Актуальність дослідження. В наш час є актуальним створення гуртка образотворчого мистецтва. Про це свідчить інтерес дитини до зображення природи, яка оточує людину, і без якої вона не може існувати, саме через красу природи ми виховуємо внутрішній світ дитини. Викликаний інтерес дітей до цього виду мистецтва – це один з важливих кроків до души дитини, до формування ідеалів особистості, розвитку естетичного сприйняття явищ, творів мистецтва, художньо-творчих здібностей, самостійної творчості в галузі мистецтва в процесі художнього осмислення світу.
Наша природа прекрасна і нескінченно різноманітна. Нескінченну гармонію фарб створюють сонячне світло, вода, рослини, тварини – вся навколишня дійсність. На людину безпосередньо має вплив природа: глибокий внутрішній світ. Людина прагнучи зафіксувати певний проміжок життя природи, зображує її на папері. Правдиво передаючи природу і разом з цим виражаючи емоційне відношення художника до нього – є важливим засобом виховання почуття краси, захоплення у дітей. Викликаючи у дитини такі почуття ми підводимо її до самостійності, що допомагає розвинути творчі здібності. В наш час уявлення про гармонійно розвинуту людину пов’язані, в першу чергу, її багатими естетичними відношеннями до оточуючого світу. Тому не лише вчителі початкових класів, а й керівники гуртків образотворчого мистецтва, повинні правильно оцінювати роль явищ, предметів прекрасного в формуванні здібностей дітей молодшого шкільного віку до зображення навколишньої дійсності в праці художнього осмислення світу.
Дипломна робота присвячена актуальності використання ігрових моментів в проведенні занять гуртка образотворчого мистецтва, яка спрямовує самостійність дітей на підвищення власного морального – естетичного та культурного рівня, поглиблення та розширення знань певної діяльності людини.
Об'єкт дослідження– ігрові методи у роботі гуртка образотворчого мистецтва.
Предмет дослідження– використання ігрових методів у формуванні особистості молодшого школяра.
Мета дослідження – вивчити цілі і завдання, методи та форми роботи у гуртках образотворчого мистецтва. Довести, що використання ігрових методів при роботі гуртка образотворчого мистецтва сприяє забезпеченню особистісного розвитку учнів та збагаченню їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичної діяльності.
Гіпотеза дослідження – припускаємо, що використання гри на заняттях з образотворчого мистецтва сприяє поліпшенню навчального процесу.
Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (26 найменування) і додатків. Загальний обсяг роботи складає 36 сторінок, містить 2 таблиці.
У першому розділі розкривається зміст заняття образотворчої діяльності вікових особливостей дітей. Техніка малювання.
У другому розділі розглядається натюрморт, як жанр образотворчого мистецтва у процесі гри.
У третьому розділі розкривається поняття «гри, як провідного методу в роботі гуртка образотворчого мистецтва». Акцентується значення використання елементів гри на уроках в початкових класах.
У висновках підкреслюється необхідність використання ігрових форм для розвитку творчих здібностей дітей.
У додатках подаються плани-конспекти занять образотворчого мистецтва.
1. Психолого-педагогічні аспекти образотворчої діяльності
1.1 Заняття образотворчої діяльності з урахуванням вікових особливостей дітей
У розвитку учнів особливо важливу роль відіграє їхня образотворча діяльність. Діти охоче малюють, ліплять, конструюють.
Але саме схематичність зображення є характерною ознакою малюнків дітей, які приходять до школи, що є обмеженістю їхніх уявлень про навколишню діяльність.
Техніка виконання малюнків однотипна, у них переважає лінійність зображення. Вони не можуть передавати об’ємність, пропорцій предметів, розміщення їх у просторі, користуючись лише чистою фарбою, яка відтворює лише колір замість конкретного відтінку. Деякі діти не можуть назвати кольорів.
Малюнки дітей молодшого шкільного віку відзначаються виразністю. Вдумливого глядача це тішить і водночас дивує, оскільки дитина ще не володіє тим, що прийнято називати грамотою зображення. Відсутність досвіду, образотворчої грамоти не шкодить дитячому малюнку.
Діти бачать світ по своєму… У процесі створення образів їм допомагає фантазія не тільки у казкових сюжетах, а й у малюнках, теми яких узято з дійсності.
Виразність образів дитячих малюнків давно стала предметом дослідження мистецтвознавців, психологів і педагогів.
Спостереження наводять на думку, що образотворча діяльність дитини може не стати предметом зусиль дорослих, які беруть на себе обов’язок розвивати і вдосконалювати їх. Таким чином, педагог не повинен бути лише спостерігачем дитячої творчості.
Дитина розвивається, росте, тому і виразність її малюнків слід розглядати у русі, в розвитку. Діти починають раніше малювати ніж читати. У дошкільному віці вони знайомляться з графічними можливостями закріплення інформації на площині. У початковій школі діти вчаться виділяти окремі предмети з оточення, зіставляти їх з іншими предметами.
