Смекни!
smekni.com

Половое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя) (стр. 1 из 5)

Міністерство освіти України

Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов

Кафедра педагогіки

КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ:

«Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя»

студентки Ш курсу

групи 334

Банних Олени Євгенівни

Науковий керівник:

викл. Фадєєва Т.Ю.

Горлівка 2002

З М І С Т

Стор.

I. Вступ 3

II. Основна частина

Глава 1. Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного

життя

1.1. Для чого людині потрібна сім`я та джерела

сімейної злагоди.

1.2. Сексуальне виховання наших дітей.

1.3. Соціалізація статевої поведінки.

1.3.1. Послідовність прояву ознак пубертатного

розвитку в обох статей.

1.3.2. Періодизація вікових етапів

психосексуального розвитку дитини.

Глава 2. Особливості статевого розвитку для різних

віків.

2.1. Молодший шкільний вік.

2.2. Підлітковий період.

Глава 3. Специфіка статевого виховання.

3.1.Здійснення статевого виховання на різних

вікових етапах.

3.2.Деякі поради що до статевого виховання.

III. Висновок. 30

IV. Бібліографія. 32

1. В С Т У П

Об'єкт – родина і її роль у сучасному суспільстві.

Предмет – статеве виховання учнів і підготовка їх до сімейного життя.

Ціль роботи : показати, як необхідно виховувати дитину грамотною, добре обізнаною, гармонійно розвитою у всіх питаннях, зв'язаних з статевим вихованням, щоб вона, у свою чергу, коли виросте, змогла створити здорову нормальну сім`ю, що відповідала би нормам, принципам і вимогам суспільства.

Задачі – показати в роботі як потрібно і важливо інформувати підлітків про статеве виховання, запобігти й уберегти від тих, помилок, що часто трапляються в результаті незнання і неграмотності в питаннях про статеве виховання. Показати особливості статевого розвитку дошкільного, молодшого і старшого дошкільних віків. А також дати рекомендації по здійсненню статевого виховання.

У своїй роботі я буду використовувати наступні методи:

1. Аналіз.

2. Синтез.

3. Монографічний.

Я вирішила вибрати тему «Статеве виховання учнів і підготовка їх до сімейного життя» тому, що вона , на мій погляд, є однією з самих актуальних і суперечливих. Довгий час у нас ця тема взагалі вважалась ледве не забороненою. Говорити про статевий розвиток, про культуру сексу було не те, щоб не прийнято, а навіть непристойно, тим більше в школі. Усі питання, зв'язані з статевим вихованням, педагоги намагалися обходити стороною. Зараз ця тема, навпаки, стала модною і найбільше широко обговорюваною. Усюди кричать про культуру і волю сексу. Раніше малодоступну, однак, потрібну і корисну літературу можна знайти зараз майже в будь-якому магазині чи на ринку. Одночасно ринок наводнився різного роду виданнями, що б'ють рекорди самої низькопробної порнографії. Те ж саме можна сказати о пресі і телебаченні. Якщо на заході сексуальна революція закінчилася ще в 70-х роках, то в нас вона почалася лише наприкінці 80-х і, можна сказати, трохи затяглася. Це – неминуча, але хочеться думати, тимчасова плата за десятиліття умовчання і неправди, що диктувалися страхом перед живою людиною, жагучою і люблячою, яка здійснює життєві вибори по власних спонуканнях.

1. Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя

1.1.Для чого людині потрібна сім`я та джерела сімейної злагоди

Спробуймо запитати в різних людей, для чого людині потрібна сім'я? Відповіді будуть різними: для продовження роду, щоб створити умови для виховання дітей, для відпочинку, відновлення фізичних і духовних сил...

Маючи однакові об'єктивні умови для створення сім'ї, подружні пари не однаково будують сімейне життя, по-різному виховують дітей. Справді, чим відрізняються щасливі сім'ї від нещасливих? Насамперед взаєморозумінням, взаємопідтримкою, взаємоповагою в родині. Чи гарантує шлюб, основою якого є ціпка кохання двох, міцність сім'ї? Мабуть, ні. Адже серед новостворених сімей майже кожна друга кризова. Здається, ще вчора бажали довгих років сімейного щастя і низку дітей, а сьогодні слухається діло про розлучення. Ще недавно молодята присягали одне одному: “З тобою на край світу, тільки смерть розлучить нас”. А незабаром однією сім'єю стає менше, а нещасливою дитиною, що зростатиме без батька, більше.

Де джерела сімейної злагоди, звідки приходить нещастя? Згадаємо слова Л.М.Толстого про те, що всі щасливі сім'ї схожі одна на одну, кожна нещаслива нещасна по-своєму.

Що об'єднує щасливі сім'ї? Для з'ясування цього питання психологи провели своєрідне соціологічне дослідження. Що допомогло уберегти кохання від руйнівних сил повсякденного буття, які особистісні риси чоловіка і дружини сприяли зміцненню сім'ї? Як показали результати опитування, на п'єдесталі шани виявилися насамперед такі якості, як терпимість, поступливість, чуйність, уміння прийти на допомогу, винахідливість. Цікаво, що на останньому місці в шкалі значущих рис характеру виявилися такі, які, на перший погляд, здаються суто сімейними – економність, господарчі навички, зовнішня привабливість.

