчителемабо відтворитизміст підручника.Треба навчитийого са­мостійнознаходитизнання в різнихджерелах інформації,критично оці­нюватиїх і застосовуватив реаль­номужитті.

Цього потрібнонавчати не лишеучнів, а й учителів.Учителеві, якийбагато роківпрацював зарепродук­тивноюсистемою і досіне зрозумів,що є Й інші джерелаінформації,важко змінитися.Треба йомудопо­могти.Значну рольу цьому покли­канівідігратиІнститутпіслядипломноїпедагогічноїосвіти, методи­стиз економіки,центри економіч­ноїосвіти, вищінавчальніпеда­гогічнізаклади, щоготують сту­дентіві працюють зучителями.

Протягомнайближчихроків по­трібнопідготувативелику кількістьучителів зекономіки.Вимоги, щовисуваютьсядо вчителівекономіки, дужевисокі. ТомуМіністерствоос­віти і наукиУкраїни разомз На­ціональноюрадою економічноїос­віти США,Українськоюрадою роз­починаєрозробкунавчально-мето­дичногозабезпеченнякурсів підви­щеннякваліфікаціївчителів еконо­міки.Сподіватимемось,що цей досвідбуде вдалимі відповідатимесучасним вимогам.

У цьому моглиб сприяти такігромадськіорганізації,як Всеукраї­нськаасоціаціявикладачівеконом­іки,економічніцентри, асоціації,ради. Вони можутьвпливати напідвищенняякості навчально-вихов­ногопроцесу, допомагаючивчите­лям черезконсультаційніцентри, семінари,тренінги; залучативчи­телів дооцінюванняякості по­сібників,що видаютьсяу різних ре­гіонах,та інформуватиїх про це, братиучасть у виховнійта профорі­єнтаційнійроботі і залучатигрома­дськістьдо цього, проводитианалі­тичну,інформаційнуі роз'яснювальнуроботу, пов'язануз життєво важ­ливимиекономічнимипитаннями,брати участьу видавничійдіяльностітощо.

Залишаєтьсявідкритимпитан­ня забезпеченнянавчальноюліте­ратурою.Фактично внаявності єлише збірникнавчальнихпрограм, кількапідручниківі посібниківз базовогокурсу, журнал«Географіята основи економікив школі». Невистачає методичнихпосібників,збірниківзавдань дляуроків і підго­товкидо олімпіад,тестових завданьдля перевіркинавчальнихдосягнень учнівза 12-бальноюсистемою. Ру­кописів,що надходятьдля розглядудо науково-методичноїкомісії, дужемало. Якщо протягомнаступних 4-5місяців рукописине надійдуть,у новому навчальномуроці зновуза­лишимосязі старим багажем.

Водночасхочу дати порадутим, хто займатиметьсярозробкоюно­вих матеріалів.Досвід свідчить,що до колективуавторів, крімнау­ковців,обов'язковомають входитивчителі-методисти.Тільки такийав­торськийсклад можезробити на­вчальніпосібникижиттєздатними.

Також хотілосяб нагадати продидактичніпринципипо­слідовностіі наступності,а також доцільностіі розумностіматеріалу, щопропонуєтьсядо друку. Передтим як розроблятибудь-який на­вчальнийпосібник, слідз'ясувати йогомісце у шкільномукурсі, на­вчальномуплані, тобтовін не можебути відірванимвід загальноїкон­цепціїекономічноїосвіти. Неузгод­женийпо горизонталіі вертикаліматеріал ставитьу незрозуміліси­туаціїнавчальнізаклади, що безвагань вводятьекономіку в3 або 7 класі, апо закінченніроку не зна­ють,що робити унаступному.

Не кожнийшкільний предметдає учневіможливостізастосуватина практицінові знанняі вміння. Еко­номікатаку можливістьдає. Більшетого, на її урокахучні вивчаютьне лише законирозвитку економічнихсистем, а й аспектиеволюції людсь­коїсвідомості,культури народу,його моралі,психологіїта поведінки,що впливаютьяк на життяокремої людини,так і на прогресекономіки.

До навчальнихкурсів економіч­ногоспрямування,що дають мож­ливістьрозкритисяпотенціалуди­тини ще вшколі, належить,наприк­лад,курс «Основипідприємницькоїдіяльності».Якщо теоретичнізнан­ня з цьогокурсу вдаєтьсяпідкріпи­тирізними формамипозаурочноїдіяльності(організаціяшкільноговиробництва,сільськогосподарсько­готовариства,тривалої діловоїгри тощо), таефективністьнавчання значнозросте. Поєднання(інтеграція)трудовогонавчання таеконом­ічнихзнань у старшихкласах шля­хомвикористаннярізноманітнихдопрофесійнихпрограм є дужепер­спективнимшляхом розвиткупро­фільноїстаршої школи.На жаль, допрофесійніпрограми ушколі сьо­годні— це переважноскороченівузівські курсиз бухгалтерськогообліку, менеджментутощо.