Діти легко оволодівають вміннями працювати олівцем і пензлем, у них розвивається почуття ритму.
На заняттях учні опрацьовують способи побудови зображення, правила застосування матеріалів і приладдя, набувають технічних умінь.
Поштовх до вимкнення зв’язку дає емоційне ставлення дітей до зображуваного явища, сюжету або предмета: Живе споглядання – здоровий образ – образотворча практика.
У дітей цього віку ще не дуже стійкі зорові образи. Малюючи, діти можуть відійти від первісного задуму від початкового завдання.
Малі діти малюють багато, тому що зображення – найбільш доступна їм форма мислення. З розвитком духовних сил дитини, з укладанням її психологічного життя конкретно – чуттєво, здорово – образна форма мислення поступається мисленням іншій, більш властивій певному вікові.
У самому процесі малювання не має нічого такого складного. Кожен може навчитись грамотно малювати, так само, як читати і писати. Творчість – інша справа. Тут необхідні здібності, потрібен талант.
Всіх дітей можна навчити образотворчого мистецтва, показує досвід роботи в загальноосвітніх і дитячих художніх школах, студіях і гуртках образотворчого мистецтва. Талант дітей, які вступають до студій, у дитячі художні школи з низьким або незадовільним рівнем образотворчої підготовки, завдяки застосуванню відповідних форм і методів навчання згодом успішно закінчують художню школу, а в ряді випадків – художні училища і художній інститут.
1.2 Розвиток інтересу до зображувальної дійсності у дітей молодшого шкільного віку під час гри
Одним із надзвичайно важливих факторів у навчанні учнів образотворчого мистецтва, особливо на першому етапі, є розвиток стійкого інтересу. Щоб здійснювати цей розвиток, педагог повинен знати добре його образотворчу підготовку, загальний розвиток дитини, та її індивідуальні особливості. Наявність інтересу під час гри не звільняє від труднощів, але допомагає долати їх, перетворює колись не цікавий матеріал у цікавий. Завдяки інтересу до гри поглиблюються й закріплюються знання, різко змінюється весь характер діяльності учнів.
Щоб робота в гуртках була продуктивною, вони мають бути невеликими й більш-менш однорідними, учнів добирають за віком і підготовкою.
До таких груп доцільно включити і більш досвідчених учнів. Вони позитивно впливають на процес навчання відстаючих і по суті є помічниками педагога.
Дитину треба навчити самостійно долати труднощі. Але якщо вона втрачає віру в свої сили їй необхідно допомогти.
Для формування стійкого інтересу під час гри важливо підтримувати постійну зацікавленість у навчанні вводити нові завдання, ігри, що випливають з попередніх, показувати перспективи подальшої роботи.
Заохочення і підтримка займають важливе місце в педагогічній практиці. Вони активізують дітей, пробуджують інтерес і зацікавленість, породжують впевненість в своїй праці. Форми заохочень різні: це добре слово, виставка кращих робіт для учнів і батьків і відзначення переможців конкурсу на кращий малюнок.
Продуктивність і ефективність навчання молодших школярів значною мірою залежить від того, наскільки педагог зуміє виявити образотворчі та інтелектуальні можливості дітей.
Позитивне значення у навчальному процесі мають ігри, пов’язані з вирішенням якості композиції створення перед очима дітей живих образів героїв, яких вони будуть створювати. Завдяки іграм на занятті панує емоційний, бадьорий настрій.
Особливе значення для розвитку інтересу до образотворчого мистецтва у дітей має відвідування музеїв, творчих майстерень художників, виставок дитячої творчості, перегляд кінофільмів про видатних митців тощо.
Пошуки найбільш ефективних форм і методів навчання образотворчого мистецтва треба вести в трьох основних напрямках.
1. розвиток індивідуальної-обдарованості учня (своєрідність сприймання навколишнього, ритм і виразність композиції, сприймання життєвих явищ тощо), використовуючи при цьому улюблені учнями художні матеріали;
2. формування в учнів тих якостей в сприйманні світу, яких він раніше не мав;
3. з особливою увагою треба ставитися до тих дітей, які не хочуть малювати.
Індивідуальний підхід – це єдиний засіб, який дає можливість прилучити до мистецтва навіть тих дітей, про естетичне виховання, яких у сім’ї не дбали.
1.3 Формування художніх здібностей учнів на заняттях гуртка образотворчого мистецтва у грі
У будь-якій країні великого значення надається роботі позашкільних закладів, передусім студій і гуртків образотворчого мистецтва. Основне завдання цих закладів, як і загальноосвітніх шкіл – зацікавити дітей мистецтвом, залучити до творчої діяльності не тільки всіх тих, хто бажає, а й тих, які не виявляють інтересу до неї.