Чого не вистачає кризовим сім'ям, навіть тім, які ще не обтяжені батьківськими обов'язками, щоб зберегти сімейне вогнище? Насамперед терпіння, уміння поважати звички, інтереси один одного, поступливості, доброти, культури поведінки і спілкування, норми яких у сучасних сім'ях грубо порушуються, - твердять психологи, що працюють консультантами в службі сім'ї.

Коли ж формуються в людини якості, риси характеру, потрібні для щасливого подружнього життя? Звичайно, до одруження, у дитячі та юнацькі роки, коли інтенсивно розвиваються свідомість і самосвідомість особистості, засвоюються ролі дівчини і хлопця, жінки та чоловіка. У новостворену сім'ю морально – психологічні установки, пов'язані з виконанням статевих ролей, привносяться, так би мовити, у “готовому” вигляді, по-різному впливаючи на зміцнення чи ослаблення родинного фундаменту.

Чи замислюються молоді над тим, що шлюб висуває підвищені вимоги до людських якостей? Чи пам'ятають про це їхні батьки?

Чому розмову про статеве виховання дітей, підготовленість до шлюбу юнацтва розпочинаємо із сімейного щастя батьківської родини? Саме тому, що, як зазначають соціологи, в наш час народжується новий тип сім'ї – подружжя – співдружність, стабільність якого дедалі більше визначається людським фактором, рівнем моральної, психологічної культури чоловіка і жінки. Оскільки все більшої значущості набуває функція сім'ї як “санаторію душі”, зростають вимоги до виховання сім'янина, тобто цілеспрямованого виховання чоловіка і дружини ще з раннього дитинства.

Ніде правди діти, тривалий час зміцнення родинних стосунків, плеканню почуттів батьківства і материнства ми приділяли катастрофічно мало уваги. Сім'я як первинний колектив лишалася в тіні – мовляв, спрацюють у житті природні інстинкти батьків, їхня інтуїція. Час довів необхідність посиленої уваги до розумів формування людського фактору.

Сім'я посідає найголовніше місце в прищепленні культури міжстатевих взаємин, у соціалізації сексуальності людини. Конкретні дослідження сексологів і сексопатологів, психологів і соціологів свідчать, що низькі моральні засади статевої поведінки, збочення в статевих потягах і міжстатевих стосунках часто беруть свій виток у неблагополучному родинному житті батьківської сім'ї. Отже, правильне статеве виховання в сім'ї багато в чому визначає перспективи особистого щастя і сімейного благополуччя дітей. Метою є ознайомлення батьків з даними досліджень науковців передовими ідеями в цій тонкій сфері людських взаємин, показати всі чинники виховання морально-психологічних засідок статевої поведінки.

1.2. Сексуальне виховання наших дітей (емоції, почуття дитинства)

«Чи приділяєте ви увагу сексуальному вихованню ваших дітей?». Питання, що пролунало на батьківських зборах з вуст класного керівника, викликало присутніх мам і тат іронічне пожвавлення. «Для цього особливої педагогіки не потрібно», - багатозначно посміхаючись, натякнув 40-річний тато. «Чого, чого, а цього всі чи рано пізно навчаться», - похмуро зауважила одна з мамів.

- Мушу всім нагадати, - продовжила класний керівник, - що слово секс означає стать, отже, сексуальне виховання – це і є статеве виховання. У кожного з нас сформовані певні морально-естетичні уявлення про мужність і жіночість, про те, як слід поводитися чоловікам і що неприпустимо для жінки, є свій досвід інтимного спілкування з особами протилежної статі. Власний критично осмислений досвід, свої погляди на взаємини особистостей, значущі цінності ми прагнемо передати у спадок дітям, щоб були змолоду щасливі в особистому житті. Статева, сексуальна поведінка зрілої особистості – це і культура статевого життя людини, і культура міжстатевого спілкування, людської гідності, і ставлення до свого здоров'я, і культура зовнішнього вигляду. Як відомо, статевий інстинкт, інстинкт продовження роду набуває в людині якісно нового рівня. Статеве життя служить не тільки меті продовження роду, а й задовольняє суто людські, соціальні споживи чоловіка і жінки – у духовній єдності, у спілкуванні, у психологічній близькості. Але не всі ми замислюємося над тим, що норми сексуальної поведінки засвоюються, як кажуть, з молоком матері й аж ніяк не з початком вивчення передвесільної науки в старших класах школи.

І справді, коли батьки починають замислюватися над тим, як, наприклад, складаються взаємини їхньої дитини з особами протилежної статі? Найчастіше, коли діти стають підлітками. Отже, дошкільний і молодший шкільний вік, сприятливий для розвитку вміння хлопчиків і дівчаток спілкуватися, здебільшого, шкода, лишається поза нашою педагогічною увагою. Сучасні батьки педагогічну тезу про вирішальну роль сім'ї у формуванні особистості, статевої свідомості сприймають подекуди як банальність. А вона не тільки не втратила актуальності, а й набула в сучасних умовах особливої гостроти, коли поведінка матері й батька виступає найпершим взірцем для наслідування статевих ролей.