Важливимдля викладанняеко­номікиє створенняі застосуванняособистісноорієнтованоїтехнологіїнавчання, щодопоможе вчителевімаксимальнонаблизитисядо робо­ти зкожним учнем.Звичайно, дляцього необхіднакомп’ютсрнабаза. Комп’ютеризаціянабуває темпів,проте комп'ютернихпрограм дляроботи на урокахекономіки щене створено.Конкурс накращі комп'ю­тернірозробки вжеоголошено іфінансуєтьсяМіністерством.

Однієюз провіднихідей Націо­нальноїдоктрини розвиткуосвіти у XXIст. єрозширеннядоступу учнівдо здобуттяякісної освіти.Відомо, що досіекономіка булапріоритетнимпредметомпереваж­нов елітних абоспеціалізованих(профільних)школах. У цьомуроці кількістьшкіл, у якихвикладаєтьсяекономіка,значно зросла.Однак це відбулосяпереважно зарахунок ве­ликихі малих міст,і ледь торкну­лосясільських шкілі шкіл-інтер­натів.Виправити таксстановище можназа допомогоюсистеми дис­танційногонавчання.

Зараз зробленолише першікроки. Вонибули нелегкими,але наступніне будуть легшими.Потрібно об'є­днатизусилля, скоординуватидії, налагодитиконструктивнуспівпра­цю.Тільки у такомувипадку будедо­сягнутапоставленамета.


2.2. Особливостіорганізаціїконтролю знаньучнів курсу«Основи економіки»старшого шкільноговіку

Шкільнаекономічнаосвіта на сучасномуетапі має такіосновні цілі:

• ознайомленняз основамиекономічноїтеорії і прикладнихекономічнихдисципл (основамибізнесу, підприємницькоїдіяльності,бухгалтерськогообліку, менеджменту,маркетингутощо);

• формуванняв учнів економічногомислення;

• формуваннявмінь і навичокприймати обґрунтованірішення;

• проведеннясоціальноїадаптації дозмін, що відбуваютьсяв сучасномусуспільстіу зв'язку з переходомдо ринковихвідносин;

• проведенняпрофесійноїорієнтаціїв галузі економічної,правової,підприємницькоїдіяльностіта розвитокпідприємницькихздібностейучнів.

Відповіднодо цілей економічноїосвіти оцінюваннюпідлягаютьтеоретичнізнання учнівз основ теоріїта вміннявикористовуватиці знання уповсякденні,а саме: під часаналізу конкретнихжиттєвих ситуаційі прийняттяоптимальногорішення; розв'язанняпрактичнихзавдань, пов'язанихз економічноюдіяльністюлюдини, сім'ї,громади, держави,проведенняпорівняльногоаналізу економічнихявищ тощо.

Навчальнадіяльністьучнів маєбагаторівневийхарактер.

На першомурівні — початковому—учень здійснюєпізнавальнудіяльністьлише під керівництвомучителя; відтвореннянавчаль­ногоматеріалу маєфрагментарнийвигляд. Результатомвивчення навчальногоматеріалу євпізнання учнемекономічнихявиш, формул,понять і однослівнавідповідь назапитання. Нацьому рівніучень ще нездатний розв'язуватизадачі, будуватиі читати графікиекономічногозмісту, описуватиз економічноїточки зору свійвибір або дії.

На II рівні —середньому— учень з допомогоювчителя:

• відтворюєінформацію,засвоєну ниму процесі навчання(знання і вмінняє копіями);

• намагаєтьсяспіввіднестипоказані абоописані ранішеекономічніявища з їххарактеристиками,формулами,графіками тощо,тобто можевстановити,не пояснюючипричин, відповідніз’вязки;

• намагаєтьсязастосовуватиокремі прийомилогічногомислення (порівняння,аналіз, висновок);

• намагаєтьсявиконати економічнівправи на однудію, загальнаметодика,послідовність,формула якихйому знайомі;

• намагаєтьсявикористатиотримані знаннядля поясненнявласних рішеньабо дій.

На III рівні —достатньому- учень здійснюєпізнавальнудіяльністьсамостійно,інколи звертаєтьсяза консультацієюдо вчителя.Він:

• розумієі свідомо відтворюєосновний навчальнийматеріал;

• застосовуєу типових ситуаціяхприйоми логічногомислення (порівняння,аналіз, висновок);

• самостійновиконує типовіекономічнівправи;

• уміє використовуватиотримані знанняу типових ситуаціях,самостійнодоводить своєтвердження,але з деякиминеточностями;

• уміє користуватисядодатковими(крім розповідівчителя і підручника)джереламиінформації;

• уміє спостерігатиза економічноюінформацієюу засобах масовоїінформаціїі робити деяківисновки.

На IV рівні —високому —учень:

• вільноволодіє змістомтеми, глибокорозуміє економічнізакони і категорії;забезпечуєконкретизаціюзнань власнимиприкладами;

• уміє відтворитивсю тему абоїї частину,вказуючи напричини, взаємозв'язки,наслідки,обгрунтовуючисвою точкузору;

• виконуєекономічнівправи, загальнаметодика іпослідовність(алгоритм) якихйому знайомі,проте змістохоплює кількатем (комбінованізавдання);

• виконуєнові завдання:складає планвиконаннянового завдання,пропонує оригінальніспособи розв'язання,обґрунтовуєрезультат,вносить у своюдіяльністьелементи творчості;

• учень грамотноі творчо використовуєматеріалипреси, телебачення,нормативнідокументи;

• виявляєособисту позиціющодо економічнихпроцесів, яківідбуваютьсяв суспільстві.

Оцінка досягненьучнів складаєтьсяз оцінюваннятеоретичнихзнань (у письмовійабо усній формі)і практичнихумінь учнів.


2.3. Контроль знаньз теми «Взаємодіяпопиту та пропозиції»

Розглянемоваріант контролюз використаннямтестових завдань:

  1. Яке визначеннясутності попитуправильне?

А)попит – це потребиу формі певноїкількостігрошей;

Б) попит – це потребав наявних наринку товарахі послугах;

В)попит – це прагненнярізних суб’єктівпридбати виготовленівиробникамитовари.

  1. Що таке пропозиція?

А)товар, що знаходитьсяна ринку, абоможе бути доставленийна нього;

Б)прагненнявиробника(продавця)запропонуватина продаж своїтовари;

В)запропонованівиробникамитовари, якізнаходятьсяна ринку.

  1. Якийзакон розкриваєвзаємозв’язокпопиту і цін?

А)закон вартості;

Б)закон попиту;

В)закон попитута пропозиції.

  1. За якимицінами продаютьсятовари і послуги,коли попитперевищуєпропозицію?

А)вищіми відвартості;

Б) нижчимивід вартості;

В)дорівнюютьвартості.

  1. За якимицінами продаютьсятовари і послуги,коли попит іпропозиціязбігаються?

А)вищіми відвартості;

Б) нижчимивід вартості;

В)дорівнюютьвартості.

  1. Якийзакон розкриваєвзаємозв’язокміж додатковимивитратамиресурсів ізбільшеннямобсягів виробництва?

А)закон вартості;

Б)закон зростанняпродуктивностіпраці;

В)закон спадноївіддачі.

  1. Що таке граничнакористність?

А)найвище задоволення,яке отримуєіндивід відспоживанняматеріальнихблаг;

Б)вигода, якуотримує індивідвід споживанняще одного товаруабо послуги;

  1. Яке визначенняграничнихдоходів правильне?

А)доходи, якіотримує підприємецьвід продажудодатковоїодиниці товару;

Б)доходи, якіотримує підприємецьвід продажутоварів занайвищімицінами.

  1. Що таке граничнийпродукт?

А)останній екземпляртовару, виготовленийпрацівникомнаприкінціробочого дня;

Б)додатковапродукція,виготовленаще одним додатковимробітником.

  1. Доки фірмарозширює випусктоварів заумови орієнтаціїна граничнівитрати?

А)поки граничнівитрати зрівняютьсяз ціною продукції;

Б) поки граничнівитрати зрівняються з собівартістюпродукції;

В)поки граничнівитрати зрівняються з оптовимицінами промисловості.


Висновки

Економічнізнання необхіднівсім: і тим, хтомає власнусправу, і тим,хто наймаєтьсяна роботу, ітим, хто продає,і тим, хто купує.Без них не обійтисьу сім'ї, у відносинахміж людьми.Тому економічнаосвіта сталапотребою сьогодення.Воно покликаносформуватиу громадянУкраїни економічнізнання, економічнукультуру,діловитість,заповзятливість,вміння аналізуватиекономічнуситуацію таприймати обґрунтованірішення.

Заразробиться спробазапровадитиу старших класахсередньоїзагальноосвітньоїшколи курс"Основи економічнихзнань", длятого, щоб сформуватиу підростаючогопоколінняглибоке розуміннясуті економічнихпроцесів, яківідбуваютьсяв суспільстві.Тому що настанечас, коли самежиття, ринковийвідбір залишитьсеред підприємцівне простовинахідливихта впевнениху собі новачків,а тих, хто володієтеоретичнимита практичнимизнаннями.

Систематичнийконтроль знаньі умінь учнів– одна з основнихумов підвищенняякості навчання.Учитель математикиу своїй роботіповинен використовуватине тількизагальноприйнятіформи контролю(самостійнаі контрольнароботи, уснеопитуваннябіля дошки іт.д.), але і систематичновинаходити,упроваджуватисвої засоби.Уміле володіннявчителем різнимиформами контролюзнань і уміньсприяє підвищеннюзацікавленостіучнів у вивченніпредмета, попереджаєвідставання,забезпечуєактивну роботукожного учня.Контроль дляучнів повиненбути навчальним.

В результатіпроведеннянетрадиційнихформ контролюзнань і уміньрозкриваютьсяіндивідуальніособливостідітей, підвищуєтьсярівень підготовкидо уроку, щодозволяє вчасноусувати недолікиі пробіли взнаннях учнів.


Списоквикористаноїлітератури


  1. АксьоноваО.В. Методикавикладанняекономіки:Навч. посібник- К.: КНЕУ,1998

  2. БондарчукО.І. БондарчукЛ.І. Основипедагогікита психології.Курс лекцій.- К.: МАУП, 1999

  3. Державнанаціональнапрограма "Освіта"(Україна XXI століття)

  4. Лозниця В.С.Психологіяі педагогіка.- К., 1999

  5. Охитина Л.Т.Психологическиеосновы урока.В помощь учителю.- М.: Просвещение,1977

  6. ПодласыйИ.П. Педагогика:Новый курс:Учебник длястуд. высш. учеб.заведений: В2 кн. - М.: Гуманит.изд. центр ВЛАДОС,2001

  7. Психологія:Підручник /Ю.Л. Трофімов,В.В. Рибалка,П.А Гончарукта ін.; за ред.Ю.Л.Трофімова- К.: Либідь, 1999

  8. ХарламовИ.Ф. Педагогика:Учеб. пособие.- М.: Юристъ, 1997

  9. ЮровськийД. Б. “Економікадля початківців”– Тернопіль:1998р.

  10. ПобірченкоН.А., ПархоменкоІ.М. “Критеріїоцінюваннянавчальнихдосягненьучнів з економіки”// “Географіяі основи економікиу школі” –2001 №1с.4-6.

  11. Экономическаятеория в школе.Книга для учителя– Ростов наДону: «Феникс»,1996г.

  12. Програмидля загальноосвітніхнавчальнихзакладів. Економіка8-11 класи – Київ,1998р.

  13. Економіка:навчальнийпосібник длязагальноосвітніхсередніх шкіл/ За редакцієюС. В. Степаненка– КЕІ КНЕУ, 2000р.

  14. Осадчук А.І.“Сутність івиди контролюперевіркизнань учнів”//Історія в школі– 2001 №2 с.2-7.


МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙЕКОНОМІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ

КРИВОРІЗЬКИЙЕКОНОМІЧНИЙІНСТИТУТ


кафедра педагогіки

та психології


Курсоваробота

З дисципліни

“Методикавикладанняекономіки”

на тему:

Контроль знаньз курсу “Основиекономіки”


Робота виконана:

студентом IIIкурсу

фінансово-економічного

факультету

спеціальності6.105-2

БогословомА.С.

Науковийкерівник:

канд. пед.наук, доцент

ВієвськаМ. Г.


Кривий Ріг -2002


Зміст


Вступ 3


РОЗДІЛ 1. Контроль знань учнів як дидактична проблема 5


1.1. Трактування поняття «контроль знань» у науковій літературі 5


1.2.Методи та форми контролю знань 13


РОЗДІЛ 2. Методика організації контролю знань з теми «Взаємодія попиту та пропозиції» 21


2.1. Роль курсу «Основи економіки» в загальній системі освіти 21


2.2. Особливості організації контролю знань учнів курсу «Основи економіки» старшого шкільного віку 24


2.3. Контроль знань з теми «Взаємодія попиту та пропозиції» 26


Висновки 28


Список використаної літератури 30